International Consensus Based Review and Recommendations for Minimum Reporting Standards in Research on Transcutaneous Vagus Nerve Stimulation (Version 2020).

Given its non-invasive nature, there is increasing interest in the use of transcutaneous vagus nerve stimulation (tVNS) across basic, translational and clinical research. Contemporaneously, tVNS can be achieved by stimulating either the auricular branch or the cervical bundle of the vagus nerve, referred to as transcutaneous auricular vagus nerve stimulation(VNS) and transcutaneous cervical VNS, respectively. In order to advance the field in a systematic manner, studies using these technologies need to adequately report sufficient methodological detail to enable comparison of results between studies, replication of studies, as well as enhancing study participant safety. We systematically reviewed the existing tVNS literature to evaluate current reporting practices. Based on this review, and consensus among participating authors, we propose a set of minimal reporting items to guide future tVNS studies. The suggested items address specific technical aspects of the device and stimulation parameters. We also cover general recommendations including inclusion and exclusion criteria for participants, outcome parameters and the detailed reporting of side effects. Furthermore, we review strategies used to identify the optimal stimulation parameters for a given research setting and summarize ongoing developments in animal research with potential implications for the application of tVNS in humans. Finally, we discuss the potential of tVNS in future research as well as the associated challenges across several disciplines in research and clinical practice

Pathological anatomy of the placenta in pregnant women with pyelonephritis.

Background. In different countries 5-15% of pregnancies occur on the background either gestational or chronic pyelonephritis. Knowledge about the pathological and compensatory changes in placental tissue due to pyelonephritis in pregnant women are incomplete. Objective. To analyze the results of a comprehensive morphological study of the placenta in pregnant women with pyelonephritis at term and late preterm pregnancy taking into account the data of the presence and activity of a specific enzyme of renal parenchyma (transamidinase) with the aim to differentiate pathological and compensatory changes in the placenta. Methods. 79 placentas with chronic and gestational pyelonephritis, 15 placentas of comparison group were investigated. In addition to description of the morphological changes in placenta tissue micromorphometry and immunohistochemical reaction for 8 clotting factors (mark of endothelial cells and villi syncytiotrophoblast) were performed. Results. Damage of the placental tissue of infectious-toxic and hypoxic etiology (small-focal or diffuse macrophage-lymphocyte infiltration of the basal lamina, presence of intervillous fibrinoid, sclerosis of stroma, foci of calcification, thrombosis in the vessels of the placenta and on the surface of the villi) accompanied the formation of compensatory mechanisms, including hypertrophy and hyperplasia of structures at different levels: total hypertrophy of the placenta, hyperplasia of terminal villi, hyperplasia of syncytiotrophoblast nuclei, hyperplasia of capillaries, thin syncytial-capillaries membrane in terminal villi, increase in the number of syncytial-capillaries membranes, hyperplasia and hypertrophy of syncytial nodules. Conclusion. It has been established that in transamidinase-positive cases compensatory mechanisms do not compensate progressive damage of the placental tissue. Increasing production of 8th clotting factor in the terminal villous syncytiotrophoblast can be considered as adaptive mechanism due to the increased destruction of the villous epithelium at pyelonephritis in pregnant women, to create preconditions for the rapid formation of parietal thrombus, reducing the isolation of the maternal and fetal blood flow

ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ВАГІТНИХ З ПІЄЛОНЕФРИТОМ

Due to the high level of gestational complications during pregnancy in women with pyelonephritis a study of the features of the mother-placenta-fetus is topical. It is detected that  in chronic pyelonephritis of pregnant, which is not accompanied by an increase in pro-inflammatory interleukins and impaired membrane permeability of nefrocytes, there is no manifestation of endothelial dysfunction both in mother, and in neonates. In chronic pyelonephritis during pregnancy, in case of serum transamidinase and increasing levels of IL-1, endothelial dysfunction is present, there is a risk of polyhydramnios, fetal endothelium is damaged. In gestational pyelonephritis of pregnant there’s endothelial dysfunction, increased risk of intrauterine growth retardation, endothelial function in the newborn is impaired. Our results justify the need of prediction of state of the fetus and possible preventive measures, the conduction of research of transamidinase in serum of pregnant women with pyelonephritis.В связи с высоким уровнем гестационных осложнений во время беременности у женщин с пиелонефритом актуальным является изучение особенностей системы мать–плацента–плод. Установлено, что при хроническом пиелонефрите беременных, не сопровождающемся увеличением провоспалительных интерлейкинов и нарушением проницаемости мембран нефроцитов, отсутствуют проявления эндотелиальной дисфункции как у матери, так и у новорожденных. При хроническом пиелонефрите беременных, в случае появления в сыворотке крови трансамидиназы и повышении содержания ИЛ -1, имеет место эндотелиальная дисфункция, появляется риск многоводия, повреждается эндотелий плода. При гестационном пиелонефрите беременных имеется дисфункция эндотелия, повышен риск задержки внутриутробного развития плода, нарушается функциональное состояние эндотелия у новорожденного. Полученные результаты обосновывают необходимость для прогнозирования состояния плода и возможных профилактических мероприятий проводить исследование трансамидиназы в сыворотке крови беременных с пиелонефритом.У зв'язку з високим рівнем гестаційних ускладнень під час вагітності у жінок з пієлонефритом актуальним є вивчення особливостей системи мати-плацента-плід. Виявленно, що при хронічному пієлонефриті вагітних, який не супроводжується збільшенням прозапальних інтерлейкінів і порушенням проникності мембран нефроцитів, відсутні прояви ендотеліальної дисфункції як у матері, так і у новонароджених. При хронічному пієлонефриті вагітних, у разі появи в сироватці крові трансамідинази і підвищенні вмісту інтерлейкіну 1β (ІЛ 1β), має місце ендотеліальна дисфункція, з'являється ризик багатоводдя, пошкоджується ендотелій судин у системі мати-плацента-плід. При гестаційному пієлонефриті вагітних є дисфункція ендотелію, підвищений ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, порушується функціональний стан ендотелію судин у новонародженого. Отримані результати обгрунтовують необхідність для прогнозування стану плоду та можливих профілактичних заходів, проводити дослідження трансамідинази в сироватці крові вагітних з пієлонефритом

The Scientific Session Devoted To The 70th Anniversary Of The Medical College Of Varna October 5, 2012 Varna

Варненски медицински форум (Varna Medical Forum) V. 1, No 1 (2012