Поєднання практичної і самостійної роботи студентів як один із методів підвищення ефективності засвоєння знань з хірургії

The aim of the work: to establish the effectiveness of complementing practical and independent work of students using sources of scientific literature and internet sources in the course of studies at the Department of Surgery.Цель работы: установить эффективность взаимодополнения практической и самостоятельной работы студентов с использованием источников научной литературы и интернет-источников в процессе аудиторных занятий на кафедре хирургии.Мета роботи: встановити ефективність взаємодоповнення практичної і самостійної роботи студентів із використанням джерел наукової літератури та інтернет-джерел у процесі аудиторних занять на кафедрі хірургії

ПРОФІЛАКТИКА РЕПЕРФУЗІЙНО-РЕОКСИГЕНАЦІЙНОГО СИНДРОМУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНОЮ КРИТИЧНОЮ ІШЕМІЄЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО СТАНУ КРОВІ

Surgical treatment of chronic arterial insufficiency consists in reconstructive interventions on the main arterial bed of the lower extremities. Not enough attention is paid to disruption of acid-base balance in reoxygenation of the ischemic limb in the treatment of reperfusion-reoxygenation syndrome. The aim – to improve the effectiveness of prevention of reperfusion-reoxygenation syndrome in patients with chronic critical ischemia of lower extremities by correction of acid-base balance of the blood. Material and Methods. The study was performed in a total of 79 patients with atherosclerotic lesions of the aorto/iliac-femoral segment. Assessment of acid-base balance of blood was performed on a microgas analyzer ABL – 330 “Radiometer” and “Stat ProfAile ultrac”. Thirty patients at high risk of developing RRS were operated after preop care supplemented by the medication to correct acid-base balance (Trometamol). Results and Discussion. The pH level of venous blood of the ischemic lower extremity in patients with stage IIB of CAI is in the range that corresponds to compensated, with stage IIIA – subcompensated, with stage IIIB-IV – decompensated metabolic acidosis. A noticeable, compared with the control group, decrease in H CO2 and SBC was found. The content of SBC is 1.4 times lower (p<0.05), and H CO3 – 1.3 (р<0.05) times lower compared to healthy individuals. The most significant changes in AAB are observed in patients with stage IIIB-IV CAI. The use of Trometamol makes it possible to increase partial pressure P CO2 and T CO2 in blood, pH up to 7.21 units, and 1.6 times (p<0.05) increase of the contents of SBC in venous blood and 1.4 times (p<0,05) of H CO3 contents. Conclusions. Correction of acid-alkaline balance is necessary for the prevention of reperfusion injury during revascularization of the arterial bed of the lower extremities in patients with CAI.Хирургическое лечение хронической артериальной недостаточности заключается в проведении реконструктивних вмешательств на магистральном артериальном русле нижних конечностей. Нарушениям кислотно-щелочного баланса при реоксигенации ишемизированной конечности не предоставляется достаточного внимания при лечении реперфузионно-реоксигенационного синдрома. Цель – повысить эффективность предупреждения реперфузионно-реоксигенационного синдрома у пациентов с хронической критической ишемией нижних конечностей путем медикаментозной коррекции кислотно-щелочного баланса крови. Материал и методы. Исследование проводилось на 79 пациентах с атеросклеротическим поражением аорто-подвздошно-бедренного сегмента. Оценку кислотно-щелочного баланса крови проводили на микрогазоанализаторах АВL-330 "Radiometer" и "Stat ProfАile ultrac". 30 пациентов с высоким риском развития РРС были прооперированы после проведения подготовки, дополненной препаратом для коррекции кислотно-щелочного баланса крови (Трометамол). Результаты исследования. рН венозной крови ишемизированной нижней конечности у пациентов с IIБ стадией ХАН находится в пределах, соответствующих компенсированному, с IIIA стадией – cубкомпенсированному, с IIIВ – IV стадией – декомпенсированному метаболическому ацидозу. У них установлено заметное, по сравнению с контрольной группой, снижение Н СО3 и SBC. При этом содержание SBC было ниже в 1,4 (р<0,05) раза, а Н СО3 – в 1,3 (р<0,05) раза по сравнению с здоровыми лицами. Наиболее существенные изменения КЛБ наблюдаются у пациентов с IIIВ – IV стадией ХАН. Использование Трометамола дает возможность уже накануне оперативного вмешательства повысить рН до уровня 7,21 ед., парциальное давление Р СО2 и содержание в крови Т СО2, увеличить в 1,6 раза (р<0,05) содержание в венозной крови SBC и в 1,4 раза (р<0,05) содержание H CO3. Выводы. Корекция кислотно-щелочного баланса является необходимым условием предупреждения реперфузионного повреждения при реваскуляризации артериального русла нижних конечностей у пациентов с ХАН.Хірургічне лікування хронічної артеріальної недостатності полягає в проведенні реконструктивних втручань на магістральному артеріальному руслі нижніх кінцівок. Порушенням кислотно-лужного балансу при реоксигенації ішемізованої кінцівки не надається достатньої уваги при лікуванні реперфузійно-реоксигенаційного синдрому. Мета – покращити ефективність запобігання реперфузійно-реоксигенаційному синдрому в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок шляхом медикаментозної корекції кислотно-лужного балансу крові. Матеріал і методи. Дослідження проводили загалом у 79 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто-клубово-стегнового сегмента. Оцінку кислотно-лужного балансу крові проводили на мікрогазоаналізаторі АВL-330 "Radiometer" та "Stat ProfАile ultrac". 30 пацієнтів із високим ризиком розвитку РРС були прооперовані після проведення підготовки, доповненої препаратом для корекції кислотно-лужного балансу крові (Трометамол). Результати. Рівень рН венозної крові ішемізованої нижньої кінцівки у пацієнтів із ІІБ стадією ХАН знаходиться в межах, що відповідає компенсованому, із ІІІА стадією – cубкомпенсованому, із ІІІБ – ІV стадією – декомпенсованому метаболічному ацидозу. У них встановлено помітне, порівняно з контрольною групою, зниження Н СО3 і SBC. При цьому вміст SBC нижчий у 1,4 (р<0,05) раза, а Н СО3 – у 1,3 (р<0,05) раза, порівняно зі здоровими особами. Найсуттєвіші зміни КЛБ спостерігаються у пацієнтів із ІІІБ – ІV стадією ХАН. Використання Трометамолу дає можливість вже напередодні оперативного втручання підвищити рН до рівня 7,21 од., парціальний тиск Р СО2 та вміст в крові Т СО2, збільшити у 1,6 раза (р<0,05) вміст у венозній крові SBC та у 1,4 раза (р<0,05) вміст H CO3. Висновки. Корекція кислотно-лужного балансу є необхідною умовою запобігання реперфузійному пошкодженню при реваскуляризації артеріального русла нижніх кінцівок у пацієнтів із ХАН

Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій як додаткове унаочнення на кафедрі анатомії людини

The aim of the work: to establish the effectiveness of using the capabilities of modern touch-based interactive tables with the appropriate software as an additional training aid for the study of human anatomy.Цель работы: установить эффективность использования возможностей современных сенсорных интерактивных столов с соответствующим программным обеспечением в качестве дополнительного учебного пособия при изучении анатомии человека.Мета роботи: встановити ефективність використання можливостей сучасних сенсорних інтерактивних столів із відповідним програмним забезпеченням як додаткового навчального посібника при вивченні анатомії людини

Клініко-лабораторна характеристика хворих на облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок при IIIA-Б – IV ступені хронічної артеріальної недостатності і ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому

The aim of the work: to study the clinical and laboratory characteristics of patients with obliterating atherosclerosis of major arteries at CAI ІІIA-B – IV stages in order to develop a system of prevention and treatment of reperfusion-reoxygenative syndrome development. Matherials and Methods. The basis of the work is the analysis of complex examination and surgical treatment of 119 patients with obliterating atherosclerosis of aorta and trunk arteries of the lower extremities. Two groups of patients were distinguished. Group 1 consisted of 63 people with atherosclerotic lesions of the aorta and major arteries, CAI of IIIA-B –IV stages, group 2 – of 56 people with atherosclerotic lesion of major arteries, CAI of III-B-IV stages, which suspected possible development of reperfusion-reoxygenative syndrome after the revascularization of the major arteries of the lower extremities. Results and Discussion. Patients from the group 2 of the study are characterized by long and high degree of chronic arterial insufficiency, severe inability of the collateral system of the lower extremity, high level of inflammatory response, expressed leukocyte index of intoxication, leukocyte shift index, high phagocytic activity of neutrophils, monocytes and their oxidative ability, activity of all groups of cytokines, increased activity of nonspecific proteinases and their inhibitors, increased activity of components of prooxidant-antioxidant system that not only activates the free radical mechanism, but also potentiates the processes of tissue damage, severe growing endothelial dysfunction.Цель работы: изучить клинико-лабораторную характеристику больных на облитерирующий атеросклероз магистральных артерий при ХАН ША-Б - IV ст. с целью разработки системы профилактики и лечения развития реперфузионно-реоксигенационного синдрома. Материалы и методы. В основе работы состоит анализ комплексного обследования и хирургического лечения 119 больных на облитерирующий атеросклероз аорты и магистральных артерий нижних конечностей. Выделены две группы пациентов. Первая группа насчитывала 63 человека с атеросклеротическим поражением аорты и магистральных артерий, ХАН ІІІА-Б – IV ст., вторая группа насчитывала 56 человек с атеросклеротическим поражением магистральных артерий, ХАН ІІІА-Б – IV ст., у которых заподозрили возможное развитие реперфузионно-реоксигенационного синдрома после реваскуляризации магистральных артерий нижних конечностей. Результаты исследований и их обсуждение. Больные второй группы исследования характеризируются длительной и высокой степенью хронической артериальной недостаточности, выраженной неспособностью коллатеральной системы нижней конечности, высоким уровнем воспалительного ответа, выраженным лейкоцитарными индексом интоксикации, индексом сдвига лейкоцитов, высокой фагоцитарной активностью нейтрофилов, моноцитов и их оксидативной способностью, активностью всех групп цитокинов, повышенной активностью неспецифических протеиназ и их ингибиторов, повышенной активностью компонентов прооксидантно-антиоксидантной системы, которая не только активирует свободно-радикальные механизмы, но и потенциирует процессы повреждения тканей, выраженной нарастающей эндотелиальной дисфункцией.Мета роботи: Вивчити клініко-лабораторну характеристику хворих на облітеруючий атеросклероз магістральних артерій при  ХАН ІІІА-Б – ІV ст. із метою розпрацювання системи профілактики та лікування розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому. Матеріали і методи. В основу роботи покладено аналіз комплексного обстеження та хірургічного лікування 119 хворих на облітеруючий атеросклероз аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок. Виділено дві групи пацієнтів. Перша група налічувала 63 особи із атеросклеротичним ураженням аорти та магістральних артерій, ХАН ІІІА-Б – ІV ст., друга група налічувала 56 осіб із атеросклеротичним ураженням магістральних артерій, ХАН ІІІА-Б – ІV ст., у яких запідозрено можливий розвиток реперфузійно-реоксигенаційного синдрому після реваскуляризації магістральних артерій нижніх кінцівок. Результати досліджень та їх обговорення. Хворі з другої групи дослідження характеризуються тривалим і високим ступенем хронічної артеріальної недостатності, вираженою неспроможністю колатеральної системи нижньої кінцівки, високим рівнем запальної відповіді, вираженим лейкоцитарним індексом інтоксикації, індексом зсуву лейкоцитів, високою фагоцитарною активністю нейтрофілів, моноцитів та їх оксидативною здатністю, активністю всіх груп цитокінів, підвищеною активністю неспецифічних протеїназ та їх інгібіторів, підвищеною активністю компонентів прооксидантно-антиоксидантної системи, яка не тільки активує вільнорадикальні механізми, але й потенціює процеси ушкодження тканин,  вираженою наростаючою ендотеліальною дисфункцією

Хірургічне лікування поєднаного оклюзійно-стенотичного ураження екстракраніальних артерій та аорто/клубово-стегнового сегмента в умовах високого ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційних ускладнень

The aim of the work: to improve the results of surgical treatment of combined occlusion-stenotic lesions of extracranial arteries and the aorto/iliac-femoral segment in conditions of high risk of development of reperfusion-reoxygenative complications. Materials and Methods. There were operated 47 patients with combined lesions of extracranial arteries and aorto-iliac-femoral arterial beds in conditions of high risk of reperfusion-reoxygenative complications. At combined occlusal-stenotic lesions of extracranial arteries and aorto/iliac-femoral segment in conditions of risk of reperfusion-reoxygenative complications, restorative surgical interventions should be performed simultaneously: the first stage is the revascularization of the estacranial arteries, the second is surgical intervention on the aorto/iliac-femoral vessels. Results and Discussion. With simultaneous revascularization of both hemodynamically significant arterial segments, it is possible to prevent the development of complications such as progression of ischemic cerebrovascular disorders, deepening of lower limb ischemia, severe renal failure and some other formidable reperfusion complications. Along with the above, at the intraoperative stage and in the early postoperative period, one manifestation of transient ischemic attack (extended intervention in extracranial vessels), 3 cases of rhythm and cardiac conduction impairment and 2 manifestations of transient renal failure were diagnosed.Цель работы: улучшить результаты хирургического лечения сочетанного окклюзионно-стенотического поражения экстракраниальных артерий и аорто/подвздошно-бедренного сегмента в условиях высокого риска развития реперфузионно-реоксигенационных осложнений. Материалы и методы. Оперированы 47 пациентов с сочетанным поражением экстракраниальных артерий и аорто/подвздошно-бедренного артериального русла в условиях высокого риска развития реперфузионно-реоксигенационных осложнений. При сочетанном окклюзионно-стенотическом поражении экстракраниальных артерий и аорто/подвздошно-бедренного сегмента в условиях риска развития реперфузионно-реоксигенационных осложнений восстановительные оперативные вмешательства необходимо осуществлять одномоментно: первый этап – реваскуляризация естракраниальних артерий, второй – оперативное вмешательство на аорто/подвздошно-бедренном сосудистом русле. Результаты исследований и их обсуждение. При одномоментной реваскуляризации обеих гемодинамически значимых артериальных сегментов удается предотвратить развитие таких осложнений, как прогрессирование ишемических нарушений мозгового кровотока, углубление ишемии нижних конечностей, выраженной почечной недостаточности и других грозных реперфузионных осложнений. Наряду с приведенным на интраоперационном этапе и в раннем послеоперационном периоде диагностировали одно проявление транзиторной ишемической атаки (расширенное вмешательство на экстракраниальных сосудах), 3 случая нарушения ритма и проводимости сердечной мышцы и 2 проявления проходящей почечной недостаточности.Мета роботи: покращити результати хірургічного лікування поєднаного оклюзійно-стенотичного ураження екстракраніальних артерій та аорто/клубово-стегнового сегмента в умовах високого ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційних ускладнень. Матеріали і методи. Оперативні втручання виконано 47 пацієнтам із поєднаним ураженням екстракраніальних артерій та аорто/клубово-стегнового артеріального русла в умовах високого ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційних ускладнень. При поєднаному оклюзійно-стенотичному ураженні екстракраніальних артерій та аорто/клубово-стегнового сегмента в умовах ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційних ускладнень відновні операційні втручання необхідно здійснювати одномоментно: перший етап – реваскуляризація естракраніальних артерій, другий – операційне втручання на аорто/клубово-стегновому судинному руслі. Результати досліджень та їх обговорення. При одномоментній реваскуляризації обох гемодинамічно значимих артеріальних сегментів вдається запобігти розвитку таких ускладнень, як прогресування ішемічних розладів мозкового кровотоку, поглиблення ішемії нижніх кінцівок, вираженої ниркової недостатності та деяких інших грізних реперфузійних ускладнень. Поряд із наведеним, на  інтраопераційному етапі та у ранньому післяопераційному періоді діагностували один прояв транзиторної ішемічної атаки (розширене втручання на екстракраніальних судинах), 3 випадки порушення ритму і провідності серцевого м’яза та 2 прояви минущої ниркової недостатності

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ РЕПЕРФУЗІЙНО-РЕОКСИГЕНАЦІЙНОГО СИНДРОМУ ПРИ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ АРТЕРІАЛЬНОГО РУСЛА В УМОВАХ ХРОНІЧНОЇ КРИТИЧНОЇ ІШЕМІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК

The article indicates the prevalence of occlusive-stenotic lesions of the arterial lumen of the lower extremities and the frequency of postoperative complications after revascularization in the form of reperfusion-reoxygenative syndrome (RRS). The pathogenetic mechanisms and processes of RRS development that can be suspended or their manifestation can be significantly reduced in the application of a set of measures, which should be aimed at: a) reducing the activity of neutrophils; b) normalization of the state of endothelial cells; c) elimination of vasoconstriction; d) normalization of microvascular permeability; e) restoring the prooxidant-antioxidant balance. For prophylaxis and correction of RRS it was proposed to use infusion of prostaglandin E1, prolonged epidural anesthesia, polyclonal antineutrophil serum, monoclonal antibodies, L-selectin, leukapheres, statins, beta-blockers, angiotensin-converting enzyme inhibitors, indoleacetic acid derivatives, catalase, mannitol, allopurinol, alpha- tocopherol, corvitin, L-arginine. The aim of the study – pathogenetical substantiation of reperfusion-reoxygenative syndrome prevention in the revascularization of the arterial bed in conditions of chronic critical ischemia of the lower extremities. Materials and Methods. The material for the work were data from literature over the past 5–10 years on the issue of critical ischemia of the lower extremities and revascularization of the arterial line to find out the current trends and views on the causative factors of reperfusion-reoxygenative syndrome development. Results and Discussion. The results of researches testify that the basis of RRS is the arrival of oxygenated blood in the arterial channel of the ischemic lower limb. The formed RRS prolongs ischemia of lower limb tissues and promotes the progression of dystrophy, which exhibit generalized depressive effects on organs and systems. For prophylaxis and correction of RRS it is proposed to use infusion of prostaglandin E1, prolonged epidural anesthesia, polyclonal antineutrophil serum, monoclonal antibodies, L-selectin, leukapheres, statins, beta-blockers, angiotensin-converting enzyme inhibitors, indoleacetic acid derivatives, catalase, mannitol, allopurinol, alpha- tocopherol, corvitin, L-arginine. Conclusions. The starting factor of the complex of pathogenetic mechanisms and processes of development of RRS is the discrepancy between the amount of oxygen in the blood entering the arterial system of the lower limb during a revascularizing operation and its ability to be consumed by reoxygenated ischemic tissues. The indicated pathogenetic mechanisms and processes of RRS development may be suspended or their manifestation can be significantly reduced by applying a set of measures that should be directed to: a) decrease of activity of neutrophils; b) normalization of the state of endothelial cells; c) elimination of vasoconstriction; d) normalization of microvascular permeability; e) restoration of prooxidant-antioxidant equilibrium.В статье указано на распространенность окклюзионно-стенотических поражений артериального русла нижних конечностей и частоту послеоперационных осложнений после реваскуляризации в виде реперфузионно-реоксигенационного синдрома (РРС). Приведены патогенетические механизмы и процессы развития РРС, которые могут быть приостановлены или их проявление может быть значительно снижено при применении комплекса мер, который должен быть направлен на: а) снижение активности нейтрофилов; б) нормализацию состояния эндотелиоцитов; в) ликвидацию вазоконстрикции; г) нормализацию микрососудистой проницаемости; ґ) восстановление прооксидантно-антиоксидантного равновесия. Для профилактики и коррекции РРС предложено применять инфузию простогландина Е1, пролонгированную эпидуральную анестезию, поликлональную антинейтрофильную сыворотку, моноклональные антитела, L-селектин, лейкаферез, статины, бета-блокаторы, ингибиторы АПФ, производные индолуксусной кислоты, каталазу, маннитол, аллопуринол, альфа-токоферол, корвитин, L-аргинин. Цель исследования – патогенетически обосновать профилактику реперфузионно-реоксигенационного синдрома при реваскуляризации артериального русла в условиях хронической критической ишемии нижних конечностей. Материалы и методы. Материалом для работы были данные литературы за последние 5–10 лет по проблеме критической ишемии нижних конечностей и реваскуляризациии артериального русла для выяснения современных тенденций и взглядов на причинные факторы развития реперфузионного-реоксигенационного синдрома. Результаты исследований и их обсуждение. Результаты исследований показывают, что в основе РРС лежит поступление оксигенированной крови в артериальное русло ишемизированной нижней конечности. Сформированный РРС пролонгирует ишемию тканей нижней конечности и способствует прогрессированию в них процессов дистрофии, которые проявляют генерализованное депрессивное воздействие на органы и системы. Для профилактики и коррекции РРС предложено применять инфузию простогландина Е1, пролонгированную эпидуральную анестезию, поликлональную антинейтрофильную сыворотку, моноклональные антитела, L-селектин, лейкаферез, статины, бета-блокаторы, ингибиторы АПФ, производные индолуксусной кислоты, каталазу, маннитол, аллопуринол, альфа-токоферол, корвитин, L-аргинин. Выводы. Пусковым фактором сложного комплекса патогенетических механизмов и процессов развития РРС является несоответствие между количеством кислорода в крови, поступающей в артериальную систему нижней конечности при реваскуляризующих операциях, и возможностью его употребить реоксигеноваными ишемизированными тканями. Приведенные патогенетические механизмы и процессы развития РРС могут быть приостановлены или их проявление может быть значительно снижено при применении комплекса мер, который должен быть направлен на: а) снижение активности нейтрофилов; б) нормализацию состояния эндотелиоцитов; в) ликвидацию вазоконстрикции; г) нормализацию микрососудистой проницаемости; д) восстановление прооксидантно-антиоксидантного равновесия.У статті вказано на поширеність оклюзійно-стенотичних уражень артеріального русла нижніх кінцівок та частоту післяопераційних ускладнень після реваскуляризації у вигляді реперфузійно-реоксигенаційного синдрому (РРС). Наведено патогенетичні механізми та процеси розвитку РРС, які можуть бути призупинені або ж їх прояв може бути значно знижений при застосуванні комплексу заходів, який повинен бути спрямований на: а) зниження активності нейтрофілів; б) нормалізацію стану ендотеліоцитів; в) ліквідацію вазоконстрикції; г) нормалізацію мікросудинної проникності; ґ) відновлення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Для профілактики та корекції РРС запропоновано застосовувати інфузію простогландину Е1, пролонговану епідуральну анестезію, поліклональну антинейтрофільну сироватку, моноклональні антитіла, L-селектин, лейкаферез, статини, бета-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, похідні індолоцтової кислоти, каталазу, манітол, алопуринол, альфа-токоферол, корвітин, L-аргінін. Мета дослідження – патогенетично обґрунтувати профілактику реперфузійно-реоксигенаційного синдрому при реваскуляризації артеріального русла в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок. Матеріали і методи. Матеріалом для роботи були дані літератури за останні 5–10 років із проблеми критичної ішемії нижніх кінцівок та реваскуляризаціїї артеріального русла для з’ясування сучасних тенденцій і поглядів на причинні фактори розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому. Результати досліджень та їх обговорення. Результати досліджень засвідчують, що в основі РРС лежить надходження оксигенованої крові в артеріальне русло ішемізованої нижньої кінцівки. Сформований РРС пролонгує ішемію тканин нижньої кінцівки і сприяє прогресуванню у них процесів дистрофії, які проявляють генералізований депресивний вплив на органи та системи. Для профілактики та корекції РРС запропоновано застосовувати інфузію простогландину Е1, пролонговану епідуральну анестезію, поліклональну антинейтрофільну сироватку, моноклональні антитіла, L-селектин, лейкаферез, статини, бета-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, похідні індолоцтової кислоти, каталазу, манітол, алопуринол, альфа-токоферол, корвітин, L-аргінін. Висновки. Пусковим фактором складного комплексу патогенетичних механізмів та процесів розвитку РРС є невідповідність між кількістю кисню в крові, що надходить в артеріальну систему нижньої кінцівки при реваскуляризуючій операції, і можливістю його спожити реоксигенованими ішемізованими тканинами. Наведені патогенетичні механізми та процеси розвитку РРС можуть бути призупинені або ж їх прояв може бути значно знижений при застосуванні комплексу заходів, який повинен бути спрямований на: а) зниження активності нейтрофілів; б) нормалізацію стану ендотеліоцитів; в) ліквідацію вазоконстрикції; г) нормалізацію мікросудинної проникності; ґ) відновлення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги

Віддалені ускладнення реваскуляризації у пацієнтів із поєднаним атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій та аорто/клубово-стегно-підколінного артеріального русла

The aim of the work: to establish the types and frequency of remote postoperative complications, the development of which could be prevented by applying the ways and methods of surgical intervention in the reconstruction of the aorto/iliac-femoral-popliteal arterial bed. Materials and Methods. The remote results of surgical treatment of 491 patients during 2006–2017 were studied. 341 (69.4 %) patients with atherosclerotic occlusion of the aortic-femoral area were subjected to surgical intervention, of whom 248 patients had a violation of the flow in the femoral-popliteal segment. Operative treatment was performed in 150 (30.6 %) patients with occlusive-stenotic affection of iliac-femoral segment, of which 94 had violations of the blood flow along the hip-popliteal arterial line. In 92 (18.7%) patients, hemodynamically significant stenosis of extracranial arteries was diagnosed, of whom 75 patients underwent surgical intervention on the neck vessels in conditions of surgical treatment of atherosclerotic lesion of the aorto/iliac-femoral-popliteal arterial bed. Results and Discussion. After 491 reconstructive surgical interventions on the aorto/iliac-femoral-popliteal arterial line in the remote postoperative period, 139 (28.3 %) of late complications were diagnosed. Among them, late thrombosis of the aorto/iliac-femoral alloprosthesis and late thrombosis of iliac-femoral segment of the contralateral lower limb developed in 42 (30.9 %) patients; false aneurysms of the distal and proximal anastomosis of the aorto/iliac-femoral alloshunt in 11 (7.9 %) were diagnosed in 78 (56.1%) patients; the increasing of chronic lower limb ischemia was established (ChAI IIIA-Bstage according to the classification of Fontaine R. taking into account the criteria of the European Working Group (1992)), the late infectious complications in the form of a fist in the region of distal anastomosis were diagnosed in 8 (5.8 %) patients. Development of such late complications as thrombosis of the iliac-femoral segment (6 observations) of the contralateral lower limb; late thrombosis of one of the branches of aorta-bifemoral aloshunt (5 observations) as a result of blocking by the occlusive process of anastomoses of the superficial femoral artery and the profound femoral artery with the descending artery of the knee, popliteal artery and tibial arteries; the false aneurysm of proximal anastomosis (2 observations) of the aorto-femoral aloshunt, as a result of the formation of anastomosis within the limits of limited blood supply to the edges of the medial aortotomic incision, can be prevented by applying ways and methods of surgical intervention in the composition of the aorto/iliac-bifemoral aloshunting. In the presence of hemodynamically significant atherosclerotic stenosis of extracranial arteries in patients with atherosclerotic occlusion of the aorto/iliac-femoral-popliteal arterial line, surgical intervention on the vessels of the neck should be performed before or simultaneously with the surgical intervention on the aorta/iliac-femoral-popliteal zone.Цель работы: установить виды и частоту отдаленных послеоперационных осложнений, развитие которых можно было бы предупредить, применив способы и методы оперативного вмешательства в составе реконструкции аорто/подвздошно-бедренно-подколенного артериального русла.  Материалы и методы. Прослежены отдаленные результаты хирургического лечения 491 пациента в течение 2006 – 2017 гг. Хирургическое вмешательство проведено 341 (69,4 %) пациенту с атеросклеротической окклюзией аорто-бедренной зоны, из которых в 248 больных имело место нарушение кровотока по бедро-подколенном сегменте. Проведено операционное лечение в 150 (30,5 %) пациентов по поводу оклюзивно-стенотического поражения подвздошно-бедренного сегмента, из которых в 94 имело место нарушение кровотока по бедренно-подколенном артериальном русле. В 92 (18,7 %) пациентов диагностирован гемодинамически значимый стеноз экстракраниальных артерий, из них 75 больным было проведено оперативное вмешательство на сосудах шеи в условиях хирургического лечения атеросклеротического поражения аорто/подвздошно-бедренно-подколенного артериального русла.  Результаты исследований и их обсуждение. После 491 реконструктивных оперативных вмешательств на аорто/подвздошно-бедренном-подколенном артериальном русле в отдаленном послеоперационном периоде диагностировано 139 (28,3 %) поздних осложнений. Среди них у 42 (30,9 %) пациентов развился поздний тромбоз бранши аорто/подвздошно-бифеморального алопротеза и поздний тромбоз подвздошно-бедренного сегмента контралатеральной нижней конечности, у 11 (7,9 %) пациентов диагностированы ложные аневризмы дистального и проксимального анастомозов аорто/подвздошно-бифеморального алошунта, у 78 (56,1 %) установлено нарастание хронической ишемии нижних конечностей (ХАН Ша-Б ст. по классификации Fontaine R. с учетом критериев Европейской рабочей группы (1992)), у 8 (5,8 %) – поздние инфекционные осложнения в виде свища участка дистального анастомоза. Развитие таких поздних осложнений, как тромбоз подвздошно-бедренного сегмента (6 наблюдений) контралатеральной нижней конечности; поздний тромбоз одной из бранш аорто-бифеморального алошунта (5 наблюдений) в результате блокирования оклюзионным процессом анастомозов ПАБ и ГАБ с нисходящей артерией колена, подколенной артерии и берцовыми артериями; ложная аневризма проксимального анастомоза (2 наблюдения) аорто-бифеморального алошунта как результат формирования анастомоза в пределах ограниченного кровоснабжения краев срединного аортотомичного разреза, что можно предотвратить применив способы и методы оперативного вмешательства в составе аорто/подвздошно-бифеморального аллошунтирувания. При наличии гемодинамически значимого атеросклеротического стеноза экстракраниальных артерий у пациентов с атеросклеротической окклюзией аорто/подвздошно-бедренно-подколенного артериального русла необходимо провести оперативное вмешательство на сосудах шеи до или одновременно с хирургическим вмешательством на аорто/подвздошно-бедренно-подколенной зоне.Мета роботи: встановити види та частоту віддалених післяопераційних ускладнень, розвиток яких можна було б попередити, застосувавши способи та методи оперативного втручання у складі реконструкції аорто/клубово-стегно-підколінного артеріального русла. Матеріали і методи. Прослідковано віддалені результати хірургічного лікування 491 пацієнта протягом 2006 – 2017 рр. Хірургічне втручання виконано 341 (69,4 %) пацієнту із атеросклеротичною оклюзією аорто-стегнової зони, з яких у 248 хворих мало місце порушення кровотоку по стегно-підколінному сегменті. Проведено операційне лікування у 150 (30,6 %) пацієнтів з приводу оклюзивно-стенотичного ураження клубово-стегнового сегмента, з яких у 94 мало місце порушення кровотоку по стегно-підколінному артеріальному руслі. У 92 (18,7 %) пацієнтів діагностовано гемодинамічно значимий стеноз екстракраніальних артерій, з них у 75 хворим було проведено операційне втручання на судинах шиї в умовах хірургічного лікування атеросклеротичного ураження аорто/клубово-стегно-підколінного артеріального русла. Результати досліджень та їх обговорення. Після 491 реконструктивного операційного втручання на аорто/клубово-стегно-підколінному артеріальному руслі у віддаленому післяопераційному періоді діагностовано 139 (28,3 %) пізніх ускладнень. Серед них у 42 (30,9 %) пацієнтів розвинувся пізній тромбоз бранші аорто/клубово-біфеморального алопротеза та пізній тромбоз клубово-стегнового сегмента контрлатеральної нижньої кінцівки, у 11 (7,9 %) пацієнтів діагностовано несправжні аневризми дистального та проксимального анастомозів аорто/клубово-біфеморального алошунта, у 78 (56,1 %) встановлено наростання хронічної ішемії нижніх кінцівок (ХАН ІІІА-Б ст. за класифікацією Fontaine R. з врахуванням критеріїв Європейської робочої групи (1992)), у 8 (5,8 %) – пізні інфекційні ускладнення у вигляді нориці ділянки дистального анастомозу. Розвиток таких пізніх ускладнень, як тромбоз клубово-стегнового сегмента (6 спостережень) контрлатеральної нижньої кінцівки; пізній тромбоз однієї з бранш аорто-біфеморального алошунта (5 спостережень) в результаті блокування оклюзивним процесом анастомозів ПАС і ГАС із низхідною артерією коліна, підколінною артерією та гомілковими артеріями; несправжня аневризма проксимального анастомозу (2 спостереження) аорто-біфеморального алошунта як результат формування анастомозу в межах обмеженого кровопостачання країв серединного аортотомічного розрізу, чому можна запобігти застосувавши способи та методи операційного втручання у складі аорто/клубово-біфеморального алошунтування. За наявності гемодинамічно значимого атеросклеротичного стенозу екстракраніальних артерій у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто/клубово-стегно-підколінного артеріального русла необхідно провести операційне втручання на судинах шиї до або одночасно із хірургічним втручанням на аорто/клубово-стегно-підколінній зоні

Корекція кислотно-лужного балансу крові в системі попередження та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок

The aim of the work: improving the effectiveness of the system of prevention and treatment of reperfusion-reoxygenation syndrome (RRS) in patients with chronic critical lower limb ischemia by introducing an acid-base balance correction. Materials and Methods. Studies were conducted in 79 patients with atherosclerotic lesions of the aortoiliac-femoral segment. In 52 cases, aorto-bifemoral alloshunting were performed, in 17 of them femoral-distal autoveneous bypass was performed simultaneously. 27 patients underwent unilateral aortoiliac-femoral alloshunting, and in 6 of them simultaneously performed femoral-distal auto­genous bypass grafting. Surgical treatment of patients (19 observations) with a high risk of developing RRS in the early postoperative period was performed after special systematic training, whose main purpose was prevention and treatment of RRS. 30 patients with a high risk of developing reperfusion-reoxygenation syndrome RRS were also operated on after a special system of training, which was supplemented with aids to correct the acid-base balance of blood (Trometamol). The control group consisted of 22 individuals, without manifestations of atherosclerotic lesions of the arterial bed of the lower extremities. For the study, blood sampling from the subcutaneous vein of the posterior ischemic lower extremity was performed before surgery, at 1, 3, and 5 days postoperatively. Results and Discussion. In the analysis of blood parameters of acid-base balance (ABB) from the subcutaneous vein of ischemic lower extre­mities in patients with atherosclerotic lesions of the aortoiliac-femoral segment, its displacement toward metabolic acidosis was established. The most significant changes in ABB were observed in patients with stage II-IV chronic arterial insufficiency (ChAI). The pH of venous blood of the ischemic lower extremity in patients with this stage of ChAI is within the decompensation of metabolic acidosis. In patients with stage IІIB-IV of ChAI and at risk of developing reperfusion-reoxygenation syndrome RRS, reconstruction of the aortoiliac-femoral segment was performed after systematic preparation for the prevention and treatment of RRS without correction of ABB. The results of the study of ABB in the first day of the early postoperative period indicated a deepening of decompensated acidosis. Revascularization of the arterial bed in patients with stage IIB-IV of ChAi did not significantly contribute to the reduction of the level of ABB. And already on the 5th day of the postoperative period, on the background of the medical correction, the ABB level reached the values ​​of the control group.Цель работы: повышение эффективности системы предупреждения и лечения реперфузионно-реоксигенационного синдрома (РРС) в пациентов с хронической критической ишемией нижних конечностей путем введения в комплекс коррекции кислотно-щелочного баланса крови. Материалы и методы. Исследования проводились у 79 пациентов с атеросклеротическим поражением аорто/подвздошно-бедренного сегмента. В 52 случаях осуществлено аорто-бифеморальне аллошунтирование, в 17 из них одновременно проведено бедро-дистальное аутовенозное шунтирование. У 27 пациентов проведено одностороннее аорто/подвздошно-бедренное аллошунтирование, у 6 из них одновременно осуществлено бедро-дистальное аутовенозное шунтирование. Оперативное лечение пациентов (19 наблюдений) с высоким риском развития РРС в раннем послеоперационном периоде проводили после проведения специальной системной подготовки, основной целью которой было предупреждение и лечение РРС. 30 пациентов с высоким риском развития РРС также оперированы после проведения специальной системы подготовки, которая была дополнена средствами для коррекции кислотно-щелочного баланса крови (Трометамол). Контрольную группу составили 22 человека, без проявлений атеросклеротического поражения артериального русла нижних конечностей. Для исследования забор крови из подкожной вены тыла ишемизированной нижней конечности проводили к хирургическому вмешательству, на 1, 3 и 5 сутки послеоперационного периода. Результаты исследований и их обсуждение. При анализе показателей крови КЛБ с подкожной вены ишемизированных нижних конечностей у пациентов с атеросклеротическим поражением аорто/подвздошно-бедренного сегмента установлено его смещение в сторону метаболического ацидоза. Наиболее существенные изменения КЛБ наблюдали у пациентов с IIIб-IV стадией ХАН. Уровень рН венозной крови ишемизированной нижней конечности у больных с этой стадией ХАН находится в пределах декомпенсации метаболического ацидоза. У пациентов с III Б-IV стадией ХАН и риском развития РРС реконструкция аорто/подвздошно-бедренного сегмента осуществлялась после проведения системной подготовки с целью профилактики и лечения РРС без коррекции КЛБ. Результаты исследования КЛБ в первые сутки раннего послеоперационного периода указывали на углубление проявлений декомпенсированного ацидоза. Реваскуляризация артериального русла у пациентов с IIIб-IV стадией ХАН несущественно способствовала снижению уровня состояния КЛБ, а уже на 5 сутки послеоперационного периода на фоне медикаментозной коррекции уровень КЛБ достиг показателей контрольной группы.Мета роботи: підвищення ефективності системи попередження та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому (РРС) в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок шляхом введення в комплекс корекції кислотно-лужного балансу крові. Матеріали і методи. Дослідження проводили у 79 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента. У 52 випадках здійснено аорто-біфеморальне алошунтування, у 17 з них одночасно проведено стегно-дистальне автовенозне шунтування. У 27 пацієнтів проведено однобічне аорто/клубово-стегнове алошунтування, у 6 із них одночасно здійснено стегно-дистальне автовенозне шунтування. Оперативне лікування пацієнтів (19 спостережень) із високим ризиком розвитку РРС у ранньому післяопераційному періоді проводили після проведення спеціальної системної підготовки, основною метою якої було попередження та лікування РРС. 30 пацієнтів із високим ризиком розвитку РРС також оперовані після проведення спеціальної системи підготовки, яка була доповнена середниками для корекції кислотно-лужного балансу крові (Трометамол). Контрольну групу склали 22 пацієнти без проявів атеросклеротичного ураження артеріального русла нижніх кінцівок. Для дослідження забір крові із підшкірної вени тилу ішемізованої нижньої кінцівки проводили до хірургічного втручання, на 1, 3 і 5 добу післяопераційного періоду. Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі показників крові КЛБ із підшкірної вени ішемізованих нижніх кінцівок у пацієнтів із атеросклеротичним ураженням аорто/клубово-стегнового сегмента встановлено його зміщення у бік метаболічного ацидозу. Найбільш суттєві зміни КЛБ спостерігали у пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН. Рівень рН венозної крові ішемізованої нижньої кінцівки у хворих із цією стадією ХАН знаходиться в межах декомпенсації метаболічного ацидозу. У пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН і ризиком розвитку РРС реконструкція аорто/клубово-стегнового сегмента здійснювалась після проведення системної підготовки з метою профілактики та лікування РРС без корекції КЛБ. Результати дослідження КЛБ у першу добу раннього післяопераційного періоду вказували на поглиблення прояву декомпенсованого ацидозу. Реваскуляризація артеріального русла у пацієнтів із ІІІБ-ІV стадією ХАН несуттєво сприяла зниженню рівня стану КЛБ, а вже на 5 добу поопераційного періоду на фоні медикаментозної корекції рівень КЛБ досягнув величин осіб контрольної групи

Повторна реваскуляризація рецидиву хронічної артеріальної недостатності після реконструкції аорто/клубово-стегнового сегмента

The aim of the work: to improve results of revascularization of the lower extremity arterial bed in patients with relapse of chronic arterial insufficiency by applying endovascular angioplasty methods in the complex of re-operative surgery. Materials and Methods. The results of surgical treatment of 522 patients with atherosclerotic occlusion of the aortoiliac-femoral segment mere studied. 231 patients were diagnosed with stage IIIA arterial insufficiency, 191 had chronic critical arterial ischemia stage IIIB-IV, and 100 had chronic stage IIB. In the analysis of primary surgical interventions, three groups of patients were identified in patients with recurrent chronic arterial ischemia. Group I included 22 observations (28.2 %) – primary surgery – reconstruction of the aortoiliac-femoral area in the absence of hemodynamically significant atherosclerotic process of the femoral-distal segment, group II – 43 observations (55.1 %) – primary surgery – reconstruction aortoiliac-femoral segment in the presence of stenotic-occlusive process of the femoral-popliteal zone. Group III – 13 observations (16.7 %) – primary surgery – reconstruction of the aortoiliac-femoral area with autogenous femoral-distal bypass grafting. Results and Discussion. Revascularization of the lower limb trunk at relapse of chronic arterial ischemia was performed taking into account the features of the primary surgical intervention, localization of the stenotic-occlusive process, prevalence and combination with other segments of the lower extremity arterial bed. Progressive lesions of the atherosclerotic process of the zone of distal anastomosis of the aortoiliac-femoral alloprosthesis were detected in 36 (48.7%) observations, the tibia zone – in 61 (78.2 %) patients. The main intervention at revascularization was femoral-distal shunting operations, which in 32 cases were supplemented with endovascular balloon angioplasty of the tibial artery, of which in 19 interventions angioplasty of two arteries was performed. In the occlusive-stenotic process of the tibial arteries, 23 popliteal-posterior-tibial (anterior-tibial) shunts were performed. The postoperative period in 10 (12.8 %) patients was complicated by the development of reconstruction segment thrombosis and in 2 cases the thrombosis developed after endovascular balloon angioplasty.Цель работы: улучшить результаты повторной реваскуляризации артериального русла нижних конечностей у больных с рецидивом хронической артериальной недостаточности путем применения в комплексе повторного оперативного вмешательства методов эндоваскулярной ангиопластики. Материалы и методы. Прослежено отдаленные результаты хирургического лечения 522 пациентов с атеросклеротическим поражением аорто-бедренно-подколенного сегмента. У 231 пациентов диагностирован ХАН ІІІА ст., по классификации Fontaine R. с учетом критериев Европейской рабочей группы, в 191 – ХКИНК ІІІБ-IV ст., в 100 – ХАН ІІБ ст. Выделено три группы больных. І группа – 22 наблюдения (28,2 %) – первичная операция – реконструкция аорто/подвздошно-бедренной зоны при отсутствии гемодинамически значимого атеросклеротического процесса бедренно-дистального сегмента, II группа – 43 наблюдения (55,1 %) – первичная операция – реконструкция аорто/подвздошно-бедренного сегмента при наличии стенотично-оклюзионного процесса бедренно-подколенной зоны. III группа 13 наблюдений (16,7 %) – первичная операция – реконструкция аорто/подвздошно-бедренной зоны дополненная аутовенозным бедренно-дистальным шунтированием. Результаты исследований и их обсуждение. Повторную реваскуляризацию магистрального русла нижних конечностей при рецидиве ХАН осуществляли с учетом особенностей первичного оперативного вмешательства, локализации стенотично-оклюзионного процесса, его распространенности и сочетании с другими сегментами артериального русла нижних конечностей. Установлено прогрессирующее поражение атеросклеротическим процессом зоны дистального анастомоза аорто/подвздошно-бедренного аллопротеза в 36 (48,7 %) наблюдениях, а берцовой зоны – в 61 (78,2 %) больного. Основным хирургическим вмешательством при повторной реваскуляризации были бедренно-дистальные шунтирующие операции, в 32 случаях дополненные эндоваскулярной баллонной ангиопластикой берцовой артерии, из них в 19-ти вмешательствах выполнено ангиопластику сразу двух артерий. При оклюзивно-стенотическом процессе берцовых артерий выполнено 23 подколенно-задне-большеберцовых (передне-большеберцовых) шунтирований. Послеоперационный период у 10 (12,8 %) пациентов осложнился развитием тромбоза сегмента реконструкции, из них в двух случаях после эндоваскулярной баллонной ангиопластики.Мета роботи: покращити результати повторної реваскуляризації артеріального русла нижніх кінцівок у хворих із рецидивом хронічної артеріальної недостатності шляхом застосування в комплексі повторного оперативного втручання методів ендоваскулярної ангіопластики. Матеріали і методи. В роботу включено 522 пацієнти з атеросклеротичним ураженням аорто-стегно-підколінного сегмента. У 231 пацієнта діагностовано ХАН ІІІА ст., у 191 – ХКІНК ІІІБ-ІV ст., у 100 – ХАН ІІБ ст. Виділено три групи хворих. І група – 22 спостереження (28,2 %) – первинна операція – реконструкція аорто/клубово-стегнової зони за відсутності гемодинамічно значущого атеросклеротичного процесу стегно-дистального сегмента; ІІ група – 43 спостереження (55,1 %) – первинна операція – реконструкція аорто/клубово-стегнового сегмента за наявності стенотично-оклюзивного процесу стегно-підколінної зони; ІІІ група – 13 спостережень (16,7 %) – первинна операція – реконструкція аорто/клубово-стегнової зони доповнена автовенозним стегно-дистальним шунтуванням. Результати досліджень та їх обговорення. Повторну реваскуляризацію магістрального русла нижніх кінцівок при рецидиві ХАН здійснювали із врахуванням особливостей первинного оперативного втручання, локалізації стенотично-оклюзивного процесу, його поширеності та поєднання з іншими сегментами артеріального русла нижніх кінцівок. Виявлено прогресуюче ураження атеросклеротичним процесом зони дистального анастомозу аорто/клубово-стегнового алопротеза у 36 (48,7 %) спостереженнях, а гомілкової зони – у 61 (78,2 %) хворого. Основним хірургічним втручанням при повторній реваскуляризації були стегно-дистальні шунтуючі операції, які в 32 випадках доповнені ендоваскулярною балонною ангіопластикою гомілкової артерії, з них у 19-ти втручаннях виконано ангіопластику одразу двох артерій. При оклюзивно-стенотичному процесі гомілкових артерій виконано 23 підколінно-задньо-великогомілкових (передньо-великогомілкових) шунтувань. Післяопераційний період у 10 (12,8 %) пацієнтів ускладнився розвитком тромбозу сегмента реконструкції, з них у двох випадках після ендоваскулярної балонної ангіопластики