МЕТАБОЛІЧНІ, ПСИХОВЕГЕТАТИВНІ ПОРУШЕННЯ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

SUMMARY. Nowadays, the presence of concomitant metabolic and psycho-autonomic disorders is a proven risk factor for worsening of the somatic status of patients with coronary heart disease (CHD) and arterial hypertension (AH), as well as a predictor of quality of life decline in this category of patients. The aim − to study the peculiarities of metabolic, psycho-autonomic disorders and their influence on the quality of life of patients with coronary artery disease with hypertension. Materials and Methods. A prospective monocenter, double-open, randomized study in parallel groups involved 56 coronary heart disease patients: stable exertional angina II – III functional class, comorbid with hypertension (median age 59.0 (54.0; 65.0)). Patients were divided into two groups: group 1 – 34 patients in combination with anxiety-depressive disorders (ADD) and group 2 – 22 patients without ADD. The quality of life study in CHD patients was conducted using the Seattle Questionnaire (SAQ) and the SF-36 questionnaire; detection of ADD – using the HADS Hospital Anxiety and Depression Scale; assessment of autonomic dysfunction – by determining the temporal and spectral parameters of heart rate variability (HRV). Results. In patients with coronary artery disease and hypertension with ADD, more pronounced manifestations of metabolic syndrome (degree of obesity, atherogenic dyslipidemia, hyperglycemia) were observed, which had a direct correlation with the total level of anxiety and depression. Ventricular extrasystoles, significantly longer overall ST segment depression duration by 22.5 % (p<0.05), and deeper ST segment depression by 2.14 times (p<0, were more frequently reported in patients with coronary artery disease and hypertension). 05) compared with patients without ADD, autonomic imbalance with a decrease in overall heart rate variability, predominance of sympathetic link activity against the background of parasympathetic effects suppression. Patients with coronary artery disease with hypertension with ADD revealed a deterioration in the quality of life of patients according to the Seattle Questionnaire and the SF-36 general health questionnaire. Conclusions. The presence of anxiety-depressive disorders in patients with coronary artery disease with hypertension is accompanied by more pronounced metabolic, ischemic disorders, autonomic imbalance and decreased quality of life of patients.РЕЗЮМЕ. На сегодня наличие сопутствующих метаболических и психовегетативных нарушений является доказанным фактором риска ухудшения соматического состояния больных ишемической болезнью сердца (ИБС) и артериальной гипертензией (АГ), а также предиктором снижения качества жизни данной категории пациентов. Цель – изучить особенности метаболических, психовегетативных расстройств и их влияние на качество жизни больных ИБС, коморбидной с АГ. Материал и методы. В проспективное моноцентрове двойное открытое исследование с элементами рандомизации в параллельных группах привлечено 56 больных ИБС: стабильной стенокардией напряжения II–III функционального класса, коморбидной с АГ (медиана возраста 59,0 (54,0; 65,0) лет ). Больные были поделены на две группы: 1 группа – 34 больных ИБС с АГ в сочетании с тревожно-депрессивными расстройствами (ТДР) и 2 группа – 22 пациента без ТДР. Исследование качества жизни у больных ИБС проводилось с помощью Сиетловського опросника (SAQ) и опросника SF-36; выявление ТДР – с помощью Госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS); оценка вегетативной дисфункции – с помощью определения временных и спектральных параметров вариабельности сердечного ритма (ВСР). Результаты. У больных ИБС и АГ с ТДР отмечались более выраженные проявления метаболического синдрома (степень ожирения, атерогенная дислипидемия, гипергликемия), которые имели прямую корреляционную взаимосвязь с суммарным уровнем тревоги и депрессии. У больных ИБС и АГ с ТДР в течение суток чаще регистрировались желудочковые экстрасистолы, значительно длиннее общая продолжительность депрессии сегмента ST – на 22,5 % (р<0,05) и более глубокая депрессия сегмента ST – в 2,14 раза (р<0,05) по сравнению с больными без ТДР, вегетативный дисбаланс со снижением общей вариабельности сердечного ритма, преобладанием активности симпатического звена на фоне угнетения парасимпатических влияний. У больных ИБС с АГ с ТДР выявлено ухудшение качества жизни по данным Сиетловського опросника и общего опросника здоровья SF-36. Выводы. Наличие тревожно-депрессивных расстройств у больных ИБС с АГ сопровождается более выраженными метаболическими, ишемическими нарушениями, вегетативным дисбалансом и снижением качества жизни пациентов.РЕЗЮМЕ. На сьогодні наявність супутніх метаболічних та психовегетативних порушень є доведеним фактором ризику погіршення соматичного стану хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) та артеріальну гіпертензію (АГ), а також предиктором зниження якості життя пацієнтів. Мета – вивчити особливості метаболічних, психовегетативних розладів та їх вплив на якість життя хворих на ІХС, коморбідну з АГ. Матеріал і методи. У проспективне моноцентрове подвійне відкрите дослідження з елементами рандомізації в паралельних групах залучено 56 хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруження II–III функціональних класів, коморбідну з АГ (медіана віку 59,0 (54,0; 65,0) років). Хворі були поділені на дві групи: 1 група – 34 хворих на ІХС у поєднанні з тривожно-депресивними розладами (ТДР), 2 група – 22 пацієнти без ТДР. Дослідження якості життя у хворих на ІХС проводили за допомогою Сіетлівського опитувальника (SAQ) та опитувальника SF-36; виявлення ТДР – за допомогою Госпітальної шкали тривоги і депресії HADS; оцінку вегетативної дисфункції – за допомогою визначення часових і спектральних параметрів варіабельності серцевого ритму (ВСР). Результати. У хворих на ІХС та АГ з ТДР відмічали більш виражені прояви метаболічного синдрому (ступінь ожиріння, атерогенна дисліпідемія, гіперглікемія), які мали прямий кореляційний взаємозв’язок з сумарним рівнем тривоги і депресії. У хворих на ІХС та АГ з ТДР протягом доби частіше реєструвалися шлуночкові екстрасистоли, виявлена значно довша загальна тривалість депресії сегмента ST (на 22,5 %) (р<0,05) та більш глибока депресія сегмента ST (у 2,14 раза) (р<0,05), порівняно з хворими без ТДР, вегетативний дисбаланс зі зниженням загальної варіабельності серцевого ритму, переважанням активності симпатичної ланки на тлі пригнічення парасимпатичних впливів. У хворих на ІХС з АГ з ТДР виявлено погіршення якості життя за даними Сіетлівського опитувальника та загального опитувальника здоров’я SF-36. Висновки. Наявність тривожно-депресивних розладів у хворих на ІХС з АГ супроводжується більш вираженими метаболічними, ішемічними порушеннями, вегетативним дисбалансом та зниженням якості життя

ВПЛИВ ПСИХОВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ НА КОГНІТИВНИЙ СТАТУС ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ІЗ СУПУТНЬОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Purpose: to study the influence of psycho-vegetative disorders, cognitive status and quality of life of patients with coronary artery disease with hypertension. Materials and Methods. In a prospective monocenter, a double-open study in parallel groups involved 56 patients with CHD: stable angina pectoris of II-III functional class comorbid with hypertension aged 42 to 68 years (median age – 5.0 (54.0; 65.0) years, 26 women, 30 men). All patients underwent a comprehensive clinical examination according to generally accepted standards. ADD detection was performed using the HADS Hospital Alarm and Depression Scale; detection of cognitive impairment – using the Montreal Cognitive Functional Assessment Scale (MOSA), a quality of life study was conducted using the Seattle Questionnaire (SAQ) and the SF-36 questionnaire; assessment of autonomic dysfunction – using temporal and spectral indicators of heart rate variability (HRV). Depending on the presence of ADD patients were distributed as follows: group 1 – 34 patients in combination with ADD and group 2– 22 patients without ADD. Results. In patients with CHD and hypertension with ADD, compared with patients without ADD, an autonomic imbalance was observed with a decrease in overall heart rate variability, predominance of sympathetic link activity against the background of parasympathetic effects suppression. In patients with coronary artery disease with hypertension with ADD revealed a deterioration in the quality of life of patients according to the Seattle questionnaire and general health questionnaire SF-36, as well as a moderate decrease in cognitive function by Moss. A positive correlation between total anxiety and depression and cognitive deficits (r = + 56; p <0.05), QOL quality of life (r = + 0.54; p <0.05), AF (r = + 0.50; p <0.05), LF / HF ratio (r = + 0.44; p <0.05), reverse with SDNN (r = + 0.34; p <0.05). Conclusions. Associations between anxiety-depressive, autonomic disorders and deterioration of QOL components and cognitive status in patients with CHD comorbid with hypertension were revealed.Мета: вивчити вплив психовегетативних розладів на когнітивний статус та якість життя хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), коморбідну з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. У проспективне моноцентрове подвійне відкрите дослідження в паралельних групах залучено 56 хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруження II–III функціонального класу, коморбідну з АГ, віком 42–68 років (медіана віку – 5,0 (54,0; 65,0) років; 26 жінок, 30 чоловіків). Усім хворим проводили комплексне клінічне обстеження згідно із загальноприйнятими стандартами. Виявлення тривожно-депресивних розладів (ТДР) здійснювали за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS); когнітивних порушень − за допомогою Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (МоСА); дослідження якості життя проводили за допомогою Сіетловського опитувальника (SAQ) та опитувальника SF-36; оцінку вегетативної дисфункції − за допомогою часових і спектральних показників варіабельності серцевого ритму (ВСР). Залежно від наявності ТДР хворих поділено таким чином: 1 група – 34 хворі у поєднанні з ТДР і 2 група – 22 пацієнти без ТДР. Результати. У хворих на ІХС та АГ з ТДР порівняно з хворими без ТДР спостерігали вегетативний дисбаланс зі зниженням загальної варіабельності серцевого ритму, переважанням активності симпатичної ланки на тлі пригнічення парасимпатичних впливів. У хворих на ІХС з АГ з ТДР виявлено погіршення якості життя пацієнтів за даними Сіетловського опитувальника та загального опитувальника здоровʼя SF-36, а також помірне зниження когнітивної функції за МоСА. Встановлено позитивний кореляційний звʼязок між сумарним рівнем тривоги і депресії та когнітивним дефіцитом (r=+56; р<0,05), показниками якості життя PL (r=+0,54; p<0,05), AF (r=+0,50; p<0,05), співвідношенням LF/HF (r=+0,44; p<0,05), зворотний − з SDNNі (r=+0,34; p<0,05). Висновки. Виявлено асоціацію між тривожно-депресивними, вегетативними порушеннями та погіршенням складових якості життя та когнітивного статусу в хворих на ІХС, коморбідну з АГ

Methods of design problems for fuzzy optimization in design support

Розглянуто задачу застосування методів вирішення задач нечіткої оптимізації в системах підтримки прийняття рішень. Була сформована задача та обґрунтована доцільність використання нечіткої логіки в СППР. Розглянуті можливі сфери використання систем на базі нечіткої логіки, їх переваги використання у порівнянні з детермінованими СППР.The problem of use of methods of the decision for problems of indistinct optimisation in systems of support of decision-making is considered. There was a generated problem and well-founded necessity of use of indistinct logic in DSS. The considered possible spheres of use of systems on the basis of indistinct logic, their advantage in use in comparison with determined DSS.Рассмотрена задача использования методов решения для задач нечеткой оптимизации в системах поддержки принятия решений. Была сформированная задача и обоснованная необходимость использования нечеткой логики в СППР. Рассмотренные возможные сферы использования систем на базе нечеткой логики, их преимущества в использовании по сравнению с детерминированными СППР