ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я ТА ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА

Purpose: to highlight the basic principles of behavioral economics, in particular, the incentive factors, the importance of information, its context and presentation, social factors that cause certain behavior in people and coverage of the results of their implementation in practical medicine. Materials and Methods. The structure of the study analysis included: a description of the primary information, identification of factors and patterns, a summary of the findings in the study findings, and the development of prospects for further research based on the findings. Results. Behavioral economics proves that people are not fully rational and predictable in their behavior, particularly in health issues, as standard economic theory suggests. The vast majority of people in society are “behavioral,” meaning that they may suffer from biases that complicate the attainment of one or the other behavior that may be preferred. Regardless of whether the person is rational or prone to behavioral bias, there are certain factors that influence the optimal decision making and lead to deliberate failure to follow certain medical recommendations, refusal of vaccination, malnutrition, etc. Accordingly, this requires additional intervention on the minds of people who are not always able to comprehensively assess future benefits, overcoming the current discomfort. Identifying and understanding these factors can successfully influence people’s behavior and health decisions. Conclusions. In order to achieve positive outcomes in public health, principles based on behavioral responses must be studied, considered and applied. The introduction of behavioral economics principles into the healthcare industry will help encourage patients to lead healthy lifestyles with systematic adherence to medical guidelines.Мета: висвітити основні принципи поведінкової економіки, зокрема, заохочувальні фактори, важливість інформації, її контекст та подачу, соціальні фактори, що зумовлюють певну поведінку в людей, а також результати впровадження їх у практичну медицину. Матеріали і методи. Структура аналізу дослідження включала: опис первинної інформації, становлення факторів та закономірностей, узагальнення отриманих результатів у висновках дослідження та розробку перспектив подальших досліджень на основі висновків. Результати. Поведінкова економіка доводить, що люди не є повністю раціональними та передбачуваними в своїй поведінці, зокрема у питаннях здоров’я, як це передбачається стандартною економічною теорією. Більшість людей у суспільстві є «поведінковою», – може страждати від упереджень, які ускладнюють досягнення тієї чи іншої поведінки, якій би бажано було віддати перевагу. Незалежно від того, чи є людина раціональною, чи схильною до поведінкових упереджень,  існують певні фактори, що впливають на прийняття нею оптимального рішення та призводять до свідомого недотримання виконання певних медичних рекомендацій, відмови від вакцинації, порушення режиму харчування тощо. Відповідно, це потребує додаткового втручання на свідомість людей, які не завжди здатні комплексно оцінити майбутні переваги, переборюючи теперішній дискомфорт. Виявлення та розуміння  цих факторів може дозволити успішно впливати на поведінку людей та на їх рішення в питаннях здоров’я. Висновки. З метою досягнення позитивних результатів у галузі громадського здоров’я необхідно вивчати, враховувати та застосовувати принципи, що ґрунтуються на поведінкових реакціях. Впровадження принципів поведінкової економіки в медичну галузь допоможе заохочувати пацієнтів  вести здоровий спосіб життя з систематичним дотриманням медичних рекомендацій

Сlinical characteristics of chronic parenchymatoid parotitis in children

Гострі та хронічні запальні процеси щелепно-лицевої ділянки у дітей залишаються досить проблемним питанням дитячої хірургічної стоматології, що обумовлено їх значною часткою в структурі як амбулаторних так і стаціонарних хворих. Не являється виключенням і хронічний паренхіматозний паротит (ХПП), який відноситься до первинного хронічного враження привушної залози (ПЗ) і на долю якого припадає 87 – 89 % від числа всіх хронічних сіалоаденітів. В диференційній діагностиці запальних захворювань слинних залоз значна увага приділяється цитологічному дослідженню секрету. Цей метод простий у виконанні, досить інформативний. Важливим діагностичним моментом являється вивчення саме кількісних та якісних характеристик паротидного секрету, зокрема його клітинного складу, як маркера, що визначає ефективність лікувальних заходів особливо при загостренні ХПП