Anaplastic cutaneous lymphoma mimicking an infection.

We present a case of a 17-year-old boy who presented with a skin lesion with extension to the soft tissues of the left thigh. On ultrasound, a homogeneous and hypoechoic expansile formation in the subcutaneous tissue was found, measuring 6.5 × 5 × 3.5 cm, with scarce vascularization. Computed tomography showed a low attenuating neoformation with surrounding edema. An inflammatory disorder was the first diagnosis, but the absence of improvement with antibiotics led us to perform magnetic resonance imaging that showed a high signal lesion on T2-weighted imaging and low intensity signal on T1-weighted imaging and surrounding contrast uptake. Positron emission tomography and computed tomography showed uptake of 18F-fluorodeoxyglucose by the lesion. The final diagnosis was anaplastic cutaneous lymphoma

Biology and technology in the surgical treatment of malignant bone tumours in children and adolescents, with a special note on the very young

Purpose: The main challenge in reconstruction after malignant bone tumour resection in young children remains how and when growth-plates can be preserved and which options remain if impossible.Methods: We describe different strategies to assure best possible long-term function for young children undergoing resection of malignant bone tumours.Results: Different resources are available to treat children with malignant bones tumours: a) preoperative planning simulates scenarios for tumour resection and limb reconstruction, facilitating decision-making for surgical and reconstructive techniques in individual patients; b) allograft reconstruction offers bone-stock preservation for future needs. Most allografts are intact at long-term follow-up, but limb-length inequalities and corrective/revision surgery are common in young patients; c) free vascularized fibula can be used as stand-alone reconstruction, vascularized augmentation of structural allograft or devitalized autograft. Longitudinal growth and joint remodelling potential can be preserved, if transferred with vascularized proximal physis; d) epiphysiolysis before resection with continuous physeal distraction provides safe resection margins and maintains growth-plate and epiphysis; e) 3D printing may facilitate joint salvage by reconstruction with patient-specific instruments. Very short stems can be created for fixation in (epi-)metaphysis, preserving native joints; f) growing endoprosthesis can provide for remaining growth after resection of epi-metaphyseal tumours. At ten-year follow-up, limb survival was 89%, but multiple surgeries are often required; g) rotationplasty and amputation should be considered if limb salvage is impossible and/or would result in decreased function and quality of life.Conclusion: Several biological and technological reconstruction options must be merged and used to yield best outcomes when treating young children with malignant bone tumours.Orthopaedics, Trauma Surgery and Rehabilitatio

Ембріональний розвиток кишкових ворсинок дванадцятипалої кишки людини.

Background. Knowledge of the stages and mechanisms of embryonic formation of intestinal villi of the duodenum becomes a reliable means to identify the causes and search for ways to prevent such anomalies of its development as atresia and stenosis. Objective: establish features embryonic development intestinal villi of duodenum. Methods. 108 consecutive series of histological sections of embryos and human fetuses from 8 to 70 mm parietal-coccyx length of embryological collection Department of normal anatomy BSMU and 10 series of histological sections of the duodenum human fetuses 21-24 weeks of development are studied. Results. New data on terms and mechanisms of formation and maturing of intestinal villi of duodenum in prenatal development are received. Conclusion. In morphogenesis of intestinal villi of duodenum certain regularity is traced. From 39 days of development, the villi are formed only by protrusion of the epithelium with the underlying mesenchyme, then, Starting from 53 days, also by splitting the already formed villi. From 59 days of embryogenesis, wich is expressed in the occurrence of their definitive forms and lasts until the end of the prenatal development.Актуальность. Знание этапов и механизмов эмбрионального формирования кишечных ворсинок двенадцатиперстной кишки становится надежным средством для выяснения причин возникновения и поиска путей предотвращения таких аномалий ее развития как атрезия и стеноз. Цель исследования: установить особенности эмбрионального развития кишечных ворсинок двенадцатиперстной кишки. Материал и методы: Изучено 108 последовательных серий гистологических срезов эмбрионов и плодов человека от 8 до 70 мм теменно-копчиковой длины из эмбриологической коллекции кафедры нормальной анатомии БГМУ и 10 серий гистологических срезов двенадцатиперстной кишки плодов человека 21-24 недель эмбриогенеза. Результаты: получены новые сведения о сроках и механизмах образования и созревания кишечных ворсинок двенадцатиперстной кишки в период внутриутробного развития. Заключение: в эмбриогенезе ворсинок двенадцатиперстной кишки прослеживается определенная закономерность. Вначале, с 39 суток развития, ворсинки образуются только путем выпячивания эпителиомезенхимного слоя кишечной стенки, затем, начиная с 53 суток, также посредством расщепления уже сформированных ворсинок. С 59 суток эмбриогенеза начинается этап созревания ворсинок, выражающийся в возникновении их дефинитивных форм и длящийся до конца периода внутриутробного развития.Актуальність. Знання етапів і механізмів ембріонального формування кишкових ворсинок дванадцятипалої кишки стає надійним засобом для виявлення причин виникнення і пошуку шляхів запобігання таких аномалій її розвитку як атрезія і стеноз. Мета дослідження: встановити особливості ембріонального розвитку кишкових ворсинок дванадцятипалої кишки. Матеріали і методи: Вивчено 108 послідовних серій гістологічних зрізів ембріонів і плодів людини від 8 до 70 міліметрів тім'яно-куприкової довжини з ембріологічною колекції кафедри нормальної анатомії Білоруського державного медичного університету і 10 серій гістологічних зрізів дванадцятипалої кишки плодів людини 21-24 тижнів ембріогенезу. Результати: отримані нові відомості про терміни і механізми утворення і дозрівання кишкових ворсинок дванадцятипалої кишки в період внутрішньоутробного розвитку. Висновок: в ембріогенезі воріснок дванадцятипалої кишки простежується певна закономірність. Спочатку, з 39 доби розвитку, ворсинки утворюються тільки шляхом випинання епітелій-мезенхимного шару кишкової стінки, потім, починаючи з 53 доби, також за допомогою розщеплення вже сформованих ворсинок. З 59 діб ембріогенезу починається етап дозрівання ворсинок, що виражається у виникненні їх дефінітивних форм і триває до кінця періоду внутрішньоутробного розвитку