Struggle for provisions between soviet partisans and Ukrainian insurgents in 1943 – 1944 in Volyn region (Боротьба за продовольство між радянськими партизанами й українськими повстанцями на Волині у 1943 – 1944 рр.)

The aim of the research – on the basis of the source base and the historiographic work to highlight the reasons the struggle process for provisions between the Soviet partisans and Ukrainian insurgents in 1943 – 1944 in Volyn region. The principles of a scientific objectivity and historicism are the methodological basis of the study. The scientific novelty of the obtained results is determined by the fact that for the first time in a domestic and foreign historiography the struggle for provisions between the Soviet partisans and the Ukrainian insurgents in Volyn during the specified period has been analyzed, as well as the unpublished archival documents and the materials have been introduced into the scientific circulation. Conclusions. The struggle for the provisions between the Soviet partisans and the units of the Ukrainian Insurgents Army was the result of their confrontation aggravation over the range of influence. The unsettled rear support of the Soviet partisans pushed them into carrying out the preplanned «provisions» («food») operations of the peaceful and armed character, a forced alienation of food from the population, loyal to the Ukrainian nationalists. Acting this way, the Soviet partisans tried to deprive the latter of their food supplies and level off the Ukrainian insurgents' main advantage in Volyn region – the support from a part of the local residents, who became the members of Ukrainian Insurgents Army (UPA), and to cause the significant economic losses to the insurgent rear. An effective way of depriving the UPA and the OUN (Organization of Ukrainian Nationalists) underground of the provisions and property was the requisition of their food warehouses. The Soviet Union partisans had a significant distribution of the provisions in this way since the end of 1943, and especially in the first half of 1944, when the number of the partisan associations increased in connection with the approaching of the front in Volyn. Under such conditions, the Ukrainian nationalist underground lowered its activity, and the insurgents divisions, in order to avoid losses, crashed into the smaller groups. Thus, the local population turned out to be the hostage of the situation, having fallen under the pressure of both «the forest armies», since both the Soviet partisans and the members of UPA put their back and food on it. The replenishment of the food stocks by the hostile forces often turned into the military operations. ( Мета дослідження – на основі джерельної бази та історіографічного доробку висвітлити причини і перебіг боротьби за продовольство між радянськими партизанами і українським повстансько-підпільним рухом на Волині в 1943 – 1944 рр. Методологічною основою дослідження стали принципи наукової об’єктивності та історизму. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній і зарубіжній історіографії проаналізовано боротьбу за продовольство між радянськими партизанами й українськими повстанцями на Волині зазначеного періоду, а також упроваджено до наукового обігу неопубліковані архівні документи та матеріали. Висновки. Боротьба за продовольство між радянськими партизанами та відділами Української повстанської армії була наслідком загострення їхнього протистояння за терени впливу. Невирішеність тилового забезпечення радянських партизанів штовхала їх до проведення спланованих «господарських» («продовольчих») операцій мирного та збройного характерів, примусового відчуження продуктів харчування і майна у лояльного до українських націоналістів населення. Тим самим вони намагалися позбавити продовольчих запасів останніх і нівелювати їх головну перевагу на Волині – підтримку з боку частини місцевих жителів, за рахунок яких поповнювала свої лави УПА, а також завдати значних економічних втрат повстанському запіллю. Дієвим способом позбавлення упівців й оунівського підпілля продовольства та майна були реквізиції їх продовольчих складів. Значного поширення заготівля харчів радянськими партизанами набула з кінця 1943-го й особливо у першій половині 1944-го рр., коли у зв’язку з наближенням фронту на Волині збільшилася кількість партизанських з’єднань. У таких умовах українське націоналістичне підпілля знижувало свою активність, а повстанські відділи, щоб уникнути втрат, розбивалися на менші групи. Таким чином, місцеве населення виявилося заручником ситуації, потрапивши під тиск обох «лісових армій», оскільки і радянські партизани, і упівці покладали на нього своє тилове та продовольче забезпечення. Поповнення продовольчих запасів протиборчими силами нерідко перетворювалося на військові операції.

Командир Тернопільського партизанського з’єднання ім. М. Хрущова І. І. Шитов: морально-психологічний портрет (The commander of the Ternopil’ partisan unit named after М. Khrushchov I. I. Shytov: moral and psychological portrait)

У статті складений морально-психологічний портрет Шитова Івана Івановича – командира Тернопільського партизанського з’єднання ім. М. Хрущова. Показано, що він конфліктував з іншими партизанськими командирами, які діяли на Рівненщині та Житомирщині. Встановлено, що І. Шитов піддавався критиці з боку Українського штабу партизанського руху за невиконання поставлених завдань. Доведено, що в його з’єднанні не приділялася належна увага морально-психологічному вихованню партизанів, що спричинило поширення мародерства, грабунків місцевого населення, зловживання алкоголем, статевої розпущеності і конфліктів серед партизанів. (In the article is formed moral and psychological portrait of Shytov Ivan Ivanovych – the commander of the Ternopil’ partisan unit named after М. Khrushchov. The conflicts with him and other partisan commanders that operated on the Rivne and Zhytomyr districts are shown. I. Shytov had criticized by the Ukrainian headquarters of partisan movement (USbPD) for non-performance of military tasks. It has been proved that in the Ternopil’ partisan unit didn’t pay heed to moral and psychological education of partisans. This was caused spreading of marauding, robberies of local population, abuse of alcohol, sexual dissoluteness and conflicts between partisans. I. Shytov had tried to overcome self-will of his fighters with methods of oral influence before applied to disciplinary punishments.

Початок ескалації протистояння між радянськими партизанами й українським повстансько-підпільним рухом на Волині (Beginning escalation of confrontation between soviet partisans and Ukrainian rebel-underground movement in Volyn' during German occupation)

У статті на основі широкого кола джерел розглядається початок ескалації протистояння між радянськими партизанами й українським повстансько-підпільним рухом на Волині. Проаналізовано взаємини між УПА Т. Бульби-Боровця (УПА Б-Б) та загоном спецпризначення НКВС СРСР «Переможці», а також червоними партизанами у другій половині 1942 – на початку 1943 рр. Висвітлено події, які призвели до розірвання нейтралітету між УПА Б-Б і загонами Д. Медведєва й І. Шитова. (In the article base on wide circle of historical source is examined the question of beginning escalation of confrontation between soviet partisans and Ukrainian rebel-underground movement in Volyn’. The interrelation between T. Bul’ba-Borovets’s UPA (UPA B-B) and detachment HKVD USSR “Winners”, red partisans in the second half 1942 – in the beginning of 1943 years had analyzed. For the first time had revealed that UPA B-B conclude neutrality with 12-th battalion of Zhytomyr partisan unit. The first counter-insurgency operation of soviet partisans in Volyn’ during German occupation is explained. In the article is shown reasons of dissolution neutrality between UPA B-B and D. Medvedev’s, I. Shytov’s detachments.

НАСЕЛЕННЯ ЗВЯГЕЛЯ У ДЗЕРКАЛІ УРЯДОВИХ ОГОЛОШЕНЬ ТА РОЗПОРЯДЖЕНЬ (1942 – 1943 РР.)

У статті на основі публічних оголошень і розпоряджень проаналізовано політику німецької влади щодо населення Звягеля. Встановлено, що заходи окупантів торкалися обла- штування міста, пропаганди, регламентації життя, боротьби із мародерством. Оцінено їхні кроки у фінансово-податковій та освітній сферах. (Based on public orders and announcements in the article analyses policy of German occupation administration towards civil population of Zvyagel’. The surmounting consequences of military operations and normalization life of civil population the first that made occupants in Zvyagel’, however, these steps inhabitants of town were sabotaging. The local Nazi administration regarded regulation life of townspeople that must demonstrated success in establishment new regime and struggle with Soviet authority. The methods of military time used Zvyagel’ town council in wrestle against marauding in article determined. The article appreciated ordering market trade Nazi officials that afforded opportunity to control distribution agricultural produces appointing for supplied the front. The steps in financial and educational sphere estimated.

Идеологическое противостояние советских партизан и украинских повстанцев на Волыни в 1942–1944 гг. (The Ideological Confrontation of Soviet Guerrillas and Ukrainian Rebels in Volhynia in 1942–1944)

Рассмотрены предпосылки и причины идеологической борьбы между советскими партизанами и подчиненными бандеровской фракции Организации украинских националистов украинскими повстанцами. Прослежены ее формы и методы. Проанализирована политическая работа противоборствующих сторон среди местного населения с целью привлечения его на свою сторону и дискредитации противника, а также показаны ее последствия. Обращено внимание на использование в идеологической работе среди волынян церковнослужителей. Приведены примеры перехода на сторону советских партизан представителей национальных подразделений УПА. (On the basis of archival materials, as well as other sources and scientific literature, the article attempts to present the little-studied historiography of the ideological confrontation between Soviet guerrillas and subordinates of the Organization of Ukrainian Nationalists, Bandera’s faction, who were Ukrainian rebels on the territory of the historical and ethnographic Volhynia, now part of Volyn, Rivne, parts of Khmelnytskyi, Ternopil and Zhytomyr Oblasts. The chronological framework of the confrontation covers the period from 1942 (the establishment of the Central and Ukrainian headquarters of the Guerrilla Movement of the Central Committee of the Communist Party (Bolsheviks) of Ukraine; raids of Sumy guerrillas under the command of S. Kovpak and A. Saburov to the RightBank Ukraine; the emergence of armed self-defense groups of Bandera’s Organization of Ukrainian Nationalists in Volhynia and southern Polesia, which, as part of the rebel territory, made up a separate entity called “Northwestern Ukrainian lands”) till 1944 (Nazi invaders’ expulsion from the territory of Ukraine). The article emphasizes that actions of Soviet guerrillas and Ukrainian rebels were subordinated not only to military-political aims, but also to the ideological principles of Bolshevism and Ukrainian integral nationalism, respectively, which had diametrically opposite approaches the solution of the national question. The article covers the forms and techniques of the ideological struggle used by the opposing parties. Different aspects of their propaganda among the local population are considered. The propaganda was aimed at influencing people’s mood, winning them to the parties’ sides, securing their loyalty and support, discrediting the opposite party and its ideology in their eyes. There was a great reaction of the local population to the political work done by Soviet guerrillas and Ukrainian nationalists. There were cases when representatives of the national units of the Ukrainian Insurgent Army joined Soviet guerrillas: those were mostly former Red Army soldiers. The ideological struggle of Soviet guerrillas was more successful in locations where they had a military advantage and protected the locals from the occupants’ taxes and punitive actions. The propaganda by Ukrainian rebels was successful in terms of receiving support and increasing national public moods in Volhynia’s people, but its anti-guerrilla vector never reached the expected result. Attention is drawn to the fact that the attempts of Soviet guerrillas and Ukrainian rebels to reach an agreement on some questions failed in most cases because they had a lot of ideological contradictions, different military and political goals, and mutual hatred that arose in the long and uncompromising struggle.

STRUGGLE FOR PROVISIONS BETWEEN SOVIET PARTISANS AND UKRAINIAN INSURGENTS IN 1943 – 1944 IN VOLYN REGION

Summary. The aim of the research – on the basis of the source base and the historiographic work to highlight the reasons the struggle process for provisions between the Soviet partisans and Ukrainian insurgents in 1943 – 1944 in Volyn region. The principles of a scientific objectivity and historicism are the methodological basis of the study. The scientific novelty of the obtained results is determined by the fact that for the first time in a domestic and foreign historiography the struggle for provisions between the Soviet partisans and the Ukrainian insurgents in Volyn during the specified period has been analyzed, as well as the unpublished archival documents and the materials have been introduced into the scientific circulation. Conclusions. The struggle for the provisions between the Soviet partisans and the units of the Ukrainian Insurgents Army was the result of their confrontation aggravation over the range of influence. The unsettled rear support of the Soviet partisans pushed them into carrying out the preplanned «provisions» («food») operations of the peaceful and armed character, a forced alienation of food from the population, loyal to the Ukrainian nationalists. Acting this way, the Soviet partisans tried to deprive the latter of their food supplies and level off the Ukrainian insurgents' main advantage in Volyn region – the support from a part of the local residents, who became the members of Ukrainian Insurgents Army (UPA), and to cause the significant economic losses to the insurgent rear. An effective way of depriving the UPA and the OUN (Organization of Ukrainian Nationalists) underground of the provisions and property was the requisition of their food warehouses. The Soviet Union partisans had a significant distribution of the provisions in this way since the end of 1943, and especially in the first half of 1944, when the number of the partisan associations increased in connection with the approaching of the front in Volyn. Under such conditions, the Ukrainian nationalist underground lowered its activity, and the insurgents divisions, in order to avoid losses, crashed into the smaller groups. Thus, the local population turned out to be the hostage of the situation, having fallen under the pressure of both «the forest armies», since both the Soviet partisans and the members of UPA put their back and food on it. The replenishment of the food stocks by the hostile forces often turned into the military operations

Повстанське підпілля на Новоград-Волинщині (1944-1952 рр.) (Тhe insurrectional underground in Novograd-Volynskyi region from 1944 till 1952)

У статті простежено збройне протистояння радянського режиму і повстанського підпілля на Новоград-Волинщині у післявоєнний період. Розкриваються особливості та основні моменти діяльності повстанських підрозділів (The article analyses the armed confrontation between the soviet regime and the insurrectional clandestine activity in Novograd-Volynskyi region during the postwar period. The special feature, main aspects of activity insurrectional subunits are analysed