ІСТОРІОГЕНЕЗ САМОРЕГУЛЮВАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

The aim of the work. A generalized scientific vision of the development of self-regulatory pharmaceutical organizations (SRPhO) in the process of creating the Ukrainian history. Materials and Methods. The objects of the study were public associations of the pharmaceutical direction (PAPhD), the subject of the study is the process of their occurrence. The information and factual basis of the study formed scientific papers on the issues of self-regulation of the pharmaceutical activity (SRPhA) on Ukrainian lands. The system and historical approach, methods of studying literary-historical sources and analysis, explanation and interpretation of theoretical and empirical data are used in the work. Results and Discussion. Three periods and chronology of SRPhA development are determined. It is shown that on the territory of Ukraine the self-regulation originated more than four centuries ago with the establishment of the Lviv guild of pharmacists in 1609. Herewith only for 1806–1885 years, during the period when Ukrainian lands were part of other states, twelve SRPhO were established: the Gremiums of Pharmacists in Lviv and Chernivtsi, the Pharmacy Society and the Youth Pharmaceutical Society in Lviv, the Society (Board) of Pharmacists of Bukovyna, the Kyiv Pharmaceutical Society, the Galician Pharmacy Society, the Tavriya Medical and Pharmaceutical Society, Auxiliary Society of Odesa Pharmacists, Kyiv Pharmaceutical Society of Mutual Aid, Kharkiv Pharmaceutical Society, Society of Pharmacy Owners of Odesa. It was found that this period is characterized on the one hand by an active territorial development of PAPhD, on the other hand it is insufficiently shown in the scientific literature, as there is no data on the development of SRPhA in many of today's regional centers of Ukraine. The result of the Soviet era period was the creation of the only all-Ukrainian professional organization – The Scientific Society of Pharmacists of Ukraine with branches in all regional centers. It is shown that despite an active development of the SRPhA during the period of Ukraine's independence (25 and 96 PAPhD were created at the international/national and regional/local statuses, respectively), there is no transition from the old to the new quality in the SRPhA. Conclusions. The issue of formation of SRPhA in Ukraine on the basis of reconstruction of its historical genesis was further developed, which allowed generalizing the chronology of development of the PAPhD for three periods: the period when Ukrainian lands were part of other states, the period of the Soviet era and the period of independence.Мета роботи. Сформувати узагальнене наукове бачення розвитку саморегулівних фармацевтичних організацій (СРФО) у процесі творення української історії. Матеріали й методи. Об’єкт дослідження – громадські об’єднання  фармацевтичного спрямування (ГОФС), предмет дослідження – процес їхнього виникнення. Інформаційну та фактологічну базу дослідження становили наукові праці, присвячені питанням саморегулювання фармацевтичної діяльності (СРФД) на українських теренах. У роботі використано системно-історичний підхід, методи вивчення літературно-історичних джерел та аналізу, тлумачення й інтерпретація теоретичних і емпіричних даних. Результати й обговорення. Визначено три періоди та хронологію розвитку СРФД. Показано, що на території України саморегулювання зародилось понад чотири століття тому з організацією у 1609 р. Львівського цеху аптекарів. При цьому лише за 1806–1885 рр. у період знаходження українських земель у складі інших держав було створено дванадцять СРФО: Греміуми аптекарів у Львові і Чернівцях, Аптекарське товариство та Молодіжне фармацевтичне товариство у Львові, Товариство (колегія) аптекарів Буковини, Київське фармацевтичне товариство, Галицьке аптекарське товариство, Таврійське медико-фармацевтичне товариство, Допоміжне товариство одеських фармацевтів, Київське фармацевтичне товариство взаємної допомоги, Харківське фармацевтичне товариство, Товариство власників аптек міста Одеси. З’ясовано, що цей період характеризується, з одного боку, активним територіальним розвитком ГОФС, з іншого – недостатньо показаний у науковій літературі, позаяк відсутні дані про розвиток СРФД у багатьох сучасних обласних центрах України. Результатом періоду радянської доби стало створення єдиної всеукраїнської професійної організації – Наукового товариства фармацевтів України з відділеннями в усіх регіональних центрах. Показано, що попри активний розвиток СРФД у періоді незалежності України (створено 25 і 96 ГОФС, відповідно, міжнародного/національного та регіонального/місцевого статусів), не спостерігається переходу від старої до нової якості у СРФД. Висновки. У роботі набуло подальшого розвитку питання становлення СРФД в Україні на основі реконструкції його історіогенезу, що уможливило узагальнення хронології розвитку ГОФС за три періоди: період знаходження українських земель у складі інших держав, період радянської доби та період незалежності

ФІЗИЧНА ДОСТУПНІСТЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДО І ПІСЛЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕФОРМИ

The aim of the work. To investigate the quality of pharmaceutical care to the population of Odessa region before and after the administrative-territorial reform from the point of view of physical accessibility. Materials and Methods. Data from the Register of Places of Activity for Wholesale and Retail Trade of Medicines on April 30, 2020 and April 30, 2021 was the material for research. Methods of mathematical statistics and scientific generalization were used. Results and Discussion. It was found that before the administrative-territorial reform (on April 30, 2020) pharmaceutical assistance in the Odessa region was provided only in 14.5% of settlements through 1174 pharmacies. At the same time, 82.0% of pharmacies out of their total number were located in administrative centers, incl. 53.6% - in Odessa. It should be indicated that only 18.0% of pharmacies functioned in small and remote settlements. After the administrative-territorial reform, pharmaceutical assistance (on April 30, 2021) in the Odessa region was provided by 1,515 pharmacies located in 15.6% of settlements. There were 89.9% of pharmacies in the administrative centers, including the centers of the united territorial communities. In particular, there were 54.3% of pharmacies in the Odessa united territorial community (the city of Odessa). 84.4% of settlements were not involved in pharmaceutical care. Conclusions. It was shown that the provision of pharmaceutical care in the Odessa region after the administrative-territorial reform has slightly improved, because the number of settlements where it was provided through pharmacies increased from 14.5 to 15.6%. In its turn, the number of pharmacies increased from 1484 to 1515, i.e. by almost 2.1% in the administrative centers, including the centers of the united territorial communities. However, pharmaceutical assistance was available only to residents of 15.6% of small and remote settlements, in contrast to 18.0% before the administrative-territorial reform.Мета роботи. З погляду фізичної доступності вивчити якість фармацевтичної допомоги населенню Одеської області до і після адміністративно-територіальної реформи. Матеріали  і  методи.  Матеріалом  дослідження були  дані Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами станом на 30.04.2020 р. та 30.04.2021 р.  Використано методи математичної статистики та наукового узагальнення. Результати  й  обговорення. Встановлено, що до адміністративно-територіальної реформи (станом на 30.04.2020 р.) фармацевтична допомога в Одеській області надавалася лише у 14,5 % населених пунктах через 1174 аптек та аптечних пунктів (далі аптечні заклади). При цьому 82,0 % аптечних закладів від загального їх числа знаходилися в адміністративних центрах, зокрема 53,6 % − в м. Одеса. Варто зауважити,  що тільки 18,0 % аптечних закладів функціонувало у нечисленних і віддалених населених пунктах. Після адміністративно-територіальної реформи фармацевтичну допомогу (станом на 30.04.2021 р.) в Одеській області надавало 1515 аптечних закладів, які розташовані у 15,6 % населених пунктів. В адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, було 89,9 % аптечних закладів, зокрема в Одеській об’єднаній територіальній громаді, тобто в м. Одеса, було 54,3 % аптечних закладів. Не залученими фармацевтичною допомогою були 84,4 % населених пунктів. Висновки. Показано, що надання фармацевтичної допомоги в Одеській області після адміністративно-територіальної реформи дещо покращилося, бо число населених пунктів, де вона надавалася через аптечні заклади зросла з 14,5 до 15,6 %. Своєю чергою, в адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, число аптечних закладів зросло з 1484 до 1515, тобто майже на 2,1 %. Проте фармацевтична допомога доступна лише для жителів 15,6% нечисленних і віддалених населених пунктів на відміну від 18,0 % до адміністративно-територіальної реформи

МІСЦЕ АНТИКОАГУЛЯНТІВ У ЛІКУВАННІ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ (огляд доказової бази використання)

The aim of the work. Dissemination and systematization of Cochrane and systematic reviews as well as meta-analyses in terms of the use of anticoagulants for ischemic stroke with a focus on new evidence-based medicine. Materials and Methods. The materials for the study included publications (Cochrane and systematic reviews and meta-analyses) in DORIS and Medline databases on the use of anticoagulants for ischemic stroke. The extended search of the aforementioned databases was performed in March 2019. The study includes 6 Cochrane reviews, 8 systematic reviews and 4 meta-analyses (full text reviews or abstracts). Methods used: information search, analysis, synthesis and generalization. The systematization of data was performed according to the type of antithrombotic agent, its dosage, etc. Results and Discussion. Data on efficacy and safety of the use of parenteral anticoagulants (unfractionated heparin (UFH), low molecular weight heparin (LMWH), heparinoids) and oral anticoagulants (vitamin K antagonists, thrombin inhibitors or blood coagulation factor Xa) in the acute period of ischemic stroke and its secondary prevention have been analyzed and systematized. In acute ischemic stroke, anticoagulants do not have any benefits over antiplatelet therapy in reducing mortality and dependence; anticoagulant therapy does not reduce mortality from all causes; it slightly reduces the frequency of repeated ischemic strokes, as well as further decreases pulmonary embolism and deep vein thrombosis. In the latter case, LMWH or heparinoids exceed UFH. Anticoagulant therapy in acute ischemic stroke increased the number of intracranial (IHC), extracranial or intracerebral (ICH) hemorrhages. Higher doses of anticoagulants increase the risk of ICH or IHC and do not improve the overall outcome of treatment for patients with acute ischemic stroke. No benefit from long-acting anticoagulant therapy for the secondary prevention of non-cardioembolic ischemic stroke or transient ischemic attack was found. Conclusions. The development of research in the field of anticoagulant therapy in ischemic stroke, the evolution of views on the role of anticoagulants in the treatment and prevention of this pathology indicate that the study of the efficacy and safety of this group of drugs in modern stroke research has been and remains an important trend. Given the replenishment of the evidence base with the results of new clinical studies that have already been reflected in the recommendations of the American Heart Association and the American Stroke Association, it is advisable to revise and supplement the domestic medical and technological documents that regulate clinical aspects of the provision of medical care in ischemic stroke.Мета роботи. Розбір та систематизація даних кокранівських (КО) і систематичних (СО) оглядів та мета-аналізів (МА) щодо застосування антикоагулянтів (АК) при ішемічному інсульті (İİ) з орієнтацією на нові дані доказової медицини. Матеріали і методи. Матеріалами для дослідження слугували публікації (КО, СО, МА) в базах даних DORIS та Medline щодо застосування АК при İİ, розширений пошук яких здійснено у березні 2019 р. У дослідження включено 6 КО, 8 СО і 4 МА (повнотекстові огляди або абстракти). Використано методи: інформаційного пошуку, аналізу, синтезу та узагальнення. Систематизація даних здійснювалася за видом антитромботичного засобу, його дозуванням тощо. Результати й обговорення. Проаналізовано та систематизовано дані щодо ефективності та безпеки використання парентеральних АК (нефракціонованого гепарину (НГ), низькомолекулярних гепаринів (НМГ), гепариноїдів) та пероральних АК (антагоністів вітаміну К, інгібіторів тромбіну чи фактора згортання крові Ха) в гострому періоді İİ та його вторинній профілактиці. При гострому İİ АК не мають переваг перед антитромбоцитарними засобами у зниженні смертності та залежності; антикоагулянтна терапія (АКТ) не зменшує смертність від усіх причин; вона дещо зменшує частоту повторних İİ, більше зменшує емболію легень і тромбози глибоких вен. В останньому випадку НМГ або гепариноїди перевершують НГ. АКТ при гострому İİ збільшувала кількість внутрішньочерепних (ВЧК), екстракраніальних чи внутрішньомозкових (ВМК) крововиливів. Вищі дози АК збільшують ризик ВМК чи ВЧК та не поліпшують загальний результат лікування пацієнтів з гострим İİ. Не виявлено користі від тривалої АКТ з метою вторинної профілактики некардіоемболічного İİ або транзиторної ішемічної атаки. Висновки. Розвиток наукових досліджень у питанні АКТ при İİ, еволюція поглядів щодо ролі АК у лікуванні та профілактиці даної патології засвідчують, що вивчення ефективності та безпеки цієї групи лікарських засобів у сучасній інсультології були та залишаються актуальним напрямом. Враховуючи поповнення доказової бази результатами нових клінічних досліджень, які уже знайшли відображення в рекомендаціях американських асоціацій серця та інсульту, доцільно переглянути та доповнити вітчизняні медико-технологічні документи, які регламентують клінічні аспекти надання медичної допомоги при İİ

АСОРТИМЕНТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСТАТОПРОТЕКТОРІВ, ЗАРЕЄСТРОВАНИХ В УКРАЇНІ, РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА ТА РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ

The purpose of the work. Studying the peculiarities of the assortment formation of medicines for the prostatitis treatment in Ukraine, Poland and Belarus.Materials and Methods. Materials of research were the data of the official resources of medicine registration in Ukraine, Poland and Belarus dated 01.08.2017. Methods of research – systematic, statistic, comparing analysis, ranking and generalization.Results and Discussion.  It was found out that Ukraine has wider assortment (1.3 times) of the trade names of prostatitis protectors than Belarus, though twice less than Poland, Germany, India, Italy and the Netherlands are the leaders among the foreign state traders in Ukraine. As to Poland, such state leaders are Germany, Great Britain, the Netherlands and France. Only two countries – Ukraine and Russia are the trade leaders in the Republic of Belarus. In each of these countries there are only nine registrated prostatitis protectors manufacturers out of 30, to be more exact in Germany, Italy, the Netherlands, Hungary, Poland, Spain, Romania, Slovenia and the Czech Republic. The most part of all the assortment of registered trade names of prostatitis protectors in Ukraine and Poland belongs to the antagonists alfa-adrenoreceptors, though in Belarus there are medications that are used while benign hypertrophy of prostate gland. The research shows that the usage of contract forms while entering the markets of countries under study is possible. The existence of high dependence of prostatitis protectors on import was also demonstrated. It is states that only nine out of 10 trade names of prostatitis protectors in medical forms for oral application were registered, all the rest are just suppositories and parenteral medical forms. However, in the Polish market only prostatitis protectors in medical forms for oral application are used. Speaking about Belarus more than four fifth of trade names for prostatitis protectors are presented in the medical form of oral application and the tenth part is represented by the suppositories, all the rest – by parenteral medical forms.Conclusions. Having analyzed the data of the official registration list of medicines in Ukraine, Poland and Belarus dated 01.08.2017 special and similar characteristics of these state markets were defined due to the assortment of prostatitis protectors, structure of their manufacturers and applicants, forms of market entering, assortment dependence upon the import and the kind of medical forms. All the results lay the foundation for further forming of assortment policy as to prostatitis protectors in Ukraine. Мета роботи. Вивчення особливостей формування aсортимeнту лікарських засобів (ЛЗ) для лікувaння прoстатиту в Україні, Республіці Польща (РП) та Республіці Білорусь (РБ).Матеріали і методи. Матеріали дослідження – дані офіційних джерел щодо реєстрації ЛЗ в Україні, РП та РБ станом на 01.08.2017 р. Методи дослідження – системний, статистичний, аналізу порівняння, ранжування, узагальнення.Результати і обговорення. Встановлено, що в Україні набагато більше (в 1,3 раза) торгових назв (ТН) простатопротекторів (ПП), ніж у РБ, проте удвічі менше, ніж у РП. Лідерами серед зарубіжних країн -виробників в Україні є Німеччина, Індія, Італія, Нідерланди, в РП – Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, Франція, в РБ – Україна і Росія. У кожній з досліджуваних країн зареєстровані ПП виробництва лише 9 із сукупності 30 держав, а саме Німеччини, Італії, Нідерландів, Угорщини, РП, Іспанії, Румунії, Словенії та Чехії. Найбільшу частку усього асортименту зареєстрованих ТН ПП в Україні та РП займають aнтагоністи альфа-адренорецепторів, в РБ – інші препарати, що застосовують при доброякісній гіпертрофії передміхурової залози. Показано, що має місце використання контрактних форм виходу на досліджувані ринки. Виявлено, що на цих ринках існує висока залежність ПП від імпорту. Встановлено, що дев’ять з десяти ТН ПП на українському ринку зареєстровано у вигляді лікарських форм (ЛФ) для перорального застосування, решта – супозиторії і парентеральні  ЛФ. На ринку РП присутні тільки ЛФ для перорального застосування.  На ринку РБ понад чотири п’ятих ТН ПП представлені пероральними ЛФ, десята частина – супозиторіями, решта – парентеральними ЛФ.Висновки. На підставі аналізу даних офіційних реєстрів ЛЗ України, РП і РБ станом на 01.08.2017 р. визначено особливі та схожі характеристики ринків цих держав за асортиментом ПП, структурою їх виробників і заявників, форм виходу на ринки, асортиментною залежністю від імпорту та видом ЛФ. Отримані результати є важливими для подальшого формування aсортимeнтної політики щодо  ПП в Україні

АНТИАГРЕГАНТИ ПРИ ІШЕМІЧНОМУ ІНСУЛЬТІ З ПОГЛЯДУ СОЦІАЛЬНОЇ ФАРМАЦІЇ

Мета роботи. Ситуативний аналіз номенклатури зареєстрованих в Україні антиагрегантів (АА), їх продуктової та цінової кон'юнктури, а також економічної доступності.  Матеріали і методи. Дані з Державного реєстру лікарських засобів (ЛЗ) України, інформація з сайту «Аптека online.ua». Розраховували коефіцієнт ліквідності ціни (Кliq), вартість встановленої добової дози (DDD), аналізували роздрібну вартість ЛЗ клопідогрелю у рамках програми «Доступні ліки». Результати й обговорення. Ситуативний аналіз продуктової кон'юнктури АА дозволив установити 32 зареєстровані торгові назви (ТН) моно- та 2 ТН комбінованих ЛЗ клопідогрелю; 22 ТН моно- та 4 комбінованих ЛЗ АСК; по одному ЛЗ тиклопідину та трифлузалу. Максимальна вартість DDD (понад 20 грн) притаманна для 2-х ТН клопідогрелю та одну ТН трифлузалу. Мінімальна вартість DDD (менш ніж 2 грн) характерна для майже 90 % ТН АСК, а також для 5-ти ТН клопідогрелю. Для 4 ТН клопідогрелю, 10 ТН АСК, ТН тиклопідину та трифлузалу Кliq був меншим 0,15; для 20 ЛЗ клопідогрелю та 4 ЛЗ АСК – знаходився у межах 0,15 – 0,49, а для 5 ЛЗ АСК був вищим 0,5. З'ясовано, що реєстр ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню (в рамках урядової програми «Доступні ліки»), включає 23 ТН клопідогрелю. Відсоток доплати за упаковку ЛЗ коливається у межах 0 – 49,5%. Висновки. Встановлено, що продуктова кон'юнктура АА на момент дослідження сумарно налічувала 62 ТН ЛЗ. Виявлено, що серед АА найбільш економічно доступними є ЛЗ АСК, оскільки для більш ніж половини з них вартість DDD є меншою 1 грн. Низька економічна доступність характерна для 2-х ТН клопідогрелю (плавікс та коплавікс), а також ТН трифлузалу (дісгрен). Аналіз значень коефіцієнта ліквідності ціни засвідчив, що на момент дослідження ціни на більшість АА були коректними відносно споживачів, а висока цінова конкуренція притаманна 5 ЛЗ АСК. У межах урядової програми «Доступні ліки» однієї ТН клопідогрелю пацієнти можуть отримати безкоштовно, для 19 ТН відшкодовується 61,9 – 98,9 % їх вартості, а за 3 ТН споживачі повинні доплатити близько половини їх вартості

СТАТИСТИЧНА ТА ФАРМАКОЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПРОСТАТИТУ

The aim of the work. Statistical summary of clinical trials (CT) of drugs used in the treatment of chronic prostatitis (CP) as well as their pharmacoeconomic evaluation. Materials and Methods. The materials of the study were: information of the Cochrane database on controlled trials and the Medline/PubMed website of the National Medical Library of the United States for 1995–2012 on the efficacy and safety of antibiotics (ABs), prostate protectors (PPs) and non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) in the treatment of CP; data from the Orange Book of the US Food and Drug Administration (OB); protocols of the Committee of Medicines for Humans of the European Medicines Agency (СНМР) and Rx index – Manual on the Equivalence of Medicines on the therapeutic equivalence and/or bioequivalence of medicines; information of the software complex “Pharmacy” dated January 2019 on the minimum purchase prices of drugs. The methods of information search, analysis and synthesis, statistics and pharmacoeconomics, indicator “odds” as well as the index of CP of the US National Institute of Health (NIH-CPSI) were used for the evaluation of symptoms in CT. Results and Ddiscussion. The results of published reviewed, randomized, placebo-controlled CT were arranged with the use of NIH-CPSI as a result of the ABs, PPs and NSAIDs application in the treatment of CP. The statistical generalization shows that the indicator “odds” (O) of ABs and PPs in the CT are more than 1 and range from 2.68 to 14.38 and from 1.27 to 3.29 respectively, which means that the clinical effect is more likely to observe. In the use of Rofecoxib (O = 3.76) also has the probability of clinical effect manifestation. Information on the equivalence of ABs, PPs and NSAIDs registered in Ukraine for the treatment of CP was systematized. It was established that 3 trade names (TN) of Levofloxacin (one of them is in two doses) are present in the list of Rx index. However, it was found that Levofloxacin-Teva tab. 500 mg No. 10 (Actavis LTD, Malta) is present in two of the reviewed lists (OB and Rx index). In addition, it was shown that the drugs from the subgroup of Silodosin are available only in the list of СНМР. In the Finasteride subgroup one drug Adenosteride-Zdorovye tab. 5 mg No.30 (Zdorovye, Ukraine) is present in the Rx index, but Proskar tab. 5 mg No. 28 (Merck Sharp and Dohme B.V., Nederlands) is present in two studied lists (OB and Rx index). The cost/effectiveness ratio index for TN Levofloxacin, Ciprofloxacin, Tamsulosin, Serenoa repens, Finasteride, Silodosin and Rofecoxib was calculated. At the same time, the lowest rate of clinical efficacy was used for ABs, namely, for Levofloxacin – 92.0 %, Ciprofloxacin – 72.8 %, and in PPs – for TN, which showed clinical efficacy more than 70 %. Conclusions. As a result of summarizing of clinical trials data on the use of drugs for the treatment of CP it was established that clinical efficacy of ABs is 92.0–93.5 % (Levofloxacin) and 72.8–76.8 % (Ciprofloxacin); of PPs is from 56.0 % (Silodosin) to 76.7 % (Serenoa repens); of NSAID Rofecoxib is 79.0 %.  It was found that the probability of clinical effect manifestation is much greater in the treatment of CP with ABs (O = 2.68...14.38) and PPs (O = 1.27...3.29).  At the same time, the best result is characteristic for AB Levofloxacin and it is noticeably better for such PPs as Serenoa repens, Finasteride and Tamsulosin. The cost/efficiency ratio shows that in January 2019 clinical and economic advantage of use of such drugs was obsedved: in the group of ABs among the Levofloxacin trade names for Levofloxacin tab. 500 mg No. 14 (Astrafarm, Ukraine) and among the Ciprofloxacin trade names for Ciprofloxacin tad. 250 mg No.10 (DZ GNCLS, Ukraine); in the group of PPs among the Tamsulosin trade names for Urimak caps. 0.4 mg No. 30 (Macleods Pharmaceuticals Ltd, India), among the Finasteride trade names for Adenosterid-Zdorovye tad. 5 mg No. 30 (Zdorovye, Ukraine) and among the trade names of herbal medicines for Prostamol® uno caps. 320 mg No. 30 (Berlin-Chemi AG, Germany).Мета роботи. Статистичне узагальнення даних клінічних досліджень (КД)  лікарських засобів (ЛЗ), що використовуються при лікуванні хронічного простатиту (ХП), а також їх фармакоекономічна оцінка. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження: відомості Кокранівської бази контрольованих досліджень і веб-ресурсу Medline / PubMed Національної медичної бібліотеки США за 1995-2012 рр. щодо клінічної ефективності та безпеки антибіотиків (АБ), простатопротекторів (ПП) та нестероїдних протизапальних ЛЗ (НПЛЗ) при лікуванні ХП; дані Оранжевої книги Управління з контролю якості харчових продуктів та ЛЗ США (OB) і протоколів Комітету з ЛЗ для людини Європейського агентства ЛЗ (СНМР) та Rx index – Довідника еквівалентності ЛЗ про терапевтичну еквівалентність та/або біоеквівалентність ЛЗ; інформація програмного комплексу “Аптека” станом на січень 2019 р. про мінімальні закупівельні ціни ЛЗ. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу й синтезу, статистики та фармакоекономіки, показник «шанси», а також індекс ХП Національного інституту здоров’я США для оцінки симптомів в КД (NIH-CPSI). Результати й обговорення. Упорядковано дані опублікованих рецензованих, рандомізованих, плацебо-контрольованих КД із використання NIH-CPSI як результату щодо застосування АБ, ПП і НПЛЗ при ХП. Статистичне узагальнення відчить, що шанси АБ і ПП у КД знаходяться в межах 2,68…14,38 та 1,27…3,29 відповідно, тобто клінічний ефект швидше настаня, ніж не настаня. Встановлено, що при застосуванні Рофекоксибу (шанси = 3,76) теж є ймовірність настання клінічного ефекту. Систематизовано інформацію про еквівалентність АБ, ПП і НПЛЗ для лікування ХП, які зареєстровані в Україні. Встановлено, що 3 торгові назви (ТН) Левофлоксацину (з них одна ТН в двох дозах) присутні в переліку Rx index. Водночас Левофлоксацин-Тева таб. п/о 500 мг №10 (Актавіс ЛТД, Мальта) знаходиться у двох аналізованих переліках (ОВ і Rx index). Окрім цього, показано, що одна ТН Силодозину наявна тільки в переліку СНМР. З двох ТН Фінастериду один ЛЗ Аденостерид-Здоров’я таб. 5 мг №30 (Здоров’я, Україна) присутній в Rx index, а інший ЛЗ Проскар таб. 5 мг №28 (Мерк Шарп і Доум Б.В., Нідерланди) – у двох досліджуваних переліках (ОВ і Rx index). Обчислено показник «вартість/ефективність» для ТН Левофлоксацину, Ципрофлоксацину, Тамсулозину, Serenoa repens, Фінастериду, Силодозину та Рофекоксибу. При чому в АБ використали найнижчий показник клінічної ефективності, а саме для Левофлоксацину – 92,0 %, Ципрофлоксацину – 72,8 %, а в ПП – для ТН, у яких доведена клінічна ефективність понад 70 %. Висновки. Завдяки упорядкуванню  інформації КД щодо застосування ЛЗ при лікуванні ХП встановлено, що клінічна ефективність АБ складає 92,0–93,5 % (Левофлоксацин) і 72,8–76,8 % (Ципрофлоксацин), ПП – від 56,0 % (Силодозин) до 76,7 % (ЛЗ Serenoa repens), НПЛЗ Рофекоксибу – 79,0 %. Встановлено, що ймовірність настання клінічного ефекту значно вища від ймовірності, що такий ефект не спостерігатиметься, при лікуванні ХП АБ (шанси = 2,68…14,38) і ПП (шанси = 1,27…3,29). При цьому найкращий результат характерний для АБ Левофлоксацину, помітно кращий – для ПП Serenoa repens, Фінастериду та Тамсулозину. За співвідношенням вартість/ефективність визначено, що станом на січень 2019 р. спостерігається клініко-економічна перевага застосування: в АБ серед ТН Левофлоксацину у Левофлоксацину таб. 500 мг №14 (Астрафарм, Україна) і ТН Ципрофлоксацину – Ципрофлоксацину таб.  250 мг №10 (ДЗ «ГНЦЛС», Україна); у ПП серед ТН Тамсулозину в Уримака капс. 0,4 мг № 30 (Маклеодс Фармасьютикалс Лімітед, Індія), ТН Фінастериду – Аденостерида-Здоров’я таб. 5 мг № 30 (Здоров’я, Україна) і ТН фітопрепаратів – Простамола ® уно капс. 320 мг № 30 (Берлін-хемі АГ, Німеччина). При цьому для Аденостерида-Здоров’я таб. 5 мг № 30 (Здоров’я, Україна) встановлений рівень еквівалентності

ДОСЛІДЖЕННЯ АСИМЕТРІЇ ІНФОРМАЦІЇ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ВАГІТНИХ І ПОРОДІЛЬ

The aim of the work. Comparative analysis of the te content of formulary articles of state forms of medicines and IFU of antidepressants, antipsychotics and anxiolytics to protect against potential risks of pharmacotherapy of depressive disorders in the motherfetus - child / dyad. Materials and methods. The research materials were the data of the Unified Clinical Protocol of Primary, Secondary and Tertiary Medical Care for the Depression Treatment, State Formular of Medicines (Eleventh Release), State Register of Medicines of Ukraine as of 10.08.2019, in particular, IFU brands of antidepressants, antipsychotics, and anxiolytics., Methods of contextual analysis, comparison, generalization were applied in the work our research. Results and discussion. According to the study of the regulatory document for the pharmacotherapy of depression, the row of drugs is shown under the international nonproprietary name, namely 18 antidepressants, 19 antipsychotics, and 2 anxiolytics. At the same time, in Ukraine were registered 80 antipsychotics, 101 antidepressants, 9 anxiolytics brands. Bat only, 69 antipsychotics, 71 antidepressants, and 8 anxiolytics are included in State Formular of Medicines (Eleventh Release). However, in Ukraine, are not registered brand names of Oxazepam and Chlordiazepoxide, as well as 15 brands from 12 subgroups of chemicals, although they are present in State Formular of Medicines. In this case, the considered State Forms of Medicines do not include the brand name from the subgroup Tianeptine. Further analysis of the text contents of the formulary articles and IFU included in State Formular of Medicines showed that there are 128 brands, namely: 65 brands from 18 subgroups of antipsychotics, 6 brands from 2 subgroups of anxiolytics and 57 brands from 16 subgroups of antidepressants. There is a discrepancy with the formal articles regarding IFU in women during pregnancy and breastfeeding. Among them, only for brand name Amisulpride are indicate contraindications for breastfeeding, but no warning is given regarding the period of pregnancy. During the in-depth study of the application features, IFU of brands revealed 33 theses regarding the period of pregnancy and 21 theses on breastfeeding, containing stylistic and semantic differences in the interpretation of these postulates. For unification, the indicated sets of reservations were grouped into 5 groups, respectively: during pregnancy and lactation. Also, significant discrepancies in the text content were found in most IFU of analog brands for use during pregnancy and lactation, except for the chemical subgroups Amisulpride, Zuclopentixol, Sulpiride, Flupentixol Chlorpromazine, Clopinoprom, Esopin, Esopinol, Fluvoxamine, Citalopram (both periods), Doxepin, Duloxetine (breast), Venlafaxine (during pregnancy). Conclusion. Based on the text comparative analysis of the texts of formulary articles of State Formular of Medicines and IFU of antidepressants, antipsychotics and anxiolytics, their semantic and stylistic differences are established, and pharmacotherapy of depressive disorders in women during pregnancy and breastfeeding can pose a threat to the adverse effects on the course of pregnancy, as well as at risk of negative effects on the embryo/fetus of both the newborn and the infant. To minimize the asymmetric information (discrepancies in the interpretation of the peculiarities of use) in the formulary articles of State Formular of Medicines and IFU of brands analogues, the State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine should unify approaches to the style and semantics of textual filling of the relevant sections of these regulatory documents.Мета роботи. Порівняльний аналіз змісту текстів формулярних статей Державного формуляра лікарських засобів (ДФ ЛЗ) та інструкцій для медичного застосування (ІМЗ) антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків, призначених для фармакотерапії (ФТ) депресивних розладів (ДР) у жінок, для убезпечення від потенційних ризиків ФТ у діаді мати – плід/дитя. Матеріали й методи. Матеріалами дослідження були дані Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної та третинної медичної допомоги  для лікування депресії, ДФ ЛЗ одинадцятого випуску, Державного реєстру лікарських засобів (ДР ЛЗ) України станом на 10.08.2019, зокрема ІМЗ ТМ антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків. У роботі були застосовані методи контекстуального аналізу, порівняння, узагальнення. Результати й обговорення. За даними вивчення Уніфікованого клінічного протоколу для ФТ депресії показано 18 антидепресантів, 19 антипсихотичних засобів і 2 анксіолітики за міжнародною непатентованою назвою. При цьому в Україні антипсихотичних засобів зареєстровано 80, антидепресантів - 101, анксіолітиків – 9 торгових марок (ТМ). У свою чергу, у ДФ ЛЗ одинадцятого випуску внесено 69 ТМ антипсихотичних засобів, 71 ТМ антидепресантів і 8 ТМ анксіолітиків. В Україні не зареєстровано жодної ТМ Оксазепаму та Хлордіазепоксиду, а також 15 ТМ досліджуваних ЛЗ з 12 підгруп хімічних речовин, хоча вони присутні у ДФ ЛЗ. При цьому в ДФ ЛЗ не включені ТМ з підгрупи Тіанептину. Аналіз змісту текстів формулярних статей та ІМЗ ЛЗ, включених у ДФ ЛЗ, показав що у 128 ТМ, а саме: 65 ТМ з 18 підгруп антипсихотиків, 6 ТМ з 2 підгруп анксіолітиків та 57 ТМ з 16 підгруп антидепресантів, спостерігається розходження з формулярними статтями в частині інформації щодо застосування у жінок при вагітності та у період грудного вигодовування.  Серед них лише для ТМ Амісульприду вказано на протипоказання при годуванні груддю, але не зазначено застереження щодо періоду вагітності. При вивченні особливостей застосування ІМЗ досліджуваних ТМ виявлено 33 тези стосовно періоду вагітності та 21 – щодо грудного вигодування, які містять стилістичні та семантичні розбіжності у тлумаченні цих постулатів. Для уніфікації зазначені сукупності застережень були згруповані по 5 груп відповідно у період вагітності та у період годування груддю. Також виявлено значні різночитання змісту тексту у більшості ІМЗ ТМ-аналогів щодо застосування у період вагітності та годування груддю окрім ТМ Амісульприду, Зуклопентиксолу, Сульпіриду, Флюпентиксолу, Хлорпромазину, Клозапіну, Буспірону, Есциталопраму, Кломіпраміну, Пароксетину, Сертраліну,  Тразодону, Флуоксетину, Флувоксаміну, Циталопраму (обидва періоди), Доксепіну, Дулоксетину (грудне годування),  Венлафаксину (при вагітності). Висновок. На підставі порівняльного аналізу змісту текстів формулярних статей ДФ ЛЗ та ІМЗ антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків встановлені їх семантичні та стилістичні розбіжності, що при ФТ ДР у жінок у випадку вагітності та грудного вигодовування може спричинити ризик несприятливого впливу на перебіг процесу вагітності, а також до ризику негативного впливу на ембріон / плід та новонародженого і немовля. Для мінімізації асиметрії інформації (розбіжностей у тлумаченні особливостей застосування) у формулярних статтях ДФ ЛЗ та ІМЗ ТМ-аналогів Державному експертному центру МОЗ України варто здійснити уніфікацію підходів до  стилістики та семантики текстового наповнення відповідних розділів зазначених нормативних документів

МОДЕЛЮВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ХРОНІЧНИЙ ПРОСТАТИТ

The aim of the work. To model the concept of pharmaceutical care (PhC) to patients with chronic prostatitis (CP). Materials and Methods. The material of the study was the theoretical issues of organization of PhC to patients with CP. The methods of information search, critical analysis, concretization, generalization, analysis of quality management system (Ishikawa diagram) and modeling were used. Results and Discussion. The causal model of PhC to patients with CP based on Ishikawa diagram was worked out. The implementation of this model through the integration of six main factors (key values, assortment of drugs, therapeutic concordance, choice of drugs, regulatory documents, monitoring of pharmacotherapy) and their components is expected to have a positive impact on the quality of life of the studied contingent of patients by improving the quality of providing them with drugs and increasing the physical and economic availability of the needed drugs. As the result it allows to solve such an important medical, social and economic problem as the optimizing of PhC to patients with CP. Conclusion. The concept of PhC to the patients with CP is modeled on the basis of Ishikawa diagram. It allows to identify and group the conditions and factors that influence on the PhC process to patients with CP and to analyze the cause-and-effect in this process.Мета роботи. Здійснити моделювання концепції фармацевтичної допомоги (ФД) хворим на хронічний простатит (ХП). Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були теоретичні питання організації ФД, зокрема хворим на ХП. Використано методи інформаційного пошуку, критичного аналізу, конкретизації, узагальнення, аналізу системи менеджменту якості (діаграма К. Ісікави), моделювання. Результати й обговорення. Опрацьовано причинно-наслідкову модель ФД хворим на ХП на основі діаграми К. Ісікави, реалізація якої через інтеграцію шести головних чинників (ключові цінності, асортимент лікарських засобів (ЛЗ), терапевтичний конкорданс, вибір ЛЗ, нормативно-інформаційні документи, моніторинг фармакотерапії) та їх складових очікувано матиме позитивний вплив на якість життя обстежуваного контингенту хворих завдяки покращенню якості їх медикаментозного забезпечення, підвищенню фізичної та економічної доступності необхідних для пацієнтів ЛЗ та в кінцевому результаті дозволить вирішити важливу медичну, соціальну та економічну проблему з оптимізації ФД хворим на ХП. Висновок. На засадах діаграми К. Ісікави змодельовано концепцію ФД хворим на ХП, яка уможливлює виявлення та групування умов і чинників, котрі впливають на процес ФД хворим на ХП, та здійснення аналізу причинно-наслідкового звʼязку у цьому процесі

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ПРОСТАТОПРОТЕКТОРІВ ДЛЯ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ХРОНІЧНОГО ПРОСТАТИТУ (на прикладі Івано-Франківської області)

The aim of the work. To conduct an expert assessment of prostate protectors (PP) as medicines that affect inflammatory lesions of the prostate gland.Materials and Methods. The material of the study was the information of expert assessment of prostatitis farmacotherapy obtained using a poll, which was carried out according to the methodology of O. R. Levytska. 55 questionnaires of urologists of the Ivano-Frankivsk region were analyzed, 34 (61.8 %) of which were selected for further study according to the competence of experts.Results and Discussion. It was found that all experts have full knowledge of PP information. For more than four-fifths of them the main source of information is the State Formular of Medicines, for about four-fifths – the Internet, for more than a half – instructions for the medical use of PP. Almost two-thirds of urologists in the prescribing of PP do not consider the patient's solvency, more than two-fifths of them prescribe PP after full analysis of its clinical application, almost all experts choose PP in accordance with the standards of treatment, about half of them do not pay attention to the origin of PP, but prefers an original one. All PP experts classified the trade names of Tamsulosin, Silodosin, Terazosin, Tamsulosin and Dutasteride, Finasteride as V and E classes, that is vital and necessary. Omnic caps. was unanimously established as the most important for farmacotherapy, effective, safe and often prescribed PP. The other two PPs with a strong consensus among experts regarding group V (Fokusin caps 0.4 mg, Omnic ocas tab 0.4 mg) are characterized by the same level of consistency regarding high efficacy, safety and frequency of prescribing. It was determined that it is necessary to pay attention to Prostatilen-Biofarma lyophilizate 10 mg and Prostatilen suppositories 0.03 g, characterized by a high degree of consensus among experts regarding group D, high efficacy and safety, and noticeable consistency regarding the frequency of prescribing.Conclusions. Through the questionnaire poll the of urologists of the Ivano-Frankivsk region examined the availability of information to them of information about current PP, features of their perception of new PP and the level of influence of individual factors on the PP prescribing were studied. An assessment of the importance for the chronic prostatitis pharmacotherapy, efficacy, safety and frequency of prescribing of PP was conducted taking into account the competence of experts. The obtained results to optimization for the local and regional forms of drugs in the part of the pharmacotherapy of chronic prostatitis will be used.Мета роботи. Проведення експертної оцінки простатопротекторів (ПП) як  лікарських засобів, що впливають на запальне ураження передміхурової залози.Матеріали і методи. Матеріалом дослідження була інформація експертної оцінки фармакотерапії (ФТ) простатиту, отримана за допомогою анкетування, яке здійснювалося за методикою О. Р. Левицької. Було проаналізовано 55 анкет від лікарів-урологів Івано-Франківської області, з них для подальшого дослідження за рівнем компетентності експертів відібрано 34 анкети (61,8 %).Результати й обговорення. Виявлено, що всі експерти повністю володіють інформацією щодо ПП. Для понад чотирьох п’ятих основним джерелом інформації є Державний формуляр лікарських засобів, для близько чотирьох п’ятих – мережа Internet, для понад половини – інструкції для медичного застосування ПП. Майже дві третини лікарів-урологів при призначенні ПП не зважають на платоспроможність хворого, понад дві п’яті з них призначають ПП після ретельного аналізу його клінічного застосування, майже всі експерти обирають ПП відповідно до стандартів лікування, майже половина з них не надає значення походженню ПП, але віддає перевагу оригінальним ПП. Усі експерти ПП торгові назви тамсулозину, силодозину, теразозину, тамсулозину і дудастериду, фінастериду віднесли до класу V і Е, тобто життєво важливих і необхідних. Омнік капс. одностайно визнаний як найбільш важливим для ФТ, ефективним, безпечним та часто призначуваним ПП. Інші два ПП із сильною узгодженістю думок експертів щодо групи V (Фокусин капс. 0,4, Омнік Окас таб.) характеризуються таким же рівнем узгодженості щодо високої ефективності, безпечності та частоти призначення. Встановлено, що необхідно звернути увагу на Простатилен-Біофарма ліофілізат  10 мг та Простатилен суп.0,03 г, які характеризуються високою узгодженістю думок експертів щодо групи D, високої ефективності і безпечності та помітною узгодженістю щодо частоти призначення.Висновки. Шляхом анкетного опитування лікарів-урологів Івано-Франківської області вивчено доступність для них інформації про сучасні ПП, особливості сприйняття ними нових ПП та рівень впливу окремих чинників  на призначення ПП. Здійснено, з урахуванням компетентності експертів, оцінку важливості для ФТ ХП, ефективності, безпечності та частоти призначення ПП. Отримані результати будуть використані для оптимізації локальних та регіонального формулярів лікарських засобів в частині ФТ ХП.

Наукове бачення взаємозв’язку логістичного обслуговування пацієнтів з концепціями фармацевтичної допомоги і належної аптечної практики

Здійснено аналогове моделювання та наукове обґрунтування взаємозв’язку логістичного обслуговування пацієнтів з концепціями фармацевтичної допомоги та належної аптечної практики.Analog modeling and scientific justification of the relationship of logistics services for patient with the concepts of pharmaceutical aid and good pharmacy practice are carried out.Осуществлено аналоговое моделирование и научное обоснование взаимосвязи логистического обслуживания пациентов с концепциями фармацевтической помощи и надлежащей аптечной практики