НАЩАДКИ КОШОВОГО ОТАМАНА ЙОСИПА ГЛАДКОГО

Постать останнього кошового отамана Задунайської запорозької Січі а згодом й Азовського козацького війська Йосипа Михайловича Гладкого не залишилася поза увагою істориків [1] і народної пам’яті [2]. Діяльність цієї, безумовно, харизматичної людини отримала неоднозначну оцінку в попередній і сучасній історіографії. Останнім часом з’явилися ґрунтовні дослідження запорозького історика Людмили Маленко, присвячені історії Азовського козацького війська [3] і персонально діяльності отамана цього війська Й.Гладкого [4]. Дослідниця ввела до наукового обігу потужний корпус нових джерел. У полі зору Л.Маленко опинилася також і генеалогія Гладких. Проте ще наприкінці 1880-х рр. цього питання торкався відомий дослідник Запорожжя Дмитро Іванович Яворницький (1855-1940). Він був чи не першим, хто більш-менш повно висвітлив родинні стосунки Й.Гладкого. Вже у першій своїй великій монографії “Запорожжя в залишках старовини і переказах народу” Д.Яворницький приділив немало рядків Й.Гладкому та його нащадкам [5]. Головним джерелом у цьому дослідженні були документи родинного архіву Гладких. Яворницькому допомагав в цьому питанні його олександрівський приятель і відомий дослідник історії й фольклору місцевого краю Яків Павлович Новицький (1847-1925). В творчому доробку історика є й спеціальна стаття, присвячена Й. Гладкому та його генеалогії [6]

Diagnostic approach for suspected pseudoallergic reactions to food ingredients

Chronic urticaria, recurrent angioedema and non-allergic asthma may be due to pseudoallergic reactions to food ingredients. For atopic dermatitis and gastrointestinal symptoms the role of these non-allergic reactions is discussed controversially. Pseudoallergic reactions can be elicited by food additives as well as naturally occurring food components. An altered histamine metabolism may be associated with pseudoallergy. Extensive diagnostic measures are not indicated for an acute urticaria or a short episode of angioedema. Only when symptoms become chronic or at least intermittent, basic diagnostic measures are justified. If this procedure is unsuccessful, pseudoallergy to food components should be considered as a causative factor. In order to confirm this suspicion, patients should adhere to a low pseudoallergen diet for 3 weeks. During this period, a daily documentation of symptoms is recommended. As the underlying pathomechanism is not IgE-mediated, skin and blood tests are not useful for diagnosis. After apparent improvement or remission of symptoms, the causative role of a low pseudoallergen diet can be proven by re-esposure to foods rich in Pseudoallergens over 2 days. As food additives only play a minor role in pseudoallergic reactions, a mixture of relevant food additives can be given at one time in most patients. Patients with asthma bronchiale or a history of anaphylactoid reactions should be challenged with single food additives in increasing doses. If adverse reactions to histamine are Suspected, an oral provocation with histamine dihydrochloride is recommended. For patients with respiratory symptoms inhalant challenge tests are suggested, Double-blind, placebo-controlled food challenge is recommended if the patient suffers from gastrointestinal symptoms only and pseudoallergy is suspected