Existence dimension of media-educational space

Сьогодні світ медіа­культури являє собою повсякденний буттєвий контекст самовизначення особистості. Входження у медіа­культуру виявляється і практикою, і умовою адекватного освоєння проблемного поля людського існування. Освіта як аргумент саморозвитку людини визначає способи та цілі її входження у сучасну медіа­культуру, у сферу спілкування та взаємодії з іншими людьми, опосередковану електронними медіа. В умовах наявності глобального медіа­простору фундаментальна інформація, що відіграє вирішальну роль у соціалізації особистості, формується на перетині розвитку системи освіти та електронних мас­медіа, що дає підстави визначити саме медіа­освітній простір основним середовищем соціалізації особистості в епоху інтернет­медіа. Медіа­освітній простір створює більш сприятливі умови для того, щоб освітня діяльність стала способом самореалізації особистості, оскільки в ньому результати творчої активності суб’єкта приймаються навколишніми як прийняття його самого, його індивідуальності. Його головна перевага як простору буття полягає у забезпеченні максимальної активності особистості при визначенні траєкторії свого розвитку. Загальною основою вирішення ризиків соціалізації та буття особистості у медіа­освітньому просторі є цінності та цілі саморозвитку, сформульовані у межах постсучасної освіти. Сьогодні світ медіа­культури являє собою повсякденний буттєвий контекст самовизначення особистості. Входження у медіа­культуру виявляється і практикою, і умовою адекватного освоєння проблемного поля людського існування. Освіта як аргумент саморозвитку людини визначає способи та цілі її входження у сучасну медіа­культуру, у сферу спілкування та взаємодії з іншими людьми, опосередковану електронними медіа. В умовах наявності глобального медіа­простору фундаментальна інформація, що відіграє вирішальну роль у соціалізації особистості, формується на перетині розвитку системи освіти та електронних мас­медіа, що дає підстави визначити саме медіа­освітній простір основним середовищем соціалізації особистості в епоху інтернет­медіа. Медіа­освітній простір створює більш сприятливі умови для того, щоб освітня діяльність стала способом самореалізації особистості, оскільки в ньому результати творчої активності суб’єкта приймаються навколишніми як прийняття його самого, його індивідуальності. Його головна перевага як простору буття полягає у забезпеченні максимальної активності особистості при визначенні траєкторії свого розвитку. Загальною основою вирішення ризиків соціалізації та буття особистості у медіа­освітньому просторі є цінності та цілі саморозвитку, сформульовані у межах постсучасної освіти. The world media culture is the everyday existential context of self­identity. Entry into the media culture turns and practice, and by the adequate development of the problem field of human existence. Education as a way to self­determine human ways and purposes of entry into the modern media culture in the field of communication and interaction with other people, mediated by electronic media. In the presence of global media space fundamental information plays a crucial role in socialization, is formed at the intersection of the education system and the electronic media, which gives grounds to determine exactly media­educational community primary medium of socialization in the age of online media. Media­ education environment creates more favorable conditions to educational activities has become a way of self­identity, as it results of creative activity of the subject taken by others as taking it himself, his personality. Its major advantage as space being is to provide the maximum activity of the individual in determining the trajectory of development. A common basis for resolving the risks socialization and being the person in the media education area are the values and goals of self­development, formulated within postmodern education.

Міждисциплінарне розуміння предметності соціального інтелекту

The basic directions of research of social intellect in the framework of the problems of its social determinacy, the emphasis on its individual measurement and the isolation of the communicative direction of research, which emphasizes the importance of social intelligence as a communicative resource, are established. The significance of social intelligence as the cognitive basis of communicative competence, which affects the ability of a person to understand and predict the behavior of people in different life situations, to understand and adequately assess oneself and their actions and actions with respect to others, is substantiated. The generalization of the understanding of social intelligence in the framework of different approaches is carried out as the ability to adequately understand and evaluate their behavior and behavior of other people, that is, as a behavioral and communicative phenomenon and an aspect of interpersonal social interaction and communication. A general conclusion is drawn regarding the nature of social intelligence as an integral personal ability that determines the success of a person as a subject of interpersonal relations and communication on the basis of influence on such processes as the understanding and prediction of their own behavior and behavior of other people in situations of interpersonal communication; socialization, inculcation, social adaptation, etc. The main discussion problems in the field of research of social intelligence, which include heterogeneity of methodological approaches to its analysis, uncertainty of social intelligence as a cognitive phenomenon; the availability of approaches to the identification of social intelligence and other forms of cognitive activity of man, are singled out. The priority of research of the problem of measurement of social intelligence and development of measuring methods and their use in educational activity is substantiated.Установлены основные направления исследования социального интеллекта в рамках проблематики его социальной определенности, акцентирования его индивидуального измерения и выделения коммуникативного направления исследований, который акцентирует значимость социального интеллекта как коммуникативного ресурса. Обоснована значимость социального интеллекта как когнитивной основы коммуникативной компетентности, которая влияет на способность человека понимать и прогнозировать поведение людей в разных жизненных ситуациях, понимать и адекватно оценивать себя и свои действия и поступки по отношению к окружающим. Осуществлено обобщение относительно понимания социального интеллекта в рамках различных подходов как способности адекватно понимать и оценивать свое поведение и поведение других людей, то есть как поведенчески-коммуникативного феномена и аспекта интерсубъектного социального взаимодействия и общения. Сделано обобщающий вывод о природе социального интеллекта в качестве интегральной личностной способности, определяющей успешность человека как субъекта межличностных отношений и коммуникации на основе воздействия на такие процессы как понимание и прогнозирование собственного поведения и поведения других людей в ситуациях межличностного общения, социализацию, инкультурацию, социальную адаптацию и тому подобное. Выделены основные дискуссионные проблемы в области исследования социального интеллекта, которые включают разнородность методологических подходов к его анализу; неопределенность социального интеллекта как когнитивного феномена; наличие подходов к отождествление социального интеллекта и других форм когнитивной деятельности человека. Обоснованно приоритетность исследования проблематики измерения социального интеллекта и разработки измерительных методик и их использование в образовательной деятельности.Установлено основні напрями дослідження соціального інтелекту у межах проблематики його соціальної визначеності, акцентування його індивідуального виміру та виокремлення комунікативного напряму досліджень, який акцентує значущість соціального інтелекту як комунікативного ресурсу. Обґрунтовано значущість соціального інтелекту як когнітивної основи комунікативної компетентності, яка впливає на здатність людини розуміти й прогнозувати поведінку людей у різних життєвих ситуаціях, розуміти й адекватно оцінювати себе й свої дії та вчинки стосовно навколишніх. Здійснено узагальнення стосовно розуміння соціального інтелекту у межах різних підходів як здатності адекватно розуміти і оцінювати свою поведінку і поведінку інших людей, тобто як поведінково-комунікативного феномена і аспекту міжсуб’єктної соціальної взаємодії та спілкування. Зроблено узагальнюючий висновок стосовно природи соціального інтелекту в якості інтегральної особистісної здатності, що визначає успішність людини як суб’єкта міжособистісних відносин та комунікації на основі впливу на такі процеси, як розуміння і прогнозування власної поведінки та поведінки інших людей в ситуаціях міжособистісного спілкування; соціалізацію, інкультурацію, соціальну адаптацію тощо. Виокремлено основні дискусійні проблеми у сфері дослідження соціального інтелекту, які включають різнорідність методологічних підходів до його аналізу; невизначеність соціального інтелекту як когнітивного феномену; наявність підходів щодо ототожнення соціального інтелекту та інших форм когнітивної діяльності людини. Обґрунтовано пріоритетність дослідження проблематики вимірювання соціального інтелекту та розробки вимірювальних методик і їх використання в освітній діяльності

Low-Impedance Investigations of Hydrogenated GaSe Layered Crystals

The structure, electrical and dielectric properties of hydrogenated gallium selenide crystals were investigated. It was shown that AC-conduction mechanism along the crystallographic axis C in the 103–105 Hz have hopping character. The parameters of the band theory of hopping conduction were calculated. The frequency dependence of ε' and ε'' components of permittivity in HxGaSe were obtained. Keywords: gallium selenide, hopping conduction, permittivity.</span

Low-Impedance Investigations of Hydrogenated GaSe Layered Crystals

The structure, electrical and dielectric properties of hydrogenated gallium selenide crystals were investigated. It was shown that AC-conduction mechanism along the crystallographic axis C in the 103–105 Hz have hopping character. The parameters of the band theory of hopping conduction were calculated. The frequency dependence of ε' and ε'' components of permittivity in HxGaSe were obtained. Keywords: gallium selenide, hopping conduction, permittivity.</span