НАВЧАЛЬНО-БІОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ КАФЕДРИ МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ – ЦІННИЙ СКАРБ І ГОРДІСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ

The aim of the study – to expose a many-sided value (educational, scientific and pedagogic) of the Educational Biological Museum named after I. I. Yaremenko of Medical Biology Department.The main body. Natural objects and their images are at the top of leading places among great variety of wildlife around us. That is the reason why natural and biological educational museums occupy a certain place in the educational process.Educational Biological Museum named after I. I. Yaremenko of Medical Biology Department has many-sided value: educational, scientific and pedagogic. Educational value: exhibits of the museum expose the thematic chapters of the science’s educational programme, with the help of which students are looking for intercommunication of the plant and animal world between themselves and environment. They are of essential importance while learning the structure of multicellular organisms and the human role in changing natural ecosystems. Scientific value: exhibits of the museum afford an opportunity to form the system of knowledge concerning the laws of nature and are the foundation to study the bases of parasitism and parasitic invasions in humans. Pedagogic value: museum forms humane, careful and thrifty attitude toward nature of homeland, ability esthetically to behave to all living, it plays an important role in the formation of ecological consciousness of students.Conclusions. Educational-Biological Museum is an exhibition project and remains a teaching resource of the Department. It reflects not only the history of the organization and establishment of the Museum, but the history of the Department, Institute, Academy and University in the whole. The Museum was and still remains a pride in honour of those people who laid its foundations.Мета роботи – висвітлити багатогранне значення (навчальне, наукове та виховне) навчально-біологічного музею імені І. І. Яременка кафедри медичної біології.Основна частина. Серед різноманітності наочностей одне з перших місць повинні зайняти натуральні об’єкти і їх зображення, які створюють найповніше уявлення змісту оточуючої нас живої природи. З огляду на це, певне місце в навчально-виховному процесі займають музеї.Навчально-біологічний музей імені І. І. Яременка кафедри медичної біології має багатогранне значення: навчальне, наукове та виховне. Навчальне: експонати музею відображають тематичні розділи програми з дисципліни, за допомогою яких студенти спостерігають взаємозв’язок рослинного та тваринного світу, організмів між собою i навколишнім середовищем, формують уявлення про будову багатоклітинних організмів, а також вивчають роль людини у зміні природних екосистем. Наукове: експозиції секцій музею цінні тим, що формують систему знань про закони природи, вони є базою для дослідження основ паразитизму та паразитарних інвазій у людини. Виховне: музей формує гуманне, дбайливе та бережливе ставлення до природи рідного краю, вміння естетично ставитися до всього живого, він відіграє важливу роль у  формуванні екологічної свідомості студентів.Висновки. Навчально-біологічний музей є експозиційним проектом і освітнім ресурсом кафедри медичної біології, який відображає не лише історію розвитку живих організмів, але й історію створення музею природи, історію кафедри, історію вузу. Музей завжди був та залишається гордістю навчального закладу, насамперед гордістю за людей, які заклали його фундамент

Аналіз результатів лікування раку гортаноглотки

Дворічний аналіз результатів лікування хворих на злоякісні новоутворення гортаноглотки, які перебували настаціонарному лікуванні у ІІІ хірургічному відділенні Чернівецького обласного клінічного онкологічногодиспансеру впродовж 2011–2012 рр. з цитологічно або гістологічно підтвердженим діагнозом, вказує напідвищення ефективності комплексного хіміопроменевого лікування за наведеними схемами порівняно зсамостійним променевим лікуванням

Structural features of the rats’ gingival mucosa lamina propria under the influence of methacrylate

На даний час, потреба у виготовленні знімних протезів сягає 30-40 % від загальної кількості пацієнтів, що звертаються за ортопедичною допомогою. Проте, однією із проблем стоматології є адаптація до даних конструкцій, тому що останні можуть викликати в пацієнтів різні ускладнення. Дослідження гістофункціональних особливостей слизової оболонки за умов впливу метакрилату має надзвичайно велику актуальність, теоретичне та клінічне значення. Метою роботи було визначити динаміку змін структури прикріпленої частини ясен щурів після введення метакрилату. Методи. В дослідженні було використано 25 білих безпородних щурів-самців – контрольна група (5 тварин) та експериментальна - 20 тварин, яким обробляли слизову оболонку порожнини рота 1% розчином метилового ефіру метакрилової кислоти протягом 30 діб. Після евтаназії тварин на 14 та 30 доби, фрагменти прикріпленої частини слизової оболонки ясен були ущільнені в епон-812. Напівтонкі зрізи забарвлювали поліхромним барвником. Морфометричне дослідження та мікрофотографування проводили за допомогою мікроскопу Biorex-3 ВМ-500Т з цифровою мікрофотонасадкою DCM 900. Визначали середню товщину власної пластинки, діаметри просвіту артеріол, капілярів та венул, середню кількість в полі зору мігрантних клітин. Статистичну обробку морфометричних даних проводили із загальноприйнятими статистичними методами з використанням програми Exel. Результати. Встановлено, що вплив 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти протягом 14 діб призводить до структурних змін власної пластинки слизової оболонки прикріпленої частини ясен щурів, які проявляються повнокров’ям судин гемомікроциркуляторного русла і периваскулярним набряком. З боку ланок гемомікроциркуляторного русла на 14 добу експерименту визначено звуження резистивної ланки з дилятацією до 30 доби. Обмінна і ємнісна ланки реагували були розширеними протягом спостереження. До 30 доби спостереження збільшилась кількість мастоцитів. Визначені гістологічні і морфометричні зміни слизової оболонки прикріпленої частини ясен щурів обумовлені як безпосереднім подразнюючим впливом 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти, так і змінами в системі мікроциркуляції, що призводить до порушення трофіки компонентів власної пластинки слизової оболонки; В настоящее время, потребность в изготовлении съемных протезов достигает 30-40% от общего количества пациентов, обращающихся за ортопедической помощью. Однако, одной из проблем стоматологии является адаптация к данным конструкциям, так как последние могут вызвать у пациентов различные осложнения. Исследование гистофункциональных особенностей слизистой оболочки полости рта при воздействии метакрилата имеет чрезвычайную актуальность, теоретическое и клиническое значение. Целью работы было определить динамику изменений структуры прикрепленной части десны крыс после обработки метакрилатом. Методы. В исследовании были использованы 25 белых беспородных крыс-самцов - контрольная группа (5 животных) и экспериментальная - 20 животных, которым обрабатывали слизистую оболочку полости рта 1% раствором метилового эфира метакриловой кислоты в течение 30 суток. После эвтаназии животных на 14 и 30 сутки, фрагменты прикрепленной части слизистой оболочки десны были залиты в эпон-812. Полутонкой срезы окрашивали полихромным красителем. Морфометрические исследования и микрофотографирование проводили с помощью микроскопа Biorex-3 ВМ-500Т. Определяли среднюю толщину собственной пластинки, диаметры просвета артериол, капилляров и венул, среднее количество в поле зрения мигрантных клеток. Статистическую обработку морфометрических данных проводили по общепринятым статистическим методам с использованием программы Exel. Результаты. Установлено, что влияние 1% раствора метилового эфира метакриловой кислоты в течение 14 суток приводит к структурным изменениям собственной пластинки слизистой оболочки прикрепленной части десны крыс, которые проявляются полнокровием сосудов гемомикроциркуляторного русла и периваскулярным отеком. Со стороны звеньев гемомикроциркуляторного русла на 14 сутки эксперимента определено сужение резистивного звена с дилатацией до 30 суток. Обменные и ёмкостные звенья реагировали расширением на протяжении наблюдения. До 30 суток наблюдения увеличилось количество тучных клеток. Выявленные гистологические и морфометрические изменения слизистой оболочки прикрепленной части десны крыс обусловлены как непосредственным раздражающим воздействием 1% раствора метилового эфира метакриловой кислоты, так и изменениями в системе микроциркуляции, что приводит к нарушению трофики компонентов собственной пластинки слизистой оболочки; Background. At present, the need for the manufacture of removable dentures reaches 30-40% of the total number of patients seeking orthopedic care. However, one of the problems of dentistry is the adaptation to these structures, since the latter can cause various complications in patients. The study of the histofunctional features of the oral mucosa under the influence of methacrylate is of extreme urgency, both theoretical and clinical. Objective. The purpose of the paper was to determine the dynamics of changes in the structure of the attached portion of the rats’ gum under the influence of methacrylate. Methods. Twenty-five white male rats were used in the study-control (5 animals) and experimental -20 animals, treated with the oral mucosa with a 1% solution of methyl methacrylic acid for 30 days. After euthanizing animals on days 14 and 30, fragments of the attached part of the mucous membrane of the gum were emdided into epon-812. Semithing slices were stained with a polychrome dye. Morphometric studies and microphotography were carried out using a Biorex-3 BM-500T microscope. Determined the average thickness of the lamina propria, the diameters of the arterioles, capillaries and venules, the average number of migrant cells in the field of view. Statistical processing of the morphometric data was carried out according to generally accepted statistical methods using the Exel program. Results. It was found that the effect of 1% solution of methacrylic acid methyl ester for 14 days leads to structural changes in the lamina propria of the mucosa of the attached portion of the gums of the rats, which are manifested by the fullness of the blood vessels of the hemocirculatory channel and perivascular edema. From the side of the hemocirculatory circulation on the 14th day of the experiment, a narrowing of the resistive link with a dilatation of up to 30 days was determined. Exchange and capacitive links reacted by expansion on the order of observation. Up to 30 days of observation, the number of mast cells increased. Conclusion. The revealed histological and morphometric changes in the mucous membrane of the attached part of the gums of the rats are caused both by the immediate irritant effect of 1% methacrylic acid methyl ester solution and changes in the microcirculation system, which leads to disruption of the trophic components of the lamina propria of the gums mucosa

Морфологические изменения тканей передней брюшной стенки крыс после вживления аллопластического материала, обработанного коллагеном.

Целью исследования было изучение тканевых реакций на имплантацию сетки полипропилена, обработанной коллагеном, после проведения пластики экспериментального вентрального дефекта у крыс при трансабдоминальной локализации протеза. Исследования проводили в двух экспериментальных группах. Группа 1 – у 27 крыс трансабдоминально на париетальную брюшину фиксировалась монофиламентная сетка полипропилена размерами 1×1,5 см. Группа 2 – у 28 крыс при аналогичных условиях проводилась фиксация сетки полипропилена, обработанной коллагеном. По данным морфологического анализа, использования сетки полипропилена, обработанной коллагеном, после проведения пластики экспериментального дефекта сопровождается ускорением репаративных процессов и повышением качества преобразований соединительнотканного, мышечного и сосудистого компонентов передней брюшной стенки в течение 4 недель после вмешательства

ПОШИРЕННЯ КЛІЩІВ ВИДУ DERMACENTOR RETICULATUS В УКРАЇНІ

Currently Ixodid ticks are one of many components of natural biocenoses and Ixodidticks urbocenoses in Ukraine. Among the few species of Ixodid ticks that attack notonly animals, but also humans, one of the most widespread is Dermacentor reticulatus.Anymore, there are still a plenty of unknown facts about Dermacentor reticulatusspreading within Ukraine and, particular, in its western parts. Thus, the study of the prevalence of ticks of the Dermacentor reticulatus spicies in different geographic zones,their ecological characteristics, and biological patterns, epidemiological and medicalsignificance remains a significant topic for research.Objective. To study Dermacentor reticulatus ticks spreading on the territory of Ukraine,determine their ecological characteristics and epidemiological significance, to detect thepresence of ticks as components of humans and animals’ natural focal diseases.Material and methods. The main materials and tools, used for catching, preserving andidentifying ticks were tweezers, magnifiers, dissecting needles, white flag tissue, 70%alcohol, test tubes. Using the SEO - IMAGLAB optoelectronic system ticks were identified.Results. Research of Ixodid ticks has conducted in the "Laboratory for Diagnosis ofDiseases Transmitted by Tick Bites" of the Sector of Experimental and Clinical Researchof I.Ya. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ministry of Health ofUkraine since May 2017.An important issue of the study was not only to carry out identification of the ticks’ speciescomposition and their life forms, but also to investigate the biology and epidemiology ofspecies that attack humans and animals and are able to transmit pathogens of infectiousdiseases.During the period from May 2017 until November 2019 447 specimens of D. reticulatusticks have been identified in the laboratory, 287 of which are females and 160 males,collected in 74 localities from 10 regions of Ukraine.74 detected cases of ticks on animals, humans and grass were recorded. The maininhabitants, on which adults of both sexes were found, were 4 species of animals: dogs -34 cases, cows - 16, cats - 4, horses - 3, humans - 15 cases. In 2 cases, ticks were assignedto the "flag".Ticks from 21 localities were analyzed with the help of PCR, using a PCR amplifier. Thefact of tick infection with pathogens was established in 5 cases: 4 - Borelia burgdorferis.l, 1 - Anaplasma phagocytophilum and 1 - mixinfection of B. burgdorferi with A.phagocytophilum.We have created an interactive map based on medical GIS, which contains all the dataobtained. It has been found that the locations of D. reticulatus ticks are located in theinterval: the maximum northern point 510 44' 54'' n. lat. (Volyn region) and the mostsouthern point 450 03' 05'' n. lat. (Autonomous Republic of Crimea). The most westernpoint within Ukraine was found at 220 42' 49'' e.lat. (Transcarpathian region) and themost eastern point – at 380 64' 80'' e. lat. (Donetsk region.).Conclusion. A tick of the D. reticulatus species was found in 74 localities from 10 regionsof Ukraine. A study of the D. reticulatus tick spreading in the southern regions has shownthat this species occurs in 311 locations out of 640 samples. Most often, it is spread inhumid biotopes near the water reservoirs and in urbanized biocenoses, in which rodentsare common and where pets and people often enter. The main inhabitants of the D.reticulatus ticks were dogs, cows, horses, cats and humans. Studies of the epidemiologicalcondition of ticks have shown that they are often carriers of Borelia burgdorferi s.l. andAnaplasma phagocytophilum.Иксодовые клещи в настоящее время в Украине являются одним из многочисленныхкомпонентов природных биоценозов и урбоценозов. Среди немногих видовиксодовых клещей, которые нападают не только на животных, но и на человека,и одним из самых массовых – является Dermacentor reticulatus. В настоящее времяеще есть много неизвестных фактов о распространении Dermacentor reticulatus впределах Украины и, в частности, ее западных областей. Таким образом, изучениераспространенности клещей рода Dermacentor reticulatus в разных географическихзонах, их экологических особенностей, биологических закономерностей,эпидемиологического и медицинского значения остается актуальной темой дляисследования.Цель исследования. Изучить распространение клещей вида Dermacentorreticulatus на территории Украины, определить их экологические особенностии эпидемиологическое значение, обнаружить присутствие клещей в качествекомпонентов природно-очаговых заболеваний человека и животных.Материал и методы. Основными материалами и инструментами, которыеиспользовались для отлова, сохранения и идентификации клещей были пинцеты,лупы, препаровальные иглы, белая ткань для флага, спирт 70%, пробирки.Идентификацию клещей проводили с помощью оптико-электронной системы SEO- IMAGLAB.Результаты. Исследования иксодовых клещей, начиная с мая 2017 года, проводили в"Лаборатории диагностики болезней, передающихся через укусы клещей" сектораэкспериментальных и клинических исследований ТНМУ им. И. Я. ГорбачевскогоМЗУкраины.Важной задачей исследования было не только проведение идентификации видовогосостава клещей и их жизненных форм, но и исследования биологии и эпидемиологиивидов, которые нападают на человека и животных и способны передавать имвозбудителей инфекционных заболеваний.В течение мая 2017 – ноябрь 2019 в лаборатории было идентифицировано 447экземпляров клещей вида D. reticulatus, из них 287 самок и 160 самцов, собранных в74 населенных пунктах из 10 областей Украины.Зафиксировано 74 случая нахождения клещей на животных, человеке и в травостое.Основными живителями, на которых обнаружены взрослые особи клещей обоихполов, были четыре вида животных: собаки – 34 случая, коровы – 16, коты – 4,лошади – 3, человек – 15 случаев. В двух случаях клещей получили на "флаг".Клещей из 21 локации было подвергнуто анализу на ПЦР с использованиемамплификатора. В пяти случаях установлен факт заражения клещейвозбудителями: 4 – Borelia burgdorferi s.l, 1 – Anaplasma. phagocytophilum и 1 –миксинфекция B. burgdorferi с A. phagocytophilum.Нами создана интерактивная карта на основе медицинской ГИС, в которуюзанесены все полученные данные. Установлено, что локации клещей D. reticulatusрасполагаются в промежутке: максимально северная точка 510 44' 54'' с. ш.(Волынская область) i самая южная точка 450 03' 05'' с. ш. (АР Крым). Крайняязападная точка в пределах Украины обнаружена на 220 42' 49'' в. д. (Закарпатскаяобл.) и самая восточная точка – 380 64' 80'' в. ш. (Донецкая обл.).Выводы. Клещ вида D. reticulatus обнаружен в 74 населенных пунктах 10 областейУкраины. Исследование распространения клеща D. reticulatus в южных областяхпоказали, что этот вид встречается в 311 локациях из 640 выборок. Чаще всегоон распространен в увлажненных биотопах вблизи водоемов и в урбанизированныхбиоценозах, в которых распространены мышевидные грызуны и куда частозаходят домашние животные и люди. Основными живителями для клещейрода D. reticulatus были собаки, коровы, лошади, кошки и люди. Исследованияэпидемиологического состояния клещей показало, что они часто являютсяносителями - Borelia burgdorferi s.l. и Anaplasma. phagocytophilum.Іксодові кліщі на теперішній час в Україні є одним із чисельних компонентівприродних біоценозів та урбоценозів. З-поміж небагатьох видів іксодових кліщів,які нападають не лише на тварин, але й на людину, та одним із наймасовіших– є Dermacentor reticulatus. Нині ще є багато невідомих фактів щодо поширенняDermacentor reticulatus у в межах України і, зокрема, її західних областей. Отже,вивчення поширеності кліщів роду Dermacentor reticulatus у різних географічнихзонах, їх екологічних особливостей, біологічних закономірностей, епідеміологічногота медичного значення залишається актуальною темою для дослідження.Мета дослідження. Вивчити поширення кліщів виду Dermacentor reticulatusна території України, визначити їх екологічні особливості та епідеміологічнезначення, виявити наявність кліщів як компонентів природно-вогнищевихзахворювань людини та тварин.Матеріал і методи. Основними матеріалами та інструментами, яківикористовувалися для відлову, збереження та ідентифікації кліщів були пінцети,лупи, препарувальні голки, біла тканина для прапора, спирт 70%, пробірки.Ідентифікацію кліщів проводили за допомогою оптико-електронної системи SEO– IMAGLAB.Результати. Дослідження іксодових кліщів, починаючи із травня 2017 року,проводили у “Лабораторії діагностики хвороб, що передаються через укусикліщів” сектору експериментальних та клінічних досліджень ТНМУ ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України.Важливим завданням досліджень було не лише проведення ідентифікації видовогоскладу кліщів та їх життєвих форм, але й дослідження біології та епідеміологіївидів, які нападають на людину і тварин та здатні передавати їм збудниківінфекційних захворювань.Протягом травня 2017 – листопада 2019 років у лабораторії ідентифіковано 447екземплярів кліщів виду D. reticulatus, з них 287 самок і 160 самців, зібраних у 74населених пунктах із 10 областей України.Зафіксовано 74 випадки знаходження кліщів на тваринах, людині і в травостої.Основними живителями, на яких виявлено дорослих кліщів обох статей, буличотири види тварин: собаки – 34 випадки, корови – 16, коти – 4, коні – 3, людина –15 випадків. У двох випадках кліщів здобули “прапор”.Кліщів із 21 локації було піддано аналізу на ПЛР з використанням ампліфікатора.У п’яти випадках встановлено факт зараження кліщів збудниками: 4 – Boreliaburgdorferi s.l, 1 – Anaplasma. phagocytophilum і 1 – міксінфекція B. burgdorferi з A.phagocytophilum.Нами створено інтерактивну карту на основі медичної ГІС, до якої занесені усіотримані дані.Встановлено, що локації кліщів D. reticulatus розташовуються у проміжку:максимально північна точка 510 44’ 54’’ пн. ш. (Волинська область) i найпівденнішаточка 450 03’ 05’’ пн. ш. (АР Крим). Крайня західна точка в межах України виявленана 220 42’ 49’’ сх. д. (Закарпатська обл.) і крайня східна точка – 380 64’ 80’’ сх. ш.(Донецька обл.).Висновки. Кліщ виду D. reticulatus виявлено у 74 населених пунктах 10 областейУкраїни. Дослідження поширення кліща D. reticulatus у південних областяхпоказали, що цей вид трапляється в 311 локаціях із 640 вибірок. Найчастіше вінпоширений у зволожених біотопах поблизу водойм і в урбанізованих біоценозах,в яких поширені мишовидні гризуни і в які часто заходять домашні тварини талюди. Основними живителями для кліщів роду D. reticulatus були собаки, корови,коні, коти і люди. Дослідження епідеміологічного стану кліщів показало, що воничасто є носіями – Borelia burgdorferi s.l. та Anaplasma. phagocytophilum

Cтруктурні особливості власної пластинки слизової оболонки ясен щурів після впливу метакрилату.

Background. At present, the need for the manufacture of removable dentures reaches 30-40% of the total number of patients seeking orthopedic care. However, one of the problems of dentistry is the adaptation to these structures, since the latter can cause various complications in patients. The study of the histofunctional features of the oral mucosa under the influence of methacrylate is of extreme urgency, both theoretical and clinical. Objective. The purpose of the paper was to determine the dynamics of changes in the structure of the attached portion of the rats’ gum under the influence of methacrylate. Methods. Twenty-five white male rats were used in the study-control (5 animals) and experimental -20 animals, treated with the oral mucosa with a 1% solution of methyl methacrylic acid for 30 days. After euthanizing animals on days 14 and 30, fragments of the attached part of the mucous membrane of the gum were emdided into epon-812. Semithing slices were stained with a polychrome dye. Morphometric studies and microphotography were carried out using a Biorex-3 BM-500T microscope. Determined the average thickness of the lamina propria, the diameters of the arterioles, capillaries and venules, the average number of migrant cells in the field of view. Statistical processing of the morphometric data was carried out according to generally accepted statistical methods using the Exel program. Results. It was found that the effect of 1% solution of methacrylic acid methyl ester for 14 days leads to structural changes in the lamina propria of the mucosa of the attached portion of the gums of the rats, which are manifested by the fullness of the blood vessels of the hemocirculatory channel and perivascular edema. From the side of the hemocirculatory circulation on the 14th day of the experiment, a narrowing of the resistive link with a dilatation of up to 30 days was determined. Exchange and capacitive links reacted by expansion on the order of observation. Up to 30 days of observation, the number of mast cells increased. Conclusion. The revealed histological and morphometric changes in the mucous membrane of the attached part of the gums of the rats are caused both by the immediate irritant effect of 1% methacrylic acid methyl ester solution and changes in the microcirculation system, which leads to disruption of the trophic components of the lamina propria of the gums mucosa.В настоящее время, потребность в изготовлении съемных протезов достигает 30-40% от общего количества пациентов, обращающихся за ортопедической помощью. Однако, одной из проблем стоматологии является адаптация к данным конструкциям, так как последние могут вызвать у пациентов различные осложнения. Исследование гистофункциональных особенностей слизистой оболочки полости рта при воздействии метакрилата имеет чрезвычайную актуальность, теоретическое и клиническое значение. Целью работы было определить динамику изменений структуры прикрепленной части десны крыс после обработки метакрилатом. Методы. В исследовании были использованы 25 белых беспородных крыс-самцов - контрольная группа (5 животных) и экспериментальная - 20 животных, которым обрабатывали слизистую оболочку полости рта 1% раствором метилового эфира метакриловой кислоты в течение 30 суток. После эвтаназии животных на 14 и 30 сутки, фрагменты прикрепленной части слизистой оболочки десны были залиты в эпон-812. Полутонкой срезы окрашивали полихромным красителем. Морфометрические исследования и микрофотографирование проводили с помощью микроскопа Biorex-3 ВМ-500Т. Определяли среднюю толщину собственной пластинки, диаметры просвета артериол, капилляров и венул, среднее количество в поле зрения мигрантных клеток. Статистическую обработку морфометрических данных проводили по общепринятым статистическим методам с использованием программы Exel. Результаты. Установлено, что влияние 1% раствора метилового эфира метакриловой кислоты в течение 14 суток приводит к структурным изменениям собственной пластинки слизистой оболочки прикрепленной части десны крыс, которые проявляются полнокровием сосудов гемомикроциркуляторного русла и периваскулярным отеком. Со стороны звеньев гемомикроциркуляторного русла на 14 сутки эксперимента определено сужение резистивного звена с дилатацией до 30 суток. Обменные и ёмкостные звенья реагировали расширением на протяжении наблюдения. До 30 суток наблюдения увеличилось количество тучных клеток. Выявленные гистологические и морфометрические изменения слизистой оболочки прикрепленной части десны крыс обусловлены как непосредственным раздражающим воздействием 1% раствора метилового эфира метакриловой кислоты, так и изменениями в системе микроциркуляции, что приводит к нарушению трофики компонентов собственной пластинки слизистой оболочки.На даний час, потреба у виготовленні знімних протезів сягає 30-40 % від загальної кількості пацієнтів, що звертаються за ортопедичною допомогою. Проте, однією із проблем стоматології є адаптація до даних конструкцій, тому що останні можуть викликати в пацієнтів різні ускладнення. Дослідження гістофункціональних особливостей слизової оболонки за умов впливу метакрилату має надзвичайно велику актуальність, теоретичне та клінічне значення. Метою роботи було визначити динаміку змін структури прикріпленої частини ясен щурів після введення метакрилату. Методи. В дослідженні було використано 25 білих безпородних щурів-самців – контрольна група (5 тварин) та експериментальна - 20 тварин, яким обробляли слизову оболонку порожнини рота 1% розчином метилового ефіру метакрилової кислоти протягом 30 діб. Після евтаназії тварин на 14 та 30 доби, фрагменти прикріпленої частини слизової оболонки ясен були ущільнені в епон-812. Напівтонкі зрізи забарвлювали поліхромним барвником. Морфометричне дослідження та мікрофотографування проводили за допомогою мікроскопу Biorex-3 ВМ-500Т з цифровою мікрофотонасадкою DCM 900. Визначали середню товщину власної пластинки, діаметри просвіту артеріол, капілярів та венул, середню кількість в полі зору мігрантних клітин. Статистичну обробку морфометричних даних проводили із загальноприйнятими статистичними методами з використанням програми Exel. Результати. Встановлено, що вплив 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти протягом 14 діб призводить до структурних змін власної пластинки слизової оболонки прикріпленої частини ясен щурів, які проявляються повнокров’ям судин гемомікроциркуляторного русла і периваскулярним набряком. З боку ланок гемомікроциркуляторного русла на 14 добу експерименту визначено звуження резистивної ланки з дилятацією до 30 доби. Обмінна і ємнісна ланки реагували були розширеними протягом спостереження. До 30 доби спостереження збільшилась кількість мастоцитів. Визначені гістологічні і морфометричні зміни слизової оболонки прикріпленої частини ясен щурів обумовлені як безпосереднім подразнюючим впливом 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти, так і змінами в системі мікроциркуляції, що призводить до порушення трофіки компонентів власної пластинки слизової оболонки

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ В МЕДИЦИНІ З ВИКОРИСТАННЯМ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ

The most important biophysical aspects basing on action of physical factors in investigation of bio-medical systems are explained in this article. Basic diagnostic, therapeutic and preventive methods based on the use of certain physical factor are considered and analyzed. Effect of physical factor as the therapeutic effect, physicochemical effect, specific effect and others is substantiated.Рассмотрено и проанализировано основные диагностические, терапевтические и профилактические методы, которые основываются на использовании определённого физического фактора. Обосновано действие физического фактора в определённых методиках (лечебный эффект, физико-химический эффект, специфическое действие и др.)У даній статті викладено найважливіші аспекти біофізики з обґрунтуванням використання дії фізичних факторів у дослідженнях медико-біологічних систем. Розглянуто та проаналізовано основні діагностичні, терапевтичні та профілактичні методи, що базуються на використанні визначеного фізичного фактору. Обґрунтовано дію фізичного фактору як лікувальний ефект, фізико-хімічний ефект, специфічна дія та інші

МОРФОЛОГІЧНІ ЕКВІВАЛЕНТИ МЕХАНІЗМІВ АЛЬТЕРАЦІЇ В РОЗВИТКУ ВАД КЛАПАНІВ СЕРЦЯ

The principal morphologic equivalents of the alteration mechanisms have been singled out on the basis of a morphologic examination of 937 heart valves removed due to their disorders: 1 – he-reditary incompetence of the connective tissue; 2 – a hemodynamic trauma of the valvular structures; 3 – an immunocomplex lesion of the collage-nous fibers; 4 – enzymatic and bacterial lysis of thevalvular structures; 5 – fatty degeneration.На основании морфологического исследования 937 клапанов сердца, удаленных поповоду их заболеваний, выделены основныеморфологические эквиваленты механизмов альтерации: 1) наследственная несостоятельность соединительной ткани; 2) гемодинамическая травма структур клапана; 3) иммунокомплексное поражение коллагеновых волокон; 4) ферментативный и бактериальный лизис клапанных структур; 5) жировая дегенерация.На основі морфологічного дослідження 937 клапанів серця, видалених з приводу їх захворювань, виділено основні морфологічні еквіваленти механізмів альтерації: 1) спадкова неспроможність сполучної тканини; 2) гемодинамічна травма структур клапана; 3) імунокомплексне ураження колагенових волокон; 4) ферментативний та бактеріальний лізис клапанних структур; 5) жирова дегенерація

Cтруктурні особливості власної пластинки слизової оболонки ясен щурів після впливу метакрилату.

На даний час, потреба у виготовленні знімних протезів сягає 30-40 % від загальної кількості пацієнтів, що звертаються за ортопедичною допомогою. Проте, однією із проблем стоматології є адаптація до даних конструкцій, тому що останні можуть викликати в пацієнтів різні ускладнення. Дослідження гістофункціональних особливостей слизової оболонки за умов впливу метакрилату має надзвичайно велику актуальність, теоретичне та клінічне значення. Метою роботи було визначити динаміку змін структури прикріпленої частини ясен щурів після введення метакрилату. Методи. В дослідженні було використано 25 білих безпородних щурів-самців – контрольна група (5 тварин) та експериментальна - 20 тварин, яким обробляли слизову оболонку порожнини рота 1% розчином метилового ефіру метакрилової кислоти протягом 30 діб. Після евтаназії тварин на 14 та 30 доби, фрагменти прикріпленої частини слизової оболонки ясен були ущільнені в епон-812. Напівтонкі зрізи забарвлювали поліхромним барвником. Морфометричне дослідження та мікрофотографування проводили за допомогою мікроскопу Biorex-3 ВМ-500Т з цифровою мікрофотонасадкою DCM 900. Визначали середню товщину власної пластинки, діаметри просвіту артеріол, капілярів та венул, середню кількість в полі зору мігрантних клітин. Статистичну обробку морфометричних даних проводили із загальноприйнятими статистичними методами з використанням програми Exel. Результати. Встановлено, що вплив 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти протягом 14 діб призводить до структурних змін власної пластинки слизової оболонки прикріпленої частини ясен щурів, які проявляються повнокров’ям судин гемомікроциркуляторного русла і периваскулярним набряком. З боку ланок гемомікроциркуляторного русла на 14 добу експерименту визначено звуження резистивної ланки з дилятацією до 30 доби. Обмінна і ємнісна ланки реагували були розширеними протягом спостереження. До 30 доби спостереження збільшилась кількість мастоцитів. Визначені гістологічні і морфометричні зміни слизової оболонки прикріпленої частини ясен щурів обумовлені як безпосереднім подразнюючим впливом 1% розчину метилового ефіру метакрилової кислоти, так і змінами в системі мікроциркуляції, що призводить до порушення трофіки компонентів власної пластинки слизової оболонки

Гистофизиология конечных отделов долек поднижечелюстных слюнных желез крыс при хронической интоксикации этанолом

The paper presents the morphometric study of the submandibular salivary gland parenchyma in chronic intoxication with ethanol. It has been established, that chronic ethanol intoxication affects the morphofunctional state of the submandibular gland lobules’ end pieces in rats, which is confirmed by the lumen diameter reduction and the epithelial cells height growth up to 15.44 ± 0.41 µm at the early stages of observation. Reduction in the external diameter and the lumen diameter with the reduced epithelial cells height were observed on the thirtieth day of the experiment. This is due to dystrophic changes in the cells of the of the submandibular glands end pieces in rats at the later stages of the experiment, and is confirmed by reduction in their size, the number of secretory granules and the increased optical density of cells;В роботі представлені дані морфометричного дослідження паренхіми піднижньощелепної слинної залози при хронічній інтоксикації етанолом. Встановлено, що хронічна інтоксикація етанолом впливає на морфофункціональний стан кінцевих відділів часточок піднижньощелепної залози щурів, що підтверджується зменшенням діаметру просвіту та збільшенням висоти епітеліоцитів до 15,44±0,41мкм на ранніх стадіях спостереження. Зменшенням діаметру зовнішнього та діаметру просвіту із зменшенням висоти епітеліоцитів на тридцяту добу експерименту. Що обумовлене дистрофічними змінами в клітинах кінцевих відділів піднижньощелепних залоз щурів на пізніх стадіях експерименту, та підтверджується зменшенням їх розмірів, кількості секреторних гранул та підвищенням оптичної щільності клітин; В работе представлены данные морфометрического исследования паренхимы поднижнечелюстной слюнной железы при хронической интоксикации этанолом. Установлено, что хроническая интоксикация этанолом влияет на морфофункциональное состояние конечных отделов долек поднижнечелюстной слюнной железы крыс, что подтверждается уменьшением диаметра просвета и увеличением высоты эпителиоцитов до 15,44±0,41мкм на ранних стадиях наблюдения. Уменьшением наружного диаметра и диаметра просвета с уменьшением высоты епителиоцитов на тридцатые сутки эксперимента. Что объясняется дистрофическими изменениями в клетках конечных отделов поднижнечелюстных слюнных желез крыс на поздних стадиях эксперимента и подтверждается уменьшением их размеров, количества секреторных гранул с увеличением оптической плотности клеток