Зміна деяких показників антиоксидантної системи в щурів з токсичним ураженням ацетамінофеном на тлі цукрового діабету 2 типу

Introduction. Acetaminophen has dose-dependent effect on the liver, which is the degree of damage depends on the concentration of this drug in plasma. When administration in large quantities of acetaminophen (accidentally or with suicidal intent) centrolobular massive necrosis occurs in the liver. Diabetes is also a risk factor for cirrhosis.The aim of the study – to study the effect of acetaminophen on main indices of antioxidant system in liver homogenate and blood plasma of rats with type 2 diabetes mellitus in time dynamics.Methods of the research. We conducted two series of experiments. In the first series toxic lesion was caused by a single intragastric administration of acetaminophen suspension in 2 % starch solution to animals in a dose of 1250 mg/kg (1/2 LD50). In the second series the suspension of acetaminophen in 2 % starch solution in a dose of 55 mg/kg was given, which corresponds to the highest therapeutic dose during 7 days. Non-genetic form of experimental type 2 diabetes mellitus was modeled by single intraperitoneal administration of streptozotocin solution in doses 65 mg/kg to rats, which was diluted by citrate buffer (pH 4.5) with the previous intraperitoneal nicotinamide administration in doses of 230 mg/kg. Rats with the same body weight, which were given the same amount of solvent (citrate buffer pH 4.5), were used as the control group.Results and Discussion. The results of the experiment show that a greater toxicity in the experimental animals causes the administration of acetaminophen on the background of type 2 diabetes.Conclusion. Toxic lesion by acetaminophen in rats with type 2 diabetes mellitus is accompanied by significant violation of enzymatic components of the antioxidant system, have a compensatory nature and direct to neutralize of free radical oxidation products.Вступление. Ацетаминофен оказывает дозозависимое действие на печень, степень поражения которой зависит от концентрации этого препарата в плазме. При приеме большого его количества (случайно или с суицидальными намерениями) в печени возникают массивные центролобулярные некрозы. Сахарный диабет является также одним из факторов риска развития цирроза печени.Цель исследования – изучить влияние ацетаминофена на фоне сахарного диабета 2типа на основные показатели антиоксидантной системы в гомогенате печени и плазме крови крыс во временной динамике.Методы исследования. Было проведено 2 серии эксперимента. В первой токсическое поражение ацетаминофеном вызывали путем однократного внутрижелудочного введения животным суспензии ацетаминофена в 2 % растворе крахмала в дозе 1250 мг/кг массы тела (1/2 LD50), во второй – этой же суспензии в дозе 55 мг/кг. Негенетическую форму экспериментального сахарного диабета 2 типа моделировали путем однократного внутрибрюшного введения раствора стрептозотоцина из расчета 65 мг/кг, который разводили цитратным буфером (рН 4,5) с предварительным интраперитонеальным введением никотинамида в дозе 230 мг/кг. Для контрольной группы использовали крыс с той же массой тела, которым вводили аналогичный объем растворителя (цитратный буфер с рН 4,5).Результаты и обсуждение. Результаты эксперимента показали, что большую токсичность в организме подопытных животных вызывало введение ацетаминофена на фоне сахарного диабета 2 типа.Вывод. Токсическое поражение ацетаминофеном на фоне сахарного диабета типа 2 сопровождается существенными нарушениями ферментатных компонентов системы антиоксидантной защиты, которые имеют компенсаторный характер и направлены на обезвреживание продуктов свободнорадикального окисления.Вступ. Ацетамінофен чинить дозозалежну дію на печінку, ступінь ураження якої залежить від концентрації цього препарату в плазмі. При прийманні великої його кількості (випадково або із суїцидальними намірами) в печінці виникають масивні центролобулярні некрози. Цукровий діабет є також одним із факторів ризику розвитку цирозу печінки.Мета дослідження – вивчити вплив ацетамінофену на тлі цукрового діабету 2 типу на основні показники антиоксидантної системи в гомогенаті печінки та плазмі крові щурів у часовій динаміці.Методи дослідження. Було проведено 2 серії експерименту. В першій токсичне ураження ацетамінофеном викликали шляхом одноразового внутрішньошлункового введення тваринам суспензії ацетамінофену в 2 % розчині крохмалю у дозі 1250 мг/кг маси тіла (1/2 LD50), у другій – цієї ж суспензії у 2 % розчині крохмалю у дозі 55 мг/кг. Негенетичну форму експериментального цукрового діабету 2 типу моделювали шляхом одноразового внутрішньочеревного введення розчину стрептозотоцину з розрахунку 65 мг/кг, який розводили цитратним буфером (рН 4,5) з попереднім інтраперитонеальним уведенням нікотинаміду в дозі 230 мг/кг. Для контрольної групи використовували щурів з тією ж масою тіла, яким вводили аналогічний об’єм розчинника (цитратний буфер з рН 4,5).Результати й обговорення. Результати експерименту показали, що більшу токсичність в організмі піддослідних тварин викликало введення ацетамінофену на тлі цукрового діабету 2 типу.Висновок. Токсичне ураження ацетамінофеном на тлі цукрового діабету 2 типу супроводжується суттєвими порушеннями ферментних компонентів системи антиоксидантного захисту, що мають компенсаторний характер і спрямовані на знешкодження продуктів вільнорадикального окиснення

ACETAMINOPHEN EFFECT ON FREE RADICAL OXIDATION INDICES IN RATS WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS

Background. Acetaminophen is a drug used to relieve pain syndrome. It is used both independently and in composition of combined drugs. Type 2 diabetes is an age-related disease that is associated with a violation of insulin synthesis by pancreas.Objective. The aim of the research was to study the effect of acetaminophen on major free radical oxidation indices of rats with type 2 diabetes mellitus in time dynamics.Methods. We conducted two series of experiments. The first series comprised rats with type 2 diabetes mellitus and acute acetaminophen toxic lesions. The second series involved rats with type 2 diabetes mellitus and acetaminophen administration at a dose of 55 mg/kg for the period of 7 days.Results. Administration of acetaminophen for rats with type 2 diabetes mellitus caused the increase in the content of malondialdehyde, diene and triene conjugates and Schiff bases in blood plasma and malondialdehyde, diene and triene conjugates in liver homogenate. The maximum increase in these indices was observed on the first day of the experiment. Gradually these indices decreased on the 3rd, 5th and 7th days of the experiment.Conclusions. Free radical oxidation increased in both series of the experiment. This process developed in rats with type 2 diabetes mellitus and acute acetaminophen toxic lesions more intensively, than in rats with type 2 diabetes mellitus and administration of acetaminophen at the highest therapeutic dose during 7 days

BIOCHEMICAL PARAMETERS OF LIPID METABOLISM IN ANIMALS AFFECTED BY HEAVY METAL SALTS AND TREATED WITH CARNITINE CHLORIDE AND SODIUM ALGINATE

Background. Lipid metabolism disorders in the organism affected by environmental pollutants, including poisoning with cadmium and lead salts are of topical matter nowadays.Objective. The study was aimed to examine biochemical features of lipid metabolism in rats subjected to toxic damage by lead and cadmium salts and treated with carnitine chloride and Algigel.Methods. Experiments were carried out on white mature outbred male rats weighing 180-200 g. To cause the toxic damage the animals were administered with aqueous solution of cadmium chloride and lead acetate daily for the period of 30 days using intra-gastric lavage. The indices of lipid metabolism were detected by biochemical methods.Results. In animals treated with cadmium chloride and lead acetate the following changes were observed: HDL-cholesterol concentrations significantly decreased, resulting in 87% of the levels in the intact animals on the third day, 84% on the fifth and 80% on the seventh day. Conversely, concentrations of HDL-cholesterol and VLDL-cholesterol significantly increased during the experiment. Respectively, the ratios for HDL-cholesterol are 240%, 352%, and 388%; and for VLDL-cholesterol 108%, 116%, and 132%.Conclusions. Lipids profile of the rats displayed changes in the levels of cholesterol, triglycerides and lipoproteins of low, high and very low density.