31 research outputs found

    Вивчення імунологічного статусу ротової рідини в дітей з основними стоматологічними захворюваннями, які страждають від олігофренії

    Get PDF
    Summary. High intensity and prevalence of diseases of hard tissues of teeth and periodontium in children burdened with chronic somatic pathology are associated with the restructuring of the immunobiological state of the child’s body. This is especially true for children with psychoneurological developmental deviations, since the prevalence of somatic diseases in them is quite high. It is known that cytokines reflect the immunological status of a person, they have a powerful pro-inflammatory and catabolic activity, and the state of immunity of the organism depends on the balance of the cytokine regulation. The aim of the study – to learn the cytokine profile of the oral fluid in children-oligophrenic patients. Materials and Methods. The study of the immunological state of oral fluid was carried out in 25 children – oligophrenic, caries and chronic catarrhal gingivitis patients (main group) and 20 children with caries and chronic catarrhal gingivitis without psychoneurological pathology (comparative group). The obtained data were compared with the values ​​of 20 healthy children who were included in the control group. In the oral liquid of the children of the study groups, the level of proinflammatory cytokines IL-1β, IL-6, FTN-α and anti-inflammatory IL-4, TGF-β1 cytokines was determined, which reflected the immunological status of the examined children. Results and Discussion. In both children the oral fluids of both groups indicated an increase in the levels of proinflammatory cytokines (IL-1β, IL-6, FTN-α) against the background of reduction of anti-inflammatory cytokines (IL-4, TGF-β1). It should be noted that the most significant difference between the average indicators was found among proinflammatory cytokines. It was investigated that in healthy children, without psychoneurological and dental pathology, the level of anti-inflammatory cytokines in the oral liquid was maximal. Conclusions. Studies on the immunological status of oral fluid at the level of cytokine regulation in children-oligophrenic patients with major dental diseases have revealed changes in their state of systemic immunity, manifested by the prevalence of proinflammatory cytokines in the oral fluid.Резюме. Высокую интенсивность и распространенность заболеваний твердых тканей зубов и пародонта у детей, отягощенных хронической соматической патологией, связывают с перестройкой иммунобиологического состояния организма ребенка. Особенно это касается детей с психоневрологическими отклонениями развития, поскольку распространенность соматических заболеваний у них достаточно высокая. Известно, что цитокины отражают иммунологический статус человека, им свойственна мощная провоспалительная и катаболическая активность, от сбалансированности цитокиновой регуляции зависит состояние иммунитета организма. Цель исследования – изучить цитокиновый профиль ротовой жидкости у детей-олигофренов. Материалы и методы. Изучение иммунологического состояния ротовой жидкости было проведено в 25 детей-олигофренов, больных кариесом и хроническим катаральным гингивитом (основная группа), и у 20 детей с кариесом и хроническим катаральным гингивитом без психоневрологической патологии (сравнительная группа). Полученные данные сравнивали со значениями 20 здоровых детей, вошедших в контрольную группу. В ротовой жидкости детей исследуемых групп выясняли уровень провоспалительных цитокинов IL-1β, IL-6, ФНO-α и противовоспалительных цитокинов IL-4, ТФР-β1, которые отражали иммунологический статус обследованных детей. Результаты исследований и их обсуждение. В ротовой жидкости детей обеих групп отмечали повышение уровня провоспалительных цитокинов (IL-1β, IL-6, ФНО-α) на фоне снижения противовоспалительных цитокинов (IL-4, ТФР-β1). Следует отметить, что наиболее существенная разница по средним показателям обнаружена среди провоспалительных цитокинов. Доказано, что у здоровых детей без психоневрологической и стоматологической патологии уровень противовоспалительных цитокинов в ротовой жидкости был максимальным. Выводы. Результаты проведённых исследований иммунологического статуса ротовой жидкости по уровню цитокиновой регуляции у детей-олигофренов с основными стоматологическими заболеваниями обнаружили в них изменения  состояния системного иммунитета, проявляющиеся преобладанием провоспалительных цитокинов в ротовой жидкости.Резюме. Високу інтенсивність та поширеність захворювань твердих тканин зубів і пародонта у дітей, обтяжених хронічною соматичною патологією, пов’язують із перебудовою імунобіологічного стану організму дитини. Особливо це стосується дітей із психоневрологічними відхиленнями у розвитку, оскільки поширеність соматичних захворювань у них досить висока. Відомо, що цитокіни відображають імунологічний статус людини, їм властива потужна прозапальна і катаболічна активність, від збалансованості цитокінової регуляції залежить стан імунітету організму. Мета дослідження – вивчити цитокіновий профіль ротової рідини у дітей-олігофренів.   Матеріали і методи. Вивчення імунологічного стану ротової рідини було проведено у 25 дітей-олігофренів, хворих на карієс і хронічний катаральний гінгівіт (основна група), і в 20 дітей із карієсом і хронічним катаральним гінгівітом без психоневрологічної патології (порівняльна група). Отримані дані порівнювали зі значеннями 20 здорових дітей, які увійшли у контрольну групу. В ротовій рідині дітей дослідних груп з’ясовували рівень прозапальних цитокінів IL-1β, IL-6, ФНП-α і протизапальних цитокінів IL-4, ТФР-β1, які відображали імунологічний статус обстежених дітей. Результати досліджень та їх обговорення. У ротовій рідині дітей обох груп відзначали підвищення рівнів прозапальних цитокінів (IL-1β, IL-6, ФНП-α) на тлі зниження протизапальних цитокінів (IL-4, ТФР-β1). Необхідно зазначити, що найсуттєвішу різницю за середніми показниками виявлено ​​серед прозапальних цитокінів. Досліджено, що у здорових дітей без психоневрологічної та стоматологічної патології рівень протизапальних цитокінів у ротовій рідині був максимальним. Висновки. Результати проведених досліджень імунологічного статусу ротової рідини за рівнем цитокінової регуляції у дітей-олігофренів з основними стоматологічними захворюваннями показали у них зміни в стані системного імунітету, що проявляються переважанням прозапальних цитокінів у ротовій рідині

    Загальні та місцеві фактори ризику виникнення основних стоматологічних захворювань у дітей, хворих на олігофренію

    Get PDF
    Prevention of major dental diseases in children is one of the most urgent problems of dentistry in childhood. This is especially true in the category of children with central nervous system (CNS) disorders. It is known that deviations in the psychological development of children are often accompanied by somatic diseases. The literature highlights the dependence of dental status on somatic health.The aim of the study – to conduct an analysis of the somatic status of children with oligophrenic patients.Materials and Methods. The data presented during the examination of 263 children aged 12–18 years. The choice of this age group was subordinated to WHO (1997) requirements to obtain a reliable characterization of the state of solid dental tissues (group of children 12 years old) and periodontal tissues (group of children 15 years). A group of children 18 years old was selected to study the disease of hard tissues of teeth and periodontal tissues in the dynamics. Dental examination of this contingent of children was carried out at the psycho-neurological dispensary of the city of Lviv. The diagnosis of "oligophrenia" was established by a specialist of this specialty (psychiatrist). The control group included 99 students from several secondary schools in Lviv, of the same age, without psychoneurological abnormalities.Results and Discussion. Having conducted a detailed analysis of these indicators among the children of the main group, we have established their direct dependence on the severity of the underlying disease. According to the results of the research, in the main group there is a high percentage of children who were ill with infectious diseases (50 ± 3.9 %), indicating a decrease in the protective immune forces of the organism. Prevalent in the main group of children are diseases of the gastrointestinal tract. A significant number of children with oligophrenia who had a respiratory tract pathology (34.76 ± 3.72 %) were found. In addition to the general factors contributing to the occurrence of pathological processes in the tissues of the oral cavity, there are local, such as: anomalies of bite, dental arches, buckling of teeth, and the like.Conclusions. Some general and local risk factors for dental diseases characteristic of children with oligophrenia have been identified: pathological changes in the respiratory system (34.76 ± 3.72 %) and the gastrointestinal tract (32.32 ± 3.65 %) are more frequent than in mentally healthy children. Oral respiration is on the first place of the local factor of the occurrence of dental diseases in this contingent of children (59.15 ± 3.84 %). Particular weight is occupied by buccal pathology and teething brittleness (40.85 ± 3.84 %). We have also established the dependence of the general state of health of children-oligophrenic patients on the degree of reduction of their intelligence.Профилактика основных стоматологических заболеваний у детей является одной из актуальных проблем стоматологии детского возраста. Особенно это касается категории детей с нарушениями ЦНС [5–7, 9]. Известно, что отклонения психологического развития детей нередко сопровождаются соматическими заболеваниями [1–3, 8]. В литературе освещена зависимость стоматологического статуса от соматического здоровья [4, 6, 10].Цель исследования – провести анализ соматического состояния детей, больных олигофренией.Материалы и методы. Данные, представленные в работе, получены при обследовании 263 детей 12–18 лет. Выбор данной возрастной группы был подчинен требованиям ВОЗ (1997) для получения достоверной характеристики состояния твердых тканей зубов (группа детей 12 лет) и тканей пародонта (группа детей 15 лет). Группу детей 18 лет выбрано для исследования заболеваний твердых тканей зубов и тканей пародонта в динамике. Стоматологическое обследование данного контингента детей проведено в психо-неврологическом диспансере г. Львова. Диагноз олигофрении был установлен специалистом данной специальности (психиатром). В контрольную группу вошло 99 учеников нескольких среднеобразовательных школ г. Львова аналогичного возраста, без психоневрологических отклонений.Результаты исследований и их обсуждение. Проведя детальный анализ данных показателей среди детей основной группы, мы установили их прямую зависимость от степени тяжести основного заболевания. Согласно результатам исследований, в основной группе существует высокий процент детей, которые болели инфекционными заболеваниями (50±3,9) %, что свидетельствует о снижении защитных иммунных сил организма. Достаточно распространенными в основной группе детей оказались заболевания желудочно-кишечного тракта. Выявлено значительное количество детей с олигофренией, которые имели патологию органов дыхания (34,76±3,72) %. Кроме общих факторов, способствующих возникновению патологических процессов в тканях полости рта, существуют и местные, такие как: аномалии прикуса, зубных дуг, скученость зубов и прочие.Выводы. Выявлены определенные общие и местные факторы риска стоматологических заболеваний, присущих детям, больным олигофренией: чаще встречаются патологические изменения органов дыхания (34,76 ± 3,72%) и желудочно-кишечного тракта (32,32 ± 3,65%), чем у психически здоровых детей. Из местных факторов возникновения стоматологических заболеваний у данного контингента детей на первом месте стоит ротовое дыхание (59,15 ± 3,84%). Удельный вес занимает патология прикуса и скученисть зубов (40,85 ± 3,84%). Нами также установлена зависимость общего состояния здоровья детей-олигофренов от степени снижения их интеллекта.Перспективы дальнейших исследований. Для улучшения стоматологического статуса данного контингента детей нужна комплексная система лечебно-профилактических мероприятий, которая будет учитывать общесоматический статус, степень поражения интеллектуальной деятельности и своевременное выявление факторов риска стоматологических заболеваний у детей.Профілактика основних стоматологічних захворювань у дітей є однією з актуальних проблем стоматології дитячого віку. Особливо це стосується категорії дітей із порушеннями ЦНС [5–7, 9]. Відомо, що відхилення психологічного розвитку дітей нерідко супроводжуються соматичними захворюваннями [1–3, 8]. У літературі висвітлено залежність стоматологічного статусу від соматичного здоров’я [4, 6, 10]. Мета дослідження – провести аналіз соматичного стану дітей, хворих на олігофренію. Матеріали і методи. Дані, представлені в роботі, отримані при обстеженні 263 дітей віком 12–18 років. Вибір даної вікової групи був підпорядкований вимогам ВООЗ (1997) для отримання достовірної характеристики стану твердих тканин зубів (група дітей 12 років) та  тканин пародонта (група дітей 15 років). Групу дітей 18 років вибрано для дослідження захворювань твердих тканин зубів та тканин пародонта в динаміці. Стоматологічне обстеження даного контингенту дітей проведено у психоневрологічному диспансері м. Львова. Діагноз олігофренії виставив спеціаліст даного фаху (психіатр). До контрольної групи увійшло 99 учнів декількох середньоосвітніх  шкіл м. Львова, аналогічного віку, без психоневрологічних відхилень.Результати досліджень та їх обговорення. Провівши детальний аналіз даних показників серед дітей основної групи, ми встановили їх пряму залежність від ступеня тяжкості основного захворювання. Згідно з результатами досліджень, в основній групі існує високий відсоток дітей, з інфекційними захворюваннями (50 3,9) %, що свідчить про зниження захисних імунних сил організму. Досить поширеними в основній групі дітей є захворювання шлунково-кишкового тракту. Виявлено значну кількість дітей з олігофренією, що мали патологію органів дихання (34,76±3,72) %. Окрім загальних факторів, що сприяють виникненню патологічних процесів у тканинах порожнини рота, існують і місцеві, такі, як: аномалії прикусу, зубних дуг, скученість зубів тощо.Висновки. Виявлені певні загальні та місцеві фактори ризику стоматологічних захворювань, притаманних дітям, хворим на олігофренію: частіше зустрічаються патологічні зміни органів дихання (34,76±3,72) % та шлунково-кишкового тракту (32,32±3,65) %, ніж у психічно здорових дітей. Із місцевих факторів виникнення стоматологічних захворювань у даного контингенту дітей на першому місці стоїть ротове дихання (59,15±3,84) %. Питому вагу займає патологія прикусу та скученість зубів (40,85±3,84) %. Ми також встановили залежність загального стану здоров’я дітей-олігофренів від ступеня зниження їх інтелекту. Перспективи подальших досліджень. Для покращення стоматологічного статусу даного контингенту дітей потрібна комплексна система лікувально-профілактичних заходів, яка буде враховувати загальносоматичний статус, ступінь ураження інтелектуальної діяльності та своєчасне виявлення факторів ризику стоматологічних захворювань у дітей

    Саногенетично-патогенетичний потенціал ротової рідини та інтрагастрального середовища залежно від обсіменіння helicobacter pylori у пацієнтів із запально-деструктивними ураженнями пародонта на тлі захворювань шлунково-кишкового тракту

    Get PDF
    Past studies have shown that patients with parodontium disease on the background of lesions of the gastrointestinal tract, Helicobacter-positive patients had higher acidity, structure mucus gel abuse and decrease of lysozyme stomach and oral fluid compared with Helicobacter-positive and negative patients with parodontium lesions without systemic diseases and respect Helicobacter-negative patients with periodontal parodontium on the background of inflammatory diseases of the gastrointestinal tract.Проведені дослідження довели, що у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта на тлі уражень шлунково-кишкового тракту, в Helicobacter-позитивних пацієнтів виявлено підвищену кислотну продукцію, порушення структури слизового гелю та зниження активності лізоциму шлунку та ротової рідини, порівняно з Helicobacter-позитивними та негативними пацієнтами з ураженням тканин пародонта без соматичних захворювань, так і стосовно Helicobacter-негативних пацієнтів із патологією пародонта на тлі запальних захворювань шлунково-кишкового тракту

    Susceptibility of Human Lymphoid Tissue Cultured ex vivo to Xenotropic Murine Leukemia Virus-Related Virus (XMRV) Infection

    Get PDF
    BACKGROUND: Xenotropic murine leukemia virus-related virus (XMRV) was generated after a recombination event between two endogenous murine leukemia viruses during the production of a prostate cancer cell line. Although the associations of the XMRV infection with human diseases appear unlikely, the XMRV is a retrovirus of undefined pathogenic potential, able to replicate in human cells in vitro. Since recent studies using animal models for infection have yielded conflicting results, we set out an ex vivo model for XMRV infection of human tonsillar tissue to determine whether XMRV produced by 22Rv1 cells is able to replicate in human lymphoid organs. Tonsil blocks were infected and infection kinetics and its pathogenic effects were monitored RESULTS: XMRV, though restricted by APOBEC, enters and integrates into the tissue cells. The infection did not result in changes of T or B-cells, immune activation, nor inflammatory chemokines. Infectious viruses could be recovered from supernatants of infected tonsils by reinfecting DERSE XMRV indicator cell line, although these supernatants could not establish a new infection in fresh tonsil culture, indicating that in our model, the viral replication is controlled by innate antiviral restriction factors. CONCLUSIONS: Overall, the replication-competent retrovirus XMRV, present in a high number of laboratories, is able to infect human lymphoid tissue and produce infectious viruses, even though they were unable to establish a new infection in fresh tonsillar tissue. Hereby, laboratories working with cell lines producing XMRV should have knowledge and understanding of the potential biological biohazardous risks of this virus

    Antiviral Activity, Safety, and Tolerability of Multiple Ascending Doses of Elbasvir or Grazoprevir in Participants Infected With Hepatitis C Virus Genotype-1 or -3

    No full text
    Purpose: Elbasvir (MK-8742) and grazoprevir (MK-5172; Merck & Co, Inc, Kenilworth, New Jersey) are hepatitis C virus (HCV)-specific inhibitors of the nonstructural protein 5A phosphoprotein and the nonstructural protein 3/4A protease, respectively. The aims of these studies were to evaluate the antiviral activity and safety of different doses of elbasvir or grazoprevir each administered as monotherapy to participants infected with either HCV genotype (GT) 1 or GT3. Methods: These 2 double-blind, randomized, placebo-controlled, sequential-panel, multiple ascending dose studies were conducted to assess the safety and pharmacodynamics of 5 days of once-daily elbasvir or 7 days of once-daily grazoprevir in adult male participants chronically infected with either HCV GT1 or GT3. Findings: Oral administration of elbasvir or grazoprevir once daily exhibited potent antiviral activity in participants with chronic GT1 or GT3 HCV infections. HCV RNA levels declined rapidly (within 1 day for elbasvir and 2 days for grazoprevir). At 50 mg of elbasvir once daily, the mean maximum reductions in HCV RNA from baseline were 5.21, 4.17, and 3.12 log10 IU/mL for GT1b-, GT1a-, and GT3-infected participants, respectively. At 100 mg of grazoprevir once daily, the mean maximum reductions in HCV RNA from baseline were 4.74 and 2.64 log10 IU/mL for GT1- and GT3-infected participants. Implications: The results in the elbasvir monotherapy study showed that 10 to 50 mg of elbasvir was associated with a rapid decline in HCV viral load; the results in the grazoprevir monotherapy study suggest that doses of 50 mg of grazoprevir and higher are on the maximum response plateau of the dose–response curve for GT1-infected participants. The results of these proof-of-concept studies provided preliminary data for the selection of the dosages of elbasvir and grazoprevir to test in Phase II and III clinical studies. ClinicalTrials.gov identifiers: NCT00998985 (Protocol 5172-004) and NCT01532973 (Protocol 8742-002). © 2018 Elsevier HS Journals, Inc

    Antiviral Activity, Safety, and Tolerability of Multiple Ascending Doses of Elbasvir or Grazoprevir in Participants Infected With Hepatitis C Virus Genotype-1 or -3

    No full text
    Purpose: Elbasvir (MK-8742) and grazoprevir (MK-5172; Merck & Co, Inc, Kenilworth, New Jersey) are hepatitis C virus (HCV)-specific inhibitors of the nonstructural protein 5A phosphoprotein and the nonstructural protein 3/4A protease, respectively. The aims of these studies were to evaluate the antiviral activity and safety of different doses of elbasvir or grazoprevir each administered as monotherapy to participants infected with either HCV genotype (GT) 1 or GT3. Methods: These 2 double-blind, randomized, placebo-controlled, sequential-panel, multiple ascending dose studies were conducted to assess the safety and pharmacodynamics of 5 days of once-daily elbasvir or 7 days of once-daily grazoprevir in adult male participants chronically infected with either HCV GT1 or GT3. Findings: Oral administration of elbasvir or grazoprevir once daily exhibited potent antiviral activity in participants with chronic GT1 or GT3 HCV infections. HCV RNA levels declined rapidly (within 1 day for elbasvir and 2 days for grazoprevir). At 50 mg of elbasvir once daily, the mean maximum reductions in HCV RNA from baseline were 5.21, 4.17, and 3.12 log10 IU/mL for GT1b-, GT1a-, and GT3-infected participants, respectively. At 100 mg of grazoprevir once daily, the mean maximum reductions in HCV RNA from baseline were 4.74 and 2.64 log10 IU/mL for GT1- and GT3-infected participants. Implications: The results in the elbasvir monotherapy study showed that 10 to 50 mg of elbasvir was associated with a rapid decline in HCV viral load; the results in the grazoprevir monotherapy study suggest that doses of 50 mg of grazoprevir and higher are on the maximum response plateau of the dose–response curve for GT1-infected participants. The results of these proof-of-concept studies provided preliminary data for the selection of the dosages of elbasvir and grazoprevir to test in Phase II and III clinical studies. ClinicalTrials.gov identifiers: NCT00998985 (Protocol 5172-004) and NCT01532973 (Protocol 8742-002). © 2018 Elsevier HS Journals, Inc
    corecore