Дослідження впливу фітопрепаратів у м’яких лікарських формах на перебіг опікової рани в експерименті

The treatment of burns with topical preparations, namely ointments, which consist of herbal ingredients, becomes relevant among the population due to the fact that this dosage form is the most convenient to apply as self-medication; and biologically active substances that are part of these medicines are less toxic, and at the same time, they are not less effective than synthetic drugs against burn damages.Aim. To study the wound-healing effect of drugs containing biologically active herbal ingredients using the model of burn wound.Materials and methods. The study was conducted on 24 white female rats weighing 200-240 g. The experimental animals were divided into 4 groups: Group 1 – pathology (n = 6); Group 2 – animals treated with Wundahyl ointment (n = 6); Group 3 – animals treated with Spasatel Forte ointment (n = 6); Group 4 – animals treated with 2 % thiotriazoline ointment (n = 6).Results. When treating the burn wounds with Wundahyl ointment and 2 % thiotriazoline ointment the wound-healing progression was better. The burn wound area for the following two weeks of observation (Days 14-21) decreased faster compared to the application of Spasatel Forte ointment and much faster in compared to the group of pathology. On Day 28, the burn wound was epithelized completely.Conclusions. According to the results of the experiment, the effect of Wundahyl ointment was the most pronounced in relation to all the soft dosage forms under study.Актуальность лечения ожогов среди населения средствами для местного применения, а именно мазями, имеющими в своем составе растительные компоненты, приобретает определенное значение. Данная лекарственная форма является наиболее удобной для самостоятельного использования, а биологически активные вещества, входящие в состав этих препаратов, менее токсичны и не менее эффективны, чем синтетические противоожоговые средства.Цель исследования. Изучение ранозаживляющего эффекта препаратов, содержащих биологически активные растительные компоненты на модели ожоговой раны.Материалы и методы. Исследование проведено на 24 белых крысах-самках массой 200-240 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – патология (n = 6); 2 группа – животные, которых лечили мазью Вундехил (n = 6); 3 группа – животные, которых лечили мазью Спасатель форте (n = 6); 4 группа – животные, которых лечили мазью тиотриазолина 2% (n = 6).Результаты. При применении мази Вундехил и мази тиотриазолина 2 % течение раневого процесса происходило лучше. Площадь ожоговой раны в течение следующих двух недель наблюдения (14-21-е сутки) уменьшалась быстрее, чем при применении мази Спасатель-форте и значительно быстрее по сравнению с группой патологии. На 28 сутки ожоговая рана была полностью эпителизована.Выводы. Результаты эксперимента показали, что действие мази Вундехил наиболее выражено по отношению ко всем мягким лекарственным формам, которые изучались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби.Мета дослідження. Вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200-240 г. Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: 1 група – патологія (n = 6); 2 група – тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група – тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група – тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6).Результати. При лікуванні опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 %, перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у-21-у добу) зменшувалася швидше, ніж при застосуванні мазі Спасатель-форте і значно швидше в порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована.Висновки. За результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м’яких лікарських форм, що вивчались

Дослідження впливу фітопрепаратів у м’яких лікарських формах на перебіг опікової рани в експерименті

The treatment of burns with topical preparations, namely ointments, which consist of herbal ingredients, becomes relevant among the population due to the fact that this dosage form is the most convenient to apply as self-medication; and biologically active substances that are part of these medicines are less toxic, and at the same time, they are not less effective than synthetic drugs against burn damages.Aim. To study the wound-healing effect of drugs containing biologically active herbal ingredients using the model of burn wound.Materials and methods. The study was conducted on 24 white female rats weighing 200-240 g. The experimental animals were divided into 4 groups: Group 1 – pathology (n = 6); Group 2 – animals treated with Wundahyl ointment (n = 6); Group 3 – animals treated with Spasatel Forte ointment (n = 6); Group 4 – animals treated with 2 % thiotriazoline ointment (n = 6).Results. When treating the burn wounds with Wundahyl ointment and 2 % thiotriazoline ointment the wound-healing progression was better. The burn wound area for the following two weeks of observation (Days 14-21) decreased faster compared to the application of Spasatel Forte ointment and much faster in compared to the group of pathology. On Day 28, the burn wound was epithelized completely.Conclusions. According to the results of the experiment, the effect of Wundahyl ointment was the most pronounced in relation to all the soft dosage forms under study.Актуальность лечения ожогов среди населения средствами для местного применения, а именно мазями, имеющими в своем составе растительные компоненты, приобретает определенное значение. Данная лекарственная форма является наиболее удобной для самостоятельного использования, а биологически активные вещества, входящие в состав этих препаратов, менее токсичны и не менее эффективны, чем синтетические противоожоговые средства.Цель исследования. Изучение ранозаживляющего эффекта препаратов, содержащих биологически активные растительные компоненты на модели ожоговой раны.Материалы и методы. Исследование проведено на 24 белых крысах-самках массой 200-240 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – патология (n = 6); 2 группа – животные, которых лечили мазью Вундехил (n = 6); 3 группа – животные, которых лечили мазью Спасатель форте (n = 6); 4 группа – животные, которых лечили мазью тиотриазолина 2% (n = 6).Результаты. При применении мази Вундехил и мази тиотриазолина 2 % течение раневого процесса происходило лучше. Площадь ожоговой раны в течение следующих двух недель наблюдения (14-21-е сутки) уменьшалась быстрее, чем при применении мази Спасатель-форте и значительно быстрее по сравнению с группой патологии. На 28 сутки ожоговая рана была полностью эпителизована.Выводы. Результаты эксперимента показали, что действие мази Вундехил наиболее выражено по отношению ко всем мягким лекарственным формам, которые изучались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби.Мета дослідження. Вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200-240 г. Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: 1 група – патологія (n = 6); 2 група – тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група – тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група – тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6).Результати. При лікуванні опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 %, перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у-21-у добу) зменшувалася швидше, ніж при застосуванні мазі Спасатель-форте і значно швидше в порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована.Висновки. За результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м’яких лікарських форм, що вивчались

Дослідження впливу фітопрепаратів у м’яких лікарських формах на перебіг опікової рани в експерименті

The treatment of burns with topical preparations, namely ointments, which consist of herbal ingredients, becomes relevant among the population due to the fact that this dosage form is the most convenient to apply as self-medication; and biologically active substances that are part of these medicines are less toxic, and at the same time, they are not less effective than synthetic drugs against burn damages.Aim. To study the wound-healing effect of drugs containing biologically active herbal ingredients using the model of burn wound.Materials and methods. The study was conducted on 24 white female rats weighing 200-240 g. The experimental animals were divided into 4 groups: Group 1 – pathology (n = 6); Group 2 – animals treated with Wundahyl ointment (n = 6); Group 3 – animals treated with Spasatel Forte ointment (n = 6); Group 4 – animals treated with 2 % thiotriazoline ointment (n = 6).Results. When treating the burn wounds with Wundahyl ointment and 2 % thiotriazoline ointment the wound-healing progression was better. The burn wound area for the following two weeks of observation (Days 14-21) decreased faster compared to the application of Spasatel Forte ointment and much faster in compared to the group of pathology. On Day 28, the burn wound was epithelized completely.Conclusions. According to the results of the experiment, the effect of Wundahyl ointment was the most pronounced in relation to all the soft dosage forms under study.Актуальность лечения ожогов среди населения средствами для местного применения, а именно мазями, имеющими в своем составе растительные компоненты, приобретает определенное значение. Данная лекарственная форма является наиболее удобной для самостоятельного использования, а биологически активные вещества, входящие в состав этих препаратов, менее токсичны и не менее эффективны, чем синтетические противоожоговые средства.Цель исследования. Изучение ранозаживляющего эффекта препаратов, содержащих биологически активные растительные компоненты на модели ожоговой раны.Материалы и методы. Исследование проведено на 24 белых крысах-самках массой 200-240 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – патология (n = 6); 2 группа – животные, которых лечили мазью Вундехил (n = 6); 3 группа – животные, которых лечили мазью Спасатель форте (n = 6); 4 группа – животные, которых лечили мазью тиотриазолина 2% (n = 6).Результаты. При применении мази Вундехил и мази тиотриазолина 2 % течение раневого процесса происходило лучше. Площадь ожоговой раны в течение следующих двух недель наблюдения (14-21-е сутки) уменьшалась быстрее, чем при применении мази Спасатель-форте и значительно быстрее по сравнению с группой патологии. На 28 сутки ожоговая рана была полностью эпителизована.Выводы. Результаты эксперимента показали, что действие мази Вундехил наиболее выражено по отношению ко всем мягким лекарственным формам, которые изучались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби.Мета дослідження. Вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200-240 г. Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: 1 група – патологія (n = 6); 2 група – тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група – тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група – тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6).Результати. При лікуванні опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 %, перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у-21-у добу) зменшувалася швидше, ніж при застосуванні мазі Спасатель-форте і значно швидше в порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована.Висновки. За результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м’яких лікарських форм, що вивчались

Дослідження впливу фітопрепаратів у м’яких лікарських формах на перебіг опікової рани в експерименті

The treatment of burns with topical preparations, namely ointments, which consist of herbal ingredients, becomes relevant among the population due to the fact that this dosage form is the most convenient to apply as self-medication; and biologically active substances that are part of these medicines are less toxic, and at the same time, they are not less effective than synthetic drugs against burn damages.Aim. To study the wound-healing effect of drugs containing biologically active herbal ingredients using the model of burn wound.Materials and methods. The study was conducted on 24 white female rats weighing 200-240 g. The experimental animals were divided into 4 groups: Group 1 – pathology (n = 6); Group 2 – animals treated with Wundahyl ointment (n = 6); Group 3 – animals treated with Spasatel Forte ointment (n = 6); Group 4 – animals treated with 2 % thiotriazoline ointment (n = 6).Results. When treating the burn wounds with Wundahyl ointment and 2 % thiotriazoline ointment the wound-healing progression was better. The burn wound area for the following two weeks of observation (Days 14-21) decreased faster compared to the application of Spasatel Forte ointment and much faster in compared to the group of pathology. On Day 28, the burn wound was epithelized completely.Conclusions. According to the results of the experiment, the effect of Wundahyl ointment was the most pronounced in relation to all the soft dosage forms under study.Актуальность лечения ожогов среди населения средствами для местного применения, а именно мазями, имеющими в своем составе растительные компоненты, приобретает определенное значение. Данная лекарственная форма является наиболее удобной для самостоятельного использования, а биологически активные вещества, входящие в состав этих препаратов, менее токсичны и не менее эффективны, чем синтетические противоожоговые средства.Цель исследования. Изучение ранозаживляющего эффекта препаратов, содержащих биологически активные растительные компоненты на модели ожоговой раны.Материалы и методы. Исследование проведено на 24 белых крысах-самках массой 200-240 г. Экспериментальные животные были разделены на 4 группы: 1 группа – патология (n = 6); 2 группа – животные, которых лечили мазью Вундехил (n = 6); 3 группа – животные, которых лечили мазью Спасатель форте (n = 6); 4 группа – животные, которых лечили мазью тиотриазолина 2% (n = 6).Результаты. При применении мази Вундехил и мази тиотриазолина 2 % течение раневого процесса происходило лучше. Площадь ожоговой раны в течение следующих двух недель наблюдения (14-21-е сутки) уменьшалась быстрее, чем при применении мази Спасатель-форте и значительно быстрее по сравнению с группой патологии. На 28 сутки ожоговая рана была полностью эпителизована.Выводы. Результаты эксперимента показали, что действие мази Вундехил наиболее выражено по отношению ко всем мягким лекарственным формам, которые изучались.Актуальність лікування опіків засобами для місцевого використання серед населення, тобто мазями, що мають у своєму складі рослинні компоненти, набуває певного значення тому, що ця лікарська форма є найбільш зручною для самостійного використання, а біологічно активні речовини, що входять до складу цих препаратів є менш токсичними, але не менш ефективними, ніж синтетичні протиопікові засоби.Мета дослідження. Вивчення лікувального ефекту препаратів, що містять біологічно активні рослинні компоненти на моделі опікової рани.Матеріали та методи. Дослідження проведено на 24 білих щурах-самицях масою 200-240 г. Експериментальні тварини були розподілені на 4 групи: 1 група – патологія (n = 6); 2 група – тварини, яких лікували маззю Вундехіл (n = 6); 3 група – тварини, яких лікували маззю Спасатель форте (n = 6); 4 група – тварини, яких лікували маззю тіотриазоліну 2 % (n = 6).Результати. При лікуванні опікових ран маззю Вундехіл та маззю тіотриазоліну 2 %, перебіг ранового процесу відбувався краще. Площа опікової рани впродовж наступних двох тижнів спостереження (14-у-21-у добу) зменшувалася швидше, ніж при застосуванні мазі Спасатель-форте і значно швидше в порівнянні з групою патології. На 28 добу опікова рана була повністю епітелізована.Висновки. За результатами експерименту дія мазі Вундехіл була найбільш вираженою по відношенню до всіх м’яких лікарських форм, що вивчались

Теоретичне обґрунтування пошуку потенційних лікарських засобів, що містять біологічно активні речовини з сировини харчових рослин

Considering that food plants have a stable raw material base and proved harmless to the human body, the use of raw materials of food plants to create new MP is relevant and has several advantages: sufficient raw material base, meaningful efficiency and high safety level.Aim. Theoretical justification of the search for potential medicinal products based on the food plant row materials, in particular, carrot roots and parsnip roots.Materials and methods. Clinical and pharmacological analysis of the databases of scientific information (articles, monographs, abstracts of theses, etc.) was conducted from Ukraine and worldwide (NCBI, Vernadsky National Library of Ukraine, Google Scholar, Google Academy). This information includes contain data on the search, development, preclinical research, clinical trials, application in officinal medical practice on the basis of plant-based row materials, in particular, carrot roots and parsnip roots.Results. The conducted study allowed to prove the relevnce, timeliness, expediency and prospect of search of new promising medicinal products on the basis of raw materials of food plants of the Celery genus of carrot roots and parsnip roots.Conclusion. Within the process of the study if has been justified that plants of celery genus planted carrot and planted parsnip, having powerful, affordable and cheap raw material base, are the sources of substances containing the amount of biologically active substances promising to create on their basis new drugs with cytoprotective, anti-inflammatory, nephroprotective, wound healing, reparative action, and they are prospective in terms of the introduction into medical practice for the treatment of skin lesions.Учитывая то, что пищевые растения имеют стабильную сырьевую базу и доказанную безвредность для организма человека, использование сырья пищевых растений для создания новых лекарственных средств является актуальным и имеет ряд преимуществ: достаточную сырьевую базу, значимую эффективность и высокую степень безопасности.Цель. Теоретическое обоснование поиска потенциальных лекарственных средств на основе сырья пищевых растений, в частности – корнеплодов моркови и пастернака.Материалы и методы. Клинико-фармакологическому анализу подлежали источники научной информации (статьи, монографии, авторефераты диссертаций и т.п.) из баз Украины и мира (NCBI, НБУ им В. И. Вернадского, Google Scholar, Google Академия), в которых приведены данные о поиске, разработке, доклинических исследованиях, клинических испытаниях, применении в официнальний и народной медицине лекарственных средств на основе растительного сырья, в частности - корнеплодов моркови и пастернака.Результаты. Проведенное исследование позволило доказать актуальность, своевременность, целесообразность и перспективность поиска новых лекарственных средств на основе сырья пищевых растений рода сельдерейных корнеплодов моркови и пастернака.Выводы. В процессе исследования доказано, что растения рода сельдерейных морковь посевная и пастернак посевной, имея мощную, доступную и дешевую сырьевую базу, являются источниками субстанций, содержащих сумму биологически активных веществ, перспективных для создания на их основе новых лекарственных средств с цитопротекторным, противовоспалительным, нефропротекторным , ранозаживляющим, репаративным действием и являются перспективными для внедрения в медицинскую практику с целью лечения повреждений кожи.Зважаючи на те, що харчові рослини мають стабільну сировинну базу й доказану нешкідливість для організму людини, використання сировини харчових рослин  для створення нових ЛЗ є актуальним та має низку переваг: достатню сировинну базу, значущу ефективність та високий ступінь безпечності.  Мета. Теоретичне обґрунтування пошуку потенційних лікарських засобів на основі сировини харчових  рослин, зокрема – корнеплодів моркви  та пастернака.Матеріали та методи. Клініко-фармакологічному аналізу підлягали джерела наукової інформації (статті, монографії, автореферати дисертаційних робіт та тощо) з баз України та світу (NCBI, НБУ ім В. І. Вернадського, Google Scholar, Google Академія), в яких наведені дані про пошук, розробку, доклінічні дослідження, клінічні випробування, застосування у офіцінальній та народній медицині лікарських засобів на основі рослинної сировини, зокрема – з корнеплодів моркви та пастернака.Результати. Проведене дослідження дозволило довести актуальність, своєчасність, доцільність та перспективність пошуку нових лікарських засобів на основі сировини харчових рослин роду Селерових коренеплодів моркви та пастернака.Висновки. В процесі дослідження доведено, що рослини роду Селерових морква посівна та пастернак посівний, маючи  потужну, доступну та дешеву сировинну базу, є джерелами субстанцій, що містять суму біологічно активних речовин, перспективних для створення на їх основі нових лікарських засобів з цитопротекторною, протизапальною, нефропротекторною, ранозагоювальною, репаративною дією та є перспективними для впровадження в медичну практику з метою лікування пошкоджень шкіри

Динаміка цитокінового профілю крові під впливом ранозагоювальних лікарських засобів з різними механізмами дії в експерименті

Wound healing depends significantly on the level of proinflammatory cytokines in the lesion. Exactly expression of IL-1β, IL-8, TNF-α retains the course of the wound process in the stage of persistent inflammation. By affecting the mechanisms of cytokine regulation of the reparative tissue regeneration it is possible to correct the wound healing process. The use of topical agents when treating burns is an important component of the complex therapy.Aim. To study the effect of 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment on the level of proinflammatory cytokines in the blood serum of rats in the dynamics of the thermal burn development.Materials and methods. The thermal burn was modeled by the method of Yakovleva L. V. (1999), Fenchin K. M. (1979). Ointments with different mechanisms of action, 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment were used as wound-healing agents.Results. It has been determined experimentally that the level of IL-1β, IL-8, TNF-α cytokines in the rat blood correlates with the severity of the wound process and the response to the treatment applied. The application of ointments with the wound healing activity has led to the significant decrease in the level of proinflammatory cytokines in the blood of rats and healing of the burn wound in shorter terms. Moreover, thiotriazoline ointment reveals a marked reparative activity than methyluracil ointment.Conclusions. The use of 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment with a different wound healing effect in the treatment of burn wound leads to the change in the cytokine profile, and it is accompanied with a positive dynamics of healing processes. By the reparative activity 2 % thiotriazoline ointment exceeds the action of methyluracil ointment.Заживление ран в значительной степени зависит от уровня провоспалительных цитокинов в очаге. Именно экспрессия ИЛ-1β, ИЛ-8, ФНО-α удерживает течение раневого процесса в стадии персистирующего воспаления. Влияя на механизмы цитокиновой регуляции репаративной регенерации тканей, можно корректировать процесс заживления ран. Применение лекарственных препаратов местного действия в лечении ожогов является важным компонентом комплексной терапии.                                    Цель работы. Изучить влияние мази метилурациловой 10 % и мази тиотриазолиновой 2 % на уровень провоспалительных цитокинов в сыворотке крови крыс в динамике развития термического ожога.      Материалы и методы. Термический ожог моделировали по методу Яковлевой Л. В. (1999), Фенчин К. М. (1979), в качестве ранозаживляющих средств использовали мази с разным механизмом действия, мазь метилурациловую 10 % и мазь тиотриазолиновую 2 %.                                                        Результаты и их обсуждение. Экспериментально установлено, что уровень цитокинов ИЛ-1β, ИЛ-8, ФНО-α в крови крыс коррелирует с тяжестью раневого процесса и ответом на применяемое лечение. Применение мазей с ранозаживляющей активностью приводило к достоверному снижению уровня провоспалительных цитокинов в крови крыс и заживлению ожоговой раны в более короткие сроки. Причем мазь тиотриазолиновая проявляла выраженную репаративную активность, чем мазь метилурациловая.  Выводы. Применение мазей метилурациловой 10 % и тиотриазолиновой 2 % с различным по механизму ранозаживляющим эффектом при лечении ожоговой раны приводит к изменению цитокинового профиля, что сопровождается положительной динамикой процессов заживления. По репаративной активности мазь тиотриазолина 2 % превышает действие метилурациловой мази.Загоєння ран значною мірою залежить від рівня прозапальних цитокінів у вогнищі. Саме експресія ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНО-α утримує течію ранового процесу у стадії персистуючого запалення. Впливаючи на механізми цитокіновоїрегуляції репаративної регенерації тканин, можна коригувати процес загоєння ран. Застосування лікарських препаратів місцевої дії в лікуванні опіків є важливим компонентом комплексної терапії.Мета роботи. Вивчити вплив мазі метилурацилової 10 % і мазі тіотриазолінової 2 % на рівень прозапальних цитокінів у сироватці крові щурів у динаміці розвитку термічного опіку.Матеріали та методи. Термічний опік моделювали за методом Яковлєвої Л. В. (1999), Фенчина К. М. (1979), в якості ранозагоювальних засобів використовували мазі з різним механізмом дії, мазь метилурацилову 10 % і мазь тіотриазоліну 2 %.Результати та їх обговорення. Експериментально встановлено, що рівень цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНО-α в крові щурів корелює з тяжкістю ранового процесу і відповіддю на проведене лікування. Застосування мазей з ранозагоювальною активністю приводило до достовірного зниження рівня прозапальних цитокінів у крові щурів і загоєння опікової рани в коротші терміни. Причому мазь тіотриазолінова проявляла більш виражену репаративну активність, ніж мазь метилурацилова.Висновки. Застосування мазей метилурацилової 10 % та тіотриазолінової 2 % з різним за механізмом ранозагоювальним ефектом при лікуванні опікової рани приводить до зміни цитокінового профілю, що супроводжується позитивною динамікою процесів загоєння. За репаративною активністю мазь тіотриазоліну 2 % перевищує дію метилурацилової мазі

Експериментальне вивчення фармакологічних властивостей настойки гриба веселки звичайної (Phallus impudicus)

The study of properties of higher fungi, which are a potential source of biologically active substances, is a necessary vector for creating drugs with prophylactic and therapeutic purposes based on fungi and products of their metabolism.Aim. To study experimentally the anti-inflammatory, analgesic, anti-ulcer effects and the impact on the intestinal peristalsis of the Phallus impudicus (common stinkhorn) tincture.Materials and methods. The research object is the Phallus impudicus tincture with 40% ethyl alcohol in the ratio of 1:5. The conventional therapeutic dose was determined in screening studies on the model of the rat gastric lesion with acetylsalicylic acid. The anti-inflammatory effect was studied on models of carrageenan and zymosan foot edemas in rats in the dose of 0.3 ml/kg, while the analgesic effect was observed on models of acetic acid-induced writhings in mice. The effect of the tincture on the intestinal motility in the dose of 0.4 ml/kg was also studied.Results. Experiments on rats have shown that the Phallus impudicus tincture in the dose of 0.3 ml/kg exhibits the anti-ulcer effect, reducing the gastric mucosa damage by acetylsalicylic acid. The tincture has no effect on the intestinal peristalsis. The anti-inflammatory effect was observed only on the model of carrageenan edema; zymosan-induced edema did not reduce. It indicates the fungus dominance over prostaglandins synthesis. The tincture has a pronounced analgesic effect on the model of acetic acid-induced writhings in mice.Conclusions. The results of the study indicate that the tincture of Phallus impudicus has a pronounced anti-inflammatory, analgesic, gastroprotective effects, and does not affect the intestinal motility.Изучение свойств высших грибов, которые являются потенциальным источником ряда биологически активных веществ, является необходимым вектором для создания на основе грибов и продуктов их метаболизма лекарственных препаратов с профилактической и лечебной целью.Цель исследования. Экспериментальное изучение противовоспалительного, анальгетического, противоязвенного действия и влияния на перистальтику кишечника настойки гриба веселки.Материалы и методы. Объект исследования – настойка гриба веселки в соотношении с 40 % этиловым спиртом 1:5. Определено условно-терапевтическую дозу в скрининговых исследованиях на модели повреждения слизистой желудка крыс ацетилсалициловой кислотой. Исследование противовоспалительного действия проводили на моделях карагенинового и зимозанового отека стопы у крыс в дозе 0,3 мл/кг, анальгезирующего действия – на модели уксусно-кислых «корчей» у мышей, а также изучали влияние на двигательную активность кишечника в дозе 0,4 мл/кг.Результаты. Исследования на крысах показали, что настойка веселки в дозе 0,3 мл/кг проявляет противоязвенное действие, уменьшая повреждения слизистой оболочки желудка ацетилсалициловой кислотой. На перистальтику кишечника настойка не влияет. Противовоспалительное действие настойки наблюдали только на модели карагенинового отека, отек, вызванный зимозаном, не уменьшался, что указывает на преимущественное влияние веселки на синтез простагландинов. Настойка веселки оказывает выраженное анальгезирующее действие на модели уксусно-кислых «корчей» у мышей.Выводы. Результаты исследования указывают на то, что настойка гриба веселки проявляет выраженное противовоспалительное, анальгезирующее, гастропротекторное действие и не влияет на перистальтику кишечника.Вивчення властивостей вищих грибів, які є потенційним джерелом ряду біологічно активних речовин, є необхідним вектором для створення на основі грибів і продуктів їх метаболізму лікарських препаратів з профілактичною та лікувальною метою.Мета дослідження. Експериментальне вивчення протизапальної, аналгетичної, противиразкової дії та впливу на перистальтику кишківника настойки гриба веселки.Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – настойка гриба веселки у співвідношенні з 40 % етиловим спиртом 1:5. Визначено умовно-терапевтичну дозу в скринінгових дослідженнях на моделі ураження шлунка щурів ацетилсаліциловою кислотою. Дослідження протизапальної дії проводили на моделях карагенінового та зимозанового набряку стопи щурів у дозі 0,3 мл/кг, аналгетичну дію – на моделі оцтово-кислих «корчів» у мишей, а також вивчали вплив на рухову активність кишківника в дозі 0,4 мл/кг.Результати. Експерименти на щурах показали, що настойка веселки в дозі 0,3 мл/кг чинить противиразкову дію, зменшуючи ураження слизової оболонки шлунка ацетилсаліциловою кислотою. На перистальтику кишківника настойка не впливає. Протизапальну дію настойки спостерігали тільки на моделі карагенінового набряку, набряк, викликаний зимозаном, не зменшувався, що вказує на переважний вплив веселки на синтез простагландинів. Настойка веселки чинить виразну аналгетичну дію на моделі оцтово-кислих «корчів» у мишей.Висновки. Результати дослідження вказують на те, що настойка гриба веселки проявляє виразну протизапальну, аналгетичну, гастропротекторну дію та не впливає на перистальтику кишківника

Динаміка цитокінового профілю крові під впливом ранозагоювальних лікарських засобів з різними механізмами дії в експерименті

Wound healing depends significantly on the level of proinflammatory cytokines in the lesion. Exactly expression of IL-1β, IL-8, TNF-α retains the course of the wound process in the stage of persistent inflammation. By affecting the mechanisms of cytokine regulation of the reparative tissue regeneration it is possible to correct the wound healing process. The use of topical agents when treating burns is an important component of the complex therapy.Aim. To study the effect of 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment on the level of proinflammatory cytokines in the blood serum of rats in the dynamics of the thermal burn development.Materials and methods. The thermal burn was modeled by the method of Yakovleva L. V. (1999), Fenchin K. M. (1979). Ointments with different mechanisms of action, 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment were used as wound-healing agents.Results. It has been determined experimentally that the level of IL-1β, IL-8, TNF-α cytokines in the rat blood correlates with the severity of the wound process and the response to the treatment applied. The application of ointments with the wound healing activity has led to the significant decrease in the level of proinflammatory cytokines in the blood of rats and healing of the burn wound in shorter terms. Moreover, thiotriazoline ointment reveals a marked reparative activity than methyluracil ointment.Conclusions. The use of 10 % methyluracil ointment and 2 % thiotriazoline ointment with a different wound healing effect in the treatment of burn wound leads to the change in the cytokine profile, and it is accompanied with a positive dynamics of healing processes. By the reparative activity 2 % thiotriazoline ointment exceeds the action of methyluracil ointment.Заживление ран в значительной степени зависит от уровня провоспалительных цитокинов в очаге. Именно экспрессия ИЛ-1β, ИЛ-8, ФНО-α удерживает течение раневого процесса в стадии персистирующего воспаления. Влияя на механизмы цитокиновой регуляции репаративной регенерации тканей, можно корректировать процесс заживления ран. Применение лекарственных препаратов местного действия в лечении ожогов является важным компонентом комплексной терапии.                                    Цель работы. Изучить влияние мази метилурациловой 10 % и мази тиотриазолиновой 2 % на уровень провоспалительных цитокинов в сыворотке крови крыс в динамике развития термического ожога.      Материалы и методы. Термический ожог моделировали по методу Яковлевой Л. В. (1999), Фенчин К. М. (1979), в качестве ранозаживляющих средств использовали мази с разным механизмом действия, мазь метилурациловую 10 % и мазь тиотриазолиновую 2 %.                                                        Результаты и их обсуждение. Экспериментально установлено, что уровень цитокинов ИЛ-1β, ИЛ-8, ФНО-α в крови крыс коррелирует с тяжестью раневого процесса и ответом на применяемое лечение. Применение мазей с ранозаживляющей активностью приводило к достоверному снижению уровня провоспалительных цитокинов в крови крыс и заживлению ожоговой раны в более короткие сроки. Причем мазь тиотриазолиновая проявляла выраженную репаративную активность, чем мазь метилурациловая.  Выводы. Применение мазей метилурациловой 10 % и тиотриазолиновой 2 % с различным по механизму ранозаживляющим эффектом при лечении ожоговой раны приводит к изменению цитокинового профиля, что сопровождается положительной динамикой процессов заживления. По репаративной активности мазь тиотриазолина 2 % превышает действие метилурациловой мази.Загоєння ран значною мірою залежить від рівня прозапальних цитокінів у вогнищі. Саме експресія ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНО-α утримує течію ранового процесу у стадії персистуючого запалення. Впливаючи на механізми цитокіновоїрегуляції репаративної регенерації тканин, можна коригувати процес загоєння ран. Застосування лікарських препаратів місцевої дії в лікуванні опіків є важливим компонентом комплексної терапії.Мета роботи. Вивчити вплив мазі метилурацилової 10 % і мазі тіотриазолінової 2 % на рівень прозапальних цитокінів у сироватці крові щурів у динаміці розвитку термічного опіку.Матеріали та методи. Термічний опік моделювали за методом Яковлєвої Л. В. (1999), Фенчина К. М. (1979), в якості ранозагоювальних засобів використовували мазі з різним механізмом дії, мазь метилурацилову 10 % і мазь тіотриазоліну 2 %.Результати та їх обговорення. Експериментально встановлено, що рівень цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-8, ФНО-α в крові щурів корелює з тяжкістю ранового процесу і відповіддю на проведене лікування. Застосування мазей з ранозагоювальною активністю приводило до достовірного зниження рівня прозапальних цитокінів у крові щурів і загоєння опікової рани в коротші терміни. Причому мазь тіотриазолінова проявляла більш виражену репаративну активність, ніж мазь метилурацилова.Висновки. Застосування мазей метилурацилової 10 % та тіотриазолінової 2 % з різним за механізмом ранозагоювальним ефектом при лікуванні опікової рани приводить до зміни цитокінового профілю, що супроводжується позитивною динамікою процесів загоєння. За репаративною активністю мазь тіотриазоліну 2 % перевищує дію метилурацилової мазі