СТАН СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ В ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА РЕАКТИВНИЙ АРТРИТ ТА ЮВЕНІЛЬНИЙ РЕВМАТОЇДНИЙ АР- ТРИТ.

The article presents the clinical and laboratory parameters of the connective tissue condition in children with reactive arthritis and joint form of juvenile rheumatoid arthritis. Сhildren with thеsе diseases more often suffer from connective tissue dysplasia compared with healthy children, which is also reflected in the laboratory reduction glico-change-glicanes levels in both examined groups.В статье приведены клинические и лабораторные показатели состояния соединительной ткани у детей, больных реактивным артритом и суставной формой ювенильного ревматоидного артрита. Полученные данные дают возможность утверждать, что у детей с данной патологией чаще встречается дисплазия соединительной ткани по сравнению со здоровыми детьми, что имеет также лабораторное отражение в виде снижения уровней гликозаминогликанов в обоих обследованных группах.У статті наведено клінічні та лабораторні показники стану сполучної тканини в дітей, хворих на реактивний артрит та суглобову форму ювенільного ревматоїдного артриту. Отримані дані дають можливість стверджувати, що в дітей, хворих на вказані запальні захворювання суглобів, частіше виявляється дисплазія сполучної тканини порівняно зі здоровим дітьми, що має також лабораторне відображення у вигляді зниження рівнів глікозаміногліканів в обох обстежених групах

КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ РІЗНИХ ФОРМ БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ ДИСПЛАЗІЇ.

We observed 131 children (269 cases) in age from 1 month to 3 years with a diagnosis of bronchopulmonary dysplasia. For a new form of bronchopulmonary dysplasia characterized by the formation of acute bronchiolitis (p <0.001) with respiratory failure II-III degree (p <0.001) during the acute illness. Clinical markers of this form of the disease in remission can be considered as breathlessness during exercise (p <0.01), acrocyanosis in anxiety (p <0.01), compliant places part of the chest in breathing (p<0.01), a detailed lower thoracic (p <0.001). Aggravation classical bronchopulmonary dysplasia characterized by frequent obstructive bronchitis (p <0.001), bronchiolitis (p <0.01), pneumonia (p <0.01) were found markers obstructive-restrictive respiratoryfailure during remission classical bronchopulmonary dysplasia: dyspnoea at rest and during exercise (p <0.01), barrel chest (p <0.01) and the involvement of compliant places the chest in the act of breathing (p <0.001), launched the lower aperture (p <0.001), barrel chest (p <0.05), dullness, interspersed with box sound (p <0.01), hard breathing (p <0.001), and crepitus (p <0.01). For patients with bronchopulmonary dysplasia term exacerbation manifested by frequent pneumonia (p <0.001), which was associated with impaired neuro-respiratory drive (r = 0,678, p<0.05). Clinical markers of bronchopulmonary dysplasia during term remission of the disease are breathlessness (p <0.01), lack of increase in body weight (p <0.001), tachypnea (p <0.01), acrocyanosis (p <0.001), dullness in the lower chest (p <0.001), severe breathing (p <0.001). Crackles and respiratory depression are not characteristic of bronchopulmonary dysplasia term.Под наблюдением находился 131 ребенок (269 наблюдений) в возрасте от 1 месяца до 3 летс диагнозом бронхолегочная дисплазия. Для новой формы бронхолегочной дисплазии характерно формирование острого бронхиолита (р <0,001) с дыхательной недостаточностью 11-111 степени (р <0,001) во время обострения заболевания. Клиническими маркерами данной формы заболевания в стадии ремиссии можно считать одышку при физической нагрузке (р <0,01), акроцианоз при беспокойстве (р <0,01), участие уступчивых мест грудной клетки в акте дыхания (р <0,01), развернутую нижнюю апертуру грудной клетки (р <0,001). Обострение классической бронхолегочной дисплазии характеризуется частыми обструктивными бронхитами (р <0,001), бронхиолитами(р <0,01), пневмониями (р <0,01), обнаружены'маркеры'обструктивнойестриктивной'дыхательной'недостаточности'во'время'ремиссии'классической'бронхолегочной дисплазии: одышка в покое и при физической нагрузке (р < 0,01), бочкообразная грудная клетка (р <0,01) и вовлечение уступчивых мест грудной клетки в акт дыхания (р <0,001), развернутая нижняя апертура (р <0,001), бочкообразная грудная клетка (р <0,05), притупление, перемежающееся с коробочным звуком (р <0,01) жесткое дыхание (р <0,001) и крепитация (р <0,01). Для пациентов с бронхолегочной дисплазией доношенных обострение проявлялось частыми пневмониями (р <0,001), что коррелировало с нарушениями нейро-респираторного драйва (г=0,678, р <0,05). Клиническими маркерами бронхолегочной дисплазии доношенных во время ремиссии заболевания являются одышка (р<0,01), недостаточная прибавка в массе тела (р <0,001 ),тахипноэ(р<0,01), акроцианоз (р <0,001), притупление в нижних отделах грудной клетки (р <0,001), жесткое дыхание (р <0,001). Крепитация и ослабленное'дыхание'не'характерны'для'бронхолегочной'дисплазии'доношенных. Під спостереженням знаходилась 131 дитина (269 спостережень) віком від 1 місяця до 3 років з діагнозом бронхолегенева дисплазія. Для нової форми бронхолегеневої дисплазіїхарактерно формування гострого бронхіоліту (р<0,001) дихальною недостатністю ІІ-ІІІ ступенів (р<0,001) під час загострення захворювання. Клінічними маркерами даної форми захворювання в стадіїремісії можна вважати задишку при фізичному навантажені (р<0,01), акроціаноз при занепокоєнні (р<0,01), втягнення поступливих місць грудної'клітки (р<0,01)та розгорнення нижньої'апертури (р<0,001). Загострення класичної' бронхолегеневої'дисплазії'характеризується частими обструктивними бронхітами (р<0,001), бронхіолітами (р<0,01), пневмоніями (р<0,01). Виявлені маркери обструктивнорестриктивної'дихальної'недостатності при класичній бронхолегеневїй дисплазії: задишка у спокої'та при фізичному навантаженні (р<0,01), бочкоподібна грудна клітка (р<0,01) та втягнення поступливих місць (р<0,001), розгорнута нижня апертура (р<0,001), бочкоподібна грудна клітка (р<0,05), притуплення, що чергується з коробковим звуком (р<0,01) та жорстке дихання (р<0,001) і крепітація (р<0,01). Для пацієнтів з бронхолегеневою дисплазією доношених загострення проявлялося частими пневмоніями (р<0,001), що корелювало з порушеннями нейро-респіраторного драйву (г=0,678; р<0,05). Клінічними маркерами бронхолегеневої' дисплазії'доношених під час ремісії'захворювання являються задишка (р<0,01), недостатнє додавання у масі тіла (р<0,001), тахіпноє (р<0,01), акроціаноз (р<0,001), притуплення в нижніх відділах грудної' клітки (р<0,001), жорстке дихання (р<0,001). Крепітація та ослаблене дихання нехарактерні для бронхолегеневої'дисплазії'доношених

АНАЛІЗ СТАНУ РЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ДІТЕЙ З БРОНХОЛЕГЕНЕВОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ ЗА ДОПОМОГОЮ СПІРАЛЬНОЇ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ.

The study involved 206 children with bronchopulmonary dysplasia. Found that radiographic markers bronchopulmonary dysplasia find availability bands, deformation of the walls ofthe bronchiaccording toX-rayof the chest. These figures correlate with the theme bronchopulmonary dysplasia according computer tomography lungs (reductioninareas, the sum of the front andposterioredgesgreater than15, increased lung patternforlineartype, deformation of the walls ofthe bronchi).Обследовано 206 детей с бронхолегочной дисплазией. Выявлено, что рентгенологическими маркерами бронхолегочной дисплазии считают наличие транспульмональных тяжей, деформации стенок бронхов и гиперпневматоза по данным рентгенографии органов грудной клетки. Данные показатели коррелировали с характерными особенностями бронхолегочной дисплазии по данным высокораздельной компьютерной томографии легких. С помощью высокораздельной компьютерной томографии легких выявлено снижение пневматизации в прикорневых зонах, усиление легочного рисунка по линейномутипу, деформацию стенок бронхов. Сумма передних и задних отделов ребер была больше 15.Обстежено 206 дітей з бронхолегеневою дисплазією. Виявлено, що рентгенологічними маркерами бронхолегеневої дисплазії вважають наявність транспульмональних тяжів, деформації стінок бронхів та гіперпневматозу за даними рентгенографії органів грудної клітки. Дані показники корелювали з характерними особливостями бронхолегеневої дисплазії за даними високороздільної комп'ютерної томографії легень (зниження пневматизації в прикореневих зонах, сума передніх і задніх відділів ребер, більша 15, посилення легеневого рисунка за лінійним типом, деформація стінок бронхів)

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРИНАТАЛЬНОГО АНАМНЕЗУ В ДІТЕЙ З БРОНХОЛЕГЕНЕВОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ.

Bronchopulmonary dysplasia - one of the pressing problems of Pediatrics, whose significance goes beyond the neonatal and is considered a chronic obstructive disease of young children. The paper presented the results of the study perinatalanamneses of children with bronchopulmonary dysplasia.Бронхолегочная дисплазия - одна из актуальных проблем педиатрии, значение которой выходит за пределы неонатологии и рассматривается как хроническое обструктивное заболевание детей раннего возраста. В работе представлены результаты изучения особенностей перинатального анамнеза у детей с бронхолегочной дисплазией. Бронхолегенева дисплазія - одна з актуальних проблем педіатрії, значення якої виходить за межі неонатології і розглядається як хронічне обструктивне захворювання дітей раннього віку. В роботі подані результати вивчення особливостей перинатального анамнезу в дітей із бронхолегеневою дисплазією

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ НОРМАТИВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІАСТОЛІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ В НОВОНАРОДЖЕНИХ.

A totai of 104 «reiativeiy» heaithy newborns in the first days of iife examined. Redistribution of ieftventricuiar phase fiiiing with the prevaience of eariydiastoiic fiiiing and an increase in the ratio of eariy and iate transmitrai fiow is observed in the eariy neonatai period. Discovered parameters of transmitrai fiow can be considered to be standard for newborns.Обследовано 104 «условно» здоровых новорожденных в первые сутки жизни. В раннем неонатальном периоде определяется перераспределение фазового наполнения левого желудочка с превалированием раннего диастолического наполнения и возрастанием соотношения раннего и позднего трансмитрального потоков. Установленные показатели трансмитрального потока можно считать нормативними для новорожденных. Обстежено 104 «умовно» здорових новонароджениху перші доби життя. У ранньому неонатальному періоді визначається перерозподіл фазового наповнення лівого шлуночка з превалюванням раннього діастолічного наповнення та зростання відношення раннього та пізнього трансмітральніх потоків. Встановлені показники трансмітрального потоку можнавважати нормативними для новонароджених

Features of arterial pressure indicators in the postoperative period after surgical correction of aortic coarctation in children

Coarctation of the aorta is a congenital heart disease, which is characterized by a local narrowing of the vessel lumen. Such a congenital anomaly of the aorta requires surgical treatment. Manifestations of the disease can be diagnosed in the first day after birth as well as some patients can be asymptomatic. Clinical signs of aortic coarctation are heart failure, hypertension in the upper extremities, hypotension in the lower extremities, ischemic manifestations in the organs, hemodynamic disorders. Untimely treatment of aortic anomalies leads to complications or death of patient. The results of 24-hour blood pressure monitoring in children after surgical correction of aortic coarctation are presented in the article. Despite the successful surgical treatment of congenital aortic malformation, the long-term results of the operation are far from satisfactory. Almost 12–18 % of the patients having undergone surgery continue to be hypertensive with the vascular dysfunction development and without signs of recoarctation. Patients receive antihypertensive medications, sometimes their combinations, for a long time. Assessment of the daily blood pressure profile features in the postoperative period would help determine pathogenetic mechanisms of the hypertensive syndrome persistence and predict the pathological process course. The aim of the study was to assess the arterial pressure indices in children after successful surgical treatment of coarctation of the aorta. Materials and methods. The main group consisted of 24 children after surgical correction of aortic coarctation. The control group consisted of 20 practically healthy children. Results. A statistically significant decrease in the average diastolic blood pressure during a 24-hour period and daytime diastolic blood pressure and an increase in the daily systolic blood pressure index were determined in the main group children based on the results of 24-hour blood pressure monitoring. Conclusions: The majority of children had low general well-being in the postoperative period. Indicators of systolic and diastolic blood pressure measured by Korotkov method (83.3 %) and 24-hour blood pressure monitoring parameters were typical for hypertension in majority of patients (66.7 %). Abnormalities of the circadian profile (“non-dipper”, “over-dipper”) were detected in 50.0 % of the main group children

ХРОНІЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК У ДІТЕЙ: АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТА ФОРМУВАННЯ КАРДІОВАСКУЛЯРНИХ УСКЛАДНЕНЬ

65 Patients Aged 7-17 Years With Chronic Kidney Disease (Ckd) And Grf=90 Ml/Min Have Been Examined For The Exposure Of Early Renal Defeat Signs And Factors Of The Onset, Progression Of Renal Diseases And Formation Of Cardiovascular Complications. The anamnesis and clinical laboratory data analysis, research ofrenal functional reserve, vegetative status, parameters of central and renal hemodynamics were investigated with the purpose of determination of influencing hyperfiltration, sympathetic overactivity, hemodynamic disorders on course and CKD-progress. The necessity of therapeutic correction of early renal defeat signs has been based.Для выявления ранних признаков поражения почек, факторов формирования и прогрессирования хронического заболевания почек(ХЗП) обследовано 65 детей в воздасте от 7 до 17 лет сХЗП иСКФ?90 мл/мин. С целью определения влияния гиперфильтрации, гиперсимпатикотонии, гемодинамических сдвигов на течение, прогрессирование ХЗП и формирование патологии ССС проведен анализ анамнестических и клинических данных, определение функционального почечного резерва, состояния вегетативного гомеостаза, показателей центральной и ренальной гемодинамики. Обоснована необходимость терапевтической коррекции ранних признаков поражения почек у детей с ХЗП без снижения СКФ.Для виявлення ранніх ознакураження нирок, факторів формування і прогресування хронічного захворювання нирок (ХЗН) обстежено 65 дітей, віком від 7 до 17 років з ХЗС І СКФ 90 мл/хв. З метою визначення впливу гіперфільтрації, гіперсимпатикотонії, геодинамічних поштовхів на протікання, прогресування ХЗН і формування патології ССС проведено аналіз анамнестичних і клінічних даних, визначення функціонального ниркового резерву, стан вегетативного гомеостазу, показників центральної і ренальної геодинаміки. Обгрунтована необхідність терапевтичної корекції ранніх ознакураження нироку дітей з ХЗН без зниження СКФ

Особливості показників артеріального тиску в дітей у післяопераційному періоді хірургічної корекції коарктації аорти

Coarctation of the aorta is a congenital heart disease, which is characterized by a local narrowing of the vessel lumen. Such a congenital anomaly of the aorta requires surgical treatment. Manifestations of the disease can be diagnosed in the first day after birth as well as some patients can be asymptomatic. Clinical signs of aortic coarctation are heart failure, hypertension in the upper extremities, hypotension in the lower extremities, ischemic manifestations in the organs, hemodynamic disorders. Untimely treatment of aortic anomalies leads to complications or death of patient.The results of 24-hour blood pressure monitoring in children after surgical correction of aortic coarctation are presented in the article. Despite the successful surgical treatment of congenital aortic malformation, the long-term results of the operation are far from satisfactory. Almost 12–18 % of the patients having undergone surgery continue to be hypertensive with the vascular dysfunction development and without signs of recoarctation. Patients receive antihypertensive medications, sometimes their combinations, for a long time. Assessment of the daily blood pressure profile features in the postoperative period would help determine pathogenetic mechanisms of the hypertensive syndrome persistence and predict the pathological process course.The aim of the study was to assess the arterial pressure indices in children after successful surgical treatment of coarctation of the aorta. Materials and methods. The main group consisted of 24 children after surgical correction of aortic coarctation. The control group consisted of 20 practically healthy children. Results. A statistically significant decrease in the average diastolic blood pressure during a 24-hour period and daytime diastolic blood pressure and an increase in the daily systolic blood pressure index were determined in the main group children based on the results of 24-hour blood pressure monitoring. Conclusions: The majority of children had low general well-being in the postoperative period. Indicators of systolic and diastolic blood pressure measured by Korotkov method (83.3 %) and 24-hour blood pressure monitoring parameters were typical for hypertension in majority of patients (66.7 %). Abnormalities of the circadian profile (“non-dipper”, “over-dipper”) were detected in 50.0 % of the main group children.    Коарктация аорты – врожденный порок сердца, который характеризуется сужением участка сосуда. Такая врожденная аномалия аорты требует хирургического лечения. Проявления заболевания могут быть диагностированы в первые сутки после рождения, но и иметь скрытое течение. Клинические признаки коарктации аорты: сердечная недостаточность, артериальная гипертензия в верхней части туловища, артериальная гипотензия в нижней ее части, ишемические проявления в органах, гемодинамические нарушения. Несвоевременное лечение порока приводит к возникновению осложнений или смерти больного.Цель работы – оценить показатели артериального давления у детей после успешного хирургического лечения по поводу коарктации аорты. Материалы и методы. Основную группу составили 24 ребенка после проведения хирургического лечения КоА. Контрольную группу составили 20 практически здоровых детей. Результаты. Представлены результаты суточного мониторирования артериального давления (СМАД) у детей после оперативной коррекции коарктации аорты. У детей основной группы по данным суточного мониторирования АД определено статистически значимое уменьшение средних показателей диастолического АД за сутки и диастолического АД днем, увеличение суточного индекса систолического АД. Несмотря на успешное хирургическое лечение врожденного порока аорты, отдаленные результаты операции нельзя назвать удовлетворительными. У 12–18 % прооперированных пациентов сохраняется артериальная гипертензия и развивается сосудистая дисфункция без признаков рекоарктации. В течение длительного времени пациенты получают гипотензивные препараты, иногда их комбинации. Оценка особенностей суточного профиля артериального давления в послеоперационном периоде будет способствовать определению патогенетических механизмов поддержания гипертензивного синдрома и прогнозированию течения патологического процесса. Выводы. У большинства детей в послеоперационном периоде констатировано нарушение самочувствия. Цифры систолического и диастолического АД, полученные измерением по методу Короткова (83,3 %) и показатели суточного мониторирования АД у большинства пациентов характерны для гипертензии (66,7 %). У 50,0% детей основной группы установлены нарушения циркадного профиля («non-dipper», «over-dipper»). Коарктація аорти – вроджена вада серця, що характеризується звуженням ділянки судини. Така вроджена аномалія аорти потребує хірургічного лікування. Прояви захворювання можуть бути діагностовані в першу добу після народження, але й мати прихований перебіг. Клінічними ознаками коарктації аорти є серцева недостатність, артеріальна гіпертензія у верхній частині тулуба, артеріальна гіпотензія в нижній його частині, ішемічні прояви в органах, гемодинамічні порушення. Несвоєчасне лікування вади призводить до виникнення ускладнень або смерті хворого.Мета роботи – оцінити показники артеріального тиску в дітей після успішного хірургічного лікування з приводу коарктації аорти.Матеріали та методи. Основну групу становили 24 дитини після хірургічного лікування КоА. Контрольна група – 20 майже здорових дітей.Результати. Наведені результати добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у дітей після оперативної корекції коарктації аорти. У дітей основної групи за даними добового моніторування АТ визначено статистично значуще зменшення середніх показників діастолічного АТ за добу та діастолічного АТ удень, збільшення добового індексу систолічного АТ.Незважаючи на успішне хірургічне лікування вродженої вади аорти, віддалені результати операції не можна назвати задовільними. У 12–18 % прооперованих пацієнтів зберігається артеріальна гіпертензія та розвивається судинна дисфункція без ознак рекоарктації. Протягом тривалого часу пацієнти отримують гіпотензивні препарати, іноді їхні комбінації. Оцінювання особливостей добового профілю артеріального тиску в післяопераційному періоді сприятиме визначенню патогенетичних механізмів підтримання гіпертензивного синдрому й прогнозуванню перебігу патологічного процесу. Висновки. У більшості дітей у післяопераційному періоді констатоване порушення самопочуття. Цифри систолічного та діастолічного АТ, отримані вимірюванням за методом Короткова (83,3 %), та показники добового моніторування АТ у більшості пацієнтів відповідають гіпертензії (66,7 %). У 50,0 % дітей основної групи виявили порушення циркадного профілю («non-dipper», «over-dipper»).