Dynamics of cytokine profile in patients with abdominal sepsis caused by pancreonecrosis

Acute pancreatitis is one of the most pressing problems of modern pancreatology, according to the authors ranks first among surgical pathologies.The aim of this study was to evaluate the dynamics of cytokine profile in patients with abdominal sepsis caused by pancreatic necrosis.Materials and methods.The study was conducted in 12 patients diagnosed with abdominal sepsis caused by pancreatic necrosis, in the period from 2017 to 2020 who were treated in medical hospitals in Chernivtsi and Ternopil. The control group consisted of 17 patients without signs of abdominal sepsis and acute surgical pathology. Both groups were representative by age, sex, comorbidities, risk factors. Determination of experimental parameters in the blood of patients was performed in the postoperative period (the results were evaluated before surgery, on the first and tenth days of the postoperative period).Research results and their discussion.In patients with abdominal sepsis, a violation of the mechanisms of cell adhesion and costimulatory-cooperative interaction of immunocompetent cells was observed in the preoperative period, as indicated by the low level of CD11a + and CD162 + expression on them. The decrease in the content of IL-6 in the blood with a slight progressive increase in the level of IL-4 corresponds to a moderate imbalance of cytokine regulation of the immune response

Influence of disposable relaparotomy and programmed sanation on the expression and dynamics of clusters determinations on immunocompetent cells of patients with abdominal sepsis caused by severe peritonitis

Relaparotomy in the treatment of postoperative complications of abdominal surgery remains a difficult problem of modern surgery.To evaluate the prognostic value of expression clusters of determination on immunocompetent cells of patients, the dynamics of HLA-DR + molecules and cytokines in the blood of patients with abdominal sepsis caused by severe peritonitis, as well as abscesses and phlegmons for postoperative period.Materials and methods.The study was conducted in 40 patients diagnosed with abdominal sepsis in the period from 2017-2020, which was treated in medical institutions of Chernivtsi and Ternopil in Ukraine, and which were divided into control and research groups. The control group consisted of 17 patients without signs of abdominal sepsis and acute surgical pathology. Determination of the expression of determination clusters such as CD11a, CD162, CD95, CD16 on immunocompetent cells, and the study of the dynamics of expression of HLA-DR + molecules and the content of cytokines IL-2, IL-4, IL-6 in the blood of patients was performed in the postoperative period. Both groups were representative by age, sex, comorbidities, risk factors. Determination of experimental parameters in the blood of patients was performed in the postoperative period (the results were evaluated before surgery, on the first, third, seventh, and on the fourteenth day of the postoperative period).Research results and their discussionIn patients with abdominal sepsis caused by severe peritonitis, the expression of HLA-DR + molecules on immunocompetent cells increases, which to some extent indicates an intensification of γ-interferon synthesis. At the same time, there is a sharp decrease in the content of IL-2 in the blood - the main regulator of a specific immune response

Дослідження гістологічної та некрозапальної активності печінки у формуванні синдрому портальної гіпертензії.

Background. Liver cirrhosis is the most often cause of the portal hypertension syndrome development, though structural and morphological liver remodeling usually begins on the stage of chronic hepatitis. Morphologic patterns of the development of portal hypertension syndrome on the pre-clinical stage are still poorly investigated. Objective. To determine the histological and necroinflammatory activity of the liver in patients with portal hypertension. Methods. Patients were divided into four groups: I group (n=38) – chronic hepatitis without clinical signs of portal hypertension; II group (n=42) - chronic hepatitis transforming to cirrhosis with clinical signs of portal hypertension (varicose veins of the esophagus and/or the cardia, splenomegaly, ascitis); III group (n=34) – complicated portal hypertension on the background of liver cirrhosis (bleeding from the varices of the esophagus and/or the cardia, hypersplenism); control group (n=30) - physically healthy individuals aged 23-37 years. An integrated evaluation of the liver histological and necroinflammatory activity through the set of laboratory tests was performed (the method of “FibroTest-ActiTest”; immunofermental analysis of L-FABP concentration). Results. It is found that the patients with pre-clinical stage of portal hypertension syndrome show portal and periportal fibrosis with single septa, and the patients with clinical stages of portal hypertension show portal and periportal cirrhosis with multiple septa. Patients with the complications of portal hypertension show cirrhosis of the liver. With the increase of the necroinflammatory activity the portal pressure increases directly. This fact was confirmed with the increase of L-FABP protein level in the plasma, along with the increase of the actitest results. Conclusion. The diagnostic methodic of “FibroTest-ActiTest” and the plasma level of L-FABP are the modern models for chronic liver disease histological and necroinflammatory activity evaluation, though there is still the need to determine the correlation with the direct histological picture of liver biopsy.Цирроз печени является наиболее частой причиной развития синдрома портальной гипертензии, хотя структурные и морфологические перестройки печени обычно начинаются еще на стадии хронического гепатита. Морфологические закономерности развития синдрома портальной гипертензии на доклинической стадии все еще недостаточно исследованы. Цель – определение гистологической и некровоспалительной активности печени у больных с синдромом портальной гипертензии. Пациентов разделили на четыре группы: I группа (n=38) - хронический гепатит без клинических проявлений синдрома портальной гипертензии; II группа (n=42) - хронический гепатит с трансформацией в цирроз с клиническими проявлениями синдрома портальной гипертензии (варикозное расширение вен пищевода и/или кардии, спленомегалия, асцит); III группа (n=34) - осложненная портальная гипертензия на основе цирроза печени (кровотечение из варикозно расширенных вен пищевода и/или кардии, гиперспленизм); контрольная группа (n=30) - физически здоровые лица возрасте 23-37 лет. Использована интегральная оценка определения гистологической, некровоспалительной активности печени с помощью наборов лабораторных тестов (методика «FibroTest-ActiTest»; иммуноферментный анализ уровня L-FABP). Установлено, что у больных на доклинической стадии синдрома портальной гипертензии имеет место портальный и перипортальный фиброз с единичными септами, у больных с клинической формой портальной гипертензии - портальный и перипортальный цирроз с множественными септами, а у больных с осложненной портальной гипертензией - цирроз печени. С ростом степени некровоспалительной активности прямо пропорционально растет давление в системе портальной вены. О последнем свидетельствует нарастание концентрации протеина L - FABP в плазме крови в группах пациентов наряду с ростом показателей актитеста. Диагностическая методика «FibroTest-ActiTest» и уровень L-FABP в плазме являются современными моделями определения гистологической и некровоспалительной активности хронических заболеваний печени, хотя до сих пор сохраняется необходимость в установлении корреляции с непосредственной гистологической картиной биопсии печени.Цироз печінки є найбільш частою причиною розвитку синдрому портальної гіпертензії, хоча структурні та морфологічні перебудови печінки зазвичай починаються ще на стадії хронічного гепатиту. Морфологічні закономірності розвитку синдрому портальної гіпертензії на доклінічній стадії все ще недостатньо досліджені. Мета - визначення гістологічної та некрозапальної активності печінки у хворих з синдромом портальної гіпертензії. Використано інтегральну оцінку визначення гістологічної, некрозапальної активності печінки за допомогою наборів лабораторних тестів (методика “FibroTest-ActiTest”; імуноферментний аналіз рівня L-FABP). Встановлено, що у хворих на доклінічній стадії синдрому портальної гіпертензії має місце портальний і перипортальний фіброз з поодинокими септами, у хворих з клінічною формою портальної гіпертензії – портальний і перипортальний цироз з множинними септами, а у хворих з ускладненою портальною гіпертензією – цироз печінки. Зі зростанням ступеня некрозапальної активності прямо пропорційно зростає тиск у системі портальної вени. Про останнє свідчить наростання концентрації протеїну L-FABP у плазмі крові у групах пацієнтів поряд зі зростанням показників актітесту. Діагностична методика “FibroTest-ActiTest” та рівень L-FABP у плазмі є сучасними моделями визначення гістологічної та некрозапальної активності хронічних захворювань печінки