Динаміка частоти госпіталізацій дітей віком до 5 років із ротавірусною інфекцією в умовах відсутності універсальної вакцинації проти ротавірусу (15-річне спостереження)

Мета - простежити в динаміці за 15 років частоту госпіталізації дітей до 5-річного віку з ротавірусною інфекцією в умовах відсутності універсальної вакцинації; визначити тягар ротавірусної інфекції та доцільність введення ротавірусної вакцини до Національного календаря щеплень. Матеріали та методи. Активне дозорне спостереження за ротавірусною інфекцією серед госпіталізованих дітей віком до 5 років здійснено за стандартним протоколом, який підготовлено Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) для глобальної мережі нагляду за ротавірусною інфекцією. Проведено порівняння частоти госпіталізації дітей до 5-річного віку з ротавірусним гострим гастроентеритом (ГГЕ) за дозорними роками. Забезпечено збір зразків випорожнень протягом 2 діб після госпіталізації; потім ці зразки відправлено для дослідження до вірусологічної лабораторії. Виявлення ротавірусу проведено за допомогою імуноферментного аналізу. Генотипування ротавірусів виконано в лабораторіях ВООЗ методом мультиплексної RT-PCR. Результати. За 15 (2007-2021) років спостереження під наглядом перебувала 7821 дитина до 5-річного віку, госпіталізована у зв’язку з гострою кишковою інфекцією до Київського дозорного центру. З них ротавірусна інфекція визначалась у 3387 (43,3%) дітей. Спостерігалася стабільно висока частота госпіталізацій з ротавірусним ГГЕ з незначною тенденцією до зниження з роками (з 50-75% у перші роки до 33-39% у 2018-2019 рр.). У 2021 р. (на 15-й рік спостереження) середньорічна частота ротавірусних ГГЕ знизилася ще істотніше і становила 21% (зниження на 61% порівняно з першими роками спостереження). Несподіване зниження частоти ротавірусних діарей серед госпіталізованих дітей на 15-му році спостереження в умовах відсутності універсальної вакцинації проти ротавірусу складно пояснити. Вищезазначеному зниженню могла сприяти низка факторів, з яких найбільш вірогідним міг бути збіг у часі з епідемією COVID-19, при якій протиепідемічні заходи схожі з такими при кишкових інфекціях. При зниженні середньорічної частоти госпіталізацій з ротавірусною інфекцією залишалася високою частота госпіталізацій в окремі місяці, починаючи з січня до червня, що збільшувало навантаження на стаціонари в окремі, переважно холодні, місяці року. Для остаточного вирішення питання, чи є зниження частоти ротавірусної інфекції на 15-й рік тимчасовим або природним перебігом епідемічного процесу, який відбуватиметься і надалі, слід провести подальше активне спостереження за ротавірусною інфекцією. Висновки. В Україні, в умовах відсутності універсальної вакцинації проти ротавірусу, протягом 15-річного (2007-2021) періоду спостереження відмічалася стабільно висока частота ротавірусної інфекції серед госпіталізованих дітей до 5-річного віку з ГГЕ з незначною тенденцією до зниження за роками. На 15-й рік спостереження (2021 р.) відбувалося незвичайне зниження частки ротавірусної інфекції серед госпіталізованих дітей, якому могла сприяти низка факторів, з яких найбільш вірогідним міг бути збіг у часі з епідемією COVID-19, при якій протиепідемічні заходи схожі з такими при кишкових інфекціях. Навіть при зниженні середньорічної частоти ротавірусних ГГЕ на 15-му році спостереження зберігається стабільно високим показник госпіталізації з ротавірусним ГГЕ в окремі місяці, що підвищує навантаження на стаціонари. Значний тягар ротавірусної інфекції серед дітей віком до 5 років обумовлює доцільність внесення ротавірусної вакцини до Національного календаря щеплень України. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Поствакцинальний імунітет у дітей з ВІЛ-інфекцією

Children infected with HI virus during the perinatal period are prone to severe, recurrent or uncommon infections caused by vaccine-preventable pathogens. Even in the era of antiretroviral therapy, persons living with HIV have a higher risk of developing complications from the diseases that can be prevented by virtue of vaccination.Objective: to study the vaccination coverage and seropositivity rates of vaccine-preventable infectious diseases in children with perinatal HIV infection.Materials and methods. Vaccination coverage and postvaccinal immunity against diphtheria, tetanus, measles, epidemic parotitis and hepatitis B have been investigated in HIV-positive children who are followed-up in the Kyiv City AIDS Centre. The level of specific immunity against pathogens controlled by vaccine was compared with the data of HIV-negative children (control group).Results. Vaccination coverage of HIV-positive children was lower than in general population and made up 63.6% for tetanus, diphtheria and pertussis, 64.7% for polio, 46.5% for two doses of measles-mumpsrubella vaccine and 33.8% for hepatitis B. The majority of vaccinated children did not have serum antibodies to vaccination antigens, including diphtheria (79.4%), hepatitis B (77.8%), mumps (60.6%) and measles (42.4%). The concentration of specific antibodies to vaccine antigens in HIV-positive children was lower than that of HIV-negative children.Conclusions. Early initiation of ART and vaccination after the commencement of treatment allows preserving immune defence against the vaccine-preventable infections in children living with HIV. In children who have been vaccinated before ART, there is a need to control postvaccinal immunity and booster doses of the vaccine.Дети, инфицированные ВИЧ перинатально, подвержены тяжелым, рецидивирующим или необычным инфекциям, вызванным вакцин-управляемыми возбудителями. Даже в эпоху антиретровирусной терапии ВИЧ-инфицированные пациенты имеют более высокий риск развития осложнений от заболеваний, которые можно предотвратить благодаря вакцинации.Цель: изучение охвата иммунизацией и уровня серопозитивности к вакцин-управляемым инфекционным заболеваниям у детей с перинатальной ВИЧ-инфекцией.Материалы и методы. Охват прививками и поствакцинальный иммунитет против дифтерии, столбняка, кори, эпидемического паротита и гепатита В исследовали у ВИЧ-инфицированных детей, находящихся под наблюдением в Киевском городском центре профилактики и борьбы со СПИДом. Уровень специфического иммунитета против управляемых инфекций сравнивали с данными не инфицированных ВИЧ детей (группа контроля).Результаты. Охват иммунизацией ВИЧ-инфицированных детей был ниже, чем в общей популяции, и составил 63,6% для столбняка, дифтерии и коклюша, 64,7% — для полиомиелита, 46,5% — для кори, краснухи, эпидемического паротита и 33,8% — для гепатита B. Большинство вакцинированных детей не имели сывороточных антител к прививочным антигенам, включая дифтерию (79,4%), гепатит В (77,8%), эпидемический паротит (60,6%) и корь (42,4%). Концентрация специфических антител к прививочным антигенам у ВИЧ-инфицированных детей была ниже, чем у неинфицированных детей.Выводы. Раннее начало АРТ и проведение иммунизации после начала лечения позволяют сохранить иммунную защиту против вакцин-управляемых инфекций у детей с ВИЧ-инфекцией. У детей, которым вакцинация проведена до начала АРТ, существует необходимость контроля поствакцинального иммунитета и введения бустерных доз вакцины.Діти, інфіковані ВІЛ перинатально, схильні до важких, рецидивних або незвичних інфекцій, викликаних вакцин-керованими збудниками. Навіть в еру антиретровірусної терапії ВІЛ-інфіковані пацієнти мають вищий ризик розвитку ускладнень від захворювань, яким можна запобігти завдяки вакцинації.Мета: вивчення охоплення імунізацією та рівня серопозитивності до вакцин-керованих інфекційних захворювань у дітей з перинатальною ВІЛ-інфекцією.Матеріали і методи. Охоплення щепленнями та поствакцинальний імунітет проти дифтерії, правця, кору, епідемічного паротиту та гепатиту В досліджували у ВІЛ-інфікованих дітей, що знаходяться під спостереженням у Київському міському центрі профілактики та боротьби зі СНІДом. Рівень специфічного імунітету проти вакцинальних збудників порівнювали з даними дітей, не інфікованих ВІЛ (група контролю).Результати. Охоплення імунізацією ВІЛ-інфікованих дітей було нижчим, ніж у загальній популяції, і становило 63,6% для правця, дифтерії та кашлюка, 64,7% — для поліомієліту, 46,5% — для двох доз вакцини проти кору, краснухи, епідемічного паротиту та 33,8% — для гепатиту B. Більшість вакцинованих дітей не мали сироваткових антитіл до вакцинальних антигенів, включаючи дифтерію (79,4%), гепатит В (77,8%), епідемічний паротит (60,6%) та кір (42,4%). Концентрація специфічних антитіл до вакцинальних антигенів у ВІЛ-інфікованих дітей була нижчою, ніж у неінфікованих дітей.Висновки. Ранній початок АРТ і проведення щеплення після початку лікування дозволяє зберегти імунний захист проти вакцин-керованих інфекцій у дітей з ВІЛ-інфекцією. У дітей, що отримали імунізацію до початку АРТ, існує необхідність контролю поствакцинального імунітету і введення бустерних доз вакцини

Antibiotic Therapy of Acute Bacterial Respiratory Infections in Children in Outpatient Practice

The article describes the problems of antibiotic therapy in outpatient pediatric practice in bacterial respiratory diseases in children. There have been identified the indications and contraindications to antibiotic therapy; the approaches to the choice of drug have been considered

Revisiting sulphide mineral (bio) processing : a few priorities and directions

Large efforts are being made to streamline the conventional (chemical and physical) technological schemes of ore processing, remediation and environmental protection towards reducing overall costs, limiting the use of dangerous substances, decreasing waste streams and improving waste disposal and recycling practice. Hitherto, search for such innovations has been performed mainly empirically and there is an urgent need to shift these technologies to be more innovative and effective. Alternative biotechnological solutions and solutions mimicking natural processes are also being proposed. However, except for bioleaching, practical exploitation of the biotechnological potential in extractive industries and accompanying environmental protection measures remains far from feasibility.Understanding of the fundamental concepts of aquatic chemistry of minerals–selective adsorption and selective redox reactions at mineral–bacteria–solution interfaces, impact innovating conventional and bio-flotation, as well as (bio)remediation/detoxification of mineral and chemical wastes. Molecular-level knowledge and coherent understanding of minerals contacted with aqueous solutions is required that underlie great opportunities in controlling abiotic and biotic mineral–solution interfaces towards the grand challenge of tomorrow’s science and mineral processing technology.Godkänd; 2013; 20130412 (alijav

Revisiting sulphide mineral (bio) processing : a few priorities and directions

Large efforts are being made to streamline the conventional (chemical and physical) technological schemes of ore processing, remediation and environmental protection towards reducing overall costs, limiting the use of dangerous substances, decreasing waste streams and improving waste disposal and recycling practice. Hitherto, search for such innovations has been performed mainly empirically and there is an urgent need to shift these technologies to be more innovative and effective. Alternative biotechnological solutions and solutions mimicking natural processes are also being proposed. However, except for bioleaching, practical exploitation of the biotechnological potential in extractive industries and accompanying environmental protection measures remains far from feasibility.Understanding of the fundamental concepts of aquatic chemistry of minerals–selective adsorption and selective redox reactions at mineral–bacteria–solution interfaces, impact innovating conventional and bio-flotation, as well as (bio)remediation/detoxification of mineral and chemical wastes. Molecular-level knowledge and coherent understanding of minerals contacted with aqueous solutions is required that underlie great opportunities in controlling abiotic and biotic mineral–solution interfaces towards the grand challenge of tomorrow’s science and mineral processing technology.Godkänd; 2013; 20130412 (alijav

SUPPORT MANAGEMENT OF PROFESSIONAL AND EDUCATIONAL TRAJECTORY OF STUDENTS UNDER THE CONDITIONS OF SOCIAL AND CULTURAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF THE UNIVERSITY

Recent dramatic transformations have led to the necessity of change Russian educational system, to reinterpretation of the idea of education in our country. It is necessary to pay more and more attention to the preparation of the university students for work in the rapidly changing conditions of social and professional activity. The transformations carried out in the political and socio-economic life of the society, affirm a new look at the personality of a graduate, require professionally trained, self-thinking people, which, in its turn, led to the transition to the new personality-oriented educational standards of the third generation. Federal state educational standards of higher professional education (hereinafter referred to as the FSES of HPE), which meet the need of the modern transition to personality-oriented educational standards, open up new opportunities for students and teachers, which take into account the individual characteristics and personal qualities of students, and ascertain the possibilities for preparing students as subjects of their own vocational education