ОЦІНКА РОЛІ ГЕМОДИНАМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАТКИ В ГЕНЕЗІ ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНОЇ ФОРМИ БЕЗПЛІДДЯ У ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ В ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

The aim of the study – to study a hemodynamic support of uterus and estimate a state follicular reserve in women with a tubal-peritoneal infertility and the 1–2 degree of obesity like the important predictors of the successful pregnancy rate after the invitro fertilisation programes.Materials and Methods. When conducted prospective study we examined 40 patients with tubal-peritoneal form of infertility and obesity (BMI 30–35). The control group consisted of 30 women with tubal-peritoneal factor infertility and BMI 20–25 kg / m2 in the programs of assisted reproductive technologies. Before turning patients into programs vitro fertilization (IVF) on the 2nd – 3rd of the menstrual cycle day women underwent ultrasound with Doppler mapping of the uterine vessels.Results and Discussion. It was studied the intrauterine vascularization and the state of the follicular reserve in 40 women with tubal-peritoneal form of infertility with obesity. It was revealed that in patients of this group had decrease of intensity by intrauterine vascularization due to endometrial perfusion parameters. (OR 5.25, 95 % CI [1.80 – 15.35], p = 0.002). In 25.0 % of patients enrolled in the IVF programs was limited follicular reserve (OR 4.11, 95 % CI [1.10 – 15.29], p = 0.035). Symptoms, which were founded, may be independent of cofactors for infertility, which can reduce the chances of the possibility of pregnancy in the IVF programs.Conclusions. Cofactors of the infertility, except of the main factor, could be not diagnosed before diseases of the endometrium (22.0 %), hydrosalpings, polycystic ovarian structure (10.0 %), the limited ovarian reserved. Besides a decline of the intrauterine vascularisation by the doplerometric indices of endometrial perfusion was diagnosed in the patients with obesity.Цель исследования – оценить гемодинамическое обеспечение матки и состояние фолликулярного резерва у женщин с бесплодием трубно-перитонеального генеза и ожирением 1-2 степени как важные предикторы успешности проведения экстракорпорального оплодотворения.Материалы и методы. При проведении проспективного исследования было обследовано 40 пациенток с трубно-перитонеальной формой бесплодия и ожирением (ИМТ 30–35). Контрольную группу составили 30 пациенток с трубно-перитонеальным фактором бесплодия и ИМТ 20–25 кг/м2 в программах вспомогательных репродуктивных технологий. Перед включением пациенток в программы экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) им проводилось на 2–3-й день менструального цикла ультразвуковое исследование с допплерометрическим картированием маточних сосудов.Результаты исследования и их обсуждение: Проведено исследование внутриматочной васкуляризации и состояния фолликулярного аппарата у 40 женщин с трубно-перитонеальной формой бесплодия и ожирением. Выявлено, что у данной группы женщин определялось уменьшение интенсивности внутриматочной васкуляризации по доплерометрическим показателям эндометриальной перфузии (ВШ 5,25, 95 % ДИ [1,80–15,35], р=0,002). У 25,0 % пациенток, включенных в программу ЭКО, имел место низкий фоликулярный резерв (ВШ 4,11, 95 % ДИ [1,10–15,29], р=0,035). Выявленные признаки могут быть независимыми кофакторами бесплодия, которые могут уменшить шансы на возможность наступления беременности в программах ЭКО.Выводы. Кофакторами инфертильности, кроме основного фактора, могли быть ранее не диагностированные заболевания эндометрия (22,0 %), гидросальпинкс, поликистозная структура яичников (10,0 %), ограниченный фолликулярный резерв. Кроме того, у пациенток с ожирением было диагностировано снижение интенсивности внутриматочной васкуляризации по допплерометрическим показателям эндометриальной перфузии. Мета дослідження – дослідити гемодинамічне забезпечення матки та оцінити стан фолікулярного резерву у жінок з безпліддям трубно-перитонеального ґенезу та з ожирінням 1-2 ступеня, як важливих предикторів успішності проведення екстракорпорального запліднення.Матеріали та методи: При проведені проспективного дослідження були обстежені 40 пацієнток з трубно-перитонеальною формою безпліддя та ожирінням (ІМТ 30-35). Контрольну групу склали 30 жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя та ІМТ 20-25 кг/м2 в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Перед включенням пацієнток в програми екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) їм проводилось на 2-3й день менструального циклу ультразвукове сканування з доплерометричним картуванням маткових судин.Результати дослідження: Проведено дослідження внутрішньо-маткової васкуляризації та стану фолікулярного апарату у 40 жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя з ожирінням. Виявлено, що у даної групи жінок відзначалось зниження інтенсивності внутрішньо-маткової васкуляризації за доплерометричними показниками ендометріальної перфузії. (ВШ 5,25, 95% ДІ [1,80 – 15,35], р=0,002). У 25,0 % пацієнток, зарахованих до програми ЕКЗ, мав місце обмежений фолікулярний резерв (ВШ 4,11, 95% ДІ [1,10 – 15,29], р=0,035). Ознаки, що були виявлені можуть бути незалежними кофакторами безпліддя, що можуть зменшити шанси на можливість завагітніти по програмах ЕКЗ.Висновки: Кофакторами інфертильності, крім основного фактора, могли бути не діагностовані раніше захворювання ендометрію (22,0 %), гідросальпінгс, полікістозна структура яєчників (10,0 %), обмежений фолікулярний резерв. Крім того, у пацієнток з ожирінням було діагностовано зниження інтенсивності внутрішньо-маткової васкуляризації за доплерометричними показниками ендометріальної перфузії

ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ ІНФІКУВАННЯ СТРЕПТОКОКОМ ГРУПИ ВАГІТНИХ ПІСЛЯ ЕКЗ.

The work is devoted to the study of the frequency of the reaiization intrauterine infection of fetus of group В streptococcus in streptococco-specified diseases or the state of a newborn in the perinatai period in depending on used regimen of prophyiactic and the treatment of SGB-positive of the pregnant women after IVF. It is estabiished that medioprophyiactic events of prevention of intraamniaiinfection of the fetus and intranatai infection of the fetus, deveioped and conducted by us during the pregnancy, before the birth and during the birth reduce essentiaiiy the frequency and narrow the range of SGB-specified nosoiogy in the newborns.Работа посвящена изучению частоты реализации внутриутробного инфицирования плода стрептококком группы В в стрептококо-обусловленные'заболевания'или'состояния'новорожденного'в'перинатальном'периоде'в'зависимости'от'примененной'схемы профилактики'и'лечения'СГВ-положительных'беременных'после'ЭКО.'Установлено,'что'лечебно-профилактические'мероприятия предупреждения интраамниального инфицирования плода и интранатального инфицирования новорожденного, разработанные и проведенные нами во время беременности, перед родами и непосредственно в родах существенно снижают частоту и суживают спектр СГВ-обусловленных нозологий у новорожденных.Робота присвячена вивченню частоти реалізації'внутрішньоутробного інфікування плода стрептококом групи В у стрептококо-обумовлені захворювання або стани новонародженого в перинатальному періоді залежно від застосованої схеми профілактики та лікування СГВ-позитивнихвагітних після ЕКЗ. Встановлено, що лікувально-профілактичні заходи попередження інтраамніального інфікування плоду та інтранатального інфікування новонародженого, розроблені та проведені нами під час вагітності, перед пологами та безопосередковано'під'час'пологів,'суттєво'знижують'частоту'та'звужують'спектр'СГВ-обумовлених'нозологій'у'новонароджених

РОЛЬ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ТА ДОПЛЕРОМЕТРИЧНОГО СКАНУВАННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ОВАРІОВАРІКОЦЕЛЄ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ

The purpose of work was a study of exposed of varicose expansion of veins of small pelvis at ultrasonic scrining of women, and also determination of possibilities of complex ultrasonography and Doppler spectral analysis in the estimation of venous river-bed of pelvic organs of women with pelvic varicose expansion of veins. The use of the full-duplex scanning of vessels of pelvis allows to improve quality of diagnostics, standardize the metrical indexes of the vascular measuring for women with varicose expansion of veins of small pelvis.Целью работы было изучение выявляемости варикозного расширения вен малого таза при эхографическом скрининге женщин, а также определение возможностей комплексного ультразвукового и допплерометрического исследования в оценке венозного русла тазовых органовженщин с тазовым варикозом. Использование дуплексного сканирования сосудов таза позволяет улучшить качество диагностики, стандартизировать метрические показатели сосудистых измеренийуженщин с варикозным расширением вен малого таза.Метою роботи було вивчення прояву варикозного розширення вен малого таза при ехографічному скринінгу жінок, а також визначення можливостей комплексного ультразвукового та доплерометричного дослідження в оцінці венозного русла тазовихорганівжінокз тазовим варикозом. Використання дуплексного сканування судин таза дозволяє покращити якість діагностики, стандартизувати метричні показники судинних вимірівужінокз варикозним розширенням вен малого таза

КОНЦЕПЦІЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИЧНОГО АЛГОРИТМУ ПРИ ПІСЛЯПОЛОГОВИХ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ

Мета дослідження – удосконалення діагностики та прогнозування розвитку післяпологового ендометриту шляхом застосування методу флуоресцентної спектроскопії. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження в експериментальній частині (перший етап досліджень) були розведення сироватки крові 6-денним посівом на цукровий бульйон Staphylococcus aureus, у клінічній частині (другий етап) – сироватка крові основної (120 породіль із післяпологовим ендометритом) та контрольної (38 осіб із неускладненим перебігом післяпологового періоду) груп. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, метод флуоресцентної спектроскопії, математично-статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. Спектри флуоресценції розведень сироватки крові бактерійною культурою (6-денний посів на цукровий бульйон Staphylococcus aureus), починаючи з 20 % вмісту посівів у сироватці крові, дають змогу відтворити пропорції, які характерні для спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові при сепсисі in vivo. При дослідженні спектрально-флуоресцентних характеристик породіль із післяпологовими ендометритами встановлено, що у 90,8 % пацієнток основної групи мало місце зниження інтенсивності флуоресценції сироватки крові, р<0,0001, а у 38,3 % мав місце довгохвильовий зсув спектрів флуоресценції сироватки крові, р=0,007 (статистично достовірні відмінності). Отримані закономірності мають попередній доманіфестний характер і фіксуються за 24–48 годин до появи виражених клінічних проявів захворювання. Висновок. Використання спектрально-флуоресцентних маркерів сироватки крові в комплексній діагностиці гнійно-запальних захворювань, у тому числі й післяпологового ендометриту, дозволяє достовірно діагностувати дане захворювання до появи яскраво виражених клінічних проявів та здійснювати прогностичну оцінку його перебігу, у тому числі і в процесі лікування

Плазмові концентрації ендотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду у вагітних із гестаційною гіпертензією

Purpose — to evaluate the peculiarities of endothelial vasoregulation properties in pregnant women with gestational hypertension, by detecting the serum concentrations of endothelin-1and C-natriuretic peptide and their ratio.Materials and methods. Total 61 pregnant women were examined and subdivided into three groups. The first group comprised pregnant women with gestational hypertension (n=22), the second group included women with preeclampsia (n=20), and women with normal pregnancy belonged to group III, which was a control group (n=19). The method of enzyme-linked immunoassay by means of reagents of the company «Biomedica» (Germany) was applied to detect the concentration of endothelin-1 and C-natriuretic peptide in the serum of patients.Results. Serum levels of endothelin-1 and C-natriuretic peptide was significantly higher in women with gestational hypertension (29.1±2.84 pg/ml and 12.2±1.24 ng/ml, respectively) and in the second group of women with preeclampsia (38.1±2.82 pg/ml and 9.1±0.90 ng/ml, respectively) compared with the rates in the control group (15.86±2.10 pg /ml and 6.95±0.68 ng/ml, respectively). There was observed imbalance in the constructor/vasodilator system in patients with preeclampsia resulted in the higher endothelin-1 concentration in blood serum than the C-natriuretic peptide, which is evidenced by the results of their ratio. In particular, their ratio was significantly higher in pregnant women with preeclampsia than in the control group (p&lt;0.05). Pregnant women with gestational hypertension had this ratio slightly higher in comparison with the control group, which can be viewed as a compensatory adaptation due to the increase of C-natriuretic peptide concentration in response to increased production of endothelin-1.Conclusions. Our analysis suggests that endothelial dysfunction is a characteristic feature of the pregnant women with hypertensive disorders evidenced by the imbalance of vasoregulatory factors, namely by prevailing of the vasoconstrictor component over the vasodilation one.Key words: gestational hypertension, endothelial dysfunction, endothelin-1, C-natriuretic peptide.Цель — оценить особенности вазорегуляторных свойств эндотелия у беременных с гестационной гипертензией путем определения сывороточных концентраций эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида и их соотношение.Пациенты и методы. Обследовано 61 беременную женщину: I группа — беременные с гестационной гипертензией (n=22), II группа — женщины с преэклампсией (n=20), III группа — группа контроля (n=19). Для определения концентраций эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида в сыворотке крови обследуемых применен метод иммуноферментного анализа с использованием реактивов фирмы «BIOMEDICA» (Германия).Результаты. Сывороточные уровни эндотелина-1 и С-натрийуретического пептида достоверно выше у женщин с гестационной гипертензией (29,1±2,84 пг/мл и 12,2±1,24 нг/мл соответственно) и с преэклампсией (38,1±2,82 пг/мл и 9,1±0,90 нг/мл соответственно) по сравнению с показателями в группе беременных женщин с физиологическим течением беременности (15,86±2,10 пг/мл и 6,95±0,68 нг/мл соответственно). У женщин с преэклампсией обнаружен дисбаланс в системе «конструктор/вазодилятатор» в виде преобладания концентрации в сыворотке крови эндотелина-1 над уровнем С-натрийуретического пептида, о чем свидетельствуют результаты соотношения концентраций эндотелина-1 к С-натрийуретическому пептиду. В частности, их соотношение достоверно выше у беременных с преэклампсией, чем в группе контроля (р&lt;0,05). У беременных с гестационной гипертензией данное соотношение несколько выше по сравнению с контрольной группой, что может быть проявлением компенсаторной адаптации за счет роста концентрации С_натрийуретического пептида в ответ на увеличенное выработки эндотелина-1.Выводы. Для беременных с гипертензивными расстройствами, по данным исследования, характерна эндотелиальная дисфункция, о чем свидетельствует дисбаланс вазорегулирующих факторов, а именно, преобладание вазоконстрикторного компонента над вазодилятирующим.Ключевые слова: гестационная гипертензия, эндотелиальная дисфункция, эндотелин-1, С-натрийуретический пептид.Мета — оцінити особливості вазорегуляторних властивостей ендотелію у вагітних із гестаційною гіпертензією шляхом визначення сироваткових концентрацій енотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду та їх співвідношення.Пацієнти та методи. Обстежено 61 вагітну жінку: I група — вагітні з гестаційною гіпертензією (n=22), II група — жінки з прееклампсією (n=20), III група — група контролю (n=19). Для визначення концентрацій ендотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду у сироватці крові обстежуваних застосовано метод імуноферментного аналізу з використанням реактивів фірми «BIOMEDICA» (Німеччина).Результати. Сироваткові рівні ендотеліну-1 та С-натрійуретичного пептиду достовірно вищі у жінок із гестаційною гіпертензією (29,1±2,84 пг/мл та 12,2±1,24 нг/мл відповідно) та з прееклампсією (38,1±2,82 пг/мл та 9,1±0,90 нг/мл відповідно), порівняно з показниками у групі вагітних жінок із фізіологічним перебігом вагітності (15,86±2,10 пг/мл та 6,95±0,68 нг/мл відповідно). У жінок із прееклампсією виявлено дисбаланс у системі «конструктор/вазодилятатор» у вигляді переважання концентрації в сироватці крові ендотеліну-1 над рівнем С-натрійуретичного пептиду, про що свідчать результати співвідношення концентрацій ендотеліну-1 до С-натрійуретичного пептиду. Зокрема, їх співвідношення достовірно вище у вагітних із прееклампсією, ніж у групі контролю (р&lt;0,05). У вагітних із гестаційною гіпертензією дане співвідношення дещо вище порівняно з контрольною групою, що може бути проявом компенсаторної адаптації за рахунок зростання концентрації С-натрійуретичного пептиду у відповідь на збільшене вироблення ендотеліну-1.Висновки. Для вагітних із гіпертензивними розладами, за даними дослідження, характерна ендотеліальна дисфункція, про що свідчить дисбаланс вазорегулюючих факторів, а саме, переважання вазоконстрикторного компоненту над вазодилятуючим.Ключові слова: гестаційна гіпертензія, ендотеліальна дисфункція, ендотелін-1, С-натрійуретичний пептид

Роль дефіциту вітаміну D у розвитку недостатності лютеїнової фази

Vitamin D (VD) deficiency connecting with insufficient production in the skin and limited alimentation delivery, disrupts the function of all system of the body and increases the risk of women health. VD receptor and VD metabolizing enzymes have been detected in female reproductive tissues, such as ovary, uterus and placenta. There is an increasing human data suggesting that VD status may be associated with impaired fertility, endometriosis, polycystic ovary syndrome, and ovarian cancer. We studied the role of Vitamin D deficiency andpathogenesis role in the development of deficiency of Luteal Phase.Was detected the positive correlations with premenstrual bleeding, luteal progesterone and estradiol levels and no connecting with post peak duration.Дефіцит вітаміну D пов’язаний із проблемами процесів синтезу у шкірі та обмеженням постачання продуктами харчування. Це призводить до розладів у органах та системах організму людини та зокрема – репродуктивній. Рецептори до вітаміну D та метаболізуючі ферменти були виявлені в тканинах жіночої репродуктивної системи, таких як яєчники, матка та плацента. Багато досліджень свідчать про зв’язок зниженого рівня вітаміну D із порушенням фертильності (ендометріоз, синдром полікістозних яєчників, рак яєчників тощо). Ми вивчали роль дефіциту вітаміну D у патогенезі дефіциту лютеїнової фази. Були визначені позитивні кореляції із кровомазаням перед місячними, рівнями прогестерону і естрадіолу у лютеїнову фазу менструального циклу, та не було виявлено зв’язку із тривалістю післяпікової фази

Діагностика та прогнозування розвитку післяпологового ендометриту: новий погляд на проблему

Purpose — to improve the diagnosis and prognosis of postpartum endometritis by applying the method of fluorescence spectroscopy.Materials and methods. The study involved 120 women with postpartum endometritis and 38 women with uncomplicated postpartum period (control group). Fluorescence spectral characteristics of blood serum, including repeat testing in the course of treatment, were studied.Results. It was shown that significant (p&lt;0.05) prognostic factors of postpartum endometritis are the presence of inflammatory diseases of the lower genital tract, anomalies of labor activity and TORCH-infections. It was established that the decrease in fluorescence intensity and the presence of long-wavelength shift are reliable diagnostic markers of inflammatory diseases, including postpartum endometritis (p&lt;0.05). Comparison of the sensitivity, specificity, positive probability ratio, positive and negative predictive values of leukocytosis and C-reactive protein with reliable markers of inflammatory diseases by means of the method mentioned above, were obtained the best results.Conclusions. Spectral-fluorescent properties of blood serum are the reliable markers for the diagnosis of inflammatory diseases in obstetric-gynecologic practice.Key words: postpartum endometritis, purulent-inflammatory diseases, method of fluorescence spectroscopy.Цель — провести совершенствование диагностики и прогнозирования развития послеродового эндометрита путем применения метода флуоресцентной спектроскопии.Пациенты и методы. Обследованы 120 рожениц с послеродовыми эндометритами и 38 рожениц с неосложненным течением послеродового периода (контрольная группа). Для них проведено исследование спектрально-флуоресцентных характеристик сыворотки крови, в том числе в динамике лечения.Результаты. Показано, что достоверными (р&lt;0,05) прогностическими факторами развития послеродового эндометрита является наличие воспалительных заболеваний нижнего отдела половых путей, аномалий родовой деятельности и TORCH-инфекций. Установлено, что снижение интенсивности флуоресценции и наличие длинноволнового сдвига являются достоверными маркерами диагностики гнойно-воспалительных заболеваний, в том числе послеродового эндометрита (р&lt;0,05). В результате сравнения чувствительности, специфичности, положительного отношения вероятностей, положительной и отрицательной прогностической ценности показателей лейкоцитоза и С-реактивного белка с достоверными маркерами гнойно-воспалительных заболеваний для последнего метода получены для них лучшие результаты.Выводы. Cпектрально-флуоресцентные свойства сыворотки крови являются надежным маркером диагностики гнойно-воспалительных заболеваний в акушерско-гинекологической практике.Ключевые слова: послеродовой эндометрит, гнойно-воспалительные заболевания, метод флуоресцентной спектроскопии.Мета — провести удосконалення діагностики та прогнозування розвитку післяпологового ендометриту шляхом застосування методу флуоресцентної спектроскопії.Пацієнти та методи. Обстежено 120 породіль із післяпологовими ендометритами та 38 породіль із неускладненим перебігом післяпологового періоду (контрольна група). Для них проведено дослідження спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові, у тому числі в процесі лікування.Результати. Показано, що достовірними (р&lt;0,05) прогностичними факторами розвитку післяпологового ендометриту є наявність запальних захворювань нижнього відділу статевих шляхів, аномалій пологової діяльності та TORCH-інфекцій. Встановлено, що зниження інтенсивності флуоресценції та наявність довгохвильового зсуву є достовірними маркерами діагностики гнійно-запальних захворювань, у тому числі післяпологового ендометриту (р&lt;0,05). У результаті порівняння чутливості, специфічності, позитивного відношення імовірностей, позитивної та негативної прогностичної цінностей показників лейкоцитозу та С-реактивного білка з достовірними маркерами гнійно-запальних захворювань для останнього методу отримані для них найкращі результати.Висновки. Cпектрально-флуоресцентні характеристики сироватки крові є надійним маркером діагностики гнійно-запальних захворювань в акушерсько-гінекологічній практиці.Ключові слова: післяпологовий ендометрит, гнійно-запальні захворювання, метод флуоресцентної спектроскопії

ИГРОВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В СИСТЕМЕ ДОПОЛНИТЕЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

In the present research classification of the programs of additional formation of children is presented, are allocated programs, as base of realization of the game technology. Classification programs is considered. As the game program on the set subjects, business game «The choice of sphere of enterprise activity and preparation for creation of the enterprise» is made.В настоящем исследовании представлена классификация программ дополнительного образования детей, выделены досуговые программы, как база реализации игровой технологии. Рассмотрена классификация досуговых программ. В качестве конкурсно-игровой программы по заданной тематике, составлена деловая игра «Выбор сферы предпринимательской деятельности и подготовка к созданию предприятия»

Сучасні аспекти етіології та патогенезу вторинної міопатії у дітей з ювенільним ревматоїдним артритом. Огляд літератури

In the article presented modern knowledge concerning frequency and spread of the secondary myopathy in patients with rheumatic pathology especially juvenile rheumatoid arthritis. We provided analyze of the etiological and pathogenic aspects of the process and summarized trigger mechanisms of the muscle damage, pathways of its development. Presented results prove the plural influence on the development of the process inflammatory activity and uncomplete condition of the muscle elements on the origin of the secondary myopathy. Кey words: secondary myopathy, juvenile rheumatoid arthritis.В работе представлены современные сведения о частоте и распространенности вторичной миопатии среди пациентов с ревматологической патологией, в частности, с ювенильным ревматоидным артритом. Проанализированы этиопатогенетические аспекты процесса, пусковые механизмы формирования мышечного повреждения, а также пути его развития. Приведены данные, свидетельствующие в пользу поливалентного влияния воспалительной активности и преморбидной неполноценности мышечных структур в формировании вторичной миопатии. Ключевые слова: вторичная миопатия, ювенильный ревматоидный артрит.У роботі наведено узагальнені сучасні відомості про частоту та поширеність вторинної міопатії серед пацієнтів із ревматологічною патологією, зокрема, ювенільним ревматоїдним артритом. Проаналізовано етіопатогенетичні аспекти процесів, узагальнені пускові механізми формування м'язового пошкодження, а також шляхи його розвитку. Наведено переконливі дані на користь полівалентного впливу запальної активності, преморбідної неповноцінності м'язових структур у формуванні вторинної міопатії. Ключові слова: вторинна міопатія, ювенільний ревматоїдний артрит