INTERACTIONS BETWEEN ANXIETY LEVELS AND LIFE HABITS CHANGES IN GENERAL POPULATION DURING THE PANDEMIC LOCKDOWN: DECREASED PHYSICAL ACTIVITY, FALLING ASLEEP LATE AND INTERNET BROWSING ABOUT COVID-19 ARE RISK FACTORS FOR ANXIETY, WHEREAS SOCIAL MEDIA USE IS NOT

Background. The COVID-19 pandemic has substantially contributed to increased anxiety rates among the general population worldwide. Pandemic-related health anxiety and worries about getting COVID-19 can lead to generalized anxiety and anxiety somatization, which, together with insalubrious daily life habits, are risk factors of worsening somatic health in people with SARS-Cov-2 infection. Subjects and methods: The current study is a part of the COMET-G project (40 countries, n=55589; approved by the Ethics Committee of the Aristotle University of Thessaloniki), which represents an intermediate analysis of data collected anonymously via online links from a national sample of the Russian general population (n=9936, 31.09±12.16 y.o., 58.7% females) to estimate anxiety using STAI-S and self-reported changes in anxiety and life habits (physical activity, nutrition and weight, internet use, sleep) during the lockdown. All statistical calculations (descriptive statistics, between group comparisons using chi-square test, MANOVA, ANOVA, significant at p<0.05) were performed with IBM SPSS 27. Results: Overall STAI-S scores were 29+- 5.4, a subjective feeling of anxiety increase was reported in 40.3% of respondents (43.9% significantly > in females), worsening to clinical anxiety in 2.1% (2.4% > in females). 54.2% of respondents reported decreased physical activity, 33.1% gained weight, 72% used internet more often, 52.6% experienced worries related to the information about COVID-19 (56.8% > in females). 88% experienced worsened sleep quality, 69.2% stayed up until late, 23.2% took sleeping pills, and 31% had nightmares in which they felt trapped. To ANOVA, such life habits as reduced physical activity during the lockdown, increased time spent online, internet browsing about COVID-19, tendency to stay up late, use of sleeping pills and disturbing dreams with scenario of being trapped were significantly related to worsening of clinical anxiety. However, eating behaviour, weight changes, and social media use did not contribute to the clinical anxiety increase. Conclusions: Factors of decreased physical activity and sleep disturbances related to the lockdown, as well as excessive internet browsing for information about COVID-19, emerged as risk factors for increased anxiety, more notably in women than in men. Preventive measures should be targeted against relevant factors imparting anxiety in the vulnerable population

INTERACTIONS BETWEEN ANXIETY LEVELS AND LIFE HABITS CHANGES IN GENERAL POPULATION DURING THE PANDEMIC LOCKDOWN: DECREASED PHYSICAL ACTIVITY, FALLING ASLEEP LATE AND INTERNET BROWSING ABOUT COVID-19 ARE RISK FACTORS FOR ANXIETY, WHEREAS SOCIAL MEDIA USE IS NOT

Background. The COVID-19 pandemic has substantially contributed to increased anxiety rates among the general population worldwide. Pandemic-related health anxiety and worries about getting COVID-19 can lead to generalized anxiety and anxiety somatization, which, together with insalubrious daily life habits, are risk factors of worsening somatic health in people with SARS-Cov-2 infection. Subjects and methods: The current study is a part of the COMET-G project (40 countries, n=55589; approved by the Ethics Committee of the Aristotle University of Thessaloniki), which represents an intermediate analysis of data collected anonymously via online links from a national sample of the Russian general population (n=9936, 31.09±12.16 y.o., 58.7% females) to estimate anxiety using STAI-S and self-reported changes in anxiety and life habits (physical activity, nutrition and weight, internet use, sleep) during the lockdown. All statistical calculations (descriptive statistics, between group comparisons using chi-square test, MANOVA, ANOVA, significant at p<0.05) were performed with IBM SPSS 27. Results: Overall STAI-S scores were 29+- 5.4, a subjective feeling of anxiety increase was reported in 40.3% of respondents (43.9% significantly > in females), worsening to clinical anxiety in 2.1% (2.4% > in females). 54.2% of respondents reported decreased physical activity, 33.1% gained weight, 72% used internet more often, 52.6% experienced worries related to the information about COVID-19 (56.8% > in females). 88% experienced worsened sleep quality, 69.2% stayed up until late, 23.2% took sleeping pills, and 31% had nightmares in which they felt trapped. To ANOVA, such life habits as reduced physical activity during the lockdown, increased time spent online, internet browsing about COVID-19, tendency to stay up late, use of sleeping pills and disturbing dreams with scenario of being trapped were significantly related to worsening of clinical anxiety. However, eating behaviour, weight changes, and social media use did not contribute to the clinical anxiety increase. Conclusions: Factors of decreased physical activity and sleep disturbances related to the lockdown, as well as excessive internet browsing for information about COVID-19, emerged as risk factors for increased anxiety, more notably in women than in men. Preventive measures should be targeted against relevant factors imparting anxiety in the vulnerable population

Моделювання та прогнозування поведінки фінансових ринків як інформаційний базис забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави

У ході виконання першого етапу реалізації проекту було теоретично обгрунтовано доцільність імплементації в інформаційно-аналітичне забезпечення системи фінансової безпеки країни інформації з різних сегментів фінансових ринків (валютних, фондових, похідних, тощо). Крім того, дістали подальшого розвитку існуючи праці у частині поглиблення сутності та механізмів прикладного використання інформації з фінансових ринків для зниження рівня інформаційної асиметрії, волатильності, ймовірності настання кризових явищ. Визначено сутність та особливості процесу управління фінансової безпеки держави. Розроблено науково-методичний підхід до оцінки рівня фінансової безпеки України. Розроблено науково-методичний підхід до аналізу волатильності цін на фінансових ринках, що полягає у статистичній оцінці коливань цін на фінансові активи з використанням різних часових інтервалів та періодів усереднення. Отримані результати доповнюють інструментарій, необхідний для прогнозування кризових явищ в фінансовому секторі та визначення фаз розвитку кризи і надають необхідну інформацію щодо доцільності прийняття змін в державній регулятивній політиці з метою адаптації фінансової безпеки країни під зміну умов функціонування фінансового сектору

Моделювання та прогнозування поведінки фінансових ринків як інформаційний базис забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави

У ході виконання першого етапу реалізації проекту було теоретично обгрунтовано доцільність імплементації в інформаційно-аналітичне забезпечення системи фінансової безпеки країни інформації з різних сегментів фінансових ринків (валютних, фондових, похідних, тощо). Крім того, дістали подальшого розвитку існуючи праці у частині поглиблення сутності та механізмів прикладного використання інформації з фінансових ринків для зниження рівня інформаційної асиметрії, волатильності, ймовірності настання кризових явищ. Визначено сутність та особливості процесу управління фінансової безпеки держави. Розроблено науково-методичний підхід до оцінки рівня фінансової безпеки України. Розроблено науково-методичний підхід до аналізу волатильності цін на фінансових ринках, що полягає у статистичній оцінці коливань цін на фінансові активи з використанням різних часових інтервалів та періодів усереднення. Отримані результати доповнюють інструментарій, необхідний для прогнозування кризових явищ в фінансовому секторі та визначення фаз розвитку кризи і надають необхідну інформацію щодо доцільності прийняття змін в державній регулятивній політиці з метою адаптації фінансової безпеки країни під зміну умов функціонування фінансового сектору

Моделювання, прогнозування та регулювання стійкості фінансового сектора на основі інформації з фінансових ринків

У процесі виконання роботи використовувалися наступні методи дослідження та прогнозування цін на фінансових ринках: аналіз, синтез та наукова абстракція, метод дискримінантного аналізу, інструменти економікоматематичного моделювання, статичний метод R/S аналізу, модифікований метод динамічного R/S аналізу, індексний метод (розрахунок дифузних індексів), імітаційне моделювання та метод торгових симуляцій

Results of the COVID-19 mental health international for the general population (COMET-G) study.

INTRODUCTION: There are few published empirical data on the effects of COVID-19 on mental health, and until now, there is no large international study. MATERIAL AND METHODS: During the COVID-19 pandemic, an online questionnaire gathered data from 55,589 participants from 40 countries (64.85% females aged 35.80 ± 13.61; 34.05% males aged 34.90±13.29 and 1.10% other aged 31.64±13.15). Distress and probable depression were identified with the use of a previously developed cut-off and algorithm respectively. STATISTICAL ANALYSIS: Descriptive statistics were calculated. Chi-square tests, multiple forward stepwise linear regression analyses and Factorial Analysis of Variance (ANOVA) tested relations among variables. RESULTS: Probable depression was detected in 17.80% and distress in 16.71%. A significant percentage reported a deterioration in mental state, family dynamics and everyday lifestyle. Persons with a history of mental disorders had higher rates of current depression (31.82% vs. 13.07%). At least half of participants were accepting (at least to a moderate degree) a non-bizarre conspiracy. The highest Relative Risk (RR) to develop depression was associated with history of Bipolar disorder and self-harm/attempts (RR = 5.88). Suicidality was not increased in persons without a history of any mental disorder. Based on these results a model was developed. CONCLUSIONS: The final model revealed multiple vulnerabilities and an interplay leading from simple anxiety to probable depression and suicidality through distress. This could be of practical utility since many of these factors are modifiable. Future research and interventions should specifically focus on them

Моделювання та прогнозування поведінки фінансових ринків як інформаційний базис забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави

Об’єктом роботи виступають економічні відносини, що виникають між учасниками фінансових ринків з приводу генерації та поширення інформації, а також її використання у процесі прийняття рішень забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави. Предметом роботи виступають теоретико-методологічні положення та методичний інструментарій моделювання та прогнозування поведінки фінансових ринків як інформаційний базис забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави

Моделювання та прогнозування поведінки фінансових ринків як інформаційний базис забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави

Об’єктом роботи виступають економічні відносини, що виникають між учасниками фінансових ринків з приводу генерації та поширення інформації, а також її використання у процесі прийняття рішень забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави. Предметом роботи виступають теоретико-методологічні положення та методичний інструментарій моделювання та прогнозування поведінки фінансових ринків як інформаційний базис забезпечення фінансової стійкості та безпеки держави