Morbidity Pattern Among Out-Patients Attending Urban Health Training Centre in Srinagar

The current study was designed to identify the morbidity pattern of out-patients attending Urban Health Training Centre in an urban area of a medical college in Srinagar, Pauri Garhwal district, Uttarakhand, North India. The present study record-based retrospective study was conducted among the out-patients attending the regular clinic at the Urban Health Training Centre, of a medical college in Srinagar city of Uttarakhand State of North India during the study period of one year in 2014. Data was retrieved from the OPD registers maintained at the clinic. Data was collected pertaining to socio-demographic profile, morbidity details and treatment pattern. Diseases were identified using the International Classification of Diseases (ICD-10) code. Descriptive analysis was done. During the study period, a total of 9343 subjects attended the OPD. Among them, majority of them (60%) were females. More than half (56 %) belonged to the age group of 35-65 year age-group. The association of disease classification was found to be statistically significant with respect to gender. The leading morbidity of communicable disease was found to be certain infectious and parasitic diseases especially Typhoid whereas musculoskeletal system and connective tissue disorders were the most common cause among morbidity due to NCDs. Out of all, typhoid was found to cause maximum of morbidity among the subjects. The present study highlights the morbidity pattern of communicable and NCDs among the population of hilly areas of Garhwal, Uttarakhand India. Priority should be preferred for the regular tracking of diseases in terms of preventive and promotive aspects. Morbidity in the out- door clinics reflects the emerging trend of mixed disease spectrum burden comprising communicable and non-communicable diseases

Unexpected cell type-dependent effects of autophagy on polyglutamine aggregation revealed by natural genetic variation in C. elegans.

BACKGROUND: Monogenic protein aggregation diseases, in addition to cell selectivity, exhibit clinical variation in the age of onset and progression, driven in part by inter-individual genetic variation. While natural genetic variants may pinpoint plastic networks amenable to intervention, the mechanisms by which they impact individual susceptibility to proteotoxicity are still largely unknown. RESULTS: We have previously shown that natural variation modifies polyglutamine (polyQ) aggregation phenotypes in C. elegans muscle cells. Here, we find that a genomic locus from C. elegans wild isolate DR1350 causes two genetically separable aggregation phenotypes, without changing the basal activity of muscle proteostasis pathways known to affect polyQ aggregation. We find that the increased aggregation phenotype was due to regulatory variants in the gene encoding a conserved autophagy protein ATG-5. The atg-5 gene itself conferred dosage-dependent enhancement of aggregation, with the DR1350-derived allele behaving as hypermorph. Surprisingly, increased aggregation in animals carrying the modifier locus was accompanied by enhanced autophagy activation in response to activating treatment. Because autophagy is expected to clear, not increase, protein aggregates, we activated autophagy in three different polyQ models and found a striking tissue-dependent effect: activation of autophagy decreased polyQ aggregation in neurons and intestine, but increased it in the muscle cells. CONCLUSIONS: Our data show that cryptic natural variants in genes encoding proteostasis components, although not causing detectable phenotypes in wild-type individuals, can have profound effects on aggregation-prone proteins. Clinical applications of autophagy activators for aggregation diseases may need to consider the unexpected divergent effects of autophagy in different cell types

Price Clustering After the Introduction of Bitcoin Futures

Economic theory suggests that introduction of derivative contracts can improve the informational efficiency of the underlying asset prices (Danthine, 1978). In this study, we examine the impact of the introduction of Bitcoin futures on price clustering in Bitcoin. Our findings suggest that price clustering in Bitcoin meaningfully decreases post the introduction of its futures contracts

Association of Epstein Barr Virus (EBV) with nasopharyngeal carcinoma (NPC)

Aim: To observe the frequency of nasopharyngeal carcinoma (NPC) and its association with Epstein Barr Virus (EBV) infection. Setting: This study included consecutive cases of nasopharyngeal carcinoma, which were diagnosed in the Department of Pathology at the Aga Khan University Hospital, Karachi in the period of two years (1996-97). Methods: These tumors were initially evaluated on H&E stained sections. The tumors showing evidence of keratinization were excluded from the study. The Epstein Barr Virus was detected with the help of Polymerase chain reaction in formalin fixed, paraffin embedded tissue sections. Results: During the study period, seventeen cases of nasopharyngeal carcinoma were diagnosed which comprised 0.3% of all malignant tumors. The age ranged from 5 years to 70 years with male to female ratio of 2.4:1. The NPC was more prevalent in adults (71%) as compared to children (29%) under 15 years. Six cases (35%) exhibited positive signal for Epstein Barr Virus. Conclusion: Nasopharyngeal carcinoma is an infrequent tumor. The prevalence of Epstein Barr virus infection in nasopharyngeal carcinoma is quite low as compared to other regions of the world

Efficiency enhancement strategy implementation in hybrid electric vehicles using sliding mode control

Introduction. Hybrid electric vehicles are offering the most economically viable choices in today's automotive industry, providing best solutions for a very high fuel economy and low rate of emissions. The rapid progress and development of this industry has prompted progress of human beings from primitive level to a very high industrial society where mobility used to be a fundamental need. However, the use of large number of automobiles is causing serious damage to our environment and human life. At present most of the vehicles are relying on burning of hydrocarbons in order to achieve power of propulsion to drive wheels. Therefore, there is a need to employ clean and efficient vehicles like hybrid electric vehicles. Unfortunately, earlier control strategies of series hybrid electric vehicle fail to include load disturbances during the vehicle operation and some of the variations of the nonlinear parameters (e.g. stator’s leakage inductance, resistance of winding etc.). The novelty of the proposed work is based on designing and implementing two robust sliding mode controllers (SMCs) on series hybrid electric vehicle to improve efficiency in terms of both speed and torque respectively. The basic idea is to let the engine operate only when necessary keeping in view the state of charge of battery. Purpose. In proposed scheme, both performance of engine and generator is being controlled, one sliding mode controllers is controlling engine speed and the other one is controlling generator torque, and results are then compared using 1-SMC and 2-SMC’s. Method. The series hybrid electric vehicle powertrain considered in this work consists of a battery bank and an engine-generator set which is referred to as the auxiliary power unit, traction motor, and power electronic circuits to drive the generator and traction motor. The general strategy is based on the operation of the engine in its optimal efficiency region by considering the battery state of charge. Results .Mathematical models of engine and generator were taken into consideration in order to design sliding mode controllers both for engine speed and generator torque control. Vehicle was being tested on standard cycle. Results proved that, instead of using only one controller for engine speed, much better results are achieved by simultaneously using two sliding mode controllers, one controlling engine speed and other controlling generator torque.Вступ. Гібридні електромобілі пропонують найбільш економічно доцільний вибір у сучасній автомобільній промисловості, надаючи найкращі рішення для дуже високої економії палива та низького рівня викидів. Швидкий прогрес та розвиток цієї галузі підштовхнули людей до переходу від примітивного рівня до дуже високого індустріального суспільства, де мобільність була фундаментальною потребою. Однак використання великої кількості автомобілів завдає серйозної шкоди довкіллю та життю людини. Нині більшість транспортних засобів покладаються на спалювання вуглеводнів задля досягнення потужності руху на провідних колесах. Отже, необхідно використовувати чисті та ефективні транспортні засоби, такі як гібридні електромобілі. На жаль, раніше стратегії управління серійним гібридним електромобілем не враховували збурення навантаження під час роботи автомобіля і деякі зміни нелінійних параметрів (наприклад, індуктивність розсіювання статора, опір обмотки і т.д.). Новизна запропонованої роботи заснована на розробці та реалізації двох надійних контролерів ковзного режиму (SMC) на серійному гібридному електромобілі для підвищення ефективності з точки зору швидкості та моменту, що крутить, відповідно. Основна ідея полягає в тому, щоб дозволити двигуну працювати тільки тоді, коли це необхідно з урахуванням стану заряду акумулятора. Мета. У пропонованій схемі контролюються характеристики як двигуна, так і генератора, один контролер ковзного режиму регулює швидкість двигуна, а інший регулює крутний момент генератора, а потім результати порівнюються з використанням режимів 1-SMC і 2-SMC. Метод. Силова установка серійного гібридного електромобіля, що розглядається в даній роботі, складається з акумуляторної батареї та установки двигун-генератор, яка називається допоміжною силовою установкою, тяговим двигуном та силовими електронними схемами для приводу генератора та тягового двигуна. Загальна стратегія заснована на роботі двигуна в області оптимальної ефективності з урахуванням рівня заряду акумуляторної батареї. Результати. Математичні моделі двигуна та генератора були прийняті до уваги для розробки регуляторів ковзного режиму як для керування частотою обертання двигуна, так і для керування крутним моментом генератора. Транспортний засіб випробовувався за стандартним циклом. Результати показали, що замість використання лише одного регулятора частоти обертання двигуна набагато кращі результати досягаються при одночасному використанні двох регуляторів ковзного режиму, один з яких керує частотою обертання двигуна, а інший - моментом, що крутить, генератора

Efficiency enhancement strategy implementation in hybrid electric vehicles using sliding mode control

Introduction. Hybrid electric vehicles are offering the most economically viable choices in today's automotive industry, providing best solutions for a very high fuel economy and low rate of emissions. The rapid progress and development of this industry has prompted progress of human beings from primitive level to a very high industrial society where mobility used to be a fundamental need. However, the use of large number of automobiles is causing serious damage to our environment and human life. At present most of the vehicles are relying on burning of hydrocarbons in order to achieve power of propulsion to drive wheels. Therefore, there is a need to employ clean and efficient vehicles like hybrid electric vehicles. Unfortunately, earlier control strategies of series hybrid electric vehicle fail to include load disturbances during the vehicle operation and some of the variations of the nonlinear parameters (e.g. stator’s leakage inductance, resistance of winding etc.). The novelty of the proposed work is based on designing and implementing two robust sliding mode controllers (SMCs) on series hybrid electric vehicle to improve efficiency in terms of both speed and torque respectively. The basic idea is to let the engine operate only when necessary keeping in view the state of charge of battery. Purpose. In proposed scheme, both performance of engine and generator is being controlled, one sliding mode controllers is controlling engine speed and the other one is controlling generator torque, and results are then compared using 1-SMC and 2-SMC’s. Method. The series hybrid electric vehicle powertrain considered in this work consists of a battery bank and an engine-generator set which is referred to as the auxiliary power unit, traction motor, and power electronic circuits to drive the generator and traction motor. The general strategy is based on the operation of the engine in its optimal efficiency region by considering the battery state of charge. Results .Mathematical models of engine and generator were taken into consideration in order to design sliding mode controllers both for engine speed and generator torque control. Vehicle was being tested on standard cycle. Results proved that, instead of using only one controller for engine speed, much better results are achieved by simultaneously using two sliding mode controllers, one controlling engine speed and other controlling generator torque.Вступ. Гібридні електромобілі пропонують найбільш економічно доцільний вибір у сучасній автомобільній промисловості, надаючи найкращі рішення для дуже високої економії палива та низького рівня викидів. Швидкий прогрес та розвиток цієї галузі підштовхнули людей до переходу від примітивного рівня до дуже високого індустріального суспільства, де мобільність була фундаментальною потребою. Однак використання великої кількості автомобілів завдає серйозної шкоди довкіллю та життю людини. Нині більшість транспортних засобів покладаються на спалювання вуглеводнів задля досягнення потужності руху на провідних колесах. Отже, необхідно використовувати чисті та ефективні транспортні засоби, такі як гібридні електромобілі. На жаль, раніше стратегії управління серійним гібридним електромобілем не враховували збурення навантаження під час роботи автомобіля і деякі зміни нелінійних параметрів (наприклад, індуктивність розсіювання статора, опір обмотки і т.д.). Новизна запропонованої роботи заснована на розробці та реалізації двох надійних контролерів ковзного режиму (SMC) на серійному гібридному електромобілі для підвищення ефективності з точки зору швидкості та моменту, що крутить, відповідно. Основна ідея полягає в тому, щоб дозволити двигуну працювати тільки тоді, коли це необхідно з урахуванням стану заряду акумулятора. Мета. У пропонованій схемі контролюються характеристики як двигуна, так і генератора, один контролер ковзного режиму регулює швидкість двигуна, а інший регулює крутний момент генератора, а потім результати порівнюються з використанням режимів 1-SMC і 2-SMC. Метод. Силова установка серійного гібридного електромобіля, що розглядається в даній роботі, складається з акумуляторної батареї та установки двигун-генератор, яка називається допоміжною силовою установкою, тяговим двигуном та силовими електронними схемами для приводу генератора та тягового двигуна. Загальна стратегія заснована на роботі двигуна в області оптимальної ефективності з урахуванням рівня заряду акумуляторної батареї. Результати. Математичні моделі двигуна та генератора були прийняті до уваги для розробки регуляторів ковзного режиму як для керування частотою обертання двигуна, так і для керування крутним моментом генератора. Транспортний засіб випробовувався за стандартним циклом. Результати показали, що замість використання лише одного регулятора частоти обертання двигуна набагато кращі результати досягаються при одночасному використанні двох регуляторів ковзного режиму, один з яких керує частотою обертання двигуна, а інший - моментом, що крутить, генератора