Basic Accounting Aspects of Amortization Politik and It`s Role in the Process of Proceeding in the Fixed Assets (Property, Plant and Equipment) of Food Enterprises

The article discusses the problematic aspects relating to the nature, accounting, economic justification of the depreciation process and depreciation policy of food industry enterprises. A possible solution to the problem of improving the financial security of the enterprise by using the mechanism of deferred taxes is shown. The main criteria for determining the intensity of operation of non-current assets are disclosed and analyzed.У статті розглянуто проблемні аспекти, що стосуються суті, обліку, економічного обґрунтування процесу амортизації та амортизаційної політики підприємств харчової галузі. Показано можливе рішення проблеми поліпшення фінансового забезпечення підприємства шляхом використання механізму відстрочених податків. Розкрито та проаналізовано основні критерії визначення інтенсивності експлуатації необоротних активів.В статье рассмотрены проблемные аспекты, касающиеся сущности, учета, экономического обоснования процесса амортизации и амортизационной политики предприятий пищевой отрасли. Показано возможное решение проблемы улучшения финансового обеспечения предприятия путем использования механизма отсроченных налогов. Раскрыты и проанализированы основные критерии определения интенсивности эксплуатации необотротных активов

Proposals for the Formation of a Transport and Logistics Cluster as an Institution of Regional Development (on the Example of Donetsk Economic Region)

One of the dynamic and rapid lines of development of modern regional ecosystems is transport logistics as an effective source of competitive advantages. This requires the use of new tools to improve the competitive ability of regions, including the cluster approach, the essence of which is the formation and development of transport and logistic clusters by consolidating the efforts of the state, business, science, education in priority fields of economic activity. As international practice shows, the implementation of the cluster model of logistic activities will contribute to the reduction of total logistic costs by 12-35% as a result of reducing transport costs by 7-20% and the cost of handling operations by 20-30%, as well as accelerating the speed of circulation of material resources by 20-40%. Therefore, the creation of transport and logistic clusters will create favorable conditions for the growth of the volume and quality of transport and logistics services and create a qualitatively new model of the regional economy. It was found that the formation and effective functioning of transport and logistic cluster in the Donetsk economic region is hampered by many key barriers that can be conditionally classified into the following groups, such as political, foreign economic, institutional, investment and financial, infrastructure, environmental, information, logistics. It was proved that for the effective development of transport and logistic cluster in the economic region it is reasonable to develop proposals for the creation of appropriate institutional conditions, which are to finalize the Strategy of the regional development in terms of institutional, investment and financial, organizational and economic and information support of the functioning of transport and logistic cluster using the cluster approach, as well as the Concept of creating transport and logistic cluster and Strategy for the integrated development of transport and logistic cluster as a component of the regional transport and logistic system; implementation of the financial support mechanism, which includes exogenous and endogenous factors affecting the development of the regional transport and logistic system; the principles on which the formation of transport and logistic cluster should be based; management functions (forecasting, planning, organization, accounting, control, analysis, regulation); a set of tools governing the organization and implementation of logistic activities, as well as the provision of transport services; financial instruments (venture investment, crowdinvesting, factoring, public-private partnership on the basis of attracting private investments, funds of credit institutions, foreign investment resources, grants of international financial organizations); means (digital, information and communication technologies, software, regulatory documents). Combination of modern cluster policy, mechanism of institutional support for the development of an integrated transport and logistic system and strategies of smart industry specializations in the context of decentralization will create the appropriate conditions for the formation of transport and logistic cluster as an effective form of partnership, strengthen the competitive advantages of the Donetsk economic region and increase the economic capacity of territorial communities. It was substantiated that the introduction of proposals for the creation of the appropriate institutional conditions for the formation and development of transport and logistic cluster will contribute to a synergetic effect, the components of which are to increase the level of investment attractiveness of economic region; increase revenues due to economic growth of territories; creation of new jobs and growth of employment; increase in the volume of cargo transportation and turnover; optimization of movement of logistic flows; cost reduction for the organization of logistic activities for the reduction of transport component in the cost of services, reduction in time to complete customs procedures for clearance of goods; provision of favorable conditions for the functioning of logistic market; creating objects of the appropriate logistic infrastructure (transport, trade, service, etc.); improvement of the technology of transportation with the use of modern digital information and communication technologies.Одним з динамічних і стрімких напрямів розвитку сучасних регіональних екосистем є транспортна логістика як ефективне джерело забезпечення конкурентних переваг. Це вимагає застосування нових інструментів підвищення конкурентоспроможності регіонів, серед яких кластерний підхід, суть якого полягає у формуванні й розвитку транспортно-логістичних кластерів шляхом консолідації зусиль держави, бізнесу, науки, освіти у пріоритетних сферах економічної діяльності. Як показує міжнародна практика, реалізація кластерної моделі організації логістичної діяльності сприятиме скороченню загальних логістичних витрат на 12-35% у результаті зниження транспортних витрат на 7-20% і витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи на 20-30%, а також прискоренню швидкості обігу матеріальних ресурсів на 20-40%. Отже, формування транспортно-логістичних кластерів дозволить створити сприятливі умови задля зростання обсягів та якості наданих транспортно-логістичних послуг і сформувати якісно нову модель регіональної економіки. У результаті дослідження виявлено, що формуванню й ефективному функціонуванню транспортно-логістичного кластеру в Донецькому економічному районі перешкоджає безліч ключових бар'єрів, які умовно можна систематизувати за такими групами, як політичні, зовнішньоекономічні; інституційні; інвестиційно-фінансові; інфраструктурні; інформаційні; екологічні; логістичні. Доведено, що для ефективного розвитку транспортно-логістичного кластеру в економічному районі доцільно розробити пропозиції щодо створення належних інституційних умов, які полягають у доопрацюванні Стратегії регіонального розвитку в частині інституційного, інвестиційно-фінансового, організаційно-економічного й інформаційного забезпечення функціонування транспортно-логістичного кластеру з використанням кластерного підходу, а також Концепції створення транспортно-логістичного кластеру і Стратегії комплексного розвитку транспортно-логістичного кластеру як складової регіональної транспортно-логістичної системи; запровадженні механізму фінансового забезпечення, який включає екзогенні й ендогенні чинники, що впливають на розвиток регіональної транспортно-логістичної системи; принципи, на яких має базуватися формування транспортно-логістичного кластеру; функції управління (прогнозування, планування, організація, облік, контроль, аналіз, регулювання); сукупність інструментів, що регулюють умови організації й здійснення логістичної діяльності, а також надання транспортних послуг; фінансові інструменти (венчурне інвестування, краудінвестинг, факторинг, публічно-приватне партнерство на основі залучення приватних інвестицій, коштів кредитних установ, іноземних інвестиційних ресурсів, грантів міжнародних фінансових організацій); засоби (цифрові й інформаційно-комунікаційні технології, програмне забезпечення, нормативні документи). Поєднання сучасної кластерної політики, механізму інституційного забезпечення розвитку інтегрованої транспортно-логістичної системи і стратегій розумних спеціалізацій промисловості в умовах децентралізації дозволить створити належні умови для формування транспортно-логістичного кластеру як дієвої форми партнерства, зміцнити конкурентні переваги Донецького економічного району і підвищити економічну спроможність територіальних громад. Обґрунтовано, що впровадження пропозицій щодо створення належних інституційних умов формування й розвитку транспортно-логістичного кластеру в Донецькому економічному районі сприятиме одержанню синергетичного ефекту, складовими якого є підвищення рівня інвестиційної привабливості району; збільшення надходжень до бюджету за рахунок економічного зростання територій; створення нових робочих місць і зростання рівня зайнятості; збільшення обсягів вантажоперевезень і вантажообігу; оптимізація переміщення логістичних потоків; зниження витрат на організацію логістичної діяльності через зменшення транспортної складової у вартості послуг, скорочення часу на виконання митних процедур при оформленні вантажів; забезпечення сприятливих умов функціонування ринку логістичних послуг; створення об’єктів необхідної логістичної інфраструктури (транспортної, торгівельної, сервісної тощо); удосконалення технології перевезень з використанням сучасних цифрових інформаційно-комунікаційних технологій.Одним из динамичных и интенсивных направлений развития современных региональных экосистем является транспортная логистика как эффективный источник обеспечения конкурентных преимуществ. Это требует применения новых инструментов повышения конкурентоспособности регионов, среди которых кластерный подход, суть которого заключается в формировании и развитии транспортно-логистических кластеров путем консолидации усилий государства, бизнеса, науки, образования в приоритетных сферах экономической деятельности. Как показывает международная практика, реализация кластерной модели организации логистической деятельности будет способствовать сокращению общих логистических издержек на 12-35% в результате снижения транспортных затрат на 7-20% и затрат на погрузочно-разгрузочные работы на 20-30%, а также ускорению скорости обращения материальных ресурсов на 20-40%. Таким образом, формирование транспортно-логистических кластеров позволит создать благоприятные условия для роста объемов и качества предоставляемых транспортно-логистических услуг и сформировать качественно новую модель региональной экономики. В результате исследования выявлено, что формированию и эффективному функционированию транспортно-логистического кластера в Донецком экономическом районе препятствует множество ключевых барьеров, которые условно можно систематизировать по следующим группам, как политические, внешнеэкономические; институциональные; инвестиционно-финансовые; инфраструктурные; информационные; экологические; логистические. Доказано, что для эффективного развития транспортно-логистического клас¬тера в экономическом районе целесообразно разработать предложения по созданию надлежащих институциональных условий, которые заключаются в доработке Стратегии регионального развития в части институционального, инвестиционно-финансового, организационно-экономического и информационного обеспечения функционирования транспортно-логистического кластера с использованием кластерного подхода, а также Концепции создания транспортно-логистического кластера и Стратегии комплексного развития транспортно-логистического кластера как составляющей региональной транспортно-логистической системы; реализации механизма финансового обеспечения, который включает экзогенные и эндогенные факторы, влияющие на развитие региональной транспортно-логистической системы; принципы, на которых должно базироваться формирование транспортно-логистического кластера; функции управления (прогнозирование, планирование, организация, учет, контроль, анализ, регулирование); совокупность инструментов, регулирующих условия организации и осуществления логистической деятельности, а также предоставление транспортных услуг; финансовые инструменты (венчурное инвестирование, краудинвес¬тинг, факторинг, публично-частное партнерство на основе привлечения частных инвестиций, средств кредитных учреждений, иностранных инвестиционных ресурсов, грантов международных финансовых организаций); средства (цифровые и информационно-коммуникационные технологии, программное обеспечение, нормативные документы). Сочетание современной кластерной политики, механизма институционального обеспечения развития интегрированной транспортно-логистической системы и стратегии разумных специализаций промышленности в условиях децентрализации позволит создать надлежащие условия для формирования транспортно-логистического кластера как действенной формы партнерства, укрепить конкурентные преимущества Донецкого экономического района и повысить экономическую состоятельность территориальных общин. Обосновано, что внедрение предложений по созданию надлежащих институциональных условий формирования и развития транспортно-логистического кластера в Донецком экономическом районе будет способствовать получению синергетического эффекта, составляющими которого являются повышение уровня инвестиционной привлекательности района; увеличение поступлений в бюджет за счет экономического роста территорий; создание новых рабочих мест и рост уровня занятости; увеличение объемов грузоперевозок и грузооборота; оптимизация перемещения логистических потоков; снижение затрат на организацию логистической деятельности из-за уменьшения транспортной составляющей в стоимости услуг, сокращения времени на выполнение таможенных процедур при оформлении грузов; обеспечение благоприятных условий функционирования рынка логистических услуг; создание объектов необходимой логистической инфраструктуры (транспортной, торговой, сервисной и т.п.); совершенствование технологии перевозок с использованием современных цифровых информационно-коммуникационных технологий

Green Logistics as a Sustainable Development Concept of Logistics Systems in a Circular Economy

The article presents the results of expert surveys and the opinions of scientists about the need for a "green" transformation of logistics systems in the world. A statistical analysis of the development of logistics systems was carried out, taking into account the environmental component. The article identifies the barriers hindering the development of logistics systems from the point of view of greening. The evolution and preconditions of formation, challenges and factors of development of the circular economy are studied. The existing scientific approaches to the definition of the concept of "circular economy" are systematized. The theoretical approaches of different scientific schools to the definition of the concept of "green logistics" are analyzed and generalized. The author's formulation of the term "green logistics" is proposed as an instrument of the circular economy; component of corporate social responsibility of business; type of economic activity aimed at reducing the negative impact on the ecosystem and the environment. It has been established that for the effective implementation of the concept of green logistics, it is advisable to develop an organizational and economic mechanism, which is considered as a set of principles, tools, functions, methods and means aimed at reducing the level of greenhouse gas emissions and the cost of organizing logistics activities and various logistics services (transport, warehouse, marketing, etc.). A structural diagram of the formation of an organizational and economic mechanism for the implementation of the concept of green logistics is proposed. The key principles of green logistics are the use of an integrated approach to managing logistics flows; rational use of resources (production, financial, energy, information); minimal use of raw materials and packaging that are not recyclable; economically sound and environmentally friendly transportation and storage of material resources; maximum use of production waste, containers and packaging as secondary raw materials or their environmentally friendly disposal; optimization of costs for organizing logistics activities; minimization of risks in the operation of transport and logistics systems; increasing the level of environmental education and personnel responsibility; introduction of innovative technologies to reduce the environmental burden on the environment; application of information systems and digital technologies in the field of environmental protection

Motivation management model and practical realization within the health care institutions

The motivation of medical workers is essential to society since the quality of their work affects the individual and public health. The authors highlighted the special role of state and municipal authorities in motivating medical professionals. The study aims to identify the main directions and elaborate the recommendations to build motivational management models in health care facilities. The study reveals the essence and objectives of personnel policy management in health care facilities

The Organizational and Economic Mechanism of Implementing the Concept of Green Logistics

The article analyses the preconditions for shaping and developing the concept of a green economy. The stages of the evolutionary development of the circular economy are considered: work with waste; environmental performance strategies; maximum conservation in the era of resource depletion. Having analysed the scientific opinions on the emergence of “circular economy”, the paper has found out that this concept is identified with the terms “round economy”, “cyclical economy”, “recovery economy”, “closed-cycle economy”, “green economy”. The approaches of different scientific schools to the category of “circular economy” are analysed and conventionally systematized into 12 groups: closed-cycle economy; renewable resource economy; alternative to traditional linear economy; global economic model; closed-loop economic system based on R-principles; the concept of economic development; sustainable development strategy; a "green" economy instrument; business philosophy; economic activity; use of production waste; recycling of secondary raw materials. There is proposed the authors' formulation of the circular economy as an innovative approach to organizing logistics processes based on the closed movement of resources with their minimum losses in the form of waste and the maximum involvement of secondary resources in production in order to achieve sustainable development of logistics systems. The article identifies the barriers preventing the implementation of the circular economy concept, among them being regulatory, institutional, economic, financial and investment, market, technological, informational, and cultural. The article considers the best practices of effective implementation of circular economy solutions on the example of Finland. The indicators of the development of the green technologies market in the world and the national logistics system of Ukraine under conditions of a circular economy are analysed. It has been established that many conceptual approaches to the definition of the terms “green logistics” and “environmental logistics” are generally accepted and have a broader meaning, without taking into account the functioning specificity of various spheres of economic activity, including transport and logistics. Scientific views on interpreting the essence and content of the concept "green logistics" are generalized. It is proposed to consider the term "green logistics" from three angles: a circular economy instrument; a component of business corporate social responsibility; and a type of economic activity aimed at reducing the negative impact on the ecosystem and the environment. In order to effectively implement the concept of green logistics, an organizational and economic mechanism has been developed, the main elements of which are: diagnostics of the current state, features and trends in the logistics systems' development, taking into account the environmental component; exogenous and endogenous factors affecting the development of logistics systems; risks in organizing the processes of logistics activities; subjects and objects of management, goals, objectives,principles, functions, tools, methods, management tools, information technology, criteria. The priority principles of forming an organizational and economic mechanism include consistency, integration, reliability, dynamism, compliance with the goals of sustainable development, and efficiency. A structural diagram of forming an organizational and economic mechanism for implementing the concept of green logistics is proposed, including the following blocks: management of material resources’ supplies and purchases; products manufacturing; warehousing and stocks; logistic flows; the risks of logistics activities; logistics service processes; recycling of waste; innovation and transformations. Introduction of the proposed organizational and economic mechanism will reduce the cost of managing the movement of logistics flows and increase the level of environmental safety. This is one of the most important requirements for implementing the concept of business corporate social responsibility in a circular economy

Social Safety of Society for Developing Countries to Meet Sustainable Development Standards: Indicators, Level, Strategic Benchmarks (with Calculations Based on the Case Study of Ukraine)

The paper is devoted to identifying the level of social safety of society, taking into account the indicators of shadow economy, and developing its strategic scenarios as a component of sustainable development of Ukraine by 2030. The authors used the modern methods of normalisation, threshold vector determination, and dynamic weight coefficients in order to identify the level of social safety of society. The authors developed the structure and a list of indicators considering three components of social safety: The standard of living, the demographic component, and the quality of life. This method allows determining the list and severity of threats, comparing the dynamics of integral indices with integral thresholds in one scale, identifying the state of security, and defining strategic goals and strategies. The suggested approach is universal and can be used by any country, region, economic activity, or business to develop evidence-based medium-to-long-term sustainable development scenarios

On the Application of the Concept of Circular Economy to Ensure Balanced Sustainable Development of the National Logistics System in Ukraine

У статті досліджено еволюцію та передумови становлення, виклики та чинники розвитку циркулярної економіки. Проаналізовано й узагальнено існуючі наукові підходи до визначення поняття «циркулярна економіка», які умовно систематизовано за 9 групами: розділ економіки, парадигма, стратегія, модель, система, екологічна можливість, технологія рециклінгу, інструмент «зеленої» економіки, вид господарської діяльності. Запропоновано термін «циркулярна економіка» розглядати з таких позицій, як: сучасну парадигму розвитку логістичних систем; стратегію збалансованого сталого розвитку; стійку бізнес-модель національної економіки; економічну модель, яку засновано на технології рециклінгу промислових відходів; інструмент управління логістичними потоками, який грунтується на комплексному (інтеграція системного, процесного, ситуаційного, функціонального) підході; діяльність, яку спрямовано на реалізацію замкнутого циклу логістичних потоків задля підвищення рівня екологічної безпеки національної економіки. Виконано статистичний аналіз розвитку національної логістичної системи з урахуванням екологічної складової. Встановлено, що «зелена» трансформація логістичної системи України в умовах циркулярної економіки відбувається недостатньо ефективно. Це пов'язано з обмеженим обсягом фінансування сфери охорони навколишнього природного середовища та недостатнім розвитком системи рециклінгу промислових відходів. Ці питання вимагають розроблення комплексу відповідних інституційних заходів і прийняття кардинальних логістичних рішень з урахуванням передового європейського досвіду.В статье исследована эволюция и предпосылки становления, вызовы и факторы развития циркулярной экономики. Проанализированы и обобщены существующие научные подходы к определению понятия «циркулярная экономика», которые условно систематизированы по 9 группам: раздел экономики, парадигма, стратегия, модель, система, экологическая возможность, технология рециклинга, инструмент «зеленой» экономики, вид хозяйственной деятельности. Предложен термин «циркулярная экономика» рассматривать с таких позиций, как: современную парадигму развития логистических систем; стратегию сбалансированного устойчивого развития; устойчивую бизнес-модель национальной экономики; экономическую модель, основанную на технологии рециклинга промышленных отходов; инструмент управления логистическими потоками, основанный на комплексном (интеграция системного, процессного, ситуационного, функционального) подходе; деятельность, которая направлена на реализацию замкнутого цикла логистических потоков для повышения уровня экологической безопасности национальной экономики. Выполнен статистический анализ развития национальной логистической системы с учетом экологической составляющей. Установлено, что «зеленая» трансформация логистической системы Украины в условиях циркулярной экономики происходит недостаточно эффективно. Это связано с ограниченным объемом финансирования сферы охраны окружающей среды и развитием системы рециклинга промышленных отходов. Эти вопросы требуют разработки комплекса соответствующих институциональных мероприятий и принятия кардинальных логистических решений с учетом передового европейского опыта.The evolution and preconditions of formation, challenges and factors for circular economy development are investigated in the article. Were analyzed and generalized the existing scientific approaches to the definition of "circular economy", which are conditionally systematized into 9 groups: section of economy, paradigm, strategy, model, system, ecological opportunity, recycling technology, tool of "green" economy, type of economic activity. It is proposed to consider the term "circular economy" from such aspects as: the modern paradigm of logistics systems’ development; sustainable development strategy; sustainable business model of the national economy; economic model based on industrial waste recycling technology; logistics flow management tool, which is based on an integrated approach (integration of system, process, situational, functional); activities aimed at implementing a closed cycle of logistics flows to increase the level of the national economy environmental security. Were was accomplished a statistical analysis of the national logistics system development in consideration of the environmental component. It was established that the "green" transformation of Ukrainian logistics system in a circular economy is not effective enough. This is due to the limited amount of funding for environmental protection and insufficient development of the industrial waste recycling system. These issues require the development of a set of appropriate institutional measures and the adoption of radical logistics decisions based on European best practices

The Impact of the Government Policy on the Energy Efficient Gap: The Evidence from Ukraine

This paper aims to check the impact of investment and institutional determinants on the energy efficiency gap. The findings of the bibliometric analysis confirmed the growth of research interests in identifying the core determinants of the energy efficiency gap. The central hypothesises are: the increasing quality of the institutions leads to an increase of green investments in the energy sector and the dual relationships between investment and institutional determinants lead to additional synergy effects, which allow boosting the decline of energy efficiency gaps of the national economy. For the analysis, the times series were collected from the World Data Bank, Eurostat, Bloomberg, for Ukraine for the period of 2002–2019. The following methods were used: the unit root test—for checking the stationarity of data—and the Johansen test and VEC-modelling—for the cointegration analysis. The findings prove that to reduce the energy efficiency gaps in Ukraine by 1% next year, it is necessary to increase green energy investments by 1.5% this year, and the political stability and public perception of corruption by 3% and 1%. The increase of the public perception of corruption by 1.47 points and of political stability by 2.38 points leads to maximising the recovery speed of the Ukrainian energy sector. Thus, while developing the policy to decrease the energy efficiency gaps, the Ukrainian government should consider the level of public perception of corruption and political stability

Integrative Smart Grids’ Assessment System

The COVID-19 pandemic has significantly affected the energy sector. The new behavior of industrial and non-commercial consumers changes the energy consumption model. In addition, the constraints associated with the coronavirus crisis have led to environmental effects from declining economic activity. The research is based on evidence from around the world showing significant reductions in emissions and improved air quality. This situation requires rethinking the energy development strategy, particularly the construction of smart grids as a leading direction of energy development. Evaluating the efficiency of smart grids is a vital tool for disseminating successful experience in improving their management. This paper proposes an approach to a comprehensive assessment of smart grids based on a comparative analysis of existing methods, taking into account the changes that need to be considered after the experience gained from the COVID-19 pandemic. The approach provides an accurate set of efficiency indicators for assessing smart grids to account for the direct and indirect effects of smart grids’ implementation. This evaluation approach can be helpful to policymakers in developing energy efficiency programs and implementing energy policy

Sustainable tourism for the green economy

У статті автори аналізують інноваційний напрям сталого туризму в Польщі. Це здійснюється за допомогою маркетингового опитування респондентів з цієї країни та сусідніх регіонів. Висновки авторів стосуються результатів у рамках зеленої економіки. Гіпотеза дослідження полягає в тому, щоб перевірити обізнаність цільової групи про постіндустріальний туризм у сфері реабілітації регіону, готовність підтримувати цілі сталого розвитку на своїх територіях та визначити найбільш ефективні маркетингові інструменти для просування сталого туризму. Автори виявили, що місцева влада відіграє важливу роль у розвитку територій через реалізацію здорових регіональних стратегій. Серед ідей дослідження – концепція Smart City як перспективного інструменту для популяризації здорових видів діяльності. Регіони визначаються як місцеві центри, де можна реалізувати принципи сталого туризму, щоб зменшити небажані наслідки для навколишнього середовища та економіки.В статье авторы анализируют инновационное направление устойчивого туризма в Польше. Это осуществляется посредством маркетингового опроса респондентов из этой страны и соседних регионов. Выводы авторов касаются результатов в рамках зеленой экономики. Гипотеза исследования состоит в том, чтобы проверить осведомленность целевой группы о постиндустриальном туризме в сфере реабилитации региона, готовность поддерживать цели устойчивого развития на своих территориях и определить наиболее эффективные маркетинговые инструменты для продвижения устойчивого туризма. Авторы обнаружили, что местные власти играют важную роль в развитии территорий через реализацию здоровых региональных стратегий. Среди идей исследования – концепция Smart City как перспективного инструмента популяризации здоровых видов деятельности. Регионы определяются как местные центры, где можно реализовать принципы устойчивого туризма, чтобы снизить нежелательные последствия для окружающей среды и экономики.The paper analyses the innovative direction of sustainable tourism in Poland. It is investigated by means of a marketing survey of the respondents from this country and neighbouring regions. The authors’ findings deal with the results in the framework of the green economy. The research hypothesis is to check the target group’s awareness of post-industrial tourism in the field of region's rehabilitation, readiness to support sustainable development goals in their areas and to determine the most effective marketing tools to promote sustainable tourism. The authors found that local authorities play an essential role in developing territories through implementing healthy regional strategies. Among the insights of the research is the concept of Smart City as a promising tool for promoting healthy types of activity, to the respondents' opinion. Regions are defined as local centres where sustainable tourism principles could be implemented to reduce consequences unwelcome for the environment and economy