Про "СВОЄ", або Хочеш прочитати цікавий журнал про соціологію – напиши його!

ACADEMIC LIFEНАУКОВЕ ЖИТТ

ФАКУЛЬТЕТСЬКІ КАФЕДРИ В УЯВЛЕННЯХ СТУДЕНТІВ: СПРОБА ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ЗНАЧИМИХ СМИСЛОВИХ СТРУКТУР У ЦАРИНІ ОСВІТИ

The article presents results of original phenomenological research, which devoted to description and interpretation of intersubjective field of meanings that exist at the Faculty of Sociology, Taras Shevchenko National University of Kiev. Authors analyze typical understandings and views of students regarding the faculty departments, by using qualitative dataset, composed of depth-interview transcripts, open non-structured questionnaires and materials of some projective tests. The paper proposes to go beyond the traditional logic of functionalist analysis of education and to do some theoretical generalizations and problematizations by actualization of phenomenological cognitive strategies.У статті представлені результати авторського феноменологічного дослідження, присвяченого опису та інтерпре-тації смислового поля факультету соціології КНУ ім. Т.Шевченка. На основі масиву нечислових даних, отриманих шляхом відкритого анкетування, глибинних інтерв'ю та через застосування проективних методик, автори аналізують типові уявлення студентів щодо факультетських кафедр, а також здійснюють ряд теоретичних узагальнень і проблематизацій. Фокус дослідження передбачає вихід за межі традиційної функціоналістської логіки аналізу освіти та актуалізацію феноме-нологічних пізнавальних стратегій

До проблеми фундаментальної концептуалізації соціального зв’язку

This article is devoted to the problem of the conceptualization of social tie using as a theoretical resource the M. Granovetter’s approach of defining strong and weak ties, as well as weak and absent ties. The author considers that defining of the substantive characteristics of each type of tie, as well as boundary between them, may shed light on the problem of social tie conceptualization. Today there has been much empirical research, which has used the concept of a weak tie in studies of the new jobs finding process, information spreading, and generally getting ahead in society. Despite that many of these research reveal evidence supporting M. Granovetters’ ideas, his original theory is challenged. The most important objection concerns his assertion of the significance of weak ties. Many researchers insist on the institutional or social nature of this finding. A large number of weak ties between micro networks does not lead to the increase of social cohesion in society. Moreover, the level of cohesion and trust in society may determine the significance of weak ties. At the same time, it should be taken into account that weak ties contribute to social solidarity provided they are based on consensus or cooperation. If these ties are grounded in the conflict or competition, they cannot contribute to social cohesion. These objections do not allow using the M. Granovetter’s definition of “strength of tie” as fundamental. This paper goes further; focusing on the conceptual boundaries between those ties that M. Granovetter defines as strong and weak, the author makes attempt to clarify what findings of the M. Granovetter’s research may contribute to the more broad conceptualization of social tie.  Based on theoretical findings of P. Bourdieu, J. Coleman, the author considers non-randomness, frequency, reciprocity, liability, and modality as substantive characteristics of a social tie. These substantive elements differ the social tie from «accidental collision on the street». Moreover, the author argues, that temporal perspective, the way of resource obtaining (potential or realized) and social position of each individual, that takes part in the social tie, should be taken into account.Предпринята попытка фундаментального определения социальной связи, а именно конститутивных элементов, которые составляют данное понятие. В качестве теоретического ресурса для построения концептуализации социальной связи используется определение слабой связи в исследованиях М. Грановеттера, а также критика этого определения в современных работах, посвященных сетевому анализу. В частности, подняты вопросы определения порога между сильной и слабой, а также слабой и отсутствующей связями; определение моста; значимость контекста использования социальной связи. Определено, что утверждение М. Грановеттера касательно значимости мостов для социальной сплоченности является верным настолько, насколько в основе слабых связей лежит кооперация или консенсус. Связи, основанные на конфликте или конкуренции, не являются эффективными для передачи ресурсов, а также не способствуют повышению уровня сплоченности в обществе. Этот тезис подрывает конечный вывод М. Грановеттера о том, что слабые связи способствуют повышению уровня социальной сплоченности в обществе. Опираясь на анализ концепции М. Грановеттера, автором определены такие конститутивные характеристики социальной связи: неслучайность, повторяемость, длительность, обязующий характер, контекстуальность.Здійснено спробу фундаментального визначення соціального зв’язку, а саме конститутивних елементів, що формують це поняття. Як теоретичний ресурс для побудови концептуалізації соціального зв’язку використовується визначення слабкого зв’язку в дослідженнях М. Грановеттера, а також критика цього визначення в сучасних роботах, присвячених застосуванню мережевого аналізу. Зокрема, порушені питання визначення порогу між сильним та слабким, а також слабким та відсутнім зв’язками; визначення мосту; значення контексту застосування слабкого зв’язку. Виявлено, що твердження М. Грановеттера стосовно значущості мостів для соціальної згуртованості є правильним доти, допоки в основі слабких зв’язків лежить кооперація чи консенсус. Зв’язки, засновані на конфлікті чи конкуренції, не є ефективними для передачі ресурсів, а також не сприяють соціальній згуртованості. Ця теза підриває кінцевий висновок М. Грановеттера про те, що слабкі зв’язки сприяють підвищенню рівня згуртованості суспільства. Спираючись на аналіз концепції М. Грановеттера, автором визначені такі конститутивні ознаки соціального зв’язку: невипадковість, повторюваність, тривалість, зобов’язуючий характер, модальність