РОЗВИТОК ЕМПАТІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

The aim of the work – to study the problem of empathy among medical students, cognitive and emotional direction of empathy. The main body. The study of empathy issues in psychology is of rather long history. The empathy is defined as the human ability to respond emotionally to the worries of another person, animal or any anthropomorphized subject; as an exceptionally emotional phenomenon representing the process of mutual worries – sympathy – internal perception; as realization of emotional state of another person, penetration into the worries of another man; as an ability to touch to emotional life of another person sharing his/her worries; as “transformation” into the position of another man, ability to fell in his/her position; as a sensation reproducing moral unity. In order to study possible relations between empathy and experiencing fault and shame, the empirical research was conducted involving 37 fourth-year students from Bukovyna State Medical University applying the methods of V. V. Boiko to diagnose empathy and J. Tangney to assess feelings of fault and shame. Conclusion. The necessity to investigate the level of empathy abilities of medical students and their continuous development is stipulated by the time as an important constituent of high professional and humane qualities of a modern doctor.Мета роботи – вивчити проблему емпатійності у студентів-медиків, когнітивний та емотивний напрямки емпатій. Основна частина. Вивчення проблеми емпатії в психології має досить тривалу історію. Емпатія визначається як здатність людини емоційно відгукуватися на переживання іншої людини, тварини чи будь-якого антропоморфізованого предмета; як суто емоційний феномен, що репрезентує процес співпереживання – співчуття – внутрішнього прийняття; як осягнення емоційного стану  іншого, як проникнення в переживання іншої людини; як здатність прилучатися до емоційного життя іншого, розділяючи його переживання; як “учуття” в позицію іншого, вміння поставити себе на його місце; як почуття, що передає духовне єднання. Ми провели емпіричне дослідження, у якому вибіркою стали 37 студентів ІV курсу Чернівецького медичного університету і використовувалися методики В. В. Бойка для діагностики емпатії та Дж. Тангней для вимірювання почуття провини та сорому. Здатність до емпатії разом з розвитком таких базових і загальнолюдських моральних за характером почуттів, як провини та сорому, що визначають етичну спрямованість самосвідомості особистості, є професійно важливими якостями для представників допомагаючих професій, зокрема медика. Висновок. Велінням часу є необхідність дослідження рівня емпатійних здібностей студентів-медиків та їх постійний розвиток як важлива складова частина високих професійних і медичних якостей сучасного лікаря

Особливості порушень цитокінової регуляції у хворих на подагру залежно від стадії, рівня коморбідності та лікування

It has been established that in patients with gout, dependent on the stage of its development and intensity of polymorbidity and comorbidity adjustings of chronic inflammatory process progress and cytokine chain gets disturbed. Attainment of clinical remission of articular syndrome in patients with gout and significant expression of imbalance of proand anti-inflammatory cytokines is indicative of pathogenic "contribution" of comorbidity pathological conditions, especially metabolic syndrome, to support the chronic inflammatory process.Установлено, что у больных подагрой зависимо от стадии ее развития и выражености полиморбидного и коморбидного фона прогрессируют и приобретают стойкое нарушение цитокинового звена регуляции хронического воспалительного процесса. Достижение клинической ремиссии суставного синдрома у больных подагрой и значительная выраженность дисбаланса про- и противовоспалительных цитокинов свидетельствует про патогенетический «вклад» коморбиных патологических состояний, особенно метаболического синдрома, в поддержку хронического воспалительного процесса.Встановлено, що у хворих на подагру залежно від стадії її розвитку та вираженості поліморбідного та коморбідного фону прогресують і набувають стійкого порушення цитокінової ланки регуляції хронічного запального процесу. Досягнення клінічної ремісії суглобового синдрому у хворих на подагру та ще значна вираженість дисбалансу про- і протизапальних цитокінів свідчать про патогенетичний «внесок» коморбідних патологічних станів, особливо метаболічного синдрому, в підтримці хронічного запального процесу

Вікові та статеві аспекти коморбідної та супутньої патології у хворих на подагру (ретроспективне дослідження)

The paper has submitted a retrospective analysis of 120 case histories of patients with gout. It has been found out that with the advancement of age of patients and the prescription of gout the prevalence and the marked character of arterial hypertension, coronary heart disease, diabetes mellitus, steatohepatitis as well as gastropathies, chronic pancreatitis, the syndrome of irritable bowel, osteoarthrosis increase. The authors note that general practitioners do not separate from the group of the said diseases those which fall under the concept – “metabolic syndrome” and make up a group of risk of vascular events on the basis of common pathogenetic mechanisms and a group of gastroenterological diseases which arise on the basis of common alimentary disorders intrinsic to gout and are restrictors in realizing antigout therapy. Osteoarthrosis is a separate group – a late comorbid condition in gout. Researchers point out a threat of exacerbations of gout due to some drugs that may be used under the conditions of polymorbidity.В статье приведён ретроспективный анализ 120 историй болезни больных подагрой. Установлено, что с увеличением возраста больных и давности подагры существенно возрастают частота и выраженность артериальной гипертензии, ишемической болезни сердца, ожирения, сахарного диабета, стеатогепатоза, а также гастропатий, хронического панкреатита, синдрома раздраженного кишечника, остеоартроза. Авторы отмечают, что практические врачи не выделяют с группы этих заболеваний те, которые вкладываются в понятие «метаболический синдром» и составляют группу риска сосудистых событий на почве общих патогенетических механизмов и группу гастроэнтерологических заболеваний – ограничителей реализации противоподагрической терапии. Особую позицию занимает остеоартроз – позднее коморбидное состояние при подагре. Исследователи указывают на угрозу обострений подагры от некоторых лекарств, которые могут применяться в условиях полиморбидности.У статті наведений ретроспективний аналіз 120 історій хвороби пацієнтів із подагрою. Встановлено, що зі зростанням віку хворих та давності подагри суттєво зростає частота і вираженість артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, ожиріння, цукрового діабету, стеатогепатозу, а також гастропатій, хронічного панкреатиту, синдрому подразненого кишечнику, остеоартрозу тощо. Автори відмічають, що практичні лікарі не виокремлюють із групи зазначених захворювань ті, які вкладаються в поняття «метаболічний синдром» і складають групу ризику судинних подій на основі спільних патогенетичних механізмів, та групу гастроентерологічних захворювань, які виникають на підґрунті спільних із подагрою аліментарних порушень та є обмежувачами в реалізації антиподагричної терапії. Окремою групою є остеоартроз – пізній коморбідний стан при подагрі. Дослідники вказують на загрозу загострень подагри від деяких ліків, що можуть застосовуватися в умовах поліморбідності