ЗАСТОСУВАННЯ PRP ТА PRF ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ ДО ВИКОНАННЯ РАДІОЧАСТОТНОЇ АБЛЯЦІЇ ВЕН У ХВОРИХ НА ВАРИКОЗНУ ХВОРОБУ НИЖНІХ КІНЦІВОК, УСКЛАДНЕНУ ТРОФІЧНОЮ ВИРАЗКОЮ

The use of minimally invasive technology is a modern trend in the treatment of varicose disease of the lower extremities. However, there are certain restrictions for performing these operations against trophic ulcers. The aim of the study – to provide a clinical rationale for the use of PRP and PRF technology for the treatment of trophic ulcers in patients with chronic venous insufficiency in the decompensation stage, with the aim of performing radiofrequency ablation of the veins. Material and Methods. Clinical studies of the use of PRP and PRF technologies for the treatment of trophic ulcers in 35 patients, the control group were 30 patients in whom trophic ulcers were treated with methyluracil or actovegin ointment. All patients underwent an ultrasound study of hemodynamics in superficial and deep veins, revealed the presence of vertical and horizontal reflux. Also, all patients were assessed for the status of trophic ulcers before and during treatment using the MEASURE system. Results and Discussion. The use of PRP and PRF technology significantly enhances the processes of regeneration in a trophic ulcer, as evidenced by the reduction in the term of the appearance of granulation tissue, marginal epithelization, as compared with the control group of patients. There was a decrease in the area and depth of the wound defect by 23.1 %, 37.4 % and 79.9 % by 5–6, 8–9, 12–14 days compared with baseline data. Up to 8 days, most patients showed a change in the nature of the cytogram to the regenerative-inflammatory type. Dendrite and microbial bodies disappear. A characteristic sign in patients of the main group of patients is swallowed epithelization. In 24 (68.6 %) patients, the trophic ulcer healed. The remaining 11 patients underwent trophic ulcer autodermoplasty during radiofrequency ablation of the veins. It should be noted that on average, the day of preoperative preparation of patients with trophic ulcers, in which PRP and PRF were applied and the technology was (7.8±4.6) days, against (14.6±3.7) days in the control group of patients. This made it possible to conduct a full-fledged RFA of varicose transforming veins with additional elimination of horizontal reflux in the area of ​​trophic changes due to the use of sclerotherapy of insignificant perforant hives under ultrasound navigation. Conclusions. 1. The use of PRP and PRF technology activates the processes of regeneration in chronic trophic ulcer, allowing to reduce the preoperative preparation of patients. 2. PRP and PRF technologists in the treatment of trophic ulcers in combination with low-impact operations (RFA and sclerotherapy) is a promising direction in the treatment of patients with lower limb varicose veins in the decompensation stage.Применение малоинвазивных технологий является современным направлением в лечении варикозной болезни нижних конечностей. Однако показания к выполнению этих операций на фоне трофических язв ограничены. Цель – дать клиническое обоснование применению PRP, PRF технологий для лечения трофической язвы у больных с хронической венозной недостаточностью в стадии декомпенсации с целью их подготовки к последующему выполнению радиочастотной абляции вен. Материал и методы. Проведено клиническое обоснование применения PRP и PRF для лечения трофической язвы у 35 больных. Контрольной группой были 30 больных, которым местно применяли метилурациловую или актовегиновую мази. Перед лечением больных выполняли УЗИ для установления особенностей гемодинамики в поверхностной и глубокой венозной системе, локализации перфорантных вен. Всем больным проведена оценка состояния трофических язв на момент лечения и в процессе его выполнения с применением системы МЕASURE. Результаты. Применение PRP и PRF для лечения трофической язвы существенно усиливает процессы регенерации в трофической язве, о чем свидетельствует уменьшение сроков появления грануляционной ткани, краевой эпитализации. Также у пациентов, по сравнению с контрольной группой больных, уменьшилась площадь и глубина раневых дефектов на 23,1 %, 37,4 % и 79,9 % соответственно, на 5–6, 8–9, 12–14 сутки, по сравнению с исходными данными. До 8 дня у большинства больных отмечается изменение характера цитограмм на регенераторно-воспалительный тип. Исчезают детрит, микробные тела. Характерным признаком является выраженная эпителизация. У 24 пациентов трофическая язва зажила. Другим 11 больным выполнена аутодермопластика трофической язвы при проведении РЧА вен. Средний день предоперационной подготовки больных с трофическими язвами, у которых была применена PRP и PRF технология, составил (7,8±4,6) суток, против (14,6±3,7) суток в контрольной группе. Это дало возможность провести полноценную РЧА варикозно трансформированных вен с дополнительной ликвидацией горизонтального рефлюкса в области трофических изменений путем применения склеротерапии несостоятельных перфорантных вен под УЗ-навигацией. Выводы. 1. Применение технологии PRP и PRF активизирует процессы регенерации в хронической трофической язве, что позволяет сократить предоперационную подготовку больных. PRP и PRF технология лечения трофических язв в сочетании с малотравматичными операциями (РЧА и склеротерапия) является перспективным направлением лечения больных с варикозной болезнью нижних конечностей в стадии декомпенсации.Застосування малоінвазивних технологій є сучасним напрямком у лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок. Однак показання до виконання цих операцій на тлі трофічних виразок є обмеженими. Мета – дати клінічне обґрунтування застосуванню PRP, PRF технологій для лікування трофічної виразки у хворих із хронічною венозною недостатністю в стадії декомпенсації з метою їх підготовки до наступного виконання радіочастотної абляції вен. Матеріал і методи. Проведено клінічне обґрунтування застосування PRP та PRF для лікування трофічної виразки у 35 хворих. Контрольною групою були 30 хворих, яким місцево застосовували метилурацилову або актовегінову мазі. Перед лікуванням хворих виконували УЗД для встановлення особливостей гемодинаміки у поверхневій та глибокій венозній системі, локалізації перфорантних вен. Усім хворим проведена оцінка стану трофічних виразок на момент лікування та в процесі його виконання із застосуванням системи МЕASURE. Результати. Застосування PRP та PRF для лікування трофічної виразки суттєво посилює процеси регенерації в трофічній виразці, про що свідчить зменшення термінів появи грануляційної тканини, крайової епітелізації. Також у пацієнтів, порівняно з контрольною групою хворих, зменшилася площа і глибина ранових дефектів на 23,1 %, 37,4 % і 79,9 % відповідно, на 5–6, 8–9, 12–14 добу, порівняно з вихідними даними. До 8 дня у більшості хворих відмічається зміна характеру цитограм на регенераторно-запальний тип. Зникають детрит, мікробні тіла. Характерною ознакою є виражена епітелізація. У 24 пацієнтів трофічна виразка загоїлась. Іншим 11 хворим виконана аутодермопластика трофічної виразки під час проведення РЧА вен. Середній день передопераційної підготовки хворих із трофічними виразками, в яких була застосована PRP та PRF технологія, склав (7,8±4,6) доби, проти (14,6±3,7) доби в контрольній групі. Це дало можливість провести повноцінну РЧА варикозно трансформованих вен із додатковою ліквідацією горизонтального рефлюксу в ділянці трофічних змін шляхом застосування склеротерапії неспроможних перфорантних вен під УЗ-навігацією. Висновки. 1. Застосування технології PRP та PRF активізує процеси регенерації в хронічній трофічній виразці, що дозволяє скоротити передопераційну підготовку хворих. PRP та PRF технологія лікування трофічних виразок у комбінації з малотравматичними операціями (РЧА та склеротерапія) є перспективним напрямком лікування хворих із варикозною хворобою нижніх кінцівок у стадії декомпенсації

Про деякі тактичні аспекти застосування радіочастотної абляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок в амбулаторних умовах

The aim of the work: to give clinical evaluation of the results of using radio frequency ablation in treating varicose veins in order to increase the indications for its implementation in the outpatient setting. Materials and Methods. During 2016–2019, 928 patients with varicose veins C2-C4 were monitored for classification of CEAP. There were 538 (58 %) women, and 390 (42 %) men, aged from 18 to 72 years. To eliminate the vertical reset RFA was used according to the method of VNUS – Closure FAST, using the device COVIDIEN, Medtronics manufacturer. Results and Discussion. The ultrasound examination of the stem of saphenous veins demonstrated that following RFA, out of 928 patients, 46 (5 %) had the recanalization of GSV after a year, and 84 (9 %) patients – after three years. No reliable difference in the clinical effect was observed in patients with SGV diameters, exceeding 16 mm, in both groups after one and three years. We would like to highlight that after three months of observation, the involution of collaterals was achieved in 58 % of patients who had undergone monoablation. In 78 (8.4 %) patients were simultaneously performed radiofrequency ablation with sclerotherapy perforant veins on the shin 3 % solution of polydocanol. In 312 patients, after obliterating the trunk of a large subcutaneous vein performed delayed (after 3 months) minimally invasive operations (mini-phlebectomy, foam ECHO obliteration of perforate veins or their radiofrequency ablation stiletto electrode). Radiofrequency monoablation with delayed ultrasound-guided sclerotherapy is a considerably less traumatic and short-term method compared to simultaneous surgical treatment, which provides for its wide application for elderly patients and people with multimorbid concurrent pathology in the outpatient setting.Цель работы: дать клиническую оценку результатам радиочастотной абляции в лечении варикозной болезни нижних конечностей с целью расширения показаний к ее выполнению в амбулаторных условиях. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 928 пациентов с варикозными венами С2–С4 по классификации SEAР, из них женщин было 538 (58 %), мужчин – 390 (42 %), возраст больных составлял от 18 до 72 лет. Всем больным была выполнена ультразвуковая диагностика для выявления особенности гемодинамических нарушений в конечности. Для устранения вертикального рефлюкса применялась РЧА методом VNUS-Closure FAST, с помощью аппарата COVIDIEN, компании Medtronics. Результаты исследований и их обсуждение. Анализ результатов моноабляции показал, что через 3 месяца после выполнения процедуры инволюции коллатеральных вен наступила у 538 (58 %) больных. Таким образом, у большинства больных проблема лечения варикозной болезни была решена применением только РЧА без дополнения другими миниинвазивными операциями. У 78 (8,4 %) больных была одновременно выполнена РЧА с ЭХО склеротерапией перфорантных вен на голени 3 % раствором полидоканола. У 312 больных, после облитерации ствола большой подкожной вены выполнили отсроченные (после 3 месяцев) малоинвазивные операции (минифлебэктомия, пенная ЭХО облитерация перфорантных вен либо их РЧА стилетным електродом). Таким образом, РЧ моноабляция у большинства больных приводит к инволюции коллатеральных вен, что позволяет расширить показания к этой операции у пациентов старческого возраста, также при наличии полиморбидной сопутствующей патологии. З другой стороны, при тех же показаниях альтернативними являются операции на расширенных поверхностных венах в два этапа – РЧ моноабляция, затем отстроченные малоинвазивные операции на варикозных коллатеральных венах. Такое разделение операций на два этапа имеет свои позитивные моменты в плане уменьшения тяжести операций за шкалой VSS и улучшения показателей качества жизни.Мета роботи: дати клінічну оцінку результатам застосування радіочастотної моноабляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок із метою розширення показань до її виконання в амбулаторних умовах. Матеріали і методи. Впродовж 2016–2019 рр. під спостереженням перебувало 928 пацієнтів із варикозною хворобою С2 – С4 за класифікацією СЕАР, із них жінок – 538 (58 %), чоловіків – 390 (42 %), вік хворих від 18 до 72 років. Для усунення вертикального скиду використовували РЧА за методикою VNUS – Closure FAST, за допомогою апарата COVIDIEN фірми Medtronics. Результати досліджень та їх обговорення. УЗД стану стовбура підшкірних вен показало, що після РЧ моноабляції реканалізація вен через рік настала із 928 хворих у 46 (5 %) та у 84 (9 %) пацієнтів через три роки. Достовірної різниці в реканалізації через 1 та 3 роки в пацієнтів із діаметрами ВПВ понад 16 мм не спостерігали. Встановлено, що через 3 місяці після виконання РЧ моноабляції інволюція притоків сафенних вен наступила у 538 (58 %) хворих. У 78 (8,4 %) хворих одночасно виконано РЧА з ЕХО склеротерапією перфорантних вен на гомілці 3 % розчином полідоканолу. У інших 312 (33,6 %) пацієнтів, у яких інволюція притоків сафенних вен на гомілці не наступила (при повній оклюзії стовбура великої підшкірної вени після РЧА), застосовано відтерміновані мініінвазівні втручання. Зокрема, мініфлебектомію виконано у 236 хворих за стандартною технологією. У 76 пацієнтів для усунення варикозно трансформованих притоків сафенних вен використано комбінацію мініфлебектомії з облітерацією неспроможних перфорантних вен шляхом пінної ЕХО-склеротерапії або РЧА. Таким чином, у більшості пацієнтів (58 %) РЧ моноабляція тільки стовбура великої підшкірної вени здатна привести до інволюції притоків сафенних вен на гомілці. Це дає можливість за рахунок малотравматичності, скорочення часу операції широко використовувати РЧ моноабляцію у пацієнтів похилого віку та за наявності у хворих поліморбідної супутньої патології в амбулаторних умовах

Дистанційне навчання у вищій медичній школі: за і проти

The aim of the work: to determine the priority directions for the development of distance learning, and its negative aspects in the system of higher medical education.Цель работы: определить приоритетные направления развития дистанционного обучения и его негативные моменты в системе высшего медицинского образования.Мета роботи: визначити пріоритетні напрямки розвитку дистанційного навчання та його негативні моменти в системі вищої медичної освіти

МІСЦЕ ВАКУУМНОЇ ТЕРАПІЇ У ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ НИЖНІХ КІНЦІВОК В СТАДІЇ ДЕКОМПЕНСАЦІЇ

Introduction. 25 % of patients with varicose veins have complications in the form of trophic ulcers. The presence of a trophic ulcer requires the surgeon to conduct appropriate preoperative preparation, which directly increases the material costs and the length of stay of the patient in the hospital.Aim: To substantiate the use of vacuum therapy in a complex with surgical treatment of varicose veins complicated by a trophic ulcer at the preoperative stage.Material and Methods. For preoperative preparation in 77 patients with chronic venous insuffi y III (CEAR C6) vacuum therapy for trophic ulcers was used. To substantiate the use of vacuum therapy, a study was made about its effon the healing of a trophic ulcer, the state of its bacterial contamination, the intensity of the pain syndrome and the length of stay in the hospital. After cleaning the wounds, a polyurethane sponge was used to measure the pore size depending on the phase of its healing, thus during the infl                                                                phase, a polyurethane sponge with a maximum pore size of 1500- 2000 μm and a mode (-300) mm Hg was used. During the proliferation phase, a sponge with a pore size of 500 to 1500 microns and a negative pressure (-150) mm Hg was used whiles at the healing phase, when there is maturation of the scar tissue and wound epithelization, a sponge with a pore size of up to 500 microns in a mode (-100) mm Hg was used.Results. An analysis of the effectiveness of vacuum therapy has shown its benefits in terms of the timing of purification or healing over traditional treatments and a significant reduction of operating days.After healing of trophic ulcers or a significant reduction in their size, all patients were treated with endovascular laser ablation of the varices – transformed veins of the lower extremities. In 19 patients, the technique of suprafascial laser coagulation of perforated veins under ultrasonic diagnostics was used and in another 23 patients subfascial endoscopic dissection of perforated veins was performed. At the same time in 19 other patients, autodermoplastics of trophic ulcer was used.Conclusions. 1. Application of vacuum therapy in the complex of surgical treatment of patients with varicose disease of the lower extremities, complicated with trophic ulcer is a modern and non-alternative treatment method. As our studies show, reduces the pain syndrome, as well as the number of microbial bodies and wound exudation that is greatly accelerates the development of granulation tissue and stimulation of epithelization.2. Application of vacuum therapy as a preoperative preparation shortens the duration of stay of patients with venous insufficiency complicated with trophic ulcer in the hospital.Вступление. 25 % больных варикозной болезнью нижних конечностей имеют осложнения в виде трофической язвы. Наличие трофической язвы требует от хирурга выполнения соответствующей передопера- ционной подготовки для уменьшения материальных затрат и срока пребывания в стационаре.Цель – обосновать применение вакуум-терапии в комплексе с хирургическим лечением варикозной болезни, осложненной трофической язвой.Материал и методы. Для передоперационной подготовки у 77 больных хронической венозной недостаточ- ностью ІІІ ст. (СЕАР С6 ) использована вакуум-терапия трофических язв. Проведено обоснование вакуум-терапии путем изучения ее влияния на скорость очищения либо заживления трофических язв, на качественный и количественный состав бактериальной флоры трофических язв, интенсивность болевого синдрома. После очи- щения раны применяли полиуретановою губку с размерами пор в зависимости от фазы раневого процесса. Так, в фазе воспаления применяли полиуретановою губку с максимальным размером пор 1500–2000 мкм, в режиме аппарата (-300) мм рт. ст. Во время фазы пролиферации была применена губка с размером пор 500–1500 мкм и режимом отрицательного давления (-150) мм рт. ст. Во время фазы заживления на рану была положена губка с размером пор до 500 мкм и режимом отрицательного давления (-100) мм рт. ст.Результаты. Анализ еффективности применения вакуум-терапии показал ее преимущество в плане сроков очищения и заживления перед традиционными методами лечения и значительное сокращение дооперационных дней. После заживления трофических язв либо значительного уменьшения их размеров всем больным выпол- нена ендовенозная лазерная абляция варикозно-трансформированых вен нижних конечностей. У 19 больных была применена методика надфасциальной лазерной коагуляции перфорантных вен под контролем ультразву- ковой диагностики, а у 23 пациентов выполнена субфасциальная ендоскопическая диссекция перфорантных вен. У 19 больных одновременно проведена аутодермопластика трофической язвы.Выводы. 1. Применение вакуум-терапии в комплексе с хирургическим лечением больных варикозной болезнью нижних конечностей, осложненной трофической язвой – современный и безальтернативный метод лечения, благодаря которому сокращается время пребывания в стационаре.2. Применение вакуум-терапии в качестве предоперационной подготовки сокращает продолжительность пребывания пациентов с венозной недостаточностью, осложненной трофической язвой, в стационаре2.   Применениевакуум-терапиивкачествепредоперационнойподготовкисокращаетпродолжительностьпребыванияпациентовсвенознойнедостаточностью,осложненнойтрофическойязвой,встационаре.Вступ. 25 % хворих на варикозну хворобу мають ускладнення у вигляді трофічних виразок. Наявність трофічної виразки вимагає від хірурга  проведення відповідної доопераційної підготовки, що безпосередньо збільшує матеріальні затрати та термін перебування хворого у стаціонарі.Мета. Дати обґрунтування до застосування вакуум-терапії в комплексі з хірургічним лікуванням варикозної хвороби, ускладненої трофічною виразкою, на доопераційному етапі.Матеріали та методи. Для передопераційної підготовки у 77 хворих з хронічною венозною недостатністю III ст., (СЕАР С6) була використана вакуум терапія трофічних виразок. Для обгрунтування застосування вакуум-терапії були проведено вивчення її впливу на загоєння трофічної виразки, стан її бактеріального забруднення, інтенсивність больвого синдрому, термін перебування у стаціонарі. Після очищення рани застосовували  поліуретанову губку розміром пор в залежності від фази її загоєння. Так, під час фази запалення використовували поліуретанову губку з максимальним розміром пор 1500-2000 мкм і в режимі апарату (-300) мм рт. ст. Під час фази проліферації, використовували губку з розміром пор 500-1500 мкм і з режимом негативного тиску (-150) мм рт. ст. Під час фази загоєння, коли відбувається дозрівання рубцевої тканини і епітелізація рани, використовували губку з розміром пор до 500 мкм в режимі (-100) мм рт. ст.Результати досліджень. Аналіз ефективності застосування вакуум-терапії показав її переваги в плані термінів очищення або загоєння над традиційними методами лікування та значне скорочення до операційних днів.Після загоєння трофічних виразок або значного зменшення їх розмірів всім хворим була виконана ендовенозна лазерна абляція варикозно - трансформованих вен нижніх кінцівок. У 19 хворих була застосована методика надфасціальной лазерної коагуляції перфорантних вен під контролем ультразвукової діагностики, а у 23 пацієнтів була виконана субфасціальна ендоскопічна десекція перфорантних вен. У 19 хворих одночасно була використана аутодермопластика трофічної виразки.Висновки. 1. Застосування вакуум-терапії в комплексі хірургічного лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, ускладнену трофічною виразкою є сучасним і безальтернативним методом лікування, завдяки якому, як показують наші дослідження, знижується больовий синдром, а також кількість мікробних тіл і ранова ексудація, значно прискорюється розро-стання грануляційної тканини і стимулюється епітелізація.2. Застосування вакуум-терапії в якості передопераційної підготовки, скорочує тривалість перебування пацієнтів венозною недостатністю, ускладненою трофічної виразкою у стаціонарі

PRP–ТЕРАПІЯ ЯК СКЛАДОВА ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КРИТИЧНОЇ ІШЕМІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК

Treatment of critical ischemia of the lower extremities (CILE) remains an urgent problem. It is generally recognized that the only effective method of CILE treatment is revascularization. However, there are situations where the indications for such operations are limited, primarily due to insufficiency of collateral blood circulation. However, there are situations where the indications for such operations are limited, primarily due to insufficiency of collateral blood circulation. We have substantiated the use of PRP therapy as a method of "therapeutic" angiogenesis to stimulate the development of collateral circulation in order to further endovascular  III-IV degree of disease according to the classification of Fontaine, its effectiveness was verified by the method of subjective assessment of pain syndrome, the determination of stress markers - cortisol, prolactin and glucose in blood plasma. Also, a treadmill test (Garduer-Skiner protocol) was performed on a running path with a zero inclination, at a speed of 3.2 km / h, until a patient had pain in the lower extremities. The evaluation of the microcirculatory channel by studying the partial pressure of oxygen in the superficial soft tissues of the lower limb (percutaneous oxymetry) was made. Changes in clinical status were assessed on the Rutherford scale (1997). On the analysis of the data obtained, we conclude that the use of PRP reduces the manifestations of CILE, which is evidence of improved blood flow of the limbs, and that PRP therapy can be used as a means for preoperative preparation for patients who need operation of revascularization to be performed.Лечение критической ишемии нижних конечностей (КИНК) остается актуальной проблемой. Среди ангиохирургов общепризнано, что единственным эффективным методом лечения КИНК являются реваскуляризующие операции. Но есть такие ситуации, где показания к их выполнению ограничены, в первую очередь из-за недостаточности коллатерального кровообращения. Нами проведено обоснование применения PRP – терапии, как метода «терапевтического» ангиогенеза для стимуляции развития коллатерального кровообращения для возможности выполнения ендоваскулярных операций. Для этого до и после выполнения PRP - терапии у 47 больных с КИНК III-IV ст. за классификацией по Фонтейна, проверена ее эффективность в плане снятия болевого и ишемического синдромов. Применен метод субъективной оценки болевого синдрома и изучение стресс-маркеров: кортизола, пролактина, глюкозы в плазме крови. Также выполнено определение тредмил-теста на бегущей дорожке со скоростью 3,2 км/час до появления боли в нижних конечностях. Для определения влияния PRP - терапии на коллатеральное кровообращение проведена оценка состояния микроциркуляторного русла путем определения парциального давления кислорода в поверхностных мягких тканей нижней конечности (траскутанная оксиметрия). Изменения в клиническом статусе нижних конечностей оценивали по шкале Рутефорда (1997). Анализ полученных данных исследования показал, что у значительной части больных (40-85,1%) отсутствует болевой синдром и улучшилось кровоснабжение дистальных отделов конечности. На основании анализа полученных данных мы сделали заключение о том, что применение PRP - терапии уменьшает клинические проявления КИНК, что есть проявлением улучшения коллатерального кровообращения, а также, что PRP - терапия может быть применена как метод подготовки больных к выполнению реваскуляризирующих операций при КИНК.Лікування критичної ішемії нижніх кінцівок (КІНК) залишається актуальною проблемою. Серед ангіохірургів загальновизнано, що єдиним ефективним методом лікування КІНК є реваскуляризуючі операції. Однак є такі ситуації, де показання до їх виконання обмежені, у першу чергу, через недостатність колатерального кровообігу. Мета дослідження – обґрунтувати застосування PRP – терапії як методу «терапевтичного» ангіогенезу для стимуляції розвитку колатерального кровообігу із подальшим виконанням ендоваскулярних операцій. Для цього, до та після виконання PRP–терапії, у 47 хворих із КІНК III-IVст, за класифікацією Фонтейна, перевірена її ефективність у плані зняття больового та ішемічного синдромів. Для цього застосований метод суб’єктивної оцінки больового синдрому та визначенням стрес-маркерів кортизолу, пролактину та глюкози у плазмі крові. Також проведено визначення тредміл-тесту, який виконували на рухомій доріжці із нульовим нахилом, із швидкістю 3,2 км/год, до виникнення у пацієнта болю у нижніх кінцівках. Для оцінки кровопостачання кінцівки після PRP – терапії нами визначено стан мікроциркуляторного русла шляхом дослідження парціального тиску кисню у поверхневих м’яких тканинах нижньої кінцівки (транскутанна оксиметрія). Зміни у клінічному статусі нижніх кінцівок оцінювали за шкалою Рутерфорда (1997). Аналіз отриманих даних досліджень показав, що на 14-21-у добу після виконання PRP-терапії у переважної більшості хворих (4085,1%) відсутній больовий синдром та покращилося кровопостачання дистальних відділів кінцівки. На основі аналізу отриманих даних ми зробили висновки про те, що застосування PRP – терапії зменшує прояви КІНК, що засвідчує покращення кровопостачання кінцівки, а також про те, що PRP – терапія може бути застосована як засіб передопераційної підготовки хворих до виконання реваскуляризуючих операцій при КІНК