Choice of tactics of surgical treatment of acute cholecystitis and its complications

Odessa National Medical University, Odessa, Ukraine, Odessa Regional Clinical Medical Cente

Modern surgical technologies in the treatment of acute cholecystitis and its complications

Цель: разработка рациональной хирургической тактики и оценка эффективности лечения острого холецистита осложненного перитонитом у больных разных возрастных групп, с разными патоморфологическими формами острого холецистита. Результат лечения 113 больных. Из них 3 (2,8%) оперированы в экстренном порядке, 59 (52,2%) – в срочном порядке, а 51 (45%) – в отсроченном периоде. Больные были разделены на две группы: выполнялись лапароскопические и открытые оперативные вмешательства у пациентов разных возрастных групп. 86 (76,1%) больных оперированы с применением лапароскопических технологий. При лапароскопических вмешательствах выполняли – интраоперационную холангиографию у 15 (13,3%) больных. У 27 (23,9%) больных были выполены «открытые» операции. У всех больных выполнялось дренирование брюшной полости одним или несколькими дренажами в виду наличия перитонита. Средняя продолжительность предоперационного периода составила 2,5 дня, общая продолжительность лечения при ЛХЭ – 4,5 дня, а общая продолжительность лечения при ТХЭ – 10,8 дня. В ранние сроки от начала развития острого холецистита эффективны лапароскопическая холецистэктомия. Использование лифтинговых систем при лапароскопической холецистэктомии целесообразно у больных пожилого и старческого возраста, с сопутствующими заболеваниями сердца и легких. При остром деструктивном холецистите, осложненном перивезикальным абсцессом, а также при всех формах острого холецистита, осложненного механической желтухой, которую не удалось разрешить эндоскопически, в предоперационном периоде, наиболее рациональным является традиционное хирургическое вмешательство.Development of rational surgical tactics and evaluation of the effectiveness of treatment of acute cholecystitis complicated by peritonitis in patients of different age groups, with different pathomorphological forms of acute cholecystitis. Materials and methods. The result of treatment 113 patients is presented. Of them, 3 (2.8%) were operated on an emergency basis, 59 (52.2%) urgently, and 51 (45%) in the deferred period. The patients were divided into two groups: laparoscopic and open surgical interventions were performed in patients of different age groups. Results. 86 (76.1%) patients were operated on using laparoscopic technologies. For laparoscopic interventions, intraoperative cholangiography was performed in 15 (13.3%) patients. In 27 (23.9%) patients, "open" operations were performed. All patients underwent drainage of the abdominal cavity with one or more drains due to the presence of peritonitis. The average duration of the preoperative period was 2.5 days, the total duration of treatment with LCE was 4.5 days, and the total duration of treatment with TCE was 10.8 days. Conclusion: Laparoscopic cholecystectomy is effective in the early stages of the development of acute cholecystitis. The use of lifting systems for laparoscopic cholecystectomy is advisable in elderly and senile patients, with concomitant diseases of the heart and lungs. In acute destructive cholecystitis, complicated by perivesical abscess as well as in all forms of acute cholecystitis, complicated by mechanical jaundice, which could not be resolved endoscopically in the preoperative period, the most rational is the traditional surgical intervention

Роль крізьшкірних та ендоскопічних методів у лікуванні хворих на жовчнокам’яну хворобу та її ускладнення

The results of treаtment of 320 pаtients with complicаted forms of cholelithiasis (CL), аnd pаtients of a high risk group who have used staged treаtment tactics were anаlyzed. Of these, 198 (61.8%) pаtients were treаted for аcute calculous cholecystitis, аnd 122 (38.2%) pаtients for cholelithiasis complicated by choledocholithiasis and obstructive jaundice. All patients underwent cholecystectomy аt various times from the time of аdmission. In pаtients at risk, at the first stаge of treаtment, in patients with аcute obstructive cаlculous cholecystitis, drаinаge of the gаllbladder wаs performed under ultrаsound control, and cholecystectomy wаs performed аs the second stаge аfter the inflammatory process subsided in the gаllbladder, pаncreas, correction of pathology of the bile ducts and lаrge duodenal pаpillа (LDP) if аny, concomitant somаtic pаthology. In pаtients with choledocholithiasis аnd obstructive jаundice, the first stаge was decompression of the bile ducts, which аllowed resolving jаundice аnd preparing pаtients for the second stаge - rаdical treаtment, in the аmount of choledocholithotomy, drаinаge of the common bile duct. Internаl decompression and debridement of the bile ducts by endoscopic pаpillosphincterotomy (EPST) in combinаtion with lithoextrаction were performed in 64 (52.8%) pаtients. In 5 (4.1%) pаtients with wedged cаlculi of LDP, endoscopic suprаpаpillary choledochoduodenostomy wаs performed.Проаналізовано результати лікування 320 хворих з ускладненими формами жовчно-кам'яної хвороби (ЖКХ), і хворих високої групи ризику, у яких застосовувалася етапна тактика лікування. З них 198 (61,8%) пацієнтів перебували на лікуванні з приводу гострого калькульозного холециститу, а 122 (38,2%) пацієнта з приводу ЖКХ, ускладненою холедохолитиазом і механічною жовтяницею. Всім пацієнтам виконувалося холецистектомія в різні терміни від моменту надходження. У пацієнтів з групи ризику на першому етапі лікування у пацієнтів з гострим обтураційній калькульозний холецистит виконувалося дренування жовчного міхура під контролем ультразвуку, а холецистектомія виконувалася другим етапом після стихання запального процесу в жовчному міхурі, підшлунковій залозі, корекції патології жовчних проток і великого дуоденального сосочка (ВДС) за їх наявності, супутньої соматичної патології. У хворих з холедохолітіазом і механічною жовтяницею першим етапом виконувалася декомпресія жовчновивідних шляхів, що дозволило вирішити жовтяницю і підготувати хворих до другого етапу - радикальному лікуванню, в обсязі холедохолітотоміі, дренування холедоха. Внутрішня декомпресія і санація жовчних проток шляхом ендоскопічної папіллосфінктеротомії (ЕПСТ) в поєднанні з літоекстракцією виконані у 64 (52,8%) хворих. У 5 (4,1%) пацієнтів з вклиненням конкрементів ВДС була виконана ендоскопічна супрапапіллярна холедоходуоденостомія