Surfactant degradative plasmids

It has been shown that the degradation of anionlc, cationic and ampholytic surfactants by pseudomonads can be controlled by the plasmids with size of 60–130 kb. Most plasmid strains that degrade surfactants are capable of conjugative transfer and elimination from bacteria cells. Restriction patterns of plasmids do not reveal significant homology between plasmids.Показано, что деградация многих анионных, катионных и амфолитных поверхностно-активных веществ у псевдомонад контролируется плазмидами размером 60–130 тыс. п. н. Большинство плазм ид способны к конъюгативному переносу и элиминации из бактериальных клеток. Полученные первичные рестрикционные карты данных плазм ид имеют значительные различия.Показано, що деградація багатьох аніонних, катіонних та амфолітних поверхнево-активних речовин (ПАР) у псевдомонад контролюються плазмідами розміром 60–130 тис. п. н. Більшість плазмід здатні до кон'югативного переносу та елімінації з бактеріальних клітин. Створені первинні рестрикційні карти плазмід біодеградації ПАР мають значну різницю

Surfactant degradative plasmids

It has been shown that the degradation of anionlc, cationic and ampholytic surfactants by pseudomonads can be controlled by the plasmids with size of 60–130 kb. Most plasmid strains that degrade surfactants are capable of conjugative transfer and elimination from bacteria cells. Restriction patterns of plasmids do not reveal significant homology between plasmids.Показано, что деградация многих анионных, катионных и амфолитных поверхностно-активных веществ у псевдомонад контролируется плазмидами размером 60–130 тыс. п. н. Большинство плазм ид способны к конъюгативному переносу и элиминации из бактериальных клеток. Полученные первичные рестрикционные карты данных плазм ид имеют значительные различия.Показано, що деградація багатьох аніонних, катіонних та амфолітних поверхнево-активних речовин (ПАР) у псевдомонад контролюються плазмідами розміром 60–130 тис. п. н. Більшість плазмід здатні до кон'югативного переносу та елімінації з бактеріальних клітин. Створені первинні рестрикційні карти плазмід біодеградації ПАР мають значну різницю

Microbe-aliphatic hydrocarbon interactions in soil: implications for biodegradation and bioremediation.

Aliphatic hydrocarbons make up a substantial portion of organic contamination in the terrestrial environment. However, most studies have focussed on the fate and behaviour of aromatic contaminants in soil. Despite structural differences between aromatic and aliphatic hydrocarbons, both classes of contaminants are subject to physicochemical processes, which can affect the degree of loss, sequestration and interaction with soil microflora. Given the nature of hydrocarbon contamination of soils and the importance of bioremediation strategies, understanding the fate and behaviour of aliphatic hydrocarbons is imperative, particularly microbe-contaminant interactions. Biodegradation by microbes is the key removal process of hydrocarbons in soils, which is controlled by hydrocarbon physicochemistry, environmental conditions, bioavailability and the presence of catabolically active microbes. Therefore, the aims of this review are (i) to consider the physicochemical properties of aliphatic hydrocarbons and highlight mechanisms controlling their fate and behaviour in soil; (ii) to discuss the bioavailability and bioaccessibility of aliphatic hydrocarbons in soil, with particular attention being paid to biodegradation, and (iii) to briefly consider bioremediation techniques that may be applied to remove aliphatic hydrocarbons from soil

Mikromekaaninen oskillaattori

Tässä diplomityössä tutustuttiin kapasitiivisesti kytketyllä mikromekaanisella resonaattorilla stabiloidun sähkömekaanisen oskillaattorin teoriaan: resonaattorin mekaniikkaan ja vahvistimen elektroniikkaan. Esitetyn teorian pohjalta suunniteltiin ja rakennettiin sähkömekaaninen 500 kHz:n Pierce-oskillaattori. Prototyypin toiminta demonstroitiin mittauksin. Prototyypin mittauksissa todennettiin mikromekaanisen oskillaattorin värähtelytaajuuden ja -amplitudin riippuvuus resonaattorin biasjännitteestä; mittaustulokset olivat ennusteiden mukaiset. Oskillaattorin värähtelytarkkuutta kuvaava vaihekohina mitattiin tarkoitukseen suunnitellulla laitteistolla. Mitattu vaihekohina oli -123dBc@SkHz. Prototyypissä käytettiin palkkiresonaattoria, jonka epälineaarisuuden seurauksena oskillaattorin ulostulo oli säröytynyt. Työssä pohdittiin myös fysikaalisia rajoja palkkiresonaattoriin perustuvan mikromekaanisen oskillaattorin suorituskyvylle