Comparison of quality of life of patients with local distributed breast cancer forms after chemotherapy in regional and system regimes

For several decades, breast cancer (BC) undoubtedly ranks frst in the structure of oncopathology and is the most common cause of the loss of working capacity of the female population in most countries. Considering the increasing quality of care for patients with breast cancer, there is the need for standardization and implementation of methods to assess not only quantitative but also qualitative component of a comprehensive opinion on the results of therapy. Therefore, an important indicator to be taken into account is the quality of life (QL) of a patient. Defnition of QL of patients with inoperable forms of locally advanced breast cancer before and after neoadjuvant courses of systemic polychemotherapy (SPCT) and selective intra-arterial polychemotherapy in combination with systemic (SIAPCT). 154 patients with LA BC T4A-DN0-3M0, who received comprehensive treatment on the basis of the Donetsk regional antitumor center and the University clinic of the Odessa National Medical University during the period from 2000 to 2017, who received SPCT or SIAPCT as a neoadjuvant course, were included in the study. According to the quality of life during the treatment period, wavelike dynamics with a clear advantage of selective intra-arterial polychemotherapy over the system was observed. According to the quality of health between groups, the marginal statistically signifcant difference in favour of regional PCTs was formed. In a detailed study of each of the options found stable symptomatic scale dependent components of the integral index of quality of life on the severity and duration of intoxication syndrome. On the basis of the results obtained, the statistical advantage of the RMRM remains with the regional PCT. The QL study is a reliable, informative and economical method for assessing the health status of the patient, both at the group and at the individual level. In cancer studies, the evaluation of QL is an important criterion for assessing the effectiveness of treatment and has a prognostic value

Application of marker of proliferative activity Ki-67 for analysis of efficacy in complex treatment of patients, suffering locally-spread mammary gland cancer

Objective. Application of the proliferative activity marker Ki-67 for analysis of the results of neoadjuvant polychemotherapy, using regional or systemic ways of delivery of pharmacological preparations, for the patients, suffering locally spread mammary gland cancer (LS MGC). Materials and methods. Retrospective analysis of the data, concerning 90 women-patients, suffering LS MGC, who obtained complex treatment, based on regional and systemic ways of the preparations administration. Results. Dynamics of proliferative activity of a LS MGC as a result of neoadjuvant polychemotherapy, analyzed by the Ki-67 level determination, have demonstrated a statistically significant advantage of regional ways of the preparation injection, comparing with systemic ways of administration. Correlation of tumoral metastatic potential with level of Ki-67 was revealed, using detailed investigation. Conclusion. It is possible to estimate tumoral proliferative activity and the neoadjuvant polychemotherapy efficacy, using Ki-67 analysis, and in such a way to select the optimal tactics of complex treatment

Порівняльна характеристика якості життя хворих з місцево-розповсюдженими формами раку молочної залози після проведення поліхіміотерапії в системному та внутрішьолімфатичному режимах

Мета. Порівняти показники комплексної оцінки якості життя (ЯЖ) пацієнток з несприятливими місцево-розповсюдженими формами раку молочної залози (РМЗ) до та після проведення внутрішньовенної системної поліхіміотерапії (СПХТ) та селективної ендолімфатичної поліхіміотерапії (ЕЛПХТ) в неоад’ювантному режимі. Матеріали і методи. Дослідження проведено на основі вибіркового аналізу карток 112 пацієнток з місцево-розповсюдженим (МР) РМЗ T4A-DN0-3M0, які отримували комплексну протипухлинну терапію на базі Донецького обласного протипухлинного центру та Університетської клініки Одеського національного медичного університету в 2000 - 2017 рр. та яким було запропоновано взяти участь в анкетуванні на різних етапах передопераційного лікування. До контрольної групи увійшли 65 (58%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким у неоад’ювантному режимі була проведена СПХТ; до досліджуваної - 47 (42%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад’ювантний курс була проведена ЕЛПХТ. Результати. За інтегральними показниками ЯЖ та якості здоров’я (ЯЗ) між пацієнтками контрольної та досліджуваної груп не спостерігали статистично достовірної відмінності. Детальний аналіз показників симптоматичних шкал виявив відмінність між групами, яка не перевищувала критичної. За результатами проведено дослідження серед пацієнток, які отримували ЕЛПХТ у неоад’ювантному режимі. Суб’єктивні оцінки проведеного лікування в абсолютних цифрах мали кращі референтні значення без статистичної переваги. Висновки. Дослідження інтегративного показника ЯЖ та його дискретних елементів є ергономічним та економічним засобом евристичної оцінки стану здоров’я хворих з МР РМЗ для подальшої розробки більш раціональних та зручних способів вирішення нагальних питань сучасної онкології шляхом підвищення комплаєнсу та пошуку компромісу між лікарем та пацієнтом

Comparative characteristics of quality of life in patients, suffering locally-spread mammary gland cancer after conduction of regional and intravenous chemotherapy

Objective. Investigation of quality of life (QL) in patients, suffering inoperable forms (locally-spread) of mammary gland cancer (MGC), before and after conduction of neoadjuvant courses of systemic polychemotherapy (SPCHTH) and selective intraarterial polychemotherapy (SIAPCHTH) in combination with SPCHTH. Маterials and methods. Complex treatment was conducted in 154 patients, suffering locally-spread MGC T4A-DN0-3M0 in a period 2000 -2017 yrs, on base of Donetsk Regional Antitumoral Centre and The University Clinic of Odessa National Medical University. All the patients were divided into two groups. Tо Group I (control) were included 65 patients, suffering inoperable forms of a locally-spread MGC, to whom as a neoadjuvant course a SPCHTH was conducted; and to the Group II (investigating) - 89 patients, suffering inoperable forms of locally-spread MGC, to whom a SIAPCHTH was conducted as a neoadjuvant course. Results. Through the period of treatment a wave-like dynamics of the quality of life index was observed, which indicated a definite advantage of SIAPCHTH over SPCHTH. A limited statistically trustworthy difference in favor of regional polychemotherapy was formed between the Groups of patients in accordance to the quality of life index. Conclusion. Investigation of quality of life constitutes a secure, informative and economic method of estimation of a patient state of health on the groupings and the individuals levels. In oncological investigations the QL assessment constitutes an important criterion of the treatment efficacy estimation and has a prognostic significance. Estimation of quality of life in clinical investigations improves the investigation quality itself

Comparative characteristic of quality of life in patients, suffering locally–spread forms of a mammary gland cancer after conduction of polychemotherapy in a systemic and intralymphatic regimes Yu. V. Dumanskiy1, О. V. Bondar2, О. І. Тkachenko, E. А. Stolіarchuk

Мета – порівняти показники комплексної оцінки якості життя (ЯЖ) пацієнток з несприятливими місцево-розповсюдженими формами раку молочної залози (РМЗ) до та після проведення внутрішньовенної системної поліхіміотерапії (СПХТ) та селективної ендолімфатичної поліхіміотерапії (ЕЛПХТ) в неоад’ювантному режимі. Дослідження проведено на основі вибіркового аналізу карток 112 пацієнток з місцево–розповсюдженим (МР) РМЗ T4A–DN0–3M0, які отримували комплексну протипухлинну терапію на базі Донецького обласного протипухлинного центру та Університетської клініки Одеського національного медичного університету в 2000 – 2017 рр. та яким було запропоновано взяти участь в анкетуванні на різних етапах передопераційного лікування. До контрольної групи увійшли 65 (58%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким у неоад’ювантному режимі була проведена СПХТ; до досліджуваної – 47 (42%) пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад’ювантний курс була проведена ЕЛПХТ.Objective. To compare the indices for complex estimation of the women–patients’ quality of life (QL), who suffer unfavorable locally-spread forms of a mammary gland cancer (MGC) before and after conduction of intravenous systemic polychemotherapy (SPCHTH) and selective endolymphatic polychemotherapy (ELPCHTH) in a neoadjuvant regime. The investigation was conducted, basing on selective analysis of cards of 112 women–patients, suffering locally–spread (LS) MGC of a T4A–DN0–3M0 Stage, who received complex antitumoral therapy on the base of Donetskyi Regional Antitumoral Centre and in the University Clinic of the Odessa National Medical University in 2000 – 2017 yrs. and to whom there was proposed to take part in answering to questionnaires on various stages of preoperative treatment. There were compared the QL indices in two groups of patients: in a control group were included 65 (58%) patients, to whom SPCHTH was conducted in a neoadjuvant regime; and in a control group – 47 (42%) women–patients, to whom ЕLPCHTH was conducted in a neoadjuvant setting

Comparative characteristics of quality of life in patients, suffering locally-spread mammary gland cancer after conduction of regional and intravenous chemotherapy

Мета – дослідити якість життя (ЯЖ) хворих з неоперабельними формами місцево-розповсюдженого (МР) раку молочної залози (РМЗ) до та після проведення неоад’ювантних курсів системної поліхіміотерапії (СПХТ) та селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ) у комбінації з СПХТ. Комплексне лікування на базі Донецького обласного протипухлинного центру та Університетської клініки Одеського національного медичного університету проведено 154 хворим із МР РМЗ T4А–DN0–3M0 за період з 2000 по 2017 р. Всіх хворих розподілили на дві групи. До групи 1 (контрольна) включено 65 пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад’ювантний курс проведена СПХТ; до групи 2 (досліджувана) – 89 пацієнток з неоперабельними формами МР РМЗ, яким як неоад’ювантний курс проведена СВАПХТ.Objective. Investigation of quality of life (QL) in patients, suffering inoperable forms (locally-spread) of mammary gland cancer (MGC), before and after conduction of neoadjuvant courses of systemic polychemotherapy (SPCHTH) and selective intraarterial polychemotherapy (SIAPCHTH) in combination with SPCHTH. Complex treatment was conducted in 154 patients, suffering locally–spread MGC T4A–DN0–3M0 in a period 2000 –2017 yrs, on base of Donetsk Regional Antitumoral Centre and The University Clinic of Odessa National Medical University. All the patients were divided into two groups. Tо Group I (control) were included 65 patients, suffering inoperable forms of a locally–spread MGC, to whom as a neoadjuvant course a SPCHTH was conducted; and to the Group II (investigating) – 89 patients, suffering inoperable forms of locally–spread MGC, to whom a SIAPCHTH was conducted as a neoadjuvant course

Application of marker of proliferative activity Ki–67 for analysis of efficacy in complex treatment of patients, suffering locally–spread mammary gland cancer

Мета: використання маркера проліферативної активності Ki–67 для аналізу результатів неоад’ювантної поліхіміотерапії з використанням регіонарних або системних шляхів доставки фармакологічних засобів у хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози (МР РМЗ). Ретроспективний аналіз даних 90 пацієнток з МР РМЗ, які отримували спеціалізоване комплексне лікування на основі реґіонарних та системних шляхів уведення препаратів. Результати. Динаміка проліферативної активності МР РМЗ в результаті неоад’ювантної поліхіміотерапії, про яку судили на основі індексу Ki–67, продемонструвала статистично значущу перевагу на користь регіонарних шляхів уведення препаратів порівняно з системними. Детальним дослідженням виявлено кореляцію метастатичного потенціалу пухлини з рівнем Ki–67. Висновки. За рівнем Ki–67 можна оцінювати проліферативну активність пухлини і в такий спосіб прогнозувати ефект неоад’ювантної поліхіміотерапії та обирати оптимальну тактику комплексного лікування.Objective. Application of the proliferative activity marker Ki–67 for analysis of the results of neoadjuvant polychemotherapy, using regional or systemic ways of delivery of pharmacological preparations, for the patients, suffering locally spread mammary gland cancer (LS MGC). Retrospective analysis of the data, concerning 90 women–patients, suffering LS MGC, who obtained complex treatment, based on regional and systemic ways of the preparations administration. Dynamics of proliferative activity of a LS MGC as a result of neoadjuvant polychemotherapy, analyzed by the Ki–67 level determination, have demonstrated a statistically significant advantage of regional ways of the preparation injection, comparing with systemic ways of administration. Correlation of tumoral metastatic potential with level of Ki–67 was revealed, using detailed investigation. Conclusion. It is possible to estimate tumoral proliferative activity and the neoadjuvant polychemotherapy efficacy, using Ki–67 analysis, and in such a way to select the optimal tactics of complex treatment

Оценка индекса пролиферативной активности опухоли PCNA при разнообразных путях доставки полихимиотерапевтических препаратов у пациенток с местно-распространенным раком молочной железы

Рак молочної залози (РМЗ) є одним з найбільш актуальних питань сучасної онкології, так як займає лідируючі позиції серед причин смертності та втрати працездатності у жінок. Особливе місце в структурі даної патології посідають місцево-розповсюджені форми злоякісної пухлини, при яких ефективність використовуваних методів лікування вкрай мала, а прогноз досить несприятливий. Це обумовлює актуальність пошуку нових методів діагностики та лікування таких пацієнток. В цьому дослідженні нами була визначена роль неоад’ювантної селективної внутрішньоартеріальної поліхімієтерапії (ПХТ) при первинно неоперабельних формах РМЗ. Для визначення та прогнозування ефективності цього методу лікування ми використали проліферативну активність пухлини. В ході дослідження вивчалася експресія маркеру ядерної проліферації (ядерний антиген проліферуючих клітин, PCNA) з метою прогностичної та діагностичної оцінки з огляду на незадовільні літературні дані з цього питання в контексті визначення аналогічних параметрів за іншими критеріями. Рівень PCNA взято за основну дихотомічну точку прогностичної оцінки неоад’ювантої терапії за результатами ретроспективного аналізу ефективності проведеного передопераційного лікування та визначення вірогідної різниці між результатами у підгрупах з більш низьким та більш високим рівнями маркеру, що в нашому дослідженні розділені за медіанним значенням імуногістохімічного рівня параметру в загальній вибірці 25 %. Мета: оцінка ефективності неоад’ювантного лікування із застосуванням системного та селективного внутрішньоартеріального шляхів введення хімієпрепаратів у хворих на місцево-розповсюджений РМЗ з використанням індексу проліферативної активності пухлини на основі маркеру PCNA. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів комплексного лікування пацієнток з первинно неоперабельним місцево-розповсюдженим РМЗ на основі селективних та системних шляхів введення хімієпрепаратів. До дослідження включено 63 пацієнтки. Вибірка розподілена на 2 групи в залежності від виду неоад’ювантної ПХТ: сформована 1-а група – контрольна (на основі системної терапії) і 2-а група – дослідна (з використанням селективного внутрішньоартеріального шляху доставки). Контрольну групу склали 22 пацієнтки, дослідну – 41 пацієнтка. У всіх пацієнток виявлено стадію захворювання IIIb. Відповідно до клінічних проявів в контрольну групу входило 12 пацієнток з cT4bN1M0, 6 пацієнток з cT4аN1M0 і 4 пацієнтки з cT4сN1M0; в дослідну групу – 23 пацієнтки з cT4bN1M0, 7 пацієнток з cT4аN1M0 і 11 пацієнток з cT4сN1M0. Пацієнтки, що включені до дослідження, мали люмінальний тип В. Паралельно з рутинними методами у всіх пацієнток додатково вивчалася динаміка проліферативної активності пухлини за ядерним антигеном PCNA. Це дослідження демонструє рівень маркера PCNA на початку лікування та після закінчення курсу ПХТ. Після проведення ПХТ усім пацієнткам виконали оперативне втручання. З урахуванням патогістологічного дослідження пацієнтки були перерозподілені наступним чином: в контрольній групі 4 пацієнтки мали pT4aN0M0, 2 пацієнтки – pT4aN1M0, 4 пацієнтки – pT4bN0M0, 8 пацієнток – pT4bN1M0, 1 пацієнтка – pT4cN0M0 і 3 пацієнтки – pT4cN1M0; в дослідній групі 3 пацієнтки мали pT4aN1M0, 4 пацієнтки – pT4aN0M0, 15 пацієнток – pT4bN1M0, 8 пацієнток – pT4bN0M0, 6 пацієнток – pT4cN1M0 і 5 пацієнток – pT4cN0M0. Оскільки пацієнтки відносились до групи з люмінальним типом пухлини, кожна з них отримувала гормонотерапію в ад’ювантному режимі. Пацієнткам репродуктивного віку призначали препарати групи антагоністів естрогену, тоді як пацієнткам у постменопаузі – інгібітори ароматази. В дослідженні не використовувалась таргетна терапія. Між групами порівняння був проведений статистичний аналіз; за критичне значення обраний медіанний рівень маркеру у 25 %. Результати. За ступенем регресії PCNA визначено, що селективна внутрішньо артеріальна ПХТ при РМЗ з низьким індексом проліферативної активності (ІПА) в дослідній групі має вірогідну перевагу за показниками загальної виживаності та середньої тривалості життя у порівнянні з групою контролю (p < 0,05). Висновки. За допомогою показника PCNA можливо оцінювати проліферативну активність пухлини і таким чином прогнозувати ефект неоад'ювантної ПХТ та обирати оптимальну тактику комплексного лікування пацієнток з РМЗ.Breast cancer is one of the most live issue of the modern oncology, as it holds the leading position among the causes of female mortality and disability. A special place in the structure of this pathology is occupied by locally advanced forms of malignant tumor in which the effectiveness of the treatments used is unfortunately very low, therefore the prognosis is rather unfavorable. This determines there levance of them search for new methods of diagnosis and treatment in such patients. In the context of this research, we identified the role of neoadjuvant selective intra-arterial polychemotherapy in adverse primary inoperable forms of breast cancer. To determine and predict the effectiveness of this treatment, we used tumor proliferative activity. The research examined the expression of a PCNA nuclear proliferation marker for prognostic and diagnostic evaluation in the light of unsatisfactory literature on the subject in the context of determining similar parameters by other criteria. PCNA level was taken as the main dichotomous point of prognostic assessment of neoadjuvant therapy based on the results of retrospective analysis of the efficacy of preoperative treatment and determination of statistically significant difference between the results in the subgroups with lower and higher marker levels, which in our study were divided according to the median value of the immunohistochemical parameter level in the total sample of 25 %. Objective. Evaluation of the effectiveness of neoadjuvant treatment using systemic and selective intraarterial routes of chemotherapy administration in patients with locally advanced breast cancer using the tumor proliferative index based on the PCNA marker. Materials and methods. A retrospective analysis of the results of a comprehensive treatment of patients with initially inoperable locally advanced breast cancer based on selective and systemic routes of administration of chemotherapy was performed. The study included 63 patients. The sample was divided into 2groups depending on the selected type of neoadjuvant polychemotherapy: 1st group – control group were formed (based on systemic therapy) and 2nd group – study group (the selective intraarterial delivery route was used). The control group consisted of 22 patients, the study – 41 patients. All patients revealed stage IIIb of the disease. In accordance with the clinical manifestations, the patients were distributed as follows: control group include 12 patients with сT4bN1M0, 6 patients with сT4aN1M0 and 4 patients with сT4cN1M0; study group include 23 patients with сT4bN1M0, 7 patients with сT4aN1M0 and 11 patients with сT4cN1M0. All patients included in the study had luminal type B. In parallel with routine methods, the dynamics of proliferative activity of the tumor by the PCNA nuclear antigen was additionally studied in all patients. This study demonstrates the level of the PCNA marker at the start of treatment and after the completion of polychemotherapy (PCT). After PCT, all patients underwent surgical intervention. Taking into account the pathological examination, the patients were reassigned as follows: in the control group, 4 patients has pT4aN0M0, 2 patients – pT4aN1M0, 4 patients – pT4bN0M0, 8 patients – pT4bN1M0, 1 patient – pT4cN0M0 and 3 patients – pT4cN1M0; in the study group, 3 patients has PT4aN1M0, 4 patients – PT4aN0M0, 15 patients – PT4bN1M0, 8 patients – PT4bN0M0, 6 patients – PT4cN1M0 and 5 patients – PT4cN0M0. Since the patients belonged to the group with Luminal type of tumor, each of them received hormone therapy in an adjuvant regimen. Patients of reproductive age were treated with the group of estrogen antagonists, while postmenopausal patients received aromatase inhibitors. Targeted therapy was not used in the study. A statistical analysis was performed between the comparison groups; the median marker level in 25 % was taken as the critical value. Results. According to the degree of PCNA regression, it was determined that selective intra-arterial chemotherapy for breast cancer with a low proliferative activity index has a statistical advantage in overall survival and average life expectancy (p < 0.05) compared with control group. Conclusions. Using the PCNA indicator, one can reliably evaluate the proliferative activity of the tumor, thus predicting the effect of neoadjuvant chemotherapy and choosing the optimal tactics of complex treatment.Рак молочной железы (РМЖ) является одним из наиболее актуальных вопросов современной онкологии, так как занимает лидирующие позиции среди причин смертности и потери трудоспособности у женщин. Особое место в структуре данной патологии занимаcют местно-распространенные формы злокачественной опухоли при которых эффективность используемых методов лечения крайне мала, а прогноз достаточно неблагоприятный. Это обусловливает актуальность поиска новых методов диагностики и лечения таких пациенток. В этом исследования нами была определена роль неоадъювантной селективной внутриартериальной полихимиотерапии при первично неоперабельных формах РМЖ. Для определения и прогнозирования эффективности данного метода лечения мы использовали пролиферативную активность опухоли. В ходе исследования изучалась экспрессия маркера ядерной пролиферации (ядерный антиген пролиферирующих клеток, PCNA) с целью прогностической и диагностической оценки с учетом неудовлетворительных литературных данных по этому вопросу в контексте определения аналогичных параметров по другим критериям. Уровень PCNA принят как основная дихотомическая точка прогностической оценки неоадъювантной терапии по результатам ретроспективного анализа эффективности проведенного предоперационного лечения и определения достоверной разницы между результатами в подгруппах с более низким и более высоким уровнем маркера, которые в нашем исследовании разделены по медианному значению иммуногистохимического уровня параметра в общей выборке 25 %. Цель: оценка эффективности неоадъювантного лечения с применением системного и селективного внутриартериального путей введения химиопрепаратов у больных с местно распространенным РМЖ с использованием индекса пролиферативной активности опухоли на основании маркера PCNA. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов комплексного лечения пациенток с первично неоперабельным местно распространенным РМЖ на основе селективных и системных путей введения химиопрепаратов. В исследование включено 63 пациентки. Выборка разделена на 2 группы в зависимости от вида неоадъювантной полихимиотерапии; сформировано 1-я группа – контрольная (на основе системной терапии) и 2-я группа – исследуемая (с использованием селективного внутриартериального пути доставки). Контрольную группу составили 22 пациентки, исследуемую – 41 пациентка. У всех пациенток выявлено стадию заболевания IIIb. В соответствии с клиническими проявлениями в контрольную группу входило 12 пациенток с cT4bN1M0, 6 пациенток с cT4аN1M0 и 4 пациентки с cT4сN1M0; в опытную группу – 23 пациентки с cT4bN1M0, 7 пациенток с cT4аN1M0 и 11 пациенток с cT4сN1M0. Пациентки, которые включены в исследование, имели люминальный тип В. Параллельно с рутинными методами у всех пациенток дополнительно изучалась динамика пролиферативной активности опухоли по ядерному антигену PCNA. Это исследование показывает уровень индекса РСNA в начале лечения и после окончания полихимиотерапии (ПХТ). После проведения ПХТ всем пациенткам выполнили оперативное вмешательство. С учетом патогистологического исследования пациентки были перераспределены следующим образом: в контрольной группе 4 пациентки имели pT4aN0M0, 2 пациентки – pT4aN1M0, 4 пациентки – pT4bN0M0, 8 пациенток – pT4bN1M0, 1 пациентка – pT4cN0M0, и 3 пациентки – pT4cN1M0; в опытной группе 3 пациентки имели pT4aN1M0, 4 пациентки – pT4aN0M0, 15 пациенток – pT4bN1M0, 8 пациенток – pT4bN0M0, 6 пациенток – pT4cN1M0 и 5 пациенток – pT4cN0M0. Поскольку пациентки относились к группе с люминальным типом опухоли, каждая из них получала гормонотерапию в адъювантном режиме. Пациенткам репродуктивного возраста назначали препараты группы антагонистов эстрогена, тогда как пациенткам в постменопаузе – ингибиторы ароматазы. В исследовании не применялась таргетная терапия. Между группами сравнения был проведен статистический анализ; за критическое значение выбран медианный уровень маркера в 25 %. Результаты. По степени регрессии PCNA определено, что селективная внутриартериальная ПХТ при РМЖ с низким индексом пролиферативной активности в опытной группе имеет статистически значимое преимущество по показателям общей выживаемости и средней продолжительности жизни в сравнении с группой контроля (p < 0,05). Выводы. С помощью показателя PCNA возможно оценивать пролиферативную активность опухоли и таким образом прогнозировать эффект неоадъювантной ПХТ и выбирать оптимальную тактику комплексного лечения пациенток с РМЖ