Фактори суїцидального ризику у пацієнтів з першим епізодом психозу

Перший психотичний епізод - серйозний психічний розлад, який широко вивчається на даний час, важливим аспектом якого є аутоагресивна поведінка, але недостатньо уваги приділяється вивченню впливу біологічних ритмів на їх формування. Дослідження включало 130 пацієнтів з аутоагресивною поведінкою при першому епізоді психозу. Встановлено, що певні психопатологічні симптоми пов'язані з рівнем суїцидального ризику, а саме «напруженість», «ворожість», «афектація, претензійність», «збудження», «підозрілість», «ставлення до його фізичного стану», «знижений настрій»,«почуття провини». Циркадні ритми корелюють з рівнем виникнення ризику і тяжкістю аутоагресивної поведінки, такими як явно і слабо виражені вечірні види добової активності. Тому подальші дослідження аутоагресії під час першого психотичного епізоду з урахуванням впливу біологічних ритмів є перспективним напрямком сучасних досліджень в психіатрії, спрямованих на поліпшення профілактики, лікування та реабілітації; Первый психотический эпизод - серьезное психическое расстройство, которое широко изучается в настоящее время, важным аспектом которого является аутоагрессивное поведение, но недостаточно внимания уделяется изучению влияния биологических ритмов на их формирование. Исследование включало 130 пациентов с аутоагрессивным поведением при первом эпизоде психоза. Установлено, что определенные психопатологические симптомы связаны с уровнем суицидального риска, а именно «напряженность», «враждебность», «аффектация, претенциозность», «возбуждение», «подозрительность», «отношение к его физического состояния», «пониженное настроение» , «чувство вины». Циркадные ритмы коррелируют с уровнем возникновения риска и тяжести аутоагрессивного поведения, такими как явно и слабо выражены вечерние виды суточной активности. Поэтому дальнейшие исследования аутоагрессии в первую психотического эпизода с учетом влияния биологических ритмов является перспективным направлением современных исследований в психиатрии, направленных на улучшение профилактики, лечения и реабилитации; The first psychotic episode – a severe mental disorder that this hour has been studied extensively, an important aspect in this case is auto-aggressive behavior withit, but not enough attention is paid to the study of biological rhythms infl uence on their formation. The aim of this research was to explore the clinical and psychopathological aspects of suicide risk in patients with fi rst psychotic episode with considering biorhythmological status. The research included 130 patients with auto-aggressive behavior in fi rst-episode psychosis. Characteristic clinical manifestations of first psychotic episode is determined by BPRS, level of suicide risk – by Lyuban-Plotstsaʼs scale, characteristics of biological rhythms – by Estberg’s questionnaire. It was found that certain psychopathological symptoms associated with the level of suicide risk, namely the «tension», «hostility», «affectation, pretentiousness behavior», «excitement», «suspicious», «attitude towards his physical state», «depressed mood», «feelings of guilt». Circadian rhythms correlate with the level of risk occurrence and severity autoagressive behavior such as clearly and dimly expressed evening types of daily activity. Therefore, further research autoagression during the first psychotic episode with considering the influence of biological rhythms is a promising area of current research in psychiatry aimed at improving the prevention, treatment and rehabilitation

Порівняльно-вікова характеристика стану нейровегетативної регуляції шлунково-кишкового тракту у хворих в умовах інтенсивної терапії

Вступ. Вегетативна нервова система вважається провідним адаптером організму до умов існування, що змінюються. Кишечник підданий масивним подразнюючим впливам, а тому активно регулюється вегетативною нервовою системою і сам же, водночас, є її регулятором. В умовах інтенсивної терапії пацієнти вегетативні реакції змінюються під дією індукторів критичного стану. Мета дослідження: порівняльний аналіз стану нейровегетативної регуляції шлунково-кишкового тракту у хворих в умовах інтенсивної терапії у віковому аспекті. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 70 пацієнтів які потребували ІТ. З них 30 – діти першого місяця життя і 40 дорослих пацієнтів. В дослідженні був застосований метод кардіоінтервалографії та оцінка ступеня гастроінтестинальної недостатності. Результати дослідження. Аналіз кардіоінтервалограм свідчив про відносно однакову напругу симпатичного відділу вегетативної нервової системи незалежно від віку. Проте у дітей, відносно дорослих, відмічений більш виражений відносний дисбаланс вегетативної регуляції на користь гуморальних симпатичних впливів, що значно підвищує індекс напруги в дитячому віці. Не дивлячись на виразну активність гуморального каналу регуляції вегетативного гомеостазу, вона не була фактором, що впливає на тяжкість синдрому гастроінтестинальної недостатності. Відтак, цей фактор можливо є тригерним у формуванні кишкової дисфункції, але не визначальним в формуванні його тяжкості. Кореляційні зв’язки в групі дорослих свідчать про переважання парасимпатичних впливів у формуванні синдрому гастроінтестинальної недостатності. Серед дітей, на відміну від дорослих, формування цього синдрому було пов’язано не скільки зі змінами парасимпатичного відділу, скільки із гіперсимпатикотонією. Висновки. Незалежно від віку, у пацієнтів в умовах інтенсивної терапії відмічається підвищення напруги симпатичного відділу вегетативної нервової системи. У дітей, відносно дорослих, відмічена значимо виражена активність гуморальних симпатичних впливів. В той же час, вирішальними факторами прогресування синдрому гастроінтестинальної недостатності у дорослих є парасимпатична активність, а у дітей – гіперсимпатикотонія.Вступление. Вегетативная нервная система считается ведущим адаптером организма к меняющимся условиям существования. Кишечник подвергнут массивным раздражающим воздействиям, а потому активно регулируется вегетативной нервной системой, и сам же, одновременно, является ее регулятором. В условиях интенсивной терапии вегетативные реакции изменяются под действием индукторов критического состояния. Цель исследования: сравнительный анализ нейровегетативной регуляции желудочно-кишечного тракта у больных в условиях интенсивной терапии в возрастном аспекте. Материалы и методы. Под наблюдением находились 70 пациентов, нуждающихся в интенсивной терапии. Из них 30 - дети первого месяца жизни и 40 - взрослые пациенты. В исследовании были применены методы кардиоинтервалографии и оценки степени синдрома гастроинтестинальной недостаточности. Результаты исследования. Анализ кардиоинтервалограмм свидетельствовал об относительно одинаковом напряжении симпатического отдела вегетативной нервной системы вне зависимости от возраста. Однако у детей, по сравнению со взрослыми, отмечен более выраженный относительный дисбаланс вегетативной регуляции в пользу гуморальных симпатических влияний, что значительно повышает индекс напряжения в детском возрасте. Несмотря на выраженную активность гуморального канала регуляции вегетативного гомеостаза, она не была фактором, влияющим на тяжесть синдрома гастроинтестинальной недостаточности. Следовательно, этот фактор может быть триггерным в формировании кишечной дисфункции, но не определяющим в формировании его тяжести. Корреляционные связи в группе взрослых свидетельствуют о преобладании парасимпатических влияний в формировании синдрома гастроинтестинальной недостаточности. Среди детей, в отличие от взрослых, формирование этого синдрома связано не столько с изменениями парасимпатического отдела, сколько с гиперсимпатикотонией. Выводы. Независимо от возраста у пациентов в условиях интенсивной терапии отмечается повышение напряжения симпатического отдела вегетативной нервной системы. У детей, по сравнению со взрослыми, отмечена значимо выраженная активность гуморальных симпатических влияний. В то же время, решающими факторами прогрессирования синдрома гастроинтестинальной недостаточности у взрослых является парасимпатическая активность, а у детей - гиперсимпатикотония.Introduction. The autonomic nervous system is considered to be the leading adapter of the body to changing conditions of existence The intestine is subjected to massive irritating effects, and therefore is actively regulated by the autonomic nervous system, and itself, at the same time, is its regulator. In intensive care conditions, autonomic reactions change under the influence of critical state inducers. The purpose of the study: a comparative analysis of the neurovegetative regulation of the gastrointestinal tract in patients under intensive care in an age-related aspect. Materials and methods. Under observation were 70 patients in need of intensive care. Of these, 30 are children of the first month of life and 40 are adult patients. The study applied methods of cardiointervalography and assessment of the degree of gastrointestinal failure syndrome. The results of the study. The analysis of cardiointervalograms showed a relatively equal tension of the sympathetic part of the autonomic nervous system, regardless of age. However, in children, in comparison with adults, a more pronounced relative dysbalance of autonomic regulation in favor of humoral sympathetic influences is noted, which significantly increases the stress index in childhood. Despite the pronounced activity of the humoral channel for regulating autonomic homeostasis, it was not a factor affecting the severity of gastrointestinal failure syndrome. Therefore, this factor may be trigger in the formation of intestinal dysfunction, but not determining in the formation of its severity. Correlation in the adult group indicates the predominance of parasympathetic influences in the formation of gastrointestinal failure syndrome. Among children, unlike adults, the formation of this syndrome is associated not only with changes in the parasympathetic department, but with hypersympaticotonia. Conclusions. Regardless of the age, in patients with intensive care, an increase in tension of the sympathetic part of the autonomic nervous system is noted. In children, compared with adults, a markedly pronounced activity of humoral sympathetic influences was noted. At the same time, parasympathetic activity is the decisive factor in the progression of gastrointestinal failure syndrome in adults, and hypersympathicotonia in children

Evaluation of skin dose associated with different frequencies of bolus applications in post-mastectomy three-dimensional conformal radiotherapy

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>The study aimed to calculate chest-wall skin dose associated with different frequencies of bolus applications in post-mastectomy three-dimensional conformal radiotherapy (3D-CRT) and to provide detailed information in the selection of an appropriate bolus regimen in this clinical setting.</p> <p>Methods</p> <p>CT-Simulation scans of 22 post-mastectomy patients were used. Chest wall for clinical target volume (CTV) and a volume including 2-mm surface thickness of the chest wall for skin structures were delineated. Precise PLAN 2.11 treatment planning system (TPS) was used for 3D-CRT planning. 50 Gy in 25 fractions were prescribed using tangential fields and 6-MV photons. Six different frequencies of bolus applications (0, 5, 10, 15, 20, and 25) were administered. Cumulative dose-volume histograms were generated for each bolus regimen. The minimum, maximum and mean skin doses associated with the bolus regimens were compared. To test the accuracy of TPS dose calculations, experimental measurements were performed using EBT gafchromic films.</p> <p>Results</p> <p>The mean, minimum and maximum skin doses were significantly increased with increasing days of bolus applications (p < 0.001). The minimum skin doses for 0, 5, 10, 15, 20, and 25 days of bolus applications were 73.0% ± 2.0%, 78.2% ± 2.0%, 83.3% ± 1.7%, 88.3% ± 1.6%, 92.2% ± 1.7%, and 93.8% ± 1.8%, respectively. The minimum skin dose increments between 20 and 25 (1.6% ± 1.0%), and 15 and 20 (4.0% ± 1.0%) days of bolus applications were significantly lower than the dose increments between 0 and 5 (5.2% ± 0.6%), 5 and 10 (5.1% ± 0.8%), and 10 and 15 (4.9% ± 0.8%) days of bolus applications (p < 0.001). The maximum skin doses for 0, 5, 10, 15, 20, and 25 days of bolus applications were 110.1% ± 1.1%, 110.3% ± 1.1%, 110.5% ± 1.2%, 110.8% ± 1.3%, 111.2% ± 1.5%, and 112.2% ± 1.7%, respectively. The maximum skin dose increments between 20 and 25 (1.0% ± 0.6%), and 15 and 20 (0.4% ± 0.3%) days of bolus applications were significantly higher than the dose increments between 0 and 5 (0.2% ± 0.2%), 5 and 10 (0.2% ± 0.2%), and 10 and 15 (0.2% ± 0.2%) days of bolus applications (p ≤ 0.003). The TPS overestimated the near-surface dose 10.8% at 2-mm below the skin surface.</p> <p>Conclusion</p> <p>In post-mastectomy 3D-CRT, using a 1-cm thick bolus in up to 15 of the total 25 fractions increased minimum skin doses with a tolerable increase in maximum doses.</p

Clinical and psychopathological characteristics ofthe autoagressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering circadian rhythms

В ході дослідження виявлено, що деякі психіатричні симптоми пов'язані з рівнем ризику суїциду при першому епізоді психозу, такими як «напруженість», «ворожість», «манірність та позування», «хвилювання», «підозрілість», «соматична стурбованість», «тривога», «депресія», «відчуття провини». Циркадні ритми включають рівень ризику виникнення і тяжкості аутоагресивної поведінки, а саме чітко і невиразно виражені вечірні види добової активностіі. Тому подальше дослідження аутоагресії під час першого психотичного епізоду з урахуванням впливу біологічних ритмів є актуальною темою дослідження в психіатрії, спрямованою на покращення профілактики, лікування та реабілітації; В ходе исследования выявлено, что некоторые психиатрические симптомы связаны с уровнем риска суицида при первом эпизоде ​​психоза, такими как «напряженность», «враждебность», «манерность и позирование», «волнения», «подозрительность», «соматическая озабоченность», «тревога», «депрессия», «чувство вины». Циркадные ритмы включают уровень риска возникновения и тяжести аутоагрессивного поведения, а именно четко и слабо выраженные вечерние виды суточной активности. Поэтому дальнейшее исследование аутоагрессии в первую психотического эпизода с учетом влияния биологических ритмов является актуальной темой исследования в психиатрии, направленной на улучшение профилактики, лечения и реабилитации; The high rate of autoagressive action in patients with psychotic symptoms manifested during the beginning of active psychopharmatherapy, and they are often the reason for psychiatric help. The continuous growth of autoagressive behavior indicates the number of unsolved problems in clinical suicidology. Aim: The aim of this research was to explore the clinical and psychopathological characteristics of the autoagressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering circadian rhythms. Material and Methods: There was a research in regional clinical psychiatric hospital and 130 patients were involved in the research with autoagressive behavior during the first psychotic episodes. Clinical and psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods were used. Characteristic clinical manifestations of first psychotic episode is determined by PANSS [1986] and BPRS [1962], level of suicidal risk is determined by Lyuban-Plotstsa’s scale [2000], characteristics of biological rhythms is established by Estberg’s questionnaire [1986]. Results: Certain psychiatric symptoms were associated with the level of suicide risk in the first episode of psychosis, such as «tension”, «hostility”, «mannerisms and posturing, «excitement», «suspiciousness», «somatic concern», «anxiety», «depression», «guilt». Circadian rhythms include the level of risk occurrence and severity autoagressive behavior such as clearly and dimly expressed evening types of daily activity. Conclusions: Therefore, further research of autoagression during the first psychotic episode with considering the influence of biological rhythms is a given area of current research in psychiatry aimed to improve the prevention, treatment and rehabilitation

Аутоагресивна поведінка при першому психотичному епізоді : монографія

У монографії представлено дані щодо визначення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей аутоагресивної поведінки у пацієнтів з першим психотичним епізодом з урахуванням біологічних ритмів. Запропоновано використовування принципів психоосвітньої програми в рамках ранньої психосоціальної реабілітації з урахуванням індивідуального хронотипу, що дає можливість персоніфікованого підходу до лікувально-реабілітаційних заходів для даної категорії пацієнтів; В монографии представлены данные по определению клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей аутоагрессивного поведения у пациентов с первым психотическим эпизодом с учетом биологических ритмов. Предложено использование принципов психообразовательной программы в рамках ранней психосоциальной реабилитации с учетом индивидуального хронотипа, что дает возможность персонифицированного подхода к лечебно-реабилитационных мероприятий для данной категории пациентов; The monograph presents data on the definition of clinical and psychopathological and pathopsychological features of auto-aggressive behavior in patients with the first psychotic episode with considering biological rhythms. The use of the principles of the psycho-educational program within the framework of early psychosocial rehabilitation, taking into account the individual chronotype, which allows the personified approach to medical-rehabilitation measures for this category of patients is proposed

Эффективность нутритивного обеспечения при острых церебральных поражениях в условиях интенсивной терапии в возрастном аспекте

Вступ. Метаболічні потреби різняться в різні вікові періоди. Розвиток критичного стану змінює потреби в енергопластичному забезпеченні. Найбільш енергозалежним органом є мозок, формування якого в дитячому віці безпосередньо залежить від ефективності нутрітивного забезпечення. Мета дослідження: оцінити ефективність нутрітивного забезпечення при гострих церебральних ураженнях у немовлят в умовах інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Було проведене обсерваційне аналітичне когортне дослідження 30 дітей у віці від 0 діб до 3 місяців, з наслідками гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (основна група) і 20 відносно здорових немовлят. Визначались затримка шлункової евакуації, здуття живота, рівень загального білка і глюкози крові. Результати дослідження. У 46,6% немовлят основної групи спостерігалось здуття живота, а у 40% дітей - затримка евакуації шлункового вмісту ( 2=13; р 0,001 та 2=10,5; р 0,001 відносно групи порівняння відповідно). У немовлят основної групи показник загального білка склав 58 (38; 62) г/л і був нижчим відносно групи порівняння (р=0,005). Такі ж зміни відбулись і в рівні глюкози крові: 3,05 (1,75; 3,7) ммоль/л в основній групі (р=0,02). Біохімічні показники корелювали із наявністю клінічних ознак порушень з збоку травного каналу. Висновки. При гострих церебральних ураженнях має місце розвиток ознак гастроінтестинальної недостатності. Ці розлади корелюють із порушенням білкового і вуглеводного метаболізму і призводять до зниження показників загального білка і глюкози, що свідчить про зниження ефективності нутрітивного забезпечення пацієнтів, зокрема - немовлят.Вступление. Метаболические потребности различаются в разные возрастные периоды. Развитие критического состояния меняет потребности в энергопластическом обеспечении. Наиболее энергозависимым органом является мозг, формирование которого в детском возрасте напрямую зависит от эффективности нутритивного обеспечения. Цель исследования: оценить эффективность нутритивного обеспечения при острых церебральных поражениях у младенцев в условиях интенсивной терапии. Материалы и методы. Было проведено обсервационное аналитическое когортное исследование 30 детей в возрасте от 0 дней до 3 месяцев, с последствиями гипоксически-ишемической энцефалопатии (основная группа) и 20 относительно здоровых младенцев. Определялись задержка желудочной эвакуации, вздутие живота, уровень общего белка и глюкозы крови. Результаты исследования. У 46,6% младенцев основной группы наблюдалось вздутие живота, а у 40% детей - задержка эвакуации желудочного содержимого (2=13; р0,001 и 2=10,5; р0,001 относительно группы сравнения соответственно). У младенцев основной группы показатель общего белка составил 58 (38; 62) г/л и был ниже относительно группы сравнения (р=0,005). Такие же изменения произошли и в уровне глюкозы крови: 3,05 (1,75; 3,7) ммоль/л в основной группе (р=0,02). Биохимические показатели коррелировали с наличием клинических признаков нарушений со стороны пищеварительного тракта. Выводы. При острых церебральных поражениях имеет место развитие признаков гастроинтестинальной недостаточности. Эти расстройства коррелируют с нарушением белкового и углеводного обмена и приводят к снижению показателей общего белка и глюкозы, что свидетельствует о снижении эффективности нутритивной обеспечения пациентов, в том числе – младенцев.Introduction. Metabolic needs vary at different ages. The development of a critical state is changing the need for energy-plastic support. The most energy-dependent organ is the brain, the formation of which in childhood directly depends on the effectiveness of nutritional support. Aim: to evaluate the effectiveness of nutritional support in acute cerebral injuries in infants under intensive care. Materials and methods. Was conducted an observational analytical cohort study of 30 children aged 0 days to 3 months, with the consequences of hypoxic-ischemic encephalopathy (main group) and 20 relatively healthy infants. The delayed gastric evacuation, abdominal bloating, the level of total protein and blood glucose were determined. The results of the study. Abdominal distention was observed in 46.6% of the main group infants, and delayed evacuation of gastric contents was observed in 40% of children (χ2 = 13; p<0.001 and χ2 = 10.5; p<0.001 relative to the comparison group, respectively). In infants of the main group, the indicator of total protein was 58 (38; 62) g / l and was lower relative to the comparison group (p = 0.005). The same changes occurred in the blood glucose level: 3.05 (1.75; 3.7) mmol / l in the main group (p = 0.02). Biochemical parameters correlated with the presence of clinical signs of disorders of the digestive tract. Conclusion. In acute cerebral injuries, there is a development of signs of gastrointestinal insufficiency. These disorders correlate with impaired protein and carbohydrate metabolism and lead to a decrease in total protein and glucose, which indicates a decrease in the effectiveness of nutritional support for patients, including infants