Обобщение исследований: программы психологической поддержки ЮНИСЕФ для школьников в Донецкой и Луганской областях

In the research summary describes the conditions, procedure and main results of one of the first systematic studies of the psychosocial problems of children and youth that live in a buffer zone of a military conflict in eastern Ukraine. It is shown that the information obtained in the study can become the basis for conceptualizing of a culture of specific resilience, as well as the platform for planning further competent psychosocial interventions in order to increase the effectiveness of overcoming the sadness and stress by the younger generations of Ukrainians who were directly affected by the military aggression of the Russian Federation in Ukraine.В узагальненні досліджень описано умови, процедуру та основні результати одного з перших систематичних досліджень психосоціальних проблем дітей та молоді, що проживають у буферній зоні воєнного конфлікту на сході України. Показано, що отримана в дослідженні інформація може стати основною для концептуалізації культури специфічної життєстійкості, а також платформою для планування подальших компетентних психосоціальних інтервенцій задля підвищення ефективності подолання смутку і стресу молодим поколінням українців, яких безпосередньо торкнулася воєнна агресія Російської Федерації в Україні.В обобщении ислледований описаны условия, процедура и основные результаты одного из первых систематических исследований психосоциальных проблем детей и молодежи, проживающих в буферной зоне военного конфликта на востоке Украины. Показано, что полученная в исследовании информация может стать основной для концептуализации культуры специфической жизнестойкости, а также платформой для планирования дальнейших компетентных психосоциальных интервенций с целью повышения эффективности преодоления грусти и стресса молодым поколением украинцев, которых непосредственно коснулась военная агрессия Российской Федерации в Украине

Феномен резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і дискурсу

The article provides a brief overview of resilience research and presents the main issues and problems in this field of science. Particular attention is paid to the issues of determining resilience by various researcher and the analysis of debatable issues in understanding this phenomenon. A more detailed analysis is provided regarding the views of authors who interpret resilience in the context of socio-ecological approach. There is a large body of empirical research on the resilience of children and adults, as well as social groups, in the context of the impact of various risk factors, stress and trauma, which allowed researchers to form insights into protective factors and assets that are powerful adaptation resources in difficult situations. The formation of the field of psychology aimed at the development of resilience as a holistic direction requires the definition of common theoretical and methodological foundations for its determination and construction of empirical procedures for its study in the context of different challenges and different cultures. Systemic and socio-environmental approaches can be distinguished among modern approaches to the definition and understanding of resilience. In the context of these approaches, resilience appears as a phenomenon and the process of interaction of internal and external factors, which is carried out under the determining influence of environmental factors. The environment contains the resources needed by people and groups, forms an idea of the effects of positive development and coping through the discourses it creates, and also regulates people’s access to these resources. The resilience considered in this way is not so much the property and the result of individual’s efforts (although this factor is important) as a manifestation of the ability of the social environment and social support networks to provide resources whose importance is recognized by culture.У статті здійснено огляд історії вивчення і сучасних підходів до феномену резилієнс, представлених у публікаціях. Особливу увагу приділено визначенню резилієнс різними дослідниками та аналізу дискусійних питань у розумінні цього феномену та його визначення. Більш докладно подано аналіз поглядів авторів, які тлумачать резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і розглядають її як дискурс-залежне явище, що відкриває можливості для досліджень цього феномену в контексті різних культур і різних ризиків

Developing a Culturally Relevant Measure of Resilience for War-Affected Adolescents in Eastern Ukraine

Psychosocial support in education that is provided during emergencies frequently aims to support children’s resilience, but strong, contextual measures of resilience are in short supply in Eastern Europe. In this article, our aim is to describe the development and psychometric properties of the first measure of resilience for war-affected adolescents in Eastern Ukraine. We used qualitative methods to identify the main cultural characteristics of resiliency and then used these constructs to develop the measure. We used exploratory structural equation modeling to extract five factors that showed high internal consistency: family support (ω=0.89), optimism (ω=0.87), persistence (ω=0.87), health (ω=0.86), and social networking (ω=0.87). Confirmatory factor analysis suggested that a concise model of resiliency fit the data almost as well as the exploratory structural equation modeling model. The measure demonstrated good test-retest reliability. In this article, we also discuss the importance of development, validation, and the use of culturally relevant measures of resilience for strengthening psychosocial support programs in schools, particularly in Ukraine