632 research outputs found

    МОБІЛЬНИЙ КАЛЬКУЛЯТОР ОЦІНЮВАННЯ ХІМІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ CONTAM

    Get PDF
    The mobile phone program Contam for the depth of contamination zone and the area of actual and probable contamination calculations during the dangerous chemical substances emission accidents is developed. Input data is the name, quantity and spill thickness of hazardous substance and weather conditions – temperature, wind speed and wind direction. The algorithm of natural logarithm calculation is advanced and included in the program. The recommendations on use of the program by the head of liquidation of an extreme situation is describedРозроблено програму Contam для мобільних телефонів, за допомогою якої обчислюється глибина зони зараження, площі фактичного та можливого зараження під час аварій, пов'язаних з витоком небезпечних хімічних речовин. Вхідними даними є назва та кількість небезпечної речовини, товщина шару розливу та погодні умови – температура, швидкість і напрям вітру. Удосконалено алгоритм обчислення натурального логарифма, який використано у програмі. Наведено рекомендації з використання програми керівником ліквідації надзвичайної ситуації

    Experimental verification of a self-consistent theory of the first-, second-, and third-order (non)linear optical response

    Full text link
    We show that a combination of linear absorption spectroscopy, hyper-Rayleigh scattering, and a theoretical analysis using sum rules to reduce the size of the parameter space leads to a prediction of the two-photon absorption cross-section of the dye AF455 that agrees with two-photon absorption spectroscopy. Our procedure, which demands self-consistency between several measurement techniques and does not use adjustable parameters, provides a means for determining transition moments between the dominant excited states based strictly on experimental characterization. This is made possible by our new approach that uses sum rules and molecular symmetry to rigorously reduce the number of required physical quantities.Comment: 10 pages, 9 figure

    АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

    Get PDF
    Abstract. Introduction. Under the influence of anthropogenic pressures, as well as natural conditions, tourist facilities are gradually losing valuable recreational properties. To preserve and restore them requires a set of measures, which, in our opinion, is hardly possible without identifying the recreational opportunities of individual resources. The main numerical indicator of such opportunities is considered to be the recreational resource potential (RRP) of a separate territory. The purpose of this work is to determine the degree of anthropogenic impact on the recreational and resource potential of a particular area (upper reaches of the Prut River), taking into account the results of field and laboratory surveys. Methods. The method of RRP detection is based on detailed field studies. Precipitation samples were taken in the form of rain and snow. A set of hydrochemical studies was also conducted to assess the anthropogenic load on the selected area.Research results. For one of the most popular hiking trails (route to Hoverla) in the comfortable period of the year the number of vacationers increases significantly and is, respectively: May - 83.5 people / day, June - 124.4 people / day, July - 206 , 8 people / day, August - 132.4 people / day and September - 40.5 people / day. Although in the park precipitation is formed in conditions relatively clean of anthropogenic pollution, there is a noticeable tendency to their acidification. In 2018, precipitation belonging to acidic and weakly acidic accounted for 30% of the samples taken, and in 2019 - 33.3%. The pH ranged from 3.9 to 5.6 units. Almost all hydrochemical parameters of the Prut River in the study area are within acceptable limits. However, there is a clear increase in the total mineralization in the areas below the wastewater discharges, compared with the background areas. A similar pattern is observed with the nitrogen group.Conclusions. Due to good aeration of water in the Prut River, all biological, physicochemical and biochemical processes are very intensive and, accordingly, the process of self-cleaning of the reservoir is very fast, so the water quality in it remains stable and close to the natural state of the reservoir. As a result, it is shown that it is necessary to effectively implement measures for the protection and restoration of tourist resources, as well as to identify ways to rationally use them.Вступ. Під впливом антропогенних навантажень, а також природних умов, туристичні об’єкти поступово втрачають цінні рекреаційні властивості. Для їх збереження і відновлення необхідний комплекс заходів, проведення яких, на нашу думку, навряд чи можливе без виявлення рекреаційних можливостей окремих ресурсів. Головним числовим показником таких можливостей вважається рекреаційно-ресурсний потенціал (РРП) окремої території. Метою роботи є визначення ступеня антропогенного впливу на рекреаційно-ресурсний потенціал окремої території (верхня течія річки Прут), враховуючи результати польових та лабораторних обстежень. Методи. Методика виявлення РРП базується на детальних польових дослідженнях. Проби атмосферних опадів відбирались у вигляді дощу та снігу. Для оцінки антропогенного навантаження на обрану територію про-ведено також комплекс гідрохімічних досліджень. Результати досліджень. Для однієї з найбільш популярних туристичних стежок (маршрут на г. Говерла) у комфортний період року кількість рекреантів значно збільшується і становить, відповідно: травень – 83,5 чол./добу, червень – 124,4 чол./добу, липень – 206,8 чол./добу, серпень – 132,4 чол./добу та вересень – 40,5 чол./добу. Хоча на території парку опади формуються в умовах відносно чистих від антропогенних забруднень, все ж помітна тенденція до їх закислення. У 2018 році опади, що належать до кислих і слабко кислих, становили 30% відібраних проб, а в 2019 році – 33,3 %. Показник рН коливався в межах 3,9–5,6 одиниць. Практично всі гідрохімічні показники річки Прут на дослідженій території не виходять за допустимі межі. Проте чітко спосте-рігається збільшення показника загальної мінералізації в створах нижче скидів стічних вод, в порівнянні з фоновими створами. Аналогічна картина спостерігається і з групою азоту. Висновки. Завдяки хорошій аерації води в р. Прут, всі біологічні, фізико-хімічні та біохімічні процеси проходять дуже інтенсивно і, відповідно, процес самоочищення водойми проходить дуже швидко, тому якість води в ній залишається стабільною і наближеною до природного стану водойми. У підсумку показано, що необ-хідно ефективно проводити заходи з охорони і відновлення туристичних ресурсів, а також намітити шляхи їх раціонального використання

    ОЦІНЮВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА РІЧКУ ПРУТ В ОКОЛИЦЯХ МІСТА ЯРЕМЧЕ ЗА ПОКАЗНИКАМИ РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ ДОННИХ ВІДКЛАДЕНЬ

    Get PDF
    Introduction. One of the most objective and reliable indicators of the state of pollution of the aquatic environment and the overall level of technological load on it is the content of pollutants in bottom sediments (BS). There are no large industrial enterprises in and around Yaremche-town (Ivano-Frankivsk region), so there are no significant discharges of toxic substances into the sewage system, especially directly into the river. However, every year in this picturesque cornerof Prykarpattia the number of sanatoriums, recreation centres, cottage towns and just residential buildings grows. Accord-ingly, the Prut River, which is the pearl of this region, quite often gets untreated runoff, which pollutes not only water but also settles on bottom sediments.The purpose of this study was to assess the anthropogenic load on the Prut River based on a comprehensive environmental analysis of the state of pollution of the bottom sediments of this river upstream and downstream from Yaremche.Methods. Water extracts from bottom sediments were prepared by the recommendations of the relevant regula-tions in the ratio "bottom sediments - water" as 1: 5 in terms of the dry mass of bottom sediments. Laboratory study of hydrochemical parameters of selected samples was performed by gravimetric, titrimetric, photometric and other methods of analysis.Research results. The accumulation of ammonium salts, nitrites and nitrates, which are easily soluble, in the far above the discharge site of wastewater, is obviously due to the significant sorption properties of river sludge, which prevents these ions from being washed away by the flow. At the point of discharge of wastewater from the city, the content of these ions increases and reaches a maximum at point 3 - at a distance of approx. 100 m below the discharge site. Further downstream, their number systematically decreases. A similar distribution of concentrations is observed in the case of phosphates. Their source of getting into the river also, for the most part, belongs to the housing and communal services. A significant contribution to the increased phosphate content in the sample below the discharge is made by urban wastewater, in which even after treatment the concentration of phosphate ions remains quite high. The fact of the presence of oil products in the bottom sediments at the investigated area was revealed. The constant increase in the number of road transport on the banks of this resort river inevitably leads to the ingress of products of incomplete combustion of fuel, uncontrolled spills.Conclusions. Upstream from the place of discharge into the Prut River of treated wastewater in the city of Yaremche, the concentrations of salts-pollutants of the biogenic group are formed due to uncontrolled sources of domestic sew-age. In this area, the pollution of bottom sediments is insignificant, slightly higher at the discharge site, and they are of the greatest importance below the discharge. This fact indicates the growing anthropogenic impact of coastal cities on the state of the river and in general, and pollution of bottom sediments, in particular. For the first time oil products were found in bottom sediments in the studied area. The reason for this phenomenon is the constant increase in the number of vehicles on the banks of this river.Вступ. Одним з найбільш об’єктивних і надійних показників стану забруднення водного середовища та загального рівня техногенного навантаження на нього є вміст забруднюючих речовин у донних відкладеннях (ДВ). У самому місті Яремче (Івано-Франківська обл.) та у його околицях немає великих промислових підприємств, тому значних скидань токсичних речовин у каналізацію, тим більше прямо у річку, не відбувається. Проте, з кожним роком у цьому мальовничому куточку Прикарпаття зростає кількість санаторіїв, баз відпочинку, котеджних містечок та просто житлової забудови. Відповідно у річку Прут, яка є перлиною цього краю, досить часто потрапляють неочищені стоки, які забруднюють не тільки воду, а й осідають на донних відкладеннях.Метою цього дослідження була оцінка антропогенного навантаження на річку Прут на основі комплексного екологічного аналізу стану забруднення донних відкладень цієї річки вище та нижче за течією від м. Яремче.Методи. Водні витяжки з донних відкладень готували згідно з рекомендаціями відповідних нормативних документів у співвідношенні «донні відкладення – вода» як 1:5 у перерахунку на суху масу донних відкладень. Лабораторне вивчення гідрохімічних параметрів відібраних проб виконувались гравіметричним, титриметричним, фотометричним та іншими методами аналізу.Результати досліджень. Накопичення у ДВ вище місця скидання стічних вод солей амонію, нітритів та нітратів, які є легкорозчинні, очевидно, пов’язане із значними сорбційними властивостями річкового мулу, який не дає цим іонам вимиватись течією. У місці скидання стічних вод міста вміст цих іонів наростає і досягає максимуму на відстані бл. 100 м нижче від місця скидання. Далі за течією їх кількість плавно зменшується. Аналогічний розподіл концентрацій спостерігається і у випадку з фосфатами. Їх джерело потрапляння у річку також, здебільшого, відноситься до житлово-комунальної сфери. Значний внесок у збільшений вміст фосфатів у пробі нижче місця скидання вносять міські стічні води, в яких навіть після очищення концентрація фосфат-іонів залишається досить високою. Виявлено факт наявності нафтопродуктів у донних відкладеннях на дослідженій ділянці. Очевидно, постійне зростання кількості автомобільного транспорту на берегах цієї курортної річки неминуче призводить до потрапляння у неї продуктів неповного згорання палива, неконтрольованих його розливів тощо.Висновки. Вище за течією від місця скидання у річку Прут очищених стічних вод міста Яремче концентрації солей-забруднювачів біогенної групи формуються неконтрольованими джерелами побутової каналізації. На цій ділянці забруднення донних відкладень незначні, у місці скидання дещо вищі, і найбільшого значення вони набирають нижче місця скидання. Цей факт чітко вказує на зростаючий антропогенний вплив прибережних міст на стан річки в цілому, і забруднення донних відкладень, зокрема. Вперше виявлено нафтопродукти у донних відкладеннях на дослідженій ділянці. Очевидно, причиною цього явища є постійне зростання кількості авто-мобільного транспорту на берегах цієї річки

    НАУКОВА ШКОЛА ПРОФЕСОРА КУЧЕРЯВОГО ВОЛОДИМИРА ПАНАСОВИЧА З ПРОБЛЕМ УРБОЕКОЛОГІЇ, ФІТОМЕЛІОРАЦІЇ ТА ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ

    Get PDF
    Introduction. The theoretical foundations of the new ecological disciplines "Urban Ecology" and "Phytomeliora-tion" were laid in the mid-80's and 90's of the last century at the Department of Ecology and Landscape Architecture of the Ukrainian National Forestry University, which at that time was headed by Lviv scientist Volodymyr Kucheryavyi famous by his monographs “Green Zone of the City” (Kyiv: Naukova Dumka, 1981) and “Natural Environment of the City” (Lviv: Higher School, 1984).Purpose and methods. The methodological basis of urban ecological research is the ecological-comparative method, which involves gradation ordination with the allocation of four ecological and phytocenotic zones on the territory of cities into the study of the urban ecosystem (suburban forests - city parks – public gardens - street plantings) (V. Kucheryavyi, P. Hnativ, M. Kurnytska, N. Siroochenko, N. Stepanyak, K. Myronchuk, T. Pushkaryova, Yu. Kozak) This approach is used in dissertation research not only by graduate students and applicants of the Department of Ecology and Landscape Architecture of UNFU, but also young scientists of Kyiv, Lutsk and Chernivtsi.Results and discussion. Taking into account the growth of the "recreational boom" among urban residents in the 80's and 90's, scientific researches of park and forest park phytocenoses are developed (V. Kucheryavyi, A. Zhyrnov, Yu. Khrystuk, R. Danylyk, V. Kramarets, N. Lukyanchuk, O. Kaspruk, R. Dudyn, N. Imshanetska, N. Kovalchuk, S. Marutyak, O. Oleynyuk). During this period, visual methods of diagnosing of urban ecosystems state are widely used, which confirm the feasibility of using of ecowedge ordination. The influence of complex urbogenic gradients of the environment on the adaptation processes of living organisms and their significance for the evaluation of the results of woody plants introduction into the urbogenic environment was determined (V. Kucheryavyi, M. Kurnytska, O. Kaspruk, O. Gorbenko, M. Les, V.S. Kucheryavyi, T. Shuplat, N. Gotsiy). Electro-physiological methods of impedance and polar-ization capacity measuring, fluorescence of plastid pigments, temperature gradients of the environment are used for establishing the level of plant viability (V. Kucheryavyi, H. Krynytskyi, V. Mokryi, A. Kuzyk, M. Hozdog, S. Hridzhuk, Yu. Pankivskyi, V. Kucheryavyi, T. Shuplat). Investigations of the phytogenic field of vegetation begin, its role in the formation of the continuum in conditions of urbogenic and manmade devastation is determined (V. Kucheryavyi, V. Popovych, T. Levus, T. Shuplat). The formation of a scientific school on urban ecology and phytomelioration is ensured by the three generations of scientists succession. A significant number of scientists have passed the scientific path from post-graduate student in the 80's - 90's to the candidate or doctor of sciences (P. Hnativ, V. Mokryi, V. Mazepa, S. Myklush, M. Nazaruk, Ya. Henyk, V. Popovych).Conclusions. The authoritative leader of the scientific school on urban ecology, phytomelioration and landscape architecture is Professor Volodymyr Kucheryavyi, who has supervised four doctors and 22 candidates of science. During the years of his scientific activity he published about 300 scientific articles, more than 30 monographs and textbooks. Heading the scientific and methodological commission of the Ministry of Education and Science of Ukraine on environmental education in the 80's and 90's, he started training specialists in "applied ecology" in Ukraine. Thanks to the initia-tive of prof. V. Kucheryavyi scientists of the Scientific School of Urban Ecology, Phytomelioration and Landscape Architecture took an active part in many international projects (V. Kucheryavyi, Ya. Henyk, L. Kalahurka, M. Chernyavskyi, O. Oleynyuk, L. Parkhuts, Z. Sheremeta, S. Melnychuk, V. Popovych, T. Shuplat, M. Fitak, V.S. Kucheryavyi). The scientists worked closely with research teams from Germany, Austria, Belgium, Poland, Slovakia, the Czech Republic, and Norway. Scientific research on urban ecology, phytomelioration and landscape architecture, which began in the 1980s, continues thanks to the succession of scientific generations.Вступ. Теоретичні основи нових екологічних дисциплін “Урбоекології” і “Фітомеліорації” закладалися з середини 80-тих і 90-тих роках минулого століття на кафедрі екології та ландшафтної архітектури Національного лісотехнічного університету України, яку в той період очолював відомий з початку 80-тих років своїми монографічними працями “Зеленая зона города” (К.: Наукова думка, 1981) та “Природная середа города” (Львів: “Вища школа”, 1984) львівський вчений Володимир Панасович Кучерявий.Мета та методи. Методологічною основою урбоекологічних досліджень є еколого-порівняльний метод, який дозволяє включати в дослідження міської екосистеми градаційну ординацію з виділенням на території міст чотирьох еколого-фітоценотичних поясів (приміські ліси – міські парки – сквери – вуличні насадження (В.П. Кучерявий, П.С. Гнатів, М.П. Курницька, Н.А. Сірооченко, Н. Степаняк, К.Д. Мирончук, Т. Пушкарьова, Ю. Ко-зак). Цей підхід у дисертаційних роботах використовують не лише аспіранти і здобувачі кафедри екології і ландшафтної архітектури НЛТУ України, але й також молоді вчені Києва, Луцька й Чернівців.Результати та обговорення. У 80-ті–90-ті рр., враховуючи зростання “рекреаційного буму” серед міських мешканців, розгортаються наукові дослідження паркових і лісопаркових фітоценозів (В.П. Кучерявий, А.Д. Жир-нов, Ю.С. Христук, Р.М. Данилик, В.О. Крамарець, Н.Г. Лук’янчук, О.І. Каспрук, Р.Б. Дудин, Н.А. Імшанецька, Н.П. Ковальчук, С.Б. Марутяк, О.Р. Олейнюк). У цей період широко використовуються візуальні методи діагностики стану міських екосистем, які підтверджують доцільність використання екоклинної ординації. Виясняється вплив комплексних урбогенних градієнтів середовища на процеси адаптації живих організмів, і їх значення для оцінки результатів інтродукції деревних рослин в урбогенне середовище (В.П. Кучерявий, М.П. Курницька, О.І. Каспрук, Горбенко О.С., М.М. Лесь, В.С. Кучерявий, Т.І. Шуплат, Н.Д. Гоцій). Для встановлення рівня життєвості рослин, використовуються електро-фізіологічні методи вимірювання імпедансу і поляризаційної ємності, флуоресценції пігментів пластид, температурних градієнтів середовища (В.П. Кучерявий, Г.Т. Криницький, В.І. Мокрий, А.Д. Кузик, М.Е. Гоздог, С.Д. Гриджук, Ю.І. Панківський, В.С. Кучерявий, Т.І. Шуплат). Розпочинаються дослідження фітогенного поля рослинного покриву, виявляється його роль у формуванні континууму в умовах урбогенних і техногенних девастацій (В.П. Кучерявий, В.В. Попович, Т.М. Левусь, Т.І. Шуплат). Ста-новлення наукової школи з проблем урбоекології і фітомеліорації забезпечується наступністю трьох поколінь вчених. Значна частина науковців пройшла науковий шлях від аспірантури 80-тих – 90-тих років до кандидата чи доктора наук (П.С. Гнатів, В.І. Мокрий, В.Г. Мазепа, С.І. Миклуш, М.М. Назарук, Я.В. Геник, В.В. Попович).Висновки. Авторитетним лідером наукової школи з проблем урбоекології, фітомеліорації та ландшафтної архітектури є професор В. П. Кучерявий, який підготував чотирьох докторів і 22 кандидатів наук. За роки своєї наукової діяльності він опублікував близько 300 наукових статей, понад 30 монографій і підручників. Очолюючи у 80–90-тих рр. науково-методичну комісію Міністерства освіти і науки України з екологічної освіти, він започаткував в Україні підготовку спеціалістів з “прикладної екології”. Завдячуючи ініціативі проф. В.П. Кучерявого науковці наукової школи з проблем урбоекології, фітомеліорації і ландшафтної архітектури брали активну участь у багатьох міжнародних проектах (В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, Л.В. Калагурка, М.В. Чернявський, О.Р. Олейнюк, Л.В. Пархуць, З.Ю. Шеремета, С.М. Мельничук, В.В. Попович, Т.І. Шуплат, М.М. Фітак, В.С. Кучерявий). Науковці тісно співпрацювали з науковими колективами Німеччини, Австрії, Бельгії, Польщі, Словаччини, Чехії, Норвегії. Розпочаті у 80-тих роках минулого століття наукові дослідження з проблем урбоекології, фіто-меліорації та ландшафтної архітектури продовжуються дякуючи наступності наукових поколінь

    Improving of the wear resistance of working parts agricultural machinery by the implementation of the effect of self-sharpening

    Get PDF
    The failure of the cutting elements of farm machinery is due to the blunting of cutting edges (increase of their radius) till the limit values. The most effective method for increasing the wear resistance of farm machinery is the realization of self-sharpening effect of the cutting elements. The testings took place in laboratory and field at the State Technical University of Kirovograd (Ukraine) in 2015. The technical equipment consists of the consolidated farmer plowshares by different methods as well as their samples, devicesfor measuring the wear resistance and thumbprint plowshares. It was determined the resistance to wear, the radius of curvature and the changing coefficient of the blades shape. The self-sharpening process was examined throughout the experiment.The results showed that the consolidated plowshares by the proposed technology (laser welding of the mixture (PS-14-60 + 6% В4С) compared to the traditional technology (volumetric heat treatment) have a blade radius 2.5 times lower, a wear 2.2 to 2.78 times lower and the self-sharpening process of the plowshares has been observed since the beginning of the wear until the time limit operation. The changing shape coefficient was respectively of 0.98 for the consolidated plowshares with alloy PS-14-60 + 6% B4C and 0.82 for those consolidated by volumetric heat treatment

    Model photo-responsive elastomers based on the self-assembly of side group liquid crystal triblock copolymers (Presentation Recording)

    Get PDF
    We report the synthesis of azobenzene-containing coil-liquid crystal-coil triblock copolymers that form uniform and highly reproducible elastomers by self-assembly. To serve as actuators to (non-invasively) steer a fiber optic, for example in deep brain stimulation, the polymers are designed to become monodomain “single liquid crystal” elastomers during the fiber-draw process and to have a large stress/strain response to stimulation with either light or heat. A fundamental scientific question that we seek to answer is how the interplay between the concentration of photoresponsive mesogens and the proximity to the nematic-isotropic transition governs the sensitivity of the material to stimuli. Specifically, a matched pair of polymers, one with ~5% azobenzene-containing side groups (~95% cyanobiphenyl side groups) and the other with 100% cyanobiphenyl side groups were synthesized from identical triblock pre-polymers (with polystyerene end blocks and 1,2-polybutadiene midblocks). These can be blended in various ratios to prepare a series of elastomers that are precisely matched in terms of the backbone length between physical crosslinks (because each polymer is derived from the same pre-polymer), while differing in % azobenzene side groups, allowing the effect of concentration of photoresponsive groups to be unambiguously determined

    Winter Habitat Use by Wolves, Canis lupus, in Relation to Forest Harvesting in West-central Alberta

    Get PDF
    Forested landscapes in west-central Alberta are facing increased pressures from forest harvesting and other land-use activities, which may alter the movements and distribution of Wolves and ungulates. Information on habitat use by Wolves in logged forests is scarce, potentially limiting effective land-use planning in the boreal forest. Nine Wolves, from four Wolf packs, were fitted with GPS radiocollars in the Rocky Mountain foothills, near Grande Cache, Alberta (2000-2001). We found Wolves did not use the landscape randomly, but rather exhibited a significant preference for non-forested natural habitats (shrubs, water), relative to their availability. Within forest habitats, Wolves used cutblocks proportionately more than unharvested forest and non-forested anthropogenic habitats (pipelines, clearings); however, selection of forest cutblocks was not statistically significant. We found no evidence that Wolves preferred or avoided forest cutblock edges. Wolf pack territories contained various levels of timber harvesting, but most areas were still in the early stages of harvest. Nevertheless, these areas have been allocated for large-scale harvesting. Understanding the potential responses of Wolves to rapidly changing landscape mosaics poses a significant challenge to researchers and managers, but such information is important to informing future land-management and conservation strategies for boreal forest Wolf-prey systems

    Travel Rates of Wolves, Canis lupus, in Relation to Ungulate Kill Sites in Westcentral Alberta

    Get PDF
    Recent advancements in Global Positioning Systems (GPS) radiocollar technology permit analysis of fine-scale animal movements. We used concurrent aerial and GPS monitoring to determine winter travel rates of Wolves (Canis lupus) in relation to ungulate kill sites in managed forest landscapes in westcentral Alberta. Wolves preyed predominately on Moose (Alces alces) and travelled 4.2 times less when near ungulate kill sites than when away from them. As Wolves are thought to be an important factor in Woodland Caribou (Rangifer tarandus caribou) declines, information is needed to assess predation risk to Caribou from Wolves under a variety of landscape conditions. If Wolves have restricted movements near Moose kill sites, this may lead to decreased encounter rates with Caribou in systems where Moose are abundant. Deer (Odocoileus spp.) are probably an important component of this Wolf-prey system but little is currently known about this relationship. Projecting long-term implications of ongoing development activities requires a more detailed understanding of the responses of all species to landscape change

    Pack Size of Wolves, Canis lupus, on Caribou, Rangifer tarandus, Winter Ranges in Westcentral Alberta

    Get PDF
    We studied pack size of Wolves (Canis lupus) on Woodland Caribou (Rangifer tarandus caribou) winter ranges in westcentral Alberta. These Caribou winter ranges are experiencing increasing pressure from resource extraction industries (forestry, energy sector) and concerns have been raised regarding increased Wolf predation pressure on Caribou in conjunction with landscape change. Thirty-one Wolves, from eight Wolf packs, were fitted with radiocollars on two Caribou winter ranges in the Rocky Mountain foothills, near Grande Cache, Alberta (2000-2001). There was a mean of 8.2 Wolves/pack and between 30 and 39 Wolves on each of the RedRock/Prairie Creek and Little Smoky Caribou ranges. The average pack size of Wolves in this region does not appear to have increased over that recorded historically, but the range (5-18) in the number of Wolves per pack varied considerably over our study area. Wolves preyed predominately on Moose (Alces alces), averaging one Moose kill every three to five days. There was some indication that pack size was related to prey size, with the smallest pack preying on Deer (Odocoileus spp.). It was clear that Caribou could not be the primary prey for Wolves, due to their low numbers, and relative to the pack size and Wolf kills we observed
    corecore