ФАКТОРИ РАХУНКУ ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ І ДОХІД В УКРАЇНІ

Using quarterly data for the 2000—2017 period, fiscal and monetary policy effects upon the real exchange rate (RER), the current account balance and output (GDP) in Ukraine are estimated with the SVAR model. It is found that the budget surplus is a factor behind both an improvement in the current account and the business cycle, arguing in favor of fiscal discipline as a stabilization tool. On the other side, there is weak evidence that the monetary hangover measured as a deviation of the monetary aggregate M2 from its equilibrium trend contributes to an improvement in the current account as well, but at the cost of significant output losses with 4 to 6 quarter lags. Similar outcomes are brought about by the RER depreciation above trend, with a simultaneous drop in output on impact combined with the current account surplus. Both money supply and RER effects could be explained by crowding out of investments in the nontradable sector by the export activities, as it is implied by the familiar dependent economy model. As there is an increase in the money supply in response to economic boom, it rejects criticisms about artificial money shortages in Ukraine. Our results provide support to the so-called «45o rule» of a direct link between output and the current account, although with a significant time lag. А favourable current account effect upon output is achieved in the long run either, with an opposite restrictionary effect being observed on impact. While there is no causality running from the money supply to the budget balance, a strong link between the budget deficit and expansionary monetary stance is observed.Everything seems to be that an increase in GDP is an effective factor in improving the current account balance over the long term, while a favorable feedback also appears with a significant time lag (in the short term, it is quite the opposite, that is, improving the current account balance worsens the cyclical GDP position). However, the decomposition of the remnants does not allow asserting the importance of causality «catÞyt» та «ytÞcat». It is obvious that changes in the balance of the current account depend largely on the state of external markets, and the cyclical GDP dynamics ─ on internal factors, which relate primarily to the exchange rate and the monetary "sway" (the effect of the budget balance is less significant).Используя квартальные данные за период 2000—2017 гг., с помощью SVAR-модели оценено влияние фискальной и монетарной политики на реальный обменный курс, счет текущих операций и ВВП Украины. Выявлено положительные черты профицита бюджета как фактора улучшения сальдо счета текущих операций и циклического роста ВВП, что свидетельствует в пользу фискальной дисциплины как средства стабилизационной политики. С другой стороны, денежный «навес» (отклонение денежного агрегата М2 от равновесного тренда) также улучшает сальдо счета текущих операций, но в этом случае возникает спад производства с часовым лагом от 4 до 5 кварталов. Подобным образом влияет снижение реального обменного курса по сравнению з равновесным трендом: спад производства наблюдается одновременно з улучшением сальдо счета текущих операций. Указанные эффекты денежного «навеса» и реального обменного курса можно объяснить уменьшением инвестиций в секторе товаров внутренней торговли вследствие увеличения экспорта, как это предполагает модель «зависимой» экономики. Поскольку в ответ на оживление ВВП наблюдается увеличение денежного предложения, это опровергает критические замечания относительно «искусственного» ограничения денег в экономике Украины. Полученные результаты подтверждают так называемое «правило 45», которое предполагает прямую связь между ВВП и сальдо счета текущих операций, хотя и с существенным временным лагом. В долгосрочной перспективе улучшение счета текущих операций стимулирует ВВП, в то время как прослеживается уменьшение дохода в краткосрочном периоде. Зависимости сальдо бюджета от денежного предложения не обнаружено, однако существует обратная связь между увеличением бюджетного дефицита и денежным предложением.Використовуючи квартальні дані за період 2000—2017 рр., за допомогою SVAR-моделі здійснено оцінку впливу фіскальної і монетарної політики на реальний обмінний курс, рахунок поточних операцій і ВВП України. Виявлено позитивні риси профіциту бюджету як фактору покращення сальдо рахунку поточних операцій і циклічного росту ВВП, що свідчить про значення фіскальної дисципліни як засобу стабілізаційної політики. З іншого боку, грошовий «навіс» (відхилення грошового агрегату М2 від рівноважного тренду) також покращує сальдо поточних операцій, проте у цьому випадку виникає спад виробництва з часовим лагом від 4 до 5 кварталів. Таким же чином впливає зниження реального обміну курсу порівняно з рівноважним трендом: спад виробництва спостерігається одночасно з покращенням сальдо рахунку поточних операцій. Вказані ефекти грошового «навісу» та реального обміну курсу можна пояснити зменшенням інвестицій у секторі товарів внутрішньої торгівлі внаслідок збільшення експорту, як це передбачає модель «залежної» економіки. Оскільки як відповідь на пожвавлення ВВП спостерігається збільшення грошової пропозиції, це спростовує критичні зауваження відносно «штучного» обмеження грошей в економіці України. Отримані результати підтверджують так зване «правило 45», що передбачає прямий зв’язок між ВВП і сальдо рахунку поточних операцій, хоча й із істотним часовим лагом. У довгостроковій перспективі покращення рахунку поточних операцій стимулює ВВП, у той час як простежується зменшення доходу в короткостроковому періоді. Залежності сальдо бюджету від грошової пропозиції не виявлено, проте існує зворотний зв’язок між збільшення бюджетного дефіциту і грошовою пропозицією

ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ 2014—2015 РОКІВ НА РІВЕНЬ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВ

It has been determined that commercial banks operate in a complex operational environment, which is due to the influence of a number of factors of political, social, economic, which are largely unpredictable and destructive. It is substantiated that external key parameters through which the influence on the process of providing financial security of banks is mediated. The relationship between the size of the rate of mandatory reserve requirements and the level of financial security of the bank is researched. The analysis of the state of assets, liabilities and equity capital by groups of banks during 2012—2016. The role of the central bank in regulating the activities of banks in order to ensure their financial security has been determined. The expediency of imposing sanctions on carrying out of any financial operations of banks with Russian capital in favor of parent structures was substantiated. The key problems that restrain the process of providing financial security of banks in terms of their functional components (capital-resource security, credit-investment, currency and safe level of incomes and expenditures) are determined. The methodical approach to the rating of banks estimation on the level of their financial security is offered on the basis of the analysis of indicators The stimulator / disintegrators of the analyzed banks is based on the rating rating of the bank according to the level of its financial security on the basis of comparison of j-th KB with the «standard» — the bank which The best results for each indicator are the maximum values for stimulators and the minimum for disinfectants. The rating is defined as the arithmetic mean of standardized indicators summed up in the matrix of key indicators. The necessity of grouping the analyzed banks according to their financial security level has been proved. Using the method of grouping of research objects is substantiated as an instrument for streamlining the analyzed banks. It is determined empirically, taking into account qualitative, non-formalized characteristics of four groups of banks for the p vnem their financial security (with a high level of financial security, sufficient, low and critical).Визначено, що комерційні банки функціонують у складному операційному середовищі, а це зумовлено впливом низки факторів політичних, соціальних, економічних, що здебільшого є малопрогнозованими і деструктивними. Обґрунтовано зовнішні ключові параметри, через які опосередковується вплив на процес забезпечення фінансової безпеки банків. Досліджено взаємозв’язок між розміром ставки нормативів обов’язкового резервування і рівнем фінансової безпеки банку. Проаналізовано стан активів, зобов’язань і власного капіталу за групами банків упродовж 2012—2016 рр.. Визначено роль центрального банку в регулюванні діяльності банків щодо забезпечення їхньої фінансової безпеки. Обґрунтовано доцільність запровадження НБУ санкцій на проведення будь-яких фінансових операцій банків із російським капіталом на користь материнських структур. Визначено ключові проблеми, які стримують процес забезпечення фінансової безпеки банків у розрізі і функціональних складових (капітало-ресурсної безпеки, кредитно-інвестиційної, валютної та безпечного рівня доходів і витрат. Запропоновано методичний підхід до рейтингової оцінки банків за рівнем їхньої фінансової безпеки на основі аналізу показників-стимуляторів / дестимуляторів аналізованих банків. Обґрунтовано проведення рейтингової оцінки банку за рівнем його фінансової безпеки на основі порівняння j-го КБ з «еталоном» — банком, який має найкращі результати щодо кожного показника — максимальні значення для стимуляторів і мінімальні — для дестимуляторів. Рейтинг визначено як середнє арифметичне стандартизованих показників, зведених у матрицю ключових показників. Доведено необхідність групування аналізованих банків за рівнем їхньої фінансової безпеки. Обґрунтовано використання методу групування об’єктів дослідження як інструменту упорядкування аналізованих банків. Визначено емпіричним шляхом з обліком якісних, неформалізованих характеристик чотири групи банків за рівнем їхньої фінансової безпеки (з високим рівнем фінансової безпеки, достатнім, низьким і критичним)

ФАКТОРИ РАХУНКУ ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ І ДОХІД В УКРАЇНІ

Using quarterly data for the 2000—2017 period, fiscal and monetary policy effects upon the real exchange rate (RER), the current account balance and output (GDP) in Ukraine are estimated with the SVAR model. It is found that the budget surplus is a factor behind both an improvement in the current account and the business cycle, arguing in favor of fiscal discipline as a stabilization tool. On the other side, there is weak evidence that the monetary hangover measured as a deviation of the monetary aggregate M2 from its equilibrium trend contributes to an improvement in the current account as well, but at the cost of significant output losses with 4 to 6 quarter lags. Similar outcomes are brought about by the RER depreciation above trend, with a simultaneous drop in output on impact combined with the current account surplus. Both money supply and RER effects could be explained by crowding out of investments in the nontradable sector by the export activities, as it is implied by the familiar dependent economy model. As there is an increase in the money supply in response to economic boom, it rejects criticisms about artificial money shortages in Ukraine. Our results provide support to the so-called «45o rule» of a direct link between output and the current account, although with a significant time lag. А favourable current account effect upon output is achieved in the long run either, with an opposite restrictionary effect being observed on impact. While there is no causality running from the money supply to the budget balance, a strong link between the budget deficit and expansionary monetary stance is observed.Everything seems to be that an increase in GDP is an effective factor in improving the current account balance over the long term, while a favorable feedback also appears with a significant time lag (in the short term, it is quite the opposite, that is, improving the current account balance worsens the cyclical GDP position). However, the decomposition of the remnants does not allow asserting the importance of causality «catÞyt» та «ytÞcat». It is obvious that changes in the balance of the current account depend largely on the state of external markets, and the cyclical GDP dynamics ─ on internal factors, which relate primarily to the exchange rate and the monetary "sway" (the effect of the budget balance is less significant).Используя квартальные данные за период 2000—2017 гг., с помощью SVAR-модели оценено влияние фискальной и монетарной политики на реальный обменный курс, счет текущих операций и ВВП Украины. Выявлено положительные черты профицита бюджета как фактора улучшения сальдо счета текущих операций и циклического роста ВВП, что свидетельствует в пользу фискальной дисциплины как средства стабилизационной политики. С другой стороны, денежный «навес» (отклонение денежного агрегата М2 от равновесного тренда) также улучшает сальдо счета текущих операций, но в этом случае возникает спад производства с часовым лагом от 4 до 5 кварталов. Подобным образом влияет снижение реального обменного курса по сравнению з равновесным трендом: спад производства наблюдается одновременно з улучшением сальдо счета текущих операций. Указанные эффекты денежного «навеса» и реального обменного курса можно объяснить уменьшением инвестиций в секторе товаров внутренней торговли вследствие увеличения экспорта, как это предполагает модель «зависимой» экономики. Поскольку в ответ на оживление ВВП наблюдается увеличение денежного предложения, это опровергает критические замечания относительно «искусственного» ограничения денег в экономике Украины. Полученные результаты подтверждают так называемое «правило 45», которое предполагает прямую связь между ВВП и сальдо счета текущих операций, хотя и с существенным временным лагом. В долгосрочной перспективе улучшение счета текущих операций стимулирует ВВП, в то время как прослеживается уменьшение дохода в краткосрочном периоде. Зависимости сальдо бюджета от денежного предложения не обнаружено, однако существует обратная связь между увеличением бюджетного дефицита и денежным предложением.Використовуючи квартальні дані за період 2000—2017 рр., за допомогою SVAR-моделі здійснено оцінку впливу фіскальної і монетарної політики на реальний обмінний курс, рахунок поточних операцій і ВВП України. Виявлено позитивні риси профіциту бюджету як фактору покращення сальдо рахунку поточних операцій і циклічного росту ВВП, що свідчить про значення фіскальної дисципліни як засобу стабілізаційної політики. З іншого боку, грошовий «навіс» (відхилення грошового агрегату М2 від рівноважного тренду) також покращує сальдо поточних операцій, проте у цьому випадку виникає спад виробництва з часовим лагом від 4 до 5 кварталів. Таким же чином впливає зниження реального обміну курсу порівняно з рівноважним трендом: спад виробництва спостерігається одночасно з покращенням сальдо рахунку поточних операцій. Вказані ефекти грошового «навісу» та реального обміну курсу можна пояснити зменшенням інвестицій у секторі товарів внутрішньої торгівлі внаслідок збільшення експорту, як це передбачає модель «залежної» економіки. Оскільки як відповідь на пожвавлення ВВП спостерігається збільшення грошової пропозиції, це спростовує критичні зауваження відносно «штучного» обмеження грошей в економіці України. Отримані результати підтверджують так зване «правило 45», що передбачає прямий зв’язок між ВВП і сальдо рахунку поточних операцій, хоча й із істотним часовим лагом. У довгостроковій перспективі покращення рахунку поточних операцій стимулює ВВП, у той час як простежується зменшення доходу в короткостроковому періоді. Залежності сальдо бюджету від грошової пропозиції не виявлено, проте існує зворотний зв’язок між збільшення бюджетного дефіциту і грошовою пропозицією

ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ 2014—2015 РОКІВ НА РІВЕНЬ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВ

It has been determined that commercial banks operate in a complex operational environment, which is due to the influence of a number of factors of political, social, economic, which are largely unpredictable and destructive. It is substantiated that external key parameters through which the influence on the process of providing financial security of banks is mediated. The relationship between the size of the rate of mandatory reserve requirements and the level of financial security of the bank is researched. The analysis of the state of assets, liabilities and equity capital by groups of banks during 2012—2016. The role of the central bank in regulating the activities of banks in order to ensure their financial security has been determined. The expediency of imposing sanctions on carrying out of any financial operations of banks with Russian capital in favor of parent structures was substantiated. The key problems that restrain the process of providing financial security of banks in terms of their functional components (capital-resource security, credit-investment, currency and safe level of incomes and expenditures) are determined. The methodical approach to the rating of banks estimation on the level of their financial security is offered on the basis of the analysis of indicators The stimulator / disintegrators of the analyzed banks is based on the rating rating of the bank according to the level of its financial security on the basis of comparison of j-th KB with the «standard» — the bank which The best results for each indicator are the maximum values for stimulators and the minimum for disinfectants. The rating is defined as the arithmetic mean of standardized indicators summed up in the matrix of key indicators. The necessity of grouping the analyzed banks according to their financial security level has been proved. Using the method of grouping of research objects is substantiated as an instrument for streamlining the analyzed banks. It is determined empirically, taking into account qualitative, non-formalized characteristics of four groups of banks for the p vnem their financial security (with a high level of financial security, sufficient, low and critical).Определено, что коммерческие банки функционируют в сложной операционной среде, что обусловлено влиянием ряда факторов политических, социальных, экономических, которые сложно прогнозируются и есть деструктивными. Проанализировано состояние обеспечения финансовой безопасности отечественных банков. Определены ключевые проблемы обеспечения финансовой безопасности банков в разрезе ее функциональных составляющих (капитало-ресурсной безопасности, кредитно-инвестиционной, валютной и безопасного уровня доходов и расходов). Разработан методический подход к рейтинговой оценки банков в Украине по уровню их финансовой безопасности.Визначено, що комерційні банки функціонують у складному операційному середовищі, а це зумовлено впливом низки факторів політичних, соціальних, економічних, що здебільшого є малопрогнозованими і деструктивними. Обґрунтовано зовнішні ключові параметри, через які опосередковується вплив на процес забезпечення фінансової безпеки банків. Досліджено взаємозв’язок між розміром ставки нормативів обов’язкового резервування і рівнем фінансової безпеки банку. Проаналізовано стан активів, зобов’язань і власного капіталу за групами банків упродовж 2012—2016 рр.. Визначено роль центрального банку в регулюванні діяльності банків щодо забезпечення їхньої фінансової безпеки. Обґрунтовано доцільність запровадження НБУ санкцій на проведення будь-яких фінансових операцій банків із російським капіталом на користь материнських структур. Визначено ключові проблеми, які стримують процес забезпечення фінансової безпеки банків у розрізі і функціональних складових (капітало-ресурсної безпеки, кредитно-інвестиційної, валютної та безпечного рівня доходів і витрат. Запропоновано методичний підхід до рейтингової оцінки банків за рівнем їхньої фінансової безпеки на основі аналізу показників-стимуляторів / дестимуляторів аналізованих банків. Обґрунтовано проведення рейтингової оцінки банку за рівнем його фінансової безпеки на основі порівняння j-го КБ з «еталоном» — банком, який має найкращі результати щодо кожного показника — максимальні значення для стимуляторів і мінімальні — для дестимуляторів. Рейтинг визначено як середнє арифметичне стандартизованих показників, зведених у матрицю ключових показників. Доведено необхідність групування аналізованих банків за рівнем їхньої фінансової безпеки. Обґрунтовано використання методу групування об’єктів дослідження як інструменту упорядкування аналізованих банків. Визначено емпіричним шляхом з обліком якісних, неформалізованих характеристик чотири групи банків за рівнем їхньої фінансової безпеки (з високим рівнем фінансової безпеки, достатнім, низьким і критичним)