ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТ CENTAUREA CYANUS L.

Introduction. Therapeutic use of amino acids is a promising area of modern pharmacy and medicine. Amino acids play an important role in the complex pharmacological action of herbal medicines, as well as improve the absorption of other biologically active substances and potentiate their pharmacological activity. The aim of the study – to learn the qualitative composition of amino acids and determine their content in the herb and flowers of blue cornflower. Research Methods. The amino acid composition of raw blue cornflower was studied by ion-exchange liquid column chromatography on an automatic amino acid analyzer AAA T-339M. Results and Discussion. As a result of the study, 18 amino acids with a total content of 4.77 mg/100 mg and 5.41 mg/100 mg, respectively, were identified in herb and flowers of blue cornflower. Blue cornflower flowers contained 31.34 %, herb – 25.70 % of essential amino acids from the sum of amino acids. Among the essential amino acids in the herb, proline (0.94 mg/100 mg), glutamic (0.70 mg/100 mg) and aspartic (0.64 mg/100 mg) acids predominated, and leucine among the essential ones – 0.27 mg/100 mg) and lysine (0.24 mg/100 mg). In flowers, aspartic acid (0.82 mg/100 mg), glutamic acid (0.68 mg/100 mg) and proline (0.53 mg/100 mg) were the dominant substitutes for lysine (0.46 mg/100 mg), leucine (0.36 mg/100 mg) and threonine (0.28 mg/100 mg). Conclusions. For the first time, the qualitative composition and quantitative content of amino acids in the herb and flowers of blue cornflower harvested in Kharkiv region were studied. The study was performed by ion exchange liquid chromatography. It was determined that a slight advantage of the total number of amino acids is characteristic of blue cornflower flowers. In both studied raw materials, blue cornflower was found to have the advantage of substituted amino acids (3.55–3.72 mg/100 mg), in particular glutamic, asparagine and proline. The obtained results can be used in the development of criteria for standardization of raw blue cornflower, as well as in the production of drugs of plant origin on its basis of multi-vector pharmacological activity.Вступление. Терапевтическое использование аминокислот является перспективным направлением современной фармации и медицины. Аминокислоты играют важную роль в комплексном фармакологи­ческом действии лекарственных средств растительного происхождения, а также улучшают усвоение других биологически активных веществ и потенцируют их фармакологическую активность. Цель исследования – изучить качественный состав аминокислот и определить их содержание в траве и цветках василька синего. Методы исследования. Аминокислотный состав сырья василька синего изучали методом ионообменной жидкостно-колоночной хроматографии на автоматическом анализаторе аминокислот ААА Т-339М. Результаты и обсуждение. В результате исследования в траве и цветках василька синего идентифицировано по 18 аминокислот, общее содержание которых составило 4,77 мг/100 мг и 5,41 мг/100 мг соответственно. В цветках василька синего содержалось 31,34 %, в траве – 25,70 % незаменимых аминокислот от суммы аминокислот. В траве среди заменимых аминокислот по содержанию превалировали пролин (0,94 мг/100 мг), глутаминовая (0,70 мг/100 мг) и аспарагиновая (0,64 мг/100 мг) кислоты, среди незаменимых – лейцин (0,27 мг/100 мг) и лизин (0,24 мг/100 мг). В цветках доминирующими по содержанию заменимыми аминокислотами были аспарагиновая (0,82 мг/100 мг), глутаминовая (0,68 мг/100 мг) и пролин (0,53 мг/100 мг), незаменимыми – лизин (0,46 мг/100 мг), лейцин (0,36 мг/100 мг) и треонин (0,28 мг/100 мг). Выводы. Впервые изучено качественный состав и определено количественное содержание аминокислот в траве и цветках василька синего, заготовленных в Харьковской области. Исследование проводили методом ионообменной жидкостно-колоночной хроматографии. Установлено, что незначительное преимущество общего количества аминокислот характерно для цветков василька синего. В обоих ис­следуемых видах сырья василька синего наблюдали доминирование заменимых аминокислот (3,55–3,72 мг/100 мг), в частности глутаминовой, аспарагиновой и пролина. Полученные результаты можно использовать при разработке критериев стандартизации сырья василька синего, а также при получении лекарственных средств растительного происхождения на его основе многовекторной фармакологической активности.Вступ. Терапевтичне використання амінокислот є перспективним напрямком сучасної фармації та медицини. Амінокислоти відіграють важливу роль у комплексній фармакологічній дії лікарських засобів рослинного походження, а також покращують засвоєння інших біологічно активних речовин та потенціюють їх фармакологічну активність. Мета дослідження – вивчити якісний склад амінокислот і визначити їх вміст у траві та квітках волошки синьої. Методи дослідження. Амінокислотний склад сировини волошки синьої вивчали методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот ААА Т-339М. Результати й обговорення. У результаті дослідження у траві та квітках волошки синьої ідентифіковано по 18 амінокислот, загальний вміст яких становив 4,77 мг/100 мг і 5,41 мг/100 мг відповідно. У квітках волошки синьої містилось 31,34 %, у траві – 25,70 % незамінних амінокислот від суми амінокислот. У траві серед замінних амінокислот за вмістом переважали пролін (0,94 мг/100 мг), глутамінова (0,70 мг/100 мг) та аспарагінова (0,64 мг/100 мг) кислоти, серед незамінних – лейцин (0,27 мг/100 мг) і лізин (0,24 мг/100 мг). У квітках домінуючими за вмістом замінними кислотами були аспарагінова (0,82мг/100 мг), глутамінова (0,68 мг/100 мг) та пролін (0,53 мг/100 мг), незамінними – лізин (0,46 мг/100 мг), лейцин (0,36 мг/100 мг) і треонін (0,28 мг/100 мг). Висновки. Уперше вивчено якісний склад і визначено кількісний вміст амінокислот у траві та квітках волошки синьої, заготовлених у Харківській області. Дослідження проводили методом іонообмінної рідинно-колонкової хроматографії. Встановлено, що незначна перевага загальної кількості амінокислот характерна для квіток волошки синьої. В обох досліджуваних видах сировини волошки синьої спостерігали домінування замінних амінокислот (3,55–3,72 мг/100 мг), зокрема глутамінової, аспарагінової та проліну. Одержані результати можна використати при розробці критеріїв стандартизації сировини волошки синьої, а також при одержанні лікарських засобів рослинного походження на її основі багатовекторної фармакологічної активності

Дослідження кардіопротекторної дії пастернаку посівного трави екстракту густого

Topicality. Modern drugs used to treat diseases of the cardiovascular system generally have a number of side effects. In this regard, the problem of developing and studying safe and effective drugs for the use in cardiology becomes relevant for scientists. Pharmacological drugs with the metabolic and cytoprotective action of plant origin are increasingly used for the treatment of cardiovascular diseases; however, their range is quite limited. The latest information on the use of herbal medicines based on the promising types of the medicinal plant raw material of the domestic flora, in particular parsnip (Pastinaca sativa L.) herb, determines the urgency of creating new potential cardioprotectors of plant origin. Aim. To study amino acids and phenolic compounds in the thick extract of parsnip herb, as well as the cardioprotective activity of this extract. Materials and methods. The thick extract of parsnip herb (TEPH) was chosen as the study object. The study of the amino acid composition of TEPH was performed by ion exchange liquid chromatography on a T 339 automatic analyzer. Phenolic compounds were studied by high performance liquid chromatography (HPLC). Identification of components was performed by retention time and compliance of UV spectra with standard substances, the quantitative content was determined by calculating the area of peaks on the chromatogram. The study of the effectiveness of the use of the plant substance of TEPH for the correction of disorders in the body of rats under conditions of heart disease with high doses of adrenaline was performed at the premises of the Central Research Laboratory of the NUPh. The experiment was performed on 25 nonlinear white male rats weighing 180-220 g. The drug “Tricardin” LLC “Ternopharm” (Ukraine) was used as a reference drug. Results and discussion. As a result of the study of the amino acid composition of TEPH, 18 amino acids were identified; their total content was almost 10 % in the extract. Rutin and chlorogenic acid in the amount of 3.37 mg/100 g and 0.41 mg/100 g, respectively, were identified in the extract by HPLC. The results of the study of the effect of the thick extract of parsnip on the integrated indicators of the state of white rats on the model of acute adrenaline myocarditis indicate that when treating animals with TEPH in the doses of 100 mg/kg and 200 mg/kg the heart mass coefficient increased by 1.25 and 1.2 times compared to the group of intact animals, indicating a decrease in the manifestations of exudation compared to animals of the control pathology. Conclusions. Amino acids and phenolic compounds in TEPH have been studied. As a result, the presence of 18 amino acids has been found; their content in the extract is almost 10 %. The extract contains 3.37 mg/100 g of rutin and 0.41 mg/100 g of chlorogenic acid. The study conducted has confirmed the cardioprotective properties of TEPH, indicating the relevance of further comprehensive physicochemical, pharmacological and preclinical pharmacological studies of this herbal medicine and emphasizing the prospects for its further study, implementation in production and use in the treatment of cardiovascular diseases.Актуальность. Современные лекарственные средства, используемые для лечения заболеваний сердечно-сосудистой системы, в основном имеют ряд побочных эффектов. В связи с этим для ученых является актуальной проблема разработки и исследования безопасных и эффективных лекарственных препаратов для применения в кардиологии. Для лечения сердечно-сосудистых заболеваний все чаще используют фармакологические препараты метаболического и цитопротекторного действия растительного происхождения, однако их ассортимент достаточно ограничен. Последние сведения об использовании лекарственных растительных средств на основе перспективных видов лекарственного растительного сырья отечественной флоры, в частности пастернака посевного травы, обусловливают актуальность создания на его основе новых потенциальных кардиопротекторов растительного происхождения.Цель. Целью данной работы является исследование аминокислот и фенольных соединений в густом экстракте травы пастернака посевного, а также изучение его кардиопротекторной активности.Материалы и методы. В качестве объекта исследования использовали пастернака посевного травы экстракт густой (ППТЭГ). Исследование аминокислотного состава ППТЭГ проводили методом ионообменной жидкостной хроматографии с помощью автоматического анализатора Т 339. Фенольные соединения изучали методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ). Идентификацию компонентов проводили по времени удерживания и соответствия УФ-спектров веществам-стандартам, количественное содержание определяли, рассчитывая площадь пиков на хроматограмме. Изучение эффективности применения растительной субстанции ППТЭГ для коррекции нарушений в организме крыс в условиях поражения сердца повышенными дозами адреналина проводили на базе Центральной научно-исследовательской лаборатории НФаУ. Эксперимент проводили на 25 нелинейных белых крысах-самцах массой 180-220 г. В качестве препарата сравнения был использован препарат «Трикардин» ООО «Тернофарм», Украина.Результаты и их обсуждение. В результате исследования аминокислотного состава густого экстракта травы пастернака идентифицировано 18 аминокислот, общее содержание которых составило почти 10 %. Методом ВЭЖХ в экстракте идентифицированы рутин и хлорогеновая кислота в количестве 3,37 мг/100 г и 0,41 мг/100 г соответственно. Результаты изучения влияния густого экстракта травы пастернака на интегральные показатели состояния белых крыс на модели острого адреналинового миокардита свидетельствуют о том, что при лечении животных ППТЭГ в дозе 100 мг/кг и 200 мг/кг массовый коэффициент сердца увеличился в 1,25 и 1,2 раза по сравнению с группой интактных животных, что свидетельствует об уменьшении проявлений экссудации по сравнению с животными контрольной патологии.Выводы. Исследованы аминокислоты и фенольные соединения в ППТЭГ. В результате установлено наличие 18 аминокислот, содержание которых в экстракте составило почти 10 %. Экстракт содержал 3,37 мг/100 г рутина и 0,41 мг/100 г хлорогеновой кислоты. Проведенные исследования подтвердили кардиопротекторные свойства ППТЭГ, указывающие на актуальность дальнейших комплексных физико-химических, фармако-технологических и доклинических фармакологических исследований данного лекарственного растительного средства, и подчеркивают перспективы для дальнейшего его изучения, внедрения в производство и применения  в клинике сердечно-сосудистых заболеваний.Актуальність. Сучасні лікарські засоби, які використовують для лікування захворювань серцево-судинної системи, здебільшого мають низку побічних ефектів. У зв’язку з цим для науковців стає актуальною проблема розробки й дослідження безпечних та ефективних лікарських препаратів для застосування в кардіології. Для лікування серцево-судинних захворювань усе частіше використовують фармакологічні препарати метаболічної і цитопротекторної дії рослинного походження, однак їх асортимент є досить обмеженим. Останні відомості про використання лікарських рослинних засобів на основі перспективних видів лікарської рослинної сировини вітчизняної флори, зокрема пастернаку посівного трави, зумовлюють актуальність створення на її основі й нових потенційних кардіопротекторів рослинного походження.Мета. Метою нашої роботи є дослідження амінокислот та фенольних сполук у густому екстракті трави пастернаку посівного, а також вивчення його кардіопротекторної активності.Матеріали та методи. Як об’єкт дослідження було обрано пастернаку посівного трави екстракт густий (ППТЕГ). Дослідження амінокислотного складу ППТЕГ проводили методом іонообмінної рідинної хроматографії на автоматичному аналізаторі Т 339. Фенольні сполуки вивчали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Ідентифікацію компонентів проводили за часом утримування та відповідності УФ-спектрів речовинам-стандартам, кількісний вміст визначали, розраховуючи площу піків на хроматограмі. Вивчення ефективності застосування рослинної субстанції ППТЕГ для корекції порушень в організмі щурів за умов ураження серця підвищеними дозами адреналіну проводили на базі Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ. Експеримент здійснювали на 25 нелінійних білих щурах-самцях масою 180-220 г. Як препарат порівняння було використано лікарський засіб «Трикардин» ТОВ «Тернофарм», Україна.Результати та їх обговорення. У результаті дослідження амінокислотного складу густого екстракту трави пастернаку ідентифіковано 18 амінокислот, загальний вміст яких склав майже 10 %. Методом ВЕРХ у екстракті ідентифіковано рутин та хлорогенову кислоту в кількості 3,37 мг/100 г та 0,41 мг/100 г відповідно. Результати вивчення впливу густого екстракту трави пастернаку на інтегральні показники стану білих щурів на моделі гострого адреналінового міокардиту свідчать про те, що під час лікування тварин ППТЕГ у дозах 100 мг/кг та 200 мг/кг масовий коефіцієнт серця збільшився в 1,25 та 1,2 раза порівняно з групою інтактних тварин, що свідчить про зменшення проявів ексудації порівняно з тваринами контрольної патології.Висновки. Досліджено амінокислоти та фенольні сполуки у ППТЕГ. У результаті виявлено наявність 18 амінокислот, вміст яких у екстракті склав майже 10 %. Екстракт містив 3,37 мг/100 г рутину та 0,41 мг/100 г хлорогенової кислоти. Проведене дослідження засвідчило кардіопротекторні властивості ППТЕГ, що підтверджує актуальність проведення подальших комплексних фізико-хімічних, фармако-технологічних та доклінічних фармакологічних досліджень цього лікарського рослинного засобу й підкреслює перспективи його вивчення, впровадження у виробництво й застосування в клініці серцево-судинних захворювань