Devising a procedure of state financial protectionism in the agricultural industry in the context of regionalization

This paper considers the issue of state financial protectionism of the agricultural industry in the context of regionalization. A comprehensive methodology of state financial protectionism of the agricultural industry in the context of regionalization has been proposed, taking into consideration IPR and the value of the agricultural industry in a region. Based on statistical data on the indicators of investment attractiveness of the region (IAR) and the value of the agricultural industry in a region, regions for financing were determined. The problem of determining the fate of state financial protectionism for the agricultural industry in the context of regionalization has been stated and solved. The proposed methodology was tested by an experimental method. It is proposed that the state financial protectionism in the context of regionalization should include budget (investment) financial injections based on the investment attractiveness of a region and the value of the agricultural industry in the region, which are directed to the agricultural sector, in order to support it. The calculation results show that the distribution of financial resources with the available amount of public finances S=1 allocated for support is carried out proportionally. The comprehensive approach has made it possible to identify four regions for financing, and those are the regions that have the greatest value in the agricultural industry. Practical value is for management bodies (local, territorial, etc.) in the distribution of funds according to the vector of protectionism of the agricultural industry. The theoretical value is for researchers dealing with financial support, state protectionism, and public administration

Виявлення впливу плазмохімічної обробки пропан-бутанового палива на екологічні характеристики двигуна внутрішнього згоряння

One of the key problems of modern engine construction is the improvement of environmental performance while ensuring a competitive price of produced engines. This is achieved using state-of-the-art control systems, expensive fuel equipment, and complex exhaust gas neutralization systems. The search for ways to improve the environmental performance of transport engines without significant complication of their structure is a priority area of modern research. Plasma chemical treatment of gas makes it possible to reduce the level of harmful substances in exhaust gases by 1.5‒4 times relative to operation on propane-butane without processing. This paper considers the possibility of using a plasma dynamic stabilization technique and conducting an electric discharge without contact with metal electrodes for the implementation of endothermic reactions whose implementation requires energy from an external source. During test experiments, volt-ampere characteristics of the system with needle electrodes were established, the distance between which was 2‒5 mm at different feed pressures of propane-butane gas mixture (75 % propane and 25 % butane). At the outlet of the plasma-chemical reactor, a hydrogen-containing gas mixture is obtained, which is subsequently supplied to the combustion chamber through the regular gas fuel system of the engine. Next, when such a gas mixture burns in the combustion chamber, hydrogen acts as a catalyst for chemical reactions, which reduces the thickness of the flame extinguishing front, increases the speed and completeness of combustion of the gas mixture. Based on the results of comparative motor studies, it was found that plasma-chemical treatment of propane-butane has almost no influence on the effective efficiency of the engine and specific fuel consumption. It should also be noted that the use of plasma-chemical reactors on board a vehicle allows them to be integrated into regular gas fuel engine systems with minimal changes in their structure, which has almost no effect on the mass-size indicators and maintenance conditions of the gas fuel systemОднією з ключових проблем сучасного двигунобудування є поліпшення екологічних показників при забезпеченні конкурентоспроможної ціни виробляємих двигунів. Це досягається використанням надсучасних систем керування, коштовною паливною апаратурою та складними системами нейтралізації відпрацьованих газів. Пошук шляхів поліпшення екологічних показників транспортних двигунів без суттєвого ускладнення їх конструкції – є пріоритетним напрямом сучасних досліджень. Плазмохімічна обробка газу дозволяє в 1,5–4 рази знизити рівень шкідливих речовин у відпрацьованих газах відносно роботи на пропан-бутані без обробки. Розглянуто можливість застосування способу динамічної стабілізації плазми і проведення електричного розряду без контакту з металевими електродами для здійснення ендотермічних реакцій, на реалізацію яких необхідні витрати енергії від зовнішнього джерела. У процесі тестових експериментів було отримано вольт-амперні характеристики системи з голчастими електродами, відстань між якими становила 2–5 мм при різних тисках подачі пропан-бутанової газової суміші (75 % пропан і 25 % бутан). На виході з плазмохімічного реактора отримується водневовмісна газова суміш, яка в подальшому, через штатну газову паливну систему двигуна подається в камеру згоряння. В подальшому, при згорянні такої газової суміші у камері згоряння водень виступає у якості каталізатора хімічних реакцій, що дозволяє зменшити товщину фронту гасіння полум’я, підвищити швидкість та повноту згоряння газової суміші. За результатами порівняльних моторних досліджень встановлено, що плазмохімічна обробка пропан-бутану майже не впливає на ефективний ККД двигуна та питому витрату палива. Також слід зазначити, що використання плазмохімічних реакторів на борту транспортного засобу дозволяє їх інтегрувати у штатні газові паливні системи двигуна з мінімальними змінами їх конструкції, що майже не впливає на масогабаритні показники та умови обслуговування газової паливної систем

Розробка методики державного фінансового протекціонізму сільськогосподарської промисловості в контексті регіоналізації

This paper considers the issue of state financial protectionism of the agricultural industry in the context of regionalization. A comprehensive methodology of state financial protectionism of the agricultural industry in the context of regionalization has been proposed, taking into consideration IPR and the value of the agricultural industry in a region. Based on statistical data on the indicators of investment attractiveness of the region (IAR) and the value of the agricultural industry in a region, regions for financing were determined. The problem of determining the fate of state financial protectionism for the agricultural industry in the context of regionalization has been stated and solved. The proposed methodology was tested by an experimental method. It is proposed that the state financial protectionism in the context of regionalization should include budget (investment) financial injections based on the investment attractiveness of a region and the value of the agricultural industry in the region, which are directed to the agricultural sector, in order to support it. The calculation results show that the distribution of financial resources with the available amount of public finances S=1 allocated for support is carried out proportionally. The comprehensive approach has made it possible to identify four regions for financing, and those are the regions that have the greatest value in the agricultural industry. Practical value is for management bodies (local, territorial, etc.) in the distribution of funds according to the vector of protectionism of the agricultural industry. The theoretical value is for researchers dealing with financial support, state protectionism, and public administrationРозглянуто проблему державного фінансового протекціонізму сільськогосподарської промисловості в контексті регіоналізації. Запропоновано комплексну методику державного фінансового протекціонізму сільськогосподарської промисловості в контексті регіоналізації, що враховує ІПР та цінність сільськогосподарської промисловості регіону. На підставі статистичних даних за показниками інвестиційної привабливості регіону (ІПР) та цінності сільськогосподарської промисловості регіону визначено регіони для фінансування. Сформульовано та вирішено задачу визначення долі державного фінансового протекціонізму сільськогосподарської промисловості в контексті регіоналізації. Проведено апробацію запропонованої методики експериментальним методом. Запропоновано, під державним фінансовим протекціонізмом в контексті регіоналізації, вважати бюджетні (інвестиційні) фінансові вливання за показниками інвестиційної привабливості регіону та цінності сільськогосподарської промисловості регіону, які спрямовуються до сільськогосподарського сектору, з метою його підтримки. Результати розрахунків показують, що розподіл фінансових коштів при наявному обсязі державних фінансів S=1, що виділяються на підтримку, здійснюється пропорційно. Комплексний підхід дозволив визначити чотири регіони для фінансування, при цьому регіони, які мають найбільшу цінності сільськогосподарської промисловості. Практична цінність є для органів управління (місцевим, територіальним та ін) при розподілі коштів за вектором протекціонізму сільськогосподарської промисловості. Теоретична цінність має місце для дослідників, які займаються питаннями фінансового забезпечення, державного протекціонізму та державного адмініструванн