Питання процесуального порядку повідомлення про підозру

Божко, Н. І. Питання процесуального порядку повідомлення про підозру / Наталія Іванівна Божко // Шляхи удосконалення досудового розслідування: організаційно-правові аспекти : матеріали наук.-практ. круглого столу (м. Харків, 24 жовт. 2019 р.) / МВС України ; Харків. нац. ун-т внутр. справ, Фак. № 1 (з підготовки слідчих), Каф. кримінал. процесу та організації досуд. слідства. - Харків, 2019. - С. 51-54.Розглянуті основні питання процесуального порядку повідомлення про підозру на етапі досудового розслідування.The main issues of the procedural order of notification of suspicion at the stage of pre-trial investigation are considered.Рассмотрены основные вопросы процессуального порядка уведомления о подозрении на этапе досудебного расследования

Loss of Andreev Backscattering in Superconducting Quantum Point Contacts

We study effects of magnetic field on the energy spectrum in a superconducting quantum point contact. The supercurrent induced by the magnetic field leads to intermode transitions between the electron waves that pass and do not pass through the constriction. The latter experience normal reflections which couple the states with opposite momenta inside the quantum channel and create a minigap in the energy spectrum that depends on the magnetic field

GHG Emissions Assessment as Part of MSW Green Cluster Design: Case of Large Cities in Russia and Kazakhstan

The increasing pressure on the environment and the exhaustion of non-renewable natural resources has led to the emergence of a new type of clusters-green clusters. In green clusters, the purpose of combining entities into a cluster is not only to increase their competitiveness, but also to increase the efficiency of using natural resources and reduce the impact on the environment. Companies of various types of activities get united into green clusters; this article considers green clusters in the field of municipal solid waste (MSW) management. The authors described two green clusters in project in the field of MSW management in two large cities-Yekaterinburg (Russia) and Almaty (Kazakhstan). The main difference between these clusters is the ratio between waste management practices. Further, using the IPCC methodology for calculating greenhouse gas (GHG) emissions, the authors analysed GHG emissions per tonne of MSW in both clusters. The calculations have shown that the green cluster of Yekaterinburg is more stable and efficient-the carbon content of 1 tonne of processed MSW in Yekaterinburg is 22.4 % lower than it is in Almaty (329.5 kg CO2eq/tonne of MSW in Yekaterinburg and 424.1 kg CO2eq/tonne of MSW in Almaty). To reduce the MSW green clusters' climatic impact, it is necessary to organize a full-fledged separate collection of different types of waste at the household level; to stimulate waste recycling activities; to reduce the use of non-recyclable packaging, including the implementation of extended producer responsibility; to reduce energy utilization, especially at the waste incineration plants; to stimulate the use of organic waste shredders. The practical examples discussed in this article and the conclusions obtained can be useful to decision makers regarding the design and development of green clusters in the field of MSW management in large cities. The study relies on the research data of the project 'Enhancement of the State Regulation Policy for Intensifying Clusterization of Industrial Regions' supported by the Ministry of Education and Science of the Republic of Kazakhstan. © 2021 Larissa Bozhko et al., published by Sciendo

Оцінка якості м’ясомістких посічених напівфабрикатів з м’ясом качки

An urgent issue for meat processing companies is to expand their product range and increase production, and to make the product economically viable for the consumer. One of the ways to solve this problem is to produce meat-containing foods. Research on the development of new meatcontaining semi-finished formulations using locally sourced meat and animal protein ingredients to make high-value, affordable food available to consumers is promising and needs further development. The purpose of our work was to substantiate the feasibility of production of meatcontaining chopped semi-finished products with duck meat and mechanically deboned turkey meat, expanding the range of meat products, while increasing the biological value. Three model recipes were developed on the basis of the recipe-analogue of “Domashni” cutlets. The possibility of replacing of pork and beef for duck meat and mechanically deboned turkey meat was studied in semi-finished chopped meatcontaining products. The total number of duck meat and mechanically deboned turkey meat (MDTM) was 61%. The other components of the formulations did not change. Combining duck meat with MDTM in the proposed proportions in the meatcontaining systems of the patties allows improving the nutritional and biological value of the product and its quality indicators. Replacing second-grade beef with MDTM and pork with duck meat allows getting model minced meat with functional and technological indicators at the level of traditional patties. The use of secondary protein raw materials, namely MDTM, makes possible to obtain chopped semi-finished products with high nutritional value: increased protein content – 11.96–12.45 g/100 g of food, which is 1.10–5.24% higher than in patties with traditional raw materials; with reduced fat content – by 15% compared to the test samples. The proposed formulations made it possible to increase the biological value of meat-containing chopped cutlets, namely to reduce the number of limiting amino acids from six to two. Replacing of pork and beef in duck meat and MPMO recipes had a positive effect on sensory evaluation of the products. The highest overall score was obtained from the recipe 1 containing 25% duck meat and 36% MPMO.Питання розширення асортименту продукції та збільшення обсягів виробництва м’ясомістких продуктів харчування дозволяє підвищити його споживчу привабливість, що є актуальним питанням для м’ясопереробних підприємств. Серед напрямків вирішення цієї проблеми є розробка м’ясомістких продуктів харчування, виробництво яких можна вважати одним із кластерів технології комбінованих продуктів на основі м’ясної сировини. Дослідження, спрямовані на розробку рецептур нових м’ясомістких напівфабрикатів з використанням доступних джерел м’ясної сировини і білкових інгредієнтів тваринного походження з метою отримання продуктів з високими споживчими характеристиками є перспективними і потребують подальшої розробки. Метою нашої роботи було обґрунтування доцільності виробництва м’ясомістких січених напівфабрикатів із м’ясом качки та м’ясом механічного обвалювання індика, розширення асортименту м’ясної продукції з одночасним підвищенням біологічної цінності. Було розроблено три модельні рецептури на основі рецептури-аналогу котлет “Домашніх”. Вивчено можливість заміни у складі рецептури м’ясних напівфабрикатів “Домашніх” м’яса яловичини та свинини на м’ясо качки та м’ясо птиці механічного обвалювання індиче. Загальна кількість м’яса качки та МПМО становила 61%. Решта компонентів рецептур не змінювалась. Підтверджено, що комбінування м’яса качки з МПМО індичатини в наведених співвідношеннях у складі фаршевих систем м’ясомістких посічених напівфабрикатів дозволяє поліпшити харчову та біологічну цінність продукту та його якісні показники. Доведено, що заміна яловичини другого ґатунку на МПМО, а свинини на м’ясо качки дозволяє отримати модельні фарші з функціонально-технологічними та органолептичними показниками на рівні традиційних для посічених напівфабрикатів. Застосування  м’яса качки і МПМО індика в заданих співвідношеннях дозволяє отримати посічені напівфабрикати із високою харчовою цінністю: підвищивши якісний склад білка та його частку в межах 11,96–12,45 г/100 г напівфабрикатів, що на 1,10–5,24% вище, ніж в котлетах із традиційною м’ясною сировиною

Розробка м’ясо-містких напівкопчених ковбас з м’ясом качки мускусної та білого товстолобика

The article is devoted to the substantiation of expediency of combining white carp (Hypophthalmichthys molitrix) with Muscovy duck meat (Cairina moschata), grown in farms of the Sumy region. The recipes of meat-containing minced sausage systems for the production of meat-containing semi-smoked sausages have been developed. A complex of research of nutritional value and functional and technological indices of perfume systems and finished products was carried out. It was shown that the protein content in samples of meat- containing semi-smoked sausages increased by 4.00–5.16% and amounted to 16.75–16.93 g/100 g. The fat content of the developed samples of meat-containing semi-smoked sausages decreased for 41.40–50.92%. The energy value of the prototype samples decreased and ranged from 212 to 241 kcal per 100 g, which is 32.30–40.45% less compared to the analogue formulation. On the basis of the analysis of functional and technological indicators, the possibility of obtaining high functional and technological indicators of the model minced meat-containing semi-smoked sausages. The moisture-bonding ability was in the range of 91.65–94.05%, and wet-binding index – up to 51.69%. The use of duck meat with freshwater fish does not negatively affect the physic-chemical parameters of finished semi-smoked sausages, and allows products with parameters that meet the standard to be obtained. Meat-containing semi-smoked sausages with Muscovy duck meat and white carp have high organoleptic characteristics. The conducted researches show that the developed recipes of meat and fish meat-containing semi-smoked sausages can be recommended for production by enterprises of meat industry.Стаття присвячена обґрунтуванню доцільності комбінування м’яса товстолобика білого (Hypophthalmichthys molitrix) із м’ясом качки мускусної (Cairina moschata), вирощених в господарствах Сумської області. Розроблені рецептури м’ясо-містких фаршевих систем для виготовлення м’ясо-містких напівкопчених ковбас. Проведений комплекс досліджень харчової цінності та функціонально-технологічних показників фаршевих систем та готової продукції. Показано, що вміст білка в зразках м’ясо-містких напівкопчених ковбас збільшився на 4,00–5,16% і становив 16,75–16,93 г/100 г. Вміст жиру в розроблених зразках м’ясо-містких напівкопчених ковбас зменшився на 41,40–50,92%. Енергетична цінність дослідних зразків зменшилась і коливалася від 212 до 241 кКал в 100 г, що на 32,30–40,45% менше порівняно з рецептурою-аналогом. На підставі аналізу функціонально-технологічних показників підтверджено можливість отримання високих функціонально-технологічних показників модельних фаршів м’ясо-містких напівкопчених ковбас: ВЗЗа в межах 91,65–94,05%, ВУЗ – до 51,69%. Використання м’яса качки разом із м’ясом прісноводної риби не впливає негативно на фізико-хімічні показники готових напівкопчених ковбас, і дозволяє отримати вироби із параметрами, що відповідають стандарту. М’ясо-місткі напівкопчені ковбаси із м’ясом качки мускусної та білого товстолобика мають високі органолептичні показники. Проведені дослідження показують, що розроблені рецептури м’ясо-рибних напівкопчених ковбас можуть бути рекомендовані до виробництва підприємствами м’ясної промисловості

Передача антропонимов в художественных текстах

The rendering of proper nouns and, in particular, anthroponyms, defined as names of persons, has been studied for years. However, it is still a matter of dispute among the researchers. This article reviews the main difficulties of rendering anthroponyms into Russian and the peculiarities of this process in fiction distinguished by linguists, along with the other factors, which may influence the choice of a name to appear in a target text. This issue is especially relevant for the translators, who work with fiction, as some factors appear more often in this type of texts. The authors review and unite different rendering techniques, which had been offered and described by linguists, and provide possible examples from «Harry Potter» book series written by J.K. Rowling, which contains a vast number of personal names. This article may be helpful for the students studying linguistics and translation or for the translators dealing with fiction.Передача имён собственных, и, в частности, антропонимов (личных имён, фамилий, прозвищ и т.п.), изучается годами. Тем не менее, в научной среде этот вопрос остаётся спорным. В этой статье рассмотрены основные трудности, связанные с передачей антропонимов на русский язык, и особенности этого процесса в художественной литературе, выделенные лингвистами, наряду с другими факторами, которые могут влиять на выбор варианта перевода имени. Эта проблема особенно актуальна для переводчиков, которые работают с художественной литературой, так как некоторые из этих факторов чаще появляются в подобных текстах. Авторы рассматривают и объединяют различные стратегии, которые предложены и описаны лингвистами, и приводят примеры в случаях, где это возможно, из серии книг «Гарри Поттер» авторства Дж. К. Роулинг, в которой представлено огромное количество имён. Эта статья может быть полезна для студентов, изучающих лингвистику и перевод, или для тех, кто занимается переводом художественной литературы