Стан системної мікроциркуляції у хворих із спайковою кишковою непрохідністю залежно від виду операційних втручань

Introduction. The article is devoted to the study of the state of systemic microcirculation in patients with acute adhesive obstruction depending on the type of surgical interventionThe aim of the work – to assess the state of systemic microcirculation after various types of surgical interventions for adhesive intes­tinal obstructionMaterials and Methods. The results of treatment of 57 patients with acute adhesive intestinal obstruction were obtained. For analysis of the microcirculatory channel and regulatory mechanisms, laser Doppler was used in patients, depending on the type of surgical intervention.Results and Discussion. It was established that irrespective of the type of surgical intervention in the postoperative period, changes in the blood flow to peripheral tissues were detected, as well as the violation of the relationship between the main regulatory mechanisms that could affect systemic perfusion. The most profound changes were detected with increasing disease severity. These changes can affect the development of complications in the postoperative period, thus complicating the course of the disease. Taking into account the obtained data, it is necessary to include in the complexЦель работы: оценка состояния системной микроциркуляции после различных видов хирургических вмешательств при острой спаечной кишечной непроходимости.Материалы и методы. Получены результаты лечения 57 больных острой спаечной кишечной непроходимостью. Для анализа состояния микроциркуляторного канала и механизмов регуляции использовалась лазерная допплеровская флоуметрия у больных в зависимости от вида оперативного вмешательства.Результаты исследований и их обсуждение. Установлено, что независимо от типа хирургического вмешательства в послеоперационном периоде проявляются изменения кровотока в периферических тканях, а также нарушение взаимосвязи между основными регуляторными механизмами, которые могут влиять на системную перфузию. Наиболее глубокие изменения были обнаружены при росте тяжести заболевания. Эти изменения могут влиять на развитие осложнений в послеоперационном периоде, осложняя течение заболевания. Учитывая полученные данные, необходимо включить в комплексное лечение больных с острой спаечной кишечной непроходимостью препараты, которые способны нормализовать изменения в микроциркуляторном русле.Мета роботи: оцінка стану системної мікроциркуляції після різних видів хірургічних втручань при гострій спайковій кишковій непрохідності.Матеріали і методи. Отримано результати лікування 57 хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність. Для аналізу стану мікроциркуляторного каналу та механізмів регуляції використовували лазерну доплерівську флоуметрію у хворих залежно від виду операційного втручання.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що незалежно від типу хірургічного втручання в післяопераційному періоді проявляються зміни кровотоку в периферичних тканинах, а також порушення взаємозв'язку між основними регуляторними механізмами, які можуть впливати на системну перфузію. Найбільш глибокі зміни виявлено при зростанні тяжкості захворювання. Ці зміни можуть впливати на розвиток ускладнень у післяопераційному періоді, ускладнюючи перебіг захворювання. Враховуючи отримані дані, необхідно включити в комплексне лікування хворих із гострою спайковою кишковою непрохідністю препарати, які здатні нормалізувати зміни в мікроциркуляторному руслі

Спостереження апендикулярного параколярного абсцеса при інтраабдомінальній локалізації апендикса

Insufficient knowledge of physicians with the nature of purulent-septic pathology of cellular tissue of the retroperitoneal space is the main reason for late diagnosis and poor results of treatment. The most objective and clear, especially topographic and anatomical data in the diagnosis of acute inflammatory diseases of the cellular space of the retroperitoneal space can be obtained on computed tomography with contrasting.The casualty of the clinical case is that, with intra-abdominal placement of the appendix, the cause of the paracular abscess was the fistula of the appendix’s apex, which opened into paracolar tissue, which determined the need for appendectomy 17 days after the reopening of the paracular abscess, which in general contradicted the canons of clinical surgery, but to our mind was the only correct.Недостаточное знакомство врачей с характером гнойно-септической патологии клетчатки забрюшинного пространства является главной причиной поздней диагностики и неудовлетворительных результатов лечения. Наиболее объективные и четкие, особенно топографо анатомические, данные в диагностике острых воспалительных заболеваний клетчатки забрюшинного пространства можно получить на компьютерной томографии с контрастированием.Казуистика клинического случая заключается в том, что при интраабдоминальном расположении отростка причиной параколярного абсцесса была свищ верхушки аппендикса, которая открывалась в параколярну клетчатку, это обусловило необходимость проведения аппендэктомии через 17 дней после повторного вскрытия параколярного абсцесса, что в целом противоречит канонам клинической хирургии, но, на наш взгляд, было единоправильным.Мета роботи: недостатня поінформованість лікарів щодо характеру гнійно-септичної патології клітковини заочеревинного простору є головною причиною пізньої діагностики  та незадовільних результатів лікування. Найбільш об’єктивні і чіткі, особливо топографо-анатомічні дані в діагностиці гострих запальних захворювань клітковини заочеревинного простору можна отримати на комп’ютерній томографії  із контрастуванням.Казуістика клінічного випадку полягає в тому, що при інтраабдомінальному  розташуванні відростка причиною параколярного абсцесу була нориця верхівки апендикса, яка відкривалася в параколярну клітковину, це зумовило необхідність виконання апендектомії через 17 днів після повторного розкриття параколярного абсцесу, що загалом суперечить канонам клінічної хірургії, але, на наш погляд, було єдиноправильним

Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку гострої спайкової тонкокишкової непрохідності

The aim of the work: to improve the results of treatment of patients with acute adhesive small bowel obstruction by improving the therapeutic and diagnostic tactics and developing methods for the prevention of complications and recurrence of the disease. Materials and Methods. The analysis of observation of 226 patients with acute intestinal obstruction was performed. 111 patients with acute adhesive small bowel obstruction were operated on. All patients were divided into control and main groups: the control group included 57 patients (31 patients wereoperated – laparotomically, 26 patients – laparoscopically); to the main – 54 (26 patients were operated laparotomically, 28 – laparoscopically). Clinical studies were performed in three stages. To analyze the state of systemic microcirculation and mechanisms of regulation of microcirculatory flow, laser Doppler flowmetry was performed on a single-channel “LAKK-02” laser microcirculation analyzer. The examinations were performed before surgery, during surgery and for 3 days postoperatively. The survey evaluated baseline microcirculation and amplitude-frequency spectrum of blood flow oscillations. Results and Discussion. During laser Doppler flowmetry, the nature of changes in perfusion and its regulation before surgery was dependent on the stage of the pathological process. Decreased shunting rates before surgery, impaired tissue filling, and decreased body temperature at the end of surgery indicate the possibility of developing complications in the postoperative period. The use of minimally invasive technologies showed a decrease in microcirculation disturbance. The duration of surgery was reduced by half, the recovery of motor-evacuation function of the intestine came in the first day of the postoperative period, compared with the second–third days when using traditional technologies, the postoperative period decreased by 3.5 days. The use of Defensal and Tsitoflavin in the treatment of patients with acute adhesive small bowel obstruction allowed to reduce the time of recovery of the motor-evacuation function of the intestine in the postoperative period, to reduce the number of complications and to reduce the stay of patients in the hospital by 1–2 days, and overtime, selected surgical technique.Цель работы: улучшить результаты лечения больных с острой спаечной тонкокишечной непроходимостью путем совершенствования лечебно-диагностической тактики и разработки методов профилактики развития осложнений и рецидива заболевания. Материалы и методы. Проведен анализ наблюдения на 226 больных острой кишечной непроходимости. 111 пациентив с острой спаечной тонкокишечной непроходимостью прооперированы. Все пациенты были разделены на контрольную и основную группы: в контрольную группу вошли 57 больных (31 больной прооперирован лапаротомно, 26 – лапароскопически), к основной – 54 (26 больных оперированы лапаротомно, 28 – лапароскопически). Клинические исследования проводили в три этапа. Для анализа состояния системной микроциркуляции и механизмов регуляции микроциркуляторного русла проведено лазерную допплеровскую флоуметрию на одноканальном лазерном анализаторе микроциркуляции “ЛАКК-02”. Обследование проводили до операции, во время операции и на 3 сутки послеоперационного периода. При обследовании оценивали базовые показатели микроциркуляции и амплитудно-частотный спектр колебаний кровотока. Результаты исследований и их обсуждение. При проведении лазерной допплеровской флоуметрии характер изменений перфузии и ее регуляции перед оперативным вмешательством зависел от стадии патологического процесса. Снижение показателя шунтирования до операции, нарушение кровонаполнения тканей и снижения температуры тела в конце операции свидетельствуют о возможности развития осложнений в послеоперационном периоде. При использовании малоинвазивных технологий наблюдалось уменьшение нарушения микроциркуляции. Продолжительность оперативного вмешательства снижалась вдвое, восстановление моторно-эвакуаторной функции кишечника наступало в первые сутки послеоперационного периода, против двух-трех суток при использовании традиционных технологий, послеоперационный период уменьшился на 3,5 дня. Использование в комплексном лечении больных с острой спаечной тонкокишечной непроходимостью препаратов Дефенсаль и Цитофлавин позволило снизить время восстановления моторно-евакуаторнои функции кишечника в послеоперационном периоде, уменьшить количество осложнений и сократить срок пребывания больных в стационаре на 1-2 суток, независимо от тяжести течения заболевания и выбранной хирургической методики.Мета роботи: покращити результати лікування хворих з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю шляхом вдосконалення лікувально-діагностичної тактики та розробки методів профілактики розвитку ускладнень та рецидиву захворювання. Матеріали і методи. Проведено аналіз спостереження за 226 хворими на гостру кишкову непрохідність. 111 пацієнтів з гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю прооперовані. Усі пацієнти були поділені на контрольну та основну групи: до контрольної групи увійшли 57 хворих (31 хворий прооперований лапаротомно, 26 – лапароскопічно); до основної – 54 (26 хворих оперовані лапаротомно, 28 – лапароскопічно). Клінічні дослідження проводили в три етапи. Для аналізу стану системної мікроциркуляції та механізмів регуляції мікро­цир­куля­то­рного русла проведено лазерну доплерівську флоуметрію на одноканаль­но­му лазерному аналізаторі мікроциркуляції “ЛАКК-02”. Обстеження проводили до оперативного втручання, під час операції та на 3 добу післяопераційного періоду. При обстеженні оцінювали базові показники мікроциркуляції та амплітудно-частотний спектр коливань кровотоку.  Результати досліджень та їх обговорення. Під час проведення лазерної доплерівської флоуметрії характер змін перфузії та її регуляції перед оперативним втручанням залежав від стадії патологічного процесу. Зниження показника шунтування до операції, порушення кровонаповнення тканин та зниження температури тіла в кінці операції свідчать про можливість розвитку ускладнень у післяопераційному періоді. При використанні малоінвазивних технологій спостерігалося зменшення порушення мікроциркуляції. Тривалість оперативного втручання знижувалась  удвічі, відновлення моторно-евакуаторної функції кишечника наставало в першу добу післяопераційного періоду, проти другої–третьої доби при використанні традиційних технологій, післяопераційний період зменшився на 3,5 ліжко-дні. Використання у комплексному лікуванні хворих із гострою спайковою тонкокишковою непрохідністю препаратів Дефенсаль та Цитофлавін дозволило знизити час відновлення моторно-евакуа­торної функції кишечника в післяопераційному періоді, зменшити кількість усклад­нень та скоротити термін перебування хворих у стаціонарі на 1–2 доби, незалежно від тяжкості перебігу захворювання та обраної хірургічної методики

Застосування реінфузії асцитичної рідини для лікування хворих із цирозом печінки

Мета. Визначення ефективності реінфузії асцитичної рідини як складової лікування хворих із цирозом печінки (ЦП) за наявності сформованого набрякового синдрому. Матеріали і методи. Проліковано 262 хворих із ЦП. Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 48 пацієнтів із ЦП, ускладненим асцитом, які були розподілені на дві групи. До 1-ї групи віднесено 21 (43,8%) хворого, якому було виконано пункцію черевної порожнини та в подальшому проведено доопераційне лікування ЦП. До 2-ї групи віднесено 27 (56,3%) пацієнтів із ЦП та асцитом, яким також виконували пункцію черевної порожнини, але в подальшому застосовували реінфузію асцитичної рідини після її очищення. Результати. Із 21 хворого 1-ї групи протягом трирічного спостереження гарний результат констатовано у 3 (14,3%), задовільний - у 4 (19,0%), незадовільний – у 2 (9,5%). Померли 7 (33,3%) хворих. Із 27 хворих 2-ї групи гарний результат зафіксовано у 12 (44,4%), задовільний - у 7 (25,9%), незадовільний – у 3 (11,1%). Померли 3 (11,1%) хворих. Висновки. Ефективним способом лікування ЦП із сформованим асцитом є реінфузія очищеної асцитичної рідини, що відновлює динаміку лабораторних показників у пацієнтів та покращує перебіг захворювання

ДИНАМІКА ЦИТОКІНІВ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ АБДОМІНАЛЬНИЙ СЕПСИС НА ФОНІ ІМУНОКОРЕКЦІЇ РОНКОЛЕЙКІНОМ

The paper presents the results of an examination of 134 patients with acute abdominal sepsis. Changes of the cytokin profile in the dynamics of treatment have been studied. A positive impact of immunocorrecting therapy on the course of acute abdominal sepsis has been revealed during different terms of the postoperative period.В статье представлены результаты обследования 134 больных с острым абдоминальным сепсисом. Изучены изменения цитокинового профиля в динамике лечения. Выявлено положительное влияние иммунокоррегирующей терапии на течение острого абдоминального сепсиса в разные сроки послеоперационного периода.У статті наведено результати обстеження 134 хворих на гострий абдомінальний сепсис. Вивчено зміни цитокінового профілю в динаміці лікування. Виявлено позитивний вплив імунокорегувальної терапії на перебіг гострого абдомінального сепсису у різні терміни післяопераційного періоду

Application of LigaSure Technology in Thyroid Surgery

The incidence of nodular forms of goitre, compression syndrome in particular, as well as thyroid oncopathology is steadily growing. The number of patients with diffuse toxic goitre and functional autonomy of nodular forms of goitre exhibits no tendency toward reduction. Thyroid surgery remains one of the major and most effective methods of treatment.  Parathyroid glands and laryngeal nerves are located close to large branches of the thyroid arteries; therefore, thyroid surgery should be performed in a dry operative field.The objective of the research was to assess the efficacy of the LigaSure technology in the formation of reliable homeostasis as well as to provide morphological basis for blood clot quality and morphofunctional state of the thyroid parenchyma after hemithyroidectomy.Materials and methods. The results of surgical treatment of 100 patients with nodular and toxic forms of goitre being treated in the surgical department of the Ternopil Municipal Emergency Hospital during 2011-2012 were compared with the results of surgical treatment of 200 patients with similar pathology who underwent surgical treatment during 2014-2016. According to the in-patient medical records, in patients operated on during 2011-2012 to achieve homeostasis the traditional ligature method was used; the length of surgical access was 6-8 cm. However, to achieve homeostasis in patients operated on during 2014-2016 the LigaSure device was used during surgery; the length of surgical access was 2.5-3 cm. The removed part of the thyroid gland was sent for morphological examination. The thyroid tissue was fixed in a 10% neutral formalin solution to be studied macro-and microscopically. A 1.0x0.5-cm fragment of the thyroid tissue was dissected out from three areas: the first fragment was dissected out from the area of the impact of radio-frequency current; the second fragment was dissected out in the perifocal area 0.5 cm from the electrocoagulation area, and the third one was dissected out 0.8-1.0 cm from the electrocoagulation area.  Dewaxed sections were stained with haematoxylin, eosin as well as with Hart and Mallory’s fuchselin. Histological preparations were studied using the SEOSCAN and Lumam P-8 microscopes at different magnifications. Results. Histological study revealed local coagulative necrosis in the area of the impact of LigaSure radio-frequency current. The contours of the follicles without coloured structures, which were saturated with haemolytic erythrocytes, indicated necrosis. The thyrocyte cytoplasm and intercellular tissue were eosinophilic; the nuclei were not identified. In the lumen of intraorganic blood vessels, there was formed homogeneous agglutinative thrombus tightly adhering to the vascular wall indicating the formation of reliable and high-quality homeostasis in the area of direct effect of radio-frequency current. In the perifocal area there were the signs of the adaptive processes on the background of pronounced microcirculatory disturbances. Changes in thyrocytes manifested themselves as necrotic and dystrophic swelling and enlightenment of the cytoplasm. Clinically, these changes may manifest themselves as an increase in the secretory function of the thyroid gland in the particular area. Changes being typical to chronic manifestations of nodular goitre were found in the areas more distant from coagulative necrosis. The thyroid parenchyma was represented by clusters of large and small follicles separated by connective tissue interlayers.Conclusions. The application of the LigaSure technology in surgical treatment of the thyroid gland improves the quality of surgical interventions due to a decrease in intraoperative blood loss, duration of surgery as well as postoperative in-patient treatment. In addition, the LigaSure technology provides better surgical access, thereby improving cosmetic effect. Morphologic changes in the thyroid gland due to the effect of radio-frequency current were distance-dependent: in the area of direct effect of radio-frequency current coagulative necrosis developed; in the perifocal area intensified secretory response of the thyroid tissue to the extreme factor occurred; in distant areas the typical structure of the nodular goitre with the signs of disturbed microcirculation was found.

RESULTS OF COMPLEX DIFFERENTIAL TREATMENT OF PATIENTS WITH DIABETIC FOOT SYNDROME

Diabetes mellitus (DM) worldwide has acquired pandemic proportions and the number of cases continues to rise permanently, which is one of the most important medical and socio-economic problems. The structure of late complications of diabetes; diabetic foot syndrome is a leader causing the increased morbidity and mortality in this group of patients. It complicates the course of diabetes in 4.6–25 % of patients, with an annual diagnosis of new lesions within 2.2–5.9 % of patients with diabetes. The aim of the study – to evaluate the effectiveness of methods and developed complex pathogenetic differentiated treatment of diabetic foot syndrome. Materials and Methods. The results of treatment of 1716 patients with the syndrome of diabetic foot were analyzed. On the basis of the features of the pathological process, microbiological, cytological and morphological studies, the study of central and peripheral hemodynamics of the lower limbs, x-ray survey developed objective criteria integrated differential treatment, and performance criteria for surgical treatments and minor amputations in the foot. Results and Discussion. The research allowed to state that the formation of a differentiated approach to surgical treatment of purulent necrotic lesions of the lower extremities against diabetes should be considered pathogenic form of diabetic foot, depth and distribution of lesions, topographical location, natural flora inflammatory lesions, and indicators of peripheral hemodynamics of limbs. In order to preserve the lower extremity in the presence of reasonable evidence, preference should be given one-step radical debridement and small foot amputation. Conclusions. Timely and proper use of differentiated pathogenesis of complex treatment regimens allow the diabetic foot syndrome quantitatively and qualitatively improve treatment above named diseases, resistance to save limbs and reduce the number of high amputations of the lower limbs to 9.6 %, and reduce the term inpatient treatment 5.8 ± 1.4 bed-days to improve the quality of life of patients and their social adaptation