VlabEmbed – новий плагін Moodle для хімічної освіти

Research goals: The necessity of developing a plugin for Moodle, which is used to support the activities of experimental chemistry are substantiated. Description of created VlabEmbed plugin and the process of installing and configuring VlabEmbed plugin in system Moodle are reviewed. Object of research: Moodle plugins for chemistry education. Subject of research: VlabEmbed – the new plugin Moodle for the chemistry education. Research methods: review and analysis of scientific publications and Moodle plugins for the chemistry education. Results of the research: VlabEmbed plugin in system Moodle are created.Цілі дослідження: обгрунтовання необхідності розробки плагіну для Moodle, яка використовується для підтримки діяльності з експериментальної хімії. Розшлянуто рпис створеного плагіну VlabEmbed та процес його установки і налаштування у системі Moodle. Об'єкт дослідження: плагіни Moodle для хімічної освіти. Предмет дослідження: VlabEmbed - новий плагін Moodle для хімічної освіти. Методи дослідження: огляд і аналіз наукових публікацій і плагінів Moodle для хімічної освіти. Результати дослідження: розроблено плагін VlabEmbed для системи Moodle

Mobile technologies as a tools to support learning at the school course of inorganic chemistry

У статті розглянуто та проаналізовано особливості використання електронних освітніх ресурсів, зокрема мобільних технологій, у освітньому процесі при вивченні хімії. Мета роботи: показати можливості використання мобiльних технологій при вивченні шкільного курсу неорганічної хімії. Завдання: проаналізувати види електронної підтримки вивчення курсу неорганічної хімії; охарактеризувати існуючі мобільні додатки для вивчення хімії; описати особливості функціонування розробленого мобільного додатку ChemStudio. Об’єкт – мобільні технології при вивченні шкільного курсу неорганічної хімії. Предмет – розробка мобільного додатку ChemStudio для підтримки шкільного курсу неорганічної хімії. Було проведено анкетування серед учнів, яке показало, що використання мобільних технологій може значно полегшити процес навчання та зробити його більш цікавим. Висновки: 1) застосування мобільних технологій в освітньому процесі сприятиме вивченню шкільних предметів, зокрема курсу неорганічної хімії; 2) використання розробленого мобільного додатку ChemStudio є доцільним засобом електронної підтримки при вивченні шкільного курсу неорганічної хімії.In the article deals with the peculiarities and the use of electronic educational resources, including mobile technologies in the educational process in the study of chemistry. Objective: To show the possible use of mobile technologies in the study of inorganic chemistry school course. Tasks: to analyze of electronic support study course of inorganic chemistry; to describe the existing mobile applications to study chemistry; to describe peculiarities of the developed mobile application ChemStudio. Object of research – especially the use of mobile technology in education. Subject of research – development of mobile app ChemStudio to support school course in inorganic chemistry. Research methods: carried out a survey among students, which showed that the use of mobile technology can greatly facilitate the learning process and make it more interesting. The main conclusions: 1) the use of mobile technology in the classroom will promote the study of school subjects, including inorganic chemistry course; 2) the use of developed mobile application ChemStudio is an expedient tool of electronic support for the study of inorganic chemistry school course

Using the virtual chemical laboratory vlab in teaching chemistry of 9th grade students

The article discusses the importance of the skills of school students to solve experimental problems in chemistry and the conditions for the use of virtual chemical laboratories in the process of the formation of these skills. The essence of the concept of “virtual chemical laboratories” is considered and their main types, advantages and disadvantages that define the methodically reasonable limits of the use of these software products in the process of teaching chemistry, in particular, to support the educational chemical experiment are described. The capabilities of the virtual chemical laboratory VLab to support the process of solving experimental problems in chemistry in grade 9 have been determined. The main advantages and disadvantages of the virtual chemical laboratory VLab on the modeling of chemical processes necessary for the creation of virtual experimental problems in chemistry are analyzed. The features of the virtual chemical laboratory VLab, the essence of its work and the creation of virtual laboratory work in it are described. The results of the study are the development of a set of experimental tasks in chemistry for students in grade 9 on the topic “Solutions” in the cloud-oriented virtual chemical laboratory VLab

Cloud ArcGIS Online as an innovative tool for developing geoinformation competence with future geography teachers

The article dwells upon the scientifically relevant problem of using cloud-based GIS-technologies when training future geography teachers (based on ArcGIS Online application). The authors outline the basic principles for implementing ArcGIS Online in the educational process (interdisciplinary integration, the sequence of individualization in training, communicability, distance education and regional studies), and provide an example of an interactive map created with the help of the specified cloud GIS, since this kind of map is the most popular a form of research by geography students. In the article it is noted that integration of ArcGIS Online into the educational process allows the teacher to follow a clear pedagogical strategy, taking into account possible variants of its use (demonstration, direct mastering of GIS in a computer class and independent work in an individual mode). Considering cloud GIS as a new stage in the development of geoinformational education, the authors emphasize their key benefits (round-the-clock access, work with GIS package in the cloud, the ability to use other maps as well as the creation of their own maps and webapplications) and disadvantages (monetization of services, underestimation of the GIS role in the curriculum of the higher school, the lack of Ukrainian content, etc.)

Технологія доповненої реальності у навчанні природничих дисциплін у початковій школі

The purpose of the research is creation of mobile app (supported by Android) for visualization of chemical structure of water and to display video- data of laboratory experiments that can be used by the teacher and pupils for an effective background for learning natural cycle subjects and performance of laboratory experiments in the elementary school using lapbook. As a result of work, aimed at visualizing the education material, a free mobile app LiCo.STEM was developed; it can be downloaded from the overall-available resource Google Play Market. Representation of the developed video materials on the mobile gadgets is conducted by “binding” them to individual images- “markers” for every laboratory experiment. Applying such technologies gives an opportunity to establish educational activity, based on interference of adults with children, oriented on interests and abilities of each kid, development of curiosity, cognitive motivation and educational energy; development of imagination, creative initiative, including the speech, ability to chose the materials, types of work, participants of the common activity, promotion of conditions for parents participate in the common study activity.Мета дослідження - створення мобільного додатку (підтримується Android) для візуалізації хімічної структури води та відображення відео-даних лабораторних експериментів, які можуть бути використані вчителем та учнями для ефективного вивчення предметів природного циклу та виконання лабораторних експериментів у початковій школі з використанням ноутбука. В результаті роботи, спрямованої на візуалізацію навчального матеріалу, було розроблено безкоштовний мобільний додаток LiCo.STEM; його можна завантажити з загальнодоступного ресурсу Google Play Market. Представлення розроблених відеоматеріалів на мобільних гаджетах проводиться шляхом "прив'язки" їх до окремих зображень - "маркерів" для кожного лабораторного експерименту. Застосування таких технологій дає можливість налагодити навчальну діяльність, засновану на втручанні дорослих у дітей, орієнтованій на інтереси та здібності кожного малюка, розвитку цікавості, пізнавальної мотивації та освітньої енергії; розвиток уяви, творча ініціатива, включаючи промову, вміння вибирати матеріали, види роботи, учасників спільної діяльності, сприяння умовам участі батьків у спільній навчальній діяльності

Огляд програмного забезпечення для комп’ютерного моделювання у профільному навчанні фізики

The paper deals with the possibilities of using specialized (virtual labs and simulators, software for natural process simulation) and general (programming languages and libraries, spreadsheets, CAS) software in school researches. Such software as virtual labs, software for natural process simulation, programming languages and libraries in school researches can be used to simulate phenomena that cannot be learned in a school lab (for example, for modeling a radioactive decay or for demonstrating the states of relativistic mechanics). Also, virtual labs in school practice are usually used in those cases where students cannot perform an experiment in real labs. For example, it is convenient for distance learning. The using of programming languages and libraries in physics learning research requires both students’ physics research competencies and programming competencies. That is why using this software in physics classes can hardly be recommended. However, programming languages and libraries can become a powerful tool for the formation and development of research competencies of physics students in extracurricular learning activities. The implementation of the spreadheets and the CAS in school physics researches is the easiest and has its benefits.У статті розглядаються можливості використання спеціалізованого (віртуальні лабораторії та симулятори, програмне забезпечення для моделювання природних процесів) і загального (мови програмування і бібліотеки, електронні таблиці, СКМ) програмного забезпечення в шкільних дослідженнях. Таке програмне забезпечення, як віртуальні лабораторії, програмне забезпечення для моделювання природних процесів, мови програмування і бібліотеки в шкільних дослідженнях, можна використовувати для моделювання явищ, які неможливо вивчити в шкільній лабораторії (наприклад, для моделювання радіоактивного розпаду або для демонстрації станів релятивістської механіки). Крім того, віртуальні лабораторії в шкільній практиці зазвичай використовуються в тих випадках, коли учні не можуть провести експеримент в реальних лабораторіях. Наприклад, це зручно для дистанційного навчання. Використання мов програмування і бібліотек в дослідженнях з вивчення фізики вимагає як знань студентів з фізики, так і навичок програмування. Ось чому використання цього програмного забезпечення на уроках фізики навряд чи можна рекомендувати. Однак мови програмування і бібліотеки можуть стати потужним інструментом для формування і розвитку дослідницьких компетенцій студентів-фізиків у позаурочній навчальної діяльності. Впровадження електронних таблиць і СКМ в шкільні дослідження з фізики є найпростішим і має свої переваги

Project-based learning in a computer modelling course

publishedVersio

Цифрова трансформація навчального середовища: аспект пізнавальної діяльності учнів

Peculiar features of digital environment include: integration of ICTs; use of local and global networks and resources; support and development of qualitatively new technologies of information processing; active use of modern means, methods and forms of teaching in the educational process. The organization of activities in terms of digital learning environment provides appropriate changes in the interaction between subjects of the educational process. Today, means and technologies of the information and communication networks (ICNs), in particular the Internet, which custom and operational-procedural properties were changed at the initial stage from closed local to open ones at present, become widespread. The development of ICNs (from closed local to open ones) changes the typology of learning environments. The following models of learning environments, which widely use ICT and ICN tools (with basic features that characterize them) are distinguished: using the local communication network for presentation of educational information; using the local communication network and open network resources; using open network resources; for independent use of open network resources directly in the classroom by a student; for use of open network resources by a student in the process of independent learning activity; for use by a student educational resources, specially created by a teacher, as well as resources of an open networks in his independent learning activity.До особливостей цифрового середовища відносяться: інтеграція ІКТ; використання локальних і глобальних мереж і ресурсів; підтримка і розвиток якісно нових технологій обробки інформації; активне використання сучасних засобів, методів і форм навчання в освітньому процесі. Організація діяльності в умовах цифрової навчального середовища забезпечує відповідні зміни у взаємодії суб'єктів навчального процесу. В даний час широко поширені засоби і технології інформаційних і комунікаційних мереж (ІКМ), зокрема Інтернету, призначені для користувача і оперативно-процедурні властивості якого на початковому етапі були змінені з закритих локальних на відкриті. Розвиток ІКМ (від закритих локальних до відкритих) змінює типологію середовища навчання. Відрізняються такі моделі середовища навчання, в яких широко використовуються інструменти ІКТ і ІКМ (з основними характеристиками, які їх характеризують): використання локальної мережі зв'язку для подання освітньої інформації; використання локальної мережі зв'язку і відкритих мережевих ресурсів; використання відкритих мережевих ресурсів; для самостійного використання студентами відкритих мережевих ресурсів безпосередньо в класі; за використання студентом відкритих мережевих ресурсів в процесі самостійної навчальної діяльності; за використання учням освітніх ресурсів, спеціально створених викладачем, а також ресурсів відкритих мереж в його самостійної навчальної діяльності