МОРФОМЕТРИЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕМОДЕЛЮВАННЯ ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СІМ’ЯНИКІВ ПРИ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ РУБОМІЦИНУ ГІДРОХЛОРИДУ

It is known that rubomycin – an antitumor antibiotic with pronounced cytostatic action is widely used in the clinic. The use of this drug agent in men can be complicated by azoospermia, in the morphogenesis of which the hemomicrocirculatory bed of the testes plays an important role. The aim – to conduct morphometric analysis of remodeling features of the hemomicrocirculatory beds of the testes when exposed to rubomycin hydrochloride. Materials and Methods. Morphometric study of the hemomicrocirculatory bed of the testes of 60 white male rats, which were divided into two groups. The group 1 consisted of 30 intact animals, group 2 – 30 rats, which were administered intraperitoneally with rubomycin hydrochloride at a dose of 30 mg/kg. Euthanasia of experimental animals was carried out by bloodletting of thiopental anesthesia a month after the beginning of the experiment. The diameters of arterioles, precapillary arterioles, hemocapillaries, capillary venules, venules, and microvascular density per 1 mm² tissue of testes were morphometrically determined. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. It was established that the morphometric parameters of the microvessels of the hemomicrocirculatory bed of the testes under the influence on the body of rubomycin hydrochloride were changed significantly. Diameter of arterioles of the testes decreased by 17.0 %, precapillary arterioles – by 22.4 %, hemocapillaries – by 15.8 % (p<0.001), and the lumen of the capillary venules expanded by 31.1 %, venules – by 26.8 %, microvascular density decreased by 27.2 %. The revealed evidence of deterioration of blood supply of the investigated organ. The optically vast majority of the venous vessels of the hemomicrocirculatory bed are irregularly expanded, varicosally altered, with frequent sacculation, overflowing with blood cells, with the stasis, thrombosis, which indicated a pronounced violation of their drainage function. Venous congestion in the vessels studied led to an increase in hypoxia, dystrophy and necrosis of endothelial cells, myocytes, spermatogenic epitheliocytes, stromal structures, infiltrative and sclerotic processes. Conclusions. Introduction into the body of experimental animals rubomycin hydrochloride leads to a pronounced remodeling of the blood vessels hemomicrocirculatory beds of the testes, which is characterized by a pronounced narrowing of the arterioles, precapillary arteriolts, hemocapillaries, and extensions of the postcapillary venules, venules, changes in angioarchitectonics of microvessels, venous plethora, hypoxia, dystrophy, necrobiosis of cells and tissues, infiltrative and sclerotic processes.Известно, что рубомицин – противоопухолевый антибиотик с выраженным цитостатическим действием широко используется в клинике. Применение данного медикаментозного вещества у мужчин может осложниться азооспермией, в морфогенезе которой важная роль отводится гемомикроциркуляторному руслу семенников. Цель – провести морфометрический анализ особенностей ремоделирования сосудов гемомикроциркуляторного русла семенников при воздействии на организм рубомицина гидрохлорида. Материал и методы. Морфометрически исследовано гемомикроциркуляторное русло семенников 60 белых крыс-самцов, которые были поделены на две группы. 1 группа включала 30 интактных животных, 2 – 30 крыс, которым однократно внутрибрюшинно вводили рубомицина гидрохлорид в дозе 30 мг/кг. Эвтаназию опытных животных осуществляли кровопусканием в условиях тиопенталового наркоза через месяц от начала эксперимента. Морфометрически определяли диаметры артериол, прекапиллярных артериол, гемокапилляров, посткапиллярных венул, венул и плотность микрососудов на 1 мм2 семенников. Количественные показатели обрабатывали статистически. Результаты. Выявлено, что морфометрические параметры микрососудов гемомикроциркуляторного русла семенников при воздействии на организм рубомицина гидрохлорида существенно изменялись. Диаметр артериол семенников при этом уменьшился на 17,0 %, прекапиллярных артериол – на 22,4 %, гемокапилляров – на 15,8 % (р<0,001), а просвет поскапиллярних венул расширился на 31,1 %, венул – на 26,8 %, плотность микрососудов уменьшилась на 27,2 %. Обнаруженное свидетельствовало об ухудшении кровоснабжения исследуемого органа. Светооптически подавляющее большинство венозных сосудов гемомикроциркуляторного русла неравномерно расширены, варикозно изменены, с частыми саккуляциями, переполнены форменными элементами крови, с явлениями стаза, тромбоза, что свидетельствовало о выраженном нарушении их дренажной функции. Венозный застой в исследуемых сосудах приводил к усилению гипоксии, дистрофии и некрозов эндотелиоцитов, миоцитов, сперматогенных эпителиоцитов, стромальных структур, инфильтративных и склеротических процессов. Выводы. Введение в организм подопытных животных рубомицина гидрохлорида приводит к выраженному ремоделированию сосудов гемомикроциркуляторного русла семенников, характеризующегося выраженным сужением просветов артериол, прекапиллярных артериол, гемокапилляров и расширением посткапиллярных венул и венул, изменениями ангиоархитектоники микрососудов, венозным полнокровием, гипоксией, дистрофией, некробиозом клеток и тканей, инфильтративными и склеротическими процессами.Відомо, що рубоміцин – протипухлинний антибіотик з вираженою цитостатичною дією – широко використовується у клініці [1, 2]. Застосування цього медикаментозного препарату в чоловіків може ускладнитися азооспермією, у морфогенезі якої важлива роль належить гемомікроциркуляторному руслу сім’яників. Мета – провести морфометричний аналіз особливостей ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла сім’яників при дії на організм рубоміцину гідрохлориду. Матеріал і методи. Морфометрично досліджено гемомікроциркуляторне русло сім’яників 60 білих щурів-самців, які були поділені на дві групи. 1 група включала 30 інтактних тварин, 2 – 30 щурів, яким одноразово внутрішньоочеревинно вводили рубоміцину гідрохлорид у дозі 30 мг/кг. Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Морфометрично визначали діаметри артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, закапілярних венул, венул, а токож щільність мікросудин на 1 мм2 сім’яників. Кількісні показники обробляли статистично. Встановлено, що морфометричні параметри мікросудин гемомікроциркуляторного русла сім’яників при дії на організм рубоміцину гідрохлориду суттєво змінювалися. Діаметр артеріол сім’яників при цьому зменшився на 17,0 %, передкапілярних артеріол – на 22,4 %, гемокапілярів – на 15,8 % (р<0,001), а просвіт закапілярних венул розширився на 31,1 %, венул – на 26,8 %, щільність мікросудин зменшилася на 27,2 %. Виявлене свідчить про погіршання кровопостачання досліджуваного органа. Світлооптично переважна більшість венозних судин гемомікроциркуляторного русла нерівномірно розширені, варикозно змінені, з частими саккуляціями, переповнені форменими елементами крові, з явищами стазу, тромбозу, що свідчить про виражене порушення їх дренажної функції. Венозний застій у досліджуваних судинах призводив до посилення гіпоксії, дистрофії та некрозів ендотеліоцитів, міоцитів, сперматогенних епітеліоцитів, стромальних структур, інфільтративних та склеротичних процесів. Висновки. Введення в організм дослідних тварин рубоміцину гідрохлориду призводить до вираженого ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла сім’яників, яке характеризується вираженим звуженням просвітів артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів і розширенням закапілярних венул та венул, змінами ангіоархітектоніки мікросудин, венозним повнокров’ям, дисторофією, некробіозом клітин і тканин, інфільтративними та склеротичними процесами

ЕНДОГЕННА ІНТОКСИКАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПРИ ПОШКОДЖЕННІ СІМ’ЯНИКІВ КАДМІЮ ХЛОРИДОМ

Introduction. It is known that structural changes and endogenous intoxication at damage of the testes by harmful factors of exogenous origin have been insufficiently studied. The aim of the study – to investigate the features of changes of endogenous intoxication at damage of the testes by cadmium chloride. Research Methods. Biochemical and morphological methods were used to study the testes of 30 white rats, which were divided into 2 groups. Group 1 consisted of 15 intact animals, group 2 – 15 rats, which were injected subcutaneously with cadmium chloride at a dose of 6 mg/kg for 4 weeks. One month after the start of the experiment, euthanasia of experimental animals was performed by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia. The content of medium weight molecules, the concentration of TBA-active products and oxidative modification of proteins were determined in the serum of rats. Histological micronutrients were made from the testes and studied morphometrically. Correlation analysis was performed between biochemical and morphometric parameters.Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. Prolonged exposure to cadmium chloride to the body led to a significant increase in serum molecules of medium weight and an increase in TBA-active products by 48.3 % (p<0.001), oxidative modification of proteins in the serum of rats, that was recorded at a wavelength of 370 nm – 7.4 times (p<0.001), and when determining their wavelength 430 nm – 7.68 times (p<0.001). The diameter of the seminal tubules decreased by 32.6 % (p<0.001), the number of epithelial-spermatogenic layer cells – by 31.3 % (p<0.001), Sertoli cells – by 11.3 % (p<0.001), tubulo-interstitial index – by 26.8 % (p<0.001), the index of spermatogenesis intensity – by 38.8 % (p<0.001), and the wall thickness of the seminal tubules increased by 23.6 % (p<0.001), the Leydig index – by 56.1 % (p<0.001), the relative volume of damaged spermatogenic epitheliocytes – 19.6 times (p<0.001). Strong, significant positive and negative correlations were found between the indicators of endogenous intoxication and morphometric parameters of testicular structures, which confirmed the dependence of the degree of endogenous intoxication on the severity and prevalence of morphological changes. Conclusion. The introduction of cadmium chloride into the body of experimental animals leads to severe da­mage of the testes and a significant increase in endogenous intoxication. Strong, significant positive and negative correlations have been established between the degree of endogenous intoxication disorders and the studied morphometric parameters of testicular structures, which confirms the dependence of the severity of endogenous intoxication on the prevalence of morphological changes.Вступление. Структурные изменения и эндогенная интоксикация при повреждении семенников вредными факторами экзогенного происхождения изучены недостаточно. Цель исследования – изучить особенности изменений эндогенной иnтоксикации при повреждении семенников кадмия хлоридом. Методы исследования. Применены биохимические и морфологические методы при изучении семенников 30-ти белых крыс, которых разделили на 2 группы. В 1-ю группу входили 15 интактных животных, во 2-ю – 15 крыс, которым вводили подкожно кадмия хлорид в дозе 6 мг/кг в течение 4-х недель. Через месяц после начала эксперимента осуществляли эвтаназию животных путем кровопускания в условиях тиопентал-натриевого наркоза. В сыворотке крови крыс определяли содержание молекул средней массы, концентрацию ТБК-активных продуктов и окислительную модификацию протеинов. Из семенников изготавливали гистологические микропрепараты, которые изучали морфометрически. Проводили корреляционный анализ между биохимическими и морфометрическими параметрами. Количественные показатели обрабатывали статистически. Результаты и обсуждение. Длительное воздействие кадмия хлорида на организм приводило к существенному росту в сыворотке крови содержания молекул средней массы и увеличению ТБК-активных продуктов на 48,3 % (р<0,001), окислительной модификации протеинов в сыворотке крови крыс, что регистрировалась при длине волны 370 нм, – в 7,4 раза (р<0,001), а при длине волны 430 нм – в 7,68 раза (р<0,001). Диаметр семенных канальцев при этом уменьшился на 32,6 % (р<0,001), количество клеток эпителиосперматогенного слоя снизилось на 31,3 % (р<0,001), клеток Сертоли – на 11,3 % (р<0,001), тубуло-интерстициальный индекс уменьшился на 26,8 % (р<0,001), индекс интенсивности сперматогенеза – на 38,8 % (р<0,001), а толщина стенки семенных канальцев увеличилась на 23,6 % (р<0,001), индекс Лейдига повысился на 56,1 % (р<0,001), относительный объем поврежденных сперматогенных эпителиоцитов вырос в 19,6 раза (р<0,001). Между показателями эндогенной интоксикации и морфометричес­кими параметрами структур семенников выявлены сильные, значительные положительные и отрицательные корреляционные связи, что подтверждало зависимость степени эндогенной интоксикации от выраженности и распространенности морфологических изменений. Выводы. Введение в организм экспериментальных животных кадмия хлорида приводит к выраженным повреждениям семенников и существенному росту эндогенной интоксикации. Между степенью нарушений эндогенной интоксикации и исследуемыми морфометрическими параметрами структур семенников установлены сильные, значительные положительные и отрицательные корреляционные связи, подтверждающие зависимость выраженности эндогенной интоксикации от распространенности морфологических изменений.Вступ. Структурні зміни та ендогенну інтоксикацію при пошкодженні сім’яників шкідливими факторами екзогенного походження вивчено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості змін ендогенної інтоксикації при пошкодженні сім’яників кадмію хлоридом. Методи дослідження. Застосовано біохімічні та морфологічні методи при вивченні сім’яників 30‑ти білих щурів, яких поділили на 2 групи. До 1-ї групи входили 15 інтактних тварин, до 2-ї – 15 щурів, яким вводили підшкірно кадмію хлорид у дозі 6 мг/кг протягом 4-х тижнів. Через місяць від початку експерименту здійснювали евтаназію тварин шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу. В сироватці крові щурів визначали вміст молекул середньої маси, концентрацію ТБК-активних продуктів та окисну модифікацію протеїнів. Із сім’яників виготовляли гістологічні мікропрепарати, які вивчали морфометрично. Проводили кореляційний аналіз між біохімічними та морфометричними параметрами. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Тривала дія кадмію хлориду на організм призводила до суттєвого зростання в сироватці крові вмісту молекул середньої маси та збільшення концентрації ТБК-активних продуктів на 48,3 % (р<0,001), окисної модифікації протеїнів у сироватці крові щурів, що реєструвалася при довжині хвилі 370 нм, – у 7,4 раза (р<0,001), а при довжині хвилі 430 нм – у 7,68 раза (р<0,001). Діаметр сім’яних канальців при цьому зменшився на 32,6 % (р<0,001), кількість клітин епітеліосперматогенного шару знизилась на 31,3 % (р<0,001), клітин Сертолі – на 11,3 % (р<0,001), тубуло-інтерстиційний індекс зменшився на 26,8 % (р<0,001), індекс інтенсивності сперматогенезу – на 38,8 % (р<0,001), а товщина стінки сім’яних канальців збільшилася на 23,6 % (р<0,001), індекс Лейдіга підвищився на 56,1 % (р<0,001), відносний об’єм пошкоджених сперматогенних епітеліоцитів зріс у 19,6 раза (р<0,001). Між показниками ендогенної інтоксикації та морфометричними параметрами структур сім’яників виявлено сильні, значні позитивні й негативні кореляційні зв’язки, що підтверджувало залежність ступеня ендогенної інтоксикації від вираження і поширеності морфологічних змін. Висновки. Введення в організм експериментальних тварин кадмію хлориду призводить до виражених пошкоджень сім’яників і суттєвого зростання ендогенної інтоксикації. Між ступенем порушень ендогенної інтоксикації та досліджуваними морфометричними параметрами структур сім’яників встановлено сильні, значні позитивні й негативні кореляційні зв’язки, що підтверджує залежність вираження ендогенної інтоксикації від поширеності морфологічних змін

ПРОЦЕСИ ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЇ В СІМ’ЯНИКАХ ЗА УМОВ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Introduction. Removal of large volumes of lungs leads to arterial pulmonary hypertension, cor pulmonale and its decompensation, venous plethora, stagnation and structural changes in the organs of the large circulatory system, the morphogenesis of which has not been studied sufficiently. The aim of the study – to learn the features of the processes of lipoperoxidation in the testes in the conditions at postresection arterial pulmonary hypertension. Research Methods. Morphometric and biochemical methods investigated the structures of the testes of 45 laboratory adult white male rats. One month after the start of the experiment, euthanasia of the experimental animals was performed by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia. The content of diene conjugates, the active products of thiobarbituric acid, was determined in the homogenates of the testes. Histostereometrically on micropreparations the number of cells of the epithelio-spermatogenic layer, tubulo-interstitial index, nuclear-cytoplasmic relations in endotheliocytes, spermatogenic epitheliocytes, the relative volumes of damaged endothelial cells, spermatogenic cells were determined. Correlation analysis was conducted between the concentrations of diene conjugates, the active products of thiobarbituric acid and the studied histostereometric parameters with the determination of the correlation coefficient (r). Quantitative values were processed statistically. Results and Discussion. It was established that right pulmonectomy led to hypertrophy and enlargement of the chambers of the heart with the predominance of the mass of the right ventricle and its dilation, that is, the cor pulmonale. It was found that in the case of pulmonary hypertension and compensated cor pulmonale, the level of diene conjugates was statistically significant (p<0.001) increased by 1.84 times, with decompensation of the cor pulmonale – 3.16 times compared with the control indicator, and the concentrations of active products of thiobarbituric acid increased respectively 2.1 and 7.3 times. The simulated pathology led to changes in cellular structural homeostasis, the growth of relative volumes of damaged endothelial cells and spermatogenic epitheliocytes, decrease the number of cells in the epithelio-spermatogenic layer, the tubulo-interstitial index. Correlation relationships between the severity of lipid peroxidation processes and structural changes in the investigated organ are revealed. Conclusions. Postresection arterial pulmonary hypertension and cor pulmonale lead to a significant remodeling of the structures of the testes, which is characterized by pronounced venous plethora, hypoxia, atrophic dystrophic, necrobitic, infiltrative, sclerotic psocesses and a pronounced increase in lipid peroxidation. The degree of disorders of lipoperoxylation in simulated pathology correlates with the severity of changes in structural homeostasis, relative volumes of damaged endothelial cells, spermatogenic epitheliocytes, the number of cells of the epithelio-spermatogenic layer, tubulo-interstitial index.Вступление. Удаление больших объемов легких приводит к артериальной легочной гипертензии, легочному сердцу и его декомпенсации, венозному полнокровию, застою и структурным изменениям в органах большого круга кровообращения, морфогенез которых исследован недостаточно. Цель исследования – изучить особенности процессов липопероксидации в семенниках в условиях пострезекционной артериальной легочной гипертензии. Методы исследования. Морфометрическими и биохимическими методами исследованы структуры семенников 45-ти лабораторных половозрелых белых крыс-самцов. Через месяц после начала эксперимента осуществляли эвтаназию животных путем кровопускания в условиях тиопентал-натриевого наркоза. В гомогенатах семенников определяли содержание диеновых конъюгатов, активных продуктов тиобарбитуровой кислоты. Гистостереометрически на микропрепаратах определяли количество клеток эпителиосперматогенного слоя, тубуло-интерстициальный индекс, ядерно-цитоплазматические отношения в эндотелиоцитах, сперматогенных эпителиоцитах, а также относительные объемы поврежденных эндотелиоцитов, сперматогенных эпителиоцитов. Проводили корреляционный анализ между концентрациями диеновых конъюгатов, активных продуктов тиобарбитуровой кислоты и исследуемыми гистостереометрическими показателями с определением коэффициента (r) корреляции. Количественные показатели обрабатывали статистически. Результаты и обсуждение. Правосторонняя пульмонэктомия приводила к гипертрофии и расширению камер сердца с преобладанием массы правого желудочка и его дилатации, то есть легочному сердцу. При легочной гипертензии и компенсированном легочном сердце уровень диеновых конъюгатов статистически достоверно (р<0,001) вырос в 1,84 раза, при декомпенсации легочного сердца – в 3,16 раза по сравнению с контрольным показателем, а концентрация активных продуктов тиобарбитуровой кислоты повысилась, соответственно, в 2,1 и 7,3 раза. Смоделированная патология вызывала изменения клеточного структурного гомеостаза, увеличение относительных объемов поврежденных эндотелиоцитов и сперматогенных эпителиоцитов, снижение количества клеток эпителиосперматогенного слоя, тубуло-интерстициального индекса. Выявлены корреляционные связи между выраженностью процессов перекисного окисления липидов и структурными изменениями в исследуемом органе. Выводы. Пострезекционная артериальная легочная гипертензия и легочное сердце приводят к существенному ремоделированию структур семенников, которое характеризуется выраженным венозным полнокровием, гипоксией, атрофическими, дистрофическими, некробиотическими, инфильтративными, склеротическими процессами, и выраженному усилению перекисного окисления липидов. Степень нарушений липопероксидации при смоделированной патологии коррелирует с выраженностью изменений структурного гомеостаза, относительными объемами поврежденных эндотелиоцитов, сперматогенных эпителиоцитов, количеством клеток эпителиосперматогенного слоя, тубуло-интерстициальным индексом в исследуемом органе.Вступ. Видалення великих об’ємів легень призводить до артеріальної легеневої гіпертензії, легеневого серця та його декомпенсації, венозного повнокров’я, застою і структурних змін в органах великого кола кровообігу, морфогенез яких досліджено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості процесів ліпопероксидації в сім’яниках за умов пострезекційної артеріальної легеневої гіпертензії. Методи дослідження. Морфометричними і біохімічними методами досліджено структури сім’яників 45-ти лабораторних статевозрілих білих щурів-самців. Через місяць від початку експерименту здійснювали евтаназію тварин шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу. В гомогенатах сім’яників визначали вміст дієнових кон’югатів, активних продуктів тіобарбітурової кислоти. Гістостереометрично на мікропрепаратах визначали кількість клітин епітеліосперматогенного шару, тубуло-інтерстиційний індекс, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, сперматогенних епітеліоцитах, а також відносні об’єми пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів. Проводили кореляційний аналіз між концентраціями дієнових кон’югатів, активних продуктів тіобарбітурової кислоти і досліджуваними гістостереометричними показниками з визначенням коефіцієнта (r) кореляції. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Правостороння пульмонектомія призводила до гіпертрофії та розширення камер серця з домінуванням маси правого шлуночка і його дилатації, тобто легеневого серця. При легеневій гіпертензії та компенсованому легеневому серці рівень дієнових кон’югатів статистично достовірно (р<0,001) зріс в 1,84 раза, при декомпенсації легеневого серця – в 3,16 раза порівняно з контрольним показником, а концентрація активних продуктів тіобарбітурової кислоти підвищилась, відповідно, у 2,1 та 7,3 раза. Змодельована патологія спричиняла зміни клітинного структурного гомеостазу, збільшення відносних об’ємів пошкоджених ендотеліоцитів та сперматогенних епітеліоцитів, зниження кількості клітин епітеліосперматогенного шару, тубуло-інтерстиційного індексу. Виявлено кореляційні зв’язки між вираженням процесів пероксидного окиснення ліпідів та структурними змінами в досліджуваному органі. Висновки. Пострезекційна артеріальна легенева гіпертензія та легеневе серце призводять до суттєвого ремоделювання структур сім’яників, яке характеризується вираженим венозним повнокров’ям, гіпоксією, атрофічними, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними, склеротичними процесами, та вираженого посилення пероксидного окиснення ліпідів. Ступінь порушень ліпопероксидації при змодельованій патології корелює з вираженням змін структурного гомеостазу, відносними об’ємами пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів, кількістю клітин епітеліосперматогенного шару, тубуло-інтерстиційним індексом у досліджуваному органі

МАСОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАМЕР КОМПЕНСОВАНОГО ТА ДЕКОМПЕНСОВАНОГО ЛЕГЕНЕВОГО СЕРЦЯ

Досліджено зміни масометричних параметрів камер серця після правосторонньої пульмонектомії. Встановлено, що остання призводить до гіперфункції серця, нерівномірного, диспропорційного зростання мас його камер із домінуванням гіпертрофії правого шлуночка та правого передсердя. Найбільш зміненимимасометричні параметри виявилися у правому шлуночку декомпенсованого легеневого серця

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ ПРИ ПОШКОДЖЕННІ СІМ’ЯНИКІВ РУБОМІЦИНОМ ГІДРОХЛОРИДОМ

Introduction. Rubomycin is an antitumor antibiotic of the anthracycline series with pronounced cytostatic action, which, when introduced into the body in men, can lead to structural and functional changes in the testes. The aim of the study – to investigate the features of changes in the cytokine profile at damage of the testes by rubomycin hydrochloride. Research Methods. Morphometric methods investigated the structures of the testes of 30 laboratory adult white male rats. In the blood serum, the concentration of tumor necrosis factor (TNF-a), interleukin (IL-2), (IL-6), (IL-10) was determined by the enzyme immunoassay. Histostereometrically, at the testes micronutrients, nuclear-cytoplasmic relation in vascular endothelial cells, spermatogenic epitheliocytes, as well as relative volumes of da­maged endothelial cells, spermatogenic epitheliocytes, and stromal-parenchymatous relation in organs were determined. Correlation analysis was performed between cytokine concentrations and histostereometric parameters studied to determine the correlation coefficient (r). Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. It was found that when exposed to rubomycin hydrochloride on the body, the concentration of IL-2 in the serum increased by 22.0 %, IL-6 – by 45.2 %, IL-10 – by 34.5 %, TNF-α – by 12.5 % ​​(p<0.001). The uneven, disproportionate increase in cytokines content in the serum in simulated pathology indicated an imba­lance of the cytokine profile. Nuclear-cytoplasmic relations in vascular endothelial cells increased by 5.3 %, in spermatogenic epitheliocytes – by 7.4 % (p <0.01), which indicated a violation of structural cellular homeostasis. The relative volume of damaged endothelial cells increased by 13.5 times, and the spermatogenic epitheliocytes – 19.4 times (p<0.001), which indicated significant structural and functional changes of this organ. The pre­sence of strong positive correlation relations between the relative volumes of damaged endothelial cells, spermatogenic epitheliocytes and concentrations of IL-2, IL-6, IL-10 (r=+0.82±0.03). The smaller correlation between the indicated histostereometric parameters of the testes and the serum TNF-a concentration (r=+0.65±0.02) were found to be less positive. Between the stromal-parenchymal relations in the testes of the 2nd group of observations and the content of cytokines in the serum, the correlation coefficient ranged from 0.52 to 0.64. Conclusions. The introduction of rubomycin hydrochloride into the body results in pronounced damage to the testes and a significant imbalance of the cytokines IL-2, IL-6, IL-10, TNF-a in the serum. The degree of impaired cytokine profile in modeled pathology correlates with the severity of changes in structural homeostasis, relative volumes of damaged endothelial cells, spermatogenic epitheliocytes, stromal-parenchymal relations in the investigated organ.Рубомицин – противоопухолевый антибиотик антрациклинового ряда с выраженным цитостатическим действием, который при введении в организм мужчин может приводить к структурно-функциональным изменениям семенников. Цель исследования – изучить особенности изменений цитокинового профиля при повреждении семенников рубомицином гидрохлоридом. Методы исследования. Морфометрическими методами исследовали структуры семенников 30-ти лабораторных половозрелых белых крыс-самцов. Иммуноферментным методом в сыворотке их крови определяли концентрацию фактора некроза опухоли α (TNFα), интерлейкинов (IL2, IL6, IL10). Гистостереометрически на микропрепаратах семенников определяли ядерно-цитоплазматические отношения в эндотелиоцитах сосудов, сперматогенных эпителиоцитах, относительный объем поврежденных эндотелиоцитов, сперматогенных эпителиоцитов и стромально-паренхиматозные отношения в органе. Проводили корреляционный анализ между концентрацией цитокинов и исследуемыми гистостереометрическими показателями с определением коэффициента (r) корреляции. Количественные показатели обрабатывали статистически. Результаты и обсуждение. При воздействии рубомицина гидрохлорида на организм концентрация IL2 в сыворотке крови повысилась на 22,0 %, IL6 – на 45,2 %, IL10 – на 34,5 %, TNFα – на 12,5 % (р˂0,001). Неравномерное, диспропорциональное увеличение содержания цитокинов в сыворотке крови при смоделированной патологии указывало на дисбаланс цитокинового профиля. Ядерно-цитоплазматические отношения в эндотелиоцитах сосудов увеличились на 5,3 %, в сперматогенных эпителиоцитах – на 7,4 % (р˂0,01), что свидельствовало о нарушении структурного клеточного гомеостаза. Относительный объем поврежденных эндотелиоцитов при этом вырос в 13,5 раза, а сперматогенных эпителиоцитов – в 19,4 раза (р˂0,001), что указывало на существенные структурно-функциональные изменения этого органа. Выявлено наличие сильных положительных корреляционных взаимосвязей между относительным объемом поврежденных эндотелиоцитов, сперматогенных эпителиоцитов и концентрацией IL2, IL6, IL10 (r=+0,82±0,03). Меньшей силы положительные корреляционные взаимосвязи установлены между указанными гистостереометрическими параметрами семенников и концентрацией TNFα в сыворотке крови (r=+0,65±0,02). Между стромально-паренхиматозными отношениями в семенниках крыс 2-й группы наблюдений и содержанием цитокинов в сыворотке крови коэффициент корреляции колебался в пределах от 0,52 до 0,64. Выводы. Введение в организм рубомицина гидрохлорида приводит к выраженным повреждениям семенников и существенному дисбалансу цитокинов IL2, IL6, IL10, TNFα в сыворотке крови. Степень нарушений цитокинового профиля при смоделированной патологии коррелирует с выраженностью изменений структурного гомеостаза, относительным объемом поврежденных эндотелиоцитов, сперматогенных эпителиоцитов, стромально-паренхиматозными отношениями в исследуемом органе.Рубоміцин – протипухлинний антибіотик антрациклінового ряду з вираженою цитостатичною дією, який при введенні в організм чоловіків може призводити до структурно-функціональних змін сім’яників. Мета дослідження – вивчити особливості змін цитокінового профілю при пошкодженні сім’яників рубоміцином гідрохлоридом. Методи дослідження. Морфометричними методами досліджували структури сім’яників 30-ти лабораторних статевозрілих білих щурів-самців. Імуноферментним методом у сироватці їх крові визначали концентрацію фактора некрозу пухлини α (TNFα), інтерлейкінів (IL2, IL6, IL10). Гістостереометрично на мікропрепаратах сім’яників визначали ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах судин, сперматогенних епітеліоцитах, відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліо­цитів та стромально-паренхіматозні відношення в органі. Проводили кореляційний аналіз між концентрацією цитокінів та досліджуваними гістостереометричними показниками з визначенням коефіцієнта (r) кореляції. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. При дії рубоміцину гідрохлориду на організм концентрація IL2 у сироват­ці крові підвищилась на 22,0 %, IL6 – на 45,2 %, IL10 – на 34,5 %, TNFα – на 12,5 % (р˂0,001). Нерівномірне, диспропорційне збільшення вмісту цитокінів у сироватці крові при змодельованій патології вказувало на дисбаланс цитокінового профілю. Ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах судин збільшилися на 5,3 %, у сперматогенних епітеліоцитах – на 7,4 % (р˂0,01), що свідчило про порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм пошкоджених ендотеліоцитів при цьому зріс у 13,5 раза, а сперматогенних епітеліоцитів – у 19,4 раза (р˂0,001), що вказувало на суттєві структурно-функціональні зміни цього органа. Виявлено наявність сильних позитивних кореляційних взаємозв’язків між відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів та концентрацією IL2, IL6, IL10 (r=+0,82±0,03). Меншої сили позитивні кореляційні взаємозв’язки встановлено між вказаними гістостереометричними параметрами сім’яників та концентрацією TNFα в сироватці крові (r=+0,65±0,02). Між стромально-паренхіматозними відношеннями в сім’яниках щурів 2-ї групи спостережень та вмістом цитокінів у сироватці крові коефіцієнт кореляції коливався в межах від 0,52 до 0,64. Висновки. Введення в організм рубоміцину гідрохлориду призводить до виражених пошкоджень сім’яників та суттєвого дисбалансу цитокінів – IL2, IL6, IL10, TNFα в сироватці крові. Ступінь порушень цитокінового профілю при змодельованій патології корелює з вираженням змін структурного гомеостазу, відносним об’ємом пошкоджених ендотеліоцитів, сперматогенних епітеліоцитів, стромально-паренхіматозними відношеннями в досліджуваному органі

МОРФОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗМІН ДЕЯКИХ УЛЬТРАСТРУКТУР КАРДІОМІОЦИТІВ КАМЕР ЛЕГЕНЕВОГО СЕРЦЯ

Quantitative morphological methods of ultrastructures cardiomyocytes chambers compensatory and decompensatory cor pulmonale were studied. In cardiomyocytes compensatory  cor pulmonale unevenness, disproportionly change quantity mitochondria and myofibrils, increase secretory activity myoendocrinal cardiomyocytes of atrium. In ultrastructures cardiomyocytes of decompensatory  cor pulmonale increase damaging processes, worse expenditure of energy and endocrine function, spring up disorganization and disorder subcellular structural homeostasis.С помощью количественных морфологических методов исследованы ультраструктуры кардиомиоцитов камер компенсированного и декомпенсированного легочного сердца. В кардиомиоцитах компенсированного легочного сердца неравномерно, несбалансированно изменяется количество митохондрий и миофибрилл, усиливается секреторная активность миоэндокринных клеток предсердий. В ультраструктурах сердечных мышечных клеток декомпенсированного легочного сердца увеличиваются деструктивные процессы, ухудшаются энергообеспечение и эндокринная функция, возникает дезорганизация и нестабильность субклеточного структурного гомеостаза.За допомогою кількісних морфологічних методів досліджені ультраструктури кардіоміоцитів камер компенсованого та декомпенсованого легеневого серця. У кардіоміоцитах компенсованого легеневого серця нерівномірно, незбалансовано змінюється кількість мітохондрій та міофібрил, посилюється секреторна активність міоендокринних клітин передсердь. В ультраструктурах серцевих м’язових клітин камер декомпенсованого легеневого серця посилюються деструктивні процеси, погіршується енергозабезпечення та ендокринна функція, виникає дезорганізація та нестабільність субклітинного структурного гомеостазу

ОСОБЛИВОСТІ ЛОКАЛЬНИХ ІМУННИХ РЕАКЦІЙ У КЛУБОВІЙ КИШЦІ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ

In the experiment, in laboratory white male rats, local immune reactions were investigated in the ileum in conditions of postresection portal hypertension, which was modeled by removing 58.1% of liver parenchyma. It has been established that postresection portal hypertension leads to pronounced changes in local immune reactions in the ileum, characterized by a 29.6% reduction in secretory IgA, a plasmoncytes with IgA on 1 mm² on the mucosa by 32.5%, an uneven, disproportional increase in the number of plasmatic cells with IgM. IgG, IgE, respectively, by 77.0%, 4.1 and 5.1 times. The cell density of the infiltrate in the mucosa of the investigated organ increased by 37.0%, and the number of mast cells by 35.8%. The results obtained indicate that postresection portal hypertension leads to weakening, tension and instability of the local immune homeostasis of the ileum mucosa and marked structural changes in the wall of the investigated organ.В эксперименте на лабораторных белых крысах-самцах исследованы локальные иммунные реакции в подвздошной кишке в условиях пострезекционной портальной гипертензии, которая была смоделирована удалением 58,1% паренхимы печени. Установлено, что пострезекционная портальная гипертензия приводит к выраженным изменениям локальных иммунных реакций в подвздошной кишке, которые характеризуются снижением уровня секреторного IgA на 29,6%, числа плазмоцитов с IgA на 1 мм² слизистой оболочки на 32,5%, неравномерным, диспропорциональным ростом количества плазматических клеток с IgМ. IgG, IgE соответственно на 77,0%, в 4,1 и 5,1 раза. Клеточная плотность инфильтрата в слизистой оболочке исследуемого органа увеличилась на 37,0%, а число тучных клеток на 35,8%. Полученные результаты свидетельствуют, что пострезекционная портальная гипертензия приводит к ослаблению, напряжению и нестабильности локального иммунного гомеостаза слизистой оболочки подвздошной кишки и выраженным структурным изменениям в стенке исследуемого органа.В експерименті на лабораторних білих щурах-самцях досліджені локальні імунні реакції у клубовій кишці в умовах пострезекційної портальної гіпертензії, яка була змодельована видаленням 58,1% паренхіми печінки. Встановлено, що пострезекційна портальна гіпертензія призводить до виражених змін локальних імунних реакцій у клубовій кишці, які характеризуються зниженням рівня секреторного IgA на 29,6%, числа плазмоцитів з IgA на 1 мм² слизової оболонки на 32,5%, нерівномірним, диспропорційним зростанням кількості плазматичних клітин з IgМ. IgG, IgE відповідно на 77,0%, у 4,1 та 5,1 раза. Клітинна щільність інфільтрату в слизовій оболонці досліджуваного органа збільшилася на 37,0%, а число мастоцитів – на 35,8%. Отримані результати засвідчують, що пострезекційна портальна гіпертензія призводить до ослаблення, напруження та нестабільності локального імунного гомеостазу слизової оболонки клубової кишки і виражених структурних змін у стінці досліджуваного органа

ЗАСТОСУВАННЯ АНАТОМІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ З МЕДИЦИНИ

We express the hope that this scientific note will contribute to the improvement and enrichment of the native scientific medical language.Надеемся, что данная научная записка будет способствовать совершенствованию и обогащению родного научного медицинского языка.Висловлюємо надію, що дана наукова записка сприятиме удосконаленню та збагаченню рідної наукової медичної мови

СТРУКТУРНО-КЛІТИННІ ЗМІНИ В ПЕЧІНЦІ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ГОСТРОМУ РЕСПІРАТОРНОМУ ДИСТРЕС-СИНДРОМІ

The experiment was carried out on 40 sexually mature albino, male rats aged 6-7 months. Pronounced changes of structural – cellular homeostasis in hepatocytes in case of acute respiratory distress syndrome in the 1st and, especially, in the 2nd hour of the experiment have been detected.Эксперимент проведен на 40 белых половозрелых крысах-самцах в возрасте 6-7 месяцев. Выявлены выраженные изменения структурно-клеточного гомеостаза в гепатоцитах при остром респираторном дистресс-синдроме на первом и, особенно, на 2-м ч эксперимента.Експеримент проведено на 40 бiлих статевозрілих щурах-самцях віком 6-7 місяців. Виявлено виражені зміни структурно-клітинного гомеостазу в гепатоцитах при гострому респіраторному дистрес-синдромі на першу та, особливо, на 2-гу год експерименту

ЗАКОНОМІРНОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ АРТЕРІЙ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ СТРАВОХОДУ ПРИ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОМУ РЕФЛЮКСІ

It has been corroborated experimentally that the reflux disease results in a marked structural rearrangement of the arteries of a small caliber of the distal portion of the esophagus which is characterized by a thickening of their wall, a narrowing of the lumen, a lesion of the endothelial cells, their dysfunction, reduced synthesis of nitric oxide, a deterioration of the blood supply, hypoxia, dystrophic and necrobiotic changes.Доказано, що рефлюксная болезнь приводит к выраженной структурной перестройке артерий мелкого калибра дистального отдела пищевода, характеризующейся утолщением их стенки, сужением просвета, поражением эндотелиальных клеток, их дисфункцией, снижением синтеза оксида азота, ухудшением кровоснабжения, гипоксией, дистрофическими и некробиотическими изменениями.Експериментально доведено, що рефлюксна хвороба призводить до вираженої структурної перебудови артерій дрібного калібру дистального відділу стравоходу, яка характеризується потовщенням їхньої стінки, звуженням просвіту, ураженням ендотеліальних клітин, їх дисфункцією, зниженням синтезу оксиду азоту, погіршенням кровопостачання, гіпоксією, дистрофічними та некробіотичними змінами