Mechanisms for providing different reactivity to immobilization stress in male and female rats with different resistance to acute hypoxic hypoxia

Attention of scientists of the world are study the features of increased resistance to hypoxia and chronic stress.The aim of the study was to trace the features of multidirectional correlations in the mechanisms of heart damage in high- and low-resistance to hypoxic hypoxia rats (HR, LR) in different models of immobilization stress.Material and methods of investigation. The experiments were performed on 144 outbred HR and LR aged 5.5-6 months, dividing into 3 groups – control and 2 with different model of immobilizing stress. Determine correlation between superoxide dismutase activity (SOD), catalase, GSH, glutathione peroxidase (GP), glutathione reductase (GR), conjugates diene and triene (DC, TC), Schiff bases (SB), TBA-active products, nitrite anion, in the blood – peroxidase activity (PAB), ceruloplasmin (CP), circulating immune complexes (CIC), oxidative modification of proteins.Results. In HR males rats in repeated every 24 hours stress, with increasing oxidative stress, has the positive correlation with the activity of antioxidant enzymes (SOD, catalase, CP), and in LR with the accumulation of CIC increases GSH. At the stress repeated every 72 hours, various mechanisms of adaptation are noted: in HR animals due to activation of catalase and SOD, in LR – mainly due to catalase and CP. In HR rats-female with stress, which is repeated every 24 hours, adaptation occurs due to activation of SOD and PAB, in LR with the accumulation of CIC – due to PAB and GR. When the stress is repeated every 72 hours, catalase and GH are mainly activated in HR female, in LR – SOD, PAB, CP.Conclusion. The experiments revealed significant correlations that indicate the individual characteristics of the adaptation of rats to immobilization stress, which depend on resistance to hypoxia and sex

Functional instability of the spine: selection measures for diagnosis and treatment using computer stability. Journal of Education, Health and Sport

Osteochondrosis of the spine is one of the most common chronic diseases of the human musculoskeletal system, in which there is a degenerative-dystrophic lesion of the vertebrae, intervertebral discs and ligaments.The aim of the study was to analyze the problems of pain and instability of the spine that occur in osteochondrosis, kinesiological methods of their diagnosis and treatment, and the criteria for selecting patients for the treatment of spinal instability.Material and methods of investigation. Literature sources were analyzed to substantiate the feasibility of selecting patients with disorders of functional stability of the spine and the use of computer stabiloplatform for diagnosis and treatment.Results. 4 groups of people were selected for examination and treatment. All individuals were selected from patients who applied to the Milon Center, which specializes in helping patients with kinesiodiagnostics and kinesiotherapy, therapeutic massage. All patients gave informed consent to use their examination and treatment data, if necessary, using a stabiloplatform. The first group included people who did not have osteochondrosis, but led a sedentary lifestyle, mostly traveling by car, ie were at risk of developing osteochondrosis. Their age was 22–28 years; the distribution by sex was - 12 men and 16 women. The second included patients who had hypermobility of the spine. Their age was 25-35 years; the distribution by sex was - 18 men and 23 women. The third group included patients with hypomobility of the spine. Their age was 28-45 years; the distribution by sex was - 15 men and 20 women. The fourth group included patients with spinal instability. Their age was 30-50 years; the distribution by sex was - 22 men and 32 women.Expected results. In each of the groups of subjects is expected to improve the functional stability of the spine, reduce disorders of the autonomic nervous system, reduce psychological disorders, improve sleep quality. The selection of the number of procedures is set individually, depending on the quality of the detected changes. Long-term results of stabilometry application are expected to be investigated.Conclusion. Osteochondrosis is a modern disease that leads to a deterioration in the quality of people of working age. The use of computer stabilometry can improve the functional stability of the spine

Mechanism of stress heart damage in the animals of different sensitivity to hypoxia

Hypoxia and resistance to it is the main in today data sitiuayion in the world.The aim of the study was to determine level of myocardium damage and corresponding of it with cytokines level in high- and low-resistance to hypoxic hypoxia rats (HR, LR) in different models of immobilization stress.Material and methods of investigation. The experiments were performed on 144 outbred HR and LR aged 5.5-6 months, dividing into 3 groups – control and 2 with different model of immobilizing stress. It was determined morphological changes of myocardium and concentration of interleukins 1beta, 2, 4, 6, 10 (IL-1beta, IL-2, IL-4, IL-6, IL-10), tumor necrosis factor alpha (TNF-alpha) in the blood serum.Results. The morphological investigation showed the bigger damage effect in LR animal, than in HR rats. Damage effects were higher in males, than in females. The stress repeating every 72 hours (stress 2) had higher damage in myocardium, than stress repeating every 24 hours (stress 1). We corresponds the results with cytokines level. High congenital resistance to hypoxia is associated with an increased content of anti-inflammatory cytokines (in males IL-4, in females IL-10). Intact males, compared with females, have a higher production of pro-inflammatory cytokines (IL-6, TNF-alpha).At stress1 inHR males, compared with HR females, were lower contents of IL-10, higher level of IL-1beta, IL-4, IL-6, TNF-alpha. At stress1 inLR males, compared with LR females, were lower contends of IL-10, IL-2. The morphological changes were more in males, that’s why higher level of anti-inflammatory cytokines IL-10 really has protection in HR and LR females’ animals. At stress2 inHR male, compared with HR female, were lower contents of IL-1beta and IL-10, higher IL-2 and IL-6. At stress2 inLR males, compared with LR females, were higher level of IL-10, IL-6, lower contents of IL-2, IL-4. The morphological changes were more in males, that’s why pro-inflammatory cytokines IL-6 really take place in damage of myocardium in males with different resistance animals.Conclusion. High congenital resistance to hypoxia is associated with smaller destroying of the myocardium layer in immobilizing stress, which correspond with increased content of anti-inflammatory cytokines IL-4 and, IL-10. Higher damage of myocardium in immobilizing stress correspond with higher production of pro-inflammatory cytokines (IL-6, TNF-alpha)

РОЛЬ БІОХІМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У РОЗВИТКУ ЕТАНОЛОВИХ ФІБРОЗУ І ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ У ВИСОКО- ТА НИЗЬКОЕМОЦІЙНИХ ЩУРІВ

Introduction. Excessive alcohol consumption is one of the most common social illness, causing irreversible changes in the body. The aim of the study – to evaluate the state of the pro- and antioxidant system in the blood and heart of high- and low-emotional male rats (HE, LE) in ethanol fibrosis and cirrhosis of liver. Research Methods. The experiments were performed on 96 HE and LE outbred rats aged 5.5–6 months. Animals were divided into three groups – control (C), ethanol fibrosis (EF) and ethanol cirrhosis of the liver (EC). Emotionality was determined in the "open field". In blood serum (ser) and heart homogenate (hom) superoxide dismutase (SOD), catalase (Cat) activity, content of diene (DC), triene (TC) conjugates, shiff bases (SB), TBA-active products (TBA) in the blood – peroxidase activity (PA), the content of ceruloplazmin (CP) were determined. Results and Discussion. In K in HE, in compare with LE, there were smaller DC, TC, TBA, bigger SB. At EF and EC, all indexes in HE and LE increased and were higher in HE. In K in HE OMP370 and OMP430 were bigger in ser, smaller in gom. At EF and EC they increased (except for OMP370 in HE ser). In ser in HE OMP370 were larger. In EC, compared with EF, OMP370 in ser were smaller in HE and LE, and in gom – larger in LE. OMP430 at EC, in comparison with EF, were smaller in ser LE. In K SOD is higher in LE. At EF SOD increased, more in HE, but remained higher in LE. At EC SOD increased more in HE and was higher at them in gom. At EC, in comparison with EF, SOD was bigger. Cat in ser in K was higher in LE. At EF Cat increased and was higher in HE. At EC Cat increased to a greater extent in HE and did not depend on emotionality. At EC, in comparison with EF, Cat was bigger. The CP in ser was higher in HE. At EF and EC it increased, more at LE. There was no difference between CP in EF and EC in HE rats; in LE there were greater values in EC. At EF in HE the content of CP remained higher. PA in K was higher in LE; increased in EF and EC (more). At EC it was higher in HE. Conclusions. Ethanol fibrosis and cirrhosis of the liver in rats causes damage of the body by an oxidative mechanism. Intensification of LPO is more pronounced in cirrhosis in the serum and heart homogenate of highly emotional animals.Вступление. Чрезмерное употребление алкоголя является распространенным социальным бедствием, что вызывает необратимые изменения в организме. Цель исследования – оценить состояние про- и антиоксидантной системы в крови и гомогенате сердца высоко- и низкоэмоциональных (ВЭ, НЭ) крыс-самцов при этаноловых фиброзе и циррозе печени. Методы исследования. Опыты выполнены на 96 ВЭ и НЭ беспородных крысах-самцах в возрасте 5,5–6 месяцев. Животных разделили на 3 группы: контрольная (К); этаноловый фиброз (ЭФ); этаноловый цирроз печени (ЭЦ). Эмоциональность определяли по методике “открытое поле”. В сыворотке крови (сыв) и гомогенате сердца (гом) определяли активность супероксиддисмутазы (СОД), каталазы (Кат), содержание диеновых (ДК), триенових (ТК) конъюгатов, шиффовых оснований (ШО), ТБК-активных продуктов (ТБК-ап), в сыворотке крови – пероксидазную активность крови (ПАК), содержание церулоплазмина (ЦП). Результаты и обсуждение. В К у ВЭ животных, по сравнению с НЭ, было меньше содержание ДК, ТК, ТБК-ап, больше – содержание ШО. При ЭФ и ЭЦ все показатели у ВЭ и НЭ крыс возросли и были выше у ВЭ животных. В К у ВЭ крыс ОМП370 и ОМП430 были больше в сыв, меньше – в гом. При ЭФ и ЭЦ они возросли (кроме ОМП370 в сыв ВЭ животных). В сыв ВЭ крыс ОМП370 были больше. При ЭЦ, по сравнению с ЭФ, ОМП370 в сыв были меньше у ВЭ и НЭ животных, а в гом – больше у НЭ крыс. При ЭЦ, по сравнению с ЭФ, ОМП430 были меньше в сыв НЭ животных. В К активность СОД была выше у НЭ крыс. При ЭФ она возросла, больше у ВЭ животных, но оставалась выше у НЭ крыс. При ЭЦ возросла больше у ВЭ животных и была выше в гом. При ЭЦ, по сравнению с ЭФ, активность СОД была больше. Активность Кат в сыв в К была выше у НЭ крыс. При ЭФ она увеличилась и была выше у ВЭ животных. При ЭЦ возрастала в большей степени у ВЭ крыс и не зависела от эмоциональности. При ЭЦ, по сравнению с ЭФ, активность Кат была больше. Содержание ЦП в сыв было выше у ВЭ животных. При ЭФ и ЭЦ оно возросло, больше у НЭ крыс. Разницы в содержании ЦП при ЭФ и ЭЦ у ВЭ животных не наблюдали, у НЭ крыс более высокие значения отмечали при ЭЦ. При ЭФ у ВЭ животных содержание ЦП оставалось большим. В К ПАК была выше у НЭ крыс; возросла при ЭФ и ЭЦ (в большей степени). При ЭЦ ПАК была выше у ВЭ животных. Выводы. Этаноловые фиброз и цирроз печени у крыс вызывают повреждение организма по оксидационному механизму. Интенсификация ПОЛ больше выражена при циррозе в сыворотке крови и гомогенате сердца высокоэмоциональных животных.Вступ. Надмірне вживання алкоголю є поширеним соціальним лихом, що спричинює незворотні зміни в організмі. Мета дослідження – оцінити стан про- й антиоксидантної системи у крові та гомогенаті серця високо- і низькоемоційних (ВЕ, НЕ) щурів-самців при етанолових фіброзі та цирозі печінки. Методи дослідження. Досліди виконано на 96 ВЕ і НЕ безпородних щурах-самцях віком 5,5–6 місяців. Тварин поділили на 3 групи: контрольна (К); етаноловий фіброз (ЕФ); етаноловий цироз печінки (ЕЦ). Емоційність визначали за методикою “відкрите поле”. У сироватці крові (сир) та гомогенаті серця (гом) визначали активність супероксиддисмутази (СОД), каталази (Кат), вміст дієнових (ДК), трієнових (ТК) кон’югатів, шиффових основ (ШО), ТБК-активних продуктів (ТБК-ап), у сироватці крові – пероксидазну активність крові (ПАК), вміст церулоплазміну (ЦП). Результати й обговорення. У К у ВЕ тварин, порівняно з НЕ, був меншим вміст ДК, ТК, ТБК-ап, більшим – вміст ШО. При ЕФ та ЕЦ усі показники у ВЕ і НЕ щурів зросли і були вищими у ВЕ тварин. У К у ВЕ щурів ОМП370 і ОМП430 були більшими у сир, меншими – в гом. При ЕФ та ЕЦ вони зросли (крім ОМП370 у сир ВЕ тварин). У сир ВЕ щурів ОМП370 були більшими. При ЕЦ, порівняно з ЕФ, ОМП370 у сир були меншими у ВЕ і НЕ тварин, а в гом – більшими в НЕ щурів. При ЕЦ, порівняно з ЕФ, ОМП430 були меншими у сир НЕ тварин. У К активність СОД була вищою в НЕ щурів. При ЕФ вона зросла, більше у ВЕ тварин, але залишалася вищою в НЕ щурів. При ЕЦ зросла більше у ВЕ тварин і була вищою в гом. При ЕЦ, порівняно з ЕФ, активність СОД була більшою. Активність Кат у сир у К була вищою в НЕ щурів. При ЕФ вона збільшилась і була вищою у ВЕ т варин. При ЕЦ зростала більшою мірою у ВЕ щурів і не залежала від емоційності. При ЕЦ, порівняно з ЕФ, активність Кат була більшою. Вміст ЦП у сир був вищим у ВЕ тварин. При ЕФ та ЕЦ він зріс, більше у НЕ щурів. Різниці у вмісті ЦП при ЕФ та ЕЦ у ВЕ тварин не спостерігали, в НЕ щурів вищі значення відзначали при ЕЦ. При ЕФ у ВЕ тварин вміст ЦП залишався більшим. У К ПАК була вищою в НЕ щурів; зросла при ЕФ та ЕЦ (більшою мірою). При ЕЦ ПАК була вищою у ВЕ ­тварин. Висновки. Етанолові фіброз і цироз печінки у щурів викликають ушкодження організму за оксидаційним механізмом. Інтенсифікація ПОЛ більш виражена при цирозі у сироватці крові та гомогенаті серця високоемоційних тварин

ЗМІНИ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ, ВИСОКО- І НИЗЬКОСТІЙКИХ ДО ГОСТРОЇ ГІПОКСИЧНОЇ ГІПОКСІЇ ПРИ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОМУ СТРЕСІ

Determining the mechanisms of damaging the influence of stress on the heart in persons with different reactivity can contribute to the development of individual methods of correction. The aim of the study – to determine the effect of immobilization stress on changes in peroxide lipid oxidation and antioxidant defense in rats of different sex with high and low resistance to hypoxia (HR, LR). Materials and Methods. Stress was modeled 4 times by an hour immobilization of rats on a back down with an interval of 24 hours. In the heart, the diene and triaene conjugates, schiff bases, TBA-active products, superoxide dismutase (SOD), catalase activity in heart and ceruloplasmine and activity of peroxides were determined. Results and Discussion. In control males with high resistance to hypoxia, in comparison with LR, lower activity of lipid peroxidation, higher activity of SOD, concentration of ceruloplasmine, blood peroxides were observed; in HR-females, in comparison with LR, more diene and triene conjugates, schiff bases, SOD, ceruloplasmine and activity of peroxides; less TBA-active products and catalase activity. Immobilization led to an increase in all investigated products of lipid peroxidation (in all groups of animals the TBA-active products increased the most intensively). The females also significantly increased the schiff bases. This indicates the development of oxidative stress, which is more pronounced in males than in females. In females, lipid peroxidation products metabolize faster, than in males. At the same time, the antioxidant link was activated: the superoxide dismutase activity (more in low resistance to hypoxia animals) and catalase activity (more in high resistance to hypoxia individuals) increased maximally in the females, and in males, the concentration of ceruloplasmin (most notably in low resistance to hypoxia animals). The peroxidase activity of blood decreased in all observed groups of animals. Conclusions. Immobilization of rats leads to oxidative stress in the heart, but the mechanisms of their development, adaptation and compensation depend on resistance to hypoxia and sex.Определение механизмов повреждающего воздействия стресса на сердце у особей с различной реактивностью может способствовать разработке индивидуальных методов коррекции. Цель исследования – определить влияние иммобилизационного стресса на изменения показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты у крыс разного пола с высокой и низкой устойчивостью к гипоксии. Материалы и методы. Стресс моделировали 4 раза путём одночасовой иммобилизацией крыс спинкой вниз с интервалом 24 ч. В сердце определяли концентрацию диеновых и триенових конъюгат, шиффовых оснований, ТБК-активных продуктов, активность супероксиддисмутазы (СОД), каталазы, в крови – концентрацию церулоплазмина, пероксидазную активность. Результаты исследований и их обсуждение. У контрольных самцов с высокой устойчивостью к гипоксии (ВУГ), по сравнению с низкой устойчивостью к гипоксии (НГ), была более низкая активность процессов перекисного окисления липидов, выше активность супероксиддисмутазы, концентрация церулоплазмина, активность пероксидазы крови; у ВГ самок, по сравнению с НГ, – больше диеновых и триеновых конъюгат, шиффовых оснований; активность супероксиддисмутазы, концентрация церулоплазмина, пероксидазная активность крови; меньше ТБК-активных продуктов; активность каталазы. Иммобилизация привела к росту всех исследуемых продуктов перекисного окисления липидов (во всех группах животных интенсивно увеличились ТБК-активные продукты). У самок также значительно выросли шиффовые основания. Это указывает на развитие окислительного стресса, который более выражен у самцов по сравнению с самками. У самок продукты перекисного окисления липидов быстрее метаболизировались. Одновременно активизировалась антиоксидантная система защиты: больше у самок повысилась активность супероксиддисмутазы (больше у низкоустойчивых к гипоксии животных) и каталазная активность (больше у высокоустойчивых к гипоксии особей), у самцов – концентрация церулоплазмина (больше всего у низкоустойчивых к гипоксии животных). Пероксидазная активность крови снизилась во всех исследуемых группах животных. Выводы. Иммобилизация крыс приводит к окислительному стрессу в сердце, но механизмы его развития, механизы адаптации и компенсации зависят от устойчивости к гипоксии и пола животного.Визначення механізмів стресу, що має ушкоджувальний вплив на серце в осіб із різною реактивністю, може сприяти розробці індивідуальних методів корекції. Мета дослідження – визначити вплив іммобілізаційного стресу на зміни показників пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в щурів різної статі з високою і низькою стійкістю до гіпоксії. Матеріали і методи. Стрес моделювали 4 рази шляхом одногодинної іммобілізації щурів спинкою донизу з інтервалом 24 год. У серці визначали концентрацію дієнових і трієнових кон’югатів, шиффових основ, ТБК-активних продуктів, супероксиддисмутазну та каталазну активності, у крові – концентрацію церулоплазміну, пероксидазну активність. Результати досліджень та їх обговорення. У контрольних самців з високою стійкістю до гіпоксії (ВГ), порівняно з низькою стійкістю (НГ), виявлено меншу активність процесів пероксидного окиснення ліпідів, більшу супероксиддисмутазну активність, концентрацію церулоплазміну, пероксидазну активність крові; у ВГ самиць, порівняно з НГ, – більше дієнових і трієнових кон’югатів, шиффових основ; супероксиддисмутазна активність, концентрація церулоплазміну, пероксидазна активність крові; менше ТБК-активних продуктів; каталазна активність. Іммобілізація призвела до зростання усіх досліджуваних продуктів пероксидного окиснення ліпідів (у всіх групах тварин найінтенсивніше збільшилися ТБК-активні продукти). У самиць також значно зросли шиффові основи. Це вказує на розвиток окиснювального стресу, який більше виражений у самців порівняно з самицями. У самиць продукти пероксидного окиснення ліпідів швидше метаболізуються. Одночасно активувалася антиоксидантна ланка: найбільше у самиць підвищилася супероксиддисмутазна (більше у низькостійких до гіпоксії) та каталазна активності (більше у високостійких до гіпоксії особин), у самців – концентрація церулоплазміну (найбільше у низькостійких до гіпоксії). Пероксидазна активність крові знизилася у всіх експериментальних групах тварин. Висновки. Іммобілізація щурів призводить до окиснювального стресу в серці, але механізм його розвитку та механізми адаптації і компенсації залежать від стійкості до гіпоксії та статі

ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ ГІПОГОНАДИЗМУ В ЧОЛОВІКІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Summary. Acute and chronic stress, COVID-19 and male hypogonadism are interrelated. The aim of the study – to analyze the literature on the interactions of stress, COVID-19 and male hypogonadism, to trace the main links in the pathogenesis. Materials and Methods. The study examined scientific publications over the past decade, which are available on the Internet, the key words were "COVID-19", "male hypogonadism", "acute stress", "chronic stress", "pathogenesis". Results. In order to study in more detail the effect of stress in COVID-19 on male hypogonadism, the pathogenetic chains of three separate vicious circles are considered separately: "COVID-19 and stress", "COVID-19 and male hypogonadism", "stress and male hypogonadism". Attention is paid to pathogenetic mechanisms in the presence of all three factors: COVID-19, stress and male hypogonadism. Conclusions. The link between the effects of stress, COVID-19 and male hypogonadism has been proven. The main pathogenetic links of these interdependent processes are described.Резюме. Гострий та хронічний стреси, COVID-19 та чоловічий гіпогонадизм взаємопов’язані між собою. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо взаємовпливів стресу, COVID-19 та чоловічого гіпогонадизму, простежити основні ланки патогенезу. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були  «COVID-19», «чоловічий гіпогонадизм», «гострий стрес», «хронічний стрес», «гострий стрес», «патогенез». Результати. З метою детальнішого вивчення впливу стресу при COVID-19 на чоловічий гіпогонадизм, окремо розглянуто патогенетичні ланцюги трьох окремих хибних кіл: «COVID-19 та стрес», «COVID-19 та чоловічий гіпогонадизм», «стрес та чоловічий гіпогонадизм». Звернено увагу на патогенетичні механізми за наявності усіх трьох факторів: COVID-19, стрес та чоловічий гіпогонадизм. Висновки. Доведено зваємозв’язок між впливами стресу, COVID-19 та чоловічого гіпогонадизму. Описано основні патогенетичні ланки цих взаємозумовлених процесів

ЗМІНИ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ І ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СЕРЦЯ ВИСОКО- І НИЗЬКОСТІЙКИХ ДО ГОСТРОЇ ГІПОКСИЧНОЇ ГІПОКСІЇ ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ ПРИ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОМУ СТРЕСІ

Introduction. Determining the mechanisms of damaging the influence of stress on the heart in persons with different reactivity can contribute to the development of individual methods of correction. The aim of the study–to determine the effect of immobilization stress on changes in peroxide lipid oxidation, antioxidant defense and ECG indices in rats of different sex with high and low resistance to hypoxia (HR, LR). Research Methods. Stress was modeled 4 times by an hour immobilization of rats on a back down with an interval of 24 hours. In the heart, the diene and triaene conjugates, schiff bases, TBA-active products, superoxide dismutase (SOD), catalase activity were determined. ECG was recorded. Results and Discussion. In control HR males, in comparison with LR, lower activity of lipid peroxidation (LPO), higher activity of SOD was observed; in HR-females, in comparison with LR, more products of LPH, SOD, less activity of catalase. Immobilization led to oxidative and carbonyl stress, more in males, compared to females. In the study of ECG only when stressed in HR-females increased the amplitude of the wave R, the deviation of ST relative to the isoline; In LR, the heart rate increased, the duration of the interval RR and QTc decreased. Conclusions. Interval immobilization of rats leads to oxidative and carbonyl stress in the heart, but the mechanisms of their development depend on resistance to hypoxia and sex. With immobilization stress, changes in ECG are noted only in females.Вступление. Определение механизмов повреждающего воздействия стресса на сердце у особей с различной реактивностью может способствовать разработке индивидуальных методов коррекции. Цель исследования – определить влияние иммобилизационного стресса на изменения перекисного окисления липидов, антиоксидантной защиты и показатели электрокардиограмм у крыс разного пола с высокой и низкой устойчивостью к гипоксии (ВГ и НГ). Методы исследования. Стресс моделировали 4 раза путем одночасовой иммобилизации крыс спинкой вниз с интервалом 24 часа. В сердце определяли концентрацию диеновых и триеновых конъюгатов, шиффовых оснований, ТБК-активных продуктов, активность супероксиддисмутазы, каталазы. Регист­рировали электрокардиограммы. Результаты и обсуждение. У контрольных ВГ самцов, по сравнению с НГ, выявлено более низкую активность процессов перекисного окисления липидов, более высокую активность супероксиддисмутазы, в ВГ самок по сравнению с НГ – больше продуктов перекисного окисления липидов, супероксиддисмутазы, более низкую активность каталазы. Иммобилизация привела к развитию окислительного и карбонильного стресса, больше у самцов по сравнению с самками. При исследовании электрокардиограмм только в условиях стресса у ВГ самок увеличились амплитуда зубца R, отклонения SТ относительно изолинии, в НГ возрасла частота сердечных сокращений, уменьшилась продолжительность интервалов RR и QTc. Выводы. Интервальная иммобилизация крыс приводит к окислительному и карбонильному стрессу в сердце, но механизмы его развития зависят от устойчивости к гипоксии и пола. При иммобилизационном стрессе изменения на электрокардиограммах отмечено только у самок.Вступ. Визначення механізмів ушкоджувального впливу стресу на серце в осіб з різною реактивністю може сприяти розробці індивідуальних методів корекції. Метадослідження – визначити вплив іммобілізаційного стресу на зміни пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та показники електрокардіограм у щурів різної статі з високою і низькою стійкістю до гіпоксії (ВГ та НГ). Методи дослідження. Стрес моделювали 4 рази шляхом одногодинної іммобілізації щурів спинкою донизу з інтервалом 24 год. У серці визначали концентрацію дієнових і трієнових кон’югатів, шиффових основ, ТБК-активних продуктів, активність супероксиддисмутази, каталази. Реєстрували електрокардіограми. Результати й обговорення. У контрольних ВГ самців, порівняно з НГ, виявлено нижчу активність процесів пероксидного окиснення ліпідів, вищу активність супероксиддисмутази, у ВГ самиць порівняно з НГ – більше продуктів пероксидного окиснення ліпідів, супероксиддисмутази, меншу активність каталази. Іммобілізація призвела до розвитку окиснювального і карбонільного стресу, більше в самців порівняно із самицями. При дослідженні електрокардіограм тільки за умов стресу у ВГ самиць збільшились амплітуда зубця R, відхилення SТ відносно ізолінії, у НГ зросла частота серцевих скорочень, зменшилася тривалість інтервалів RR і QTc. Висновки. Інтервальна іммобілізація щурів призводить до окиснювального та карбонільного стресу в серці, але механізми його розвитку залежать від стійкості до гіпоксії і статі. При іммобілізаційному стресі зміни на електрокардіограмах відмічено тільки в самиць

ЗНАЧЕННЯ М-ХОЛІНОРЕЦЕПТОРІВ У ЗМІНАХ ОКСИДАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ РОЗВИТКУ АДРЕНАЛІНОВОГО УШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА У ВИСОКО- ТА НИЗЬКОСТІЙКИХ ДО ГОСТРОЇ ГІПОКСИЧНОЇ ГІПОКСІЇ ЩУРІВ

Introduction. It becomes necessary to study the individual reactivity of the body due to the development of hypoxia in most pathological conditions. The aim of the study – to evaluate the role of cholinergic regulation of the pro- and antioxidant system in the heart homogenate of high- and low-resistance to hypoxia (HR, LR) male rats in adrenaline myocardial damage (AMD). Research Methods. The experiments were performed on HR and LR male rats weighing 180–220 grams. AMD was induced with adrenaline (1 mg/kg), and experiments were performed 24 hours after injection. The effect on M-cholinoreceptors was carried out with carbacholine (0.4 μg/kg) and atropine sulfate (1 mg/kg). Diene conjugates (DC), TBA-active products (TBA-ap), superoxide dismutase activity (SOD), and vitamin E content (vit E) were determined in the heart. Results and Discussion. In control (C) SOD, vit. E were higher in LR. At AMD DС in HR, TBA-ap in HR and LR, SOD – in HR increased. There was no difference between HR and LR. After injection of carbacholin, compared with C, increased TBA-ap, SOD, vit. E. When AMD on the background of carbacholin, TBA-ap in HR were smaller than after carbacholin, did not differ from C, and in LR remained higher C. SOD, vit. E in HR and LR exceeded the values of K and AMD, and in HR also carbacholin. There was no difference between HR and LR. After injection of atropine, compared with K, in HR increased vit. E, in LR – TBA-ap and vit. E. At AMD and atropine, were increased DC in HR and LR, TBA-ap in LR, more in LR. In HR TBA-ap were at the level of C. Conclusions. The development of adrenaline damage to the heart depends on resistance to hypoxia and cholinergic regulation of the body. Stimulation of M-cholinoreceptors promotes the activation of the antioxidant system, limits the development of oxidative stress, and their blockade causes the implementation of oxidative mechanisms in LR rats, increases the difference in the course of AMD between HR and LR animals.Вступление. В связи с развитием гипоксии, при большинстве патологических состояний становится необходимым изучение индивидуальной реактивности организма. Цель исследования – оценить роль холинергической регуляции про- и антиоксидантной системы в гомогенате сердца высоко- и низкоустойчивых к гипоксии (ВГ, НГ) крыс-самцов при адреналиновом повреждении миокарда (АПМ). Методы исследования. Опыты выполнены на ВГ и НГ беспородных крысах-самцах массой 180–220 г. Адреналиновое повреждение миокарда вызывали адреналином (1 мг/кг), исследования проводили через 24 ч после инъекции. Влияли на М-холинорецепторы карбахолином (0,4 мкг/кг) и атропина сульфатом (1 мг/кг). В сердце определяли концентрацию диеновых конъюгатов (ДК), ТБК-активных продуктов (ТБК‑ап), активность супероксиддисмутазы (СОД), содержание витамина Е (вит. Е). Результаты и обсуждение. В контрольной группе (К) активность СОД, содержание вит. Е были выше в НГ животных. При АПМ отмечали возрастание концентрации ДК у ВГ крыс, содержания ТБК-ап – у ВГ и НГ, активности СОД – у ВГ. Разницы между ВГ и НГ животными не наблюдали. После введения карбахолина, по сравнению с К, увеличились концентрация ТБК-ап, активность СОД, содержание вит. Е. При АПМ на фоне использования карбахолина содержание ТБК-ап у ВГ крыс было меньше, чем после введения карбахолина, не отличалось от такого в К, а у НГ животных – оставалось выше, чем в К. Активность СОД, содержание вит. Е у ВГ и НГ крыс превышали значения К и АМП, а у ВГ животных – также показатели после введения карбахолина. Разницы между ВГ и НГ крысами не было. После введения атропина, по сравнению с К, у ВГ животных возросло содержание вит. Е, у НГ – ТБК-ап и вит. Е. При АПМ на фоне использования атропина увеличилась концентрация ДК у ВГ и НГ крыс, ТБК-ап – у НГ. У ВГ животных содержание ТБК-ап было на уровне К. Вывод. Развитие адреналинового повреждения миокарда зависит от резистентности к гипоксии и холинергической регуляции организма. Стимуляция М-холинорецепторов способствует активации антиоксидантной системы, ограничивает развитие оксидантного стресса, а их блокада вызывает реализацию оксидантных механизмов у НГ крыс, увеличивает разницу в течении АПМ между ВГ и НГ животными.Вступ. У зв’язку з розвитком гіпоксії, при більшості патологічних станів стає необхідним вивчення індивідуальної реактивності організму. Мета дослідження – оцінити роль холінергічної регуляції про- й антиоксидантної системи в гомогенаті серця високо- та низькостійких до гіпоксії (ВГ, НГ) щурів-самців при адреналіновому ушкодженні міокарда (АУМ). Методи дослідження. Досліди виконано на ВГ і НЕ безпородних щурах-самцях масою 180–220 г. Адреналінове ушкодження міокарда викликали адреналіном (1 мг/кг), дослідження проводили через 24 год після ін’єкції. Впливали на М-холінорецептори карбахоліном (0,4 мкг/кг) і атропіну сульфатом (1 мг/кг). У серці визначали концентрацію дієнових кон’югатів (ДК), ТБК-активних продуктів (ТБК-ап), активність супероксиддисмутази (СОД), вміст вітаміну Е (віт. Е). Результати й обговорення. У контрольній групі (К) активність СОД, вміст віт. Е були вищими у НГ тварин. При АУМ відзначали зростання концентрації ДК у ВГ щурів, вмісту ТБК-ап – у ВГ і НГ, активності СОД – у ВГ. Різниці між ВГ і НГ тваринами не спостерігали. Після введення карбахоліну, порівняно з К, збільшилися концентрація ТБК-ап, активність СОД, вміст віт. Е. При АУМ на фоні використання карбахоліну вміст ТБК-ап у ВГ щурів був меншим, ніж після введення карбахоліну, не відрізнявся від такого в К, а у НГ тварин – залишався вищим, ніж у К. Активність СОД, вміст віт. Е у ВГ і НГ щурів перевищували значення К та АУМ, а у ВГ тварин – також показники після введення карбахоліну. Різниці між ВГ і НГ щурами не було. Після введення атропіну, порівняно з К, у ВГ тварин зріс вміст віт. Е, у НГ – ТБК-ап і віт. Е. При АУМ на фоні використання атропіну збільшилася концентрація ДК у ВГ і НГ щурів, ТБК-ап – у НГ. У ВГ тварин вміст ТБК-ап був на рівні К. Висновки. Розвиток адреналінового ушкодження міокарда залежить від резистентності до гіпоксії та холінергічної регуляції організму. Стимуляція М-холінорецепторів сприяє активації антиоксидантної системи, обмежує розвиток оксидантного стресу, а їх блокада спричинює реалізацію оксидантних механізмів у НГ щурів, збільшує різницю в перебізі АУМ між ВГ і НГ тваринами

THE ALTERATION OF PRO- AND ANTI-INFLAMMATORY CYTOKINES IN ADRENALINE-CALCIUM INDUCED MYOCARDIAL DAMAGE AND ITS CORRECTION WITH QUERCETIN IN RATS

Background. Cardiac insufficiency is one of the main causes of morbidity and mortality in the world. Objective. The aim of the study was to determine the content of interleukins in male rats with adrenaline-calcium model of myocardial injury (ACM) and under correction by quercetin. Methods. 143 Wistar male-rats aged 5-6 months were used in the experiments. The changes of interleukins (IL-1beta, IL-2, IL-4, IL-6, IL-10, TNF-alpha) content in blood serum in the development of heart injury by adrenaline and calcium (AC) and use of quercetin for protection were studied. The period of investigation was in 1, 2, 24 hours, 3, 7, 14, 21, 28 days. Results. In ACM model of myocardial injury TNF-alpha increased, IL-2, IL-4 decreased at each period of investigation. IL-1beta increased in 2 and 3 days after the injury, at all other periods (except in 1 hour and 21 days) those indices were decreased. Also we observed similar wave changes of IL-6 and IL-10 content. Injections of quercetin for 7 days caused a significant decrease of IL-2, IL-4, IL-10, and increase of IL-6. In 7 days of quercetin administration after AC-injury, decreased TNF-alpha was observed as well as increased IL-4, IL-6, and IL-1beta rates. In 14 days, the increase of TNF-alpha, normalization of IL-10 to control was evidenced. In 28 days, increased activation of IL-1beta, decreased content of TNF-alpha was fixed. Conclusions. The development of adrenaline-calcium heart damage is accompanied by bright cytokine wavelike reaction at different time points. Quercetin causes normalization of interleukins level

Вплив різних моделей іммобілізаційного стресу на функціональні зміни в серці високо- і низькостійких до гострої гіпоксичної гіпоксії щурів різної статі

The aim of the work: to determine the effect of different models of immobilization stress on changes in electrocardiogram (ECG) in male and female rats with high and low resistance to hypoxia (HR, LR). Materials and Methods. 135 rats were taken into the experiment. Animals were divided into three groups – control and two experimental (which experienced immobilization stress). Stress was modeled 4 times by one-hour mild immobilization of rats with the back down, at intervals of 24 hours (stress 1) and 72 hours (stress 2). The studies were performed 24 hours after the last immobilization. In all experimental animals ECG was recorded. Results and Discussion. In the analysis of ECG indices in rats, slight changes in the duration and amplitude of the waves and intervals were noted. Thus, when comparing groups of control LR and HR males did not show reliable indicators on the ECG. Similarly, there was no significant difference between the ECGs studied in the HR and LR female rats. Stress 1 resulted to decrease in the deviation of the ST segment from the isoline compared with controls HR male rats and HR female rats. In LR female rats the heart rate increased, the duration of the RR interval and the QTc were decreased. The HR male rats compare to HR female rats, had smaller R wave amplitude. Stress 2, compared to the control, leads to increase the R wave amplitude in the HR male rats. In HR female rat, comparing to LR, the deviation of the ST segment from the isoline was higher; in LR female rats the heart rate increased, the duration of the RR interval, the duration and amplitude of the P wave, the duration of the QT and QTc interval were decreased. In HR female rats, compared to LR female rats was a longer QT interval. After stress 2, it was found that the HR male rats, compared to females, had a larger amplitude of the R wave and deviation of the ST segment from the isoline. LR male rats had a longer QT interval compared to LR female rats.Цель работы: определить влияние различных моделей иммобилизационного стресса на изменения показателей электрокардиограммы (ЭКГ) у самцов и самок крыс с высокой и низкой устойчивостью к гипоксии (ВГ, НГ). Материалы и методы. В опыт взяли 135 крыс. Животных разделили на три группы – контрольную и две опытных (подвергшихся иммобилизационному стрессу). Стресс моделировали 4 раза одночасовой мягкой иммобилизацией крыс спинкой книзу с интервалом между иммобилизацией 24 часа (стресс 1) и 72 часа (стресс 2). Исследование проводили через 24 часа после последней иммобилизации. Во всех подопытных животных под наркозом регистрировали ЭКГ. Результаты исследований и их обсуждение. При анализе показателей ЭКГ у крыс отмечено незначительные изменения продолжительности и амплитуды зубцов и интервалов. Так, при сравнении групп контрольных ВГ и НГ самцов достоверных показателей на ЭКГ не обнаружено. Аналогично не было достоверной разницы между исследуемыми ЭКГ показателями у ВГ и НГ самок. Стресс 1 привел к снижению отклонения сегмента ST от изолинии по сравнению с контрольными значениями у ВГ самцов и самок. У НГ самок увеличилась ЧСС, уменьшились продолжительность интервала RR и показатель QTc. У ВГ самцов, по сравнению с ВГ самками, была меньше амплитуда зубца R. Стресс 2 по сравнению с контролем, у ВГ самцов вызвал повышение амплитуды зубца R. В ВГ самцов, по сравнению с НГ, отмечено большее отклонение сегмента ST от изолинии; у НГ самок увеличилась ЧСС, уменьшились продолжительность интервала RR, продолжительность и амплитуда зубца Р, продолжительность интервала QT и QTc. У ВГ самок по сравнению с НГ, была большая продолжительность интервала QT. После стресса 2 оказалось, что у ВГ самцов, по сравнению с самками, были большими амплитуда зубца R и отклонение сегмента ST от изолинии. У НГ самцов, по сравнению с НГ самками, была больше продолжительность интервала QT.Мета роботи: визначити вплив різних моделей іммобілізаційного стресу на зміни показників електрокардіограми (ЕКГ) у самців і самиць щурів з високою і низькою стійкістю до гіпоксії (ВГ, НГ). Матеріали і методи. У дослід взяли 135 щурі. Тварин поділено на три групи – контрольну та дві дослідні (які зазнали іммобілізаційного стресу). Стрес моделювали 4 рази одногодинною м’якою іммобілізацією щурів спинкою донизу з інтервалом 24 години (стрес 1) і 72 години (стрес 2). Дослідження проводили через 24 години після останньої іммобілізації. У всіх піддослідних тварин під наркозом реєстрували ЕКГ. Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі показників ЕКГ у щурів спостерігали незначні зміни тривалості та амплітуди зубців та інтервалів. Так, при порівнянні груп контрольних ВГ і НГ самців достовірних показників на ЕКГ не виявлено. Аналогічно не було достовірної різниці між досліджуваними ЕКГ показниками у ВГ і НГ самиць. Стрес 1 призвів до зниження відхилення сегмента ST від ізолінії порівняно з контрольними значеннями у ВГ самців і у ВГ самиць. У НГ самиць зросла ЧСС, зменшилися тривалість інтервалу RR та показник QTc. У ВГ самців, порівняно з ВГ самицями, була менша амплітуда зубця R. Стрес 2, порівняно з контролем, у ВГ самців спричинив підвищення амплітуди зубця R. У ВГ самців, порівняно з НГ, спостерігали більше відхилення сегмента ST від ізолінії; у НГ самиць зросла ЧСС, зменшилися тривалість інтервалу RR, тривалість та амплітуда зубця Р, тривалість інтервалу QT та QTc. У ВГ самиць, порівняно з НГ, була більша тривалість інтервалу QT. Після стресу 2 встановили, що у ВГ самців, порівняно з самицями, були більшими амплітуда зубця R і відхилення сегмента ST від ізолінії. У НГ самців, порівняно з НГ самицями, була більшою тривалість інтервалу QT