Методика комплексної оцінки надійності телекомунікаційного обладнання мереж звʼязку зі звідною структурою

Introduction. The effectiveness of the functioning of telecommunication systems, which belong to the class of complex technical systems, depends on the reliability of its subsystems and elements, as well as the complexity of the relationships between them. The aim of the article is to substantiate a general approach to a comprehensive assessment of the reliability of telecommunication equipment telecommunications network with a reducible structure with the development of a methodology for calculating equipment reliability indicators. Main material. Formalized statement of the problem. The section provides a formalized description of the problem, as well as the limitations and assumptions used in this study. General approach to solving the problem. The general approach to solving the problem is based on the use of the decomposition principle, which allows a phased assessment of the reliability of a telecommunication network at three interconnected levels: the first stage is at the level of individual equipment elements (such typical devices as routers, switches, servers, workers stations, IP-encryption equipment, etc.), in which various types of redundancy can be provided separately or jointly: structural, load, temporary; the second stage – at the telecommunication equipment level of information paths (routes); the third stage is at the telecommunication equipment level of information areas, which are a combination of equipment of various paths. Methodology for solving the problem. A technique has been proposed for a comprehensive reliability assessment of telecommunication equipment of communication networks with a reducible structure, taking into account a combination of factors, some of which are aggressive and lead to a decrease in reliability (failures causing short-term interruptions in operation; steady equipment failures that need to be restored to serviceability of failed devices in a repair body ; insufficient qualification of the attendants), and others – support the normal functioning of the telecommunication equipment in at the given level (using separately or jointly various types of redundancy – structural, temporary, load, which leads to an increase in the efficiency of using redundancy). Example. The given numerical example allows us to identify some new features of the reliability of the operation of the telecommunication equipment telecommunications network due, in particular, to the reliability models not only of steady failures, but also of failures leading to short-term interruptions in operation. Conclusions. A promising area of further research is the justification of ways and methods to reduce the intensity of failures in existing and developing equipment, as well as the development of effective ways to neutralize (reduce) their impact on the functioning of telecommunication equipment telecommunication networks.Введение. Эффективность функционирования телекоммуникационных систем, которые относятся к классу сложных технических систем, зависит от надежности составляющих ее подсистем и элементов, а также сложности связей между ними. Целью статьи является обоснование общего подхода к комплексной оценке надежности телекоммуникационного оборудования телекоммуникационной сети с приводимой структурой с разработкой методики расчета показателей надежности оборудования. Основной материал. Формализованная постановка задачи. В разделе представлено описание проблемы в формализованном виде, а также ограничения и допущения, используемые в приведенном исследовании. Общи подход к решению задачи. Общий подход решения задачи базируется на использовании принципа декомпозиции, который позволяет поэтапно проводить оценку надежности телекоммуникационной сети на трех взаимосвязанных уровнях: первый этап – на уровне отдельных элементов оборудования (таких типовых устройств, как маршрутизаторы, коммутаторы, сервера, рабочие станции, аппаратура IP-шифрования и т.д.), в которых могут быть предусмотрены отдельно или совместно различные виды резервирования: структурного, нагрузочного, временного; второй этап – на уровне телекоммуникационного оборудования информационных путей (маршрутов); третий этап – на уровне телекоммуникационного оборудования информационных направлений, представляющих собой совокупность оборудования различных путей. Методика решения задачи. Предложена методика комплексной оценки надежности телекоммуникационного оборудования сетей связи с приводимой структурой, учитывающая совокупность факторов, одни из которых являются агрессивными и приводят к снижению надежности (сбои, вызывающие кратковременные перерывы в функционировании; устойчивые отказы оборудования, которые нуждаются в восстановлении работоспособности отказавших устройств в ремонтном органе; недостаточная квалификация обслуживающего персонала), а другие – поддерживают нормальное функционирование телекоммуникационного оборудования на заданном уровне (использование отдельно или совместно различных видов резервирования – структурного, временного, нагрузочного, что приводит к повышению эффективности использования избыточности). Пример. Приведенный числовой пример позволяет выявить некоторые новые особенности надежности функционирования телекоммуникационного оборудования телекоммуникационной сети обусловленные, в частности, учетом в моделях надежности не только устойчивых отказов, но и сбоев, приводящих к кратковременным перерывам в функционировании. Выводы. Перспективным направлением дальнейших исследований является обоснование путей и методов уменьшения интенсивности сбоев в существующем и разрабатываемом оборудовании, а также разработка эффективных способов нейтрализации (уменьшения) их влияния на процесс функционирования телекоммуникационного оборудования телекоммуникационных сетей.Вступ. Ефективність функціонування телекомунікаційних систем, які відносяться до класу складних технічних систем, залежить від надійності складових її підсистем і елементів, а також складності зв'язків між ними. Метою статті є обґрунтування загального підходу до комплексної оцінки надійності телекомунікаційного обладнання телекомунікаційної мережі зі звідною структурою з розробкою методики розрахунку показників надійності обладнання. Основний матеріал. Формалізована постановка задачі. У розділі представлено опис проблеми в формалізованому вигляді, а також обмеження та допущення використовуються в наведеному дослідженні. Загальний підхід до вирішення задачі. Загальний підхід вирішення задачі базується на використанні принципу декомпозиції, який дозволяє поетапно проводити оцінку надійності телекомунікаційної мережі на трьох взаємопов'язаних рівнях: перший етап – на рівні окремих елементів обладнання (таких типових пристроїв, як маршрутизатори, комутатори, сервера, робочі станції, апаратура IP-шифрування і т.д.), в яких можуть бути передбачені окремо або спільно різні види резервування: структурного, навантажувального, часового; другий етап – на рівні телекомунікаційного обладнання інформаційних шляхів (маршрутів); третій етап – на рівні телекомунікаційного обладнання інформаційних напрямків, які представляють собою сукупність обладнання різних шляхів. Методика вирішення задачі. Запропоновано методику комплексної оцінки надійності телекомунікаційного обладнання мереж звʼязку зі звідною структурою, що враховує сукупність факторів, одні з яких є агресивними і призводять до зниження надійності (збої, що викликають короткочасні перериви у функціонуванні; стійкі відмови обладнання, які потребують відновлення працездатності пристроїв, що відмовили у ремонтному органі ; недостатня кваліфікація обслуговуючого персоналу), а інші – підтримують нормальне функціонування телекомунікаційного обладнання на заданому рівні (використання окремо або спільно різних видів резервування – структурного, часового, навантажувального, що призводить до підвищення ефективності використання надлишковості). Пример. Наведений числовий приклад дозволяє виявити деякі нові особливості надійності функціонування телекомунікаційного обладнання телекомунікаційної мережі обумовлені, зокрема, урахуванням в моделях надійності не тільки стійких відмов, але і збоїв, що призводять до короткочасних перерв у функціонуванні. Висновки. Перспективним напрямком подальших досліджень є обгрунтування шляхів та методів зменшення інтенсивності збоїв в існуючому і обладнанні, що розробляється, а також розробка ефективних способів нейтралізації (зменшення) їх впливу на процес функціонування телекомунікаційного обладнання телекомунікаційних мереж

Методика комплексної оцінки надійності телекомунікаційного обладнання мереж звʼязку зі звідною структурою

Introduction. The effectiveness of the functioning of telecommunication systems, which belong to the class of complex technical systems, depends on the reliability of its subsystems and elements, as well as the complexity of the relationships between them. The aim of the article is to substantiate a general approach to a comprehensive assessment of the reliability of telecommunication equipment telecommunications network with a reducible structure with the development of a methodology for calculating equipment reliability indicators. Main material. Formalized statement of the problem. The section provides a formalized description of the problem, as well as the limitations and assumptions used in this study. General approach to solving the problem. The general approach to solving the problem is based on the use of the decomposition principle, which allows a phased assessment of the reliability of a telecommunication network at three interconnected levels: the first stage is at the level of individual equipment elements (such typical devices as routers, switches, servers, workers stations, IP-encryption equipment, etc.), in which various types of redundancy can be provided separately or jointly: structural, load, temporary; the second stage – at the telecommunication equipment level of information paths (routes); the third stage is at the telecommunication equipment level of information areas, which are a combination of equipment of various paths. Methodology for solving the problem. A technique has been proposed for a comprehensive reliability assessment of telecommunication equipment of communication networks with a reducible structure, taking into account a combination of factors, some of which are aggressive and lead to a decrease in reliability (failures causing short-term interruptions in operation; steady equipment failures that need to be restored to serviceability of failed devices in a repair body ; insufficient qualification of the attendants), and others – support the normal functioning of the telecommunication equipment in at the given level (using separately or jointly various types of redundancy – structural, temporary, load, which leads to an increase in the efficiency of using redundancy). Example. The given numerical example allows us to identify some new features of the reliability of the operation of the telecommunication equipment telecommunications network due, in particular, to the reliability models not only of steady failures, but also of failures leading to short-term interruptions in operation. Conclusions. A promising area of further research is the justification of ways and methods to reduce the intensity of failures in existing and developing equipment, as well as the development of effective ways to neutralize (reduce) their impact on the functioning of telecommunication equipment telecommunication networks.Введение. Эффективность функционирования телекоммуникационных систем, которые относятся к классу сложных технических систем, зависит от надежности составляющих ее подсистем и элементов, а также сложности связей между ними. Целью статьи является обоснование общего подхода к комплексной оценке надежности телекоммуникационного оборудования телекоммуникационной сети с приводимой структурой с разработкой методики расчета показателей надежности оборудования. Основной материал. Формализованная постановка задачи. В разделе представлено описание проблемы в формализованном виде, а также ограничения и допущения, используемые в приведенном исследовании. Общи подход к решению задачи. Общий подход решения задачи базируется на использовании принципа декомпозиции, который позволяет поэтапно проводить оценку надежности телекоммуникационной сети на трех взаимосвязанных уровнях: первый этап – на уровне отдельных элементов оборудования (таких типовых устройств, как маршрутизаторы, коммутаторы, сервера, рабочие станции, аппаратура IP-шифрования и т.д.), в которых могут быть предусмотрены отдельно или совместно различные виды резервирования: структурного, нагрузочного, временного; второй этап – на уровне телекоммуникационного оборудования информационных путей (маршрутов); третий этап – на уровне телекоммуникационного оборудования информационных направлений, представляющих собой совокупность оборудования различных путей. Методика решения задачи. Предложена методика комплексной оценки надежности телекоммуникационного оборудования сетей связи с приводимой структурой, учитывающая совокупность факторов, одни из которых являются агрессивными и приводят к снижению надежности (сбои, вызывающие кратковременные перерывы в функционировании; устойчивые отказы оборудования, которые нуждаются в восстановлении работоспособности отказавших устройств в ремонтном органе; недостаточная квалификация обслуживающего персонала), а другие – поддерживают нормальное функционирование телекоммуникационного оборудования на заданном уровне (использование отдельно или совместно различных видов резервирования – структурного, временного, нагрузочного, что приводит к повышению эффективности использования избыточности). Пример. Приведенный числовой пример позволяет выявить некоторые новые особенности надежности функционирования телекоммуникационного оборудования телекоммуникационной сети обусловленные, в частности, учетом в моделях надежности не только устойчивых отказов, но и сбоев, приводящих к кратковременным перерывам в функционировании. Выводы. Перспективным направлением дальнейших исследований является обоснование путей и методов уменьшения интенсивности сбоев в существующем и разрабатываемом оборудовании, а также разработка эффективных способов нейтрализации (уменьшения) их влияния на процесс функционирования телекоммуникационного оборудования телекоммуникационных сетей.Вступ. Ефективність функціонування телекомунікаційних систем, які відносяться до класу складних технічних систем, залежить від надійності складових її підсистем і елементів, а також складності зв'язків між ними. Метою статті є обґрунтування загального підходу до комплексної оцінки надійності телекомунікаційного обладнання телекомунікаційної мережі зі звідною структурою з розробкою методики розрахунку показників надійності обладнання. Основний матеріал. Формалізована постановка задачі. У розділі представлено опис проблеми в формалізованому вигляді, а також обмеження та допущення використовуються в наведеному дослідженні. Загальний підхід до вирішення задачі. Загальний підхід вирішення задачі базується на використанні принципу декомпозиції, який дозволяє поетапно проводити оцінку надійності телекомунікаційної мережі на трьох взаємопов'язаних рівнях: перший етап – на рівні окремих елементів обладнання (таких типових пристроїв, як маршрутизатори, комутатори, сервера, робочі станції, апаратура IP-шифрування і т.д.), в яких можуть бути передбачені окремо або спільно різні види резервування: структурного, навантажувального, часового; другий етап – на рівні телекомунікаційного обладнання інформаційних шляхів (маршрутів); третій етап – на рівні телекомунікаційного обладнання інформаційних напрямків, які представляють собою сукупність обладнання різних шляхів. Методика вирішення задачі. Запропоновано методику комплексної оцінки надійності телекомунікаційного обладнання мереж звʼязку зі звідною структурою, що враховує сукупність факторів, одні з яких є агресивними і призводять до зниження надійності (збої, що викликають короткочасні перериви у функціонуванні; стійкі відмови обладнання, які потребують відновлення працездатності пристроїв, що відмовили у ремонтному органі ; недостатня кваліфікація обслуговуючого персоналу), а інші – підтримують нормальне функціонування телекомунікаційного обладнання на заданому рівні (використання окремо або спільно різних видів резервування – структурного, часового, навантажувального, що призводить до підвищення ефективності використання надлишковості). Пример. Наведений числовий приклад дозволяє виявити деякі нові особливості надійності функціонування телекомунікаційного обладнання телекомунікаційної мережі обумовлені, зокрема, урахуванням в моделях надійності не тільки стійких відмов, але і збоїв, що призводять до короткочасних перерв у функціонуванні. Висновки. Перспективним напрямком подальших досліджень є обгрунтування шляхів та методів зменшення інтенсивності збоїв в існуючому і обладнанні, що розробляється, а також розробка ефективних способів нейтралізації (зменшення) їх впливу на процес функціонування телекомунікаційного обладнання телекомунікаційних мереж

Olaparib tablets as maintenance therapy in patients with platinum-sensitive, relapsed ovarian cancer and a BRCA1/2 mutation (SOLO2/ENGOT-Ov21). a double-blind, randomised, placebo-controlled, phase 3 trial

Background Olaparib, a poly(ADP-ribose) polymerase (PARP) inhibitor, has previously shown efficacy in a phase 2 study when given in capsule formulation to all-comer patients with platinum-sensitive, relapsed high-grade serous ovarian cancer. We aimed to confirm these findings in patients with a BRCA1 or BRCA2 (BRCA1/2) mutation using a tablet formulation of olaparib. Methods This international, multicentre, double-blind, randomised, placebo-controlled, phase 3 trial evaluated olaparib tablet maintenance treatment in platinum-sensitive, relapsed ovarian cancer patients with a BRCA1/2 mutation who had received at least two lines of previous chemotherapy. Eligible patients were aged 18 years or older with an Eastern Cooperative Oncology Group performance status at baseline of 0–1 and histologically confirmed, relapsed, high-grade serous ovarian cancer or high-grade endometrioid cancer, including primary peritoneal or fallopian tube cancer. Patients were randomly assigned 2:1 to olaparib (300 mg in two 150 mg tablets, twice daily) or matching placebo tablets using an interactive voice and web response system. Randomisation was stratified by response to previous platinum chemotherapy (complete vs partial) and length of platinum-free interval (6–12 months vs ≥12 months) and treatment assignment was masked for patients, those giving the interventions, data collectors, and data analysers. The primary endpoint was investigator-assessed progression-free survival and we report the primary analysis from this ongoing study. The efficacy analyses were done on the intention-to-treat population; safety analyses included patients who received at least one dose of study treatment. This trial is registered with ClinicalTrials.gov, number NCT01874353, and is ongoing and no longer recruiting patients. Findings Between Sept 3, 2013, and Nov 21, 2014, we enrolled 295 eligible patients who were randomly assigned to receive olaparib (n=196) or placebo (n=99). One patient in the olaparib group was randomised in error and did not receive study treatment. Investigator-assessed median progression-free survival was significantly longer with olaparib (19·1 months [95% CI 16·3–25·7]) than with placebo (5·5 months [5·2–5·8]; hazard ratio [HR] 0·30 [95% CI 0·22–0·41], p<0·0001). The most common adverse events of grade 3 or worse severity were anaemia (38 [19%] of 195 patients in the olaparib group vs two [2%] of 99 patients in the placebo group), fatigue or asthenia (eight [4%] vs two [2%]), and neutropenia (ten [5%] vs four [4%]). Serious adverse events were experienced by 35 (18%) patients in the olaparib group and eight (8%) patients in the placebo group. The most common in the olaparib group were anaemia (seven [4%] patients), abdominal pain (three [2%] patients), and intestinal obstruction (three [2%] patients). The most common in the placebo group were constipation (two [2%] patients) and intestinal obstruction (two [2%] patients). One (1%) patient in the olaparib group had a treatment-related adverse event (acute myeloid leukaemia) with an outcome of death. Interpretation Olaparib tablet maintenance treatment provided a significant progression-free survival improvement with no detrimental effect on quality of life in patients with platinum-sensitive, relapsed ovarian cancer and a BRCA1/2 mutation. Apart from anaemia, toxicities with olaparib were low grade and manageable. Funding AstraZeneca