Мікроелементний склад довгих та мішаних кісток скелета в нормі

Проведений аналіз елементного складу різних типів кісток показав відмінність мікроелементного складу трубчастих та мішаних кісток. Більшість есенційних елементів накопичувались саме в попере-кових хребцях, що свідчить про більшу активність ремоделювання та ферментів, що забезпечують данний процес. Токсичні елементи, такі як нікель та свинець, переважно накопичуються в довгих кіст-ках, що також свідчить про меншу швидкість процесів ремоделювання в компактній речовині. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18504Проведенный анализ элементного состава различных типов костей показал различия микроэлеме-нтного состава длинных и смешанных костей. Большинство эссенциальных элементов накапливаются именно в поясничных позвонках, что свидетельствует о большей активности ремоделирования и фер-ментов, которые обеспецивают данный процесс. Токсические элементы, такие как никель и свинец, преимушественно накапливаются именно в длинных костях, что также свидетельствует о меньшей скорости процессов ремоделирования в компактном веществе. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18504In this article has been studied the ions compound of different bone's type. We shown the different levels of same elements in long and mix bone. The essential elements accumulate in the lumbal vertebrae (mix bone) which show a high level of remodeling processes. The toxic elements such as Ni and Pb accumulate in long bones which show a lower level of remodeling processes in compact tissue. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1850

Співвідношення водних фракцій в різних типах кісток у нормі

Метою нашої роботи було визначення співвідношення водних фракцій у тканинах кісток різного типу в нормі

Репаративний остеогенез губчастої кісткової тканини на 21 добу після моделювання перелому в умовах мікроелементозів

Репаративний остеогенез губчатої тканини – складний процес, який залежить як від місцевих факторів так і від зовнішнього впливу. Забруднення оточуючого середовища є одним із основних патогенних чинників. За рахунок лакунарно-канальцієвої системи та розгалудженої системи кровоносних судин губчата тканина швидко реагує на зміну якісної і кількісної складової фізіологічних рідин організму. МікроелементиCu, Cr, Zn, Mn, що надходять до організму у невиликій кількості, є необхідними для протікання нормальних фізіологічних процесів кісткової тканини. Відомо, що надходження значних концентрацій до організму кожного з елементів викликає канцерогенний еффект. Проте в більших випадках надходження не є поодиноким і складає систему мікроелементозів, складовим з яких є обов'язково Pb. Важкі метали потрапляючи до організму можуть проявляти як антогоністичні так і синергічні властивості один відносно другого. На сьогоднішній день цей ефект маловивчений, особливо по відношенню до тканинних структур

Мікроелементний склад губчатої кістки у нормі

У наш час з ситуацією дефіциту нутрітивного забезпечення та забрудненням навколишнього середовища важкими металами проблема формування нормальної кісткової тканини набула великого значення, оскільки ці формотворчі процеси являються відображенням елементного забезпечення організму. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3205

Ударна в'язкість як критерій стійкості до деформації губчастої кісткової тканини в умовах функціональних порушень

Метою даного дослідження є пристосування методу визначення ударної в’язкості як критерія стійкості до деформації губчастої кісткової тканини в умовах функціональних порушень

Співвідношення водних фракцій в різних типах кісток у нормі

Метою нашої роботи було визначення співвідношення водних фракцій у тканинах кісток різного типу в нормі

Роль води в мінеральній структурі губчастої кістки

Кісткова тканина являє собою складний композитний матеріал, що складається з органічної та мінеральної фази, співвідношення яких впливають на структуру та функцію органу. У цій структурі міститься 70 % вільної води, 30 % знаходиться у зв'язаному стані з органічними і мінеральними складовими. Виконуючи транспортну функцію, вона забезпечує не тільки іонний обмін між кристалітами, а й певну кристалічну структуру біомінералу, створює його неапатитне оточення – гідратний шар. Кількісні зміни води в організмі можуть впливати на ступінь мінералізації кальцієвмісного матриксу. Моделювання нестачі води в організмі можуть бути використані для пояснення характеру взаємодії між водною та мінеральною складовими, і таким чином забезпечити правильне розуміння хімії поверхні, структури та ступеня стабільності біоапатиту. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3576

Рівень есенційності свинцю в організмі щурів

Останніми роками перспективним і актуальним є вивчення впливу забруднення оточуючого середовища важкими токсичними металами та визначення елементного статусу організму при мікроелементозах. Одним із таких елементів, який має 1-й клас токсичності є свинець, що проявляє антагоністичну дію до кальцію, накопичується в організмі і в першу чергу призводить до ураження органів кровотворення, нервової і видільної систем. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3207

Біоелементний статус деяких органів щурів у нормі

Відомо, що обмінні процеси на клітинному і субклітинному рівнях забезпечуються функціонуванням близько 2000 ферментів, кожен з яких виступає каталізатором відповідної хімічної реакції. У свою чергу, каталітична активність ферментів забезпечується коферментами небілкового походження – органічними сполуками або неорганічними елементами (іонами металів – макро- і мікроелементами). Таким чином, мікроелементи є найважливішими каталізаторами обмінних процесів і відіграють важливу роль в адаптації організму в нормі і в умовах патології. Проте залишається невідомим взаємодія між більшістю мікроелементів в органах ссавців. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3199

Trace elements sorption by the chitosan-based materials

В статье рассмотрены особенности синтеза материалов на основе чистого хитозана и соединения хитозан-гидроксилапатита для применения в качестве сорбента тяжелых металлов. Для получения структурных характеристик полученных материалов использовали ИК-спектроскопию, рентгеновскую диффракцию и растровую электронную микроскопию. Исследование сорбционных свойств материалов проводили по отношению к ионам Mn+2, Cr+3, Fe+2, Cd+2 и Cu+2 в водном растворе при рН 6,0. Результаты исследования показали высокую сорбционную активность хитозан-гидроксилапатита в отношении всех ионов, в то время как материалы на основе хитозана имели наибольшую активность в отношении кадмия, меди и железа. Более медленная сорбция элементов, изменение сорбционной активности во времени свидетельствуют о том, что предлагаемые сорбенты можно использовать в сложных биотехнологических процессах, а также в качестве сорбентов с активностью в дистальных отделах кишечника. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34386Стаття вивчає особливості синтезу матеріалів на основі чистого хітозану і сполуки хітозан-гідроксилапатиту для використання у якості сорбенту важких металів. Ми використовували ІК-спектроскопію, рентгенівську діффракцію та растрову електронну мікроскопію щоб отримати структурну характеристику досліджуваних матеріалів. Вивчення сорбційних властивостей матеріалів проводили на іонах Mn+2, Cr+3, Fe+2, Cd+2 і Cu+2 у водному розчині з рН 6,0. Результати дослідження продемонстрували високу сорбційну активність хітозан-гідроксилапатиту відносно всіх іонів, в той час як матеріли на основі хітозану проявили найбільшу активність відносно кадмію, міді та заліза. Більш повільна сорбція елементів, поступова зміна сорбційної активності свідчать про те, що запропоновані сорбенти можна використовувати у складних біотехнологічних процесах, а також у якості активних сорбентів у дистальних відділах кишківника. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34386The most important function of enterosorbents is their ability to bind toxins both of exogenous and endogenous origin. Wide range of commercial sorbents applies in various intoxications, poisonings or infections, pathology of liver, pancreas or kidney with chronic renal failure. The toxic trace elements are determined among the most spread toxins. They get into the organism in different ways, including nutritional. Majority of the known sorbents exhibit high absorption properties for this type of toxicants, however development and research of new enterosorbents are relevant biomedical problem. Chitosan – a biologically active heteropolysaccharide consisting of N-glucosamine and N-aceto-glucosamine obtained by deacetylation of chitin, one of the most common natural polymers. Chitosan high sorption activity observed in several studies: so the active centers in sorption processes are amino groups, which form complexes with trace elements’ ions. Furthermore, a certain contribution is OH group (particularly the C3-position.) Adsorption – chelation (ion substitution) – is also discussed as possible mechanisms for the formation of complexes, wherein the interaction depends on the type of solution composition, pH, and the ion types. When cleaning the environment from pollutants, it is important to have not only an effective sorbent, but the sorbent in a convenient form. Powders are hard to remove; films and gels are not applicable for all cases. The most convenient form for sorption, are obviously porous beads or granules. In this regard, the aim of our research was to study the sorption activity of chitosan-apatite complex and lyophilized chitosan against toxic trace elements. Beads were obtained from a 2% solution of chitosan (200 kDa, 82 % deacetylation rates) by dropping the solution through a 2 mm diameter needle in a 5 % sodium hydroxide solution under continuous mixing. The beads were kept in the alkali solution overnight, permanently washed with water and freeze dried. Chitosan beads containing hydroxyapatite were prepared by adding a solution of chitosan in 1 M calcium chloride solution and 1 M solution of calcium dihydrogen phosphate (Ca/P ratio – 1.67). The beads were kept in a 5 % alkaline solution for 24 hours and then washed with water and freeze-dried. To determine sorption activity of samples, we placed 1 gram of each sample in a 100 ml solution (pH – 6.0) containing 5 mg per liter of a trace elements – Mn+2, Cr+3, Fe+2, Cd+2, and Cu+2. The solution was shaken by automatic shaker throughout the experiment at 30 oscillations per minute. We used activated carbon for comparison series. The solution was filtered in each series in 30, 60, 360 and 720 minutes and the content of trace elements was measure in a liquid phase by atomic absorption. It should be noted that for 12 h (720 min) the chitosan-apatite beads absorbed all trace elements almost completely (99–100 %), while the chitosan based absorbed cadmium and copper better exhibiting minimal affinity for iron, chromium and poorly absorbed manganese (Cd> Cu> Fe> Mn> Cr); activated carbon also absorbed cadmium and copper better, to a lesser sorbs iron, manganese and did not absorb chromium (Cu> Cd> Fe > Mn).When we used the chitosan-based beads as sorbents, it was difficult to consider the kinetics of absorption and the releasing of some elements in the solution after polymer restructuring. The chitosan apatite beads were preferably hold in contact with a cleaning medium for 12 h; at the same time during the first 30 minutes that sorbent absorbed about 90 % of copper, manganese, iron, cadmium and 50 % of chromium. Beads of chitosan during the first 30 min absorbed only 90 % of copper and more than 50 % of cadmium, manganese, and about 40 % of chromium. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3438