Challenges and Developments in the Public Administration of Autonomous Shipping

This article examines the main trends that exist in the introduction of autonomous shipping within Maritime Industry 4.0, and it evaluates its positive and negative factors. It is noted that the human element will impact shipping in this new model as before, although this impact will change and be transferred to other levels. The legal uncertainties that exist in autonomous shipping are considered herein, and the ways in which these can be eliminated are outlined while taking into account the anthropocentricity of existing international legal instruments for maritime activities, the widespread introduction of digitalization, and the automation of management and communication processes. The international efforts to develop legal standards and administration practices for Marine Autonomous Surface Ships (MASS) reveal a commitment to classical approaches to which new practices are gradually introduced in the development of management systems. This article pays special attention to the changes that have occurred in the public administration of MASS in order to develop a practical approach that is capable of quickly responding to new challenges and threats

Genetic structure of rainbow trout Oncorhynchus mykiss (Salmoniformes, Salmonidae) from aquaculture by DNA-markers

The rational use of valuable fish species from aquaculture is difficult to implement without knowledge of the state of the genetic structure of local stocks. Different types of DNA markers can be used to achieve the goals of selection and breeding work. The genetic structure of a local stock of rainbow trout (Oncorhynchus mykiss Walbaum, 1792) (Salmoniformes, Salmonidae) farmed in Ukraine was studied using DNA-markers: microsatellite (SSR-markers – simple-sequence repeats-markers) and intermicrosatellite (ISSR – inter-simple sequence repeat). Five fragments of trinucleotide microsatellite motifs with a single anchor nucleotide at the 3'-end were used as a primer for analysis by the ISSR-PCR method. Totally, 85 amplicons were obtained across the five loci, of which 92.9% were polymorphic. The total number of alleles ranged from 10 (marker (ACC)₆G) to 23 (marker (AGC)₆G). The following monomorphic amplicons were determined for the studied local stock of rainbow trout: according to marker (CTC)₆C – 770 and 520 bp bands, for the marker (GAG)₆C – 345, 295 and 260 bp, and for the marker (AGC)₆C – 350 bp. The average number of polymorphic bands per locus was 15.8. The selected ISSR primers had a level of polymorphic information content above the average. The most effective markers for molecular-genetic analysis of rainbow trout were (AGC)₆G and (AGC)₆C according to the percentage of polymorphic bands, marker index, effective multiplex ratio and resolving power. The selected ISSR loci allow the genetic structure of the studied local stock to be characterized using the total and the effective number of alleles per locus (Na and Ne were 1.9 and 1.4, respectively), the Shannon index (average value I was 0.4) and the unbiased expected heterozygosity (mean uHe = 0.3). Microsatellite-based analysis showed features of the genetic structure of the local stock of rainbow trout at six microsatellite loci (OMM 1032, OMM 1077, OMM 1088, Str 15, Str 60, Str 73). Allelic diversity was established and alleles with the highest frequency and most typical for the given stock were identified. The Shannon index and unbiased expected heterozygosity were determined using SSR-markers and were 1.42 and 0.79, respectively. This depicts the complexity of the population structure, a high level of genetic diversity and indicates a high level of heterozygosity of local stock. The “gene pool profile” established as a result of ISSR-PCR in the future will help to differentiate local stocks of rainbow trout in aquaculture of Ukraine. Microsatellite markers provide the ability to determine individual features of genetic variation of local populations and to conduct the management of genetic resources on fish farms

Peculiarities of Branding as an Instrument of Strategizing the Socio-Economic Development of Territories

The article is concerned with features of branding in strategizing of the socio-economic development of territories. The essence and features of using the basic elements of branding in the semantic field of strategizing the socio-economic development of territories are disclosed; an analysis of use of elements of branding in strategies of the socio-economic development of cities and regions of different world countries is carried out; a logical scheme of adaptation of branding to the needs of strategizing the socio-economic development of territories is proposed; a focus-group interview with the inhabitants of Kharkiv is conducted; the potential content («key vocabulary») for strategizing the development priorities of Kharkiv is suggested. The «key vocabulary», according to the results of the survey of residents of Kharkiv, include: active lifestyle, innovativeness; pride, care, confidence, purposefulness, joy, serenity, brightness, hope; development, dynamism, professional and personal self-realization; developed infrastructure, history and culture, architectural monuments, parks, wide streets

Main Problems of Improving Scientific and Methodological Support for Determining the Development Goals System in a Region

The relevance of the article is confirmed by the need to develop scientific and methodological support for determining the development goals system in a region.It is one of the priorities for both the scientific community and public authorities. In particular, scientific basis, which coulddesign the development goals system in a region, requires further development and improvement. It should be based onboth the traditional and non-traditional methods of system analysis. The purpose of the article is to suggest recommendations for improving the scientific and methodological support for determining the development goals system in a region through using specific tools of fuzzy cognitive modeling. It has been proved that comprehensive assessment of regional socio-economic systems is impossible without the application of systemic approach, which allows interconnecting a large number of processes occurring in the economic, social and environmental systems in a region. Such researchis successfully carried outusing a cognitive approach to study complex systems of different nature. The authors of the article have considered peculiarities of drawing fuzzy cognitive maps, the latter being used as a tool for displaying real dynamic systems in a form that corresponds to human perception of such processes. A logical patternfor carrying out structural analysis of the socio-economic development of the region has been suggested.The patterncomprises five interrelated stages and includes constructing a fuzzy cognitive model of socio-economic development in the Ukrainian regions.The systemic indicators of fuzzy cognitive models of socio-economic development in the Ukrainian regions have beensuggested, and the analysis of their influence on the development of in the Ukrainian regions has been carried out

The Impact of the COVID-19 Pandemic on Regional Labor Markets in Ukraine

In March 2019, the World Health Organization (WHO) announced the global outbreak of COVID-19 to be a pandemic. The probable source of the virus was Wuhan (China), from where it quickly spread all over the world. Experts say that from the start of the pandemic in Ukraine and to the second quarter of 2022, 5.04 million cases of infection were recorded. The fraction of people who have received at least one dose of the COVID-19 vaccine is 36.4%, making Ukraine the least vaccinated country in Europe. High morbidity rate made it necessary to introduce quarantine measures that have negatively affected the socio-economic development of Ukraine as a whole, and regional labor markets, in particular. The article is aimed at assessing the impact of the coronavirus pandemic on regional labor markets in Ukraine. To achieve this aim, the following tasks were solved: a) to analyze the COVID-19 dynamics as for Ukraine’s regions, taking into account the aggravation of the humanitarian crisis; b) to identify the situation in regional labor markets by economic activity indicators; c) to analyze state regulation as for its compliance with the state social guarantees in labor relations. It has been determined that the most negative situation with the COVID-19 epidemic is present in the regions with the largest cities of the country (which are home to a population of 1,029,049 to 2,611,327 people). It proves that a particularly negative impact of the pandemic was made on the regional labor markets with high economic activity and strong economic potential. It is established that the pandemic has led to employment reduction in all the regions, which went hand in hand with the increase in informal employment of economically active population. Rising unemployment and wage arrears are also signs of the negative impact of the COVID-19 pandemic on Ukraine’s regional labor markets. It can be concluded that the key problems requiring managerial decisions are those connected with inclusive economic recovery after COVID-19 and the fulfillment of state social guarantees in the labor market in almost every region in Ukraine, given the impact of the ongoing military conflict and the need for economic recovery after it

Epidemiology of diseases of the circulatory system among the population of Poltava region

Вступ: В Україні більше половини смертей спричинили серцево-судинні захворювання (ССЗ). Серед працездатного населення частка ССЗ у структурі причин смертності становить 29,9%. У структурі причин смертності серед осіб пенсійного віку ССЗ складали 75,9% і перевищували частку новоутворень у 6,5 разів. Метою є аналіз рівня захворюваності та смертності від захворювань на ССЗ серед населення України та Полтавської області, проведення порівняльного аналізу даних для виявлення можливих шляхів покращення ситуації. Матеріали та методи: Проведено ретроспективне дослідження рівня захворюваності та смертності за віком, статтю та причиною (2014-2018 рр.) Та використаний статистичний метод для аналізу динамічних (часових) рядів. Огляд: Аналіз динаміки смертності населення свідчить про значні коливання її рівнів протягом десяти років. Водночас методом вирівнювання динамічного ряду встановлена ​​тенденція до незначного зниження рівня смертності населення з 17,1% o до 16,9% o. Смертність населення України у 2018 році від захворювань кровоносної системи становила 1000,8 на 100 тис. Осіб. Дані про рівень смертності в Полтавській області значно вищі, ніж в Україні. Висновки: Вікова структура населення Полтавщини належить до регресивного типу. Рівень смертності серед населення Полтавщини незначно знижується, але залишається на дуже високому рівні (16,9%). У структурі причин смерті захворювання кровоносної системи на першому місці (70,8%), друге місце належить новоутворенням (13,5%), третє - зовнішнім причинам смерті (4,8 %). Введение: в Украине более половины смертей были вызваны сердечно-сосудистыми заболеваниями (ССЗ). Среди трудоспособного населения доля ССЗ в структуре причин смертности составляет 29,9%. В структуре причин смертности среди лиц пенсионного возраста ССЗ составили 75,9% и превысили долю новообразований в 6,5 раза. Целью является анализ показателей заболеваемости и смертности от заболеваний ССЗ среди населения Украины и Полтавской области, проведение сравнительного анализа данных с целью выявления возможных путей улучшения ситуации. Материалы и методы. Было проведено ретроспективное исследование показателей заболеваемости и смертности в разбивке по возрасту, полу и причине (2014–2018 годы), а статистический метод использовался для анализа динамических (временных) рядов. Обзор. Анализ динамики смертности населения свидетельствует о значительных колебаниях его уровней в течение десяти лет. В то же время методом выравнивания динамических рядов была выявлена ​​тенденция к незначительному снижению уровня смертности населения с 17,1% до 16,9% o. Смертность населения Украины в 2018 году от болезней системы кровообращения составила 1000,8 на 100 тыс. Человек. Данные по уровню смертности в Полтавской области значительно выше, чем в Украине. Выводы. Возрастная структура населения Полтавщины относится к регрессивному типу. Уровень смертности среди населения Полтавской области несколько снижается, но остается на очень высоком уровне (16,9%). В структуре причин смерти на первом месте находятся заболевания системы кровообращения (70,8%), на втором месте - новообразование (13,5%), на третьем - внешние причины смерти (4,8). %). Introduction: In Ukraine more than half of deaths have been caused by cardio-vascular diseases (CVD). Among the able-bodied population, the share of CVD in the structure of causes of mortality is 29,9%. In the structure of causes of mortality among the persons of retirement age, CVDs accounted for 75,9% and exceeded the proportion of neoplasms in 6,5 times. The aim is to analyze of morbidity and mortality rates of diseases of the CVD among the population of Ukraine and Poltava region, to conduct a comparative analysis of data to identify possible ways to improve the situation. Materials and methods: A retrospective study of morbidity and mortality rates by age, gender and cause (2014-2018) was conducted and the statistical method was used to analyze dynamic (time) series. Review: An analysis of the dynamics of population mortality indicates significant fluctuations in it's levels over ten years. At the same time, by the method of alignment of the dynamic series, a tendency to a slight decrease in the mortality rate of the population from 17,1%o to 16,9 %o was established. The mortality of the population of Ukraine in 2018 from diseases of the circulatory system was 1000,8 per 100 thousand people. Data on mortality rate in the Poltava region significantly higher than those in Ukraine. Conclusions: The age structure of the population of Poltava region belongs to the regressive type. The mortality rate among the population of Poltava region is slightly decreasing but remains at a very high level (16,9 %). In the structure of causes of death, diseases of the circulatory system are at the first place (70,8%), the second place belongs to neoplasm (13,5%), and third are the external causes of death (4,8%)

Основные направления реформирования службы медицинской статистики в Украине

Вступ. Реалізація нових методів інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень повинна забезпечити ефективне реформування системи охорони здоров'я і створити умови для поліпшення якості оперативного управління, обґрунтованого планування медичної допомоги та збільшення ефективності використання ресурсів системи. Реформування служби медичної статистики України необхідно розглядати тільки в контексті реформування всієї системи охорони здоров'я. Мета: даної роботи є аналіз існуючої ситуації та обгрунтування основних напрямків реформування служби медичної статистики України. Матеріал і методи: У роботі використаний комплекс методів: контент-аналіз, бібліосемантіческій, системного підходу. Інформаційною базою стали: стратегічні і програмні документи ВООЗ, дані Центру медичної статистики МОЗ України. Огляд: Служба медичної статистики України має завершену і дієву структуру, яку очолює Державна установа «Центр медичної статистики МОЗ України». Саме ця установа звітує від імені МОЗ України перед Державною службою статистики України, Європейським бюро ВООЗ та іншими міжнародними організаціями. Аналіз існуючої ситуації показав, що для досягнення поставленої мети є необхідним: удосконалення системи статистичних показників для адекватної оцінки результатів діяльності закладів охорони здоров'я, в тому числі в економічному аспекті; створення розвиненої медико-статистичної бази адміністративних територій; зміна існуючих технологій формування інформаційних ресурсів; зміцнення матеріально-технічної бази структурних підрозділів служби медичної статистики; вдосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів для служби медичної статистики; розвиток міжнародного співробітництва у галузі методології та практики медичної статистики, впровадження загальноприйнятих у міжнародній практиці методів збору, обробки, аналізу та поширення медико-статистичної інформації; створення медико-статистичної служби, адаптованої до особливостей ринкових відносин в охороні здоров'я, гнучкою і чутливою до змін в міжнародних методологіях і стандартах. Висновки: Дані медичної статистики лежать в основі прийняття управлінських рішень керівниками всіх рівнів охорони здоров'я. Реформування служби медичної статистики України необхідно розглядати тільки в контексті реформування всієї системи охорони здоров'я. Основними напрямами реформування служби медичної статистики в Україні є: впровадження інформаційних технологій, удосконалювання підготовки кадрів для служби, поліпшення матеріально-технічного оснащення, максимальне повторне використання отриманих даних, що передбачає уніфікацію первинних даних і системи показників. Найбільш складним напрямком є формування інформаційних фондів і впровадження сучасних інформаційних технологій. Введение: Реализация новых методов информационной поддержки принятия управленческих решений должна обеспечить эффективное реформирование системы здравоохранения и создать условия для улучшения качества оперативного управления, обоснованного планирования медицинской помощи и увеличения эффективности использования ресурсов системы. Реформирование службы медицинской статистики Украины необходимо рассматривать только в контексте реформирования всей системы здравоохранения. Цель: данной работы является анализ существующей ситуации и обоснование основных направлений реформирования службы медицинской статистики Украины. Материал и методы: В работе использован комплекс методов: контент-анализ, библиосемантический, системного подхода. Информационной базой стали: стратегические и программные документы ВОЗ, данные Центра медицинской статистики МЗ Украины. Обзор: Служба медицинской статистики Украины имеет завершенную и действенную структуру, которую возглавляет Государственное учреждение «Центр медицинской статистики МЗ Украины». Именно данное учреждение отчитывается от имени МЗ Украины перед Государственной службой статистики Украины, Европейским бюро ВОЗ и другими международными организациями. Анализ существующей ситуации показал, что для достижения поставленной цели является необходимым: усовершенствование системы статистических показателей для адекватной оценки результатов деятельности учреждений здравоохранения, в том числе в экономическом аспекте; создание развитой медико-статистической базы административных территорий; изменение существующих технологий формирования информационных ресурсов; укрепление материально-технической базы структурных подразделений службы медицинской статистики; совершенствование системы подготовки и переподготовки кадров для службы медицинской статистики; развитие международного сотрудничества в области методологии и практики медицинской статистики, внедрение общепринятых в международной практике методов сбора, обработки, анализа и распространения медико-статистической информации; создание медико-статистической службы, адаптированной к особенностям рыночных отношений в здравоохранении, гибкой и чувствительной к изменениям в международных методологиях и стандартах. Выводы: Данные медицинской статистики лежат в основе принятия управленческих решений руководителями всех уровней здравоохранения. Реформирование службы медицинской статистики Украины необходимо рассматривать только в контексте реформирования всей системы здравоохранения. Основными направлениями реформирования службы медицинской статистики в Украине является: внедрение информационных технологий, совершенствование подготовки кадров для службы, улучшение материально-технического оснащения, максимальное повторное использование полученных данных, что предусматривает унификацию первичных данных и системы показателей. Наиболее сложным направлением является формирование информационных фондов и внедрение современных информационных технологий. Introduction: Implementation of new methods of information support of managerial decision-making should ensure of the effective health system reform and create conditions for improving the quality of operational management, reasonable planning of medical care and increasing the efficiency of the use of system resources. Reforming of Medical Statistics Service of Ukraine should be considered only in the context of the reform of the entire health system. The aim: This work is an analysis of the current situation and justification of the main directions of reforming of Medical Statistics Service of Ukraine. Material and methods: In the work is used a range of methods: content analysis, bibliosemantic, systematic approach. The information base of the research became: WHO strategic and program documents, data of the Medical Statistics Center of the Ministry of Health of Ukraine. Review: The Medical Statistics Service of Ukraine has a completed and effective structure, headed by the State Institution “Medical Statistics Center of the Ministry of Health of Ukraine" This institution reports on behalf of the Ministry of Health of Ukraine to the State Statistical Service of Ukraine, the WHO European Office and other international organizations. An analysis of the current situation showed that to achieve this goal it is necessary: to improve the system of statistical indicators for an adequate assessment of the performance of health institutions, including in the economic aspect; creation of a developed medical and statistical base of administrative territories; change of existing technologies for the formation of information resources; strengthening the material-technical base of the structural units of Medical Statistics Service; improvement of the system of training and retraining of personnel for the service of medical statistics; development of international cooperation in the field of methodology and practice of medical statistics, implementation of internationally accepted methods for collecting, processing, analyzing and disseminating medical and statistical information; the creation of a medical and statistical service that adapted to the specifics of market relations in health care, flexible and sensitive to changes in international methodologies and standards Conclusions: The data of medical statistics are the basis for taking managerial decisions by managers at all levels of health care. Reform of Medical Statistics Service of Ukraine should be considered only in the context of the reform of the entire health system. The main directions of the reform of the medical statistics service in Ukraine are: the introduction of information technologies, the improvement of the training of personnel for the service, the improvement of material and technical equipment, the maximum reuse of the data obtained, which provides for the unification of primary data and a system of indicators. The most difficult area is the formation of information funds and the introduction of modern information technologies

Педагогічна діагностика в системі фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів

У монографії розкрито зміст і механізми реалізації педагогічної діагностики в навчально-виховному процесі учнів загальноосвітніх закладів. Визначено сутність її змісту й структури та спрямованість під час вивчення фізичної культури в школі. Для викладачів вищих навчальних закладів, учителів загальноосвітніх закладів,аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться проблемою навчання фізичної культури

Formation of management skills in students of higher medical educational establishments in the period of health care reforming

The paper focuses on formation of managerial skills in students of higher medical educational institutions within the framework of developing the doctor’s competencies in the light of European health policy and reconsideration of existing mechanisms of health care management

Analysis of the mortality rate among the population of the Poltava region and the ways of its reduction

Збереження та поліпшення здоров'я населення є одним з головних пріоритетів політики в будь-якій країні. Вивчення рівня та причин смертності є потужним інструментом оцінки ефективності систем охорони здоров'я. ВООЗ рекомендує використовувати європейську класифікацію запобіжних причин смерті, яка ґрунтується на трьох рівнях профілактики. Метою даного дослідження є порівняння рівня та структури смертності населення України та Полтавської області, обґрунтування наукових підходів до вивчення та виявлення тих причин смерті, які можна запобігти, для того, щоб сформулювати профілактичні програми на різних рівнях. У дослідженні використовуються дані Державної служби статистики України та Центру медичної статистики МОЗ України. Огляд: Незважаючи на позитивну динаміку смертності в останні роки, як у Полтавській області, так і в Україні, показники залишаються вкрай негативними. Близько 73,3% всіх смертельних випадків в Україні є трьома основними видами причин серцево-судинних захворювань, зовнішніх причин смерті та новоутворень. У Полтавській області 70,56% всіх причин смерті викликані серцево-судинними захворюваннями; новоутворення займають 13,88%; зовнішні причини - 4,87%; захворювання органів травлення - 3,06%; респіраторні захворювання - 1,31% причин смерті. Висновки: Рівень смертності як у Полтавській області, так і в Україні має тенденцію до зниження, але залишається досить високою. Загальні тенденції в структурі причин смерті: на першому місці стоять захворювання серцево-судинної системи, у другому - новоутворення, третій --зовнішні причини. Структурування причин смерті, що ґрунтується на принципі профілактики в Україні, не проводиться. Сохранение и улучшение здоровья населения является одним из главных приоритетов политики в любой стране. Изучение уровня и причин смертности является мощным инструментом для оценки эффективности систем здравоохранения. ВОЗ рекомендует использовать европейскую классификацию предотвратимых причин смерти, основанную на трех уровнях профилактики. Цель данного исследования - сравнить уровень и структуру смертности населения Украины и Полтавской области, обосновать научные подходы к изучение и выявление тех причин смерти, которые можно предотвратить, чтобы сформулировать программы профилактики на разных уровнях. В исследовании использованы данные Государственной службы статистики Украины и Центра медицинской статистики МЗ Украины. Обзор: Несмотря на положительную динамику смертности в последние годы, как в Полтавской области, так и в Украине, показатели остаются крайне отрицательными. Около 73,3% всех смертельных случаев в Украине составляют три основных типа причин сердечно-сосудистых заболеваний, внешние причины смерти и новообразования. В Полтавской области 70,56% всех причин смерти связаны с сердечно-сосудистыми заболеваниями; новообразования занимают 13,88%; внешние причины - 4,87%; заболевания пищеварительной системы - 3,06%; респираторные заболевания - 1,31% причин смерти. Выводы. Уровень смертности как в Полтавской области, так и в Украине имеет тенденцию к снижению, но остается достаточно высоким. Общие тенденции в структуре причин смерти: на первом месте стоят заболевания сердечно-сосудистой системы, на втором - новообразования, на третьем - внешние причины. Структурирование причин смерти, которые основаны на принципе профилактики, в Украине не проводят. Saving and improvement of population’ health is one of the main priorities of the policy in any country. Studying of the level and causes of mortality is a powerful tool for assessing the effectiveness of health care systems. WHO recommends using of the European classification of preventable causes of death that based on three levels of prevention.The aim of this study is to compare the level and structure of mortality of the population of Ukraine and the Poltava region, to substantiate scientific approaches to the study and identification of those causes of death that can be prevented in order to formulate prevention programs at different level. In research are used the information from the State Statistics Service of Ukraine and from the Center for Medical Statistics of the MoH of Ukraine. Review: Despite the positive dynamics of mortality in recent years, both in the Poltava region and in Ukraine, the indicators remain extremely negative. About 73.3% of all fatalities in Ukraine are three main types of causes cardiovascular diseases, external causes of death and neoplasms. In the Poltava region, 70.56% of all causes of death are due to cardiovascular disease; neoplasms occupy 13.88%; external causes - 4.87%; diseases of the digestive system - 3,06%; respiratory diseases - 1.31% of the causes of death. Conclusions: The mortality rate both in the Poltava region and in Ukraine has tendency for declines, but remains rather high. General trends in the structure of causes of death: in the first place are diseases of the cardiovascular system, the second - neoplasms, the third -external causes. Structuring of the causes of death that based on the principle of prevention in Ukraine do not conduct