World outlook essence of the phenomenon of information culture in the context of globalization challenges of our time

Метою дослідження є аналіз світоглядних засад феномену інформаційної культури як визначального чинника функці- онування складних інформаційних систем у сучасну глобалізаційну епоху. Методологія дослідження ґрунтується на діалектич- ному взаємозв‘язку таких методів: порівняльно-історичного – у визначенні генези інформаційної культури; системно- структурного підходу – задля осмислення інформаційної культури як визначального чинника функціонування складної інформа- ційної системи у її структурних взаємозв‘язках; синергетичного підходу – у процесі аналізу соціально-культурної зумовленості функціонування складних інформаційних систем. Наукова новизна полягає в аналізі феномену інформаційної культури крізь призму функціонування різних видів складних інформаційних систем. Висновки. У статті доведено необхідність усвідомлення інформаційної культури як визначального чинника функціонування складних інформаційних систем. Інформаційна культура визначає міру досконалості суспільства в його здатності ефективно використовувати інформаційні ресурси та засоби інфор- маційних комунікацій і долати інформаційні загрози.Целью исследования является анализ мировоззренческих основ феномена информационной культуры как опреде- ляющего фактора функционирования сложных информационных систем в современную глобализационную эпоху. Методоло- гия исследования основывается на диалектической взаимосвязи следующих методов: сравнительно-исторического - в опреде- лении генезиса информационной культуры; системно-структурного подхода - для осмысления информационной культуры как определяющего фактора функционирования сложной информационной системы в ее структурных взаимосвязях; синергетиче- ского подхода - в процессе анализа социально-культурной обусловленности функционирования сложных информационных систем. Научная новизна заключается в анализе феномена информационной культуры сквозь призму функционирования раз- личных видов сложных информационных систем. Выводы. В статье доказана необходимость осознания информационной культуры как определяющего фактора функционирования сложных информационных систем. Информационная культура опре- деляет степень совершенства общества в его способности эффективно использовать информационные ресурсы и средства информационных коммуникаций, а также преодолевать информационные угрозы.The purpose of the article is to analyze the world outlook of the phenomenon of information culture as the determining factor of the functioning of complex information systems in the modern globalization era. The methodology of the research is based on the dialectical interrelation of the following methods: comparative-historical - in determining the genesis of the information culture; systemstructural approach - to comprehend the information culture as the determining factor of the functioning of a complex information system in its structural interrelationships; synergetic approach - in the process of analyzing the socio-cultural conditionality of the functioning of complex information systems. Scientific novelty consists in analyzing the phenomenon of information culture through the prism of the functioning of various types of complex information systems. Conclusions. The article proves the necessity of comprehension of information culture as the determining factor of the functioning of complex information systems. Information culture determines the degree of society's excellence in its ability to effectively use information resources and information communication tools, as well as overcome information threats

Мировоззренческая сущность феномена информационной культуры в контексте глобализационных вызовов современности

Метою дослідження є аналіз світоглядних засад феномену інформаційної культури як визначального чинника функціонування складних інформаційних систем у сучасну глобалізаційну епоху. Методологія дослідження ґрунтується на діалектичному взаємозв‘язку таких методів: порівняльно-історичного – у визначенні генези інформаційної культури; системноструктурного підходу – задля осмислення інформаційної культури як визначального чинника функціонування складної інформаційної системи у її структурних взаємозв‘язках; синергетичного підходу – у процесі аналізу соціально-культурної зумовленості функціонування складних інформаційних систем. Наукова новизна полягає в аналізі феномену інформаційної культури крізь призму функціонування різних видів складних інформаційних систем. Висновки. У статті доведено необхідність усвідомлення інформаційної культури як визначального чинника функціонування складних інформаційних систем. Інформаційна культура визначає міру досконалості суспільства в його здатності ефективно використовувати інформаційні ресурси та засоби інформаційних комунікацій і долати інформаційні загрози.The purpose of the article is to analyze the world outlook of the phenomenon of information culture as the determining factor of the functioning of complex information systems in the modern globalization era. The methodology of the research is based on the dialectical interrelation of the following methods: comparative-historical - in determining the genesis of the information culture; systemstructural approach - to comprehend the information culture as the determining factor of the functioning of a complex information system in its structural interrelationships; synergetic approach - in the process of analyzing the socio-cultural conditionality of the functioning of complex information systems. Scientific novelty consists in analyzing the phenomenon of information culture through the prism of the functioning of various types of complex information systems. Conclusions. The article proves the necessity of comprehension of information culture as the determining factor of the functioning of complex information systems. Information culture determines the degree of society's excellence in its ability to effectively use information resources and information communication tools, as well as overcome information threats.Целью исследования является анализ мировоззренческих основ феномена информационной культуры как определяющего фактора функционирования сложных информационных систем в современную глобализационную эпоху. Методология исследования основывается на диалектической взаимосвязи следующих методов: сравнительно-исторического - в определении генезиса информационной культуры; системно-структурного подхода - для осмысления информационной культуры как определяющего фактора функционирования сложной информационной системы в ее структурных взаимосвязях; синергетического подхода - в процессе анализа социально-культурной обусловленности функционирования сложных информационных систем. Научная новизна заключается в анализе феномена информационной культуры сквозь призму функционирования различных видов сложных информационных систем. Выводы. В статье доказана необходимость осознания информационной культуры как определяющего фактора функционирования сложных информационных систем. Информационная культура определяет степень совершенства общества в его способности эффективно использовать информационные ресурсы и средства информационных коммуникаций, а также преодолевать информационные угрозы

Published incidents and their proportions of human error

The file attached to this record is the author's final peer reviewed version. The Publisher's final version can be found by following the DOI link.Purpose - The information security field experiences a continuous stream of information security incidents and breaches, which are publicised by the media, public bodies and regulators. Despite the need for information security practices being recognised and in existence for some time the underlying general information security affecting tasks and causes of these incidents and breaches are not consistently understood, particularly with regard to human error. Methodology - This paper analyses recent published incidents and breaches to establish the proportions of human error, and where possible subsequently utilises the HEART human reliability analysis technique, which is established within the safety field. Findings - This analysis provides an understanding of the proportions of incidents and breaches that relate to human error as well as the common types of tasks that result in these incidents and breaches through adoption of methods applied within the safety field. Originality - This research provides original contribution to knowledge through the analysis of recent public sector information security incidents and breaches in order to understand the proportions that relate to human erro

Business technology innovation as a precursor to information security risks

Abstract: Business technology research has often focused on value creation of platforms that leverage on execution of innovative strategies. This work espouses organizational innovation and the pursue of strategies that may at times result to unintended consequences on the security of business information systems. The organizational innovation theory is applied as a theoretical lens to explain the impact of innovation on information security. A quantitative mono-method of analysis was used to analyze data using statistical methods with a view to identify innovation constructs and testing relationships to find which had the most significant impact to the security of business information systems. The findings of the work undertaken provides useful insights to businesses by showing that constructs such as innovative design, structure and skill sets were most likely to exacerbate security risk to business information systems if these innovations were not in alignment to business goals. The importance of this research is that businesses need to take consideration of information security risks when being innovative

СВІТОГЛЯДНА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ СУЧАСНОСТІ

The purpose of the article is to analyze the world outlook of the phenomenon of information culture as the determining factor of the functioning of complex information systems in the modern globalization era. The methodology of the research is based on the dialectical interrelation of the following methods: comparative-historical - in determining the genesis of the information culture; system-structural approach - to comprehend the information culture as the determining factor of the functioning of a complex information system in its structural interrelationships; synergetic approach - in the process of analyzing the socio-cultural conditionality of the functioning of complex information systems. Scientific novelty consists in analyzing the phenomenon of information culture through the prism of the functioning of various types of complex information systems. Conclusions. The article proves the necessity of comprehension of information culture as the determining factor of the functioning of complex information systems. Information culture determines the degree of society's excellence in its ability to effectively use information resources and information communication tools, as well as overcome information threats.Целью исследования является анализ мировоззренческих основ феномена информационной культуры как определяющего фактора функционирования сложных информационных систем в современную глобализационную эпоху. Методология исследования основывается на диалектической взаимосвязи следующих методов: сравнительно-исторического - в определении генезиса информационной культуры; системно-структурного подхода - для осмысления информационной культуры как определяющего фактора функционирования сложной информационной системы в ее структурных взаимосвязях; синергетического подхода - в процессе анализа социально-культурной обусловленности функционирования сложных информационных систем. Научная новизна заключается в анализе феномена информационной культуры сквозь призму функционирования различных видов сложных информационных систем. Выводы. В статье доказана необходимость осознания информационной культуры как определяющего фактора функционирования сложных информационных систем. Информационная культура определяет степень совершенства общества в его способности эффективно использовать информационные ресурсы и средства информационных коммуникаций, а также преодолевать информационные угрозы.Метою дослідження є  аналіз світоглядних засад феномену інформаційної культури як визначального чинника функціонування складних інформаційних систем у сучасну глобалізаційну епоху. Методологія дослідження ґрунтується на діалектичному взаємозв’язку таких методів:  порівняльно-історичного – у визначенні генези інформаційної культури; системно-структурного підходу – задля осмислення інформаційної культури як визначального чинника функціонування складної інформаційної системи у її структурних взаємозв’язках; синергетичного підходу – у процесі аналізу соціально-культурної зумовленості функціонування складних інформаційних систем. Наукова новизна полягає в аналізі феномену інформаційної культури крізь призму функціонування різних видів складних інформаційних систем. Висновки. У статті доведено необхідність усвідомлення інформаційної культури як визначального чинника функціонування складних інформаційних систем. Інформаційна культура визначає міру досконалості суспільства в його здатності ефективно використовувати інформаційні ресурси та засоби інформаційних комунікацій і долати інформаційні загрози

РОЛЬ АНІМАЦІЇ КУЛЬТУРИ В ЗБЕРЕЖЕННІ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СУСПІЛЬСТВА

Purpose of the article. The purpose of the article is to reveal the key ideas and principles of animation of culture in the historical and theoretical perspective, refinement of its etymological and semantic foundations as a socio-cultural phenomenon. Animation of culture is a socio-cultural phenomenon, a dynamic process of the formation of social relations connected with culture. The methodology of the research is based on an integrated combination of analytical, historical, culturological and comparative methods and generalization, which enables exploring historical theoretical origins, paradigms, and models of animation of culture as an important foundation for the construction of social and cultural capital. Scientific novelty lays in defining the essence and significance of animation of culture as an effective tool for combating exclusion of personality from the socio-cultural space, cultural activation, and social participation. Conclusion. Animation of culture at the present stage is becoming the more and more actual and popular method of activity in the cultural and social sphere, aimed at developing the creative potential of the passive part of the society. The purpose of animation of culture is to change the person, the surrounding reality, to find the way out of spiritual and intellectual apathy of a significant part of society through the culture and socio-cultural environment.Цель статьи. Цель статьи заключается в раскрытии ключевых идей и принципов анимации культуры в исторической и теоретической перспективе, уточнении ее этимологических и семантических основ как социокультурного явления. Анимация культуры - это социокультурный феномен, динамичный процесс формирования социальных отношений, связанных с культурой. Методология исследования основана на комплексном сочетании аналитического, исторического, культурологического и сравнительного методов и обобщений, позволяет исследовать исторические и теоретические истоки, парадигмы и модели анимации культуры, как важного фундамента построения общественно-культурного капитала. Научная новизна заключается в том, что определяется сущность и значение анимации культуры как эффективного инструмента противодействия исключению личности из социокультурного пространства, культурной активизации, общественной партиципации. Вывод. Анимация культуры на современном этапе становится все более актуальным и популярным методом деятельности в культурно-социальной сфере, направленным на развитие креативного потенциала в пассивной части общества. Цель анимации культуры - изменить человека, окружающую реальность, найти выход из духовно-интеллектуальной апатии значительной части социума с помощью культуры и социокультурной среды.Мета статті полягає у розкритті ключових ідей та засад анімації культури в історичній та теоретичній перспективі, уточнення її етимологічних і семантичних основ як соціокультурного явища. Анімація культури – це соціокультурний феномен, динамічний процес формування соціальних відносин, пов’язаних із культурою. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні аналітичного, історичного, культурологічного та компаративного методів та узагальнень, що дає змогу дослідити історичні та теоретичні витоки, парадигми та моделі анімації культури, як важливого фундаменту побудови суспільно-культурного капіталу. Наукова новизна полягає у визначенні сутності та значення анімації культури як ефективного інструменту протидії виключення особистості з соціокультурного простору, культурної активізації, суспільної партиципації. Висновок. Анімація культури на сучасному етапі стає все більш актуальним та популярним методом діяльності в культурно-соціальній сфері, спрямованим на розвиток креативного потенціалу у пасивної частини суспільства. Мета анімації культури – змінити людину, навколишню реальність, знайти вихід з духовно-інтелектуальної апатії значної частини соціуму за допомогою культури та соціокультурного середовища

Data Security Threats Sources: An Empirical Examination of Institutional Characteristics

Driven by the difficulty in achieving complete security with technical tools, business investigators are looking into organizational and behavioral issues that could help make systems more secure. This chapter looks at the security of systems from the organizational perspective. Specifically, this study attempts to identify if different organizations have different predisposition to particular type(s) of security threat sources. Using publicly available security breach data from a privacy rights clearinghouse to investigate which organizational characteristics predisposes an institution to an external or internal threat source, it was concluded that as size of organization and the number of its valuable documents increase by one unit, the organization\u27s probability of suffering an internal attacks decrease. Furthermore, when executive members have a business degree rather than information-security-related degrees, the likelihood of suffering an internal attack increases. Also, the probability of an organization suffering an internal or external attack is not based on its industry type

Analysis of published public sector information security incidents and breaches to establish the proportions of human error

The information security field experiences a continuous stream of information security incidents and breaches, which are publicised by the media, public bodies and regulators. Despite the need for information security practices being recognised and in existence for some time the underlying general information security affecting tasks and causes of these incidents and breaches are not consistently understood, particularly with regard to human error. This paper analyses recent published incidents and breaches to establish the proportions of human error, and where possible subsequently utilises the HEART human reliability analysis technique, which is established within the safety field. This analysis provides an understanding of the proportions of incidents and breaches that relate to human error as well as the common types of tasks that result in these incidents and breaches through adoption of methods applied within the safety field

Personality and Employees’ Information Security Behavior Among Generational Cohorts

The Big Five Factors Model (FFM) of personality traits theory was tested for its ability to explain employee information security behavior (EISB), when age, measured by generational cohort (GCOHORT), moderated the relationship between the independent variables (IVs) extraversion, agreeableness, conscientiousness, emotional stability, intellect (EACESI) and the dependent variable (DV), employees’ information security behavior (EISB) which is measured by file protection behavior (FPB). Three age groups defined GCOHORT: 52–70 years old (1946–1964, Baby Boomers), 36–51 yrs. old (1965–1980, Generation X), and 18– 35 yrs. Old (1981–1998, Millennial). Results of hierarchical multiple regressions analyses revealed statistically significant relationships between overall personality traits, four individual factors of personality traits, and the DV (p < .05). However, contrary to expectations, GCOHORT did not moderate the relationship between any of the main IVs and the DV (p > .05). Recommendations for future research are offered

Measuring information security policy compliance: Content validity of questionnaire

Instruments used to measure compliance with information security policies have been developed by many researchers before, but only a few have conducted validity tests per item, especially for variables selected based on qualitative research. This study aims to validate the questionnaire will be used to measure user compliance with policies of information security. This study began by designing a questionnaire and conducting content validation using content ratio validation (CVR) and content index validation (CVI). As many as eight experts from the university assessed the items given. The results of 72 items submitted a questionnaire, as many as 22 items eliminated, and only 50 items that have CVR and CVI values above 0.75. Also, Kappa statistical calculations show that items have excellent reliability among assessors at the item level. This study revealed that this instrument had obtained an appropriate level of validity to measure compliance with information security policies