The influence of 5-fluorouracil on activity of thymidine phosphorylase in gastric adenocarcinoma and normal adjacent tissue

The aim of the present study was to evaluate the change of thymidine phosphorylase (TP) activity in gastric adenocarcinoma and adjacent tissue upon the intraarterial administration of 5-fluorouracil (5-FU). Matherials and methods: The specimens of tumor and adjacent tissue were obtained by surgical operation on 36 patients (20 men and 16 women aged from 38 to 82 years) with gastric adenocarcinoma (stages II–IV). 5-FU was administered in the bolus dose to the gastroepiploic artery 2–60 min before the tumor resection. The concentration of 5-FU and activity of TP in both tissues were determined by high performance liquid chromatography method. Results: The concentration of 5-FU was decreased in a time-dependent manner in both tissues, though the interpatient variability of this value was much less in tumor tissue. The activity of TP was decreased with the course of the time after 5-FU administration in tumor and normal adjacent tissue. There were statistically significant differences in the TP activity in both tissues between 2–20 min and 40–60 min after 5-FU injection (p < 0.05). Conclusion: 5-FU administration results in the decrease of TP activity in tumor and normal adjacent tissues that might have importance for chemotherapy with fluoropyrimidines. Key Words: 5-fluorouracil, thymidine phosphorylase, gastric adenocarcinoma, normal mucosa

The Kі-67 marker for assessing the effectiveness of systemic or regional neoadjuvant polychemotherapy in patients with locally advanced breast cancer

Over the past decades, breast cancer (BC) is the most common cancer and one of the key causes of mortality and disability among women in developed countries. Aim: Determination of the role of Ki-67 index in assessing the quality of neoadjuvant polychemotherapy treatment using regional or systemic delivery routes of pharmacological agents in patients with locally advanced breast cancer (LABC). The retrospective analysis of 30 clinical trials of LABC treatment based on selective intra-arterial therapy in patients with BC (T4A-DN0-3M0) was used. The decrease in Ki-67 level in LABC after selective intra-arterial polychemotherapy was more pronounced than after systemic polychemotherapy. No correlation of the tumor metastatic potential with a Ki-67 level was detected. Assessment of Ki-67 expression allows to evaluate effectively the biological properties of the tumor, predict the course of the disease and choose the optimal tactics of neoadjuvant polychemotherapy (regional or systemic variant) as part of integrated antitumor treatment

Маркер пролиферации PCNA как прогностический показатель эффективности неоадъювантной полихимиотерапии у женщин с местно-распространенным раком молочной железы

Рак молочної залози є найбільш поширеним онкологічним процесом серед жіночого населення розвинених країн та однією з причин смертності та втрати працездатності. Особливе місце в структурі даної патології посідають місцево-поширені форми. Це обумовлює актуальність пошуку нових методів діагностики та лікування таких пацієнток. Важливим завданням для сучасної мамології є визначення та прогнозування ефективності неоад’ювантної хіміотерапії для вибору правильної тактики лікування. Одним з таких параметрів є проліферативна активність пухлини. Мета роботи: оцінка ефективності неоад’ювантного лікування із застосуванням системного, ендолімфатичного та селективного внутрішньоартеріального шляхів уведення хіміопрепаратів у хворих на місцево-поширений рак молочної залози з використанням індексу проліферативної активності пухлини на основі маркера PCNA. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів комплексного лікування пацієнток з первинно неоперабельним місцево-поширеним раком молочної залози на основі селективних та системних шляхів уведення хіміопрепаратів. До дослідження включено 90 клінічних випадків, що відповідали умовам дослідження. Вибірка розподілена на 3 групи залежно від обраного виду неоад’ювантної поліхіміотерапії; сформовано 2 контрольні (на основі системної та ендолімфатичної терапії) на 1 досліджувану (з використанням селективного внутрішньоартеріального шляху доставки) групу. Паралельно з рутинними методами в усіх пацієнток додатково вивчалася динаміка проліферативної активності пухлини за ядерним антигеном PCNA. Результати. Статистичний аналіз проводився між групами порівняння; за критичне значення обраний медіанний рівень маркера 25 %. За ступенем регресії PCNA визначено, що селективна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія при раку молочної залози з низьким індексом проліферативної активності має статистичну перевагу за показниками загальної виживаності та середньої тривалості життя (p < 0,05) порівняно з групами контролю. Висновки. За допомогою показника PCNA можна надійно оцінювати проліферативну активність пухлини, таким чином прогнозувати ефект неоад’ювантної поліхіміотерапії та обирати оптимальну тактику комплексного лікування.Breast cancer is the most common cancer process among the female population in developed countries and one of the causes of mortality and disability in this cohort. The locally advanced forms take pride of place in the structure of this pathology. This determines the relevance of the search for new methods of diagnosis and treatment in such patients. An important task for modern mammologists is the determination and prediction of the effectiveness of neoadjuvant chemotherapy to select adequate treatment tactics. One of these parameters is the tumor proliferative activity index. The purpose was the evaluation of the effectiveness of neoadjuvant treatment using systemic, endolymphatic and selective intra-arterial routes of chemotherapeutic agent administration in patients with locally advanced breast cancer using the tumor proliferative index based on the PCNA marker. Materials and methods. A retrospective analysis of the results of a comprehensive treatment of patients with initially inoperable locally advanced breast cancer based on selective and systemic routes of administration of chemotherapeutic agents was performed. The study included 90 clinical cases corresponding to the circumstances. The sample was divided into 3 groups depending on the selected type of neoadjuvant polychemotherapy; there were formed two control groups (based on systemic and endolymphatic therapy) and one study group (the selective intra-arterial delivery route was used). Along with routine methods, the dynamics of proliferative activity of the tumor by the PCNA nuclear antigen was additionally studied in all patients. Results. Statistical analysis was performed between comparison groups; the median marker level of 25 % was selected as the critical value. According to the degree of PCNA regression, it was determined that selective intra-arterial chemotherapy for the breast cancer with a low proliferative activity index has a statistical advantage in overall survival and average life expectancy (p < 0.05) compared with the control groups. Conclusions. Using the PCNA indicator, one can reliably evaluate the proliferative activity of the tumor, thus predicting the effect of neoadjuvant chemotherapy and choosing the optimal tactics of the complex treatment.Рак молочной железы является наиболее распространенным онкологическим процессом среди женского населения развитых стран и одной из причин смертности и потери трудоспособности. Особое место в структуре данной патологии занимают местно-распространенные формы. Это обусловливает актуальность поиска новых методов диагностики и лечения таких пациенток. Важной задачей для современной маммологии является определение и прогнозирование эффективности неоадъювантной химиотерапии для выбора правильной тактики лечения. Одним из таких параметров является пролиферативная активность опухоли. Цель работы: оценка эффективности неоадъювантного лечения с применением системного, эндолимфатического и селективного внутриартериального путей введения химиопрепаратов у больных с местно-распространенным раком молочной железы с использованием индекса пролиферативной активности опухоли на основании маркера PCNA. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов комплексного лечения пациенток с первично неоперабельным местно-распространенным раком молочной железы на основе селективных и системных путей введения химиопрепаратов. В исследование включено 90 клинических случаев, соответствующих условиям исследования. Выборка разделена на 3 группы в зависимости от выбранного вида неоадъювантной полихимиотерапии; сформированы 2 контрольные (на основе системной и эндолимфатической терапии) на 1 исследуемую (с использованием селективного внутриартериального пути доставки) группу. Параллельно с рутинными методами у всех пациенток дополнительно изучалась динамика пролиферативной активности опухоли по ядерному антигену PCNA. Результаты. Статистический анализ выполнялся между группами сравнения; в качестве критического значения выбран медианный уровень маркера 25 %. По степени регрессии PCNA определено, что селективная внутриартериальная полихимиотерапия при раке молочной железы с низким индексом пролиферативной активности имеет статистическое преимущество по показателям общей выживаемости и средней продолжительности жизни (p < 0,05) по сравнению с группами контроля. Выводы. С помощью показателя PCNA можно надежно оценивать пролиферативную активность опухоли, таким образом прогнозировать эффект неоадъювантной полихимиотерапии и выбирать оптимальную тактику комплексного лечения