ЛЮДИНОЗНАВСТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ПІЗНАННЯ І РОЗВИТКУ ЛІДЕРСТВА

In the management of organizations, work teams, the personality of the leader is of great importance. The presence of a leader, his leadership qualities helps to effec-tively solve the problems of the functioning of organizations, labor collectives, to achieve their goals. The formation of a leader, the development of his managerial potential implies the neces­sity and significance of systemic knowledge about a person at the biophysiological so­cio-psychological and spiritual levels. The article substantiates the need for further deep­ening of systemic knowledge in the scientific direction of "Humanity" and the importance of including such an academic discipline in the curricula of educational institutions of second­ary and higher education in Ukraine. Рассмотрена необходимость становления лидера, развертывания его управленческого потенциала предполагает необходимость и значимость системных знаний о человеке на биофизиологические, социально-психологическом и духовном срезах. Обоснована необходимость дальнейшего углубления системных знаний в научном направлении «Человековедение» и важность включения такой учебной дисциплины в учебные планы учреждений среднего и высшего образования Украины.Розглянуто необхідність становлення лідера, розгортання його управлінського потенціалу передбачає необхідність і значущість системних знань про людину на біофізіологіч­ному, соціально-психологічному та духовному зрізах. Обґрунто­вано необхід­ність подальшого поглиблення системних знань у науковому напрямку «Людинознав­ство» і важливість включення такої навчальної дисципліни у навчальні плани закладів середньої і вищої освіти України

ЛІДЕРСТВО В СИСТЕМІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Leadership is a complex social and at the same time an individual phe­nomenon, it is an important factor in ensuring the normal existence and development of soci­ety. The decisive role of leadership in the organization of joint activity of people and in their socio-psychological well-being is considered. The leader coordinates the actions of the per­formers and their goals and interests. The dynamics of the personal development of the leader. It shows its influence on the content and nature of the relationship in the team and management interaction. The transition of a leader from one level of development to the next, a higher level requires him to make meaningful and purposeful efforts and improve his moral and volitional and vital values, enhances his influence on supporters and followers, increases the effectiveness of his managerial interaction with performers.Рассмотрены определяющую роль лидерства в организации совместной деятельности людей и их социально-психологического самочувствия. Лидер осуществляет координацию действий исполнителей и согласование их целей и интересов. Приведена динамика личностного развития лидера. Показано ее влияние на содержание и характер взаимоотношений в коллективе и управленческого взаимодействия. Доказано, что переход лидера с одного уровня развития на следующий, более высокий уровень требует от него осмысленных и целенаправленных усилий и совершенствования морально-волевых и жизненно ценностных качеств. Это усиливает его влияние на благосклонное ков и последователей, повышает эффективность его управленческого взаимодействия с исполнителями.Розглянуто визначальну роль лідерства в організації спільної діяльності людей та їх соціально-психологічного самопочуття. Лідер здійснює координацію дій виконавців та узгодження їхніх цілей та інтересів. Наведено динаміку особистісного розвитку лідера. Показано її вплив на зміст і характер взаємовідносин в колективі та управлінської взаємодії. Доведено, що перехід лідера з одного рівня розвитку на наступний, більш високий рівень вимагає від нього осмислених та цілеспрямованих зусиль і вдосконалення морально-вольових і життєво-ціннісних якостей. Це посилює його вплив на прихильни-ків і послідовників, підвищує ефективність його управлінської взаємодії з виконавцями

ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНА ПРИРОДА ПЕДАГОГІКИ ДОБРА

Democratization of social life and the further development of pedagogical theory have led to the spread of humanistic tendencies in educational activities. They led to an increase in attention to the problems of the philosophy of education. One of his manifestations was gradual affirmation in the theory and practice of education of ideas of kindness pedagogy. These ideas are based on the philosophical and anthropological aspects of education. At the same time, they are an objective result of combining the tasks of education with the formation of the student's professional competence and anthropocentrism as aspiration to discover and develop as much as possible its best personality traits and qualities, and contribute to the realization of its creative potential. At the same time, mastering the teacher's regulations and norms of good pedagogy requires the presence of not only clear psychological focus on pedagogical activity and the corresponding development of his personality traits, but also the ability to see in each student a unique personality. This ability should be manifested in the nature of his communication with the students, in an effort to help each of them, if necessary, and in the sense of their personal responsibility for their further fate.Демократизация общественной жизни и дальнейшее развитие педагогической теории обусловили распространение гуманистических тенденций в образовательной деятельности. Они обусловили повышение внимания к проблемам философии образования. Одним из его проявлений стало постепенное утверждение в теории и практике образования идей педагогики добра. Эти идеи основываются на философско-антропологических аспектах образования. Одновременно они являются объективным результатом сочетания задач образования по формированию профессиональной компетентности студента и антропоцентризма как стремления в максимальной степени раскрыть и развить его лучшие личностные черты и качества, способствовать реализации его творческого потенциала. В то же время освоение преподавателем положений и норм педагогики добра требует наличия не только четкой психологической направленности на педагогическую деятельность и соответствующего развития его личностных качеств, но и умения видеть в каждом студенте неповторимую личность. Это умение должна проявляться в характере его общения со студентами, в стремлении помогать каждому из них в случае необходимости и в чувстве своей личной ответственности за их дальнейшую судьбу.Демократизація суспільного життя й подальший розвиток педагогічної теорії зумовили поширення гуманістичних тенденцій в освітній діяльності. Вони стали підґрунтям для  підвищення уваги до проблем філософії освіти. Одним з його проявів стало поступове затвердження в теорії і практиці освіти ідей педагогіки добра. Ці ідеї ґрунтуються на філософсько-антропологічних аспектах освіти. Водночас вони є об’єктивним результатом поєднання завдань освіти з формування професійної компетентності студента та антропоцентризму як її прагнення максимальною мірою розкрити й розвинути його кращі особистісні  риси і якості, сприяти реалізації його творчого потенціалу. Водночас опанування викладачем положеннями і нормами педагогіки добра вимагає наявності не тільки чіткої психологічної спрямованості на педагогічну діяльність та відповідного розвитку його особистісних якостей, але й уміння бачити в кожному студентові неповторну особистість. Це уміння має проявлятися у характері його спілкування зі студентами, у прагненні допомагати кожному з них в разі необхідності та у почутті своєї особистої відповідальності за їхню подальшу долю