Phytotherapy in complex treatment of inflammatory periodontal diseases

Однією з нагальних проблем сучасної стоматології є запальні захворювання пародонта. Останнім десятиліттям спостерігається негативна тенденція розповсюдження запальних захворювань пародонта серед осіб активного працездатного віку. В комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта використовуються синтетичні лікарські засоби, які мають велику кількість побічних реакцій. Тому одним з напрямків пошуку нових лікарських засобів є аналіз лікарських рослин та сировини, що містить біологічно активні речовин, які можуть впливати на різні ланки патогенезу запального процесу у тканинах пародонта та можуть бути використані у комплексному лікуванні гінгівіту та пародонтиту. Метою дослідженнябуло проаналізувати особливості застосування лікарських рослин, лікарської рослинної сировини та фітопрепаратів у комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта та провести аналітичний пошук лікарських рослин та лікарської рослинної сировини для створення нових лікарських засобів для подальшого застосування у пародонтології за даними експериментальних, ретроспективних, клінічних та оглядових досліджень. Матеріали і методи. Дизайн дослідження носив ретроспективний характер з використанням пошукової системи Google Scholar (https://scholar. google.com/) та бази даних PubMed (https://pubmed.ncbi. nlm.nih.gov/) із застосуванням відповідних ключових слів: «medicinal plants», «dentistry», «periodontitis» «gingivitis», «oral bacteria», «porphyromonas gingivalis» у різних комбінаціях. Пошук обмежувався рецензованими статтями, опублікованими в період із січня 2012 року до січня 2022 року. Результати дослідження. Аналіз наукової літератури показав, що для лікування запальних захворювань пародонта використовується велика кількість лікарських рослин та рослинної сировини, серед яких Aloe vera, Calendula officinalis, Magnolia officinalis, Salvia officinalis, Rosmarinus officinalis, Punica granatum Azadirachta indica, Glycyrrhiza glabra, Cinnamomum zeylanicum, Allium sativum, Propolis, Mikania laevigata, Mikania glomerate, Droserapeltata, Helichrysum italicum, Coptidis rhizome, Piper cubeba, Azadirachta indica, Syzygium Aromaticum, екстракти яких чинять антибактеріальний, протизапальний, антиоксидантний ефект,зменшують утворення зубного нальоту, зменшують прояви кровоточивості ясен. Висновок. Фітотерапія є потенційно ефективним конкурентом синтезованих лікарських засобів та може бути застосована як доповнення до процедур професійної гігієни порожнини рота в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта.One of the urgent problems of modern dentistry is inflammatory periodontal disease. In recent decades, there has been a negative trend in the spread of inflammatory periodontal disease among people of working age. In the complex treatment of inflammatory periodontal diseases, synthetic drugs are used, which have a large number of side effects. Therefore, one of the areas of search for new drugs is the analysis of medicinal plants and raw materials containing biologically active substances that can affect various links in the pathogenesis of inflammation in periodontal tissues and can be used in the treatment of gingivitis and periodontitis. The aim of the study was to analyze the features of the use of medicinal plants, medicinal plant raw materials and phytopreparations in the complex treatment of inflammatory periodontal diseases and to conduct an analytical search of medicinal plants and medicinal plant raw materials to create new drugs for further use in periodontology. Materials and methods. The study was designed retrospectively using the Google Scholar search engine (https://scholar.google.com/) and the PubMed database (https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/) using the appropriate keywords: " medicinal plants», «dentistry», «periodontitis», «gingivitis», «oral bacteria», «porphyromonas gingivalis» in various combinations. The search was limited to peerreviewed articles published between January 2012 and January 2022. Results. The analysis of the scientific literature showed that a large number of medicinal plants and plant raw materials are used for the treatment of inflammatory periodontal diseases, including Aloe vera, Calendula officinalis, Magnolia officinalis, Salvia officinalis, Rosmarinus officinalis, Punica granatum Azadirachta indica, Glycyrrhiza glabra, Cinnamomum zeylanicum, Allium sativum, Propolis, Mikania laevigata, Mikania glomerate, Droserapeltata, Helichrysum italicum, Coptidis rhizome, Piper cubeba, Azadirachta indica, Syzygium Aromaticum, extracts of which have antibacterial, anti-inflammatory, antioxidant effect, reduce the formation of plaque, reduce the manifestations of bleeding gums. Conclusions. Phytotherapy is a potentially effective competitor of synthesized drugs and can be used as an adjunct to the procedures of professional oral hygiene in the complex treatment of inflammatory periodontal diseases

Peculiarities of teaching pharmaceutical botany to students of the pharmaceutical faculty during the pandemic period

Coronavirus disease, caused by the SARS-CoV-2, has led to significant changes in all areas of human life. Working and study conditions have changed dramatically. In order to ensure the non-spread of infection and preserve the health of the nation, the world, including Ukraine, began to introduce quarantine restrictions, in connection with which the educational process was transferred to the digital space using distance learning technologies

Antibacterial activity of ammonium hexafluorosilicates: solvent effect analysis

One of the ten global problems of modern medicine behind the tribute of the World Health Organization is the growing antibiotic resistance (ABR) and the growing number of multi-resistant strains of bacteria. So, for the rest of the estimates in 2019, 1.27 million deaths in the whole world were directly related to infections resistant to drug diseases. For forecasts up to 2050, the ABR may predict up to 10 million deaths on a random basis. If you don't make any attempts to fight back from the ABR, you could end up wasting $3.4 trillion in US GDP on the river and throwing another 24 million people into extreme poverty in the coming decade. It is urgent to search for new compounds that can have an antibacterial effect on bacteria, especially multi-resistant strains that pose a threat to human health and safety, among which are E.coli, K.pneumonia, P.aeruginosa. Promising in this direction are chemical compounds - derivatives of ammonium hexafluorosilicate (AHFS). Aim – study of antibacterial activity of AHFS against multiresistant strains of bacteria

Possibilities of ursolic acid in the treatment of multiple sclerosis

В статті висвітлено дані щодо поширеності розсіяного склерозу, його можливих причин і патогенезу. На моделях розсіяного склерозу на мишах доведена ефективність застосування урсолової кислоти – біологічно активної речовини, що міститься у багатьох лікарських рослинах, а саме в шкірці яблук, чорносливі, листях і плодах брусниці, чорниці, журавлини, обліпихи, толокнянки, глоду тощо. Урсолова кислота дійсно є безпечною і простою у застосуванні речовиною, недорогою при отриманні, і тому препарати на її основі потенційно можуть використовуватися в терапії розсіяного склерозу на людях, що потребує додаткових лабораторних і клінічних досліджень.The article highlights the prevalence of multiple sclerosis, its possible etiology and pathogenesis. Models of multiple sclerosis in mice have proven the effectiveness of ursolic acid - a biologically active substance found in many medicinal plants, for example, in the peel of apples, prunes, leaves and fruits of cranberries, blueberries, cranberries, sea buckthorn, okra, hawthorn and more. Ursolic acid is indeed a safe and easy-to-use substance, inexpensive to obtain, and therefore drugs based on it can potentially be used in the treatment of multiple sclerosis in humans, which requires additional laboratory and clinical studies

The pathogenetic role of the bacteria Helicobacter pylori in the development of inflammatory diseases of the oral cavity

Хелікобактерна інфекція є однією з найпоширеніших хронічних інфекцій людини. Доведена етіологічна роль бактерії Helicobacter pylori у розвитку таких захворювань як хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, MALT-ліифома, рак шлунку. Раніше вважалося, що єдиним природнім місцем існування бактерії є слизова оболонка шлунку, проте численними дослідженнями показано, що бактерія H.pylori виявляється і в різних біотопах ротової порожнини (зубний наліт, слина, пародонт альні кармани, поверхні зубних протезів), підримуючи та посилюючи різноманітні захворювання порожнини рота. Метою роботи було оцінити взаємозв’язок між запальними захворюваннями порожнини рота та хелікобактерною інвазією організму, а також запропонувати можливий механізм розвитку запальних змін в порожнині рота на тлі хелікобактеріозу. Матеріали і методи. Обстежено 43 пацієнти з Helicobacter pylori-асоційованою патологією ШКТ і 42 пацієнти того ж віку без соматичної патології, у тому числі без патології ШКТ, асоційованої з Helicobacter pylori. Використовували клініко-лабораторні методи дослідження (клінічні, інструментальні, біохімічні, гістологічні методи). Результати дослідження. Порівнюючи дані клінічних спостережень і результати лабораторних досліджень пацієнтів із запальними захворюваннями пародонту на фоні Helicobacter pylori-асоційованої патології шлунково-кишкового тракту, отримані в різні періоди спостереження, можна припустити, що базисне стоматологічне лікування захворювань пародонту у таких пацієнтів під час антихелікобактернрої терапія не забезпечує стійкого протизапального, антимікробного та антиоксидантного ефекту, що призводить до скорочення періодів ремісії та рецидивів запальних захворювань пародонту, де вирішальну роль відіграє оральний дисбактеріоз. Висновок. Для нормалізації стану ротової порожнини, усунення запальних змін і дисбактеріозу пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, асоційованими з Helicobacter pylori, поряд з базисною терапією запальних захворювань пародонту та лікуванням основного соматичного захворювання доцільно призначати патогенетично обгрунтовані схеми профілактики та лікування патології порожнини рота для попередження рецидивів захворювання.Helicobacter pylori infection is one of the most common chronic human infections. The etiological role of the bacterium Helicobacter pylori in the development of such diseases as chronic gastritis, peptic ulcer disease of the stomach and duodenum, MALT lymphoma, and stomach cancer has been proven. Previously, it was believed that the only natural habitat of the bacterium is the mucous membrane of the stomach, but numerous studies have shown that the bacterium H.pylori is also found in various biotopes of the oral cavity (dental plaque, saliva, periodontal pockets, surfaces of dental prostheses), supporting and strengthening various diseases of the oral cavity. The aim of the work was to evaluate the relationship between inflammatory diseases of the oral cavity and helicobacter invasion of the body, as well as to propose a possible mechanism of the development of inflammatory changes in the oral cavity against the background of helicobacteriosis. Materials and methods. We examined 43 patients with Helicobacter pyloriassociated gastrointestinal pathology and 42 patients of the same age without somatic pathology, including without gastrointestinal pathology associated with Helicobacter pylori. Clinical and laboratory research methods (clinical, instrumental, biochemical, histological methods) were used. Results. Comparing the data of clinical observations and the results of laboratory studies of patients with inflammatory periodontal disease on the background of Helicobacter pylori-associated gastrointestinal pathology, obtained in different observation periods, we can assume that basic dental treatment of periodontal disease in such patients undergoing eradication therapy does not provide stable anti-inflammatory, antimicrobial and antioxidant effect, which leads to reduced periods of remission and recurrence of periodontal disease, where oral dysbiosis plays a crucial role. Conclusions. To normalize the condition of the oral cavity, eliminate inflammatory changes and dysbiosis, patients with gastrointestinal diseases associated with Helicobacter pylori, together with basic therapy of periodontal disease and treatment of the main somatic disease, it is advisable to prescribe correct differentiated schemes for prevention and treatment of oral pathology. recurrence of the disease

Галитоз – только стоматологическая проблема?

В статті висвітлено поняття галітозу, класифікацію, етіологію та патогенез галітозу. Розрізняють справжній (фізіологічний та патологічний) галітоз, псевдогалітоз та галітофобію. Аналіз публікацій показав, що 85-90% випадків патологічного галітозу припадають на оральний галітоз, 10-15% - випадки ектраоральногогалітозу, причинами якого можуть бути захворювання шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів, ендокринна патологія, прийом певних лікарських препаратів, а також вживання алкоголю та тютюнопаління. Значну увагу приділено методам діагностики галітозу, серед яких спостереження оточуючих, тест з ложкою або серветкою, флосом, на руці, органолептична оцінка запаху повітря, що видихається, BANA-тест, Halitox-test, сульфідний моніторинг, газова хроматографія та мас-спектрометрія, а також «штучний ніс». На основі проведеного аналітичного огляду літератури зроблено висновок, що галітоз – це мультидисциплінарна проблема, вирішенням якої повинні займатися сімейний лікар, стоматолог, ЛОР, гастроентеролог, дієтолог та клінічний психолог.The article covers the concepts of halitosis, classification, etiology and pathogenesis of halitosis. There are real (physiological and pathological) halitosis, pseudohalitosis and halitophobia. Analysis of publications showed that 85-90% of cases of pathological halitosis are oral halitosis, 10-15% - cases of extraoral halitosis, which can be caused by diseases of the gastrointestinal tract, respiratory tract, endocrine pathology, taking certain medicines, as well as the use of alcohol and smoking. Considerable attention is paid to methods of diagnosis of halitosis, including observation of others, test with a spoon or napkin, floss, on hand, organoleptic evaluation of exhaled air odor, BANA-test, Halitox-test, sulfide monitoring, gaschromatography and mass spectrometry, and also "artificial nose". Based on the analytical review of the literature, it was concluded that halitosis is a multidisciplinary problem, which should be solved by a family doctor, dentist, otorhinolaryngologist, gastroenterologist, nutritionist and clinical psychologist.В статье освещены понятие галитоза, классификация, этиология и патогенез галитоза. Различают настоящий (физиологический и патологический) галитоз, псевдогалитоз и галитофобию. Анализ публикаций показал, что 85 - 90% случав патологического галитоза приходятся на оральный галитоз, 10-15% - случаи эктраорального галитоза, причинами котрого когут бать заболевания желудочно-кишечного тракта, дыхательных путей, эндокринная патология, прием. Определенных лекарственных препаратов, а также принятие алкоголя и табакокурения. Значительное внимание уделено методам диагностики галитоза, среди которых наблюдение окружающих, тест с ложкой или салфеткой, флосом, на руке, органолептическая оценка запаха выдыхаемого воздуха, BANA-тест, Halitox-test, сульфидный мониторинг, газовая хроматография и масс-спектрометрия, а также «искусственный нос». На основе проведеного аналитического обзора литературы сделан вывод, что галитоз – это мультидисциплинарная проблема, решением которой должны заниматься семейный врач, стоматолог, ЛОР, гастроэнтеролог, диетолог и клинический психолог