ПРЕДИКТОРИ ЕКСТРАСИСТОЛІЧНОЇ АРИТМІЇ ТА ЇЇ ЛІКУВАННЯ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЕРВИННИМ ПРОЛАПСОМ МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА

The article describes and analyzes predictors of extrasystolic arrhythmia and its treatment in pregnant women with primary mitral valve prolapse.The aim of the study – to determine the predictors of the development of extrasystole in various types of MVP and to improve the effect of this treatment for arrhythmia in pregnant women.Material and Methods. All patients underwent a general-clinical examination; the developed questionnaire for the detection of phenotypic markers of connective tissue dysplasia (CTD) and diesembriogenesis stigmas, heredity with various diseases; ECG-study in 12 common leads; HM ECG with the help of software-hardware complex "DiaCard" ("Solveig", Ukraine); determination of cardiac rhythm variability (HRV); EchoKG-research in the M-, B- and D-modes on the "Toshiba istyle SSA-580A" device; determination of the electrolyte balance of blood – the content in the plasma of Ca2 +, Mg2+ i K+ (by colorimetric method using Biosystems BTS-330 photometer). After the previous randomization three anti­arrhythmic options were prescribed for pregnant women with MVP and frequent extrasystoles, and their effectiveness was studied.Results. In the complex of anthropometric and clinical examination of 53 pregnant women with mitral valve prolapse was found that women with mitral valve prolapse (MVP) should be considered with the phenotypic markers of arrhythmogenesis: height >-180 cm, joint hypermobility, increased skin elasticity, wrist and thumb signs, veins varicosis, which exhibit positive correlations with the degree of prolapse of the anterior lining of the mitral valve, the presence of myxomatoses degeneration (MD) of the wings, mitral regurgitation, and two-fold prolapse that in some way are difficult to determine the essence and features of the course of MVP in pregnant women. As the predictors of extrasystolic arrhythmia in pregnant women with MVP may be myxomatosis of the MV, more than II stage of mitral regurgitation, relative hypomagniemia, and also vegetative dysfunction and violation of the electrophysiological properties of the myocardium. High antiarrhythmic efficacy of nebivolol was established for ventricular extrasystole, rhythmocor – for supraventricular extrasystole and combination of these drugs – for ventricular and supraventricular extrasystoles.В статье описаны и проанализированы предикторы экстрасистолической аритмии и ее лечение у беременных с первичным пролапсом митрального клапана.Цель исследования – определить предикторы развития экстрасистолии при различных вариантах ПМК и повысить эффективность лечения аритмии у беременных.Материал и методы. Всем больным было проведено клиническое обследование; анкетирование по разра­ботанной анкете для выявления фенотипических маркеров соединительнотканной дисплазии (СТД) и стигм дис­эм­бриогенеза, наследственности различными заболеваниями, ЭКГ-исследование в 12 общепринятых отведениях; холтеровское мониторирование ЭКГ с помощью программно-аппаратного комплекса "DiaCard" ("Сольвейг", Украина); определение вариабельности сердечного ритма (ВСР) ЭхоКГ-исследования в М, В- и Д-ре­жимах на аппарате "Toshiba istyle SSA-580A"; определение электролитного баланса крови – содержания в плазме Са2+, Мg2+ и K+ (колориметрическим методом с помощью фотометра Biosystems BTS-330). После предварительной рандо­мизации беременным с ПМК и частой экстрасистолией было назначено три варианта антиаритмической терапии и изучена их эффективность.Результаты. При комплексном антропометрическом и клиническом обследовании 53 беременных с пролап­сом митрального клапана было обнаружено, что фенотипическими маркерами аритмогенеза у женщин с ПМК являются рост >180 см, гипермобильность суставов, повышенная растяжимость кожи, признаки запястья и большого пальца, варикоз, которые имеют положительные корреляционные связи со степенью пролабирования передней створки МК, наличием миксоматозной дегенерации (МД) створок, митральной регургитации и дво­створковым пролабированием а также, определенным образом, определяют тяжесть и особенности течения ПМК у беременных. Предикторами экстрасистолической аритмии у беременных с ПМК могут служить миксоматоз створок МК, митральная регургитация больше ІІ, относительная гипомагниемия, вегетативная дисфункция и нарушения электрофизиологических свойств миокарда. Установлена высокая антиаритмическая эффективность небиволола при желудочковой экстрасистолии, ритмокора – при суправентрикулярной экстрасистолии и комбинации этих препаратов – при желудочковой и суправентрикулярной экстрасистолии.В статті описано та проаналізовано предиктори екстрасистолічної аритмії та її лікування у вагітних із первинним пролапсом мітрального клапана.Мета дослідження – визначити предиктори розвитку екстрасистолії при різних варіантах ПМК та підвищити ефективність лікування аритмії у вагітних.Матеріал і методи. Всім хворим було проведено загальноклінічне обстеження; анкетування за розробленою анкетою для виявлення фенотипових маркерів сполучнотканинної дисплазії (СТД) і стигм дизембріогенезу, спадковості за різними захворюваннями; ЕКГ-дослідження в 12 загальноприйнятих відведеннях; ХМ ЕКГ за допо­могою програмно-апаратного комплексу “DiaCard” (“Сольвейг”, Україна); визначення варіабельності серцевого ритму (ВСР); ЕхоКГ-дослідження в М-, В- і Д-режимах на апараті “Toshiba istyle SSA-580A”; визначення електролітного балансу крові – вмісту в плазмі Са2+, Мg2+ i K+ (колориметричним методом за допомогою фотометра Biosystems BTS-330). Після попередньої рандомізації вагітним із ПМК та частою екстрасистолією було призначено три варіанти антиаритмічної терапії та вивчено їх ефективність.Результати. При комплексному антропометричному та клінічному обстеженні 53 вагітних з пролапсом мітрального клапана було виявлено, що фенотиповими маркерами аритмогенезу в жінок із ПМК слід вважати: зріст >180 см, гіпермобільність суглобів, підвищену розтяжність шкіри, ознаки зап’ястка та великого пальця, варикоз, які мають позитивні кореляційні зв’язки зі ступенем пролабування передньої стулки МК, наявністю міксоматозної дегенерації (МД) стулок, мітральної регургітації та двостулковим пролабуванням і, певним чином, визначають тяжкість та особливості перебігу ПМК у вагітних. Предикторами екстрасистолічної аритмії у вагітних із ПМК можуть слугувати міксоматоз стулок МК, мітральна регургітація більше ІІ, відносна гіпомагніємія, а також вегетативна дисфункція і порушення електрофізіологічних властивостей міокарда. Встановлено високу антиарит­мічну ефективність небівололу при шлуночковій екстрасистолії, ритмокору – при суправентрикулярній екстра­систолії та комбінації цих препаратів – при шлуночковій і суправентрикулярній екстрасистолії

СУЧАСНІ СПОСОБИ ПРОФІЛАКТИКИ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ – МОЖЛИВОСТІ ОПЕРАЦІЙНОЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ

In modern obstetrics the problem of infectious complications after cesarean section is determined by high maternal mortality and disability of young women and varies within 0.2-2.2 %. The problem of intra-infectious diseases is extremely acute. Infectious agents are predominantly opportunistic microorganisms, gaining multiple resistance to antibiotics. Taking into account the periodic change of the most prevalent pathogens of intraoperation infections and their antibiotic resistance, especially the prevention of these infections, the development of preventive and anti-epidemic measures in the operating system is impossible without establishing their actual level, continuous epidemiological and microbiological monitoring, development of their results and implementation of anti-epidemic measures.Проблема інфекційних ускладнень після кесаревого розтину в сучасному акушерстві визначається високою материнською смертністю й інвалідизацією молодих жінок та коливається в межах 0,2–2,2 %. При цьому надзвичайно гостро постає проблема внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ). Збудниками ВЛІ у породіль є переважно факультативні умовно-патогенні мікроорганізми (УПМ), набуваючи множинної стійкості до антибіотиків. Враховуючи періодичну зміну домінуючих збудників ВЛІ та їх антибіотикорезистентність, особливості профілактики цих інфекцій, а також розробка профілактичних та протиепідемічних заходів у операційній не можлива без встановлення їх дійсного рівня, постійного епідеміологічного і мікробіологічного моніторингу, розробки за їх результатами та впровадження протиепідемічних заходів

СПОЛУЧНОТКАНИННА ДИСПЛАЗІЯ СЕРЦЯ У ВАГІТНИХ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ: (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНІ ДАНІ)

The aim of the study – the role of connective tissue dysplasia of the heart with idiomatic mitral valve prolapse in the development of complications of pregnancy and childbirth in women, as well as the choice of optimal methods of pregnancy, prognosis, treatment and prevention of obstetric complications. The article presents modern world ideas about the influence of nonspecific connective tissue dysplasia of the heart on pregnancy, childbirth, fetal condition and postpartum period. Scientists from the world᾽s leading schools, who have achieved significant success in studying the problem of nonspecific connective tissue dysplasia over the last 10 years, state the global prevalence of dysplastic syndromes among young people, their significant impact on clinical manifestations and the course of most "common" diseases and 100 % dependence on adverse factors fetal period. Connective tissue is involved in key processes that determine the success of human reproduction. Mitral valve prolapse is considered to be one of the cardiac manifestations of connective tissue dysplasia syndrome (idiopathic or primary mitral valve prolapse), which has a proven genetic determination. Given the relatively high prevalence of mitral valve prolapse in the young population, the above complications are quite common (20–25 %) in pregnant women. Moreover, in pregnant women mitral valve prolapse is more severe, characterized by a higher incidence of various cardiovascular and obstetric complications, including a number of phenotypic and visceral heart abnormalities that can be inherited in children, which demonstrates the higher general clinical significance of the heart dysplasia problem just for pregnancy. The role of metabolic disorders, immune response, electrolyte imbalance, coagulopathy in the development of functional disorders of the life support systems of pregnancy and uterine-placental-fetal complex in women with connective tissue dysplasia of the heart and idiopathic mitral valve prolapse was detected. The analysis indicates the need for isolation in pregnant women with connective tissue dysplasia of the heart special clinical and biochemical markers for the prediction of obstetric and perinatal complications.Цель исследования – уточнение роли соединительнотканной дисплазии сердца с идиоматическим пролапсом митрального клапана в проблеме развития осложнений беременности и родов у женщин, а также её влияния на выбор оптимальных методов ведения беременности, прогнозирования, лечения и профилактики акушерских осложнений. В статье представлены современные мировые представления о влиянии неспецифической дисплазии соединительной ткани (НДСТ) сердца на течение беременности, родов, состояние плода и послеродовой период. Ученые ведущих мировых школ, достигших за последнее 10-летие значительных успехов в изучении проблемы НДСТ, констатируют глобальную распространенность среди молодежи диспластических синдромов, существенное влияние их на клинические проявления и течение большинства «обычных» заболеваний и 100 % зависимость от действия неблагоприятных факторов во внутриутробном периоде. Соединительная ткань участвует в ключевых процессах, которые определяют успех репродукции человека. Пролапс митрального клапана рассматривается как один из кардиальных проявлений синдрома дисплазии соединительной ткани (идиопатический, или первичный пролапс митрального клапана), который имеет доказанную генетическую детерминацию. Учитывая относительно высокую распространенность пролапса митрального клапана в молодой популяции, вышеуказанные осложнения довольно часто (20–25 %) встречаются у беременных. Более того, у беременных пролапс митрального клапана имеет более тяжелое течение, характеризуется большей частотой развития различных сердечно-сосудистых и акушерских осложнений, в том числе рядом фенотипических и висцеральных аномалий сердца, которые могут наследоваться у ребенка, и демонстрирует более высокое общеклиническое значение проблемы соединительнотканной дисплазии сердца именно для ведения беременности. Установлена роль метаболических нарушений, иммунного ответа, дисбаланса электролитов, коагулопатии в развитии функциональных нарушений работы систем жизнеобеспечения беременности и работы маточно-плацентарно-плодового комплекса у женщин с соединительнотканной дисплазией сердца и идиопатическим пролапсом митрального клапана. Проведенный анализ указывает на необходимость выделения у беременных с соединительнотканной дисплазией сердца клинических и биохимических маркеров прогнозирования акушерских и перинатальных осложнений.Мета дослідження – уточнення ролі сполучнотканинної дисплазії серця з ідіоматичним пролапсом мітрального клапана у проблемі розвитку ускладнень вагітності та пологів у жінок, а також її впливу на вибір оптимальних методів ведення вагітності, прогнозування, лікування та профілактики акушерських ускладнень. У статті представлено сучасні світові уявлення про вплив неспецифічної дисплазії сполучної тканини (НДСТ) серця на перебіг вагітності, пологів, стан плода та післяпологовий період. Учені провідних світових шкіл, що досягли за останнє 10-річчя значних успіхів у вивченні проблеми НДСТ, констатують глобальну поширеність серед молоді диспластичних синдромів, суттєвий вплив їх на клінічні прояви і перебіг більшості «звичних» захворювань та 100 % залежність від дії несприятливих чинників у внутрішньоутробному періоді. Сполучна тканина бере участь у ключових процесах, які визначають успіх репродукції людини. Пролапс мітрального клапана розглядається як один із кардіальних проявів синдрому дисплазії сполучної тканини (ідіопатичний, або первинний пролапс мітрального клапана), який має доведену генетичну детермінацію. Враховуючи відносно високу розповсюдженість пролапсу мітрального клапана у молодій популяції, вищезазначені ускладнення досить часто (20–25 %) зустрічаються у вагітних. Більше того, у вагітних пролапс мітрального клапана має тяжчий перебіг, характеризується більшою частотою розвитку різних серцево-судинних та акушерських ускладнень, в тому числі низкою фенотипових і вісцеральних аномалій серця, які можуть успадковуватися у дитини, що й демонструє вищу загальноклінічну значущість проблеми сполучнотканинної дисплазії серця саме для ведення вагітності. Встановлено роль метаболічних порушень, імунної відповіді, дисбалансу електролітів, коагулопатії у розвитку функціональних порушень роботи систем життєзабезпечення вагітності та роботи матково-плацентарно-плодового комплексу у жінок із сполучнотканинною дисплазією серця та ідіопатичним пролапсом мітрального клапана. Проведений аналіз вказує на необхідність виділення у вагітних із сполучнотканинною дисплазією серця клінічних та біохімічних маркерів прогнозування акушерських та перинатальних ускладнень

COMPLEX APPROACH TO TREATMENT OF SUBCHORIONIC HEMATOMA IN EARLY THREATENED ABORTION

Background. Currently, miscarriage is considered to be a multietiological disorder with trombofilic violations and hormone deficiency as the leading factors. Despite the achievements in treatment of miscarriage, the frequency of preterm termination of the wanted pregnancies is still high and the number of perinatal losses is significant. Therefore, pathogenetically based therapy, safe for the foetus, is very important in management of pregnancy interruption in the first trimester. A proper drugs administration provides optimal concentration of active ingredients and fast action. The aim is to improve effectiveness of the early threatened abortion treatment in cases of subchorionic hematoma (SCH) by combination of sublingual natural micronized progesterone and tranexamic acid Objective. We examined 50 pregnant women with early threatened abortion with SCH. We studied system of haemostasis, basic hormonal markers and ultrasound criteria of threatened abortion. We compared efficacy of treatment between traditional (supportive) therapy (sedation, spasmolytic, haemostatic drug) and combination of supportive therapy in combination with tranexamic acid and natural micronized progesterone. Results. The result of lab tests showed minimal signs of hypercoagulation, hyperfibrinogenemia and platelet hyperactivity, a significant β-hCG level decrease and approximate decrease in progesterone and free estriol production. Sonographic examination showed presents of local myometrial hypertonus, deformation of fertilized egg, hypoplasia of chorion, low location of fertilized ovum, retarded growth of CRL.The research proved that combined administration of sublingual micronized progesterone and tranexamic acid for the treatment of threatened abortion with SCH has more significant positive effect for pregnancy maintenance due to clinical, biochemical, hormonal and ultrasound results if compared with the group which underwent supportive therapy. Conclusions. Complex application of natural micronized progesterone 100 mg three times a day sublingually and 500 mg of Tranexamic acid dissolved in 200 ml normal saline solution improves the dynamics of the main hormonal, haemostatic and ultrasound markers of abortion and significantly reduces reproductive losses. Tranexamic acid treatment proved a rapid and effective action on hematoma and absence of embryotoxical and сoagulopathyc influence. Tranexamic acid does not cause any significant disorders of hemostatic system. This is very important at the early gestation because of intravascular coagulation, physiological hypercoagulable condition during pregnancy that can cause microthrombosis and disrupt placentation. On the other hand, it is dangerous for the mother’s health because of the increased risk of thrombosis.Background. Currently, miscarriage is considered to be a multietiological disorder with trombofilic violations and hormone deficiency as the leading factors. Despite the achievements in treatment of miscarriage, the frequency of preterm termination of the wanted pregnancies is still high and the number of perinatal losses is significant. Therefore, pathogenetically based therapy, safe for the foetus, is very important in management of pregnancy interruption in the first trimester. A proper drugs administration provides optimal concentration of active ingredients and fast action. The aim is to improve effectiveness of the early threatened abortion treatment in cases of subchorionic hematoma (SCH) by combination of sublingual natural micronized progesterone and tranexamic acidObjective. We examined 50 pregnant women with early threatened abortion with SCH. We studied system of haemostasis, basic hormonal markers and ultrasound criteria of threatened abortion. We compared efficacy of treatment between traditional (supportive) therapy (sedation, spasmolytic, haemostatic drug) and combination of supportive therapy in combination with tranexamic acid and natural micronized progesterone.Results. The result of lab tests showed minimal signs of hypercoagulation, hyperfibrinogenemia and platelet hyperactivity, a significant β-hCG level decrease and approximate decrease in progesterone and free estriol production. Sonographic examination showed presents of local myometrial hypertonus, deformation of fertilized egg, hypoplasia of chorion, low location of fertilized ovum, retarded growth of CRL.The research proved that combined administration of sublingual micronized progesterone and tranexamic acid for the treatment of threatened abortion with SCH has more significant positive effect for pregnancy maintenance due to clinical, biochemical, hormonal and ultrasound results if compared with the group which underwent supportive therapy.Conclusions. Complex application of natural micronized progesterone 100 mg three times a day sublingually and 500 mg of Tranexamic acid dissolved in 200 ml normal saline solution improves the dynamics of the main hormonal, haemostatic and ultrasound markers of abortion and significantly reduces reproductive losses. Tranexamic acid treatment proved a rapid and effective action on hematoma and absence of embryotoxical and сoagulopathyc influence. Tranexamic acid does not cause any significant disorders of hemostatic system. This is very important at the early gestation because of intravascular coagulation, physiological hypercoagulable condition during pregnancy that can cause microthrombosis and disrupt placentation. On the other hand, it is dangerous for the mother’s health because of the increased risk of thrombosis

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІНИ ЩІЛЬНОСТІ СУДИН МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА У ЧАСТОЧКАХ ЗАГРУДНИННОЇ ЗАЛОЗИ БІЛИХ ЩУРІВ В НОРМІ ТА ПРИ ВПЛИВІ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ВПРОДОВЖ ДВОХ МІСЯЦІВ

From the three salts of heavy metals consumed by experimental white male rats of reproductive age in low concentrations for 2 months, the least toxic to the body is an aqueous solution of FeSO4 · 7H2O (iron sulphate) at a dose of 0.5 mg / dm3. The most toxic is an aqueous solution of ZnSO4 · 7H2O (zinc salt of sulfuric acid) at a dose of 1,505 mg / dm3, the use of which resulted in an increase in all vessels of the microcirculatory tract in both cortex and medulla of the lobules of thymus compared to the control group. The density of arterioles in the cortex increased 3.3 times, the density of venules - 2 times, the density of capillaries - 1.5 times; in the brain substance there is also a 2-fold increase in the density of arterioles, the density of venules - 1.2 times, the density of capillaries - 2.5 times compared with the control group of animals. In experimental male rats consuming aqueous solutions - CuSO4 · 5H2O at a dose of 0.247 mg / dm3, the density of arterioles and venules in the cortex of the thymus almost did not change, and the density of capillaries, compared with the control group, increased 1.5 times in medulla of thymus, compared with the control group, the density of arterioles increased 1.7 times, the density of venules increased 1.2 times, and the density of capillaries increased 1.6 times.From the three salts of heavy metals consumed by experimental white male rats of reproductive age in low concentrations for 2 months, the least toxic to the body is an aqueous solution of FeSO4 · 7H2O (iron sulphate) at a dose of 0.5 mg / dm3. The most toxic is an aqueous solution of ZnSO4 · 7H2O (zinc salt of sulfuric acid) at a dose of 1,505 mg / dm3, the use of which resulted in an increase in all vessels of the microcirculatory tract in both cortex and medulla of the lobules of thymus compared to the control group. The density of arterioles in the cortex increased 3.3 times, the density of venules - 2 times, the density of capillaries - 1.5 times; in the brain substance there is also a 2-fold increase in the density of arterioles, the density of venules - 1.2 times, the density of capillaries - 2.5 times compared with the control group of animals. In experimental male rats consuming aqueous solutions - CuSO4 · 5H2O at a dose of 0.247 mg / dm3, the density of arterioles and venules in the cortex of the thymus almost did not change, and the density of capillaries, compared with the control group, increased 1.5 times in medulla of thymus, compared with the control group, the density of arterioles increased 1.7 times, the density of venules increased 1.2 times, and the density of capillaries increased 1.6 times