3 research outputs found

    BONE-CEREBRAL CHANNEL REAMING IN THE TREATMENT OF LIMBS BONE FRACTURES

    Get PDF
    The object of the study: clinical effect of intramedullary blocking osteosynthesis of fractures of the bones of the extremities without reaming of the bone marrow canal. The problem to be solved: determination of the influence of surgical technology of intramedullary blocking osteosynthesis of bone fractures without reaming of the bone marrow canal on the qualitative and anatomical and functional results of treatment. Main scientific results. The term of fusion of bone fragments in complete groups (including all localizations) in the group of patients who underwent surgery with reaming of the bone marrow canal was 4.21±0.46 months, while in the group without reaming of the canal it was much shorter – 3.47±0.51 months Faster functional recovery of the limbs was also observed in cases that precluded bone marrow reaming – 96 % of good and 4 % satisfactory scores were obtained (80 % good and 20 % satisfactory in bone marrow reaming). The technology of closed intramedullary blocking osteosynthesis without reaming of the bone marrow can optimize the time of fusion of bone fragments and get 91 % good and 9 % satisfactory results. Its effectiveness is to reduce the number of satisfactory treatment results by 19 %, the absence of unsatisfactory and increase the share of good results by 23 %. The area of practical use of research results: clinics of traumatological profile of different levels, in which surgical treatment of fractures of the bones of the extremities are done. An innovative technological product: technology of closed intramedullary blocking osteosynthesis without reaming of the bone marrow canal. The area of application of an innovative technological product: clinical practice of using the technology of closed intramedullary blocking osteosynthesis without reaming of the bone marrow canal

    Контраверсійні технології при інтрамедулярному остеосинтезі переломів стегнової кістки у щурів

    No full text
    The aim: to conduct a comparative study of osteoreparative regeneration, namely in the periosteal and intermediate areas of the cortex, during intramedullary osteosynthesis of the femur of rats with and without reaming of the bone marrow canal. Materials and methods. The work is based on the results of an experimental study conducted on 56 white mature laboratory rats, which simulated diaphyseal fracture of the femur and performed stable nail osteosynthesis with reaming of the bone marrow canal in the first series and without reaming in the second series of the experiment. Histological examination of the specimens was performed on the 7th, 14th, 28th and 90th day after surgery. Results. The procedure of reaming the bone marrow canal reduces the potential reparative capacity of bone tissue in the endosteal area and leads to “distorted” activation of the process of the cortex restructuring. There is a significant activation of osteoclastic resorption. Conclusions. Bone fusion is more active with the use of intramedullary fixator without reaming of the bone marrow canal, because its reaming reduces the manifestations of reparative potentials in the endosteal region and leads to excessive activation of the resorptive process of restructuring the cortex of both endosteal and central partЦель работы: провести сравнительное исследование течения остеорепаративной регенерации, а именно в периостальном и интрамедиарном участках кортекса, при интрамедуллярном остеосинтезе бедренной кости крыс с рассверливанием костно-мозгового канала и без его рассверливания. Материалы и методы. В основе работы лежат результаты экспериментального исследования, проведенного на 56 белых половозрелых лабораторных крысах, у которых моделировали диафизарный перелом бедренной кости и выполняли стабильный остеосинтез гвоздем с рассверливанием костно-мозгового канала в І-й серии и без его рассверливания во ІІ-й серии эксперимента. Гистологическое исследование препаратов проводили на 7, 14, 28 и 90-е сутки после оперативного вмешательства. Результаты. Сращение кости более активно протекает при остеосинтезе без рассверливания костно-мозгового канала, что подтверждается появлением костной ткани в интрамедиарной зоне перелома на 14 сутки, в отличие от первой серии, где костная ткань в регенерате обнаруживается только на 28 сутки, а также большим количеством животных на 90 сутки с костной структурой интрамедиарного регенерата. Введение интрамедуллярного фиксатора без рассверливания канала способствует сохранению участков костного мозга с полипотентными стромальными клетками, которые являются дополнительной составляющей для повышения остеобластического пула клеток на поверхности эндоста и в интрамедиарной части регенерата. Выводы. Рассверливание костно-мозгового канала снижает проявления репаративных потенций в эндостальном участке и приводит к активации процесса перестройки кортекса как эндостальной, так и центральной его частей. При этом отмечается активизация остеокластической резорбции, которая сопровождается появлением полостей резорбционного типа по эндостальной поверхности кортекса и формированием крупных полостей резорбции и узурации эндостальной части кортекса, который приобретает вид губчатой костиМета роботи: провести порівняльне дослідження перебігу остеорепаративної регенерації, а саме в періостальній та інтрамедіарній ділянках кортексу, при інтрамедулярному остеосинтезі стегнової кістки щурів з розсвердлюванням кістково-мозкового каналу та без його розсвердлювання. Матеріали і методи. В основі роботи лежать результати експериментального дослідження, проведеного на 56 білих статевозрілих лабораторних щурах (віком 6 місяців, живою масою 280 – 310 г) лінії WAG. Моделювали діафізарний перелом стегнової кістки шляхом її остеотомії та виконували стабільний остеосинтез цвяхом. Тваринам І серії розсвердлювали кістково-мозковий канал перед введенням цвяха, тваринам ІІ серії попередньо канал не розсвердлювали. Гістологічне дослідження препаратів проводили на 7, 14, 28 та 90-у добу після оперативного втручання. Результати. Зрощення кістки більш активно перебігає при остеосинтезі без розсвердлювання кістково-мозкового каналу, що підтверджується появою кісткової тканини у інтрамедіарній зоні перелому на 14 добу, на відміну від першої серії, де кісткова тканина у регенераті була зафіксована лише на 28 добу, а також переважною більшістю тварин на 90 добу з кістковою структурою інтрамедіарного регенерату. Введення інтрамедулярного фіксатора без розсвердлювання каналу сприяє збереженню ділянок кісткового мозку з поліпотентними стромальними клітинами, які є додатковою складовою для підвищення остеобластичного пулу клітин на поверхні ендосту та в інтрамедіарній частині регенерату. Висновки. Розсвердлювання знижує прояви репаративних потенцій в ендостальній ділянці і призводить до надмірної активізації резорбтивного процесу перебудови кортексу як ендостальної, так і центральної його частини. Розсвердлювання кістково-мозкового каналу знижує прояви репаративних потенцій в ендостальній ділянці і призводить до надмірної активізації резорбтивного процесу перебудови кортексу як ендостальної, так і центральної його частини. При цьому відмічається активізація остеокластичної резорбції, що супроводжується появою порожнин резорбційного типу по ендостальній поверхні кортексу і формуванням крупних порожнин резорбції та узурації ендостальної частини кортексу, який набуває вигляду губчастої кістк
    corecore