A brief overview of current drug repurposing approaches for COVID-19 management

This brief overview is intended to shed light on the current drug repositioning (also called drug repurposing) in the therapeutics of the novel coronavirus disease which emerged in 2019 (COVID-19). In this sense, the repositioning drugs for new indications can offer a better risk-versus-reward trade-off when compared to other drug development strategies, given that it makes use of drugs whose safety profile are already understood. Nonetheless, this approach allows healthcare professionals to promptly tackle the disease by investigating readily available drugs against it

Exploring Cheminformatic Toolsets for Predicting the Dermal Toxicity of Furanocoumarins

Linear furanocoumarins are skin sensitizers and anticancer agents whose appeal in skincare therapeutics is widely exploited. Owing to the need to predict the biological activities of medicines, this work aimed the investigate the predicted dermal toxicity of linear furanocoumarins through chemoinformatic approaches. Therefore, eight major linear furanocoumarins of interest in medicine were selected, and their pharmacophores / toxicophores were modelled and inputted in several databases and cheminformatic toolsets previously described in the literature. Moreover, Principal Components Analysis was performed to allow multivariable comparisons. Results showcased that the first two PCs accounted for 95.48% of all variance in the model, and molecular weight and polar surface showcased a positive correlation to Log P and Log Kp, which may be involved in skin penetration. Moreover, the pharmacophore modelling evidenced superimposition between linear furanocoumarins, ethidium bromide and acridine orange, thereby suggesting that these compounds share similar biological effects, supported by their acknowledged DNA intercalating activities. Therefore, this work showcased the application of various cheminformatic tools to screen the dermal toxicity of chemicals

Фармакотерапевтичний ефект стреспротекторів у віковому аспекті

The data of the literature and the results of original experimental observations concerning the age aspects of stress reactions that accompany a person from birth to adulthood are given. Stress in children is emotional and is characterized by an increase in the thymus, as well as an increase in the level of corticosteroids in the blood, as a reflection of the innate immune-lymphoid defense of the child, which occurs in the process of the childbirth stress of mother. Other indicators of neurohormonal protection (adrenal glands, spleen, eosinopenia, hyperglycemia) are typical but less pronounced than in adults due to functional immaturity of systems and organs. The shift in the balance of the prooxidant-antioxidant system is not marked. In addition, "child" stress is manifested by deficiency of magnesium (Mg2+), a violation of the acid balance and immune deficiency. The above data serve as the basis for the proof of the need of involving in everyday complex therapy of any disease, depending on the indications, along with formulary preparations in children's doses of herbal sedatives (Valeriana officinalis, Cardamine pratensis), psycho-responsive tranquilizers and even neuroleptics, magnesium preparations, Echinacea in combination with Zinc and vitamin C. Also antioxidants, immunostimulants and stressors (piracetam, aminolon, taurine), plant adaptogenes (Panax, Eleutherococcus), which prevent a stress reaction, without violating the level of innate protection of the growing organism and the child's mental abilities at the level of its physical development, are recommended.Наведено дані літератури та результати власних експериментальних спостережень щодо вікових аспектів стресових реакцій, які супроводжують людину від народження до зрілого віку. Стрес у дітей є емоційним і характеризується збільшенням загрудинної залози, а також зростанням рівня кортикостероїдів у крові, як відображення вродженого імуно-лімфоїдного захисту дитини, що виникає в процесі родового стресу матері. Решта показників нейрогормонального захисту (величина наднирників, селезінки, еозинопенія, гіперглікемія) є типовими, але менш вираженими, ніж у дорослих у зв’язку із функціональною недосконалістю систем і органів. Зрушення в рівновазі прооксидантно-антиоксидантної системи не відмічається. Крім того «дитячий» стрес проявляється дефіцитом магнію (Mg2+), порушенням кислотно-основної рівноваги та імунною недостатністю. Наведені вище відомості слугують  підґрунтям необхідності залучення у повсякденну  комплексну терапію будь-якого захворювання в залежності від показів, поряд з формулярними препаратами в дитячих дозах рослинних седативних засобів (Valeriana officinalis, Cardamine pratensis), психоседативних транквілізаторів і навіть нейролептиків, препаратів магнію, ехінацеї в поєднанні з цинком та вітаміном С. Рекомендуються також антиоксиданти, імуностимулятори та стреспротектори (пірацетам, амінолон, таурин), рослинні адаптогени (жень-шень (Pаnax), елеутерокок (Eleutherococcus)), які попереджають стресову реакцію, не порушуючи рівня природженого захисту зростаючого організму та психічні можливості дитини на рівні її фізичного розвитку

Macro- and Microscopic Study of the Effect of 2-Phenyl-3-Carbethoxy-4-Dimethylaminomethyl-5-Hydroxybenzofuran Hydrochloride (Vinboron) on the Gastrotoxicity of Ibuprofen in Experimental Rheumatoid Arthritis in Rats

Відомо, що окрім широкого спектру терапевтичних ефектів, нестероїдним протизапальним засобам притаманні такі побічних реакцій, як гастродуоденотоксичність, гепатотоксичність, кардіотоксичність, нефротоксичність, гематотоксичність, алергенність, нейротоксичність та ін. Нами запропоновано застосування українського спазмолітика з політропними фармакологічними властивостями вінборону з метою попередження ульцерогенної дії ібупрофену.Проведене дослідження показало, що комбіноване застосування ібупрофену та вінборону призвело до послаблення ознак гастротоксичності вказаного антифлогістика. На це вказував значно нижчий ступінь важкості ураження слизової оболонки шлунка – виразковий індекс був майже в 10 разів меншим, ніж на тлі монотерапії та становив відповідно 0,10 та 0,97. Приріст маси тіла у щурів з експериментальним ревматоїдним артритом на 28 добу експеримнту на тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону вдвічі перевищував аналогічні показники тварин групи монотерапії і становив відповідно 16,3±3,19 % (95 % ДІ: 10,0-22,5 %) відносно 1 дня експерименту. Виразкові ураження шлунка відмічались лише у 14,3 % тварин, що втричі нижче ніж на тлі монотерапії ібупрофеном.It is known that besides a wide range of therapeutic effects, non-steroidal anti-inflammatory drugs have side effects such as gastroduodenotoxicity, hepatotoxicity, cardiotoxicity, nephrotoxicity, hematotoxicity, allergenicity, neurotoxicity, and others. We have proposed the use of Ukrainian antispasmodics with polytropic pharmacological properties of vinoboron in order to prevent ulcerogenic action of ibuprofen.The conducted study showed that the combined use of ibuprofen and vinoboron led to a weakening of the signs of gastrotoxicity of this antiflossistics. This was indicated by a significantly lower degree of lesion of the mucous membrane of the stomach - the ulcerous index was almost 10 times smaller than on the background of monotherapy and was, respectively, 0.10 and 0.97. The increase in body weight in rats with experimental rheumatoid arthritis in the 28th day of experiment with the combined use of ibuprofen and vinoboron was twice as high as that of animals in the monotherapy group and was 16.3 ± 3.19%, respectively (95% CI: 10.0-22.5 %) relative to 1 day of the experiment. The stomach ulcers were noted only in 14.3% of animals, which is three times lower than on the background of ibuprofen monotherapy

Фармакопрофілактичні та фармакотерапевтичні підходи до послаблення пошкоджуючої дії іонізуючого опромінення: огляд інформаційних джерел

The purpose of the article is to synthesize the scientific points of view on modern approaches to pharmacological correction of radiation damage. Conducting medical treatment, aimed at eliminating the negative effects of exposure to ionizing radiation and accelerating the recovery processes in an irradiated organism requires the mandatory use of anti-radiation agents. Today there is a reasonable division of all anti-radiation drugs into pharmacoprophylactic and pharmacotherapeutic. The means of preventing radiation damage include three classes of drugs – radioprotectors, radio modulators and radio modifiers. Special attention is paid to preparations of early pathogenetic therapy (radiomitigators) and the means of therapy of delayed effects of the radiation factor. The modern classification of the rather wide range of medicines with anti-radiation effects, which greatly complicates the holistic perception of their compartmentalization, taking into account their practical significance in specific scenarios of radiation damage, is compiled.Метою статті є узагальнення наукових точок зору щодо сучасних підходів до фармакологічної корекції ушкоджень радіаційного генезу. Проведення лікувальних заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків впливу іонізуючого опромінення та прискорення відновлювальних процесів в опроміненому організмі потребує обов’язкового застосування протипроменевих засобів. На сьогоднішній день є обґрунтованим поділ всіх протипроменевих препаратів на фармакопрофілактичні та фармакотерапевтичні лікарські засоби. До засобів профілактики радіаційних уражень належать три класи препаратів – радіопротектори, радіомодулятори та  радіомодифікатори. Окреме місце посідають препарати ранньої патогенетичної  терапії (радомітігатори) та засоби терапії відтермінованих наслідків дії радіаційного чинника. Зважаючи на доволі широкий спектр медикаментозних засобів з протипроменевими ефектами, що значно ускладнює цілісне сприйняття їх компартменталізації із врахуванням їх практичної значущості за конкретних сценаріїв радіаційного ураження, складено їх сучасну класифікацію

Chemoinformatic Approaches in the Study of Fluralaner and Afoxolaner-mediated Inhibition of l-glutamate-gated Chloride Channels

This work showcased the chemoinformatic study of isoxazoline ectoparasiticides: Fluralaner (FLU) and Afoxolaner (AFO) interactions with l-glutamate-gated chloride channels (3RHW). In order to evaluate inhibition thermodynamics, computational approaches such as molecular docking were employed. Results evidenced that FLU-3RHW highest scoring pose presented lower Gibbs free energy and henceforth, lower Ki values than AFO-3RHW. The findings herein reported suggest therefore that computational methods might be useful to study the thermodynamic features of ectoparasiticides used in veterinary care, what might shed further light on their chemical and pharmacological properties

Investigation of Cyclobenzaprine Interactions with P450 Cytochromes CYP1A2 and CYP3A4 through Molecular Docking Tools

Cyclobenzaprine (CBP) is a centrally acting muscle relaxant whose myriad of therapeutic applications imply the need of better understanding its pharmacokinetics and thermodynamics. Henceforth, this work was concerned with an in silico investigation of CBP main metabolizers in the human organism, namely CYP1A2 and CYP3A4. For this purpose, computational methods were employed, such as molecular docking and other semi-empirical approaches. Results evidenced that the model herein depicted for CBP-CYP1A2 may not reproducibly represent the physiological interaction between CBP and this enzyme. Moreover, CBP-CYP3A4 docking results evidence thermodynamic feasibility of the molecular docking model and were further corroborated by literature, what may reproducibly represent a possible interaction between CBP and this macromolecule

Predictive Modelling to Study the Electrochemical Behaviour of PdO, TiO2 and Perovskite-Type LaFeO3 Modified Carbon Paste Electrodes

Transition metals are highly sought after in electrode construction due to their eventual electrocatalytic effects. In this context, this work presents the study of several metal oxide modified electrodes focusing in the evaluation of their electrochemical features through voltammetry and Electrochemical Impedance Spectroscopy (EIS). Moreover, a predictive statistical model was also developed using LASSO regression. Henceforth, glassy carbon electrode (GCE) and carbon paste electrode (CPE) were used to establish correlations between the herein studied modifications, namely: PdO@CPE, TiO2@CPE, and LaFeO3@CPE. Results evidence that metal oxide modified electrodes may increase signal detection through electrocatalytic effects, however, the herein developed model evidenced that surface area plays a major role in electrode response through voltammetry

Мультимодальная анальгезия: полипрагмазия в обезболивании или рациональное применение нестероидных противовоспалительных средств для предотвращения хронизации боли

Pain is the psychophysiological reaction of an entire organism to a damaging factor. According to the literature, 30.0–75.0 % of patients suffer from severe pain in the postoperative period. The greatest risk of chronicity is severe pain after highly traumatic operations and in cases where there is a neuropathic component of acute pain. The purpose of the work is to evaluate the feasibility of using non-steroidal anti-inflammatory drugs with multimodal analgesia to prevent pain chronicity. Despite the detailed mechanisms of pain formation, to date, there is no ideal analgesic or method for the treatment of acute postoperative pain of high intensity. The most significant complication in the use of opioid analgesics is iatrogenic hyperalgesia, which leads to an increase in the intensity of acute postoperative pain, which is also a risk factor for the formation of chronic postoperative pain. It is possible to get closer to solving the problem of adequate postoperative analgesia only by implementing the concept of multimodal analgesia in the clinic, which involves the simultaneous use of two or more analgesics that have different mechanisms of action and have a synergistic effect. The use of the non-steroidal anti-inflammatory drugs as part of multimodal analgesia reduces the risk of their long-term use, due to effective analgesia and prevention of chronic pain syndrome.Боль – это психофизиологическая реакция целостного организма на повреждающий фактор. Согласно данных литературы в послеоперационном периоде от выраженного болевого синдрома страдают от 30 до 75 % пациентов, а выраженной боли после высокотравматичных операций присущ высокий риск хронизации. Не смотря на детально изученные механизмы формирования боли идеального анальгетика на сегодняшний день не существует.Цель работы: оценить целесообразность применения нестероидных противовспалительных препаратов при мультимодальной анальгезии для предоствращения хронизации боли. Показано, что применении опиоидных анальгетиков может значительно ограничивается развитием ятрогенной гиперальгезии, которая выступает фактором риска формирования хронического послеоперационного болевого синдрома. Решению проблемы эффективного обезболивания возможно реализацией концепции мультимодальной анальгезии, которая предусматривает одновременное использование двух или более анальгетиков, обладающих различными механизмами действия и оказывающих синергический эффект. Значительная роль тканевого воспаления в механизмах центральной сенситизации является показанием для обязательного включения в схему лечения послеоперационной боли нестероидных противовоспалительных средств – одного из основных компонентов мультимодальной анальгезии. Применение вышеуказанных препаратов средств в составе мультимодального обезболивания позволяет снизить риск их длительного использования, за счёт эффективной анальгезии и предупреждения хронизации болевого синдрома. Тем самым снижается риск развития побочных эффектов нестероидных антифлогистиков