Сучасні механізми підвищення професійної діяльності тренерів із силового фітнесу

Мета статті – удосконалення рівня професійної діяльності тренерів із силового фітнесу за допомогою використання показників варіабельності серцевого ритму для розширення методів діагностики функціональ- ного стану спортсменів та оцінки адаптаційних реакцій на навантаження. Методи. Для досягнення поставленої мети залучено 40 нетренованих чоловіків 18–20 років і 20 тренованих юнаків, які займаються силовим фітнесом протягом трьох років. Сформовано три дослідні групи по 20 осіб у кожній. Представники контрольної та 1-ї основної груп (нетреновані) й представники 2-ї основної групи (треновані) застосували протягом трьох місяців дослідження різні режими силового навантаження. Для оцінки процесів вегетативної регуляції серцево- судинної системи використовували методи аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР). Результати. На початку досліджень у контрольній групі реакція серцево-судинної системи відображає найбільш знижений рівень резистентності до навантажень середньої інтенсивності й великого обсягу тренувальної роботи. Застосування навантажень великого обсягу роботи та низької інтенсивності підвищує параметри показника наднизькочастотного спектра коливань кардіоінтервалів з одночасним зниженням активності низько- й високо- частотного спектра в порівнянні з даними, установленими під час роботи в режимі високої інтенсивності та малого обсягу. Показники ВСР учасників усіх груп після трьох місяців тренувань свідчать, що процес довготривалих занять силовим фітнесом в умовах заданих режимів навантаження приводить до економізації функціонування серцево-судинної системи. У кінці програми дослідження в юнаків усіх трьох дослідних груп у стані спокою виявлено більш виражене превалювання наднизькочастотного спектра (VLF). Висновки. Поглиблене вивчення та практичне застосування методу варіабельності серцевого ритму в процесі діагностики адапта- ційних змін в організмі під час використання різних режимів навантаження дає змогу удосконалити рівень професійної діяльності тренерів із силового фітнесу

Theoretical and applied perspectives of the kinesiology discipline in the field of physical education and sports science

Background and Study Aim. The study intends to estimate the theoretical and applied perspectives of the Kinesiology discipline in the field of Sport and Physical Education science. Material and Methods. A total number of 127 subjects (students of the Physical Education and Sport Department in the University of Pitești) participated in this research. There are 59 students in Physical Education and Sport (PES), 37 in Sport and Motor Performance (SMP) and 31 in Physical Education and Sport Conversion (PESC). The research was conducted during COVID-19 pandemic, in the academic year 2021-2022. The teaching and evaluation activity in the Kinesiology discipline was carried out online by means of Zoom program. The monitoring of the teaching activity was done with the help of the university e-learning platform. The opinions of the subjects on the discipline taught and the assessment of the teaching staff by the students were analyzed using Google Forms questionnaire. The fundamental basic knowledge in Kinesiology was evaluated using the following indicators: S1 (periodically evaluated activities) = A1 (40%) +A2 (20%), final evaluation (FE) – examination (40%), S2 – sum of the fractions of grade obtained at the periodic evaluations and those from the final verification. Results. The analysis of the subjects’ opinions regarding the topic of the discipline taught reveals 5% moderate opinions, 16% - good and 79% very good ones. The evaluation of the basic fundamental knowledge in Kinesiology highlights the following values of the indicators: A1 (40%) – an average of 8.05 points between groups (p0.05); S1 – an average of 4.81 points (p<0.05). The final evaluation (40%) in the exam shows an average of 3.36 points (p<0.01); S2 has 8.17 points (p<0.01); the final grade between groups has an average of 8.29 points, with differences of rounding in student’s favor (p<0.05). The analysis of students’ opinions concerning the teaching activity in Kinesiology discipline shows that 76% rate it as excellent, 14% - very good, 6.7% - good, 1.9% - satisfactory and 1.4% unsatisfactory (extracurricular activity). Conclusions. There were shown the subjects’ opinions on the Kinesiology discipline topics and the weight of meeting the minimum and maximum performance standards. The preferred or practiced sports chosen in the researched study programs were presented. The results of the evaluation of the basic fundamental knowledge highlight the value of the averages between groups for the evaluated indicators. These results also reveal the opinions of the students about the didactic activity carried out by the professor in the discipline studied

Вплив комплексів вправ та вільної ваги на рівень силової підготовки спортсменів із бойового хортингу

Purpose. To study the peculiarities of influence of power training loads including machine and free weights exercises on the development of maximum muscle strength of athletes in horting and on their level of training in strike fighting. Methods. We examined 40 sportsmen aged 20±1,2 engaged in horting. The study took place at the stage of specialized basic training and lasted 3 months. All participants were divided into 2 groups, 20 athletes in each group. Group 1 used machine exercises and group 2 used free weights exercises (barbells, dumbbells). The effectiveness of the proposed exercises in the specified modes of muscle activity was evaluated by the indicators of maximum strength development and level of training in strike fighting in horting. Biochemical analysis of cortisol concentration was used to assess their adaptive and compensatory reactions to a physical stimulus. Results. The research results showed that using machine exercises in conditions of anaerobic-glycolytic mode of energy supply contributed to the growth of average group indicators of maximum strength development by 44,8 % (р<0,05) in group 1 athletes. The same indicators increased by 45,1 % (p <0,05) in group 2 athletes who used free weights exercises on the background of anaerobic-alactate mode of energy supply. The special strike training results in horting showed that the most pronounced increase in the number of kicks with maximum force for 15 s was by 30,4 % (р<0,05) in group 2 athletes (according to the results of 3 control exercises). Group 1 athletes also showed positive dynamics, but with almost 4,5 times lower progression. At the beginning of the study group 2 athletes demonstrated decrease in cortisol concentration by 18,8 % (р<0,05), and group 1 athletes increased this indicator by 10.3% compared to the state of rest. The results revealed at the end of the study indicated that this hormone did not change its parameters in response to a physical stimulus. Conclusion. Using free weights exercises contributed to positive changes in control indicators of strike training in horting, despite almost identical increase in maximum strength parameters in both group athletes. Despite the compensatory reaction manifestations in response to power loads in the conditions of anaerobic-alactate mode of energy supply at the beginning of the study, we observed the process of long-term adaptation at the end of the study

Оцінка взаємозв’язку між зміною показників силової та спеціальної підготовки спортсменів змішаних єдиноборств

Study purpose. To study the peculiarities of correlation between the maximum strength development and quantity of kicks in MMA using load regimes of different intensity and energy supply. Materials and methods. 75 athletes aged 19±0.7 practicing MMA for 4±0.8 years were examined and divided into 3 groups. During 12 weeks, group 1 athletes used low-intensity (Rа=0.53) load regime, group 2 – medium-intensity (Rа=0.65) and group 3 – high-intensity (Ra=0.72). The control of attacking kicks (front kick, reverse side kick, roundhouse kick) quantity with maximum force until full muscle fatigue for 20 s allowed to check special training. The level of strength training was evaluated by estimating the maximum strength development (1 RM) indicators. Non-parametric methods of mathematical statistics were used for data processing. Results. The indicators of special training showed the greatest increase by an average of 13.2% in group 3 athletes during 12 weeks. In the other two groups, the dynamics of the controlled indicator was 3.2 times smaller for a similar period of time. The maximum muscle strength indicator increased by 41.9% in group 3 athletes compared to the initial data. These changes are on average 1.5 times higher than the results recorded in athletes of groups 1 and 2. Despite the revealed growth of strength and special training indicators in MMA athletes, there was no strong correlation between them in any research group. Conclusions. Using high-intensity load regime in conditions of anaerobic-alactate mode of energy supply allowed achieving the greatest results in strength and special training indicators. However, the study did not show correlation between the increase in maximum strength development and quantitative indicators of attacking kicks. Further research will be focused on searching for more informative markers for assessing the training of athletes in MMA and adaptation processes using biochemical control methods.Мета дослідження. Вивчити особливості взаємозв’язку між динамікою максимальної сили та ударами ногами в ММА в процесі використання різних за енергозабезпеченням та інтенсивністю режимів навантаження. Матеріали та методи. Обстежено 75 спортсменів віком 19±0,7 років, які займаються ММА протягом останніх 4±0,8 років. Учасники були рівномірно розділені на 3 групи. Протягом 12 тижнів спортсмени 1 групи використовували навантаження низької інтенсивності (Rа=0,53), а представники 2 групи – навантаження середньої інтенсивності (Rа=0,65). Режим навантажень високої інтенсивності (Rа=0,72) використовували спортсмени 3 групи. Контроль кількісних показників атакуючих ударів ногами (front kick, reverse side kick, roundhouse kick) з максимальною силою до повного м’язового стомлення за 20 с дозволяв оцінити спеціальну підготовку. Рівень зміни силової підготовки оцінювали за рахунок розвитку показників максимальної сили (1 RM). Для обробки даних використовували непараметричні методи математичної статистики. Результати. Встановлено, що показники спеціальної підготовки демонструють найбільшу динаміку за 12 тижнів дослідження в середньому на 13,2 % у спортсменів 3 групи. В інших двох групах, динаміка контрольованого показника в 3,2 рази менша за аналогічний проміжок часу. Виявлено, що у спортсменів 3 групи показник максимальної м’язової сили за період дослідження зростає на 41,9% порівняно з вихідними даними. Відповідні зміни розвитку показника 1 RM в середньому в 1,5 рази перевищують результати фіксовані у спортсменів інших двох груп. Однак, незважаючи на виявлену позитивну динаміку зростання показників силової та спеціальної підготовки в ММА, кореляційного взаємозв’язку між ними не виявлено в жодній із дослідних груп. Висновки. Використання режиму навантажень високої інтенсивності в умовах анаеробно-алактатного типу енергозабезпечення дозволяє досягти найбільшої результатів в динаміці показників силової та спеціальної підготовки. Однак, достовірний взаємозв’язок між зростання максимальної сили та кількісними показниками атакуючих ударів ногами не виявлений. Для поглибленого дослідження, необхідний пошук більш інформативних маркерів оцінки тренованості спортсменів в ММА та процесів адаптації з використання біохімічних методів контролю

Concentration of Phosphorus in the Blood of Young Men Aged 18–21 as an Informative Biochemical Marker for Assessing Adaptation Processes in Strength Fitness

The results of the research concerning further solution of the problem of finding informative markers for the diagnostic of the youth functional state which will allow to comprehensively evaluate the efficiency of the mechanisms for optimizing the training process in strength fitness are represented in this article. Two groups of young men aged 18 to 21 years participated in the research. Each group used our models of training for 3 months. The models differed significantly in terms of amount and intensity of loads. The results indicate that despite the use of sufficiently high parameters of loading intensity by the participants of the basic group under the experimental model of training, we have got a significant increase in their strength possibilities by 33.1% and their body girth parametres by 11.7% compared with the initial data. The dynamics of similar indicators fixed among the representatives of the control group also shows growth but almost twice less. At the same time, the results of monitoring the concentration of phosphorus in serum of the examined contingent, which plays an important role in energy metabolism during the process of muscle activity and reflects the mechanisms of oxidative phosphorylation, enable us to assume that the most pronounced adaptive changes in the organism during this training process are found in a group of people who have used the experimental model of fitness. This model is based on the mechanisms of reducing the duration of rest between the sets and the number of repetitions that affected the total amount of loading

Creatinine is a biochemical marker for assessing how untrained people adapt to fitness training loads

Background To study the peculiarities of changes in creatinine concentration in blood serum of untrained men during the prolonged usage of training loads different in volume and intensity, and to determine the value of this biochemical marker for the assessment of adaptive body changes during fitness training. Methods We examined 50 untrained men aged 18–20 years who had no contraindications for practicing fitness. Taking into account the aim of the research, we divided these people into two groups: group A and group B. The research participants used training load regimes different in volume and intensity: representatives of group Aused low intensity training load regime (Ra = 0.53) and representatives of group B used high intensity training load regime (Ra = 0.72). To assess the adaptive body changes in the examined contingent, we used the anthropometry method (circumference body size) and bioimpedansometry (body composition indicators). We also determined the features of adaptation-compensatory body reactions to different training loads by means of biochemical control of creatinine concentration in blood serum. Results The obtained results showed a significant increase in basal level of creatinine concentration in blood serum (by 17.6%) of group B representatives fixed after 3 months of practicing fitness in high intensity training load regime (Ra = 0.72). This group representative also revealed the most pronounced manifestation of adaptive body changes confirmed by the results of the maximal muscle strength growth (1RM) and circumference body size, which was almost 2.5 times higher than the results of group A representatives for the same period of time. The parameters indicating the load volume in a set (Wn) were almost 62.0 % higher in group A representatives in comparison with group B during all stages of control. Nonetheless, the highest creatinine concentration in blood serum (by 11.1 % (p < 0.05) was fixed in group A representatives in response to training load after 3 months of practicing. This fact testifies to the important role of the creatine phosphokinase mechanism of energy supply of muscular activity in the conditions of high volume and low intensity training load regime (Ra = 0.53). Conclusion The analysis of the results obtained during a series of experimental studies indicates the need and feasibility of using the indicator of basal level of creatinine concentration in blood during fitness training, especially in the conditions of high intensity and low volume training load regime (Ra = 0.72), as an informative marker for assessing the process of long-term adaptation