Перший досвід використання флюоресцентної лимфографії при раку шлунка

The aim of the work: evaluation of results of the first experience in use of fluorescence-guided D2 lymph node dissection lymph for gastric cancer. Materials and Methods. Fluorescence lymphography was performed in two patients. The first patient with cancer of upper third of stomach without involvement of cardia, with regional lymphadenopathy, underwent gastrectomy with D2 lymph node dissection. There was no postoperative complications. Tube feeding started from the 5th day. Intestinal tube was extracted and enteral feeding started on the 10th day. The patient was discharged on the 12th day. A second patient with an infiltrative tumor of antral part and stenosis of pylorus, with regional lymphadenopathy, underwent subtotal gastrectomy with D2 lymph node dissection. External pancreatic fistula evolved postoperatively and closed on the 14 day. The intestinal tube was removed on the 10th day. The patient was discharged on the 15th day. In both cases, at the beginning of procedure, 10 ml of indocyanine green were injected around the tumor. A special system by KarlStorz with exoscope optics Vitom II was used. Results and Discussion. In both cases, after 50–60 minutes post injection, examination in near-infrared light showed fluorescence of the primary tumor and bright fluorescence of the regional lymph nodes, with more active fluorescence observed in the lymph nodes belonging to the main lymph flow basin. Also, the fluorescence allowed visualizing the lymph nodes in the thickness of adipose tissue, which could not be determined, and allowed to control their absence on completion of systematic lymph node dissection. After completion of dissection, no fluorescence of lymph nodes was observed. Thus, fluorescence allowed to check the completeness of lymph node dissection.Цель работы: оценка результатов первого опыта применения флюоресцентной лимфографии в ходе лимфодиссекции D2 при раке желудка.Материалы и методы. Флюоресцентная лимфография выполнена двум пациентам. Первому пациенту с раком верхней трети желудка без проростания кардии с регионарной лимфаденопатией была выполнена гастрэктомия с лимфодиссекцией D2.Послеоперационных осложнений не было. Начиная с 5-х суток проводилось зондовое питание. На 10 сутки зонд извлечёни начато энтеральное питание. Больной выписан на 12 сутки. Второму пациенту с инфильтративной опухолью антрального отдела со стенозом привратника и регионарной лимфаденопатией выполнена субтотальная резекция с лимфодиссекцией D2. В послеоперационном периоде развился наружный панкреатический свищ, закрывшийся через 14 суток. Зонд извлечен на 10 сутки. Больной выписался на 15 сутки. В обоих случаях в начале операции перитуморозно введено по 10 мл растворённого индоцианина зелёного. Использовалась специальная видеосистема фирмы KarlStorz с оптикой-экзоскопом Vitom II.Результаты исследований и их обсуждение. Через 50–60 минут в обоих случаях при осмотре в свете, близком к инфракрасному, была зафиксирована не только флюоресценция первичной опухоли, но и достаточно яркое свечение регионарных лимфоузлов, причём более активная флюоресценция наблюдалась в лимфоузлах, относящихся к основному пути лимфоотока. Также флюоресценция позволила визуализировать лимфоузлы в толще жировой ткани, которые на первый взгляд не определялись, и позволила проконтролировать их полное отсутствие по завершению систематической лимфодиссекции. После завершения лимфодиссекции флюорисцирующих лимфоузлов не наблюдалось. Таким образом, флюоресцентная лимфография позволила проконтролировать полноту выполненной лимфодиссекции.Мета роботи: оцінка результатів першого досвіду застосування флюоресцентної лімфографії в ході лімфодисекції D2 при раку шлунка. Матеріали і методи. Флюоресцентна лімфографія виконана двом пацієнтам. Першому пацієнту з раком верхньої третини шлунка без проростання кардії з регіонарною лімфаденопатією була виконана гастректомія з лімфодисекцією D2. Післяопераційних ускладнень не було. Починаючи з 5-ї доби проводилося зондове харчування. На 10 добу зонд витягнули і розпочали ентеральне харчування. Хворого виписанли на 12 добу. Другому пацієнту з інфільтративною пухлиною антрального відділу зі стенозом воротаря і регіонарною лімфаденопатією виконано резекцію з лімфодисекцією D2. В післяопераційному періоді розвинулася зовнішня панкреатична нориця, яка закрилася через 14 діб. Зонд витягнули на 10 добу. Хворого виписали на 15 добу. В обох випадках на початку операції перитуморозно введено по 2,5 мл розчиненого індоціаніну зеленого. Використовували спеціальну відеосистему фірми KarlStorz з оптикою-екзоскопом Vitom II. Результати досліджень та їх обговорення. Через 50–60 хвилин в обох хворих при огляді в світлі близькому до інфрачервоного зафіксовано не тільки флюоресценцію первинної пухлини, але і досить яскраве світіння регіонарних лімфовузлів, при чому більш активна флюоресценція спостерігалася в лімфовузлах, які належать до основного шляху лімфовідтоку. Також флюоресценція дозволила візуалізувати лімфовузли в товщі жирової тканини, які, на перший погляд, не визначалися, і проконтролювати їх повну відсутність після систематичної лімфодисекції. Після завершення лімфодисекції флюоресціюючих лімфовузлів не спостерігали. Таким чином, флюоресцентна лімфографія дозволила проконтролювати повноту виконаної лімфодиссекції

The first results of laparoscopic intraperitoneal alloplasty of umbilical and postoperative ventral hernias with closure of the hernial defect using 3D laparoscopy

Целью работы является изучение первых результатов лапароскопической аллопластики пупочных и послеоперационных вентральных грыж с ушиванием грыжевого дефекта с использованием 3D-лапароскопии. За период с сентября 2018 по апрель 2019 нами выполнено 12 интраперитонеальных аллопластик пупочных и послеоперационных грыж средних и больших размеров. Основную группу составило 7 больных, которым была выполнена интраперитонеальная аллопластика с ушиванием грыжевого дефекта и мешка. У части пациентов при этом использовалась 3D-лапароскопия (система Epic HD, Richard Wolf). Контрольную группу составило 5 больных, которым была выполнена интраперитонеальная аллопластика без ушивания грыжевого дефекта и мешка. Серомы в основной группе были в 3 случаях, средний объем составил 2 мл (от 0.5 до 3 мл), в контрольной группе серомы были также в 3 случаях, средний объем составил 2.8 мл (от 1 до 5.5 мл). Ближайшие результаты, отслеженные в срок от 1 до 6 месяцев, не показали рецидивов в обеих группах.Метою роботи є вивчення перших результатів лапароскопічної алопластики пупкових і післяопераційних вентральних гриж з ушиванням грижового дефекту з використанням 3D-лапароскопії. За період з вересня 2018 по квітень 2019 нами виконано 12 інтраперітонеальних алопластики пупкових і післяопераційних гриж середніх і великих розмірів. Основну групу склало 7 хворих, яким була виконана інтраперитонеальна алопластика з ушиванням грижового дефекту і мішка. У частини пацієнтів при цьому використовувалася 3D-лапароскопія (система Epic HD, Richard Wolf). Контрольну групу склало 5 хворих, яким була виконана інтраперитонеальна алопластика без ушивання грижового дефекту і мішка. Сероми в основній групі були в 3 випадках, середній об›єм склав 2 мл (від 0.5 до 3 мл), в контрольній групі сероми були також в 3 випадках, середній об›єм склав 2.8 мл (від 1 до 5.5 мл). Найближчі результати, відстежені в термін від 1 до 6 місяців, не показали рецидивів в обох групах.The aim of the study was to analyze the frst results of laparoscopic alloplasty of the umbilical and postoperative ventral hernias with suturing the hernial defect using 3D laparoscopy. During the period from September 2018 to April 2019, we performed 12 intraperitoneal alloplastic umbilical and postoperative hernias of medium and large sizes. The main group consisted of 7 patients who underwent intraperitoneal alloplasty with closure of the hernial defect and sac. 3D laparoscopy was used in some patients, (Epic HD system, Richard Wolf). The control group consisted of 5 patients who underwent intraperitoneal alloplasty without suturing the hernial defect and sac. Seromes in the main group were in 3 cases, the average volume was 2 ml (from 0.5 to 3 ml), in the control group seromes were also in 3 cases, the average volume was 2.8 ml (from 1 to 5.5 ml). The immediate results, tracked from 1 to 6 months, showed no recurrence in both groups

First experience of fluorescence-guided lymph node dissection for gastric cancer

Цель работы: оценка результатов первого опыта применения флюоресцентной лимфографии в ходе лимфодиссекции D2 при раке желудка. Флюоресцентная лимфография выполнена двум пациентам. Первому пациенту с раком верхней трети желудка без проростания кардии с регионарной лимфаденопатией была выполнена гастрэктомия с лимфодиссекцией D2. Послеоперационных осложнений не было. Начиная с 5-х суток проводилось зондовое питание. На 10 сутки зонд извлечён и начато энтеральное питание. Больной выписан на 12 сутки. Второму пациенту с инфильтративной опухолью антрального отдела со стенозом привратника и регионарной лимфаденопатией выполнена субтотальная резекция с лимфодиссекцией D2. В послеоперационном периоде развился наружный панкреатический свищ, закрывшийся через 14 суток. Зонд извлечен на 10 сутки. Больной выписался на 15 сутки. В обоих случаях в начале операции перитуморозно введено по 10 мл растворённого индоцианина зелёного. Использовалась специальная видеосистема фирмы KarlStorz с оптикой-экзоскопом Vitom II.Мета роботи: оцінка результатів першого досвіду застосування флюоресцентної лімфографії в ході лімфодисекції D2 при раку шлунка. Флюоресцентна лімфографія виконана двом пацієнтам. Першому пацієнту з раком верхньої третини шлунка без проростання кардії з регіонарною лімфаденопатією була виконана гастректомія з лімфодисекцією D2. Післяопераційних ускладнень не було. Починаючи з 5-ї доби проводилося зондове харчування. На 10 добу зонд витягнули і розпочали ентеральне харчування. Хворого виписанли на 12 добу. Другому пацієнту з інфільтративною пухлиною антрального відділу зі стенозом воротаря і регіонарною лімфаденопатією виконано резекцію з лімфодисекцією D2. В післяопераційному періоді розвинулася зовнішня панкреатична нориця, яка закрилася через 14 діб. Зонд витягнули на 10 добу. Хворого виписали на 15 добу. В обох випадках на початку операції перитуморозно введено по 2,5 мл розчиненого індоціаніну зеленого. Використовували спеціальну відеосистему фірми KarlStorz з оптикою-екзоскопом Vitom II.The aim of the work: evaluation of results of the frst experience in use of fluorescence-guided D2 lymph node dissection lymph for gastric cancer. Fluorescence lymphography was performed in two patients. The frst patient with cancer of upper third of stomach without involvement of cardia, with regional lymphadenopathy, underwent gastrectomy with D2 lymph node dissection. There was no postoperative complications. Tube feeding started from the 5th day. Intestinal tube was extracted and enteral feeding started on the 10th day. The patient was discharged on the 12th day. A second patient with an infltrative tumor of antral part and stenosis of pylorus, with regional lymphadenopathy, underwent subtotal gastrectomy with D2 lymph node dissection. External pancreatic fstula evolved postoperatively and closed on the 14 day. The intestinal tube was removed on the 10th day. The patient was discharged on the 15th day. In both cases, at the beginning of procedure, 10 ml of indocyanine green were injected around the tumor. A special system by KarlStorz with exoscope optics Vitom II was used

First experience of 3d visualization in laparoscopic herniology

Цель работы – изучить непосредственные результаты первого опыта применения трехмерной видеосистемы при лапароскопических пластиках грыж пищеводного отверстия диафрагмы, вентральных и паховых грыж. Трехмерная лапароскопия использована нами при 16 операциях: 4 трансабдоминальных преперитонеальных пластиках паховых грыж (2 двусторонние и 2 односторонние), 2 интраперитонеальных аллопластиках пупочных грыж, 10 аллопластиках грыж пищеводного отверстия диафрагмы и фундопликациях. Изучали возможности трехмерной лапароскопии при накладывании интракорпоральных швов в неудобных анатомических зонах. Во всех случаях использована самозатягивающаяся нить V-loс (Covidien, США). При выполнении трансабдоминальных преперитонеальных пластик паховых грыж трехмерная лапароскопия облегчила и ускорила ушивание париетальной брюшины. В случае интраперитонеальных аллопластик пупочных грыж аналогичные преимущества получены при ушивании грыжевого дефекта. При пластике грыж пищеводного отверстия диафрагмы и фундопликации дополнительным преимуществом было удобство манипуляций в сложной анатомической зоне при выполнении крурорафии. У всех прооперированных с применением трехмерной лапароскопии пациентов послеоперационных осложнений не было. За период наблюдения (3 мес) рецидивов не наблюдали. Трехмерная лапароскопия позволяет выполнять сложные манипуляции в неудобных анатомических зонах с высокой скоростью и точностью. Необходимо провести дополнительные исследования, в частности сравнить с традиционной лапароскопией с использованием объективных параметров, изучить преимущества и недостатки селективного применения трехмерной визуализации, например, при выполнении наиболее сложных этапов операций.Мета роботи – вивчити безпосередні результати першого досвіду застосування тривимірної відеосистеми при лапароскопічних пластиках гриж стравохідного отвору діафрагми, вентральних і пахових грижах. Тривимірна лапароскопія використана нами при 16 операціях: 4 трансабдомінальних преперитонеальних пластиках пахвинних гриж (2 двобічні та 2 однобічні), 2 інтраперитонеальних алопластиках пупкових гриж, 10 алопластиках гриж стравохідного отвору діафрагми і фундоплікаціях. Вивчали можливості тривимірної лапароскопії при накладанні інтракорпоральних швів у незручних анатомічних зонах. У всіх випадках використано нитку V-loс (Covidien, США), яка самозатягується. При виконанні трансабдомінальних преперитонеальних пластик пахвинних гриж тривимірна лапароскопія полегшила і прискорила ушивання парієтальної очеревини. У разі виконання інтраперитонеальних алопластик аналогічні переваги отримано при ушиванні грижового дефекту. При пластиці гриж стравохідного отвору діафрагми і фундоплікації додатковою перевагою була зручність маніпуляцій у складній анатомічній зоні при виконанні крурорафії. В усіх прооперованих із застосуванням тривимірної лапароскопії пацієнтів післяопераційних ускладнень не було. За період спостереження (3 міс) рецидивів не спостерігали. Тривимірна лапароскопія дає змогу виконувати складні маніпуляції в складних анатомічних зонах з високою швидкістю і точністю. Необхідно провести додаткові дослідження, зокрема порівняти з традиційною лапароскопією з використанням об’єктивних параметрів, вивчити переваги і недоліки селективного застосування тривимірної візуалізації, наприклад, при виконанні найскладніших етапів операцій.The aim – to estimate immediate results of the first experience of three-dimensional laparoscopy for mesh repair of hiatal, ventral and inguinal hernias. Three-dimensional laparoscopy was used in 16 procedures: 4 transabdominal preperitoneal repairs of inguinal hernias (2 bilateral and 2 unilateral), 2 intraperitoneal onlay mesh repairs of umbilical hernia, 10 mesh repair of hiatal hernia and fundoplications. The facilities of three-dimensional laparoscopy when applying intracorporal sutures in uncomfortable anatomical zones were studied. Self-locking, non-absorbable thread V-loc (Covidien, USA) was used in all cases. In transabdominal preperitoneal repairs of inguinal hernias, three-dimensional laparoscopy decreased the duration of procedure and improved performance while suturing the peritoneum. The same advantages were obtained in suturing the hernia defect while intraperitoneal onlay mesh repairs of umbilical hernia procedures. In hiatal hernia repair and fundoplication, the additional advantages were obtained while manipulations in anatomically complex area, namely during posterior crural repair. There were no postoperative complications. There were no recurrences during the observation period of 3 months. Three-dimensional laparoscopy allows performing complex manipulations in inconvenient anatomical areas with high speed and accuracy. More cases collection is needed to compare with two-dimensional laparoscopy by objective parameters. Further study of advantages and disadvantages of selective use of three-dimensional visualization is needed, for example, performing the most difficult stages of procedures

Лапароскопическая аллопластика пищеводного отверстия диафрагмы новым способом внутреннего усиления задней крурорафии: первые результаты

Метою роботи було вивчення перших результатів нового способу алопластики гриж стравохідного отвору діафрагми (СОД), а також оцінка застосування 3D-лапароскопії. За період з 2017 по 2019 виконано 29 алопластик СОД. Основну групу склало 17 хворих, яким була виконана алопластика за новим способом «внутрішнього посилення задньої крурорафії». Контрольну групу склало 12 пацієнтів, яким виконувалася пластика полегшеним сітчастим імплантатом, що частково розсмоктується, Ultrapro (Ethicon). В основній групі середня тривалість пластики СОД склала 15 хв (10 – 25). У контрольній групі середня тривалість пластики склала 30 хв (20 – 50) (p>0,05). Найближчі результати, відстеженні в термін від 1 місяця до 6 місяців, не показали анатомічних рецидивів і дисфагії в обох групах.The choice of the method of plastics of the oesophageal diaphragm (SOD) with hernia is still the subject of discussion. The purpose of the work was to study the first results of the new method of alloplasty of hernia SOD in comparison with the existing similar aloplastki method, as well as the evaluation of the use of 3D laparoscopy in performing plastics in a new way. In the main group, the average duration of SOD plastics was 15 minutes (from 10 to 25 minutes). Cases of bleeding from the legs of the diaphragm with overlapping sutures with the thread V-loc (Covidien), which has some "blinding" effect, was not noted. There was no intra- and postoperative complications. The average postoperative bed-day was 3.5 days (from 3 to 4 days). Performing plastics using 3D-laparoscopy was carried out with greater precision of motion by a working tool and with a smaller number of "corrective" movements of the camcorder compared with conventional laparoscopy. In the control group, the average duration of SOD plastics was 30 minutes (from 20 to 50 minutes) (p> 0.05). There was also no intra- and postoperative complications. Post-operative bed-day also made 3.5 days (from 3 to 4 days) (p> 0.05). The nearest results, discrepancy in the period from 1 month to 6 months, showed no anatomical relapse and dysphagia in both groups. In all operated patients, reflux and other symptoms are eliminated.Целью работы было изучение первых результатов нового способа аллопластики грыж пищеводного отверстия диафрагмы (ПОД), а также оценка применения 3D-лапароскопии. За период с 2017 по 2019 выполнено 29 аллопластик ПОД. Основную группу составило 17 больных, которым была выполнена аллопластика по новому способу «внутреннее усиление задней крурорафии». Контрольную группу составило 12 пациентов, которым выполнялась пластика облегченным, частично рассасывающимся сетчатым имплантатом Ultrapro (Ethicon). В основной группе средняя продолжительность пластики пищеводного отверстия диафрагмы составила 15 мин (10 – 25). В контрольной группе средняя продолжительность пластики ПОД составила 30 мин (20 – 50) (p> 0,05). Ближайшие результаты, отслеженные в срок от 1 месяца до 6 месяцев, не показали анатомических рецидивов и дисфагии в обеих группах

First experience of mini-laparoscopic cholecystectomy

Цель работы: оценка результатов первого опыта мини-лапароскопической холецистэктомии (МЛХЭ) при остром калькулезном холецистите. Мини-лапароскопическая холецистэктомия выполнена пациентке 32 лет с острым калькулезным катаральным холециститом. Операция выполнена через 4 троакара: I 10 мм троакар введен в области пупка (для оптики и извлечения пузыря), II – 5 мм троакар введен в субксифоидальной области (для рабочих инструментов, включая многоразовый 5 мм клип-аппликатор), III и IV – 3 мм троакары введены в правом подреберье (для мини-грасперов).Мета роботи: оцінка результатів першого досвіду міні-лапароскопічної холецистектомії (МЛХЕ) при гострому калькульозному холециститі. Міні-лапароскопічна холецистектомія виконана пацієнтці 32 років з гострим калькульозним катаральним холециститом. Операцію виконано через 4 троакара: I – 10 мм троакар введений в ділянці пупка (для оптики і вилучення міхура), II – 5 мм троакар введений в субксіфоїдальній області (для робочих інструментів, включно багаторазовий 5 мм кліп-аплікатор), III і IV – 3 мм троакари введені в правому підребер’ї (для мініграсперів).The aim of the study – to evaluate the results of the frst experience of mini-laparoscopic cholecystectomy (MLC) in acute calculous cholecystitis. The 32-year-old woman underwent MLC for acute calculous catarrhal cholecystitis. The operation was performed using 4 trocars: I 10-mm trocar was inserted in the umbilical area (for optics and bladder extraction), II 5-mm trocar was inserted in the subxiphoid area (for working instruments, including reusable 5 mm clip-applier), III and IV 3-mm trocars were introduced in the right hypochondrium (for mini-graspers)

The new method for hiatal hernia laparoscopic alloplasty

Цель работы – проанализировать непосредственные результаты первого опыта применения нового способа лапароскопической аллопластики при грыжах пищеводного отверстия диафрагмы. Пяти пациентам в возрасте от 38 до 70 лет с индексом массы тела от 28 до 35 кг/м2 была выполнена лапароскопическая аллопластика пищеводного отверстия диафрагмы и фундопликация по Ниссену по новой методике «внутренняя поддержка задней крурорафии». Средняя площадь пищеводного отверстия диафрагмы составила 9,8 см2 (от 8 до 16 см2). Во всех случаях имело место значительное истончение ножек диафрагмы и верхнего края пищеводного отверстия диафрагмы. Два участка сетки Parietene ProGrip (Covidien, США) прямоугольной формы размером от 0,8 × 2,5 см до 1,0 × 3,0 см были зафиксированы крючочками к внутренней поверхности ножек. С помощью самофиксирующейся нерассасывающейся нити V-loс 2-0 (Covidien, США) выполнена задняя крурорафия, при этом оба фрагмента сетки были прошиты непрерывным швом вместе с ножками. Средняя длительность пластики грыжи пищеводного отверстия диафрагмы составила 20 мин (от 15 до 35 мин). Участки сетчатого имплантата при прошивании не смещались, но их положение можно было откорректировать. Прорезывания ножек диафрагмы и кровоточивости в местах проколов не отмечено. При затягивании нитки ножки хорошо сближались между собой. Случаев дисфагии не было. Новая методика внутреннего усиления задней крурорафии с помощью самофиксирующейся облегченной полиэстеровой сетки Parietene ProGrip (Covidien, США) характеризуется технической простотой и безопасностью. Методика сочетает преимущества расположения сетчатого имплантата позади ножек диафрагмы и удобство выполнения задней крурорафии.Мета роботи – проаналізувати безпосередні результати першого досвіду застосування нового способу лапароскопічної алопластики при грижах стравохідного отвору діафрагми. П’яти пацієнтам віком від 38 до 70 років з індексом маси тіла від 28 до 35 кг/м2 виконано лапароскопічну алопластику стравохідного отвору діафрагми і фундоплікацію за Ниссеном за новою методикою «внутрішня підтримка задньої крурорафії». Середня площа стравохідного отвору діафрагми становила 9,8 см2 (від 8 до 16 см2). У всіх випадках мало місце значне стоншення ніжок діафрагми і верхнього краю стравохідного отвору діафрагми. Два фрагменти сітки Parietene ProGrip (Covidien, США) прямокутної форми розміром від 0,8 × 2,5 см до 1,0 × 3,0 см було прикріплено крючечками до внутрішньої поверхні ніжок. За допомогою нитки V-loс 2 – 0 (Covidien, США), яка самофіксується та не розсмоктується, виконано задню крурорафію, при цьому обидва фрагменти сітки прошили неперервним швом разом з ніжками. Середня тривалість пластики стравохідного отвору діафрагми становила 20 хв (від 15 до 35 хв). Ділянки сітчастого імплантату при прошиванні не зміщувалися, але їх їх положення можна було відкоригувати. Прорізуван ня ніжок діафрагми і кровоточивості в місцях проколів не відзначено. При затягуванні нитки ніжки добре зближалися між собою. Випадків дисфагії не було. Нова методика внутрішнього посилення задньої крурорафії за допомогою полегшеної поліестерової сітки Parietene ProGrip (Covidien, США), яка самофіксується, характеризується технічною простотою і безпечністю. Методика поєднує переваги розташування сітчастого імплантату позаду ніжок діафрагми і зручність виконання задньої крурорафії.The aim – to analyze the immediate results of the first experience of a new laparoscopic mesh repair method for the hiatal hernia. Five patients with an age ranging from 38 to 70 years, and a body mass index ranging from 28 to 35 kg/m2, undergone laparoscopic mesh repair and Nissen fundoplication using new method called «internal buttress of posterior crural repair». The average area of the hernia was 9.8 cm2 (from 8 to 16 cm2). In all cases, there was a thinning of the cruras and the upper part of the border of the hiatal. Two pieces of rectangular mesh Parietene ProGrip (Covidien, USA), measuring from 0.8 × 2.5 cm to 1.0 × 3.0 cm, were fixed by their hooks to the inner surface of the crura. Then, cruroraphy together with the both pieces of the mesh was done using a self-gripping non-absorbable continuous suture with V-loc 2-0 (Covidien, USA). The mean duration of repair was 20 minutes (range 15 to 35 minutes). The mesh implants were not shifted when flashing and at the same time their position could be corrected. The rupture of the crura and the bleeding from the bite points were not observed. When tightening the thread, cruras approached to each other well. There were no cases of dysphagia. The new method of the internal buttres of posterior crural repair using self-gripping lightweight polyester mesh (Parietene ProGrip, Covidien, USA) demonstrated its technical feasibility and safety. The new method combines the advantages of positioning of a mesh posteriorly to the crura and the comfortability of posterior crural repair. More cases collection with assessment of long-term results and comparing with other methods is needed

Mini-laparoscopy with fast-track protocols for the cholelithiasis and hernias treatment

Цель работы – изучить первые результаты применения мини-лапароскопической холецистэктомии (по сравнению со стандартной лапароскопической холецистэктомией), мини-лапароскопической фундопликации по Ниссену и мини-лапароскопической трансабдоминальной преперитонеальной алопластики паховой грыжи в сочетании с разработанными fasttrack протоколами. Мини-лапароскопическая холецистэктомия выполнена 11 пациенткам, мини-лапароскопическая фундопликация по Ниссену – 3 пациенткам с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью, ассоциированной с грыжей пищеводного отверстия диафрагмы I типа, мини-лапароскопическая трансабдоминальная преперитонеальная аллопластика – 1 пациенту с правосторонней вправимой паховой грыжей. Все мини-лапароскопические холецистэктомии выполнены успешно, без конверсий, интраи послеоперационных осложнений. Интенсивность болевого синдрома на 2-е сутки составила в среднем 2,6 балла. Средний послеоперационный койко-день – 2,2 дня. После мини-лапароскопической фундопликации интра- и послеоперационных осложнений не было. Интенсивность болевого синдрома на 2-е сутки составила в среднем 2,0 балла. Послеоперационный койко-день – 2 дня. После мини-лапароскопической трансабдоминальной преперитонеальной аллопластики послеоперационных осложнений не было. Болевой синдром на следующий день после операции соответствовал 2 баллам. Послеоперационный койко-день составил 2 дня. Мини-лапароскопические операции с успехом можно применять при хроническом калькулезном холецистите (в ряде случаев – при остром холецистите), небольших скользящих грыжах пищеводного отверстия диафрагмы и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и паховых грыжах при условии тщательного отбора пациентов, а также для ускоренной реабилитации и лучшего косметического результата операции. Мини-лапароскопические операции в сочетании с разработанным fast-track протоколом уменьшают срок пребывания в стационаре, длительность ранней поcлеоперационной реабилитации и болевой синдром, улучшают косметический результат операций.Мета роботи – вивчити перші результати застосування міні-лапароскопічної холецистектомії (порівняно зі стандартною лапароскопічною холецистектомією), міні-лапароскопічної фундоплікації за Ніссеном і міні-лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної алопластики пахової грижі в поєднанні з розробленими fast-track протоколами. Міні-лапароскопічну холецистектомію виконано 11 пацієнткам, міні-лапароскопічну фундоплікацію за Ниссеном – 3 пацієнткам з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, асоційованою з грижею стравохідного отвору діафрагми I типу, міні-лапароскопічну трансабдомінальну преперитонеальну алопластику пахового каналу – 1 пацієнту з правобічною вправимою паховою грижею. Всі міні-лапароскопічні холецистектомії виконано успішно, без конверсій, інтра- і післяопераційних ускладнень. Інтенсивність больового синдрому на 2-гу добу становила в середньому 2,6 бала. Середній післяопераційний ліжко-день – 2,2 дня. Після міні-лапароскопічної фундоплікації інтра- і післяопераційних ускладнень не було. Інтенсивність больового синдрому на 2-гу добу становила в середньому 2,0 бала. Післяопераційний ліжко-день – 2 дні. Після міні-лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної алопластики післяопераційних ускладнень не було. Больовий синдром наступного дня після операції відповідав 2 балам. Післяопераційний ліжко-день – 2 дні. Міні-лапароскопічні операції з успіхом можна застосовувати при хронічному калькульозному холециститі (в низці випадків – при гострому холециститі), невеликих ковзних грижах стравохідного отвору діафрагми та гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та пахових грижах за умови ретельного відбору пацієнтів, а також для прискореної реабілітації та кращого косметичного результату операції. Міні-лапароскопічні операції в поєднанні з розробленим fast-track протоколом зменшують термін перебування в стаціонарі, тривалість ранньої післяопераційної реабілітації та больовий синдром, поліпшують косметичний результат операцій.The aim – to analyze the first results of the mini-laparoscopic cholecystectomy (in comparison with standard laparoscopic cholecystectomy), mini-laparoscopic repair of hiatal hernia and Nissen fundoplication and mini-laparoscopic transabdominal preperitoneal repair of inguinal hernia combined with the developed fast-track protocols. Mini-laparoscopic cholecystectomy was performed in 11 female patients, mini-laparoscopic Nissen fundoplication was performed in 3 female patients with gastroesophageal reflux disease associated with type I hiatal hernia, mini-laparoscopic transabdominal preperitoneal repair was performed in 1 patient with inguinal hernia. All mini-laparoscopic cholecystectomies were performed successfully, without conversions, intra- and postoperative complications. The mean pain score next day after surgery was 2.6 points. The mean postoperative stay duration was 2.2 days. There were no intra- and postoperative complications after mini-laparoscopic fundoplication. The mean pain score next day after surgery was 2.0 points. The mean postoperative stay duration was 2 days. There were no postoperative complications after minilaparoscopic transabdominal preperitoneal repair as well. The mean pain score next day after surgery was 2 points. Postoperative stay duration was 2 days. Mini-laparoscopy can be successfully used for chronic calculous cholecystitis (and in some cases for acute cholecystitis), for small sliding hiatal hernias and GERD, and for inguinal hernias, with a good selection of patients and when they demand accelerated rehabilitation and cosmesis. Mini-laparoscopy in combination with the developed fast-track protocols reduces the length of hospital stay and the duration of early postoperative rehabilitation, reduce pain syndrome and improve cosmetic results

The new method of tension-free alloplasty for giant hiatal hernia

Цель работы – изучить первые результаты применения нового метода ненатяжной аллопластики гигантских грыж пищеводного отверстия диафрагмы. Материалы и методы. По новой методике прооперированы 6 пациентов (4 женщины и 2 мужчин). Средний возраст больных составил 62 года (52 – 70 лет). Средний индекс массы тела – 24,8 кг/м2 (16,4 – 30,8 кг/м2). Средняя площадь пищеводного отверстия диафрагмы – 33,9 см2 (18 – 60 см2). Для выполнения ненатяжной аллопластики по новому методу использован полиэстеровый имплантат с коллагеновым покрытием Symbotex (Covidien) округлой формы диаметром 9 или 12 см. Из него вырезали участок в виде равнобедренного треугольника с вырезкой на меньшей стороне для пищевода (создавая имплантат в форме сердца). Вырезали кусочек сетки прямоугольной формы. На нем выполняли поперечные насечки, прямоугольник складывали вдоль, закрывая вырезку, повторяя таким образом ее кривизну. Верхний край конструкции скрепляли четырьмя узловыми швами нитью Prolene 2-0, которой прошивали все 3 слоя сетки, создавая «ребро жесткости». Результаты и обсуждение. Конверсий не было. Средняя продолжительность операции составила 3 ч (2,5 – 4,0 ч). Интраоперационных осложнений не было. Средняя продолжительность хиатопластики составила 35 мин (25 – 40 мин). Послеоперационных осложнений не было. При наблюдении за пациентами в течение 1 – 3 мес клиники анатомического и рефлюксного рецидива не зафиксировали. Жалоб на дисфагию не было. При рентгенологическом и эндоскопическом исследованиях признаки анатомических рецидивов и сужения пищевода не выявлены. Выводы. Новый метод, основанный на использовании облегченной полиэстеровой сетки с неадгезивным коллагеновым покрытием Symbotex (Covidien), продемонстрировал принципиальную выполнимость и удобство при гигантских грыжах пищеводного отверстия диафрагмы. Ближайшие результаты не показали анатомических рецидивов и дисфагии. Требуется дополнительный набор материала и изучение отдаленных результатов нового метода, в том числе по сравнению с существующими методами.Мета роботи – вивчити перші результати застосування нового методу ненатяжної алопластики гігантських гриж стравохідного отвору діафрагми. Матеріали і методи. За новою методикою прооперовано 6 пацієнтів (4 жінки і 2 чоловіків). Середній вік хворих становив 62 роки (52 – 70 років). Середній індекс маси тіла – 24,8 кг/м2 (16,4 – 30,8 кг/м2). Середня площа стравохідного отвору діафрагми – 33,9 см2 (18 – 60 см2). Для виконання ненатяжної алопластики за новим методом використано поліестеровий імплантат з колагеновим покриттям Symbotex (Covidien) округлої форми діаметром 9 або 12 см. З нього вирізали ділянку у вигляді рівнораменового трикутника з вирізкою на меншому боці для стравоходу (створюючи імплантат у формі серця). Вирізали шматок сітки прямокутної форми. На ньому виконували поперечні насічки, прямокутник складали вздовж, закриваючи вирізку, повторюючи таким чином її кривизну. Верхній край конструкції скріпляли чотирма вузловими швами ниткою Prolene 2 – 0, якою прошивали всі 3 шари сітки, створюючи «ребро жорсткості». Результати та обговорення. Конверсій не було. Середня тривалість операції становила 3 год (2,5 – 4,0 год). Інтраопераційних ускладнень не було. Середня тривалість хіатопластики становила 35 хв (25 – 40 хв). Післяопераційних ускладнень не було. При спостереженні за пацієнтами протягом 1 – 3 міс клініки анатомічного та рефлюксного рецидиву не зафіксували. Скарг на дисфагію не було. При рентгенологічному та ендоскопічному дослідженнях ознак анатомічних рецидивів і звуження стравоходу не виявлено. Висновки. Новий метод, який ґрунтується на використанні полегшеної поліестерової сітки з неадгезивним колагеновим покриттям Symbotex (Covidien), показав принципову здійсненність і зручність при гігантських грижах стравохідного отвору діафрагми. Найближчі результати нового методу не показали анатомічних рецидивів і дисфагії. Потрібен додатковий набір матеріалу і вивчення віддалених результатів нового методу, зокрема порівняно з існуючими методами.The aim – to analyze first results of a new tension-free mesh repair method for giant hiatal hernias. Materials and methods. Sіх patients (4 women and 2 men) with giant hiatal hernia underwent laparoscopic repair with new technique. The mean age was 62 years (52 – 70). The mean BMI was 24.8 kg/m2 (16.4 – 30.8). The average area of the hernia was 33.9 cm2 (18 – 60 cm2). Round shaped polyester mesh with collagen coating Symbotex (Covidien) measuring 9 or 12 cm was used. It was cut out of a section in the form of an equilateral triangle with a smaller side cut for the esophagus (creating a heart-shaped implant).A separate rectangular mesh was cut out. Transverse incisions were made on it, the rectangle was folded along, closing the notch, thus repeating its curvature. The upper edge of the structure was fastened with four knot sutures with Prolene 2 – 0, which was stitched all 3 layers of the grid, creating a «stiffening rib». Results and discussion. There were no conversions. The mean duration of procedure was 3 hours (2.5 – 4). There were no intraoperative complications. The mean duration of hiatoplasty was 35 minutes (25 – 40 min). There were no postoperative complications. There were no symptoms of anatomical and reflux recurrence in a follow-up period of 1 – 3 months. There were also no complaints of dysphagia. X-ray image with barium and endoscopy showed no anatomical recurrence or esophageal stenosis. Conclusions. The new method of tension-free hiatoplasty with lightweight polyester mesh with collagen coating Symbotex (Covidien) showed the basic feasibility and convenience of the esophageal giant hernias. The immediate results of the new method showed no anatomical recurrences and dysphagia. More cases collection with assessment of long-term results and comparing with other methods are needed

The first experience of fluorescence laparoscopy for cholecystectomy, the bile ducts and the colon surgery

Цель работы – проанализировать первый опыт использования флуоресцентной лапароскопии при технически трудных холецистэктомиях, ревизии холедоха, лимфодесекции, резекциях ободочной кишки и для оценки кровоснажения анастомозированных участков. Флуоресцентная лапароскопия применена при 7 холецистэктомиях по поводу острого калькулезного холецистита, 6 лапароскопических ревизиях холедоха для оценки его проходимости (эта методика применена нами впервые), лапароскопической правосторонней гемиколэктомии для оценки кровоснабжения анастомозируемых участков кишечника и открытой резекции поперечной ободочной кишки в ходе лимфодиссекции. При холецистэктомиях (флуоресцентная холангиография) уменьшена длительность операции и среднее время до достижения «критического вида безопасности» до 30 мин (в группе сравнения – 45 мин). При интраоперационной ревизии холедоха в одном случае флуоресценции в двенадцатиперстной кишке не выявлено, что свидетельствовало о его непроходимости (вклинение конкремента). В остальных случаях проходимость холедоха была сохранена, что было связано с транзиторным холедохолитиазом. При правосторонней гемиколэктомии с помощью флуоресцентной ангиографии было подтверждено адекватное кровоснабжение культи ободочной кишки. При открытой резекции поперечной ободочной кишки флуоресцентная лимфография с успехом была использована для визуализации апикальных лимфоузлов у устья средней ободочной артерии.Мета роботи – проаналізувати перший досвід використання флуоресцентної лапароскопії при технічно тяжких холецистектоміях, ревізії холедоха, лімфодесекції, резекціях ободової кишки та для оцінки кровопостачання анастомозованих ділянок. проаналізувати перший досвід використання флуоресцентної лапароскопії при технічно тяжких холецистектоміях, ревізії холедоха, лімфодесекції, резекціях ободової кишки та для оцінки кровопостачання анастомозованих ділянок. Флуоресцентну лапароскопію застосовано при 7 холецистектоміях з приводу гострого калькульозного холециститу, 6 лапароскопічних ревізіях холедоха для оцінки його прохідності (ця методика застосована нами вперше), лапароскопічній правобічній геміколектомії для оцінки кровопостачання анастомозованих ділянок кишечника і при відкритій резекції поперечно-ободової кишки під час лімфодисекції. При холецистектоміях (флуоресцентна холангіографія) зменшено тривалість операції та середній час до досягнення «критичного виду безпеки» до 30 хв (у групі порівняння – 45 хв). При інтраопераційній ревізії холедоха в 1 випадку флуоресценції в дванадцятипалій кишці не виявлено, що свідчило про його непрохідність (вклинення конкременту). В інших випадках прохідність холедоха була збережена, що було пов’язано з транзиторним холедохолітиазом. При правобічній геміколектомії шляхом флeоресцентної ангіографії було підтверджено адекватне кровопостачання кукси ободової кишки. При відкритій резекції попереково-ободової кишки флуоресцентну лімфографію з успіхом було використано для візуалізації апікальних лімфовузлів біля вустя середньої ободової артерії.The aim – to analyse of the first experience with the use of fluorescence laparoscopy (FL) in technically difficult cholecystectomies, revision of the choledochus, lymphodection, colon resection and to assess the blood supply of the anastomosis sites. Fluorescence laparoscopy was applied in 7 cholecystectomies for acute calculous cholecystitis, 6 common bile duct laparoscopic revisions to estimate the patency (first-time used technique), laparoscopic right-side hemicolectomy for estimation the blood supply of anastomosing intestinal areas and open resection of the transverse colon during limfodissections. In cholecystectomies (fluorescence cholangiography), the duration of the operation and the average time to achieve a «critical type of safety» were reduced to 30 minutes compared with the comparison group (45 minutes). During the intraoperative revision of the choledochus in 1 case of fluorescence in the duodenum was not detected, which showed its obstruction (calculus inclusions). In other cases, the choledochal patency was preserved, which was associated with transient choledocholithiasis. With right-sided hemicolectomy by fluorescent angiography, adequate blood supply to the colon stump has been proven. With open resection of the transverse colon, fluorescence lymphography was successfully used to visualize the apical lymph nodes at the mouth of the middle colon arter